Заняття 5. Методика прийняття рішень на основі APSP (Army Problem Solving Process). 1. Теоретичні основи APSP. 2. Армійський процес вирішення проблем. Самостійна робота 1. Підготовка до практичного заняття: усвідомлення бойового наказу кр призначення старших в мікрогрупах, оформлення бланків шаблонів APSP. 2. Робота над рефератом.

1. Навчальна дисципліна: ОСНОВИ ТЕОРІЇ
СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ
ТЕМА 3: Методологічні основи управлінських
рішень командира підрозділу
Автор: професор каф. Військового управління
Доктор військових наук, професор,
РОЛІН Ігор Федорович
Заняття 5. Методика прийняття рішень на основі APSP (Army Problem Solving Process)
Навчальні питання:
1. Теоретичні основи APSP.
2. Армійський процес вирішення проблем.
«Мета аналізу — не знайти ідеальне рішення, а виявити найкраще можливе у даних умовах» –
У. Черчілль
«Найнебезпечніше — це вирішувати проблему, не зрозумівши її суті» – А. Ейнштейн

2. Знати й розуміти сутність Army Problem Solving Process, його етапи та роль критичного і
креативного мислення у вирішенні проблем військового управління.
Вміти застосовувати алгоритм APSP до типових тактичних і повсякденних ситуацій
підрозділу: визначати проблему, збирати інформацію, формувати критерії, генерувати та
аналізувати варіанти дій, приймати рішення.
Оцінювати та удосконалювати процес прийняття рішень у підрозділі шляхом критичного
мислення, альтернативного аналізу (AltA), уникнення групового мислення та проведення
післядійового розбору (AAR).
2
ЦІЛІ / ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Очікується, що до кінця лекції курсанти будуть спроможними:

3. Література та керівні військові публікації:
3
Army Doctrine Publication (ADP) 5-0. The Operations Process. Washington, DC : Headquarters,
Department of the Army, 2019. 56 p.
Army Techniques Publication (ATP) 5-0.1. Army Design Methodology. Washington, DC : Headquarters,
Department of the Army, 2015. 98 p.
Field Manual (FM) 5-0. Army Planning and Orders Production. Washington, DC : Headquarters,
Department of the Army, 2010.
224 p.Department of the Army. The Army Problem Solving Process. Training Circular (TC) 7-21.13.
Washington, DC : Headquarters, Department of the Army, 2003. 112 p.
Клаузевіц, К. фон. Про війну. Київ : Основи, 2002. 704 с.
Ейнштейн, А. Мої світоглядні погляди. Київ : Наукова думка, 2008. 312 с.

4. ЧОМУ ПРО ЦЕ ВАРТО ПОГОВОРИТИ
(актуальність теми)?
4
• Систематизований підхід: APSP – це ключова концепція (з настанови FM 5-0) для
систематизованого вирішення проблем та прийняття рішень на всіх рівнях управління, від
відділення до батальйону і вище.
• Універсальне застосування: Застосовується як у повсякденній діяльності, так і в
бойових умовах, допомагаючи долати виклики та загрози.
• Основа для планування: Створює логічну основу для інших методик прийняття рішень,
таких як MDMP та TLP.
• Ефективність у складних умовах: Дозволяє ефективно працювати зі складними,
взаємопов’язаними проблемами, де швидкі або інтуїтивні рішення можуть бути
недостатніми.
• Мистецтво та Наука: Поєднує кількісний аналіз (наука) із суб'єктивною оцінкою,
лідерським досвідом, критичним та креативним мисленням (мистецтво) для обґрунтованих
рішень.
• Фундамент успіху: Забезпечує гнучкість, адаптацію та довгостроковий успіх в
динамічному середовищі воєнних дій, перетворюючи рішення на чіткі плани та накази

5. 1. Визначити проблему – Identify the Problem.
2. Зібрати інформацію – Gather Information.
3. Розробити критерії – Develop Criteria.
4. Сформувати можливі рішення – Generate Possible Solutions.
5. Проаналізувати можливі рішення – Analyze Possible Solutions.
6. Порівняти можливі рішення – Compare Possible Solutions.
7. Прийняти та реалізувати рішення – Make and Implement the Decision.
Англійський переклад основних термінів
5

6. 1 навчальне питання.
Теоретичні основи APSP.
6
Панове, скажіть в мікрофон свою
думку, будь ласка.
Давай поміркуємо!
А що таке ПРОБЛЕМА в управлінні
підрозділом?

