Гендерний портрет Волинської області (2010) - підготовлений ВООГО «Відкрите суспільство» на замовлення Управління у справах сім'ї та молоді Вінницької ОДА. Консультант-упорядник Стецюра К.О. Представляє: 1. Соціально-демографічні показники (у розрізі статей) 1.1. Розміщення та склад населення 1.2. Демографічні процеси і відтворення населення 1.3. Соціально-культурні показники (освіта та здоров’я) 2. Економічні показники 3. Політичні показники 4. Дослідження суіцидальної поведінки 5. Результати моніторингу ЗМІ, 2009 р. 6. Висновки та рекомендації

1. ВООГО «Відкрите суспільство» Управління у справах сім ’ ї та молоді Вінницької ОДА 2010 р. Гендерний портрет Вінницької області

2. 1. Соціально-демографічні показники 2. Економічні показники Політичні показники 3. Дослідження суіцидальної поведінки 4. Результати моніторингу ЗМІ 5 . Висновки та рекомендації 6 .

3. 1. Соціально-демографічні показники (у розрізі статей)

4. 1. Розміщення та склад населення 2. Демографічні процеси і відтворення населення Соціально-культурні показники 4.

5. 1.1. Розміщення та склад населення

6. Наведені дані свідчать про поступове зменшення статевої диспропорції у складі населення області, якщо у 1989 році на 1000 чоловік припадало 1230 жінок, то у 2001 році – 1189 , а в 2010 році - 1184 Чисельність населення Вінницької області (у розрізі статей)

7. Розміщення населення Вінницької області за районами (у розрізі статей) 1989 р. 2001 р.

8. Спостерігається загальна тенденція до зменшення кількості населення як жінок, так і чоловіків. Жінок з близько 1 міл. (1989р.) - до 897 тис., чоловіків з 860 тис. - до 760 тис.

9. Склад населення області також змінюється за рахунок міграційних процесів. У 200 9 р. кількість прибулого населення склала майже 3 0 тис., серед них основну частину склали жінки у працездатному віці – 11,8 тис Вінницька область Чоловіки – 5928 осіб Чоловіки – 8286 осіб Жінки – 5826 осіб Жінки – 8955 осіб

10. Розподіл чоловіків/жінок за типом поселення

11. Розподіл чоловічого/жіночого населення за віковими групами, 2009р. Ці дані дають можливість оцінити трудовий потенціал області, а також побачити основні демографічні дисбаланси

13. 1.2. Демографічні процеси і відтворення населення

14. Найвищий рівень смертності - серед жіночого населення у сільській місцевості ( 9718 осіб) , найнижчий – серед жіночого населення у міських поселеннях ( 4 571 особа) Рівень смертності населення, 2009 р.

15. За останні роки спостерігається загальний спад рівня смертності серед населення незалежно від статті та місця проживання.

16. Рівень смертності за віковими групами, 2009 р.

17. Причини смертності (у розрізі статей) Причина 2007 рік 2008 рік 2009 рік жінки чоловіки жінки чоловіки жінки чоловіки Серцево-судинні захворювання осіб 12405 8541 12111 8359 11820 8069 Онкологічні осіб 1211 1802 1286 1895 1346 1879 Туберкульоз осіб 33 169 29 185 20 173 Гепатити С осіб 1 1 - - - - СНІД осіб 9 23 6 25 12 28 Під час пологів осіб 0 - 2 - 3 - Суїцид осіб 50 340 45 321 54 331

18. Розподіл населення за сімейним станом у 2009р. виглядав наступним чином: За даними 2009 р. кількість чоловіків та жінок, які перебували у шлюбі, склала 11270 осіб. 2000 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Жінки ніколи не перебували у шлюбі 8110 7755 9014 10084 11812 8865 8699 вдови 364 296 338 323 377 316 303 розлучені 1948 1871 2232 2323 2802 2327 2268 невідомо – – – – – – – Чоловіки ніколи не перебували у шлюбі 8005 7584 8864 9888 11844 8849 8676 вдівці 282 205 272 237 248 183 176 розлучені 2135 2133 2448 2605 2899 2476 2418 невідомо – – – – – – –

