1. Автор:
Потапович Тетяна
Студентка 133 групи

3. Математика
Математика - наука про величини, їх властивості та закони їх сполуки;
математику поділяється на чисту і прикладну. Чиста математика містить в
собі: арифметику, алгебру, вищий аналіз (вчення про функції, нескінченно
малих. Диференціальне, інтегральне і варіаційне числення), теорію чисел,
геометрію з тригонометрією. У прикладну математику входять: механіка з
додатком її до архітектури, машинобудуванню, гідродинаміці і гідравліки,
нарисна геометрія, геодезія і оптика, астрономія.
Розвиток математики почалося зі створення практичних способів рахунку і
вимірювання. Знайомством з первинними істинами мали вже давні індуси,
халдеї і єгиптяни, причому перші два народи переважно займалися
алгеброю і арифметикою, останні - геометрією.
Геометрія отримала цілком науковий характер у греків і була доведена до
високої досконалості. Час римського панування і середні століття - час
занепаду математики. Зберегти і частково заповнити математику древніх
випало на долю арабів, у яких південна Європа почала запозичувати
математичні науки з XIII ст

4. Чому не тільки формули ???
Математика - це не тільки формули
і теореми, а ще й ті люди, які нею
займаються, ті люди, які всю душу
вкладають у її розвиток. І ніяк не
можна, кажучи про математику, не
згадати про тих, хто їй присвятив
все життя і доніс її до нас.
Їх імена не можна забувати. Ці
люди віддали своє життя науці.
Заради нас, заради своїх нащадків ...
Так що наш обов'язок - пам'ятати їх і
продовжувати їх справу.
Особливо це стосується жінок
математиків.

5. Чи є великими математиками жінки????
Ситуація з жінками математиками при
опитуванні виявилася набагато складнішою.
Крім Софії Ковалевської школярі і перехожі не
змогли пригадати нікого. Студенти додали до
списку Софію Піккард, а вчителі та викладачі:
Гіпатію і Софі Жермен. На цьому список
закінчився ...

6. Скільки років жінки в математиці?
Історичні дані неспростовно
свідчать: жінки-вчені існували
в кожній культурі протягом
всієї історії розвитку
суспільства, проте певних
успіхів вони могли домагатися
тільки в тому середовищі, де
було позитивне ставлення до
наукових занять і система
освіти, доступна для жінок.

7.  1405 Франція. Письменниця Христина Пізанська зробила припущення, що в
результаті доброї освіти жінки могли б стати рівними чоловікам.
 1619 Англія Мері Уорд відкриває перші школи для дівчаток
 1678 Італія. В університеті Падуї вченому Олені Лукреції Корнаро Піскопіі
присвоюється звання доктора філософських наук.
 1764 Росія. У Петербурзі відкритий Смольний інститут благородних дівиць - перше
в Росії привілейоване середній загальноосвітній навчальний заклад для жінок.
 1826 США. Відкрито перші державні школи для дівчаток.
 1850 Франція. Початкова шкільна освіта поширюється тепер і на дівчаток.
 1851 США. Відкривається перший у світі жіночий медичний коледж.
 1857 Росія. Відкриваються перші жіночі училища.
 1876 в Росії відкрилися Бестужевські вищі жіночі курси.​​
 1881 США. Гарвардський університет відкриває прийом дівчат на загальних
підставах.
 1882 Японія. Відкривається перша Вища жіноча школа.
 1884 Великобританія. Оксфордський університет почав приймати жінок як
студенток, але дипломи випускницям не видавалися до 1920 р.
 1886 Індія. Медичний коледж в Бомбеї почав приймати жінок-студенток.
 1903 Франція. Фізик Марі Кюрі стала першою жінкою-вченим, що отримала
Нобелівську премію.
 1905 Німеччина. Гейдельберзький і Фрайбурзький університети починають
приймати жінок

8. Частин жінок-математиків по країнам
92
15
6
11
3
1
2
1
6
4
11
1
5
1
3
2111 3 12 2 12
США Англия Германия Россия Аргентина
Австралия Австрия Бельгия Канада Китай
Куба Чехословакия Египет Франция Венгрия
Италия Индия Ирландия Нигерия Норвегия
Польша Румыния Шотландия Швейцария Тайвань
Украина

10. Феано VI – V вв. до н.э.
Феано - учениця і дружина
давньогрецького філософа, великого
математика і мудреця - Піфагора, що жила
в VI -V ст. до н.е.
Феано перейнялася ідеями чоловіка з
такою повнотою, що після його смерті
вона стала центром піфагорійського
ордену, і один з грецьких авторів
призводить, як авторитет, її думку
стосовно вчення Чисел.
Феано дала Піфагору двох синів і дочку,
всі вони були вірними послідовниками
свого Великого батька.

