Кома між однорідними членами речення 
Правило Приклади 
1. Між однорідними членами речення 
ставиться кома, -якщо вони: 
а) не з'єднані сполучниками 
,,. 
б) з'єднані протиставними 
сполучниками: а, але, проте, зате, 
так, хоч, та (але), хоча, однак. 
,так . 
в) з’єднані повторюваними сполучниками 
й, і,і. 
г) частина однорідних членів поєднана без 
сполучників, а частина вживається із 
повторюваними сполучниками 
,, ,,. 
д) з'єднані сполучниками попарно 
(кома —між парами) 
 та ,та. 
є) з'єднані парними сполучниками: 
як—так, не так—як, хоч—але (та), якщо 
не—то, не стільки—скільки, не тільки— 
але й. I не стільки  , як  . 
2. Кома не ставиться, якщо: 
а) сполучник і(й), або, та (і), чи 
ВЖИТИЙ один раз 
б) з'єднані повторюваними двічі 
сполучниками і або ні, що утворюють 
один вираз: і так і ні, ні се ні те, і сяк 
і так, ні пуху ні пера і т.ін. 
в) між двома дієсловами в 
однаковій формі, що вказують на рух і 
його мету. 
Пісня шириться, росте, 
розливається на вечірніх 
просторах Дніпра. 
(О.Довженко) 
Полетіла б я до тебе, так 
крилець не маю. (Нар. 
творчість) 
В своїй хаті своя й правда, і 
сила, і воля. (Т.Шевченко) 
Ти працюєш, ти певний мети, 
любиш край свій, і сонце, і 
квіти. (В.Сосюра) 
Та й став Кармелюк думати 
та гадати, гадати та 
мужніти. (Марко Вовчок) 
Він не стільки забився об 
стіл, як стривожився. 
(І.Нечуй-Левицький) 
Наче в провесні чи в літі 
зацвіли поля. (Т.Масенко) 
Балаш одказував старостам ні 
те ні се. (І.Нечуй-Левицький) 
Йди сядь коло мене, я щось 
маю тобі казать. 
(І.Нечуй-Левицький) 
Узагальнюючі слова можуть стояти 
1. Перед однорідними членами. 
Тоді після узагальнюючого 
слова ставиться двокрапка. 
УС:і, і,і,і,і. 
Ми садили ліс у полі: 
і дубочки, і тополі, і 
осику, і ліщину, і 
червону горобину. 
(М.Стельмах) 
*Якщо однорідними членами 
речення не закінчується, то після 
них ставиться тире: 
УС:,, - . 
Усе навколо: дерева, 
птахи, люди — 
сповнене весняної 
пружної, нестримної 
сили. (В.Собко) 
2. Після однорідних членів 
речення перед узагальнюючим 
словом ставиться тире: 
,, - УС . 
Сором, досада, 
злість — усе разом 
прийшло в його голову. 
(Панас Мирний) 
3. Якщо перед однорідними 
членами речення стоять слова 
як-от, тобто, а саме, наприклад, 
то перед цими словами ставиться 
кома, а після них — двокрапка: 
УС, а саме : ,,. 
УС, як-от : ,,. 
Усе його цікавило, а 
саме: дороги, 
ліс, окопи під лісом. 
(Ю.Збанацьтй)
Інтонація речень з узагальнюючими словами 
Залежно від місця узагальнюючого слова щодо однорідних членів 
змінюється інтонація речення: 
а) після однорідних членів і тривалої паузи узагальнююче слово 
вимовляється з сильним підвищенням голосу; 
б) перед однорідними членами голос на узагальнюючому слові 
знижується, робиться пауза. 
Але в обох випадках однорідні члени речення вимовляються з 
перелічувальною інтонацією.

однорідні члени речення

  • 1.
    Кома між одноріднимичленами речення Правило Приклади 1. Між однорідними членами речення ставиться кома, -якщо вони: а) не з'єднані сполучниками ,,. б) з'єднані протиставними сполучниками: а, але, проте, зате, так, хоч, та (але), хоча, однак. ,так . в) з’єднані повторюваними сполучниками й, і,і. г) частина однорідних членів поєднана без сполучників, а частина вживається із повторюваними сполучниками ,, ,,. д) з'єднані сполучниками попарно (кома —між парами)  та ,та. є) з'єднані парними сполучниками: як—так, не так—як, хоч—але (та), якщо не—то, не стільки—скільки, не тільки— але й. I не стільки  , як  . 2. Кома не ставиться, якщо: а) сполучник і(й), або, та (і), чи ВЖИТИЙ один раз б) з'єднані повторюваними двічі сполучниками і або ні, що утворюють один вираз: і так і ні, ні се ні те, і сяк і так, ні пуху ні пера і т.ін. в) між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету. Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах Дніпра. (О.Довженко) Полетіла б я до тебе, так крилець не маю. (Нар. творчість) В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля. (Т.Шевченко) Ти працюєш, ти певний мети, любиш край свій, і сонце, і квіти. (В.Сосюра) Та й став Кармелюк думати та гадати, гадати та мужніти. (Марко Вовчок) Він не стільки забився об стіл, як стривожився. (І.Нечуй-Левицький) Наче в провесні чи в літі зацвіли поля. (Т.Масенко) Балаш одказував старостам ні те ні се. (І.Нечуй-Левицький) Йди сядь коло мене, я щось маю тобі казать. (І.Нечуй-Левицький) Узагальнюючі слова можуть стояти 1. Перед однорідними членами. Тоді після узагальнюючого слова ставиться двокрапка. УС:і, і,і,і,і. Ми садили ліс у полі: і дубочки, і тополі, і осику, і ліщину, і червону горобину. (М.Стельмах) *Якщо однорідними членами речення не закінчується, то після них ставиться тире: УС:,, - . Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної пружної, нестримної сили. (В.Собко) 2. Після однорідних членів речення перед узагальнюючим словом ставиться тире: ,, - УС . Сором, досада, злість — усе разом прийшло в його голову. (Панас Мирний) 3. Якщо перед однорідними членами речення стоять слова як-от, тобто, а саме, наприклад, то перед цими словами ставиться кома, а після них — двокрапка: УС, а саме : ,,. УС, як-от : ,,. Усе його цікавило, а саме: дороги, ліс, окопи під лісом. (Ю.Збанацьтй)
  • 2.
    Інтонація речень зузагальнюючими словами Залежно від місця узагальнюючого слова щодо однорідних членів змінюється інтонація речення: а) після однорідних членів і тривалої паузи узагальнююче слово вимовляється з сильним підвищенням голосу; б) перед однорідними членами голос на узагальнюючому слові знижується, робиться пауза. Але в обох випадках однорідні члени речення вимовляються з перелічувальною інтонацією.