Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (20)
Similar to Report on compliance with the right to rehabilitation of victims of torture 2021 in Ukraine
Similar to Report on compliance with the right to rehabilitation of victims of torture 2021 in Ukraine (20)
Report on compliance with the right to rehabilitation of victims of torture 2021 in Ukraine
- 2. 1 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ Ця моніторингова діяльність проводилась в рамках програми підтримки громадянського суспільства у сфері моніторингу прав людини, діалогу та співпраці, толерантності та недискримінації за фінансової підтримки ОБСЄ/БДІПЛ. Погляди та інформація, викладені у цьому звіті, можуть не відображати політику і позицію БДІПЛ.
- 3. 2 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ ЗМІСТ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ/АБРЕВІАТУР.............................................................................. 3 АНОТАЦІЯ.............................................................................................................................................. 4 ВСТУП.................................................................................................................................................... 5 1. КОНТЕКСТ/ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ ТА ОПИС................................................................................ 9 2. МЕТОДОЛОГІЯ................................................................................................................................. 11 3. ПРАВО НА РЕАБІЛІТАЦЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ.................................................................... 13 3.1. МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ............................................................................................................ 13 3.2 НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ................................................................................... 17 4.ВАЖЛИВІСТЬ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА РОБОТИ ЦЕНТРІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДЛЯ ЖЕРТВ ТОРТУР: МОДЕЛЬ, ОСОБЛИВОСТІ, ПЕРСПЕКТИВИ............................................................................................. 23 5.НАДАННЯ ПОСЛУГ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВРАЗЛИВИМ ВЕРСТВАМ НАСЕЛЕННЯ, ВКЛЮЧАЮЧИ ЖЕРТВ ҐЕНДЕРНОГО, СЕКСУАЛЬНОГО, ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, НАСИЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ ВІЙНИ ..... 27 6.ДОСЛІДЖЕННЯ НА ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ ............................................................................................................................................................ 30 7.ГРУЗИНСЬКИЙ ДОСВІД ТА ПІДХОДИ У РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ ............................................................................................................................................................ 36 ВИСНОВКИ .......................................................................................................................................... 40 РЕКОМЕНДАЦІЇ.................................................................................................................................... 42
- 4. 3 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ/АБРЕВІАТУР ООН - Організа́ція Об'є́днаних На́цій ЄСПЛ - Європейський суд з прав людини КЗК - Європейський комітет із запобігання катуванням, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню Конвенція ООН проти тортур - Конвенція ООН проти тортур та інших жорстоких, нелюдських або принижують гідність видів звернення та покарання ОБСЄ - Організація з питань безпеки і співробітництва в Європі РЄ - Рада Європи ОБСЄ – Організація з безпеки та співробітництва в Європі БДІПЛ - Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини ММПЛУ - Моніторингова місія з прав людини в Україні ВРУ - Верховна Рада України НПМ - Національний превентивний механізм БВПД – Безоплатна вторинна правова допомога НУО – неурядова організація ОДА – органи державної адміністрації СОVID-19 – гостро респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2
- 5. 4 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ АНОТАЦІЯ Звіт складений за результатами моніторингу в сфері забезпечення прав жертв катувань на реабілітацію в Україні. Моніторинг проходив в рамках проекту «Просування людського виміру безпеки в Україні», який реалізує Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) у 2021 році. Однією з цілей проєкту є подальше поглиблення співпраці в галузі прав людини, розв’язання конфліктів і сприяння діалогу між групами громадянського суспільства. Метою моніторингу було дослідити міжнародно-правові зобов’язання України у сфері реабілітації жертв катувань, які заходи держава зобов’язана впроваджувати для забезпечення права на реабілітацію, отримати міжнародний досвід від грузинських недержавних організацій щодо надання комплексної допомоги жертвам тортур. В звіті представлено огляд підходів, які використовує в своїй роботі Грузинський Центр Психосоціальної та Медичної Реабілітації Жертв Катування (GCRT) з надання реабілітаційних послуг жертвам тортур в Грузії, для того, щоб продемонструвати можливі підходи та кроки на шляху до забезпечення права постраждалих від тортур на максимально повну реабілітацію в Україні, а також підготувати рекомендації органам влади з фокусом на їх зобов'язання, згідно ст.14 Конвенції ООН1 проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження та покарання (Конвенція ООН проти катувань), щоб надавати постраждалим від тортур комплекс реабілітаційних послуг. 1 Конвенції ООН1 проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження та покарання, надавати цільовій групі комплекс реабілітаційних послуг: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_085#Text
- 6. 5 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ ВСТУП Загальна та абсолютна заборона катувань була встановлена в численних міжнародних та регіональних договорах, і всі 57 держав-учасниць Організації з питань співробітництва та безпеки в Європі (ОБСЄ) ратифікували Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (МПГПП) та Конвенцію ООН проти катувань. У своїх зобов’язаннях перед ОБСЄ у людському вимірі безпеки держави-учасниці чітко і однозначно зобов’язались дотримуватися абсолютної заборони тортур та інших видів жорстокого поводження та зобов’язалися прагнути до їхньої ліквідації2 . Однак у всьому регіоні ОБСЄ, використання катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання (інших видів жорстокого поводження) продовжує залишатися проблемою в системах кримінального правосуддя. В Україні тема тортур була актуальною завжди. Щорічно фіксувалися наслідки жорстокого поводження та катувань осіб, що перебували у місцях позбавлення волі. Проте з 2014 року це питання стало особливо гострим, адже збройний конфлікт у країні негативно впливає на дотримання прав людини. Проблема з фіксацією випадків катувань та спеціалізованою допомогою в Україні непроста: це не тільки постраждалі від бойових дій та полонені з підконтрольних та непідконтрольних територій, а й люди в місцях несвободи. Тому говорити про точні цифри важко. Завдання тортур - "знищити" людину, не доводячи її до смерті, вони використовуються для того, щоб зламати та зруйнувати людську особистість. Метою реабілітації є допомога в тому, щоб знову зібрати особистість. Катування справляє такий руйнівний ефект, що людина, яка пережила їх, може потребувати допомоги на багатьох рівнях для 2 «Усунення спонукальних причин тортур: Базове дослідження та практичні вказівки для регіону ОБСЄ» Опубліковано Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) і правозахисною організацією «Fair Trials»: https://www.osce.org/files/f/documents/c/d/478723_0.pdf
