Життя, ти з метою мені дано : інформаційний список літератури до 210-річчя ві...library_darnitsa
Золотими літерами до історії світової медицини вписано ім’я Миколи Івановича Пирогова. Внесок М. І. Пирогова у розвиток медицини позначений величезною працею, умілим поєднанням науки й практики, сміливим впровадженням новаторських ідей. Усе життя великого вченого – це подвижницький шлях служіння людям.
«В.И. Вернадский и развитие теории ноосферы» СНУЯЭиП
Севастопольский национальный университет
ядерной энергии и промышленности
Кафедра гуманитарных дисциплин
научно-практическая конференция
студенческого научного общества
при кафедре гуманитарных дисциплин
УКРАИНА НА ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ КАРТЕ МИРА
Г. Молчанова
(научный руководитель: к.ф.н., доцент кафедры ГД Варнашова Е.Ф.)
Життя, ти з метою мені дано : інформаційний список літератури до 210-річчя ві...library_darnitsa
Золотими літерами до історії світової медицини вписано ім’я Миколи Івановича Пирогова. Внесок М. І. Пирогова у розвиток медицини позначений величезною працею, умілим поєднанням науки й практики, сміливим впровадженням новаторських ідей. Усе життя великого вченого – це подвижницький шлях служіння людям.
«В.И. Вернадский и развитие теории ноосферы» СНУЯЭиП
Севастопольский национальный университет
ядерной энергии и промышленности
Кафедра гуманитарных дисциплин
научно-практическая конференция
студенческого научного общества
при кафедре гуманитарных дисциплин
УКРАИНА НА ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ КАРТЕ МИРА
Г. Молчанова
(научный руководитель: к.ф.н., доцент кафедры ГД Варнашова Е.Ф.)
Історія світової культури дає можливість зрозуміти та гідно оцінити внесок українських митців до її скарбниці. У різних частинах світу – Європі, Америці та Австралії – оселилися митці-українці зі своїми поглядами на мистецтво, світоглядними позиціями, своєрідним менталітетом і національною гордістю.
Проявивши себе в найрізноманітніших напрямах і течіях світової культури, вони знайшли власні стежки до вершин Олімпу. Ось деякі з них.
Данило Кирилович Заболотний – видатний український мікробіолог, основоположник сучасної епідеміології, організатор охорони здоров’я, громадський діяч, педагог, професор, академік. Народився знаменитий борець проти чуми та холери 16 (28) грудня 1866 р. у с. Чоботарка Ольгопільського повіту Подільської губернії (нині с. Заболотне Крижопільського району Вінницької області).
Учений-епідеміолог встиг у своєму житті стільки, що він по праву може зайняти одне з перших місць в шерензі корифеїв, як Луї Пастер, Ілля Мечніков, Роберт Кох.
Данило Заболотний приймав участь в експедиціях по боротьбі з чумою в Індії, Внутрішній Монголії, Персії, Аравії, Месопотамії, Китаї. Більше 10 років вчений вів боротьбу з холерою в Шотландії, Португалії, на Поволжі, в Одесі, Маньчжурії.
За своє життя Данило Кирилович Заболотний надрукував понад 200 наукових праць, виховав численних учнів, створив власну наукову школу.
Данило Заболотний – автор таких наукових праць, як «Чума (Pestis bubonica), епідеміологія, патогенез і профілактика» (1907), «Дослідження чуми» (1899, 1901), «Легенева чума в Маньчжурії 1910–1911 рр.», «Курс мікробіології» (1932), «Заразные болезни и защита от них» (1924) та ін.
Ім’я Данила Заболотного носить Інститут мікробіології і вірусології НАН України, на території якого знаходиться пам’ятник вченому, Вінницький медичний коледж ім. акад. Д. К. Заболотного, Заболотненське вище професійне училище № 31, кафедра мікробіології, вірусології та імунології Першого Санкт-Петербурзького державного медичного університету імені акад. І. П. Павлова та вулиці міст Києва, Одеси, Вінниці і Хмельницького. У 1929 р. у с. Заболотне на території садиби, яка належала родині Заболотних, було засновано меморіальний музей Д. К. Заболотного.
Незвичайна, багата на події та наукові здобутки доля нашого земляка назавжди вкарбована в історію світової науки.
До 155-річчя від дня народження Данила Заболотного, відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-ювілей «Світ Данила Заболотного».
Історія світової культури дає можливість зрозуміти та гідно оцінити внесок українських митців до її скарбниці. У різних частинах світу – Європі, Америці та Австралії – оселилися митці-українці зі своїми поглядами на мистецтво, світоглядними позиціями, своєрідним менталітетом і національною гордістю.
Проявивши себе в найрізноманітніших напрямах і течіях світової культури, вони знайшли власні стежки до вершин Олімпу. Ось деякі з них.
Данило Кирилович Заболотний – видатний український мікробіолог, основоположник сучасної епідеміології, організатор охорони здоров’я, громадський діяч, педагог, професор, академік. Народився знаменитий борець проти чуми та холери 16 (28) грудня 1866 р. у с. Чоботарка Ольгопільського повіту Подільської губернії (нині с. Заболотне Крижопільського району Вінницької області).
Учений-епідеміолог встиг у своєму житті стільки, що він по праву може зайняти одне з перших місць в шерензі корифеїв, як Луї Пастер, Ілля Мечніков, Роберт Кох.