19. Вік вступу у шлюб, 2009 р. Найпопулярнішим віком вступу у шлюб виявляється вік 20-24 роки (як серед жінок, так і серед чоловіків

20. Динаміка зміни віку вступу у шлюб серед чоловіків та жінок

21. 1.3. Соціально-культурні показники (освіта та здоров ’ я)

22. Переписом населення 2001 року фіксувалися установлені в Україні з 1996 року такі рівні освіти: Вища освіта Загальна освіта Неповна вища освіта Початкова вища освіта Незакінчена вища освіта Повна загальна освіта Базова загальна освіта Початкова загальна освіта Повна вища освіта

23. Чисельність осіб, які навчалися у навчальних закладах області, % (у розрізі статей) 2000/2001 2005/2006 2008/2009 2009/2010 жінки ч оло - віки жінки ч оло - віки жінки ч оло - віки жінки ч оло - віки Всього навчалось 46,3 53,7 49, 4 50, 6 49,8 50,2 49,7 50,3 У загальноосвітніх навчальних закладах 48,7 51,3 48 , 9 51,1 48,8 51,2 48,8 51,2 у тому числі денних 48,7 51,3 49 , 1 50 , 9 49,0 51,0 48,9 51,1 вечірніх 46,1 53,9 31,1 61,9 24,4 75,6 21,9 78,1 У професійно-технічних навчальних закладах 43,5 56,5 41,8 58,2 40,6 59,4 40,3 59,7 У вищих н авчальних закладах 52,4 47,6 53 , 9 46 , 1 56 , 4 43 , 6 55 , 9 44 , 1 I – II рівнів акредитації 49,1 50,9 53 , 4 46 , 6 57 , 9 42 , 1 58 , 7 41 , 3 III – IV рівнів акредитації 55,3 44,7 5 4, 2 45 , 8 55 , 8 44 , 2 54,7 4 5, 3

24. Розподіл осіб, які навчалися у навчальних закладах області, за статтю (на початок навчального року, тис. осіб)

25. Чисельність студентів у вищих навчальних закладах I – II рівнів акредитації по містах та районах на початок 2009/2010 н.р. Чисельність студентів у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації по містах на початок 2009/2010 н.р. Чисельність студентів вищих навчальних закладів всіх рівнів акредитації Чисельність студентів, всього У тому числі Відсотків жінок чоловіків жінок чоловіків Всього по області 16731 9829 6902 58,7 41,3 м.Вінниця 10584 5934 4650 56,1 43,9 м.Могилів-Подільський 1404 697 707 49,6 50,4 Барський 1077 787 290 73,1 26,9 Бершадський 471 360 111 76,4 23,6 Гайсинський 576 484 92 84,0 16,0 Іллінецький 1071 463 608 43,2 56,8 Калинівський 618 368 250 59,5 40,5 Погребищенський 560 482 78 86,1 13,9 Тульчинський 370 254 116 68,6 31,4 Чисельність студентів, всього У тому числі Відсотків жінок чоловіків жінок чоловіків Всього по області 34832 19059 15773 54,7 45,3 м.Вінниця 34832 19059 15773 54,7 45,3