- 7. 6 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ того, щоб ефективно побудувати своє життя наново. Комплексна реабілітація враховує різноманітні та комплексні потреби осіб, що пережили тортури3 . Усі жертви тортур мають право на реабілітацію, яке безпосередньо передбачено у статті 14 Конвенції ООН проти тортур. Реабілітація має бути спрямована на максимально можливе відновлення самостійності жертв тортур та їх фізичних, психічних, соціальних та професійних здібностей, а також їх повної соціальної інтеграції та участі у житті суспільства. У зв'язку з цим держави несуть обов'язок щодо забезпечення повної реабілітації жертв тортур – шляхом безпосереднього надання реабілітаційних послуг або ж шляхом фінансування приватних медичних, правових та інших служб, включаючи служби, керовані неурядовими організаціями (НУО). При наданні допомоги постраждалим від катування та жорстокого поводження, необхідно враховувати, що наслідки перебування в ситуації тортур в цілому відрізняються від наслідків будь-якої поодинокої події, що травмує особу, оскільки катування частіше за все передбачає довготривалі та часто повторювані травмуючі ситуації. Отже допомога постраждалим повинна надаватись комплексно та з урахуванням особливих потреб постраждалих. Попри суттєві складнощі з браком системи документування наслідків катувань, низький рівень повідомлень і скарг щодо катувань, можна оцінити масштаби національної проблеми – мова йде про десятки тисяч осіб в Україні щорічно. Отже, є потреба в розбудові системи допомоги особам, які пережили катування. Потреби осіб, які пережили катування, комплексні й не обмежуються лише погіршенням фізичного здоров’я чи обмеженнями життєдіяльності. Йдеться про надзвичайно великий показник психічних розладів (посттравматичний стресовий розлад, депресія, тривожні розлади), який суттєво перевищує показники в популяції. Також слід врахувати наявні соціальні наслідки, психологічні наслідки та їх вплив на членів сім’ї, фінансові наслідки 3 Навчальний посібник «Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи», Розділ ІІІ соціально- психологічна допомога особам, що пережили полон і тортури: https://www.osce.org/files/f/documents/4/d/430841.pdf
- 8. 7 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ для особи й членів сім’ї. Отже, комплексність проблем постраждалих вимагають міжвідомчого комплексного підходу. Економічний аналіз впливу катувань показує значні фінансові втрати для держави у разі ненадання цим людям допомоги (лікування, реабілітації, соціальної та юридичної допомоги тощо). Водночас розбудована система комплексної реабілітації може генерувати позитивний показник повернення інвестицій і позитивно впливати на економіку держави загалом (у трирічній перспективі). Отож, крім підходу з боку прав людини, існує й економічне обґрунтування необхідності розбудови системи підтримки осіб, які пережили катування4 . У заключних зауваженнях до шостої періодичної доповіді України5 Комітет ООН проти катувань у п. 11 нагадує абсолютну заборону тортур, що міститься в пункті 2 статті 2 Конвенції, який свідчить, що "ніякі виняткові зобов'язання, якими б вони не були, чи то стан війни чи загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи будь-яке інше надзвичайне становище, не можуть бути виправданням тортур". Одна з рекомендацій Комітету проти катувань - надати жертвам відшкодування та реабілітацію відповідно до зауваження загального порядку № 3 ( 2012) Комітету про виконання статті 14 Конвенції державами-учасницями. Враховуючи, що в Україні проблема катувань та інших видів жорстокого поводження залишається гострою, а загальна кількість осіб, які стали жертвами катувань і жорстокого поводження з кожним роком зростає, турбує ситуація з дотриманням права жертв тортур на реабілітацію в Україні. Тому з метою цього дослідження для нас важливо з’ясувати наступні питання: «Чи мають жертви катувань доступ до реабілітаційних послуг в Україні? Чи ведеться статистика про те, скільки постраждалих мали доступ до реабілітації за останні роки 2019-2021 в Україні? Хто підтримує 4 Механізм реабілітації жертв катувань в Україні аналітичний звіт: https://rm.coe.int/analytical-report-on-rehabilitative-mechanism-ukr-2021- web/1680a22675?fbclid=IwAR3BopCLFSerewLMWF1fEPpEaLUx_7xkD4EVXUDZJNl1fV3dFFurMsq1GxQ 5 Заключительные замечания по шестому периодическому докладу Украины, General 12 December 2014 Russian: https://undocs.org/ru/CAT/C/UKR/CO/6
- 9. 8 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ діяльність в Україні, спрямовану на надання реабілітаційної допомоги жертвам тортур? Які з моделей надання реабілітаційних послуг для жертв тортур рекомендовано?». Однією з цілей проєкту є посилення громадянського суспільства України та Грузії, обмін успішними програмами між країнами щодо надання комплексної допомоги жертвам тортур, тому нам важливо продемонструвати можливі підходи, проблеми та кроки на шляху до забезпечення права постраждалих від тортур на максимально повну реабілітацію, а також підготувати рекомендації органам влади з фокусом на їх зобов'язання, згідно зі ст.14 Конвенції ООН проти катувань. Наразі БДІПЛ реалізує проект в Україні під назвою «Просування людського виміру безпеки в Україні». Мета проекту – відстоювання людського виміру безпеки в Україні шляхом просування поваги до прав людини, посилення демократичних інститутів і сприяння толерантності у суспільстві через розвиток спроможностей, співробітництва та адвокації. Однією з цілей проєкту є подальше поглиблення співпраці в галузі прав людини, розв’язання конфліктів і сприяння діалогу між групами громадянського суспільства. Така співпраця передбачає обмін успішним досвідом різних країн, представлених у проєкті, та формування спільного бачення щодо участі громадянського суспільства у вирішенні конфлікту на сході України. Зрештою, завданням є посилити роль громадянського суспільства у просуванні людського виміру безпеки – ключової мети ОБСЄ. В рамках цього проекту, на основі моніторингу дотримання прав людини, здійснено дослідження та підготовлено цей звіт.