Данило Заболотний приймав участь в експедиціях по боротьбі з чумою в Індії, Внутрішній Монголії, Персії, Аравії, Месопотамії, Китаї. Більше 10 років вчений вів боротьбу з холерою в Шотландії, Португалії, на Поволжі, в Одесі, Маньчжурії.
За своє життя Данило Кирилович Заболотний надрукував понад 200 наукових праць, виховав численних учнів, створив власну наукову школу.
Данило Заболотний – автор таких наукових праць, як «Чума (Pestis bubonica), епідеміологія, патогенез і профілактика» (1907), «Дослідження чуми» (1899, 1901), «Легенева чума в Маньчжурії 1910–1911 рр.», «Курс мікробіології» (1932), «Заразные болезни и защита от них» (1924) та ін.
Ім’я Данила Заболотного носить Інститут мікробіології і вірусології НАН України, на території якого знаходиться пам’ятник вченому, Вінницький медичний коледж ім. акад. Д. К. Заболотного, Заболотненське вище професійне училище № 31, кафедра мікробіології, вірусології та імунології Першого Санкт-Петербурзького державного медичного університету імені акад. І. П. Павлова та вулиці міст Києва, Одеси, Вінниці і Хмельницького. У 1929 р. у с. Заболотне на території садиби, яка належала родині Заболотних, було засновано меморіальний музей Д. К. Заболотного.
Незвичайна, багата на події та наукові здобутки доля нашого земляка назавжди вкарбована в історію світової науки.
До 155-річчя від дня народження Данила Заболотного, відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-ювілей «Світ Данила Заболотного».
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
3. ЖИТТЯ ВЧЕНОГО
Сергій Михайлович Гершензон
народився 11 лютого 1906 в
Москві — радянський генетик,
академік АН України (1976),
Герой Соціалістичного Труда
(1990).
Народився в сім'ї відомого
російського літератора-
пушкінознавства Михайла
Осиповіча Гершензона і
піаністки Марії Гольденвейзер.
4. Закінчив Московський університет (1927),
учень С.С.Четверикова. У 1931–1935 роках
працював у Біологічному інституті ім.
К. А. Тімірязєва, у 1935–1937 — в Інституті
генетики АН СРСР.
5. До Києва Сергій Михайлович
прибув ще у 1937 р. на письмове
прохання легендарного
вітчизняного
еволюціоніста Івана
Шмальгаузена. Останньому
було доручено очолити щойно
створений Інститут зоології, і,
вирушаючи на службове
підвищення, він запросив
очолити лабораторію генетики
у новоствореній установі
молодому перспективному
випускниковіМДУ, кандидатові
біологічних наук Сергію
Гершензону.
6. З 1937 року він одночасно завідував
відділом генетики Інституту зоології
АН УРСР і кафедрою
генетики Київського університету.
Протягом 1937–1941 рр. і 1944–
1948 рр. був завідувачем кафедри
генетики і дарвінізму Київського
університету. Під час війни всю
Академію наук України в екстреному
порядку вивезли до Уфи.
Протягом 1948–1963 років
продовжував працювати у відділі
генетики в Інституті зоології АН
УРСР
7. З 1963 року працював у секторі молекулярної біології
та генетики Інституту мікробіології і вірусології ім.
Д. К. Заболотного, очолюючи його у 1968–1973 рр., а
потім — відділ, в організованому на базі
сектора, Інституті молекулярної біології і генетики АН
УРСР. З 1986 р. — співробітник Інституту фізіології
рослин і генетики АН УРСР.
8. НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
На підставі виконаної серії дослідів з
плодовою мушкою майже відразу ж після
повернення з евакуації Сергій Гершензон,
працюючи у відділі генетики в Інституті
зоології АН УРСР, у співавторстві з Миколою
Тарнавським та Пантелеймоном Ситько,
публікує свою революційну статтю про
мутагенну дію тимусної ДНК на дрозофілу.
Проте Нобелівську премію за це відкриття
декількома роками пізніше вручають його
зарубіжному колезі
Герману Меллеру (США). Окрім хімічного
мутагенезу, Сергій Гершензон виявив
феномен «стрибаючих генів» і зворотну
транскрипцію.
9. 1981 р. — Орден Трудового Червоного Прапора
1981 р. — Державна премія УРСР у галузі науки і техніки за підручник
«Основы современной генетики»
1990 р. — Герой Соціалістичної Праці
1995 р. — премія імені В. С. Кирпичникова
медаль ім. Грегора Менделя Чехословацької академії наук
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
1998 р. — Державна премія УРСР у галузі науки і техніки за цикл наукових
праць «Дія нуклеїнових кислот і вірусів»
НАГОРОДИ ВЧЕНОГО
10. Є автором перекладу на російську мову класичного підручника з
генетики Е. Сіннота і К. Денна «Курс генетики» (Медгиз, 1931). Автор
монографії «Основи сучасної генетики» (Київ, Наукова думка, 1979 та
1983), в якій викладено фундаментальні основи класичної та
молекулярної генетики (Державна премія Української РСР). У 1976-1985
рр. – Головний редактор журналу «Цитологія і генетика». Автор понад
300 наукових і науково-популярних праць, у т. ч. монографій:
«Мутації», «Різноманітне значення мейозу для проблем загальної
біології» та ін, а також автобіографічної книги «Стежкою генетики».
