флюороз

1. Презентація на
тему «Флюороз»
Виконала учениця 10-го класу Гуржій
Марія

2. O Флюороз (лат. Fluorum - фтор + osis) -
хронічне захворювання, що
розвивається до прорізування зубів (і
після) при тривалому прийомі
всередину води або продуктів з
підвищеним вмістом сполук фтору (а
також фтор надходить в організм при
акті дихання в забрудненій атмосфері).
Захворювання носить ендемічний
характер.

3. Історія
O Ще в 1890 р зміни зубів при флюорозі були
описані як фарбовані або чорні зуби. Згодом
подібні зуби стали називати «поцятковані»,
«ряба емаль», «плямиста емаль». Остання
назва, дане Блеком в 1916 р, знайшло найбільш
широке поширення в спеціальній літературі.
Тільки в 1931 р було встановлено, що у питній
воді населених пунктів, де спостерігається
плямистість емалі, було підвищений вміст
мікроелемента фтору. Пізніше було
встановлено, що поразка зубів при флюорозі -
не єдиний ознака цього захворювання. При
значних концентраціях фтор здатний вражати і
кістковий скелет людини.

4. Причини виникнення і
прояв
O Флюороз зубів (ендемічний флюороз зубів)
- це хронічне захворювання, що
зустрічається в місцевостях з надмірним
вмістом фтору в питній воді. Захворювання,
що розвивається до прорізування зубів.
При флюорозі уражається переважно
емаль зубів. Флюороз обумовлений
тривалим надходженням в організм
мікроелемента фтору і виражається
освітою на поверхні емалі плям і дефектів
різної величини, форми і кольору. У важких
випадках уражаються кістки скелета.

5. O Оптимальною концентрацією фтору у воді
вважається 1 мг / л. При концентрації більше
1 мг / л. розвивається флюороз. Особливо
схильні до захворювання флюорозом діти у
віці 3-4 років, якщо вони прожили в місцевості
з підвищеним вмістом фтору в питній воді
більше 5-ти років. Флюорозом, як правило,
уражаються тільки постійні зуби.
Припускають, що плацента затримує
надходження надлишків фтору в організм
плоду. Рідко спостерігаються випадки
ураження флюорозом вже прорізаються зубів
в місцевостях з вмістом фтору у воді понад
10-15 мг / л.

6. O Як правило, при флюорозі уражаються
симетричні зуби (наприклад, центральні
різці). В основному постійні зуби дітей, з
народження проживають в ендемічному
вогнищі. Дуже рідко дивуються молочні
зуби. Це пов'язано з тим, що
мінералізація молочних зубів закінчується
ще в утробі матері, що обумовлює
затримку великої кількості фтору
плацентарним бар'єром. Звичайно, якщо
вміст фтору у воді надзвичайно високе, то
й молочні зуби піддаються ураженню.

7. Класифікація
O Залежно від тяжкості прояви флюорозу зубів розрізняють такі
форми: штриховую, плямисту, меловидно-крапчасту, ерозивну і
деструктивну.
O Перші три форми протікають без втрати тканин зуба, а ерозивна
і деструктивна - з втратою.
O Штрихова форма флюорозу характеризується появою
невеликих меловідних смужок - штрихів, розташованих у
підповерхневих шарах емалі. Смужки можуть бути позначені
добре, але часто вони виражені слабо і проявляються при
висушуванні поверхні зуба. Злиття смуг призводить до
утворення плями, в якому все ж помітні смуги. Штрихова форма
частіше спостерігається на вестибулярної поверхні різців
верхньої щелепи, рідше - на нижній. Плямиста форма
характеризується наявністю добре виражених меловідних плям
без смуг. Меловідниє плями множинні, розташовані по всій
поверхні зубів. Іноді вони, зливаючись, утворюють пляма
великого розміру. Меловидно-змінений ділянку емалі поступово
переходить в нормальну емаль. Плямисте поразку емалі
спостерігається на багатьох зубах, але особливо виражено на
різцях верхньої та нижньої щелеп. Іноді змінюється колір
ділянки ураження - пляма набуває світло-коричневий колір.
Особливістю цієї форми флюорозу зубів є те, що емаль в
області плями гладка, блискуча.

