НДР.docx

1. Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки Донецької облдержадміністрації
Донецьке територіальне відділення МАН України
Відділення технічних наук,
літературознавства
Секція: інформаційно-
телекомунікаційні системи та
технології, українська
література
МІЖНАРОДНИЙ БУКТРЕЙЛЕР ДО ПОВІСТІ «МАРУСЯ»
ГРИГОРІЯ КВІТКИ-ОСНОВ'ЯНЕНКА
Покровськ-2022

2. ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ КІНЕМАТОГРАФУ ТА ЕКРАНІЗАЦІЙ КНИЖОК
1.1. Історія створення кіноапарату…………………………………………………..5
1.2. Буктрейлер……………………………………………………………………….6
1.3. Перші екранізації української літератури……………………………………...7
1.4. Аналіз опитування українців та іноземців на тему екранізації………………8
РОЗДІЛ 2. ПОШИРЕННЯ ПОВІСТІ «МАРУСЯ» Г. КВІТКИ-ОСНОВ`ЯНЕНКА В
УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ
1.1. Важливість популяризування українськоїлітератури………………………...9
1.2. Аналіз опитування українців та іноземців на обізнаність змісту повісті
«Маруся»………………………………………………………………………..10
РОЗДІЛ 3. СТВОРЕННЯ ВЛАСНОЇ ЕКРАНІЗАЦІЇ ПОВІСТІ «МАРУСЯ» –
БУКТРЕЙЛЕРА
1.1. Розробкасценарію……………………………………………………………...11
1.2. Апаратура……………………………………………………………………….12
1.3. Роботав програмі Sony Vegas Pro13.0………………………………………..13
1.4. Створення титрів для міжнародної версії буктрейлеру……………………...20
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ МАТЕРІАЛІВ

3. 3
ВСТУП
Нині людство всебільш дає перевагу переглядукіно ніж читанню книжок, це
пов'язано з новими технічними можливостями.
У сучасному світі людям бракує часу, через це їм краще і швидше
переглянути екранізацію книги аніж читати її кілька днів. Проте кіноадаптацій
книжок досить мало серед фантастичних фільмів і екранізують частіше всім відомі
сюжети, тому глядачам досить нудно дивитися, що кожен з нас вже бачив десятки
разів.
На думку автора екранізації книжок більш пізнавальні для глядача ніж будь-
який оригінальний фільм.
За кордоном екранізувати бестселер є нормальною практикою, за яку
заробляють багато грошей. Українці віддають свої гроші за перегляд зарубіжних
історій, протене підтримують власні екранізації, яких і так досить мало. Українцям
відомі сюжети закордонних бестселерів, але іноземцям не відомі наші.
Через дану проблему автор взяв за мету створення міжнародного
буктрейлеру до повісті «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка, який допоможе
популяризувати українську літературу, також дізнатись короткий зміст та
підготуватись до ЗНО.
Перед автором були поставлені задачі:
1. Розібрати історію кінематографу та екранізації книжок.
2. Поширити відомості про перші українські екранізовані книжки.
3. Провестиопитування серед українців та іноземців: що краще екранізація або
читання книжок, чи знають вони про повість «Маруся», проаналізувати
результати опитування.
4. Розробити власний сценарій повісті «Маруся» з використанням макросів;
5. Відзняти матеріали для буктрейлеру.
6. Дослідити функції відеоредактора Sony Vegas Pro 13.0.
7. Створити буктрейлер в обраній програмі.

4. 4
Новизна даної роботи пов`язана з тим, що сучасна молодь дає перевагу
перегляду екранізацій книжок ніж читанню, також автор висвітлює усі аспекти
створення мініфільму (буктрейлеру).