- 10. 9 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ 1. КОНТЕКСТ/ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ ТА ОПИС Проблема реабілітації осіб, що піддавалися тортурам та/або перебували в полоні, актуальна для багатьох країн світу. Згідно з даними Amnesty International завдають тортур і жорстко поводяться з людьми, принаймні у 140 країнах світу. За даними УГСПЛ (Української Гельсінської спілки з прав людини) близько 80% осіб, що були у полоні в період збройного конфлікту в Україні піддавалися тортурам. Тому, в більшості випадків, після полону ми маємо справу саме з наслідками пережитих катувань. Варто зазначити, що час перебування в полоні сам по собі дуже небезпечний щодо можливості тортур, але не кожен, хто був у полоні, піддавався катуванням. Є й такі категорії осіб, які в полоні не були, проте зазнали тортур. За оцінками Управління Верховного комісара ООН з прав людини6 , загальна кількість осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом, які стали жертвами катувань і жорстокого поводження, з 2014 по 2021 рік становить близько 4000 (приблизно 3400 чоловіків і приблизно 600 жінок), включно з 340 жертвами сексуального насильства (190-230 чоловіків і 120-140 жінок): близько 1500 осіб, які постраждали від урядових акторів, і біля 2500 осіб, які постраждали від озброєних груп та інших акторів на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками». Міжнародне гуманітарне право забороняє катування як в міжнародному, так і в неміжнародному збройному конфлікті. Відповідно до Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду, катування і жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження за певних обставин може кваліфікуватися як воєнний злочин або злочин проти людяності7 . 6 Щорічна доповідь Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, 27 травня 2021: https://undocs.org/ru/A/HRC/47/58 7 Римський статут, стаття 8 (2) (a) (ii), (iii) і (c) (i) (ii) і стаття 7 (a), (f) і(k).
- 11. 10 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ Проблема катувань та інших видів жорстокого поводження залишається гострою і в системі виконання покарань, що існує в Україні. Наприклад, доповідь Європейського комітету із запобігання катуванням, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню (КЗК), опублікована за підсумками відвідання делегацією КЗК низки виправних колоній в Україні, містить інформацію про катування та інші види неналежного поводження з ув’язненими. Потенційні наслідки тортур впливають не тільки на особистість постраждалого, але й на його родину та суспільство загалом. На особистісному рівні катування є надзвичайно травмованою подією, і може викликати безпосередні реакції паніки, перебільшеного страху смерті, відчуття втрати фізичної та психологічної цілісності. Люди, що пережили жорстокий досвід катувань, продовжують і в подальшому страждати від численних руйнівних наслідків. Якщо це залишити без уваги, то пережите може нагадувати про себе протягом усього життя людини і навіть потім – передаватися через покоління й деструктивно впливати на суспільство загалом.
- 12. 11 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ 2. МЕТОДОЛОГІЯ Громадська організація «НЦДСПР «Відкриті двері» разом з Грузинським Центром Психосоціальної та Медичної Реабілітації Жертв Катування (GCRT) здійснила реалізацію проєкту: «Вплив громадянського суспільства України та Грузії на створення системи реабілітації для жертв катувань в обох країнах, обмін досвідом між країнами успішними програмами комплексної допомоги жертвам тортур, зокрема постраждалим від воєнних конфліктів». В рамках проєкту було проведено дослідження на забезпечення права жертв катувань на реабілітацію в Україні, яке безпосередньо передбачено статтею 14 Конвенції ООН проти катувань. У цьому Звіті проаналізовано міжнародно-правові зобов’язання України щодо реабілітації жертв катувань, досліджено ситуацію щодо забезпечення права на реабілітацію жертв катування в Україні. Наведено досвід Грузинського Центру Психосоціальної та Медичної Реабілітації Жертв Катування (GCRT) щодо підходів у наданні комплексних послуг, які застосовує GCRT у своїй роботі з жертвами тортур. Представлена практика GCRT наддасть можливість нашим державам, вчитися одна в одної і таким чином удосконалювати виконання ст.14 Конвенції ООН проти катувань на міжнародному рівні. Моніторинг проводився з червня по вересень 2021 р. в цей час Україна, як і інші країни світу переживає масштабне поширення коронавірусу COVID-19, тому більшість заходів проходили дистанційно через використання ZOOM, створення гугл форм та моб. телефон. Моніторинговий звіт спирається на дані, які були отримані через направлене інтерв’ю із спеціалістами, які надають послуги у сфері реабілітації жертв катуваннь в Україні та Грузії, та проведеного опитування 19 грузинських та 14 українських представників НУО,
- 13. 12 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ психологів, лікарів, які займаються реабілітацією постраждалих від тортур. Отриманні відповіді від представників центральних та місцевих органів державної влади. Відповідно до завдань, нами були складені основні запитання для дослідження ситуації щодо дотримання права на реабілітацію жертвами тортур відповідно до міжнародних стандартів. Для збору інформації було розроблено два опитувальника, які були поширені серед респондентів через електронну пошту. Щоб отримати об’єктивну інформацію та охопити максимальну кількість грузинських та українських представників НУО, психологів лікарів, які займаються реабілітацією жертв тортур, було створено дві гугл форми, для представників української спільноти та для представників грузинських НУО. Питання в опитувальниках стосувалися різних аспектів забезпечення права на реабілітацію жертв катувань. В процесі збору інформації ми намагалися сприяти отриманню різноманітних точок зору та думок, шляхом перехресної перевірки інформації з різних джерел. Для цього ми використовували комбіновані методи збирання даних для відповіді на орієнтовні питання оцінювання. Гендерна складова була врахована під час збору та аналізу даних. Аналітична складова нашого звіту передбачає огляд щодо дотримання права на реабілітацію жертв ґендерного насильства, включаючи сексуальне насильство в контексті війни, а також жертв домашнього насильства. Щодо рекомендацій, цей звіт має на меті окреслити ситуацію з дотриманням права на реабілітацію жертв тортур в Україні через призму міжнародних стандартів прав людини, з практичними порадами щодо кроків, які українська влада повинна вжити в терміновому порядку для поліпшення ситуації із забезпеченням права на реабілітацію жертв катувань, сприяти їх включенню і в кінцевому рахунку ухваленню нормативних актів, які запроваджували б систему реабілітації жертв катування в Україні.
