Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (20)
Similar to геологічна будова
Similar to геологічна будова (20)
More from vyglinska
More from vyglinska (20)
Recently uploaded
Recently uploaded (6)
геологічна будова
- 1. Уроки з географії У заповіднику “Кам'яні могили”
- 2. Геологія – наука про земну кору, її склад, будову, історію розвитку та процеси, що в ній відбуваються. Геологічний час – це проміжок часу, за який сформувалася земна кора. Вік Землі – 5 млрд. років Догеологічний етап – 5-4 млрд. років розшарування речовини на ядро та мантію Геологічний етап – з 4 млрд. років формування та розвиток земної кори
- 3. Поширення різних за віком гірських порід можна простежити за геологічною картою. На ній певними кольорами показують, якого віку гірські породи виходять на денну поверхню. Т
- 5. AРХЕЙСЬКА ЕРА - АR Епохи горотворення Альпійська Мезозойська (кіммерійська) Герцинська Каледонська Час перебігу (років тому) 4 – 2 млрд. 2 млрд. – 570 млн. 570 млн. – 240 млн. 240 млн. – 67 млн. з 67 млн. ранній пізній Байкальська (антропогеновий) докембрій
- 7. Т В архейську еру вулканізм мав глобальний характер. Життя не було. Хлюпотіло море та був чутий гуркіт вивержень численних вулканів. К
- 8. По всій території України вивергались вулкани. Т К
- 9. Потоки базальтової лави Гірські породи архейської ери мають переважно магматичне походження. Найдавнішими серед них є базальти. В Українському Поліссі базальти залягають переважно у вигляді лавових потоків. Т К Базальт
- 10. Геологічний заказник “Базальтові стовпи” у Рівненській області Т Базальтові стовпи – різновидність базальту, яка має в поперечному перерізі форму від чотирьох до семи- та восьмигранних колон. Товщина стовпів коливається в межах 0,6 до 1,2 м. Висота – від 3-х до 30 м. Це створені природою архітектурні колони.
- 11. • До магматичних гірських порід архейської ери також належать лабрадорити та габро. • До метаморфічних – гнейси. • Серед порід архейського віку шукають родовища залізних, нікелевих, уранових руд. Лабрадорит Габро Гнейс Т К
- 12. Український щит Найдавніші гірські породи в Україні виявлені в районі Запоріжжя. Їх вік оцінюється в 3,7 млрд. років. Т К
- 13. Завантаження залізної руди на одному з кар'єрів в Кривому Розі Вік залізних руд у Кривому Розі сягає 2-2,5 млрд. років. Т К
- 14. • В протерозойську еру вулканізм локалізувався. • На більшій площі України сформувалися складчасті гори. • На мілководді зародилося життя. Панували найпростіші тварини та рослини, бактерії. Т К
- 15. Гранітний кар'єр на Житомирщині Т К До гірських порід протерозойської ери належать граніти та базальти. Їх виходи на поверхню відомі у Житомирській та Кіровоградській областях. Вік цих порід сягає 1,9 млрд. років. Рожевий граніт Сірий граніт
- 16. Скеля “Голова Чадського” в Житомирі Іноді докембрійські гранітні скелі набувають химерного вигляду. Т
- 17. Виходи кристалічного фундаменту на р.Рось в районі м. Корсунь- Шевченківський До цього ж віку належать метаморфізовані сланці, глини, кварцити. Вони залягають у складках фундаменту Східноєвропейської платформи. Породи часто відслонюються у долинах річок. Їх течія стає бурхливою, нагадуючи гірські потоки. Т К Кварцит Глинистий сланець
- 18. Кам'яні могили – виходи кристалічного фундаменту Східноєвропейської платформи на Приазовській височині. Дніпровські пороги, що існували до будівництва Дніпрогесу, являють собою виходи докембрійських порід на земну поверхню. Т К
- 20. Pz К
- 21. Т К
- 24. Псилофіти К Pz
- 25. Клімат раннього палеозою був теплим і вологим. суходіл море К Pz На заході та сході України панувало море. На його дні відкладалися осадові породи.
