SlideShare a Scribd company logo
Підготував студент групи Іст 51 Оз
Беденюк Назарій
Державний історико-
архітектурний заповідник
“Хотинська фортеця”
Багатьох відвідувачів цієї прекрасної фортеці
цікавить питання: “Звідки взялася пляма на
мурі? Коли вона з’явилася?” Мешканці Хотина
радо розповідають про це гостям. Кожного
разу це інша історія. Найрозповсюдженішою
версією є така:
Чому на фортечній стіні в Хотині ніколи не висихає мокра
пляма?
Уже довгий час тривала облога замку татарами.
Захисники мужньо трималися, але надто їх мучила спрага, адже на той час у
фортеці ще не було криниці. Та у лавах захисників була надзвичайно хоробра
дівчина. Вона зуміла зробити вдалу вилазку вночі і набрала у глечик води з
струмка, що протікав біля замку. Та коли вона вже поверталася із водою, її помітили
і смертельно поранили. Але в тендітному тілі був сильний український дух. Завдяки
йому дівчина знайшла в собі сили пораненою донести рятівний для захисників
фортеці глечик з водою. І на руках в одного з вояків вона померла. А на тому місці,
де вона стояла, коли пролунав постріл, досі мокра пляма. Багато-хто навіть
стверджує, що вона - у формі глечика.
Фортеця наче виросла з землі, як дерево, як трава, і без неї цю місцевість
не можна уявити, бо здається, замок був тут і буде завжди. Замок, у якому
знімалося багато фільмів, розташований у місті Хотині Чернівецької
області. Це містечко одне з найстаріших в Україні і має вже 1003 роки. У
кінці Х століття за князювання Володимира місто входить до складу
Київської Русі. Отож одним із його фортифікаційних оплотів стає замок у
Хотині.
Як завжди, обирали місце, що його оберігала природа. Тож замок зводять на
горбі висотою 20 метрів, з одного боку якого протікає ріка Дністер, а з другого є
каньйон струмка. На той час фортифікаційні споруди споруджувалися з дерева та
землі. Ці матеріали недовговічні, тому те укріплення не збереглося. Припускають,
що воєводу, який займався будівництвом замку, називали Хотін (слов’янське
Хотін - ”жаданий”, “бажаний”).
Від 1199 року Хотин входить до складу Галицько-Волинського князівства (до
того часу входив до складу Теребовлянського, Галицького). Цим укріпленням
деякий час владарює князь Данило Галицький. Він зі своїм сином Левом
будують замок уже з каменю, щоб його не руйнували стінобитні та каменобитні
пристрої. Мур, що огороджував замок, був висотою близько 7,5 метрів.
Приблизно в той же час була зведена кам’яна церква.
Замок часто переходив у руки загарбників. Зокрема, приблизно 1340 року
фортифікаційне укріплення стало власністю Угорського королівства, а від
1359 року – Молдавського князівства. Перший документальним свідченням
про Хотин є “Список руських градів далеких і близьких”, писаний, ймовірно,
в 1408 році. А вже в документі від 1408 року Хотин виокремлений як
державна митниця.
Вперше стіни фортеці захищали від експансії турецького війська у 1476 році. Та не
розрахували бусурмани своїх сил і не змогли захопити могутню захисну споруду.
Неприпустиме сталося у 1538 році. Польське військо (очолював граф Ян
Тарновський) після двотижневої облоги перейшло до радикальних заходів. Вони
підкопали замок і підірвали його. Внаслідок цього були зруйновані Надворотна та
Південно-Східна башти, а також східна стіна. Проте зважаючи на важливість цього
форпосту, незабаром все відбудували, з’явилася нова башта – Надворотна.
У 1600 році в цьому замку переховувався молдавський князь Єремія
Могила із братом Семеном (батьком Петра Могили), коли фортецю
взяв в облогу таласький князь Михай (він хотів таким чином захопити