- 14. 13 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ 3. ПРАВО НА РЕАБІЛІТАЦЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ 3.1. МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ Україна, як країна-учасниця ОБСЄ та ООН, Ради Європи ратифікувала низку міжнародних правових актів і тим самим взяла на себе зобов’язання щодо захисту прав людини і громадянина, у тому числі щодо гарантії особистої недоторканності, заборони катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання та вжиття заходів, спрямованих на реабілітацію жертв катувань. Заборона катування та іншого жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження є абсолютною, і відступ від неї не допускається, ані в умовах війни або її загрози, ані внутрішньої політичної нестабільності або будь-якого іншого надзвичайного стану8 . Конкретні зобов’язання, які взяла на себе Україна походять з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р.,9 в якій зазначено, що Уряди держав – членів Ради Європи, які підписали цю Конвенцію, беручи до уваги Загальну декларацію прав людини, проголошену Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року, сповнені рішучості, як уряди європейських держав, що є однодумцями і мають спільну спадщину політичних традицій, ідеалів, свободи і верховенства права, зробити перші кроки для забезпечення колективного гарантування певних прав, проголошених у Загальній декларації, домовилися про таке: 8 Комітет проти тортур, Зауваження загального порядку № 2: Імплементація статті 2 державами-учасницями, CAT/C/GC/2, 24 січня 2008 р.: http://hrlibrary.umn.edu/russian/cat/general_comments/RGenComTorture2.html 9 Про захист прав людини і основоположних свобод : Конвенція від 04.11.1950р. //Офіційний Вісник України. – 1998р. - № 13. – Ст. 270. (Ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 40. – Ст. 263).
- 15. 14 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ «нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню» (стаття 3). Відповідно до статті 1 Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10.12.1984 р.10 , катування означає будь-яку дію, якою будь-якій особі навмисно заподіюються сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості чи визнання, покарати її за дії, які вчинила вона або третя особа чи у вчиненні яких вона підозрюється, а також залякати чи примусити її або третю особу, чи з будь- якої причини, що ґрунтується на дискримінації будь-якого виду, коли такий біль або страждання заподіюються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди. В цей термін не включаються біль або страждання, що виникли внаслідок лише законних санкцій, невіддільні від цих санкцій чи спричиняються ними випадково. Конкретні зобов’язання, які взяла на себе Україна в частині вжиття заходів, спрямованих на реабілітацію походять з пункту 1 ст. 14 Конвенції ООН проти катувань, що передбачає зобов’язання держав – сторін Конвенції забезпечити у своїй правовій системі одержання відшкодування жертвою катувань й підкріплене правовою санкцією право на справедливу й адекватну компенсацію, зокрема заходи для якомога повнішої реабілітації. Загальний коментар №3 Комітету ООН проти катувань від 13 грудня 2012 р.11 встановлює, що кожна держава-учасниця потрібна "забезпечити у своїй правовій системі, щоб жертва катувань отримувала відшкодування і мала підкріплене правовою санкцією право на справедливу й адекватну компенсацію, включаючи засоби для якомога повнішої реабілітації". У цьому зауваженні загального порядку містяться 10 Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10.12.1984: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_085#Text 11 General comment no. 3, 2012 : Convention against Torture and Other Cruel, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment : implementation of article 14 by States parties: General comment no. 3, 2012 : (un.org)
- 16. 15 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ призначені для держав-учасників роз'яснення та уточнення щодо змісту і сфери охоплення зобов'язань за статтею 14 Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання. Комітет вважає, що стаття 14 може бути застосована до всіх жертв тортур та актів жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність поводження чи покарання без дискримінації за будь-якою ознакою у відповідності з зауваженням загального порядку № 2 Комітету. Комітет ООН проти катувань в Загальному коментарі №3 вважає, що термін "відшкодування" в статті 14 Конвенції ООН проти катувань охоплює поняття "ефективного засобу правового захисту" і "відшкодування". Відповідно, всеосяжна концепція відшкодування тягне за собою реституцію, компенсацію, відновлення, задоволення і гарантії не повторення і відноситься до всього комплексу необхідних заходів для забезпечення відшкодування в разі порушень згідно з Конвенцією. Визначає, що жертвами є особи, які окремо або разом постраждали від заподіяної їм шкоди, включаючи фізичні або душевні травми, емоційні страждання, економічні збитки або суттєве обмеження їх основних прав, в результаті дій або бездіяльності, що становлять порушення положень Конвенції. Особа має визнаватися жертвою незалежно від того, чи був встановлений, затриманий, підданий переслідуванню або визнаний винним той, хто скоїв порушення, і незалежно від наявності сімейних чи інших зв’язків між особою, яка вчинила порушення, і жертвою. Термін "жертва" також торкається найближчих родичів або утриманців жертви і осіб, яким було завдано шкоди при втручанні з метою посприяти жертвам або запобігти віктимізації. Комітет, встановив, що кожна держава – сторона Конвенції ООН проти катувань має застосовувати довгостроковий та комплексний підхід і забезпечувати наявність, прийнятність і оперативну доступність послуг фахівців для жертв катувань та жорстокого поводження. Такий підхід повинен включати процедуру для аналізу й оцінення терапевтичних та інших потреб окремих осіб на основі, серед іншого,
