Запрошуємо переглянути віртуальну виставку "Біотехнологія – перспективний напрямок науки та практики", на якій представлені видання з фонду Наукової бібліотеки, що розширять та поглиблять Ваші знання з біотехнології.

1. ДЕРЖАВНИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
НАУКОВА БІБЛІОТЕКА
«Біотехнологія – перспективний
напрямок науки та практики»
Віртуальна виставка

2. Біотехнологія – це сукупність промислових методів, які застосовують
для виробництва різних речовин з використанням живих організмів,
біологічних процесів чи явищ.
Біотехнологія ‒ складне слово грецького походження, де «біо» – життя, «техно
– мистецтво, майстерність та «логос» – наука.
Термін «біотехнологія» вперше запропонував угорський вчений
Карл Ерекі в 1919 р. для відзначення наукових робіт, в яких органічні
продукти виробляються за допомогою живих організмів у штучних
умовах. ХІХ ст. – завдяки роботам Л. Пастера традиційна біотехнологія
одержала наукову основу.
Фундаментальні досягнення в галузі біохімії, органічної хімії та
молекулярної біології у другій половині ХХ століття дали потужний
імпульс для розвитку нового напрямку науково-практичної діяльності
людини, що отримав назву «Біотехнологія».

3. Біотехнологія ‒ міждисциплінарна галузь, що
виникла на стику біологічних, хімічних і
технічних наук.
Біотехнологія як наука
Біотехнологія включає промислову мікробіологію,
базується на використанні знань та
методів біохімії, мікробіології, генетики і хімічної
технології, що дає змогу діставати користь у
технологічних процесах із властивостей мікроорганізмів
та клітинних культур. Сучасніші біотехнологічні
процеси базуються на методах рекомбінантних ДНК, а
також на використанні іммобілізованих ферментів, клітин
і клітинних органел.

4. З 1930-х років значення терміну було розширено завдяки
долученню до цієї галузі технології промислового вирощування
мікроорганізмів з метою отримання корисних продуктів – пива, хлібу,
сиру тощо. У 1960-ті роки до складу біотехнології увійшли такі
дисципліни:
промислова мікробіологія,
прикладна біохімія,
технологія ферментів, біоінженерія,
прикладна генетика,
прикладна біологія.
У новому, широкому значенні біотехнологію почали розуміти вже
як промислове виробництво будь-яких товарів та послуг за участі
живих організмів, біологічних систем та процесів. Нарешті на
початку ХХІ століття до цієї галузі долучилися методи: генної та
клітинної інженерії, технології клонування, штучного запліднення
тощо.

5.  харчових продуктів;
 вакцин, сироваток;
 інтерферонів, вітамінів;
 антибіотиків, гормонів;
 препаратів моноклональних антитіл;
 протипухлинних препаратів;
 виробництво органічних добрив та біогазу;
 селекційна робота;
 штучне запліднення тварин та людини.
Біотехнологія – наука, яка вивчає можливості живих
організмів, їх систем або продуктів їх життєдіяльності
для створення певних продуктів.
Термін «Біотехнологія» набув широкого вжитку майже у всіх галузях діяльності людини
у науці, господарстві виробництві. На сучасному етапі неможливо уявити життя без
використання методів біотехнології, бо це ‒ одержання:

6. Біотехнологія за фактором розвитку
Традиційна біотехнологія.
Це найдревніші технології, які
використовує людство – випікання хліба,
виготовлення вина, пива та інших алкогольних
напоїв, молочнокислих продуктів, сирів, оцту.
Новітня біотехнологія включає:
• промислову мікробіологію;
• інженерну ензимологію;
• генетичну інженерію;
• клітинну інженерію.
Сучасні біотехнології
• нанобіотехнології;
• цитотехнології;
• гістотехнології;
• ембріотехнології;
• біоінженерні технології.;
• біотехнології культивування організмів.