й Молдавську країну). Проте стіни та мури замку знов не дозволили
цього зробити.
Вересень – початок жовтня 1621 року – найвизначніший період для фортеці.
Саме тоді і укріплення, і місто стали свідками Хотинської війни, під час якої
запорожці війська гетьмана Петра Сагайдачного билися з турецько-татарською
навалою. І навіть разом із армією союзників українців було удвічі менше, ніж
вояків війська султана Сулеймана. І лишень завдяки патріотизму, бажанню
вберегти свою землю від спустошливих набігів ворога їм вдалося перемогти.
Боровся проти загарбників і Петро Могила, якому тоді виповнилося лише 24
роки, і батько майбутнього гетьмана України Пилипа Орлика.
. Уже в 1673 році 40 тисяч турків, які на той час перебували у Хотині,
зазнали поразки від 30-тисячного польсько-литовського війська. Тож
надалі замок перебував у руках поляків. І лише у 1699 році за умовами
Карловицького миру місто переходить від Речі Посполитої до
Молдавського князівства. Від 1712 року у фортеці розташовувався
турецький гарнізон. Приблизно тоді ж почали будувати Нову фортецю у
формі прямокутника. Оточували фортецю земляні вали з сімома
бастіонами, на яких стояли далекобійні гармати. Всередині побудували
палац, казарми, мечеть, пекарню, лазню, конюшні.
Від 1715 року Хотин – центр турецької цивільної адміністрації. Відтоді
місцевим населенням стали татари, турки, євреї. Усі церкви Хотина
претворили у мечеті. У наступних століттях українським замком-героєм
володіли переважно росіяни, а також австрійці, румуни. Від 1856 року уряд
Російської імперії скасував статус військового об’єкта хотинської фортеці. Це
і спричинило початок повільної руйнації замку. Висота стін цього укріплення
сягає 40 метрів, а площа замку – 1200 на 250 метрів. Оточений кам’яно-
земляними укріпленнями, по яких сьогодні можна пройтися. Стіни мають
орнамент, складений з червоної цегли.
Подвір’я всередині замку поділене на двір Воїнів (житлові приміщення та
колодязь, глибина якого – 65 метрів, а діаметр – 2.5 м.) та Комендантський
(Княжий), розташований біля комендантського палацу, збудованого в ІІ
половині ХV століття. У цьому палаці був гарем для турецького власника, а в
ньому – понад 30 дівчат. Ну й, звичайно ж, турецька баня та басейн (а як же
без цього в гаремі?). Стверджують, що у замку був водогін (з колодязя текла
вода в приміщення, також була каналізація), проте його зруйнували.
У хотинській фортеці 5 башт: Північна (найбільша, площею 12 на 18 метрів),
Надбрамна, Східна, Південно-Західна та Комендантська. Саме з Північної башти
велися бої, там 3 яруси бійниць. З усіх башт є вихід на бойовий майданчик, що
розташований по периметру. Майданчик захищений зубцями. З нього на голови
нападників лили окріп та кидали каміння. Вхід до замку пролягає через Надбрамну
вежу. Сьогодні хотинське фортифікаційне укріплення складається з цитаделі (власне
замку) та залишків “Нової фортеці”.
Замок виявився прекрасним актором, адже його знімали у багатьох фільмах,
зокрема: “Гадюка” (1965). Режисер Віктор Івченко. “На війні як на війні” (1968).
Режисер Віктор Трегубович . “Захар Беркут” (1970). Режисер Леонід Осика. “Стріли
Робіна Гуда” (1975). Режисер Сергій Тарасов. “Русалонька” (1976, СРСР, Болгарія).
Режисер Володимир Бичков. “Д’Артаньян і три мушкетери” (1978). Режисер Георгій
Юнгвальд-Хількевич. “Балада про доблесного лицаря Айвенго” (1983). Режисер
Сергій Тарасов. “Чорна стріла” (1985). Режисер Сергій Тарасов. “Хотин” (1992).
Режисер Констянтин Крайній. Документальна стрічка “Ясса” (1993). За романом
Юрія Мушкетика. “Хотин” (2001, Німеччина). Режисер Ерік Райсиг.
Дякую за увагу.