- 17. 16 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ Керівництва з ефективного розслідування та документування катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (Стамбульський протокол). Крім того, він може охоплювати широке коло міждисциплінарних заходів, таких як медичні, фізичні та психологічні реабілітаційні послуги; реінтеграційні та соціальні послуги; допомога і послуги орієнтації в сім’ї та громаді; професійне навчання; освіта тощо. Комплексний підхід до реабілітації, що враховує силу і стійкість жертви, має винятково важливе значення. Жертви можуть зазнавати ризику вторинної травматизації і відчувати обґрунтований страх перед діями, що нагадують їм про пережиті ними катування або жорстоке поводження. Відповідно, найпильнішу увагу слід приділяти необхідності створення довірливої атмосфери, в якій може надаватися допомога. За необхідності послуги можуть надаватися на засадах конфіденційності. У міжнародній практиці головним керівництвом для роботи з людьми, що піддавалися тортурам є Стамбульський протокол або ж Керівництво з ефективного розслідування та документування катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання від 09.08.1999 р.12 Стамбульський протокол є базовим набором міжнародних керівних принципів для документування тортур та їхніх наслідків. Цей документ став офіційним документом Організації Об’єднаних Націй у 1999 році. Незважаючи на міжнародне визнання серед експертів у галузі прав людини, відповідних міжнародних органів, обізнаність стосовно Стамбульського протоколу сьогодні ще відносно низька. Тільки дехто з фахівців, і не у всіх країнах, систематично використовує Стамбульський протокол. Професіонали в сфері юриспруденції, психічного здоров’я, відіграють значну роль в реабілітації жертв тортур, якщо при документуванні та звітності використовують Стамбульський протокол з метою використання результатів у відповідних правових процесах. 12 Стамбульський протокол. Інструкція з ефективного розслідування та документування катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання від 09.08.1999р.: http://www.ohchr.org/Documents/Publications/training8Rev1ru.pdf.
- 18. 17 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ 3.2 НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ В законодавстві України, так само як і в міжнародному законодавстві, знайшли своє закріплення правові гарантії недоторканності особи, повага до особистої гідності та заборона катувань. Вказані гарантії та права знайшли своє закріплення наступним чином: Стаття 3 Конституції України закріпила, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави; стаття 28 Основного Закону закріплює положення про те, що людина є найвищою соціальною цінністю, - проголошує, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Кримінальний кодекс України у статті 127 передбачає відповідальність за катування, під яким розуміється умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб. Контроль з боку держави та громадськості за установами, що утримують або тримають осіб під вартою, за останній час зріс завдяки національному превентивному механізму у форматі «Омбудсмен +», який передбачає здійснення моніторингових візитів до місць несвободи працівниками Секретаріату Уповноваженого з прав людини та
- 19. 18 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ активістів громадянського суспільства відповідно до ст. 19-1 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 р.13 Головна ідея національного превентивного механізму полягає у запровадженні системи регулярних, незалежних відвідувань будь-якого місця, що перебуває під юрисдикцією та контролем держави, де утримуються чи можуть утримуватися особи, позбавлені волі, за розпорядженням державного органу чи за його вказівкою, або з його відома чи мовчазної згоди. Ці відвідування здійснюються з метою попередження, за необхідності, захисту осіб від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання. Моніторингові відвідування місць позбавлення волі14 та відділів національної поліції незалежними експертами мають стримуючий вплив на державні органи й, відповідно, мінімізують ризик стати жертвою неналежного поводження та катування. Суть НПМ не зводиться тільки до права Омбудсмена і його представників відвідувати місця позбавлення волі. Так, ст. 19- 1 Закону України, встановлено, що Уповноважений може: проводити опитування осіб, які перебувають в місцях позбавлення волі, зазначених в п. 8 ст. 13 Закону, з метою отримання інформації щодо поводження з ними і умов їх утримання, а також опитування інших осіб, які можуть надати таку інформацію, і т. п. Закон України «Про соціальні послуги»15 № 2671-VIII від 17.01.2019 р., визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах. Згідно ст. 15 цього Закону складні життєві обставини – обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може 13 Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини : Закон України від 23.12.1997р. //Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99. 14 Місця позбавлення волі в цьому дослідженні розглядаються, як виправні колонії всіх типів, слідчі ізолятори та ізолятори тимчасового тримання (Примітка). 15 Закон України «Про соціальні послуги» № 2671-VIII від 17.01.2019 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671- 19#Text
- 20. 19 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ подолати самостійно. Чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини: а) похилий вік; б) часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті; в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; ґ) інвалідність; д) бездомність; е) безробіття; є) малозабезпеченість особи; ж) поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків; з) ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків із виховання дитини; и) втрата соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі; і) жорстоке поводження з дитиною; ї) насильство за ознакою статі; й) домашнє насильство; к) потрапляння в ситуацію торгівлі людьми; л) шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією. Відносно діючого законодавства, що регламентує реабілітацію відповідно до окремих категорій осіб, то це Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» № 962-XII від 17.04.199116 , дія якого поширюється на осіб, необґрунтовано засуджених судами України або репресованих на території республіки іншими державними органами в будь-якій формі, включаючи позбавлення життя або волі, переселення в примусовому порядку, вислання і заслання за межі республіки, позбавлення громадянства, примусове поміщення до лікувальних закладів, позбавлення чи обмеження інших громадянських прав або свобод з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру. Метою Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» є встановлення порядку реабілітації репресованих осіб та осіб, які потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, відновлення їхніх політичних, соціальних, економічних та інших прав, визначення порядку відшкодування шкоди, 16 Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» № 962-XII від 17.04.1991: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text
