sadassss

1. Самостійна робота №5
"Перша лікарська
допомога при нещасних
випадках"
Виконала студентка
групи КС-1-19 Сущенко
Анна

2. П Е Р Ш А М Е Д И Ч Н А Д О П О М О ГА
Перша медична допомога – це комплекс термінових заходів,
спрямованих на припинення дії фактора (джерела) ураження, на
усунення явищ, що загрожують життю, на полегшення страждань і
підготовку потерпілого для відправлення до лікувально-
профілактичного закладу, що вживаються в разі нещасних випадків і
раптових захворювань.
Як правило, першу медичну допомогу (найпростіші медичні дії, що
виконуються безпосередньо на місці події в найкоротші строки після
травмування) надають працівники, котрі перебувають поруч.

3. О З Н АЧ Е Н Н Я
Н Е Щ А С Н О Г О
В И П А Д К У
Нещасний випадок
— це обмежена в часі
подія або раптовий вплив
на працівника
небезпечного виробничого
фактора чи середовища,
що стались у процесі
виконання ним трудових
обов’язків, внаслідок яких
заподіяно шкоду здоров’ю
або настала смерть.

4. З А ГА Л Ь Н І П Р И Н Ц И П И Н А Д А Н Н Я П Е Р Ш О Ї
Д О П О М О Г И П О С Т РА Ж Д А Л О М У В І Д
Н Е Щ А С Н О Г О В И П А Д К У
Нещасний випадок, раптове захворювання спостерігаються
часто в умовах, коли немає необхідних медичних засобів,
перев'язувального матеріалу, належної освітлюваності, помічників,
відсутні засоби транспортної іммобілізації.
У подібних випадках велике значення набуває зібраність та
активність людини, що надає першу допомогу, щоб у міру своїх
можливостей зуміти виконати комплекс максимально доступних та
доцільних заходів, спрямованих на врятування життя постраждалого
або людини, яка раптово захворіла. Для цього необхідне знання ознак
ушкоджень та хвороб, принципів надання першої допомоги.

5. П Р И Н А Д А Н Н І П Е Р Ш О Ї Д О П О М О Г И С Л І Д
Д О Т Р И М У В А Т И С Я Н А С Т У П Н И Х П Р И Н Ц И П І В :
• За будь-яких обставин слід перш за все викликати швидку
медичну допомогу (103)!
• Усі дії людини, що надає допомогу повинні бути доцільними,
обміркованими, рішучими, швидкими та зосередженими.
• Перш за все потрібно оцінити обставини та здійснити заходи з
усунення дії пошкоджуючих факторів (витягти з води, палаючого
приміщення, або приміщення, де накопичилися гази, погасити
палаючий одяг тощо).
• Швидко та правильно оцінити стан постраждалого. Сприятиме
цьому прояснення обставин, в яких відбулося травмування або
виникло раптове захворювання, часу та місця виникнення
ушкодження. Це особливо важливо, якщо постраждалий
непритомний. При огляді його встановлюють, живий він чи
мертвий, визначають вид та тяжкість травми, наявність кровотечі.
• На підставі огляду постраждалого визначають спосіб та
послідовність надання першої допомоги.
• Та ін.