More Related Content

What's hot

Замок Любарта
Замок ЛюбартаЗамок Любарта
Замок Любарта
svinchuk
 
Київська русь
Київська русьКиївська русь
Київська русь
svinchuk
 
цікаві факти з історії україни
цікаві факти з історії україницікаві факти з історії україни
цікаві факти з історії україни
160289yfnfif
 
хотинська фортеця
хотинська фортецяхотинська фортеця
хотинська фортецяInna_Kruglova
 
Озтрозький замок
Озтрозький замокОзтрозький замок
Озтрозький замок
mishakarpovets1999
 
Загублені скарби України
Загублені скарби УкраїниЗагублені скарби України
Загублені скарби України
НБУ для дітей
 
Цікаві факти з історії України
Цікаві факти з історії УкраїниЦікаві факти з історії України
Цікаві факти з історії України
160289yfnfif
 
Презентація з виробничого навчання на тему Хотинська Фортеця
Презентація з виробничого навчання на тему Хотинська ФортецяПрезентація з виробничого навчання на тему Хотинська Фортеця
Презентація з виробничого навчання на тему Хотинська Фортеця
oleksandrVPU
 
Гетьмани україни - Козацька доля
Гетьмани україни - Козацька доляГетьмани україни - Козацька доля
Гетьмани україни - Козацька доля
Girinka
 
Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний
Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич СагайдачнийДоба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний
Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний
IrinaKusch
 
хортиця
хортицяхортиця
хортиця
InnaPashchenko
 
постаті історії
постаті історіїпостаті історії
постаті історії
kichkaylo01
 

What's hot (13)

Замок Любарта
Замок ЛюбартаЗамок Любарта
Замок Любарта
 
Київська русь
Київська русьКиївська русь
Київська русь
 
цікаві факти з історії україни
цікаві факти з історії україницікаві факти з історії україни
цікаві факти з історії україни
 
хотинська фортеця
хотинська фортецяхотинська фортеця
хотинська фортеця
 
Озтрозький замок
Озтрозький замокОзтрозький замок
Озтрозький замок
 
Загублені скарби України
Загублені скарби УкраїниЗагублені скарби України
Загублені скарби України
 
Цікаві факти з історії України
Цікаві факти з історії УкраїниЦікаві факти з історії України
Цікаві факти з історії України
 
Презентація з виробничого навчання на тему Хотинська Фортеця
Презентація з виробничого навчання на тему Хотинська ФортецяПрезентація з виробничого навчання на тему Хотинська Фортеця
Презентація з виробничого навчання на тему Хотинська Фортеця
 
Гетьмани україни - Козацька доля
Гетьмани україни - Козацька доляГетьмани україни - Козацька доля
Гетьмани україни - Козацька доля
 
Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний
Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич СагайдачнийДоба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний
Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний
 
хортиця
хортицяхортиця
хортиця
 
Історичні діячі
Історичні діячіІсторичні діячі
Історичні діячі
 
постаті історії
постаті історіїпостаті історії
постаті історії
 

Similar to Khotyn-Fortress-Ukrainian

легенди про фортеці україни
легенди про фортеці українилегенди про фортеці україни
легенди про фортеці україни
PrincessKa2015
 
презентація замки
презентація замкипрезентація замки
презентація замки
VlasyukA
 
мовознавчий вісник
мовознавчий вісникмовознавчий вісник
мовознавчий вісник
Олеся Браташ
 
мовознавчий вісник
мовознавчий вісникмовознавчий вісник
мовознавчий вісник
Олеся Браташ
 
Культура Украины в XVII столетии
Культура Украины в XVII столетииКультура Украины в XVII столетии
Культура Украины в XVII столетии
KhersonIdea
 
Усе велике починається з малого
Усе велике починається з малогоУсе велике починається з малого
Усе велике починається з малого
mol-alt
 
Українське козацтво - лицарське братство
Українське козацтво - лицарське братствоУкраїнське козацтво - лицарське братство
Українське козацтво - лицарське братство
ssuser327330
 
ciekavi mista
ciekavi mistaciekavi mista
ciekavi mista
Valeri Glushko
 
Кодак - повернення з небуття
Кодак - повернення з небуттяКодак - повернення з небуття
Кодак - повернення з небуття
znzpreobr
 