7. З розвитком біотехнології пов'язують вирішення глобальних проблем
людства ‒ ліквідацію нестачі продовольства, енергії, мінеральних ресурсів,
поліпшення стану охорони здоров'я і якості навколишнього середовища.
Шановні користувачі!
Запрошуємо переглянути видання
з фонду Наукової бібліотеки, які
розширять та поглиблять Ваші
знання з біотехнології

8. Біотехнологія : підруч. / В. Г. Герасименко, М. О. Герасименко, М. І. Цвіліховський, та ін.;
за заг. ред. В. Г. Герасименка. ‒ Київ : Фірма «ІНКОС», 2006 . – 647 с.
Найвидатнішим досягненням біотехнології на початку нового ХХІ
століття стало завершення створення детальної карти геноми людини, що
дозволить краще зрозуміти взаємозв’язок людини з іншими організмами
нашої планети, збагнути, що робить людей схожими один з одним і що
відрізняє нас від інших організмів, озброїть нас більш досконалими
підходами для з’ясування причин хвороб і пошуку нових методів
лікування.
Все це надано у підручнику, що складається з двох частин:
загальної біотехнології та спеціальних біотехнологій.
Перша частина містить розділи – основи молекулярної біології; клітинна
інженерія; основи генетичної інженерії, які є теоретичним підґрунтям
біотехнологій, що розробляються, уже розроблені та постійно удосконалюються
для тваринництва, ветеринарної медицини та захисту навколишнього середовища.

9. Ветеринарна біотехнологія: підруч. / М. Д. Безуглий, В. О. Головко, О. В. Щербак та ін. –
Харків: Гімназія, 2012. – 464 с.
Щоб дізнатися про чітке визначення видів біотехнологічних процесів,
що використовуються людиною: використання біомаси з метою
подолання білкового дефіциту в продуктах харчування людини, кормах
сільськогосподарських тварин і птахів; отримання продуктів метаболізму з
використанням відходів різних виробництв, зокрема харчової, нафто-,
деревопереробної промисловості; переробки органічних і неорганічних сполук
природного та антропогенного походження, що спрямована на забезпечення
екологічної рівноваги у природі, переробки відходів діяльності людства й
максимальне зниження негативної антропогенної дії на природу ‒
знайомтеся з виданням
У підручнику викладено теоретичні та методичні матеріали з питань
ветеринарної біотехнології: характеристика біотехнологічних систем;
культивування мікроорганізмів, клітин тварин і вірусів; технологічні стадії
виробництва біопрепаратів; технології виробництва пробіотиків, антибіотиків,
вакцин і діагностичних препаратів; генетична та клітинна інженерія; санітарні
та екологічні вимоги до виробництва біопрепаратів.

10. Обладнання технологічних процесів фармацевтичних та
біотехнологічних виробництв : навч. посіб. для студентів ЗВО / М. В.
Стаевич, А. О. Малянич, О. І. Гудзьова та інші; за редакцією В. П.
Новікова. ‒ Вінниця : Нова Книга, 2012. ‒ 408 с.
Дане видання дозволяє спеціалістам біотехнологічних та
фармацевтичних галузей ознайомитись з промисловим обладнанням
вітчизняного та закордонного виробництва, що використовується у
технологічних процесах, його конструктивними особливостями,
інноваційними розробками та застосуванням у біотехнологічному та
фармацевтичному виробництвах.
Видання допоможе спеціалістам визначитись з основними матеріалами, що
застосовують при виготовленні обладнання для фармацевтичних і біотехнологічних
підприємств, типи корозії та захист від неї, стандартизацію обладнання та фактори,
що впливають на вибір типового обладнання, конструктивні елементи промислової
апаратури та особливості трубопровідних систем, види та принципи роботи
обладнання, що використовують у таких технологічних процесах, як осадження,
фільтрування, центрифугування, мембранні методи розділення, сорбція, екстракція,
перегонка, кристалізація, випаровування, дозування, таблетування тощо.

11. Стегній, Б. Т. Проблеми біологічної безпеки та біологічного захисту у ветеринарній медицині
та біотехнології / Б. Т. Стегній, А. П. Герілович, І. І. Ібатуллін; Під ред. Б. Т. Стегнія. – Харків:
«НТМТ», 2013. – 414 с.
Подолання проблем, що пов’язані з біопромисловими,
лабораторними, харчовими та іншими виробничими біоризиками
опікується відносно нова галузь – біологічна безпека.
Монографія охоплює питання класів патогенності мікроорганізмів,
захищеності приміщень та питання оцінки ризиків біологічної природи, а також
проблему безпечного використання технологій рекомбінантних ДНК, описує
керівні принципи щодо введення в експлуатацію та сертифікації лабораторій, що
пристосовані для робіт зі збудниками інфекційних хвороб тварин. У ньому
викладені загальні принципи забезпечення біологічної безпеки та останні
міжнародні правила перевезення інфекційних речовин. У виданні також наведені
матеріали з безпеки в медичних лабораторіях, що були опубліковані ВООЗ раніше.
Представлена монографія є узагальненням накопиченого
досвіду з проблем біологічної безпеки у ветеринарній та
гуманній медицини.