6. При тяжкій травмі, ураженні електричним
струмом, утопленні, ядусі, отруєнні, ряді
захворювань людина може знепритомніти (стан,
коли постраждалий лежить нерухомо, не відповідає
на запитання, не реагує на зовнішні подразники).
Непритомність виникає через порушення
діяльності головного мозку.
Порушення діяльності головного
мозку можливе при:
•прямому ушкодженні мозку
(забиття, струс, розміжчення мозку, крововилив у
мозок, електротравма), отруєнні, у тому числі
алкоголем, та ін.;
•порушенні кровопостачання мозку
(крововтрата, непритомність, зупинка серця або
тяжке порушення його діяльності);
•припиненні постачання кисню до організму (ядуха,
втоплення, здавлювання грудної клітки вагою);
•неспроможності крові збагачуватися киснем
(отруєння, порушення обміну речовин, наприклад
при діабеті, лихоманці);
•переохолодженні або перегріванні
(охолодження, тепловий удар, гіпертермія при ряді
захворювань).
За відсутності явних ознак смерті (див. нижче)
необхідно негайно розпочати оживляння та
надання першої допомоги.
Ознаками життя є:
•наявність серцебиття. Серцебиття визначають
рукою або вухом у ділянці грудини.
•наявність пульсу на артеріях. Пульс визначають
на шиї (сонна артерія), у ділянці
променевозап'ясткового суглоба (променева
артерія), паху (стегнова артерія);
•наявність дихання. Дихання визначають за
рухами грудної клітки та живота, зволоженням
дзеркала, яке прикладають до носа та рота
постраждалого, рухами шматочка вати або бинта,
які підносять до носових отворів;
•наявність реакції зіниць на світло. Якщо
освітити око пучком світла (наприклад,
ліхтариком), то спостерігається звуження
зіниць — позитивна реакція зіниці. При денному
освітленні цю реакцію можна перевірити так: на
деякий час закривають око рукою, потім швидко
відводять руку убік, при цьому буде помітно
звуження зіниці.
В И Я В Л Е Н Н Я О З Н А К Ж И Т Т Я Т А С М Е Р Т І
Надання допомоги не має сенсу
при очевидних ознаках смерті:
• помутніння та висихання
рогівки ока;
• наявність симптому «котяче
око» — при стисканні ока
зіниця деформується та
нагадує котяче око;
• охолодження тіла та
поява трупних плям. Ці синьо-
фіолетові плями виступають на
шкірі. При положенні трупа на
спині вони з'являються у
ділянці лопаток, попереку,
сідниць, а при положенні на
животі — на чолі, шиї, грудях,
животі;
• трупне заклякання, ця
беззаперечна ознака смерті
виникає через 2-4 години після
смерті.
Непритомність Ознаки життя Ознаки смерті

7. П І Д Г О Т О В К А Д О Т РА Н С П О Р Т У В А Н Н Я
• Оцінивши стан постраждалого
(хворого), розпочинають
надання першої допомоги,
характер якої залежить від
характеру травмування,
ступеню пошкодження та стан
постраждалого.
• При наданні першої допомоги
важливо не тільки знати
її методи, але й вміти
поводитися правильно із
постраждалим, щоб не
спричинити йому додаткового
травмування.
У випадку западання язика необхідно
закинути голову назад та підняти підборіддя,
щоб звільнити дихальні шляхи, піднявши
язик.

8. С Х Е М А П О С Л І Д О В Н О С Т І Д І Й П Р И
Н А Д А Н Н І П Е Р Ш О Ї Д О Л І К А Р С Ь К О Ї
Д О П О М О Г И :
1.Вивести потерпілого з оточення , де стався нещасний випадок.
2.Вибрати потерпілому найбільш зручне положення , що забезпечує спокій.
3.Визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).
4.Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції
життєво важливих органів.
5.Розпочати проведення необхідних заходів:
• зупинити кровотечу;
• зафіксувати місце перелому;
• вжити реанімаційних заходів (оживлення): штучне дихання, зовнішній
масаж серця;
• обробити ушкоджені частини тіла.
6. Одночасно з наданням першої долікарської допомоги необхідно викликати
швидку допомогу або підготувати транспорт для відправки потерпілого до
найближчої медичної установи.
7. Повідомити адміністрацію про те, що трапилось.

9. В И С Н О В О К
• Якщо на підприємстві стався нещасний випадок, саме від ваших дій
залежатиме життя та здоров’я потерпілого. Як правильно діяти в
критичній ситуації, підкаже Інструкція з надання домедичної
допомоги, яка має бути на кожному підприємстві.
• Від того, як швидко потерпілий отримає кваліфіковану домедичну
допомогу, залежать наслідки нещасних випадків. Якщо реанімаційні
заходи проведуть несвоєчасно або неправильно, це може призвести до
тяжких ускладнень, інвалідності та навіть до смерті. Не можна
відмовлятися надавати домедичну допомогу потерпілому та вважати
його мертвим лише, якщо немає видимих ознак дихання та не
вдається знайти пульс.