482,23.docx
482,23.docx482,23.docx
482,23.docx
ssuser838e441
 
хортиця
хортицяхортиця
хортиця
InnaPashchenko
 
запорізька січ
запорізька січзапорізька січ
запорізька січ
Stas Kolesnichenko
 
Битва під Хотином в 1673 році
Битва під Хотином в 1673 роціБитва під Хотином в 1673 році
Битва під Хотином в 1673 році
Roman Shatskyi
 
хотин
хотинхотин
Битва під Хотином в 1673 році PDF
Битва під Хотином в 1673 році PDFБитва під Хотином в 1673 році PDF
Битва під Хотином в 1673 році PDF
Roman Shatskyi
 
Біолого-географічна обласна літня профільна школа
Біолого-географічна обласна літня профільна школаБіолого-географічна обласна літня профільна школа
Біолого-географічна обласна літня профільна школа
Мала академія наук України Тернопіль
 
Урок з теми: "Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українс...
Урок з теми: "Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українс...Урок з теми: "Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українс...
Урок з теми: "Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українс...
Tetjana Bilotserkivets
 
Історично краєзнавчий круїз Бериславщиною "Мій край оспіваний вітрами"
Історично краєзнавчий круїз Бериславщиною "Мій край оспіваний вітрами"Історично краєзнавчий круїз Бериславщиною "Мій край оспіваний вітрами"
Історично краєзнавчий круїз Бериславщиною "Мій край оспіваний вітрами"
Margoshenka
 
історичний коментар
історичний коментарісторичний коментар
історичний коментарwolfwild7272
 

Similar to Khotyn-Fortress-Ukrainian (20)

5 цікавих замків та фортець України
5 цікавих замків та фортець України5 цікавих замків та фортець України
5 цікавих замків та фортець України
 
легенди про фортеці україни
легенди про фортеці українилегенди про фортеці україни
легенди про фортеці україни
 
презентація замки
презентація замкипрезентація замки
презентація замки
 
мовознавчий вісник
мовознавчий вісникмовознавчий вісник
мовознавчий вісник
 
мовознавчий вісник
мовознавчий вісникмовознавчий вісник
мовознавчий вісник
 
Культура Украины в XVII столетии
Культура Украины в XVII столетииКультура Украины в XVII столетии
Культура Украины в XVII столетии
 
Усе велике починається з малого
Усе велике починається з малогоУсе велике починається з малого
Усе велике починається з малого
 
Українське козацтво - лицарське братство
Українське козацтво - лицарське братствоУкраїнське козацтво - лицарське братство
Українське козацтво - лицарське братство
 
ciekavi mista
ciekavi mistaciekavi mista
ciekavi mista
 
Кодак - повернення з небуття
Кодак - повернення з небуттяКодак - повернення з небуття
Кодак - повернення з небуття
 
482,23.docx
482,23.docx482,23.docx
482,23.docx
 
хортиця
хортицяхортиця
хортиця
 
запорізька січ
запорізька січзапорізька січ
запорізька січ
 
Битва під Хотином в 1673 році
Битва під Хотином в 1673 роціБитва під Хотином в 1673 році
Битва під Хотином в 1673 році
 
хотин
хотинхотин
хотин
 
Битва під Хотином в 1673 році PDF
Битва під Хотином в 1673 році PDFБитва під Хотином в 1673 році PDF
Битва під Хотином в 1673 році PDF
 
Біолого-географічна обласна літня профільна школа
Біолого-географічна обласна літня профільна школаБіолого-географічна обласна літня профільна школа
Біолого-географічна обласна літня профільна школа
 
Урок з теми: "Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українс...
Урок з теми: "Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українс...Урок з теми: "Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українс...
Урок з теми: "Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українс...
 