5. 5
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ КІНЕМАТОГРАФУ ТА ЕКРАНІЗАЦІЙ КНИЖОК
1.1. Історія створення кіноапарата.
У XIX столітті в історії з'явилися нові імена – брати Луї та Огюст Люм'єр.
Саме вони 13 лютого 1895 року створили перший апарат для отримання рухомого
зображення - сінематограф.
Пристрій складався з проектора з кулачковим механізмом для подачі
перфорованої плівки зі зображенням.
28 грудня того ж 1895 року в Парижі брати Люм'єр продемонстрували
винахід у дії. На Бульварі Капуцинів у підвалі "Гран-кафе" вони влаштували
перший публічний платний кіносеанс фільму "Прибуття поїзда на вокзал Ла
Сьота". Цей комерційний показ власне поклав початок світового кіно.
Хоч брати Люм`єр вважаються зачинателями кінематографу, проте
український винахідник Йосип Тимченко випередив їх майже на рік.
Брати Люм'єр у своєму апараті втілили три основних принципи
кінематографії: проекція на екран, кіноплівка та її переривчастий рух. Тимченко
розробив скачковий механізм «равлик», який потім став основою для апарату під
назвою кінетоскоп. Цей апарат використав не кіноплівку, а дискову
фотопластинку. За його допомогою були зняті фільми «Вершник, який скаче» і
«Списометальник» наодеськомуіподромітавпершедемонструвалися надев'ятому
з'їзді російських природознавців і лікарів у січні 1894 року.
Незважаючи на відсутність кіноплівки, сам принцип механізму «равлик»,
який винайшов безпосередньо Тимченко, ще довго використовувався у 16-
міліметровій техніці зйомки. Це був революційний винахід, який винахідник в
результаті так і не запатентував.
Отже, так чи інакше українці причетні до створення кінематографу[5, с. 21].

6. 6
1.2. Буктрейлер.
Буктрейлер – це короткий відеоролик (реклама) про книгу чи певний твір,
який повинен зацікавити до читання.
За ініціативою видавців було створено засіб рекламування літературних
творів – буктрейлер. Перші відеоролики про книги почали з'явитися у 2002 році у
США.
1.3. Перші екранізації української літератури.
За всю історію екранізацій українськоїлітератури було створено більше 180
фільмів.
Майже всі кіноадаптації були відзняті українськими кінематографістами.
Закордоном Було екранізовано лише декілька творів.
Найпопулярнішими авторами книжок, які екранізували, були Михайло
Коцюбинський, Іван Франко, Тарас Шевченко, Володимир Винниченко.
Найперші екранізації української літератури:
1. «Чорна пантера» - екранізація латвійського режисера Й. Гутер п`єси «Чорна
Пантера і Білий Медвідь» В. Винниченко (1921 р.);
2. «Пригоди полтинника» - екранізація радянського режисера А. Лундіна
однойменного оповідання В. Винниченко (1926 р.);
3. «Борислав сміється» - екранізація німецького режисера Й. Рона
однойменного роману Івана франка (1927 р.);
4. «Дорогою ціною» - екранізація українського режисера М.Терещенко
однойменної повісті М. Коцюбинського (1927 р.);
5. «Захар Беркут» - екранізація німецького режисера Й. Рона однойменної
повісті Івана франка (1929 р.).

7. 7
З роками кількість екранізацій знижується, більша частина була знята до
початку XXI століття.
1.4. Аналіз опитування українців та іноземців на тему «Що краще: читати
оригінал чи дивитися екранізацію?».
Через соціальні мережі було опитано 80 іноземців і 100 українців різного
віку.
Результат опитування 1.1 показав, що лише 40% іноземців надають перевагу
читанню оригіналу.
Рис. 1.1 – Опитування іноземців Рис. 1.2 – Опитування українців
Результат опитування 1.2 показав, що 75% українців надають перевагу
перегляду буктрейлеру або іншим екранізаціям.
Отже, опитування підтверджує актуальність роботи.

8. 8
РОЗДІЛ 2. ПОШИРЕННЯ ПОВІСТІ
Г. КВІТКИ-ОСНОВ'ЯНЕНКА “МАРУСЯ”
В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ
2.1. Важливість поширення українськоїлітератури
З літератури дізнаємося про не тільки про персонажів, а й про спосіб життя
та культуру людей з інших країн. Це досить важливо для розуміння інших націй.
Закордоннітворидосить популярні, українцітаінші читачідосить добрерозуміють
іноземців. Проте українська література непопулярна, крім деяких творів Тараса
Шевченка, тому іноземці не можуть зрозуміти нашої культури та способу життя,
як український народ століттями виборював свободу.
Автор у своїй роботіна прикладі повісті «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка,
яка є першою україномовною повістю, виявляє ступінь поширення повісті в
Україні та за кордоном.
Отже, поширення української літератури закордоном є важливим аспектом
відносин між іншими державами.
2.2. Аналіз опитування українців та іноземців
на обізнаність змісту повісті «Маруся»
На тему обізнаності змісту повісті «Маруся» було опитано 80 іноземців і 100
українців різного віку.

9. 9
Рис. 2.1 – Опитування іноземців Рис. 2.2 – Опитування українців
Результат опитування 2.1 показав, що всі 100% іноземців не знають про
існування повісті. А результат опитування 2.2 показав, що всі 100% українців
знають про повість.
Рис. 3.2 – Опитування українців
Результати опитування 2.3 показує, що 85% українців, які знають про повість
«Маруся», не бажають читати і перечитувати її.