8. O Меловидно-крапчаста форма характеризується значним
різноманіттям. Зазвичай емаль всіх поверхонь має
матовий відтінок, і на цьому тлі є добре окреслені
пігментовані плями. Іноді емаль жовтуватого кольору з
наявністю множинних плям, крапок. У деяких випадках
замість крапок є поверхневі поразки з зменшенням емалі
(діаметром 1,0-1,5 мм і глибиною 0,1-0,2 мм). При
меловидно-крапчастий формі спостерігається швидке
стирання емалі з оголенням пігментованого дентину
темно-коричневого кольору.
O Ерозивно форма характеризується тим, що на тлі
вираженої пігментації емалі є значні ділянки, на яких вона
відсутня, різної форми дефекти - ерозії. При ерозивно
формі виражено стирання емалі та дентину. Деструктивна
форма характеризується порушенням форми коронок
зубів за рахунок ерозивного руйнування і стирання
твердих тканин. Деструктивна форма спостерігається в
районах, в вододжерелах яких фтору міститься понад 5 мг
/ л. При цій формі тканини зуба тендітні, нерідко
спостерігається їх відлам. Однак порожнину зуба не
розкривається за рахунок відкладення замісного дентину.

9. O При важких формах флюорозу відзначається ураження кісток
скелета. Тяжкість захворювання обумовлена ​​не тільки
концентрацією фтору у воді, але і залежить від ряду
факторів. Діти, які перенесли флюороз в період мінералізації
зубів, більшою мірою уражаються флюорозом.
O Ступеня ураження флюорозом, згідно класифікації ВООЗ:
O Дуже легка форма флюорозу. Колір емалі практично не
змінений.
O Легка форма флюорозу. Спостерігається поява молочно-
білих смуг або таких же дрібних плям на одиничних зубах.
При цьому область поразки не перевищує 25% загальної
площі коронки зуба.
O Помірна форма флюорозу. Площа ураження меловидная
плямами і смужками досягає 50%.
O Середня - на додачу до меловидная з'являються плями
коричневого або жовтуватого кольору. Для цього ступеня
характерна схильність до карієсу.
O Важка форма флюорозу. Відбувається ураження більшої
частини коронки зуба, до вираженої пігментації додається
порушення структури твердих тканин. Відбувається
деформація коронки, емаль схильна стирання і сколюванню.
При третього ступеня флюороз може вражати кісткові
тканини скелета.

10. Лікування
O Терапія флюорозу залежить від стадії патологічного процесу.
При флюорозі, сопровождающемся тільки змінами кольору
емалі (штрихова, плямиста, меловидно-крапчаста форми),
позитивний ефект дає місцеве лікування, суть якого полягає у
відбілюванні з подальшою реминерализирующей терапією.
Відбілювання виробляють розчинами неорганічних кислот. Після
ізоляції зуба від слини ватними тампонами поверхню зуба
висушують і обробляють 20-30% розчином кислоти (соляної або
фосфорної) протягом 2-3 хв до просвітління емалі. Після цього
поверхню зуба промивають водою і висушують. Дуже важливо,
щоб після обробки зуба кислотою і висушування він не стикався
зі слиною. Потім на зуби роблять аплікацію 10% розчину
глюконату кальцію протягом 15- 20 хв. У наступне відвідування
(не більше ніж через 1-2 діб) процедуру повторюють з тією лише
різницею, що розчином кислоти ретельно обробляють тільки
змінені в кольорі ділянки емалі. Курс лікування складається з
10-15 процедур. У період лікування рекомендується приймати
всередину глюконат кальцію, гліцерофосфат. Як показують
клінічні спостереження, стійкий ефект (відновлення природного
блиску емалі) спостерігається протягом 6-8 міс. Повторні курси
лікування необхідно повторювати з появою пігментованих плям
(зазвичай через 6-8 міс). Рекомендується суворе дотримання
правил особистої гігієни. Для чищення зубів використовується
паста ремінералізующего дії.

11. O При ерозивно і деструктивної формах
ураження, що супроводжуються порушенням
цілості емалі, відбілювання дає менший
ефект. Широке застосування знаходять
методи відновлення форми і кольору коронки
зуба. Для цього використовуються композитні
пломбувальні матеріали, що дозволяють
відновлювати форму коронки без
препарування тканин. Поряд з цим для
відновлення коронок зруйнованих зубів часто
застосовуються ортопедичні методи
лікування. У деяких випадках при відлам
коронок або руйнувань значної частини для
фіксації використовуються штифти

13. Дякую за увагу!