Реєстр оцифрованого
культурного надбання
Клочок С. Г.,
молодший науковий співробітник НБУВ,
Відділу інформаційно-комунікативних технологій
klochoks@nbuv.gov.ua
Проблеми створення центрального реєстру
оцифрованого культурного надбання:
• проектування, пов'язане з ресурсами та відповідними джерелами
(метадані, джерела інформації, організація контенту у колекції);
• безпека (безпека даних, політики доступу, повноваження користувача,
допустимих операцій і т.д.);
• доступ та представлення цифрових об’єктів;
• адміністрування (у тому числі завантаження інформації (цифрових
об’єктів або метаописів) на сервер, оновлення інформації та створення
резервної копії контенту);
• проблеми, пов'язані з проектуванням інтерфейсу для користувачів.
Метадані
• агрегуються за
допомогою
спеціальних
харвесторів, які
використовують
протоколи
передачі
бібліографічних
даних Z39.50 і
OAI-PMH
• Крім того, до
метаданих
обов’язково
включається елемент,
що точно ідентифікує
документ і не
допускає дублювання
опису (наприклад
Name Assigning
Authority Number
(NAAN), або Archival
Resource Key (ARK),
або Persistent Identifier
(PI), тощо)
Комплектування і організація
ресурсів
• домовленості з
видавництвами
• оцифрування
ресурсів
• співпраця з
іншими
установами
• Найчастіше
ресурси
організовано
за
колекційним
принципом,
таким чином
користувачу
легше
працювати з
ними.
Доступ і представлення
цифрових об’єктів
• Документи завжди представлені таким
чином, щоб завантаження, було не
можливе, або (як мінімум) ускладнене.
• У більшості таких проектів, політика
доступу залежить від постачальника
джерела, але іноді, за вимогами
проекту ресурс має бути у вільному
доступі.
«Україніка»
• Реалізація такого
масштабного проекту
передбачає необхідність
об’єднання зусиль провідних
бібліотек України та інших
культурних установ.
• Організація спільних зусиль
із створення
загальнонаціонального
ресурсу, який надасть
можливість пошуку
документів наявних у різних
культурних установах,
ставить перед НБУВ багато
технологічних завдань.
«Україніка»
• Передбачається, що за прикладом багатьох успішних
міжнародних проектів, у реєстрі будуть збиратись та зберігатись
лише метаописи документів.
• Доступ до самих електронних документів буде надаватись
постачальниками документів (у тому числі вони будуть
визначати їх правовий статус).
• Обов’язковими елементами інформації, щодо електронного
документа у реєстрі, крім бібліографічного опису, мають бути
інформація про постачальника ресурсу, умови доступу,
посилання до самого ресурсу (інтернет-адреса), приналежність
до певної історичної або тематичної колекції.
• Як окремий напрям розвитку проекту електронної бібліотеки
«Україніка», передбачається надати можливість партнерам і
користувачам НБУВ замовляти документи для оцифрування.
Дякую за увагу!

Реєстр оцифрованого культурного надбання

  • 1.
    Реєстр оцифрованого культурного надбання КлочокС. Г., молодший науковий співробітник НБУВ, Відділу інформаційно-комунікативних технологій klochoks@nbuv.gov.ua
  • 12.
    Проблеми створення центральногореєстру оцифрованого культурного надбання: • проектування, пов'язане з ресурсами та відповідними джерелами (метадані, джерела інформації, організація контенту у колекції); • безпека (безпека даних, політики доступу, повноваження користувача, допустимих операцій і т.д.); • доступ та представлення цифрових об’єктів; • адміністрування (у тому числі завантаження інформації (цифрових об’єктів або метаописів) на сервер, оновлення інформації та створення резервної копії контенту); • проблеми, пов'язані з проектуванням інтерфейсу для користувачів.
  • 13.
    Метадані • агрегуються за допомогою спеціальних харвесторів,які використовують протоколи передачі бібліографічних даних Z39.50 і OAI-PMH • Крім того, до метаданих обов’язково включається елемент, що точно ідентифікує документ і не допускає дублювання опису (наприклад Name Assigning Authority Number (NAAN), або Archival Resource Key (ARK), або Persistent Identifier (PI), тощо)
  • 14.
    Комплектування і організація ресурсів •домовленості з видавництвами • оцифрування ресурсів • співпраця з іншими установами • Найчастіше ресурси організовано за колекційним принципом, таким чином користувачу легше працювати з ними.
  • 15.
    Доступ і представлення цифровихоб’єктів • Документи завжди представлені таким чином, щоб завантаження, було не можливе, або (як мінімум) ускладнене. • У більшості таких проектів, політика доступу залежить від постачальника джерела, але іноді, за вимогами проекту ресурс має бути у вільному доступі.
  • 16.
    «Україніка» • Реалізація такого масштабногопроекту передбачає необхідність об’єднання зусиль провідних бібліотек України та інших культурних установ. • Організація спільних зусиль із створення загальнонаціонального ресурсу, який надасть можливість пошуку документів наявних у різних культурних установах, ставить перед НБУВ багато технологічних завдань.
  • 17.
    «Україніка» • Передбачається, щоза прикладом багатьох успішних міжнародних проектів, у реєстрі будуть збиратись та зберігатись лише метаописи документів. • Доступ до самих електронних документів буде надаватись постачальниками документів (у тому числі вони будуть визначати їх правовий статус). • Обов’язковими елементами інформації, щодо електронного документа у реєстрі, крім бібліографічного опису, мають бути інформація про постачальника ресурсу, умови доступу, посилання до самого ресурсу (інтернет-адреса), приналежність до певної історичної або тематичної колекції. • Як окремий напрям розвитку проекту електронної бібліотеки «Україніка», передбачається надати можливість партнерам і користувачам НБУВ замовляти документи для оцифрування.
  • 18.