Історично краєзнавчий круїз Бериславщиною "Мій край оспіваний вітрами"
Історично краєзнавчий круїз Бериславщиною "Мій край оспіваний вітрами"Історично краєзнавчий круїз Бериславщиною "Мій край оспіваний вітрами"
Історично краєзнавчий круїз Бериславщиною "Мій край оспіваний вітрами"
 
історичний коментар
історичний коментарісторичний коментар
історичний коментар
 

Khotyn-Fortress-Ukrainian

  • 1. Підготував студент групи Іст 51 Оз Беденюк Назарій
  • 3. Багатьох відвідувачів цієї прекрасної фортеці цікавить питання: “Звідки взялася пляма на мурі? Коли вона з’явилася?” Мешканці Хотина радо розповідають про це гостям. Кожного разу це інша історія. Найрозповсюдженішою версією є така: Чому на фортечній стіні в Хотині ніколи не висихає мокра пляма?
  • 4. Уже довгий час тривала облога замку татарами. Захисники мужньо трималися, але надто їх мучила спрага, адже на той час у фортеці ще не було криниці. Та у лавах захисників була надзвичайно хоробра дівчина. Вона зуміла зробити вдалу вилазку вночі і набрала у глечик води з струмка, що протікав біля замку. Та коли вона вже поверталася із водою, її помітили і смертельно поранили. Але в тендітному тілі був сильний український дух. Завдяки йому дівчина знайшла в собі сили пораненою донести рятівний для захисників фортеці глечик з водою. І на руках в одного з вояків вона померла. А на тому місці, де вона стояла, коли пролунав постріл, досі мокра пляма. Багато-хто навіть стверджує, що вона - у формі глечика.
  • 5. Фортеця наче виросла з землі, як дерево, як трава, і без неї цю місцевість не можна уявити, бо здається, замок був тут і буде завжди. Замок, у якому знімалося багато фільмів, розташований у місті Хотині Чернівецької області. Це містечко одне з найстаріших в Україні і має вже 1003 роки. У кінці Х століття за князювання Володимира місто входить до складу Київської Русі. Отож одним із його фортифікаційних оплотів стає замок у Хотині.
  • 6. Як завжди, обирали місце, що його оберігала природа. Тож замок зводять на горбі висотою 20 метрів, з одного боку якого протікає ріка Дністер, а з другого є каньйон струмка. На той час фортифікаційні споруди споруджувалися з дерева та землі. Ці матеріали недовговічні, тому те укріплення не збереглося. Припускають, що воєводу, який займався будівництвом замку, називали Хотін (слов’янське Хотін - ”жаданий”, “бажаний”).
  • 7. Від 1199 року Хотин входить до складу Галицько-Волинського князівства (до того часу входив до складу Теребовлянського, Галицького). Цим укріпленням деякий час владарює князь Данило Галицький. Він зі своїм сином Левом будують замок уже з каменю, щоб його не руйнували стінобитні та каменобитні пристрої. Мур, що огороджував замок, був висотою близько 7,5 метрів. Приблизно в той же час була зведена кам’яна церква.
  • 8. Замок часто переходив у руки загарбників. Зокрема, приблизно 1340 року фортифікаційне укріплення стало власністю Угорського королівства, а від 1359 року – Молдавського князівства. Перший документальним свідченням про Хотин є “Список руських градів далеких і близьких”, писаний, ймовірно, в 1408 році. А вже в документі від 1408 року Хотин виокремлений як державна митниця.
  • 9. Вперше стіни фортеці захищали від експансії турецького війська у 1476 році. Та не розрахували бусурмани своїх сил і не змогли захопити могутню захисну споруду. Неприпустиме сталося у 1538 році. Польське військо (очолював граф Ян Тарновський) після двотижневої облоги перейшло до радикальних заходів. Вони підкопали замок і підірвали його. Внаслідок цього були зруйновані Надворотна та Південно-Східна башти, а також східна стіна. Проте зважаючи на важливість цього форпосту, незабаром все відбудували, з’явилася нова башта – Надворотна.
