Синтаксис — душа мови (М.Рильський) 
СИНТАКСИС (від гр. syntaxis – побудова, зв'язок, сполучення) 
- розділ мовознавства, що вивчає 
словосполучення, речення, їх будову, 
ОДИНИЦІ 
граматичне значення, способи 
зв’язків, за якими слова поєднуються 
СИНТАКСИСУ: 
у с/с і речення 
Речення 
Словосполучення 
Словоформа 
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ – 
синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох або більше повнозначних 
слів на основі підрядного зв'язку: згаданий у доповіді, дитячі звички, стати на розі, 
зрозумів одразу 
питання яке? 
 
Головне слово  залежне слово 
Словосполучення РОЗРІЗНЯЮТЬСЯ 
за 
будовою 
ПРОСТІ (складаються з 
двох повнозначних слів, між 
якими один вид 
синтаксичних відношень) 
СКЛАДНІ (два чи більше 
компонентів, між якими два чи 
більше синт. відношень) 
крута (яка?) гора, чую (що?) сміх, 
замилити оч і (кому?) їм, 
піти (куди?) світ за очі 
(підкреслене = 1 компонент); 
наші (чиї?) маленькі (які?) 
друзі, (який?) темний колір 
(чого?) шкіри 
за 
поєднанням 
компонентів 
ВІЛЬНІ кожного разу 
утворюються за певною 
моделлю (кожний компонент 
— окремий член речення) 
НЕВІЛЬНІ (= 1 член реч.) 
— синтаксично нерозкладні 
— лексичні 
слово пророка, останні рейси, 
погодився з ними, порвати 
ланцюги, стоїть переді мною, 
злетіти високо; 
троє відер, склянка соку, дехто 
глядачів, високого зросту; 
броунівський рух, Кривий Ріг, 
світ за очі, замилити очі 
за 
головним 
словом 
(ГС) 
ІМЕННІ (ГС — Іменник, 
прикм., числівн., займенник), 
ДІЄСЛІВНІ (ГС — форми 
дієслова), 
ПРИСЛІВНИКОВІ (ГС — 
прислівник) 
старий мотив, широкий у 
плечах, сім років, щось рідне; 
захований у скрині, чув 
новину, віддавши звіт; 
надміру тяжко, особливо 
цікаво 
за 
способами 
підрядного 
зв'язку 
узгодження 
керування 
прилягання 
приховані наміри, 
приховані від читачів, 
вміло приховані 
Зв ' язок слів у словосполученні 
узгодження 
 
у залежн | ого | + головн | ого | 
однакові рід, число, відмінок 
(повне узгодження) 
При ЗМІНІ головного слова 
змінюється й залежне 
якою?  
улюблен | ою | + справ | ою | 
ж.р., одн., О.в.= ж.р., одн., О.в. 
улюбленої справи, улюблена 
справа, улюблену справу... 
керування 
 
головне + залежне 
головне від залежного 
вимагає певного відмінка 
При зміні головного слова 
залежне не змінюється 
(кого?) що? 
 
вимкнула праску (З.в.) 
вимкне праску, вимкнув праску, 
вимкнуть праску... 
прилягання 
 
головне + залежне 
прислівник 
інфінітив, 
дієприслівник 
Прилягають незмінні слова (прислівник, 
дієприслівник, інфінітив) 
 коли? 
познайомились позаторік 
 
попросив увійти 
 як? що роблячи? 
натякнув жартуючи 
Поєднання слів, які не є словосполученнями 
підмет + присудок річка тече  граматична основа реч. 
однорідні члени весна і літо  сурядний зв'язок 
аналітичні форми буду прагнути складена форма майб. часу 
більш важливий  складена форма ступенів пор. 
неповнозн. слово + повнозн. на подвір’ї, для тебе 
фразеологізми на сьомому небі 
що?

синтаксис. словосполучення

  • 1.
    Синтаксис — душамови (М.Рильський) СИНТАКСИС (від гр. syntaxis – побудова, зв'язок, сполучення) - розділ мовознавства, що вивчає словосполучення, речення, їх будову, ОДИНИЦІ граматичне значення, способи зв’язків, за якими слова поєднуються СИНТАКСИСУ: у с/с і речення Речення Словосполучення Словоформа СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ – синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв'язку: згаданий у доповіді, дитячі звички, стати на розі, зрозумів одразу питання яке?  Головне слово  залежне слово Словосполучення РОЗРІЗНЯЮТЬСЯ за будовою ПРОСТІ (складаються з двох повнозначних слів, між якими один вид синтаксичних відношень) СКЛАДНІ (два чи більше компонентів, між якими два чи більше синт. відношень) крута (яка?) гора, чую (що?) сміх, замилити оч і (кому?) їм, піти (куди?) світ за очі (підкреслене = 1 компонент); наші (чиї?) маленькі (які?) друзі, (який?) темний колір (чого?) шкіри за поєднанням компонентів ВІЛЬНІ кожного разу утворюються за певною моделлю (кожний компонент — окремий член речення) НЕВІЛЬНІ (= 1 член реч.) — синтаксично нерозкладні — лексичні слово пророка, останні рейси, погодився з ними, порвати ланцюги, стоїть переді мною, злетіти високо; троє відер, склянка соку, дехто глядачів, високого зросту; броунівський рух, Кривий Ріг, світ за очі, замилити очі за головним словом (ГС) ІМЕННІ (ГС — Іменник, прикм., числівн., займенник), ДІЄСЛІВНІ (ГС — форми дієслова), ПРИСЛІВНИКОВІ (ГС — прислівник) старий мотив, широкий у плечах, сім років, щось рідне; захований у скрині, чув новину, віддавши звіт; надміру тяжко, особливо цікаво за способами підрядного зв'язку узгодження керування прилягання приховані наміри, приховані від читачів, вміло приховані Зв ' язок слів у словосполученні узгодження  у залежн | ого | + головн | ого | однакові рід, число, відмінок (повне узгодження) При ЗМІНІ головного слова змінюється й залежне якою?  улюблен | ою | + справ | ою | ж.р., одн., О.в.= ж.р., одн., О.в. улюбленої справи, улюблена справа, улюблену справу... керування  головне + залежне головне від залежного вимагає певного відмінка При зміні головного слова залежне не змінюється (кого?) що?  вимкнула праску (З.в.) вимкне праску, вимкнув праску, вимкнуть праску... прилягання  головне + залежне прислівник інфінітив, дієприслівник Прилягають незмінні слова (прислівник, дієприслівник, інфінітив)  коли? познайомились позаторік  попросив увійти  як? що роблячи? натякнув жартуючи Поєднання слів, які не є словосполученнями підмет + присудок річка тече  граматична основа реч. однорідні члени весна і літо  сурядний зв'язок аналітичні форми буду прагнути складена форма майб. часу більш важливий  складена форма ступенів пор. неповнозн. слово + повнозн. на подвір’ї, для тебе фразеологізми на сьомому небі що?