Швейцарія
офіційна назва Швейцарська Конфедерація, нейтральна
конфедеративна республіка в Західній Європі. Датою створення
Швейцарської Конфедерації вважають 1 серпня 1291 року, коли три
лісові кантони (землі): Урі, Швіц і Унтервальден, відстоюючи
незалежність від Габсбурґів, уклали заради оборони «вічний союз» (в
рамках «Священної Римської імперії»).
Офіційними мовами Швейцарії є: німецька, французька,
італійська та частково ретороманська (остання тільки для
ділового спілкування з особами-носіями ретороманської
мови).
Швейцарія — держава в Центральній Європі з територією 41,3 тис.
км². На півночі вона межує з Німеччиною (довжина кордону — 334
км), на заході — з Францією (довжина кордону — 573 км), на півдні —
з Італією (довжина кордону — 740 км), на сході — з Австрією (довжина
кордону 164 км) і Ліхтенштейном (довжина кордону — 41 км).
У Швейцарії виражені кліматичні відмінності, зумовлені висотами
впливом сонця і вітрів. Клімат вологий, на плоскогір'ї — помірно
теплий, в горах — холодний. Добові температури у низинах в
середньому коливаються протягом року від 10 до 16° С, влітку вони
підвищуються до 27° С і більше.
У Швейцарії часто бувають різкі сильні вітри, що
супроводжуються дощами й снігопадами. Навесні, влітку і
восени переважають фени — теплі сухі вітри, що дмуть зі
сходу і південного сходу.
На території Швейцарії розрізняють три природних
райони: гірський масив Юра на північному заході,
Швейцарське плато (плоскогір'я) у центрі та Альпи на
південному сході.
Корисні копалини Швейцарії. Нафта. Родов. нафти на тер.
Швейцарії належать до Центрально-Європейського
нафтогазоносного басейну. Вони розташовані на площі бл. 30
тис. км² (о. Ґотланд з прилеглою акваторією Балтійського
моря).
Вугілля. Невеликі родов. кам'яного вугілля з потужністю
пластів до 0,8 м (Хьоганес, Ересунде). Залізо. За запасами
залізних руд Швеція займає 2-е місце в Європі (після
України, з великим відривом від неї).
Ґрунти Швейцарії не дуже родючі. Для обробки придатні
лише бурі лісові ґрунти Швейцарського плоскогір'я і
нижніх частин схилів гір. На гірських схилах нерідкі
обвали і зсуви, що зносять ґрунтовий шар або
оброблювані землі.
У країні — густа мережа багатоводних рік, що належать
басейнам трьох морів: Північного, Середземного і
Чорного. Швейцарія славиться своїми озерами, яких на її
території налічується майже 600.
Найбільші озера Швейцарії — Женевське озеро, площею
581 км² (з них 370 км² належать Швейцарії),
Невшательське (216 км²), Цюріхське (89 км²), Більське (39
км²) і Цугське (38 км²).
Невшательське озеро
Цюріхське озеро
Більське озеро
Цугське озеро
Висновок Швейцарія - один з найважливіших фінансових
центрів світу. Її банківська система значно перевищує обсяг,
необхідний для внутрішніх операцій. цитуючи офіційні дані
Організації економічного співробітництва та розвитку, назвала
Швейцарію країною з найкращими перспективами на світовий
успіх в наукоємних галузях промисловості.

швейцарія. географія

  • 1.
  • 2.
    офіційна назва ШвейцарськаКонфедерація, нейтральна конфедеративна республіка в Західній Європі. Датою створення Швейцарської Конфедерації вважають 1 серпня 1291 року, коли три лісові кантони (землі): Урі, Швіц і Унтервальден, відстоюючи незалежність від Габсбурґів, уклали заради оборони «вічний союз» (в рамках «Священної Римської імперії»).
  • 3.
    Офіційними мовами Швейцаріїє: німецька, французька, італійська та частково ретороманська (остання тільки для ділового спілкування з особами-носіями ретороманської мови).
  • 4.
    Швейцарія — державав Центральній Європі з територією 41,3 тис. км². На півночі вона межує з Німеччиною (довжина кордону — 334 км), на заході — з Францією (довжина кордону — 573 км), на півдні — з Італією (довжина кордону — 740 км), на сході — з Австрією (довжина кордону 164 км) і Ліхтенштейном (довжина кордону — 41 км).
  • 5.
    У Швейцарії вираженікліматичні відмінності, зумовлені висотами впливом сонця і вітрів. Клімат вологий, на плоскогір'ї — помірно теплий, в горах — холодний. Добові температури у низинах в середньому коливаються протягом року від 10 до 16° С, влітку вони підвищуються до 27° С і більше.
  • 6.
    У Швейцарії частобувають різкі сильні вітри, що супроводжуються дощами й снігопадами. Навесні, влітку і восени переважають фени — теплі сухі вітри, що дмуть зі сходу і південного сходу.
  • 7.
    На території Швейцаріїрозрізняють три природних райони: гірський масив Юра на північному заході, Швейцарське плато (плоскогір'я) у центрі та Альпи на південному сході.
  • 8.
    Корисні копалини Швейцарії.Нафта. Родов. нафти на тер. Швейцарії належать до Центрально-Європейського нафтогазоносного басейну. Вони розташовані на площі бл. 30 тис. км² (о. Ґотланд з прилеглою акваторією Балтійського моря).
  • 9.
    Вугілля. Невеликі родов.кам'яного вугілля з потужністю пластів до 0,8 м (Хьоганес, Ересунде). Залізо. За запасами залізних руд Швеція займає 2-е місце в Європі (після України, з великим відривом від неї).
  • 10.
    Ґрунти Швейцарії недуже родючі. Для обробки придатні лише бурі лісові ґрунти Швейцарського плоскогір'я і нижніх частин схилів гір. На гірських схилах нерідкі обвали і зсуви, що зносять ґрунтовий шар або оброблювані землі.
  • 11.
    У країні —густа мережа багатоводних рік, що належать басейнам трьох морів: Північного, Середземного і Чорного. Швейцарія славиться своїми озерами, яких на її території налічується майже 600.
  • 12.
    Найбільші озера Швейцарії— Женевське озеро, площею 581 км² (з них 370 км² належать Швейцарії), Невшательське (216 км²), Цюріхське (89 км²), Більське (39 км²) і Цугське (38 км²).
  • 13.
  • 14.
  • 15.
  • 16.
  • 17.
    Висновок Швейцарія -один з найважливіших фінансових центрів світу. Її банківська система значно перевищує обсяг, необхідний для внутрішніх операцій. цитуючи офіційні дані Організації економічного співробітництва та розвитку, назвала Швейцарію країною з найкращими перспективами на світовий успіх в наукоємних галузях промисловості.