- 26. суходіл море Силурійські і девонські відклади в долині р. Тирнава К Pz Пісковик На Поліссі після раннього палеозою залишилися відклади пісків та синьої глини; у долині Дністра – вапняків та пісковиків; на лівобережжі Дніпра – глини та вапняків. Вапняк
- 27. Pz К
- 28. К Pz
- 29. К Pz
- 30. К У воді пануючою групою тварин є велетенські хрящові риби – далекі родичі сучасних акул та скатів. Pz
- 31. КЗдобиччю риб ставали ракоподібні та інші риби. Pz
- 32. Акантоди – повністю вимерлий клас невеликих (до 0,5 м) пізньопалеозойських риб. Живилися переважно планктоном. К Pz
- 33. К Клімат пізнього палеозою був теплим та вологим. Тому на суходолі серед рослин панують деревоподібні папороті, хвощі та плавуни. Pz
- 34. Після відмирання давніх папоротей залишилися поклади кам'яного вугілля. Через періодичні наступи моря, вугілля залягає прошарками й перемежоване з морськими відкладами. К Pz Відбитки листків папороті у шарах кам'яного вугілля
- 35. К На суходолі панують велетенські комахи: жуки, метелики, бабки. Нинішнім комахам, як вважають вчені, не вистачає атмосферного кисню, щоб доростати до великих розмірів. Можливо, в пізньому палеозої, його частка в атмосфері була більшою. Pz
- 36. Велетенська бабка меганевра мала розмах крил 75 см! Полювала на рослиноїдних комах, розміром з сучасних голубів. Викопні рештки меганевр були знайдені у 1880 р. у Франції та 1979 р. у Великій Британії. К Pz
- 37. Риба Panderichthys rhombolepis жила 385 млн. років тому. Цілі скелети в лусці знайдені в 1970-х рр. в Латвії У пізньому палеозої почали виходити на суходіл тварини. К Pz
- 38. Риба Tiktaalik roseae жила 380 млн. років тому. Мала деякі риси наземних тварин. Жила на мілководді, виставивши очі, як сучасний крокодил, виглядаючи здобич. Час- від-часу риба виповзала на берег, щоб поживитися. К Pz
- 39. Еріозух – один з пізніх стегоцефалів Пануючим класом тварин суходолу пізнього палеозою були земноводні (амфібії). Перші з них – стегоцефали. Зовні нагадували крокодилів або велетенських саламандр (до 5 м завдовжки). Жили в заболочених лісах, озерах, річках, деякі на узбережжях водойм. К Pz
- 41. - суходіл - море - гори Клімат пізнього палеозою був дуже вологим субтропічним. К Pz Кам'яновугільний період Район Донецького кряжу та північна частина Криму зазнали герцинського горотворення.
- 42. - суходіл - море - гори К Pz Пермський період
- 43. По гірських порід пізнього палеозою належать: сланці, кам'яне вугілля, вапняки, доломіти, різнокольорові глини. К Pz Сланець Кам'яне вугілля Вапняк (мис Тарханкут) Доломіт Глина
- 45. Mz К
- 46. К Mz
- 47. К Mz
- 48. Краєвид мезозою Клімат мезозою був сухим та жарким. Тому вологолюбні папороті вимерли. Їх місце зайняли більш витривалі до посухи голонасінні рослини. К Mz
- 49. Місце земноводних, яким для відкладання ікри була потрібна вода, зайняли плазуни, які відкладали для розмноження яйця, захищені потужною оболонкою. К Mz
- 50. Листозаври Панівною групою плазунів мезозою стали динозаври (з грецької deinos — страшний и saurus — ящірка). Вони завоювали усі сфери життя… К Mz
- 51. Диплодок Сушу… К Mz Диплодок – найбільший з динозаврів. Досягав довжини в 30 м та маси 20 т!
- 54. Птеродактиль К Mz Частина динозаврів піднялося в повітря. Їх передні кінцівці з'єднувалися з боками шкіряною складкою – крилами.
- 55. Рамфоринх Розмах крил літаючих динозаврів становив від 7-8 см до 15 м! Деякі мали довгий хвіст. Часто жили біля водойм, тому харчувалися рибою, а дрібні види – комахами. К Mz
- 56. Птеранодон та тилозавр Частина динозаврів повернулися в воду. Їх кінцівці перетворилися в ласти. К Mz
- 57. Іхтіозаври Іхтіозаври (з латини – рибоящер) мали рибоподібне тіло довжиною до 15 м. К Mz
- 58. Археоптерикс К Mz В юрському періоді з'явилися перші птахи – археоптерикси. Вони мали розмір з сороку: важили до 300 г, мали довжину тіла до 45 см. У своїй будові поєднували як ознаки ящірки, так і птаха.