7. Визначення проблеми:
Проблема – це чинник, який ускладнює досягнення поставленої мети чи виконання завдання.
З’являється, коли людина усвідомлює істотну різницю між дійсним станом і бажаними кінцевими
умовами.
У військовому управлінні ПРОБЛЕМА – це стан або ситуація, яка відхиляється від бажаного
або очікуваного результату і потребує дії для її вирішення.
Ключові ознаки проблеми:
o Відхилення від норми: щось не працює так, як повинно.
o Наявність наслідків: проблема впливає на ефективність, безпеку, дисципліну тощо.
o Потреба в рішенні: її не можна ігнорувати – вона вимагає дій.
o Може мати симптоми: видимі прояви, які не є кореневою причиною.
Планування та проблеми:
o Планування допомагає командирам і штабам у розумінні проблем і виробленні рішень.
o Не всі проблеми вимагають однакового рівня планування.
o Критично важливе для комплексних, взаємопов’язаних проблем.
o Чим складніша ситуація, тим більш важливими та потрібними є зусилля з планування.
7
Сутність та мистецтво вирішення проблем. Що таке проблема?

8. • Проблеми поділяються на три типи за структурою:
o Добре структуровані (Well-structured problems)
o Середньо структуровані (Moderately structured problems)
o Слабо структуровані (Ill-structured problems)
• Індивідуальні уявлення про тип проблеми частково залежать від знань, майстерності та
здібностей конкретного індивідуума.
8 Типи проблем за структурою
1. Добре структуровані проблеми:
• Легко визначити, потрібна інформація доступна, методи вирішення очевидні.
• Мають рішення, які можна перевірити.
• Приклади: математичні проблеми, зв’язок часу і простору, деталізоване логістичне планування,
інженерні проекти.
o Приклад: Прогнозування параметрів маршу (тривалість, місця привалів) за допомогою
тактичних розрахунків.

9. 9
Типи проблем за структурою (продовження)
2. Середньо структуровані проблеми:
• Більш складні для розуміння, ніж добре структуровані.
• Приклад: Статут описує оборону батальйонної тактичної групи, але не пропонує єдиного рішення для
будь-яких ситуацій.
o Лідери можуть мати єдину думку щодо проблеми ("як краще здійснювати оборону?"), але різні
погляди на застосування доктринальних принципів на конкретній місцевості та проти конкретного
противника.
o Успіх залежить не лише від вивчення технології, а й від адаптації рішення до умов, що
змінюються.
• Методи допомоги: APSP, MDMP, TLP допомагають лідерам зрозуміти та розробити рішення для
середньоструктурованих проблем.
3. Слабо структуровані проблеми:
• Найбільш комплексні, нелінійні і динамічні, тому найбільш важко вирішувані.
• Лідери не сходяться в думці про те, як вирішувати такі проблеми, яким має бути кінцевий стан, чи є
бажаний кінцевий стан досяжним.
• Складність виявлення природи та сутності проблеми.
• Не існує чітких дій, тому що сама природа проблеми незрозуміла.

10. 10
Вирішення проблем: Мистецтво та Наука
• Вирішення проблем вважається як мистецтвом, так і наукою.
Наука вирішення проблем:
• Включає використання кількісних аналітичних інструментів для визначення та оцінки факторів.
• Забезпечує ретельний розгляд усіх ключових факторів та врахування взаємозв'язків між змінними
для досягнення мети найефективнішим способом.
Мистецтво вирішення проблем:
• Полягає у суб'єктивному аналізі змінних, які не завжди можна легко виміряти, таких як лідерство,
моральний стан та бойовий дух.
• Лідерський досвід покращує судження під час таких суб'єктивних оцінок, що ґрунтуються на фактах,
припущеннях та їх імовірному впливі на результат.
Важливі складові вирішення проблем:
• Критичне мислення:
o Цілеспрямоване, саморегульоване судження, що включає інтерпретацію, аналіз, оцінку та висновок.
o Глибоке осмислення проблеми з кількох точок зору, а не задоволення першою відповіддю.
o Здатність чітко формулювати проблему, працювати впорядковано, знаходити релевантну
інформацію та застосовувати критерії обґрунтовано.
• Креативне мислення:
o Мислення, що призводить до нових ідей, свіжих поглядів та абсолютно нових способів розуміння.
o Це повсякденна навичка, а не таємничий дар.