11. Гіпатія Олександрійська(370-415)
Гіпатія Олександрійська -
грецький математик, філософ.
Дочка вченого Теона.
Керівниця школи
неоплатоніків в Олександрії.
Активно займалася
просвітницькою і полемічної
діяльністю.
Гіпатія загинула в 415 році від
рук релігійних фанатиків.
«Вона досягла таких висот
пізнання, що перевершила всіх
філософів свого часу» Сократ

12. Эміл, маркіза дю Шатле
(1706 – 1749)
У 1706 році 17 грудня народилася
Габріель-Емілія ле Тунель де Брет,
пізніше стала маркізою дю Шатле.
Займаючись самоосвітою, маркіза
дю Шатле зробилася видатним
математиком. Це був один з
блискучих жіночих інтелектів XVIII
століття.
Емілі де Шатле була однією з тих
жінок, чий внесок сприяв
формуванню курсу математики. І
хоча вона не створила власного
оригінального вчення, її робота
внесла значний вклад у розвиток
математичної науки.
«Вона була великою людиною, чия
єдина провина полягала в тому, що
вона - жінка».Вольтер

13. Мария Гаетана Агнеси (1718-1799)
Аньези Мария Гаэтана
(16.5.1718–9.1.1799) –
итальянский математик.
Родилась в Милане.
Под руководством отца,
профессора Болонского
университета, изучала
математику, древние и
восточные языки.
В 1750г. заняла кафедру
математики в Болонье.
В книге “Основания анализа”
(1748г.) Аньези, в частности,
доказала, что любое куб.
уравнение имеет три корня.
В ее честь плоскую кривую,
выраженную уравнением
Y=a3/(x2+a2) назвали “локон
Аньези”.

14. Каролина Лукреция Гершель
(1750-1848)
Каролина Лукреция Гершель
британский астроном, сестра
и помощница Вильяма
Гершеля.
Родилась 16 марта 1750 в
Ганновере. Первая женщина –
астроном, открывшая 8 комет
и несколько туманностей.
В 1828 Лондонское
королевское астрономическое
общество наградило ее
Золотой медалью, и избрало
своим почетным членом. Ее
имя занесено на карту Луны.

15. Софія Жермен (1776-1831) Стала видатним
математиком і домоглася
важливих результатів у теорії
чисел і теорії пружності. У
1816 р. вивела
диференціальне рівняння
вигину пластини.
Для того щоб прочитати
книгу І. Ньютона
«Математичні початки
натуральної філософії», вона
вивчила латинську мову.
Займалася теорією чисел.
Вивела кілька формул, яким
присвоєно її ім'я.
При деяких умовах довела
теорему Ферма.

16. Мэрі Ферфакс Сомервілл (1780-1872)
Ферфакс Мері Сомервілль була
однією з найбільш чудових жінок –
вчених.
Вона почала своє життя як типова
дівчина з шотландського вищого
суспільства. Але її відрізняли
видатні математичні інтереси і
здібності.
Незважаючи на відсутність у неї
формального навчання, їй вдалося
підготувати цікаві математичні та
фізичні роботи.
Вона займалася математикою аж
до самої смерті. Померла вона у віці
98 років.

17. Байрон Ада Августа (1815 - 1852)
Ада Августа Байрон народилася
10 грудня 1815 року.
Цей день вважається Днем
програміста на вшанування яка
й у вона першої представниці
цієї дуже древньої професії Ади
Серпні Лавлейс, єдиною дочки
прославленого англійського
поета Джорджа Гордона Байрона
та його дружини Аннабелли
Мілбенк.

18. Російські жінки математики
Єлизавета Федорівна Литвинова
(1845-1919)
Софія Василівна Ковалевська
(1850-1891)
Надія Миколаївна Гернет
(1877 - 1943)
Софія Олександрівна Яновська
(1896-1966)
Клавдія Яківна Латишева (1897 - 1956)
Пелагея Яківна Полубарінова Кочина
(1899-1999)
Ніна Карлівна Барі (1901-1961)
Людмила Всеволодівна Келдиш (1904 -)
Ольга Олександрівна Ладижевская
(1922-2004)
Ольга Арсентіївна Олійник (1925-2001)

19. Хто більш розумніший у метематиці
«Здібності - індивідуально-психологічні особливості
особистості, є умовами успішного виконання певної
діяльності».
«Під здібностями до вивчення математики ми розуміємо
індивідуально-психологічні особливості (перш за все
особливості розумової діяльності), що відповідають
вимогам навчальної математичної діяльності та
зумовлюють на інших рівних умовах успішність творчого
оволодіння математикою як навчальним предметом,
зокрема щодо швидке, легке і глибоке оволодіння
знаннями, вміннями і навичками в галузі математики ».
В. А. Крутецький

20. 1. Айвазова С. Російські жінки в лабіринті рівноправності. – М. ,
1998.
2. Арнольд В.І. Чи потрібна шкільна математика? Стенограма
пленарного доповіді (Дубна, 21 вересня 2000 р.). – М. : МЦНМО,
2001.
3. Башмакова І.Г., Демидов С.С., Успенський В.А. Жага ясності / /
Питання історії природознавства і техніки. Життя і діяльність
С.А. Яновської. – М., 1996. - № 4. – С. 108-119.
4. Богданова Н.Ф. Жінки в науці: вчора, сьогодні, завтра / / Соціс.
– 2004. – N 1. – С.103-112.
5. Ван-дер-Варден Б.Л. Пробуждающаяся наука. Математика
Стародавнього Єгипту, Вавилона і Греції. М., 1979.
6. Вигодський М. Я. Арифметика і алгебра в стародавньому світі.
М. : Наука, 1967.
7. Гінзбург В. Питома вага прекрасної половини. Жінки в
Російській науці. / / Літ. газ. – 2003. – 26 февр.-3 березня. – C.11.
8. Глейзер Г.І. Історія математики в школі. – М., 2002.