- 21. 20 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ завданої таким особам унаслідок репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917- 1991 років, недопущення повторення злочинів тоталітарних режимів. Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» 17 від 03.12.2020 №1053-IX, Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 № 2961- IV, цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади проведення реабілітації особи з обмеженнями повсякденного функціонування у сфері охорони здоров’я з метою досягнення та підтримання оптимального рівня функціонування у її середовищі. Відповідно до Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я», реабілітація – це комплекс заходів, яких потребує особа, яка зазнає або може зазнати обмеження повсякденного функціонування внаслідок стану здоров’я або старіння у взаємодії з її середовищем, а фахівці з реабілітації - це особи, які безпосередньо надають реабілітаційну допомогу, мають відповідну освіту, володіють відповідними професійними знаннями та навичками, а також залучені до безперервного професійного розвитку. Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», № 2961-IV від 06.10.200518 , цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності. реабілітація осіб з інвалідністю - система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових заходів, спрямованих на надання особам допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму для досягнення і підтримання соціальної 17 Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» №1053-IX від 03.12.2020: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20#Text 18 Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», № 2961-IV від 06.10.2005: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text
- 22. 21 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ та матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспільство, а також забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації і виробами медичного призначення. Соціальна адаптація осіб, що вийшли з місць позбавлення волі, серед яких більшість є жертвами катувань та жорстокого поводження передбачена у Законі України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк»19 №3160-VI. Цей Закон визначає загальні засади соціальної адаптації осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, засади участі у соціальній адаптації цих осіб підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян, а також фізичних осіб, забезпечує правове регулювання відносин, спрямованих на реалізацію такими особами прав і свобод, передбачених Конституцією та законами України. Цим Законом передбачений соціальний патронаж - допомога звільненим особам шляхом здійснення комплексу правових, економічних, організаційних, психологічних, соціальних та інших заходів, зокрема надання послуг, спрямованих на їх соціальну адаптацію спеціалізовані установи для звільнених осіб - установи, діяльність яких спрямована на надання допомоги звільненим особам, їх підтримку та соціальну адаптацію. Суб'єкти соціального патронажу - центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, об'єднання громадян, а також фізичні особи, які здійснюють соціальний патронаж. Узагальнюючи усе вищенаведене, катування, як правове явище, є прямим порушенням конституційних норм щодо правового статусу людини і громадянина. Серед загальносоціальних заходів попередження катувань слід назвати перш за все: розробку та прийняття цільових програм, спрямованих на надання матеріальної, психологічної, 19 ЗУ «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3160-17#Text
- 23. 22 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ медичної допомоги і підтримки громадян, які постраждали від тортур та жорстокого поводження. Тому на національному рівні треба прийняти спеціальні положення, що стосуються встановлення статусу і, відповідно – реабілітації жертв тортур, так як на сьогодні перелік категорій громадян України, які мають право на отримання безкоштовних медичних послуг, соціальної допомоги, не включає жертв тортур і їхніх родичів. Актуальне завдання сьогодення, це приведення національного законодавства у відповідність із вимогами міжнародних стандартів.
- 24. 23 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ 4. ВАЖЛИВІСТЬ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА РОБОТИ ЦЕНТРІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДЛЯ ЖЕРТВ ТОРТУР: МОДЕЛЬ, ОСОБЛИВОСТІ, ПЕРСПЕКТИВИ «Тисячі людей, які пройшли через жорстокий досвід і біль тортур, продовжують стикатися з безліччю руйнівних та довгострокових наслідків. Зокрема, ті, хто пережив тортури, часто відчувають хронічний біль у тілі, головні болі, страждають від безсоння, кошмарів, депресій, спалахів спогадів тортур, пригніченості та нападів паніки та страху, а також вони можуть відчувати почуття безпорадності і навіть провини за те, що з ними сталося. Почуття сорому, приниження та втрати гідності у жертв тортур часто супроводжується їхньою стигматизацією в суспільстві та соціальною ізоляцією. Посттравматичні стресові розлади торкаються як самих постраждалих, так і їхніх родин. Якщо ці проблеми залишити без уваги, наслідки тортур можуть позначатися протягом усього життя людини і навіть після, виявляючись крізь покоління та накладаючи деструктивний ефект на суспільство цілком»20 - Нілс Муйжнієкс. Усі жертви тортур мають право на реабілітацію, яке безпосередньо передбачено у статті 14 Конвенції ООН проти тортур. Реабілітація має бути спрямована на максимально можливе відновлення самостійності жертв тортур та їх фізичних, психічних, соціальних та професійних здібностей, а також їх повної соціальної інтеграції та участі у житті суспільства. У зв'язку з цим держави несуть обов'язок щодо забезпечення повної реабілітації жертв тортур – шляхом безпосереднього надання реабілітаційних послуг або ж шляхом фінансування приватних медичних, правових та інших служб, включаючи служби, керовані неурядовими організаціями (НУО). Щоб повною мірою усвідомити важливість реабілітації та діяльності центрів для реабілітації жертв тортур, необхідно згадати про деструктивний вплив катувань на людей. Більшість жертв, які зазнали тортури, згадують про них все життя, якщо не у 20 Стаття у ЗМІ «Люди, пережившие пытки, имеют право на возмещение ущерба и реабилитацию»: https://www.coe.int/ru/web/commissioner/-/torture-survivors-have-the-right-to-redress-and-rehabilitation
