У презентації розглянуто аспекти впливу транснаціональних корпорацій на сучасний світ і роль, яку вони відіграють у формуванні глобального економічного порядку.
Доповідь про альтернативні погляди на формування стратегії розвитку проектів чи соціальних бізнесів. Підготовлена для дітей 14-18 років з різних регонів України в рамках реалізації проекту ГО "МО"СТАН", Ухоробрене юнацтво
У презентації розглянуто аспекти впливу транснаціональних корпорацій на сучасний світ і роль, яку вони відіграють у формуванні глобального економічного порядку.
Доповідь про альтернативні погляди на формування стратегії розвитку проектів чи соціальних бізнесів. Підготовлена для дітей 14-18 років з різних регонів України в рамках реалізації проекту ГО "МО"СТАН", Ухоробрене юнацтво
1) Чому так мало країн змогли створити та підтримувати правила та норми, які сприяють розвитку держави та суспільства?
2) Які інститути повинні ефективно працювати щоб країна розвивалася?
3) Яким способом бідні країни можуть створити ефективні інститути?
4) Чи можуть сторонні люди (країни) сприяти інституційному розвитку?
У шостому випуску бюлетеня говоримо про Угоду про вільну торгівлю з Канадою, яка набула чинності 1 серпня 2017 року. У випуску ми детально описали як працюватиме механізм вільної торгівлі між державами, зокрема поступове зниження мит для аграрної та промислової продукції.
Також говоримо про нові корисні для експортерів міжнародні ініціативи, які діють в Україні: SheExports від Офісу з просування експорту та Програму «Готові до співпраці з Німеччиною» від Товариства з міжнародного співробітництва (GIZ).
Також у випуску: практичні поради з експорту органічної продукції до Канади від Марії Махновець, консультанта з експорту органічної продукції, ініціатора створення Українського органічного Кластеру (Ukrainian Organic Cluster).
Післявоєнне відновлення – головний виклик для нашої нації. У новій доповіді експерти UIF проаналізували, які фактори стали ключовими для успіху інших країн; що завадило ряду країн досягти успіху; як досвід інших країн може допомогти Україні уникнути помилок та як використати кращий досвід країн.
1. ПІВНІЧНО-АМЕРИКАНСЬКА
зона
ВІЛЬНОЇ торгівлі
(НАФТА)
Виконала: Студентка 581 гр.
Ємельянова Юлія
2. ПЛАН
1. Створення
2. Цілі НАФТА
3. Структура НАФТА
4. Економічна характеристика НАФТА
5. Роль Мексики в НАФТА
6. Роль Канади в НАФТА
7. Перспективи розвитку
НАФТА
3. Створення
Першим кроком став «план Еббота», прийнятий у 1947 році,
метою якого було стимулювання інвестицій США у провідні
галузі канадської економіки.
У 1959 році США і Канада уклали угоду про спільне військове
виробництво
Наступним кроком стало укладення в 1965 році угоди про
лібералізацію торгівлі продукцією автомобілебудування
У вересні 1988 року між США і Канадою було підписано
американо-канадська угода про вільну торгівлю (CUSFTA)
Угода про створення Північноамериканської асоціації вільної
торгівлі (НАФТА) набрала чинності 1 січня 1994 р., зберігши і
підтвердивши Угоду про вільну торгівлю між США і Канадою
(CUSFTA) 1988 р.
4. ПІДПИСАННЯ УГОДИ ПРО УТВОРЕННЯ НАФТА
Президенти:
•Карлос Салінас де Гортарі
•(Мексика)
•Джордж Буш (США)
•Брайан Малруні (Канада)
5. В даний час НАФТА є найбільшою в світі регіональною зоною вільної
торгівлі, з населенням в 406 млн. чоловік і сукупним валовим продуктом у
розмірі 10,3 трильйона доларів.
Створення зони вільно торгівлі в північноамериканському регіоні було
обумовлено низкою факторів:
географічною близькістю країн-учасниць і елементами
взаємодоповнюваності структур національних економік;
тісними торговими зв'язками між ними і виробничою кооперацією;
мережею підконтрольних підприємств американських ТНК в Канаді та
Мексиці і Канадських ТНК в США;
посиленням позицій ЄС, Японії і нових індустріальних країн на світовому
ринку.
