Бібліографічний довідник «Замки та фортеці Болгарії» ознайомить вас з головними визначними місцями Болгарії. Це держава з сучасною інфраструктурою для курортного відпочинку.
Бібліографічний довідник «Замки та фортеці Болгарії» ознайомить вас з головними визначними місцями Болгарії. Це держава з сучасною інфраструктурою для курортного відпочинку.
Хто з нас у дитинстві не мріяв знайти якийсь таємничий скарб? І зараз є нагода дізнатися про скарби, заховані на території нашої України у різні часи та різними історичними особами. Можливо, саме ви зможете їх розшукати
Робота конкурсу «Від Магдебурга до твого міста: очима тих, хто не байдужий»
Назва: Усе велике починається з малого. (Кременець і Магдебурзьке право)
Автор: Штука Світлана
Українське козацтво - лицарське братствоssuser327330
Додаткові матеріали до уроків зарубіжної літератури під час вивчення творів Гоголя та Короленка упорядкувала Олена Олександрівна Дітчук, вчитель зарубіжної літератури СЗШ №77 м.Львова.
Хто з нас у дитинстві не мріяв знайти якийсь таємничий скарб? І зараз є нагода дізнатися про скарби, заховані на території нашої України у різні часи та різними історичними особами. Можливо, саме ви зможете їх розшукати
Робота конкурсу «Від Магдебурга до твого міста: очима тих, хто не байдужий»
Назва: Усе велике починається з малого. (Кременець і Магдебурзьке право)
Автор: Штука Світлана
Українське козацтво - лицарське братствоssuser327330
Додаткові матеріали до уроків зарубіжної літератури під час вивчення творів Гоголя та Короленка упорядкувала Олена Олександрівна Дітчук, вчитель зарубіжної літератури СЗШ №77 м.Львова.
3. Багатьох відвідувачів цієї прекрасної фортеці
цікавить питання: “Звідки взялася пляма на
мурі? Коли вона з’явилася?” Мешканці Хотина
радо розповідають про це гостям. Кожного
разу це інша історія. Найрозповсюдженішою
версією є така:
Чому на фортечній стіні в Хотині ніколи не висихає мокра
пляма?
4. Уже довгий час тривала облога замку татарами.
Захисники мужньо трималися, але надто їх мучила спрага, адже на той час у
фортеці ще не було криниці. Та у лавах захисників була надзвичайно хоробра
дівчина. Вона зуміла зробити вдалу вилазку вночі і набрала у глечик води з
струмка, що протікав біля замку. Та коли вона вже поверталася із водою, її помітили
і смертельно поранили. Але в тендітному тілі був сильний український дух. Завдяки
йому дівчина знайшла в собі сили пораненою донести рятівний для захисників
фортеці глечик з водою. І на руках в одного з вояків вона померла. А на тому місці,
де вона стояла, коли пролунав постріл, досі мокра пляма. Багато-хто навіть
стверджує, що вона - у формі глечика.
5. Фортеця наче виросла з землі, як дерево, як трава, і без неї цю місцевість
не можна уявити, бо здається, замок був тут і буде завжди. Замок, у якому
знімалося багато фільмів, розташований у місті Хотині Чернівецької
області. Це містечко одне з найстаріших в Україні і має вже 1003 роки. У
кінці Х століття за князювання Володимира місто входить до складу
Київської Русі. Отож одним із його фортифікаційних оплотів стає замок у
Хотині.
6. Як завжди, обирали місце, що його оберігала природа. Тож замок зводять на
горбі висотою 20 метрів, з одного боку якого протікає ріка Дністер, а з другого є
каньйон струмка. На той час фортифікаційні споруди споруджувалися з дерева та
землі. Ці матеріали недовговічні, тому те укріплення не збереглося. Припускають,
що воєводу, який займався будівництвом замку, називали Хотін (слов’янське
Хотін - ”жаданий”, “бажаний”).
7. Від 1199 року Хотин входить до складу Галицько-Волинського князівства (до
того часу входив до складу Теребовлянського, Галицького). Цим укріпленням
деякий час владарює князь Данило Галицький. Він зі своїм сином Левом
будують замок уже з каменю, щоб його не руйнували стінобитні та каменобитні
пристрої. Мур, що огороджував замок, був висотою близько 7,5 метрів.
Приблизно в той же час була зведена кам’яна церква.
8. Замок часто переходив у руки загарбників. Зокрема, приблизно 1340 року
фортифікаційне укріплення стало власністю Угорського королівства, а від
1359 року – Молдавського князівства. Перший документальним свідченням
про Хотин є “Список руських градів далеких і близьких”, писаний, ймовірно,
в 1408 році. А вже в документі від 1408 року Хотин виокремлений як
державна митниця.
9. Вперше стіни фортеці захищали від експансії турецького війська у 1476 році. Та не
розрахували бусурмани своїх сил і не змогли захопити могутню захисну споруду.