26. Розподіл студентів у вищих навчальних закладах I–II рівнів акредитації за галузями знань та статтю у 2009/2010 навчальному році Чисельність студентів, всього У тому числі Відсотків жінок чоловіків жінок чоловіків Всього по області 16731 9829 6902 58 , 7 41,3 у тому числі за галузями знань освіта 1745 1519 226 87,0 13,0 культура і мистецтво 1148 860 288 74,9 25,1 гуманітарні науки 276 264 12 95,7 4,3 економіка, комерція та підприємництво 2992 1991 1001 66,5 33,5 право 6 91 341 350 49,3 50,7 природничі науки 7 4 45 29 60,8 39,2 інженерія 3473 757 2716 21,8 78,2 транспорт 3 4 2 62 280 18,1 81,9 медицина 4135 3488 647 84,3 15,7 будівництво і архітектура 807 130 677 16,1 83,9 сільське господарство, лісництво і рибництво 841 271 570 32,2 67,8 сфера обслуговування 116 46 70 39,7 60,3 геодезія та землеустрій 91 55 36 60,4 39,6

27. Розподіл студентів у вищих навчальних закладах I–II рівнів акредитації за галузями знань та статтю у 2009/2010 навчальному році

28. Розподіл студентів у вищих навчальних закладах IІІ–I V рівнів акредитації за галузями знань та статтю у 2009/2010 навчальному році Чисельність студентів, всього У тому числі Відсотків жінок чоловіків жінок чоловіків Всього по області 34832 19059 15773 54,7 45,3 у тому числі за галузями знань освіта 4924 3368 1556 68,4 31,6 культура і мистецтво 180 132 48 73,3 26,7 гуманітарні науки 2019 1574 445 78,0 22,0 соціальні науки 329 300 29 81,2 18,8 економіка, комерція та підприємництво 8024 5430 2594 67,7 32,3 право 603 313 290 51,9 48,1 природничі науки 1787 1252 535 70,1 29,9 математика та інформатика 202 82 120 40,6 59,4 інженерія 7318 1793 5525 24,5 75,5 транспорт 187 10 177 5,3 94,7 медицина 5056 3581 1475 70,8 29,2 будівництво і архітектура 697 126 571 18,1 81,9 сільське господарство, лісництво і рибництво 3089 956 2133 30,9 69,1 національна безпека 326 99 227 30,4 69,6 геодезія та землеустрій 91 43 48 47,3 52,7

29. Розподіл студентів у вищих навчальних закладах IІІ–I V рівнів акредитації за галузями знань та статтю у 2009/2010 навчальному році

30. Чисельність аспірантів та докторантів у 2009 році У тому числі Відсотків Чисельність всього жінок чоловіків жінок чоловіків Аспіранти 260 210 55,3 44,7 470 Докторанти 2 6 25 75 8 Всього по області 262 216 54,8 45,2 478

31. Середня очікувана тривалість життя при народженні

32. Основні захворювання населення, 2009 р.

33. Рівень поширення захворювань серед представників різних статей, 2009 р.

34. Рівень та динаміка зміни виробничого травматизму серед жінок та чоловіків Вид травматизму 2006 рік 2007 рік 2008 рік 2009 рік жінки чоловіки жінки чоловіки жінки чоловіки жінки чоловіки Виробничий тис. осіб 135 344 86 331 113 261 97 213

35. 2. Економічні показники (у розрізі статей)

36. Розподіл населення за основним джерелом засобів існування (за даними перепису 2001р.)

37. Середній рівень заробітної плати (за основу береться тільки населення працездатного віку по області) * відносно рівня заробітної плати чоловіків по області. Рівень заробітної плати жінок досі залишається меншим від заробітної плати чоловіків. Різниця становить у відсотковому вимірі близько 20%, а у грошовому – близько 300 грн. Цей дисбаланс постійно змінюється, але не принципово.

