Presentation

1. ЕКОЛОГІЧНА РЕГУЛЯТОРНА
ФУНКЦІЯ МІКРОМІЦЕТІВ
ЕКОСИСТЕМ
Пунінська М.О., М1
факультету захисту рослин, біотехнологій
та екології НУБіП України
Науковий керівник: Рубежняк І.Г., к.б.н.,
доцент кафедри екології агросфери та
екологічного контролю НУБіП України

2. З урахуванням потреб інтенсифікації с/г виробництва та все
ширшого застосування хімічних засобів боротьби з шкідниками та
підвищення врожайності суттєво зростає антропогенне
навантаження на НПС. У зв’язку з цим на сьогодні актуальним є
пошук нових антимікробних засобів, а також нових засобів захисту
рослин і підвищення їх врожайності, що може суттєво знизити
навантаження на екологічні системи.

3. Мета – дослідити фітотоксичну активність штамів
мікроміцетів із екосистем
Об’єкт – культуральна рідина штамів мікроміцетів
Предмет – визначити штами мікроміцеті, які утворюють
біологічно активні речовини з гербіцидною активністю

4. Завдання
 ОПРАЦЮВАННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ ЩОДО ТЕМИ
 ОСВОЄННЯ МЕТОДИК ДОСЛІДЖЕНЬ
 СКРИНІНГ ФІТОТОКСИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШТАМІВ
МІКРОМІЦЕТІВ, ВИКОРИСТОВУЮЧИ НАСІННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
 СКРИНІНГ ГЕРБІЦИДНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КУЛЬТУРАЛЬНОЇ
РІДИНИ ШТАМІВ МІКРОМІЦЕТІВ

5. • ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ФІТОТОКСИНІВ ВИКОРИСТОВУЮТЬ БІОЛОГІЧНІ, ХІМІЧНІ І ФІЗИЧНІ МЕТОДИ. ДОСИТЬ
ОБ'ЄКТИВНИМИ І ТОЧНИМИ МОГЛИ Б БУТИ ХІМІЧНІ І ФІЗИКО-ХІМІЧНІ МЕТОДИ. ОДНАК ВІДОМОСТІ ПРО ХІМІЧНУ
ПРИРОДУ ТОКСИНІВ НЕДОСТАТНІ ДЛЯ РОЗРОБКИ НАДІЙНОЇ МЕТОДИКИ. КРІМ ТОГО, ФІТОТОКСИЧНИЙ ЕФЕКТ
МОЖЕ БУТИ ОБУМОВЛЕНИЙ НЕ ОДНІЄЮ РЕЧОВИНОЮ, А ГРУПОЮ РЕЧОВИН. У ТАКИХ ВИПАДКАХ, НАВІТЬ
ЗНАЮЧИ ХІМІЧНИЙ СКЛАД СУМІШІ, НЕ ЗАВЖДИ МОЖНА ПЕРЕДБАЧИТИ ЇЇ БІОЛОГІЧНУ ДІЮ. ТОМУ ДЛЯ
ВИЯВЛЕННЯ ФІТОТОКСИЧНИХ РЕЧОВИН ВИКОРИСТОВУЮТЬ ГОЛОВНИМ ЧИНОМ РОСЛИННІ ТЕСТИ, ОСНОВАНІ НА
ЗДАТНОСТІ ФІТОТОКСИНІВ ЗАТРИМУВАТИ АБО ПРИГНІЧУВАТИ РІСТ РОСЛИН.
• ЦІ МЕТОДИ ПОВИННІ ЗАДОВОЛЬНЯТИ ДЕКІЛЬКА ВИМОГ: ВИСОКА ЧУТЛИВІСТЬ, ПРОСТОТА І ШВИДКІСТЬ
ВИКОНАННЯ. НИЖЧЕ НАВЕДЕНІ НАЙБІЛЬШ ЗАСТОСОВУВАНІ З НИХ.
 БІОПРОБА НА НАСІННІ РОСЛИН
 БІОПРОБА НА ХЛОРЕЛЛЕ
Методи досліджень

6. ФІТОТОКСИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МІКРОМІЦЕТІВ ЕКОСИСТЕМ ВИВЧАЛИ З ВИКОРИСТАННЯМ ТАКИХ
ТЕСТ-КУЛЬТУР ЯК НАСІННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ (T. ASTEVIUM L.) ТА НАСІННЯ БУР’ЯНІВ ЛОБОДИ
БІЛОЇ БІЛА (Сhenopodium album L.), пирій звичайний (Elymus repens).
Насіння пророщували за умов однакого рівня освітленості, стабільної температури та
вологості повітря. Ростові показники фіксували через 5 діб.

7. ЛІТЕРАТУРА
1. Берестецкий О.А. Фитотоксины почвенных микроорганизмов и их экологическая роль /О.А.
Берестецкий //Фитотоксические свойства почвенных микроорганизмов. – Л., 1978. – С. 7–15.
2. Зайченко А.М., Рубежняк И.Г., Андриенко Е.В. и др. Микотоксины: прошлое, настоящее,
будущее // Мікробіол. журн. – 2003. – 65, № 1-2. – С. 141–148.
3. Методы экспериментальной микологии (справочник) - Киев: Наук. думка, 1982. – 552 с.
4. Мирчинк Т.Г. Токсины почвенных и фитопатогенных грибов /Т.Г. Мирчинк //С.-х. биол. –
1970. – Т. 5, № 5. – С. 694–702.

8. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!