Презентація магістерського дослідження ролі та завдань мирян в основних працях з пасторального богослов’я УГКЦ та документах Стратегії УГКЦ «Жива парафія — місце зустрічі з живим Христом». На прикладі трьох парафій УГКЦ в Україні проведено аналіз втілених парафіяльних змін, запропонованих Стратегією, представлено головні висновки, на основі відповідей респондентів щодо аспектів взаємодії мирян та парохів/адміністраторів храмів та факторів, які впливали на успішність реалізації Стратегії у їхніх парафіях. Представлені пропозиції для мирян щодо змін у своїх парафіях у співпраці з парохами та для уряду УГКЦ щодо наступних стратегій та ефективного включення мирян до змін у парафіях.

1. Роль мирян у формуванні парафіяльної
спільноти у світлі стратегії УГКЦ “Жива
парафія - місце зустрічі з живим Христом”
Дослідження провела: Дана Кушплер, магістр богослов’я
Науковий керівник: о.Богдан Тимчишин, PhD богослов’я

2. Чому ця тема?
Стратегія “Жива парафія”
втілювалася в УГКЦ до 2019р. —
час робити підсумки
Власна допитливість щодо
погляду Церкви на роль мирян,
зокрема у тих сферах, де
кваліфікації мирян є доцільніші
Особистий досвід спільнотного і
парафіяльного життя у Києві та
Львові, який суттєво відрізнявся

3. Про що ви можете дізнатися з мого дослідження?
Вчення ІІ Ватиканського Собору (1962-65р.р.) та Послання Папи Івана Павла ІІ
щодо оновленого бачення ролі та завдань мирян у Церкві та огляд основних
праць із пасторального богослов’я УГКЦ від 1989р.
Хронологію Стратегії “Жива парафія”, її цілі та завдання, документи Робочої
групи з втілення Стратегії, а також які можливості та інструменти доступні
мирянам УГКЦ для активізації життя у їхніх парафіях.
Як змінювалася залученість мирян Католицької церкви у парафіяльне
життя, а також які сучасні тенденції розвитку міських парафій
Огляд основних мирянських рухів УГКЦ після ІІ
Ватиканського Собору та сучасних парафіяльних спільнот
Результати інтерв’ю з мирянами та парохами 3 парафій УГКЦ з
метою виявити який вплив мала Стратегія на зміни у їхньому
парафіяльному житті

4. Стратегія “Жива парафія — місце зустрічі з
Живим Христом”. Хронологія
2015
Собор УГКЦ на тему “Жива
парафія — місце зустрічі з
Живим Христом” (Івано-
Франківськ)
2006
Заклик Бл.Л.Гузара про
мету УГКЦ: “святість об’
єднаного Божого люду”
(Постанови Синоду УГКЦ)
2010
Створено Робочу групу із
розробки бачення
розвитку УГКЦ на 10 років
2011
Синод єпископів затверджує
Стратегію розвитку УГКЦ до
2020р., а також Робочу групу із
реалізації Стратегії, яку очолив
Вл.Кен Новаківський
2019
Постановою Синоду єпископів
УГКЦ завершено мандат
Робочої групи з реалізації
Стратегії розвитку УГКЦ на
період до 2020 року.

5. Новації ІІ Ватиканського Собору щодо ролі мирян
● Кожен християнин творить Церкву, а не лише є її членом (Тіло vs
організація)
● Народ Божий - це і священики, і монахи, і миряни (без протиставлення)
● Визначення мирян - всі вірні, крім священиків і чернецтва (LG)
● І документ Церкви, в якому наголошено на взаємодії та взаємодопомозі
мирян і духовенства => Церква у світі (Церква vs світ). Миряни вже не
пасивний елемент, а заохочуються до ініціативи. Змінилося не завдання
мирян, а бачення Церквою цього завдання.
● Конкретні завдання мирян (апостолят) поширюються на все життя
людини, а не стосуються лише її релігійних потреб
● Створення Папської ради у справах мирян (1967)
● Післясинодальне апостольське послання Папи Івана ІІ “Christefidelis laici”
(1987) - конкретні функції мирян у парафіях