- 25. 24 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ фізичному плані, то щонайменше з психологічної точки зору. Найчастіше психологічний вплив тортур рівнозначно з того, що кваліфікується як «розпад особистості». Завдані збитки можуть бути настільки великими, що пригнічують саму людську особистість, здатність радіти чи сподіватися, брати участь у суспільному житті або знаходити якийсь сенс у житті. До лише деяких наслідків тортур входять такі явища, як депресія, розлади на грунті тривоги, включаючи ретроспекцію, втрату самоповаги, інтелектуальний розлад і суїцидальні тенденції. Вплив катувань рідко обмежується особою, яка безпосередньо зазнала тортур, і поширюється також на членів сімей і навіть на громади, в яких вони проживають. Нездатність жертв повернутися до трудової діяльності ще більше сприяє їх соціальній ізоляції та ускладненню їхнього фінансового стану. Загалом факт тортур не можна повністю «залишити в минулому», не кажучи вже про те, що його неможливо забути. Важкі фізичні та психологічні наслідки тортур здатні порушити життя жертв і створити бар'єри, які не дозволять їм будувати відносини з іншими людьми, досягати професійних цілей або просуватися вперед по шляхи особистісного зростання. Фізичні та душевні страждання, спричинені тортурами, можуть тривати десятиліттями. Вони впливають не лише на самих постраждалих, а й на членів їхніх сімей, у тому числі дітей, і ширше співтовариство. Реабілітація дозволяє жертвам підтримувати позитивні сімейні та соціальні зв'язки та сприяє їх поверненню на ринок праці, що зміцнює участь цих осіб у житті суспільства та їх ресоціалізацію, а також забезпечує їм та їхнім сім'ям кошти для існування. Реабілітаційний підхід може вважатися комплексним, коли він розглядає людину, яка пережила тортури, як єдине ціле, і підтримує всі його потреби. Комплексна реабілітація – тривалий процес, який, як правило, вимагає надання безлічі послуг та вимагає мультидисциплінарного підходу. Служби комплексної реабілітації є міждисциплінарними і включають лікарів, психіатрів, психологів, психотерапевтів,
- 26. 25 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ фізіотерапевтів, фахівців з індивідуальної соціальної роботи, юристів, працівників соціального забезпечення, педагогів і т.д. Комплексний підхід до реабілітації, що враховує силу та стійкість жертви, має винятково важливе значення. Жертви можуть наражатися на ризик вторинної травматизації і відчувати обґрунтований страх перед діями, що нагадують їм про пережиті ними катування або жорстоке поводження. Відповідно, пильну увагу слід приділяти необхідності створення довірчої атмосфери, в якій може надаватися допомога. У разі потреби послуги можуть надаватися конфіденційно. У процесі реабілітації необхідно враховувати конкретні обставини та потреби кожної жертви, їм має бути запропоновано індивідуальне та сімейне лікування, узгоджене з кожним після індивідуального оцінювання. Держава має докладати максимум зусиль для того, щоб жертви тортур мали всю інформацію, необхідну їм для психологічного лікування, щоб узгоджено рухатися вперед до виконання міжнародних стандартів реабілітації. Під час експертної дискусії про шляхи створення системи реабілітації постраждалих від катувань в місцях несвободи, та обговорюючи питання «Якою має бути система реабілітації потерпілих від катувань в місцях несвободи?», експерти Клініки з прав людини21 вважають, що ефективність моделі реабілітації, яку вони представляють, можлива за умови об’єднання трьох механізмів: захист потерпілих від катувань; превенція катувань; комплексна реабілітація. Найцікавіші тези, що пролунали на дискусії: «Відповідно до Конвенції ООН проти катувань, яку ратифікувала Україна ще у 1987 році, в країні має бути створена державна програма підтримки потерпілих від катувань, яка має визнавати статус потерпілої особи та гарантувати чіткий пакет реабілітаційних послуг»; «Міжсекторальна співпраця відомств має стати ключовим принципом при організації реабілітації, при цьому важливо мати окремий алгоритм 21 Стаття в ЗМІ: https://ecpl.com.ua/news/ekspertna-dyskusiia-pro-shliakhy-stvorennia-systemy-reabilitatsii- postrazhdalykh-vid-katuvan-v-mistsiakh-nesvobody/
- 27. 26 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ організації реабілітації для кожного типу місць несвободи»; «Комплексна система реабілітації повинна містити не тільки повний цикл кейс-менеджменту у випадках коли людина вже перебуває у безпеці, але й окремі послуги психологічної підтримки та юридичного супроводу для тих людей, які ще є в місцях несвободи, зазнали та продовжують перебувати в зоні потенційних ризиків катувань». Більш детальніше із моделлю, яку пропонує Клініка з прав людини, можна ознайомитися у Тренінговому посібнику для підготовки тренерів з питань комплексної реабілітації22 . У доповіді Генерального секретаря ООН,23 зазначено, що слід вибирати моделі надання допомоги та адаптувати їх з урахуванням зовнішніх та особистих обставин жертв, а також суспільної моделі, частиною якої вони є. Жодна стратегія не є універсальною та однаково ефективною у всіх ситуаціях. Також підкреслили, що запобігання тортурам та допомога жертвам тортур є взаємодоповнювальними та взаємопідкріплюючими видами діяльності. Ефективна реабілітація має профілактичний ефект. Зазначені два підходи тісно взаємопов'язані та доповнюють один одного. 22 Тренінговий посібник «Клініка з прав людини: модель комплексних послуг з реабілітації потерпілих від катувань в місцях несвободи»/Скіпальська Г., Ляднева –Ірлік А., Музичук О., Добринін І., Сафронова О.- К: МБФ «Українська фундація громадського здоров’я», 2020.-50с.: 23 Сімдесята сесія Пункт 73(a) попереднього порядку денного* Заохочення та захист прав людини: здійснення документів з прав людини/ Доклад Генерального секретаря/ General 30 July 2015 Russian: https://www.ohchr.org/_layouts/15/WopiFrame.aspx?sourcedoc=/Documents/Issues/Torture/UNVFVT/A-70- 223_ru.doc&action=default&DefaultItemOpen=1