Неприпустиме сталося у 1538 році. Польське військо (очолював граф Ян
Тарновський) після двотижневої облоги перейшло до радикальних заходів. Вони
підкопали замок і підірвали його. Внаслідок цього були зруйновані Надворотна та
Південно-Східна башти, а також східна стіна. Проте зважаючи на важливість цього
форпосту, незабаром все відбудували, з’явилася нова башта – Надворотна.
10. У 1600 році в цьому замку переховувався молдавський князь Єремія
Могила із братом Семеном (батьком Петра Могили), коли фортецю
взяв в облогу таласький князь Михай (він хотів таким чином захопити
й Молдавську країну). Проте стіни та мури замку знов не дозволили
цього зробити.
11. Вересень – початок жовтня 1621 року – найвизначніший період для фортеці.
Саме тоді і укріплення, і місто стали свідками Хотинської війни, під час якої
запорожці війська гетьмана Петра Сагайдачного билися з турецько-татарською
навалою. І навіть разом із армією союзників українців було удвічі менше, ніж
вояків війська султана Сулеймана. І лишень завдяки патріотизму, бажанню
вберегти свою землю від спустошливих набігів ворога їм вдалося перемогти.
Боровся проти загарбників і Петро Могила, якому тоді виповнилося лише 24
роки, і батько майбутнього гетьмана України Пилипа Орлика.
12. . Уже в 1673 році 40 тисяч турків, які на той час перебували у Хотині,
зазнали поразки від 30-тисячного польсько-литовського війська. Тож
надалі замок перебував у руках поляків. І лише у 1699 році за умовами
Карловицького миру місто переходить від Речі Посполитої до
Молдавського князівства. Від 1712 року у фортеці розташовувався
турецький гарнізон. Приблизно тоді ж почали будувати Нову фортецю у
формі прямокутника. Оточували фортецю земляні вали з сімома
бастіонами, на яких стояли далекобійні гармати. Всередині побудували
палац, казарми, мечеть, пекарню, лазню, конюшні.
13. Від 1715 року Хотин – центр турецької цивільної адміністрації. Відтоді
місцевим населенням стали татари, турки, євреї. Усі церкви Хотина
претворили у мечеті. У наступних століттях українським замком-героєм
володіли переважно росіяни, а також австрійці, румуни. Від 1856 року уряд
Російської імперії скасував статус військового об’єкта хотинської фортеці. Це
і спричинило початок повільної руйнації замку. Висота стін цього укріплення
сягає 40 метрів, а площа замку – 1200 на 250 метрів. Оточений кам’яно-
земляними укріпленнями, по яких сьогодні можна пройтися. Стіни мають
орнамент, складений з червоної цегли.
14. Подвір’я всередині замку поділене на двір Воїнів (житлові приміщення та
колодязь, глибина якого – 65 метрів, а діаметр – 2.5 м.) та Комендантський
(Княжий), розташований біля комендантського палацу, збудованого в ІІ
половині ХV століття. У цьому палаці був гарем для турецького власника, а в
ньому – понад 30 дівчат. Ну й, звичайно ж, турецька баня та басейн (а як же
без цього в гаремі?). Стверджують, що у замку був водогін (з колодязя текла
вода в приміщення, також була каналізація), проте його зруйнували.
15. У хотинській фортеці 5 башт: Північна (найбільша, площею 12 на 18 метрів),
Надбрамна, Східна, Південно-Західна та Комендантська. Саме з Північної башти
велися бої, там 3 яруси бійниць. З усіх башт є вихід на бойовий майданчик, що
розташований по периметру. Майданчик захищений зубцями. З нього на голови
нападників лили окріп та кидали каміння. Вхід до замку пролягає через Надбрамну
вежу. Сьогодні хотинське фортифікаційне укріплення складається з цитаделі (власне
замку) та залишків “Нової фортеці”.
16. Замок виявився прекрасним актором, адже його знімали у багатьох фільмах,
зокрема: “Гадюка” (1965). Режисер Віктор Івченко. “На війні як на війні” (1968).
Режисер Віктор Трегубович . “Захар Беркут” (1970). Режисер Леонід Осика. “Стріли
Робіна Гуда” (1975). Режисер Сергій Тарасов. “Русалонька” (1976, СРСР, Болгарія).
Режисер Володимир Бичков. “Д’Артаньян і три мушкетери” (1978). Режисер Георгій
Юнгвальд-Хількевич. “Балада про доблесного лицаря Айвенго” (1983). Режисер
Сергій Тарасов. “Чорна стріла” (1985). Режисер Сергій Тарасов. “Хотин” (1992).
Режисер Констянтин Крайній. Документальна стрічка “Ясса” (1993). За романом
Юрія Мушкетика. “Хотин” (2001, Німеччина). Режисер Ерік Райсиг.