Сьогодні оцифрування культурної спадщини проводиться масово у бібліотеках, архівах, музеях, галереях, та інших аналогічних установах по всьому світу. Для структурування, обліку, та зручності використання цифрових копій використовують бази даних. Вони лежать в основі масштабних інформаційних ресурсів, що надають онлайновий доступ до оцифрованого культурного надбання, створюваних установами пам’яті. Інформаційні і комунікаційні технології, мають такі переваги як можливість представлення і популяризації культурної спадщини світу. Із зростанням обсягів оцифрування з’явилася велика кількість різноманітних ресурсів, що репрезентують оцифроване культурне надбання. Серед цього розмаїття цифрових репозиторіїв іноді важко знайти необхідні цифрові об’єкти, а деякі з них представлені у багатьох варіантах, тому що вони оцифровані різними установами. Для архівних документів, багатьох творів мистецтва і рукописів така проблема, як багаторазове оцифрування не стоїть, так як вони унікальні, а наприклад газети, журнали, книги, стародруки та інші не унікальні видання часто стикаються з нею. Доповідь повністю можна продивитися за адресою - http://conference.nbuv.gov.ua/report/view/id/606

1. Реєстр оцифрованого
культурного надбання
Клочок С. Г.,
молодший науковий співробітник НБУВ,
Відділу інформаційно-комунікативних технологій
klochoks@nbuv.gov.ua

12. Проблеми створення центрального реєстру
оцифрованого культурного надбання:
• проектування, пов'язане з ресурсами та відповідними джерелами
(метадані, джерела інформації, організація контенту у колекції);
• безпека (безпека даних, політики доступу, повноваження користувача,
допустимих операцій і т.д.);
• доступ та представлення цифрових об’єктів;
• адміністрування (у тому числі завантаження інформації (цифрових
об’єктів або метаописів) на сервер, оновлення інформації та створення
резервної копії контенту);
• проблеми, пов'язані з проектуванням інтерфейсу для користувачів.

13. Метадані
• агрегуються за
допомогою
спеціальних
харвесторів, які
використовують
протоколи
передачі
бібліографічних
даних Z39.50 і
OAI-PMH
• Крім того, до
метаданих
обов’язково
включається елемент,
що точно ідентифікує
документ і не
допускає дублювання
опису (наприклад
Name Assigning
Authority Number
(NAAN), або Archival
Resource Key (ARK),
або Persistent Identifier
(PI), тощо)

14. Комплектування і організація
ресурсів
• домовленості з
видавництвами
• оцифрування
ресурсів
• співпраця з
іншими
установами
• Найчастіше
ресурси
організовано
за
колекційним
принципом,
таким чином
користувачу
легше
працювати з
ними.

15. Доступ і представлення
цифрових об’єктів
• Документи завжди представлені таким
чином, щоб завантаження, було не
можливе, або (як мінімум) ускладнене.
• У більшості таких проектів, політика
доступу залежить від постачальника
джерела, але іноді, за вимогами
проекту ресурс має бути у вільному
доступі.

16. «Україніка»
• Реалізація такого
масштабного проекту
передбачає необхідність
об’єднання зусиль провідних
бібліотек України та інших
культурних установ.
• Організація спільних зусиль
із створення
загальнонаціонального
ресурсу, який надасть
можливість пошуку
документів наявних у різних
культурних установах,
ставить перед НБУВ багато
технологічних завдань.

17. «Україніка»
• Передбачається, що за прикладом багатьох успішних
міжнародних проектів, у реєстрі будуть збиратись та зберігатись
лише метаописи документів.
• Доступ до самих електронних документів буде надаватись
постачальниками документів (у тому числі вони будуть
визначати їх правовий статус).
• Обов’язковими елементами інформації, щодо електронного
документа у реєстрі, крім бібліографічного опису, мають бути
інформація про постачальника ресурсу, умови доступу,
посилання до самого ресурсу (інтернет-адреса), приналежність
до певної історичної або тематичної колекції.
• Як окремий напрям розвитку проекту електронної бібліотеки
«Україніка», передбачається надати можливість партнерам і
користувачам НБУВ замовляти документи для оцифрування.

18. Дякую за увагу!