10. 10
Опитування підтверджують, що українськалітература не популяризується за
кордоном. А в Україні читачі не зацікавлені творчістю українських письменників
та їх творами.
РОЗДІЛ 3. СТВОРЕННЯ ВЛАСНОЇ ЕКРАНІЗАЦІЇ-
БУКТРЕЙЛЕРУПОВІСТІ «МАРУСЯ»
3.1. Розробкасценарію
Створення сценарію досить важлива стадія створення фільму або у цьому
випадку буктрейлеру.
Як і будь-який твір, сценарій має структуру[6, с. 21].
Сценарій складається з блоків, які мають певну відстань (Схема 3.1).
Схема 3.1. Відстань Блоків

11. 11
1) Блок «Час та місце дій», завжди пишеться великими буквами,
починається з абревіатури НАТ (натура, тобто дія на вулиці) або ІНТ
(інтер`єр, тобто дія в приміщенні), залежить від місця дій;
2) Блок «Опис Дій», завжди пишеться в теперішньому часі;
3) Блок «Ім`я героя», також пишеться великими буквами;
4) Блок «Репліка героя»;
5) Блок «Ремарка»;
6) Блок «Титр»;
Головну роль відіграє шрифт, використовують Courier New з розміром 12,
також заборонено будь-які виділення слів, крім Блоку «Час та місце дій» як
показано на схемі 3.1.
Досить важливо дотримуватися структури та шрифтів, тому що від цього
залежить розмір фільму (1 сторінка А4 дорівнює 1 хвилині фільму).
Створений сценарій до повісті «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка
(Додаток А).
Для більш зручного написання сценарію автор створив макроси (Рис.3.1).
Рис. 3.1. Макроси
Хоч для створення буктрейлеруневажливо дотримання структуринаписання
сценарію, але для створення повноцінного кіно, коли кожна хвилина фільму
коштує великих грошей.

12. 12
3.2. Апаратура.
Для будь-якого якісного фільму потрібна камера, автор використовував
камеру Canon EOS 4000D, для стабільної зйомки автор використав штатив, для
заміни фону в буктрейлері автор використав зелену тканину (хромакей).
Для створення буктрейлеру автор використав програмуSony Vegas Pro 13.0,
вона легка та багатофункціональна, не вимагає великих знань та потужного
комп`ютера.
3.3. Роботав програміSony Vegas Pro 13.0.
Для зйомокпевних сцен: весілля, кладовища, української хати, - було використано
хромакей – фон для подальшої зміни у програмімонтажу. Інші сценибули відзняті
на натурі. Автор переніс відзняті матеріали у програму Sony Vegas Pro 13.0. За
сценарієм монтаж почався зісцени першої зустрічіМарусіта Василя на весіллі.Для
більш легкої заміни фону автор створив маску (Рис. 3.2).
Рис. 3.2. Маска

13. 13
За допомогоюфункції «Розділза кольоровим фоном» автор зміг відділити зелений
фон від акторів (Рис. 3.3).
Рис. 3.3. Розділ за кольоровим фоном
Рис. 3.4. Заміна фону
Для фону автор використав готовий відеоролик українського весілля.
Аналогічно автор відредагував інші кадри.

14. 14
Рис. 3.5. Кадр розмови Василя з батьком Марусі.
Рис. 3.6. Кадр прощання Марусі та Василя.
У сцені, де Маруся біжить під дощем автор використав, раніше завантажені,
плагіни Boris Continuum Complete 8 v8.0.1 (Рис. 3.7).
Рис. 3.8. Кадр з дощем

15. 15
Після редагування кадрів автор зробив корекцію кольорів буктрейлеру. Для цього
використав плагіни Sapphire (Рис. 3.9).
Рис. 3.9. Плагін Sapphire
Рис. 3.10. Корекція кольорів

16. 16
Рис. 3.11. Корекція кольорів
Відредагувавши кадри, автор поєднує їх та накладає музику Олафура
Арнальдса «Happiness».
Рис. 3.12. Робота з кадрами
Автор вирішив зробити буктрейлер у стилі старого кіно, використавши
плагіни Boris Continuum Complete 8 v8.0.1 (Рис. 3.13).

17. 17
Рис. 3.13. Плагін Boris Continuum Complete 8 v8.0.1
Рис. 3.14. Ефект старого кіно

18. 18
3.4. Створення титрів для міжнародної версії буктрейлеру
Автор переклав репліки на англійську мову, потім за допомогою функцій
програми додав титри для кожного кадру так, щоб текст змінювався синхронно з
репліками акторів (Рис. 3.15).
Рис. 3.15. Титри
Рис. 3.16. Фінальний вид кадру.