6. Стратегія “Жива парафія”. Завдання та критерії
Завдання - оживлення парафій та залучення греко-католиків до втілення цих критеріїв:
ПРОВІД: лідер (парох), який з допомогою помічників веде
парафіян до святості
Повноцінне ЛІТУРГІЙНЕ ЖИТТЯ (звершення Таїнств) з
поясненням їх значення для парафіян
Наявна КАТЕХИЗАЦІЯ для всіх парафіян
КОЙНОНІЯ: сформована
спільнота парафіян, які знаються
та підтримують одне одного
ДИЯКОНІЯ: наявне
соціальне служіння
потребуючим у громаді
та суспільстві
МІСІЙНІСТЬ:
свідчення своєї віри
іншим

7. Де можлива і необхідна участь мирян?
Койнонія (сопричастя)
● створювати парафіяльні групи та організації для
спільної молитви і підтримки одне одного
● плекати єдність Церкви, поважати інші конфесії
● участь у благодійній та соціальній діяльності на
парафії
● ініціювання такої діяльності, якщо її немає
Соціальне служіння
● постійне глибше пізнання правд віри, читання Св.
Письма та Катехизму УГКЦ
● участь у катехитичній парафіяльній раді
Літургійне життя
● спів, прислуговування, участь у сертифікованих
програмах з вивчення літургійного обряду та
церковних традицій
Провід
● служити своїми талантами, вміннями та ресурсами
Богові та ближнім.
● участь у парафіяльних радах, пасторальному
плануванні, парафіяльних спільнотах,
Місійність
● сміливо визнавати свою віру
● захищати Церкву, гідність та права людини
Катехизація

8. Дослідження 3 парафій
● Що саме змінилося в житті парафії за 2011-2019р.р.?
● Які з напрямків Стратегії вдалося втілити чи розвинути?
● Наскільки Стратегія мала вплив на збільшення активності
парафіяльного життя?
● Що стало основним чинником успішного втілення Стратегії, втілення
змін у конкретній парафії?

9. Зміни. Спільні риси
1. Відкрилася та функціонує катехитична школа для різних вікових груп
2. Діяльні молитовні спільноти
3. Створені і діють парафіяльні ради
4. При храмах проводиться благодійна діяльність
5. Поширені спільні паломництва як спосіб спільного відпочинку та
винагороди активних парафіян

10. Зміни. Напрямки Стратегії
1. Катехизація: створення батьківської ради при катехитичній школі (с.
Заріччя) - орган займається плануванням катехитичної діяльності, літніх
таборів, фінансування катехитичних заходів; діють ораторії для
найменших, катехизація для дорослих, є вишколені аніматори
2. Літургійне і молитовне життя: є молитовні спільноти, щоденні літургії,
утрені - в 2 з 3 храмів (в с.Крихівцях - в монастирі, в с.Лапаївці - щодня).
3. Дияконія (служіння ближнім): присутня, стає тим фактором, який
залучає пасивних чи навіть невоцерковлених мирян.

11. Зміни. Напрямки Стратегії
4. Провід/ управління дарами: розпізнавання талантів мирян парохом мало
ключову роль у с.Лапаївці, с.Заріччя. Діють парафіяльні ради у с.Заріччя та
Лапаївці, тоді як в с.Крихівці є активні миряни, які допомагають пароху.
5. Екуменізм: прощі (приклад єдності парафіян з різних громад), Літургія для
учнів та вчителів, батьківський день, зустріч для добродіїв парафії (с.
Заріччя), зустрічі для подружніх пар, походи в гори для чоловіків. Не згадано
про заходи, в яких би брали участь представники інших конфесій.
6. Місійний дух: третій чин при згромадженні отців Воплоченого Слова (с.
Крихівці)

12. Чи вплинула Стратегія на парафіяльне життя?
ТАК
➔ Була чіткою інструкцією
щодо дій, які раніше
робились інтуїтивно
➔ Дозволила
переформатувати роботу
парафіяльних рад
➔ Так, для тих, хто вважає
Блаженнішого
архиєпархом і Головою
Церкви, дослухається до
його рекомендацій.
СКОРІШЕ ТАК, НІЖ НІ
➔ Стала офіційним
(документальним)
підґрунтям тим парохам,
які прагнули втілити зміни
на парафії. Однак ці зміни
вони б впроваджували так
чи інакше;
➔ Задала високу планку, до
якої варто рівнятися, хоч
не у всіх парафіях її
можна втілити.
СКОРІШЕ НІ, НІЖ ТАК
➔ Успішність її застосування
на парафії цілком залежала
від бажання та
харизматичності пароха;
➔ Не допомогла і не стала
спонукою для тих, хто не
бажав змін;
➔ Не збільшила кількості
діяльних священиків;
➔ Без зміни у формації
майбутніх священиків у
семінаріях втрачає зміст.
Підсилила, структурувала
та обґрунтувала зміни для тих, хто вже
проводив активну працю у парафії