- 28. 27 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ 5. НАДАННЯ ПОСЛУГ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВРАЗЛИВИМ ВЕРСТВАМ НАСЕЛЕННЯ, ВКЛЮЧАЮЧИ ЖЕРТВ ҐЕНДЕРНОГО, СЕКСУАЛЬНОГО, ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, НАСИЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ ВІЙНИ Мобільні команди Фонду народонаселення ООН, які працювали з листопада 2015 р. у п’яти східних областях України, які постраждали від конфлікту, через ГО Української фундації громадського здоров’я, засновану ГО HealthRight International, виявили 203 випадки сексуального насильства, у тому числі 43 випадки зґвалтування, що сталися після 1 квітня 2014 р.24. Приблизно 43% жертв сексуального насильства – це жінки віком від 25 до 36 років. 63% цих випадків сталися поза межами сім’ї, але визначити, скільки з них пов’язані з конфліктом, важко. Комітет ООН проти катувань в Загальному коментарі №2 звертає увагу, що гендер є одним із ключових факторів. Приналежність до жіночої статі в поєднанні з іншими відмінними рисами або статусом людини, такими як раса, громадянство, релігія, сексуальна орієнтація, вік, імміграційний статус і т.д., це фактори, які допомагають визначити, в яких ситуаціях жінки і дівчатка піддаються катуванням або жорстокому поводженню чи загрозі таких актів або страждають від їх наслідків. До ситуацій, які ставлять жінок у вразливе становище, належать позбавлення волі, медичне обслуговування, зокрема у зв'язку з прийняттям рішень, що стосуються репродуктивного здоров'я, або насильства з боку членів громад та сімей. Організації, які надають послуги підкреслюють, що багато жертв сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, зазвичай спочатку звертаються до НУО за 24 Управління Верховного комісара ООН з прав людини «Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, в Україні 14 березня 2014 р. – 31 січня 2017»: р.: https://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/ReportCRSV_UA.pdf
- 29. 28 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ гуманітарною допомогою, медичними послугами та базовою правовою допомогою для відновлення документів. З огляду на травму та стигму, пов’язану зі зґвалтуванням, багато жертв розповідають про пережите лише через тривалий проміжок часу та після того, як їм надається соціально-психологічна підтримка. За наявною інформацією, особи, які пережили насильство, особливо військовослужбовці, здебільшого приховають від організацій, які надають послуги, навіть сам факт перебування під вартою озброєних груп. Жертви повідомляють деталі катувань і жорстоке поводження, особливо сексуальне насильство, яке вони пережили, лише тоді, коли їм потрібна медична або інша спеціальна допомога25 . Тому важливо жертвам сексуального, ґендерного, домашнього насильства, насильства в контексті війни, представляти спеціальні програми реабілітації, що адаптовані під їхні потреби. Комітет проти катувань у загальному коментарі №3, підкреслив про зобов'язання, передбачені у статті 14, а саме, що держави-учасниці повинні забезпечувати як де-юре, так і де-факто доступ до механізмів своєчасного та ефективного відшкодування для членів маргіналізованих та/або груп, що стали вразливими, уникають заходів, що перешкоджають членам таких груп домагатися і отримувати відшкодування, і усувати формальні або неформальні перешкоди, з якими вони можуть зіткнутися при отриманні відшкодування. До таких перешкод можуть ставитись, наприклад, неадекватні судові чи інші процедури кількісної оцінки понесеного шкоди, які можуть чинити непорівнянний негативний вплив на таких осіб у плані наявності доступу до матеріальних засобів або їх збереження. Держави-учасниці зобов'язані приділяти належну увагу гендерним питанням при забезпеченні всіх перерахованих вище елементів у CAT/C/GC/3 12 GE.12-48720 ході процесу, спрямованого на те, щоб кожна потерпіла особа, зокрема члени груп, що стали вразливими, включаючи лесбіянок, гомосексуалістів, бісексуалів та транссексуалів (ЛГБТ), користувалися справедливим і 25 Управління Верховного комісара ООН з прав людини «Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, в Україні 14 березня 2014 р. – 31 січня 2017»: https://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/ReportCRSV_UA.pdf
- 30. 29 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ рівним зверненням та отримували справедливу та адекватну компенсацію, реабілітацію та інші заходи щодо поповнення, що відповідають їх конкретним потребам. Тому, під час оцінки наслідків від катувань жертв та визначення відповідних заходів відшкодування, які могли б допомогти жертвам ефективно подолати ці наслідки, потрібно враховувати деякі характеристики жертв. Особливо це актуально у випадках, коли жертвою (або жертвами) є жінка, дитина чи представник корінного населення, на таких жертв по-різному впливають порушення пов'язані із жорстоким поводженням та катуванням, а це ускладнює відновлення. Важливо пам’ятати під час надання реабілітаціних послуг жертвам катувань та жорстокого поводження, зокрема і постраждалим від сексуального, гендерного, домашнього насилля, про толерантність та конфіденційність, що є ключовою вимогою для запобігання повторної віктимізації постраждалих.
- 31. 30 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ 6. ДОСЛІДЖЕННЯ НА ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ ЖЕРТВ КАТУВАНЬ В УКРАЇНІ «Викорінення тортур - справа совісті всіх і кожного. Біль і страждання кожної окремої жертви долають політичні, релігійні та культурні бар'єри, і тому ми зобов'язані спрямовувати зусилля і прагнути спільної мети — гуманному світу, у якому немає місця катуванням» Міжнародна рада з реабілітації жертв катувань В рамках даної програми було проведено інтерв'ю серед 14 українських представників НУО, що є психологами, лікарями, соціальними працівниками, які надають/ли реабілітацію жертвам тортур. Даючи оцінку забезпеченню права жертв катувань на реабілітацію в Україні, 90% українських спеціалістів оцінили його на критичному рівні, позначивши головні критерії своєї негативної оцінки: «не поставлено роботу на рівні держави; брак доступності; недостатньо коштів у жертв тортур для проходження реабілітації; недостатньо фахівців, які на початковій стадії розслідування могли якісно документувати ознаки тортур та інші жорстокі, нелюдські або принижуючі гідність види поводження та покарання; не вистачає організацій щодо надання послуг реабілітації; немає системності у роботі; держава не веде статистику щодо жертв тортур; немає виробленої політики, немає прописаних державних програм реабілітації, немає поширеної практики». Згідно з наданою інформацією українськими фахівцями більшість існуючих центрів для реабілітації жертв тортур працюють на базі НУО, або є приватними, що започатковуються лікарями, психологами, членами сімей потерпілих та іншими зацікавленими фізичними особами або групами у відповідь на те, що держава не забезпечує надання жертвам тортур послуг з реабілітації. Центри для реабілітації жертв тортур виконують цю прогалину та забезпечують надання високоякісних