19. 19
ВИСНОВКИ
У результаті проведення опитувань автор прийшов до наступних висновків:
 література не популярна серед українськоїта закордонноїмолоді, вона
надає перевагу перегляду фільмів (екранізацій книг);
 перегляд кіно забираєлише дві-три години, а читання книжок може
затягнутися на кілька днів, а можливо і тижнів;
 Україна не популяризуєвласні творив країніта за кордоном,через що
іноземці не знають про існування більшості українськихкнижок.
Буктрейлер дасть змогу в скороченому вигляді ознайомитися із сюжетом
повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся», заохотить прочитати твір повністю, а
міжнародна версія буктрейлеру допоможе популяризувати повість «Маруся» за
кордоном, також відео можна використовувати під час уроків української
літератури.
Автор у своїй роботі висвітлив усі аспекти створення мініфільму, що може
зацікавити інших створити власний буктрейлер.

20. 20
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА
1. Квітка-Основ'яненко Г. Ф. Маруся. – Київ: Веселка, 1978.
2. Легендарний українець Йосип Тимченко: винахідник і забутий піонер
кінематографа. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://znaj.ua/history/legendarnyj-ukrayinec-josyp-tymchenko-vynahidnyk-i-
zabutyj-pioner-kinematografa
3. Райтман М. А. Відеомонтаж в Sony Vegas Pro 13. – М.: ДМК-Пресс, 2017. -
302с.
4. Смирнова О. Формат розмітки сценарію. – [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:http://www.screenwriter.ru/info/format/
5. Соколов О. Монтаж: телебачення, кіно, відео. - M.: Издательство «625»,
2001.-207с.
6. Утилова Н. І.Монтаж: Підручник. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 171с.
ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ
https://naurok.com.ua/post/buktreyler-yak-stvoriti-zi-shkolyarami-mini-film-pro-
knigu
https://navsi200.com/literaturne/marusya/

22. ДОДАТОК А
Сценарій до повісті «Маруся
ІНТ. ВЕСІЛЛЯ ДЕНЬ
Василь невпевнено звертається до Марусі.
ВАСИЛЬ
Чи чіт, чи лишка?
Маруся розгубилась.
МАРУСЯ
Чіт.
Темний екран.
ТИТРИ
Перша україномовна повість.
НАТ. ВУЛИЦЯ ВЕЧІР
Василь йде разом з Марусею.
ВАСИЛЬ
Люблю я тебе, Марусенько, люблю я тебе більш усього на
світі!
екран.
ТИТРИ
Життя та побут українського народу XVIII - XIX ст.
ИНТ. ДІМ МАРУСІ ДЕНЬ
Розмова Василя та Наума.
НАУМ
Не будеш ти їй таким мужем і хазяїном, як хочешь. Як
прийде набор, то напевно тобі лоб
забриють, бо ти сирота. А що з Марусею
буде? Не хочу загубити своєї дочки.
екран.
ТИТРИ
Кохання Простих Українських людей.
ИНТ. ДІМ МАРУСІ ДЕНЬ
Розмова Василя з Наумом
ВАСИЛЬ
Посилають мене з хурою в Одесу, звідти у Москвуi на
заводи, i тiльки вернусь сюди
iвідкуплюсь.
НАУМ
Нехай тобi бог помога!
Присылай, Василь,у вівторок своїх людей, бери рушники.
Дасть бог, вернешся, у восени і
весілля...
НАТ. КЛАДОВИЩЕ ВЕЧІР
Василь прощається з Марусею.
МАРУСЯ

23. Як ти вернешся, Василечку, то, може, мене на сім
кладовищі будеш так поминати.
Сумні закохані обіймаються.
МАРУСЯ
На кладовищі мене покидаєш, на кладовищі мене й знайдеш!
НАТ. ЛІС ДЕНЬ
Маруся збирає гриби. Почався дощ. Маруся біжить додому.
ИНТ. ДІМ МАРУСІ ДЕНЬ
Маруся лежить у ліжку, хворіє, їй дуже боляче.
МАРУСЯ
Таточку... батечку... Ох, не дайте пропасть...
Колеть...Ох, тяжко менi!...
Маруся закриває очі та помирає.
НАУМ
Маруся ні твоя, ні наша, - Божа!
екран
ВИДЕО ЗАКІНЧУЄТЬСЯ.