12. Барановський, Д. І. Біометрія в програмному середовищі MS Excel : навч. посіб. / Д. І.
Барановський, О. М. Гетманець, А. М. Хохлов. ‒ Харків : СПД ФО Бровін О. В., 2017 . ‒ 90 с.
Слово «біометрія» утворено від сполучення двох грецьких слів життя та
вимірюю, тому логічно, що її вважають розділом біології, що містить сукупність
методів і прийомів варіаційної статистики, що призначені для планування та
обробки результатів біологічних експериментів і спостережень.
Методами біометричного аналізу користуються як науковці й фахівці, так і
викладачі, аспіранти та студенти закладів вищої освіти, тому метою даного
посібника було описати деякі можливості застосування ППП MS Excel для
проведення певної кількості біометричних розрахунків. У більшості прикладів, що
надані в посібнику досить детально описані введення і редагування масивів даних,
створювання формул, використання функцій, побудова діаграм та графіків,
форматування робочого листа.
Посібник розрахований для студентів, аспірантів та здобувачів наукового
ступеня з генетики, селекції, біотехнології, технології виробництва та переробки
продукції тваринництва, ветеринарної медицини, а також суміжних галузей.

13. Довгань, В. П. Хіміко-бактеріологічний аналіз : підручник. ‒ Київ: А.С.К., 2005. ‒ 320 с.
Завдяки роботі хіміко-бактеріологічних лабораторій можливо
забезпечити плановий контроль за якістю води та кормів у
тваринництві. Це дає можливість здійснювати на науковому ґрунті
кормовиробництво, годівлю та утримання тварин, запобігати їхнім
захворюванням, знизити затрати кормів на одиницю продукції.
У цьому підручнику розглянуто хіміко-бактеріологічний аналіз природної та
стічної води, кормів, молока і молочних продуктів, м’яса, риби, яєць, меду та інших
харчових продуктів, а також ґрунту, добрив і повітря приміщень. Розкрито механізм
стандартизації та контролю якості продукції. Наведено загальну схему відповідних
досліджень доброякісності харчових продуктів.

14. Сільськогосподарська екологія: навч. посіб. для ЗВО/ за ред. В. О. Головка, А. П. Злотіна, В. Л.
Мєшкової. – Харків: Еспада, 2009. – 624 с.
Хижацьке використання природних ресурсів протягом десятиріч, високий рівень
концентрації промислового та сільськогосподарського виробництв, забруднення
значної території радіонуклідами внаслідок Чорнобильської трагедії, недбале
хазяйнування призвели до щорічного втрачання 100 тисяч гектарів родючих ґрунтів.
Понад 20 мільйонів гектар земель ушкоджені ерозією, ще 2 мільйони гектар
забруднені хімічними речовинами настільки, що рекультивувати їх практично
неможливо. Радіонуклідами контаміновані 4, 6 мільйонів гектар. У ґрунті
накопичуються пестициди і біологічні забруднювачі. Усе це негативно впливає на стан
здоров’я людей та сільськогосподарських тварин.
У виданні вперше розглянуто всі основні проблеми сільськогосподарської екології
та особлива увага приділена вирішенню екологічних проблем рослинництва і
тваринництва шляхом подолання кризи в галузі сільського господарства. Велику увагу
приділено проблемам екологізації сільського господарства, оптимізації стану його
провідних галузей, проблемам екологічного моніторингу стану сільського та лісового
господарств, мінімізації антропогенного тиску на агро- та зооценози.
Проблема мінімізації негативного впливу людини на сільськогосподарські
екосистеми є дуже важливою, оскільки третина людства постійно відчує нестачу
продуктів харчування. На жаль проблеми сільськогосподарської екології найменш
вивчені.