6.
7. Цілі НАФТА:
На сьогоднішній день цілі НАФТА
включають:
• зняття бар'єрів і стимулювання руху товарів і послуг
між країнами-учасницями угоди;
• створення і підтримка умов для справедливої
конкуренції в зоні вільної торгівлі;
• залучення інвестицій в країни-члени угоди;
• забезпечення належної та ефективної захисту та
охорони прав інтелектуальної власності в Зоні;
• створення дієвих механізмів впровадження і
використання Угоди, спільного вирішення суперечок і
управління;
• встановлення бази для майбутньої тристоронньої,
регіональної та міжнародної кооперації в цілях
розширення і поліпшення Угоди.
9. Центральним інститутом НАФТА є Комісія з вільної торгівлі, до якої входять
представники на рівні міністрів торгівлі від трьох країн-учасниць. Комісія
спостерігає за здійсненням і подальшою розробкою Угоди і допомагає
вирішувати суперечки, що виникають при інтерпретації Угоди. Вона також
спостерігає за роботою більш ніж 30 комітетів і робочих груп НАФТА. Останні
зборів Комісії проходили у Вашингтоні, США в 1997 році і в Мехіко на початку
1998 року.
Міністри погодилися про те, що Комісія в її роботі буде сприяти
Координуючий секретаріат НАФТА (NCS)
Відповідно до Угоди, з метою сприяння торгівлі та інвестиціям. забезпечення
ефективного втілення в життя норм НАФТА і їх адміністрування були
створені більше 30 робочих груп і комітетів
В даний час велика частина торгівлі, здійснюваної в Північної Америці,
відбувається відповідно до чітких і міцно сталих норм НАФТА і Всесвітньої
організації торгівлі (СОТ)
10. Адміністрування положень НАФТА, пов'язаних з
вирішенням спорів, покладено на канадську,
американську і мексиканську національні секції
секретаріату НАФТА.
Грунтуючись на Канадсько-американському угоді про
вільну торгівлю (NAFTA), НАФТА включає в себе (в
Розділі 19) унікальну систему розгляду експертами, що
представляють дві країни, національних рішень з питань
антидемпінгу і компенсаційного мита, заміщаючи тим
самим юридичний розгляд і кожній з трьох країн .
На національні секції НАФТА покладено відповідальність
і за вирішення спорів за іншими угодами про вільну
торгівлю, укладеними цими країнами не в рамках НАФТА
11. Економічна характеристика НАФТА
Про масштаби економічного взаємозв'язку США,
Канади і Мексики на основі взаємної торгівлі і
руху капіталу можна судити за наступними
даними. В США реалізовується близько 75-80%
канадського експорту (20% ВВП Канади). Частка
США в іноземних прямих інвестиціях в Канаді -
понад 75% і Канади в США - 9%. У США прямує
близько 70% мексиканського експорту, а звідти
поступає 65% мексиканського імпорту. Частка
США в загальному притоці прямих іноземних
інвестицій до Мексики перевищує 60%. ВВП
США в 14,5 раз перевершує ВВП Канади і в 19
разів - Мексики.
НАФТА володіє потужним (особливо завдяки
США) економічним потенціалом, наприклад,
щорічний обсяг виробництва товарів і послуг
США, Канади і Мексики дорівнює 5 трильйонам
доларів, а їх частка в світовій торгівлі складає
майже 20%.
Структура північноамериканського
інтеграційного комплексу має свої особливості
порівняно з європейською моделлю інтеграції.
12. Головна відмінність - асиметричність економічної залежності
США, Канади і Мексики. Взаємодія господарських структур
Мексики і Канади далеко поступається за глибиною і
масштабами канадо-американської та мексикано-
американської інтегрованості.
Різниця в розмірах ВВП на душу населення між Мексикою і
США досягає 6,6 рази, а з Канадою - 4,1 рази. Такий істотний
розрив у рівнях економічного розвитку країн-членів утрудняє
створення єдиного господарського комплексу.
Також варто відзначити, що всередині НАФТА, на відміну від
ЄС і АТЕС, є тільки один центр економічної сили - США
Ця моноцентричність полегшує управління (країна-лідер легко
може нав'язати свої рішення більш слабим партнерам), але
одночасно створює середовище потенційних конфліктів.