  • 10. У 1600 році в цьому замку переховувався молдавський князь Єремія Могила із братом Семеном (батьком Петра Могили), коли фортецю взяв в облогу таласький князь Михай (він хотів таким чином захопити й Молдавську країну). Проте стіни та мури замку знов не дозволили цього зробити.
  • 11. Вересень – початок жовтня 1621 року – найвизначніший період для фортеці. Саме тоді і укріплення, і місто стали свідками Хотинської війни, під час якої запорожці війська гетьмана Петра Сагайдачного билися з турецько-татарською навалою. І навіть разом із армією союзників українців було удвічі менше, ніж вояків війська султана Сулеймана. І лишень завдяки патріотизму, бажанню вберегти свою землю від спустошливих набігів ворога їм вдалося перемогти. Боровся проти загарбників і Петро Могила, якому тоді виповнилося лише 24 роки, і батько майбутнього гетьмана України Пилипа Орлика.
  • 12. . Уже в 1673 році 40 тисяч турків, які на той час перебували у Хотині, зазнали поразки від 30-тисячного польсько-литовського війська. Тож надалі замок перебував у руках поляків. І лише у 1699 році за умовами Карловицького миру місто переходить від Речі Посполитої до Молдавського князівства. Від 1712 року у фортеці розташовувався турецький гарнізон. Приблизно тоді ж почали будувати Нову фортецю у формі прямокутника. Оточували фортецю земляні вали з сімома бастіонами, на яких стояли далекобійні гармати. Всередині побудували палац, казарми, мечеть, пекарню, лазню, конюшні.
  • 13. Від 1715 року Хотин – центр турецької цивільної адміністрації. Відтоді місцевим населенням стали татари, турки, євреї. Усі церкви Хотина претворили у мечеті. У наступних століттях українським замком-героєм володіли переважно росіяни, а також австрійці, румуни. Від 1856 року уряд Російської імперії скасував статус військового об’єкта хотинської фортеці. Це і спричинило початок повільної руйнації замку. Висота стін цього укріплення сягає 40 метрів, а площа замку – 1200 на 250 метрів. Оточений кам’яно- земляними укріпленнями, по яких сьогодні можна пройтися. Стіни мають орнамент, складений з червоної цегли.
  • 14. Подвір’я всередині замку поділене на двір Воїнів (житлові приміщення та колодязь, глибина якого – 65 метрів, а діаметр – 2.5 м.) та Комендантський (Княжий), розташований біля комендантського палацу, збудованого в ІІ половині ХV століття. У цьому палаці був гарем для турецького власника, а в ньому – понад 30 дівчат. Ну й, звичайно ж, турецька баня та басейн (а як же без цього в гаремі?). Стверджують, що у замку був водогін (з колодязя текла вода в приміщення, також була каналізація), проте його зруйнували.
  • 15. У хотинській фортеці 5 башт: Північна (найбільша, площею 12 на 18 метрів), Надбрамна, Східна, Південно-Західна та Комендантська. Саме з Північної башти велися бої, там 3 яруси бійниць. З усіх башт є вихід на бойовий майданчик, що розташований по периметру. Майданчик захищений зубцями. З нього на голови нападників лили окріп та кидали каміння. Вхід до замку пролягає через Надбрамну вежу. Сьогодні хотинське фортифікаційне укріплення складається з цитаделі (власне замку) та залишків “Нової фортеці”.
  • 16. Замок виявився прекрасним актором, адже його знімали у багатьох фільмах, зокрема: “Гадюка” (1965). Режисер Віктор Івченко. “На війні як на війні” (1968). Режисер Віктор Трегубович . “Захар Беркут” (1970). Режисер Леонід Осика. “Стріли Робіна Гуда” (1975). Режисер Сергій Тарасов. “Русалонька” (1976, СРСР, Болгарія). Режисер Володимир Бичков. “Д’Артаньян і три мушкетери” (1978). Режисер Георгій Юнгвальд-Хількевич. “Балада про доблесного лицаря Айвенго” (1983). Режисер Сергій Тарасов. “Чорна стріла” (1985). Режисер Сергій Тарасов. “Хотин” (1992). Режисер Констянтин Крайній. Документальна стрічка “Ясса” (1993). За романом Юрія Мушкетика. “Хотин” (2001, Німеччина). Режисер Ерік Райсиг.