15. Блюм Ярослав, Грехем Брукс. Потенційний економічний та екологічний ефект від впровадження
сучасних ГМ-культур у сільськогосподарське виробництво України : дослідження проф. Ярослава
Блюма, Інститут харчових біотехнологій та геноміки, Київ, Україна і Грехема Брукса, Пі.Джі
Економікс, Великобританія. – [К., БВ.-2012]. – 87 с.
Знайомтеся з дослідженням, і якому розглядаються можливі економічні та
екологічні ефекти від використання сучасних комерційних сільськогосподарських
біотехнологій в Україні. В ньому використано широкий масив літератури, де надані
дослідження з вказаних питань на глобальному рівні та використані дані як
першооснова для оцінки можливого впливу в Україні на традиційні системи, що
вже існують.
У дослідженні вивчаються конкретні біотехнологічні сорти, що є стійкими до
гербіцидів – соя, цукровий буряк, кукурудза та кукурудза (ГМ ІР), що стійка до комах
кукурудзи (до кукурудзяних зернових шкідників і / або кукурудзяних кореневих
шкідників).
Також розраховано економічний ефект на рівні фермерських господарств з
урахуванням досвіду країн, що на даний час використовують ці ГМ-технології та
пристосовуючи їх до місцевих умов і практики в Україні; узагальнено можливі наслідки
використання кожної окремої культури та сорту. Майже у всіх випадках, що надані в
опису дослідів, запровадження ГМ-технологій вірогідно приводить до «чистого»
зростання рівня рентабельності у господарствах фермерів, що їх застосовують.

16. Пирог, Т. П. Загальна мікробіологія : підручник.-2-е вид., доп. і перероб. – Київ: НУХТ, 2010. –
632 с.
Наша планета населена величезною кількістю живих істот як
представниками макросвіту – тваринами, рослинами, іншими організмами,
які ми бачимо неозброєним оком, так і мікросвітом – найдрібнішими
організмами, які можна розглянути лише за допомогою спеціальних
оптичних приладів. Роль мікроорганізмів у найважливіших природних
процесах така велика й унікальна, що зникнення з біосфери, наприклад,
бактерій, означало б припинення життя на Землі. Проте уже зі стародавніх
часів наші предки, не підозрюючи про існування мікроорганізмів,
навчилися приручати цих невтомних помічників. Так у людей з’явилися хліб
і сир, вино й оцет, льняна пряжа і багато інших незамінних продуктів, котрі
й дотепер ми одержуємо за допомогою мікроорганізмів.
У підручнику викладено всі аспекти біотехнології: становлення і розвиток, основні
складові та етапи біотехнологічного процесу, основи культивування мікроорганізмів і
клітин, принципи регуляції процесів мікробіологічного синтезу, методи виділення
цільового продукту залежно від його локалізації, знешкодження відходів біотехнологічних
виробництв, біохімічні основи мікробіологічного синтезу, коротка характеристика
основних технологій мікробного синтезу, в тому числі й мікробних імунобіологічних
препаратів, а також харчової, екологічної та молекулярної біотехнології.

17. Нормативно-правове регулювання діяльності біотехнологічних і фармацевтичних
підприємств : підручник / М. В. Стасевич, А. М. Кричковська, Б. П. Громовик та ін..; за ред. Б.
П. Громовика. – Львів: «Тріада плюс», 2010. – 288 с.
У виданні стисло й у доступній формі висвітлено вимоги нормативно-
правового регулювання діяльності фармацевтичних і біотехнологічних
підприємств, розглянуті нормативно-технічні документи, що регламентують
порядок організації виробництва біофармацевтичної продукції, проведення
стандартизації, сертифікації продукції, атестації та валідації виробництва, вимоги
до організації систем управління якістю на фармацевтичних та біотехнологічних
підприємствах, правила оформлення виробничої документації та ведення
технологічного процесу.
Для кращого засвоєння матеріалу у кінці кожної навчальної
теми вдало подано перелік питань для самоперевірки, наведені
практичні завдання з прикладами рішень, а також тести для
контролю засвоєння студентами матеріалу, тестовий контроль, а
також додатки та покажчики.

18. ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!
Віртуальну виставку підготувала
зав. сектору Свириденко Г. В.