38. Рівень зайнятості економічно активного населення та населення пенсійного віку (в розрізі статей)

39. Класифікується за сферою діяльності – галуззю виробничої/невиробничої сфери “ Словник занять” містить 9 класифікаційних груп та націлений на те, щоб виділити групи більш-менш однорідні за принципом необхідних знань та навичок В основі розуміння статусу зайнятості лежить рівень економічної незалежності особи Характеристики зайнятості населення (у розрізі статей): за даними перепису населення 2001р. За видом економічної діяльності За групою занять За статусом зайнятості

40. Середньооблікова чисельність штатних працівників зайнятих на підприємствах, установах за видами економічної діяльності Готелі та ресторани – 82,1% Охорона здоров ’ я та соціальна допомога – 78,7% Освіта – 74,9% Фінансова діяльність – 71,2% Транспорт і зв ’ язок – 65,6 % Державне управління – 60% Операції з нерухомості, здавання під найм та послуги юридичним особам – 54,7% Найбільш поширені серед жінок: Найбільш поширені серед чоловіків:

42. Розподіл населення за статусом зайнятості (у розрізі статей)

44. 3. Політичні показники (у розрізі статей)

45. Представництво у виборних органах влади (в розрізі статей) Чоловіки складають переважну більшість у виборних органах влади на всіх рівнях. Найменша різниця між жіночим та чоловічим складом спостерігається лише на рівні сільських, селищних та районних (у місті) рад.

46. Співвідношення чоловіків та жінок у виборних органах влади

47. Керівники органів місцевого самоврядування (в розрізі статей)

48. Жінки у органах місцевого самоврядування представлені мінімально. Найбільших відсоток представництва жінок становив 24,3% у 2008 році серед сільських та селищних голів. Тенденції до покращення даної ситуації протягом трьох років не спостерігається. Динаміка зміни складу керівництва органів місцевого самоврядування (у розрізі статей)

49. Посадовці місцевих органів виконавчої влади (в розрізі статей) Розподіл посадовців в органах виконавчої влади демонструє перевагу чоловіків серед керівного складу(81,4) та домінування жінок серед рядових службовців (74,2%) від загальної кількості осіб на даній посаді.

50. Динаміка зміни складу посадовців місцевих органів виконавчої влади Рівень посади 2006 рік 2007 рік 2008 рік жінки чоловіки жінки чоловіки жінки чоловіки Керівник органу I-III к осіб 7 40 8 39 8 35 %* 14,9 85,1 17 83 0,1 1,2 Керівник підрозділу осіб 1468 1088 1571 1135 1690 1192 %* 57,4 42,6 58 42 24,1 38,7 Рядовий службовець осіб 5023 1768 5172 1757 5305 1847 %* 73 27 74 26 75,7 60

51. Посадовці виконавчих структур органів місцевого самоврядування (в розрізі статей)

52. 4. Дослідження суіцидальної поведінки у Вінницькій області (гендерний вимір)

53. Місце Вінницької області серед інших адміністративно-територіальних одиниць України за рівнем суіцидальної активності (2009 р.) Досліджувана область сьогодні займає 20 місце серед інших адміністративно-територіальних одиниць країни за даним показником.

54. У Вінницькій області чітко простежується перевага кількості випадків самогубств серед чоловіків у порівнянні з жінками. Така тенденція помічена протягом чотирьох досліджуваних років (2006 – 2009 рр.). При цьому суіцидальна поведінка чоловіків складає абсолютну більшість серед загальної кількості подібних випадків по області – від 70 % до 87 %. Статистика самогубств у Вінницькій області (гендерний вимір)

55. Визначення та аналіз показників динаміки суіцидальної поведінки серед чоловіків Вінницької області Рік К-ть самогубств серед чоловіків, ос. Абсолютний базисний приріст Абсолютний ланцюговий приріст Базисний коефіцієнт (темп) зростання Ланцюговий коефіцієнт (темп) зростання Базисний темп приросту Ланцюговий темп приросту 2006 340 0 1,00 0,00 2007 321 -19 -19 0,94 0,94 -5,59 -5,59 2008 331 -9 10 0,97 1,03 -2,65 3,12 2009 552 212 221 1,62 1,67 62,35 66,77

56. Найбільш впливовий фактор - рівень середньомісячної заробітньої плати Найменш впливовий фактор - рівень безробіття Вплив економічних факторів на вчинення навмисного самоушкодження серед чоловіків Вінницької області протягом 2006-2009 рр.