13. Однак, Сполучені Штати в результаті
укладання цієї угоди отримали значні
вигоди:
в переважній більшості галузей були
поступово зведені до мінімуму бар'єри проти
іноземних виробників з країн-партнерів по
НАФТА, що дозволяло закупляти у них
багато товарів дешевше, ніж в самих США;
перед американськими компаніями
відкрилися набагато більш широкі
можливості доступу на ринки країн-сусідів,
що розширювало ринок збуту.
У той же час різні екологічні і профспілкові групи в США, як і багато
членів американського Конгресу, побоюються переміщення
американської ділової активності до Мексики з її низькими трудовими і
екологічними стандартами. Крім того, американці бояться посиленого
з 1990-х потоку іммігрантів з Мексики, який в 2000-і вже досяг 300 тис.
чоловік в рік. Подібна «латиноамериканізація» США здається багатьом
американцям загрозою їх цивілізації, заснованої на цінностях
протестантської європейської культури.
14. Роль Мексики в НАФТА
• Для Мексики членство в НАФТА означає
гарантований доступ на американський
ринок, поглинаючий близько 80% всього
мексиканського експорту, збільшення
притоку іноземних інвестицій.
• Через регіональне об'єднання з США Мексика
стала поступово інтегруватися в глобальну
економіку.
• Багато іноземних компаній стали переносити
свою діяльність на територію Мексики з
метою проникнення на американський і
канадський ринки.
• Критики мексиканського членства в НАФТА
указують на те, що вигодами від нього
користується майже виключно еліта, але не
трудящі.
15. Привабливість Мексики для іноземних підприємців пов'язана
багато в чому з низьким рівнем життя (низькою оплатою праці) і
низькими екологічними стандартами. Тому США не проявляють
сильної зацікавленості в поліпшенні життєвого рівня мексиканців.
Участь в НАФТА повернула Мексику до такої програми торгової
лібералізації і реструктуризації економіки, яка в майбутньому
робить відхід від неї скрутним, а повернення до економічної
самостійності - практично неможливим.
16. Роль
Канади
в НАФТА
Канада - це об'єктивно сильніший член НАФТА, ніж
Мексика, але більш слабкий, ніж США. Тому Канада схильна
блокуватися з Мексикою при відстоюванні своїх інтересів,
для надання тиску на Вашингтон.
17. Канада активно виступає за розширення зони вільної торгівлі,
вважаючи першочерговими кандидатами на вступ до блоку перш за все
Чилі, а також Колумбію і Аргентину. Демонструючи свою самостійність і
рішучість, канадці заявили, що не стануть чекати американців, і в 1996
уклали двосторонню угоду з Чилі про вільну торгівлю за зразком
НАФТА, а також два додаткових - про регулювання трудових відносин і
про охорону навколишнього середовища
Канада уклала з багатьма країнами Латинської Америки різні
двосторонні угоди з окремих питань економічного співробітництва,
настирливо пропагує ідею про інтеграцію НАФТА з МЕРКОСУР.
Канада найактивнішим чином включилася в здійснення плану
створення ФТАА.
Таким чином, Канада протягом всього одного десятиріччя
перетворилася з досить пасивного спостерігача в повноправного і
активного учасника багатобічних процесів і заходів країн регіону.
Участь у КУФТА і НАФТА дало сильний імпульс канадській економіці:
тільки за 1989-2000 обсяг канадського експорту більш ніж подвоївся.
18. Перспективи розвитку НАФТА
посилилення конкурентної борьтьби між трьома
світовими лідерами – Північною Америкою,
Західною Європою і Японією
скорочення робочих місць. Насамперед через
притік дешевої робочої сили з Мексики на
північноамериканський ринок.
через високу залежність від американського
ринку виросла вразливість економік Канади і
Мексики
19. Недивлячись на критику, переважають
позитивні оцінки перспектив розвитку НАФТА.
Його розглядають як основу для більш широкої
інтеграції країн всієї західної півкулі. Умови
НАФТА представляють можливість вступу в цю
організацію нових держав, не встановлючи при
цьому яких-небудь географічних обмежень.