- 59. Відбиток археоптерикса К Mz Археоптерикс літав погано: залазив на дерева та, стрибаючи з них, планував. Був теплокровним, про що свідчать наявні у знайденому відбитку пір'я.
- 60. Аммоніт Белемніт К Mz У морях жили велетенські головоногі молюски: аммоніти (до 2 м) та белемніти. Внутрішні скелети останніх (довжиною до 40 см) називають “чортів палець”.
- 61. - суходіл - море - гори Юрський період К Mz У тріасовому та юрський періодах територія України (окрім Українського щита) була вкрита морем. Гори на місці Донецького кряжу та на півночі Криму зруйнувалися.
- 62. Виходи вапняків. Айпетринська яйла К Mz Кримські вапняки На дні юрського та тріасового моря відкладалися вапняки та піски.
- 63. Вапняки Криму. Головне пасмо К Mz Карст у вапняках Криму
- 64. Карадаг – згаслий вулкан юрського періоду К Mz В юрський період на місті сучасних Кримських гір почався вулканізм. Так виник єдиний в Європі юрський вулкан – Карадаг.
- 65. Крейдовий період - суходіл - море - гори К Mz У крейдовий період площа морів не зменшилась. На дні нашаровувалися товщі осадових порід. У Донецько-Дніпровській западині сформувалися осадові породи багаті на природний газ та нафту.
- 66. Відслонення крейди Дніпровсько- Донецької западини. Чернігівщина К Mz Крейда У крейдових морях на дні нашаровувалися товщі крейди, глини, мергелів, пісковиків та піску. Мергель Пісок
- 67. Відслонення крейдового віку. Крим К Mz
- 68. Породи крейдового періоду. Карпати, гора Смотрич, масив Чорногора К Mz
- 70. Буровугільний ліс Kz К Клімат кайнозою відзначається похолоданням. Але у палеогеновий та неогеновий період він був ще достатньо теплий та вологим. Голонасінні рослини поступаються квітковим (покритонасінним).
- 71. Краєвид міоцену (раннього неогену) К Kz Холоднокровні мезозойські плазуни динозаври вимирають. Панівне положення на Землі займають теплокровні тварини: птахи та ссавці.
- 72. - суходіл - море - гори Породи кайнозойської ери вкривають значні площі поверхні України. Це вапняки, піски, глини. К Kz
- 73. - суходіл - море - гори К Kz У неогеновий період моря почали відступати. Після них лишилися відклади солей, вапняків, пісків, глин. Карпати та Кримські гори зазнали альпійського горотворення.
- 74. Виходи солі. Солотвино, Закарпатська обл. К Kz Сіль з Солотвино
- 75. Кайнозойські відклади на Подільській височині (Товтра Устянська) К Kz
- 76. Береговий риф. Товтри в долині р.Смотрич К Kz
- 77. Буровугільний кар'єр К Kz Після відмирання палеогенових буровугільних лісів на Придніпровській височині лишилися значні нашарування бурого вугілля. Буре вугілля
- 78. Відклади четвертинного періоду несуть ознаки різкого похолодання клімату. Моря відступили. З чотирьох льодовиків до України дійшли два. Максимальне – Дніпровське зледеніння. К Kz
- 79. Морена давнього льодовика Про Дніпровське зледеніння свідчить морена – льодовикові відклади. Це перемішані грубо обточені валуни, галька, пісок, глина. Талі води льодовика принесли піски. К Kz
- 80. Товща лесу в Дніпропетровській області У льодовикові періоди під впливом льодовиків, води та вітру сформувалася особлива гірська порода – лес. Це порожниста, сіро- жовтого кольору, пилувата порода. Найбільш потужні шари лесу знаходяться у западинах (35-40 м). На лесі сформувалися українські чорноземи. К Kz
- 81. Мамонт Льодовик знищив теплолюбну флору та фауну. Їх місце зайняли представники “мамонтової фауни”: мамонти… К Kz
- 83. Шаблезубий тигр та його череп … шаблезубі тигри… К Kz
- 85. Первісна людина В антропогеновому періоді близько 2,5 млн. років тому з'явилася людина. К Kz