57. У ході даного дослідження було опитано 43 представника організацій, чия діяльність пов’язана із дослідженням самогубств серед чоловіків Вінницької області або таких, які на практиці стикаються із даним явищем. Причини суіцидальної поведінки чоловіків у В інницькій області : експертне опитування

58. висвітлення прикладів суїцидальної поведінки в ЗМІ спадкові психічні розлади – випадки самогубств у попередніх поколіннях самогубства серед знайомих, близьких людей, рідних ЗМІ однозначно можна назвати найбільш визначальним джерелом формування у потенційного самогубця спочатку на підсвідомому, а потім і на свідомому рівні певної моделі суїцидальної поведінки Моделі формування суїцидальної поведінки серед чоловіків Вінницької області

60. Оцінка факторів суїцидального ризику

61. 1. Психічні розлади (Оцінка – 7,11); 2. Наявність суїцидального наміру (Оцінка – 6,9; 3. Суїцидальна поведінка в минулому (Оцінка – 6,87); 4. Вербальні та невербальні ознаки суїцидальної загрози (Оцінка – 5,24); 5. Самогубства в родині та серед знайомих (Оцінка – 4,86); 6. Інші (Оцінка – 4,82)

62. Аналіз факторів, які можуть стати причиною суїцидальної поведінки серед чоловіків Вінницької області Експертами було надано першочергове значення причинам економічного характеру (Оцінка – 7,28), на другому місці – причини соціально-психологічного характеру (Оцінка – 7,00), на третьому – психічного (Оцінка – 6,87), на четвертому – генетичного (Оцінка – 5,08) та на п’ятому місці – причини соціально-демографічного характеру (Оцінка – 4,29)

64. 5 . Результати моніторингу ЗМІ, 2009 р.

65. Мета: Проведення дослідження матеріалів у регіональних засобах масової інформації Вінницької області щодо дотримання ними вимог по забезпеченню рівноправності представників різних статей під час розміщення рекламних оголошень стосовно працевлаштування, публікації матеріалів щодо ситуації на ринку праці, а також висвітлення ролі жінок і чоловіків у різних сферах суспільного життя. Використовувався метод аналізу: контент-аналіз газетних і журнальних публікацій, призначений для кількісного опису публікацій. Дослідження матеріалів у регіональних засобах масової інформації Вінницької області щодо дотримання ними вимог по забезпеченню рівноправності представників різних статей

66. Газета «РІА » Перелік досліджених ЗМІ Журнал «Афіша» Молодіжна газета «Вінниччини» Сайт «20 хвилин» Газета «20 Хвилин» Газета «Подільська порадниця» Газета « 33 – кана л» Газета «Місто» «Вінницька газета»

68. Проведений моніторинг регіональних ЗМІ свідчить, що гендерний дисбаланс залишається істотним. Зокрема, триває процес нав'язування і пропаганди традиційних ролей чоловіка і жінки у суспільстві: кар'єра — це для чоловіків, а для жінок — домашнє господарство. Такими є усталені канони, відповідно до яких жінок і чоловіків змальовують у ЗМІ. Найбільш вживані у ЗМІ стереотипні конструкції щодо образу жінки в сучасному суспільстві

69. Незважаючи на розбіжності в аспекті висвітлення гендерних питань, картина у різних газетах виявилася досить схожою. Кількісний аналіз свідчить, що найчастіше на сторінках періодики з'являються представники чоловічої статі. У середньому кількість згадувань чоловіків в одній газеті перевищує кількість згадувань жінок у 3-4 рази. Найбільш уживані інформаційні контексти, в яких розкривається образ жінки

70. Висновки:

76. Замовник: Управління у справах сім'ї та молоді Вінницької ОДА Виконавець: ВООГО «Відкрите суспільство» Консультант-упорядник: Стецюра К.О.

77. Дякуємо за увагу!