Минулої суботи свіжі та бадьорі Оксана Кочкодан та Богдан Дучак розказали молодим винахідникам і майбутнім стартаперам, як захистити своє (майже) все і що із ним потім робити.
Оксана Кочкодан вдалася у деталі щодо авторського права і промислової власності, а також погралася зі школярами у «відгадай, де корисна модель, а де винахід». Крім цього, на прикладі кракозябрика молоді винахідники пройшли шлях від ідеї до реєстрації доменного імені для електронної торгівлі кракозябриками. Майбутні стартапери зізналися, що творять в основному, щоб зробити щось вартісне, щоб реалізувати себе і, звичайно, щоб стати мільйонерами.
А про те, як правильно ставати мільйонерами, як виманити гроші з інвестора і про ризик «вистрілить – не вистрілить» аудиторії розповідав Богдан Дучак. Виявляється, винахідникам цікаво, для чого відкривати ФОПа, якщо є фікція юрособи, чи можна бути одночасно засновником, директором і бухгалтером і чи треба платити податки зі своєї інтелектуальної власності (і цим майбутнім мільйонерам від 14 до 17 років!).
з якими юридичними факапами доводилось стикатись під час роботи з ІТ-бізнесом:
- Клієнт припинив платити. В договорі визначено, що права інтелектуальної власності належать клієнту незалежно від оплати. Упс!
- Умова договору, яка забороняє програмісту працювати напряму із замовником свого «працедавця», діє лише протягом дії договору. Факап буде викрито тоді, коли програміст напише лист про розірвання договору і таки укладе договір із замовником.
- Ще можна із ко-фаундером не домовитись ні про що (навіть усно), а дочекавшись корпоративної кризи проекту, вимагати, скажімо, передати домен. Це начебто і факапом назвати можна з натяжкою. Але лише до того моменту, коли хтось не спробує судитись за домен. Ой, біда.
- Коли ідеальні юристи будують ідеальну корпоративну структуру для майбутньої венчурної інвестиції, і раптом виявляється, що обслуговування цієї корпоративної структури дорівнює самій інвестиції. Совпадєніє? Не думаю
Минулої суботи свіжі та бадьорі Оксана Кочкодан та Богдан Дучак розказали молодим винахідникам і майбутнім стартаперам, як захистити своє (майже) все і що із ним потім робити.
Оксана Кочкодан вдалася у деталі щодо авторського права і промислової власності, а також погралася зі школярами у «відгадай, де корисна модель, а де винахід». Крім цього, на прикладі кракозябрика молоді винахідники пройшли шлях від ідеї до реєстрації доменного імені для електронної торгівлі кракозябриками. Майбутні стартапери зізналися, що творять в основному, щоб зробити щось вартісне, щоб реалізувати себе і, звичайно, щоб стати мільйонерами.
А про те, як правильно ставати мільйонерами, як виманити гроші з інвестора і про ризик «вистрілить – не вистрілить» аудиторії розповідав Богдан Дучак. Виявляється, винахідникам цікаво, для чого відкривати ФОПа, якщо є фікція юрособи, чи можна бути одночасно засновником, директором і бухгалтером і чи треба платити податки зі своєї інтелектуальної власності (і цим майбутнім мільйонерам від 14 до 17 років!).
з якими юридичними факапами доводилось стикатись під час роботи з ІТ-бізнесом:
- Клієнт припинив платити. В договорі визначено, що права інтелектуальної власності належать клієнту незалежно від оплати. Упс!
- Умова договору, яка забороняє програмісту працювати напряму із замовником свого «працедавця», діє лише протягом дії договору. Факап буде викрито тоді, коли програміст напише лист про розірвання договору і таки укладе договір із замовником.
- Ще можна із ко-фаундером не домовитись ні про що (навіть усно), а дочекавшись корпоративної кризи проекту, вимагати, скажімо, передати домен. Це начебто і факапом назвати можна з натяжкою. Але лише до того моменту, коли хтось не спробує судитись за домен. Ой, біда.
- Коли ідеальні юристи будують ідеальну корпоративну структуру для майбутньої венчурної інвестиції, і раптом виявляється, що обслуговування цієї корпоративної структури дорівнює самій інвестиції. Совпадєніє? Не думаю
Як право і музичний бізнес визначають, що вони слухаютьAxon Partners
в чому різниця між авторським правом та суміжними правами, і яка практична користь від цього знання для авторів та виконавців. Яка доля продюсерів та представників інших «нетворчих» спеціальностей, і шляхи цивілізованого розподілу інтелектуальних активів, нажитих «непосильною працею» спільно з авторами та виконавцями. В чому різниця між паблішерами, лейблами та організаціями колективного управління, а також про плагіат як сакральний інструмент еволюції культури
Якщо команда розробників працює за agile-методологією, краще не укладати стандартний договір на розробку ПЗ. Стандартний договір не захищає розробника від дівчачого комплексу замовника під назвою «я передумала», а замовника ¬- від ефекту «зіпсованого телефону». Тому ІТ-юрист, який розуміє відмінність між agile-договором та non-agile-friendly договором (які умови варто фіксувати, як у розробці бере участь замовник, що таке гнучкість етапів та чому відповідальність – це зло), - скарб.
Як право і музичний бізнес визначають, що вони слухаютьAxon Partners
в чому різниця між авторським правом та суміжними правами, і яка практична користь від цього знання для авторів та виконавців. Яка доля продюсерів та представників інших «нетворчих» спеціальностей, і шляхи цивілізованого розподілу інтелектуальних активів, нажитих «непосильною працею» спільно з авторами та виконавцями. В чому різниця між паблішерами, лейблами та організаціями колективного управління, а також про плагіат як сакральний інструмент еволюції культури
Якщо команда розробників працює за agile-методологією, краще не укладати стандартний договір на розробку ПЗ. Стандартний договір не захищає розробника від дівчачого комплексу замовника під назвою «я передумала», а замовника ¬- від ефекту «зіпсованого телефону». Тому ІТ-юрист, який розуміє відмінність між agile-договором та non-agile-friendly договором (які умови варто фіксувати, як у розробці бере участь замовник, що таке гнучкість етапів та чому відповідальність – це зло), - скарб.