13. Вирішальні фактори для активізації
парафіяльного життя
● Парохи: особа (лідер, авторитет,
відповідальність, знання своїх
парафіян та їхніх потреб),
присутність, бажання діяти
● Миряни: висловлюють духовні
запити, потреби, беруть участь в
парафіяльному житті, служать
своїми талантами та ресурсами,
контролюють пасторальну
діяльність, але не визначають
буде вона втілюватися чи ні
Священик/ парох/
адміністратор храму -
відкритий до ініціатив
Мирянин-помічник

14. Висновки
1. Стратегія “Жива парафія” відводить центральне місце парафії, цим
наслідуючи документи ІІ ВС та Енцикліку Папи Івана Павла ІІ, в яких
наголошено на важливій участі мирян та співпраці з духовенством у
місії Церкви
2. Звернена до всіх вірних УГКЦ, розробка Стратегії здійснювалася
Робочою групою, в якій була лише 1 представниця від мирян, а втілення
відбувалося через єпархіальних координаторів та духовенство, що
нівелювало участь і можливість мирян впливати на процес реалізації
Стратегії.
3. Проведені інтерв’ю у 3 парафіях свідчать про те, що ключовим чинником
успіху чи невдачі втілення змін на парафіях є особа пароха, відкритість
якого спроможна залучити мирян як помічників

15. Пропозиції
1. Для успішності наступних стратегій варто вказувати в них конкретні завдання,
які можна кількісно та якісно виміряти, а також вказати інструменти, з
допомогою яких планується ці завдання втілити.
2. Миряни справді можуть допомогти втілити такі програми. Для цього потрібно
створити компетентний мирянський орган в УГКЦ, який би володів інформацією
про нововведення і міг реагувати та доповнювати ініціативи духовенства
мирянськими діями (на зразок душпастирської ради, але мирянської - на
патріаршому та єпархіальному рівнях). Собори та резолюції висловлені на них не
мають впливу на парафіяльну дійсність.
3. Відкриті звіти про результати втілення таких програм, а також результати
соціологічних досліджень, їх публічне обговорення дозволяє виявити проблеми і
шукати спільно з компетентними мирянами їх вирішення.
Важливо: без ефективного парафіяльного життя, апостольство і місіонерство мирян
стає важкодосяжною ціллю.

16. Практичний підсумок для мирян:
що ми, миряни, можемо зробити у своїй парафії?
1. Організувати соціальне служіння (благодійну діяльність).
2. Організувати катехизацію (особливо дорослих). Допомогти матеріалами і (можливо)
кадрами може Патріарша катехитична комісія.
3. Стати членом парафіяльних рад (якщо вони не створені: нагадати пароху, що кожна парафія
повинна мати такі ради й допомогти створити за допомогою посібника з пасторального
планування. Що і як може і має функціонувати знаходьте у статутах економічної і
пасторальної парафіяльних рад).
4. Якщо у вас нудно і тихо у парафії - задавати питання пароху, разом думати як і що змінювати.
5. Брати участь у Патріарших Соборах УГКЦ, це зараз єдиний доступний мирянам спосіб
вносити свої пропозиції до діяльності Церкви як організації. До речі, найближчий вже 26-29
серпня 2020 року у Львові на тему “Еміграція, поселення і глобальна єдність УГКЦ”
E-mail для питань щодо дослідження і його продовження: dana.miscella@gmail.com

17. Де дізнатися більше?
Про Стратегію “Жива парафія”
● пошук у новинах УГКЦ - http://www.ugcc.org.ua/
● Пастирський лист Блаженнішого Святослава «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом»
3.12.2011
● Парафіяльний правильник УГКЦ
● Посібник з пасторального планування
● Підсумки Стратегії
Про сучасний розвиток парафій
● Статистика і тенденція розвитку міських парафій США
● Соціологічне опитування “Релігійна ідентичність і практики мирян УГКЦ”. Інститут релігії та
суспільства, Львів. — 2014