Загальні відомості про вибухові роботи при проведенні виробок буровибуховим способом

1. Шпуровий метод ведення буровибухових робіт
ПРОВЕДЕННЯ ВИРОБОК
БУРОВИБУХОВИМ СПОСОБОМ

2. ПРОХІДНИЦЬКИЙ ЦИКЛ
Спосіб
проведення
Основні процеси Допоміжні процеси*
Буровибуховий
1) буріння шпурів
2) заряджання шпурів
3) підривання
4) провітрювання після
вибуху
5) прибирання і
навантаження гірської
маси
6) встановлення
постійного кріплення
• встановлення
тимчасового кріплення
• нарощування
вентиляційного
трубопроводу
• облаштування
водовідливної канавки
• настилання рейкової колії
• нарощування
монорейкової дороги
• постійне провітрювання
• нарощування конвеєра
• нарощування ставу
трубопроводів
• приведення
забою в
безпечний стан
(виявлення
“відмов”, оборка
покрівлі,
перевірка
кріплення, вент.
труби і т. д.)
• настилка
тимчасової
рейкової колії
* Перелік допоміжних операцій визначається певною технологічною схемою

3. 1-2 – врубові шпури, 3-11 – відбійні, 12 – 24 - оконтурювальні
РОЗТАШУВАННЯ І ВИДИ ШПУРІВ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ
Призначення врубів –
створення додаткової
відкритої поверхні

4. ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ШПУРІВ
Конструкція шпурового заряду ВР:
а, б и в – гирло, стінки і дно шпуру;
1 – забійка; 2 – електродетонатор; 3 – вибухова речовина
Стандартний діаметр різців й коронок, а відповідно, і шпурів у вугільних шахтах дорівнює 41…43
мм для патронів ВР діаметром 36 і 32 мм та 51…53 мм – для патронів ВР діаметром 45 мм

5. Довжина шпуру – це відстань від забою (дна) шпуру до гирла, виміряна по осі.
Глибина шпуру – це відстань від дна шпуру до забою виробки, виміряна за її
поздовжньою віссю, тобто глибина закладення шпуру в гірському масиві:
де  – кут між забоєм виробки і віссю шпуру.
В забоях з однією відкритою поверхнею довжина шпурів буває 1,5…3 м (в стволах
– 4…4,5 м), але частіше – 1,5…1,8 м у міцних породах, 1,8…2,2 м – в породах
середньої міцності і 2,2…2,5 м – у слабких.
При вибухових роботах у забоях з двома відкритими поверхнями довжина шпурів
складає 1,8…5 м, але частіше застосовують шпури довжиною 2,2…3 м.
При підриванні по вугіллю і породі довжина шпурів має бути не менше 0,6 м.
sinш шl l r   

6. КОЕФІЦІЄНТ ВИКОРИСТАННЯ ШПУРІВ
Відношення посування вибою за одне
підривання до глибини шпурів називається
коефіцієнтом використання шпурів
(скорочено КВШ):
η = lзах / lш → 1,
де lзах – довжина заходки, посування забою
за одне підривання (за один цикл).
Рекомендуються такі значення КВШ при
проектуванні БВР:
на одну відкриту. поверхню – 0,80…0,85;
на дві відкриті поверхні – 0,90…0,95.
Забій виробки:
а и б – до і після підривання
шпурових зарядів ВР; 1 – «стакани»
На передових проходках КВШ сягає 0,90…0,95 і
навіть 0,97…1 (при слабких породах).

7. ОСНОВНІ ВИБУХОВІ ВРУБИ
Вертикальний клиновий вруб Горизонтальний клиновий вруб
lш  1,7…1,8 м
а – «верхній», б – «нижній»; 1 и 2 – врубові
шпури; 3 и 4 – допоміжні
а – одинарний; б – одинарний з розрізними
шпурами

8. Пірамідальний вруб Горизонтальний клиновий вруб
шпури ініціюються за нумерацієювикористовується здебільшого у
стовбурах

9. Призматичний вруб Щілинний вруб
КВШ – 0,85…0,95
Раціональна довжина щілини 0,8…1,1 м.

10. Спіральний крокуючий вруб
Глибина першого шпуру 1…1,1 м, другого – на 0,2…0,3 м
більше, третього та наступних також на 0,2…0,3 м більше
глибини наступного.

11. Розташування шпурів при проведенні виробок по неоднорідних породах

12. ВИМОГИ ДО БУРОВИБУХОВИХ РОБІТ ПРИ ПРОВЕДЕННІ
ГІРНИЧИХ ВИРОБОК
• високий рівень безпеки
• правильне оконтурювання порожнини гірничої виробки (КВП* = Sф.пр / Sвч
= 1,03…1,05);
• отримання високого значення КВШ;
• рівномірне дроблення породи на транспортабельні шматки;
• зосереджений відкид породи, забезпечення цілісності кріплення і
обладнання;
• мінімальне зниження природньої міцності порід в законтурному масиві;
• витрати часу і вартісні показники буровибухових робіт, віднесені до 1 м
виробки, тобто питомі витрати, мають бути мінімальними.
* КВП – коефіцієнт використання перетину або коефіцієнт «перебору»

13. ПАСПОРТ БУРОВИБУХОВИХ РОБІТ
Паспорт БВР має містити:
• найменування виробки, її площу
перетину в світлі і начорно, міцність
порід (вугілля);
• схему розташування шпурів в трьох
проекціях в масштабі 1:50 або 1:100;
• кількість, діаметри, довжини і глибини
шпурів;
• кути нахилу шпурів до забою;
• найменування ВР та ЗІ (засобів
ініціації);
• конструкцію шпурового заряду ВР;
• масу і конструкцію заряду ВР кожного
шпуру і всього забою в цілому;
• схему монтажу вибухової мережі;
• кількість серій затримки і черги
підривання зарядів;
• матеріал забійки та її довжини;
• вид і схему створення запобіжного
середовища;
• вказівки про місце укриття майстра-
підривника і робочих на час виконання
вибухових робіт;
• схему і час провітрювання виробки
після вибуху до початку поновлення
робіт прохідницького циклу;
• дані про розташування постів охорони і
місце укриття майстра-підривника і
робочих.

14. Джерело: http://youtu.be/wn0_frJ6Smw (Alfredo Aquino, SERVICIOS MINEROS GLORIA)