11. 11
Вирішення проблем у груповому форматі
Групи часто можуть бути більш креативними, ніж окремі особи. АЛЕ!
ТРЕБА УНИКАТИ "ГРУПОВОГО МИСЛЕННЯ" (groupthink):
o Поширена помилка, що є бар'єром для креативності, яка поєднує звичку, страх заперечувати
лідерам або виглядати дурнем перед колегами, а також упередження.
• Шляхи уникнення:
o Лідери мають заохочувати відкриту критику.
o Активно застосовувати різні методи альтернативного аналізу (AltA):
 Залучати «червону команду» (Red Teaming).
 Призначати "адвоката диявола".
 Проводити аналіз "Що якщо?" (What-if Analysis).
 (Методи AltA розглядались на минулому занятті).

12. 12
Що таке APSP?
o Армійський процес вирішення проблем (Army Problem Solving Process – APSP) – це
систематизований підхід до визначення проблеми, розробки можливих рішень, вибору
найкращого рішення та його впровадження.
o Головна мета: не лише вирішити поточні проблеми, але й закласти основу для довгострокового
успіху.
• Походження:
o Ключова концепція, викладена у настанові FM 5-0 "Планування та підготовка наказів в
Сухопутних військах".
o Є основою для прийняття рішень на всіх рівнях управління та забезпечує систематизований
підхід до подолання викликів та загроз.
• Застосування:
o Хоча для простих проблем рішення можуть прийматися швидко, для складних ситуацій, що
включають безліч факторів, систематизований підхід є життєво важливим.
Застосовується до всіх видів діяльності – як повсякденного, так і бойового характеру

13. 13 APSP у контексті планування
бойових дій ЗСУ та країн-партнерів
• Методологія планування:
o Включає різні методики прийняття рішень.
o Східноєвропейські країни Альянсу взяли за основу методики СВ США:
 Процес прийняття військових рішень (MDMP) – на рівні батальйону і вище.
 Процедури управління підрозділами (TLP) – на рівні дрібних підрозділів (відділення,
взвод, рота, батарея), де не передбачено штабів.
• Роль APSP:
o Вважається, що алгоритм APSP створює логічну основу для методик прийняття рішень –
MDMP, TLP та інших, які застосовуються на оперативних рівнях управління.

14. ОТЖЕ!
- Армійський процес вирішення проблем (APSP) – це ключова концепція та систематизований підхід
до визначення, аналізу, вирішення проблем та впровадження рішень, викладений у настанові FM 5-0.
Його головна мета – не лише розв'язати поточні труднощі, а й закласти основу для довгострокового
успіху.
- APSP застосовується до всіх видів діяльності – як повсякденного, так і бойового характеру.
- Він є логічною основою для інших методик прийняття військових рішень, таких як MDMP та TLP, які
використовуються на різних рівнях управління.
- Цей підхід забезпечує гнучкість та адаптацію до динамічного середовища воєнних дій, що є
фундаментальним для ефективного планування та досягнення успіху
14

15. 2 навчальне питання.
Армійський процес вирішення проблем
15
Обміркуйте.
Обговоріть в парах.
Поділіться з аудиторією.
Давай поміркуємо!
Вам доводилось у житті розв’язувати СКЛАДНІ
проблеми? В якій послідовності ви це робили? (Якщо це
були спонтанні та не обґрунтовані рішення – про це НЕ
говоримо).

16. 16
Армійський процес вирішення проблем (APSP) складається з семи кроків
1. Визначити проблему (Identify the Problem)
2. Зібрати інформацію (Gather Information)
3. Розробити критерії (Develop Criteria)
4. Сформувати можливі рішення (Generate Possible Solutions)
6. Порівняти можливі рішення (Compare Possible Solutions)
7. Прийняти та реалізувати рішення (Make and Implement the Decision)
5. Проаналізувати можливі рішення (Analyze Possible Solutions)
Здається це не просто
зробити!
Не святі горшки ліплять!
Учись, поки можна, бо як прийде лихо —
не буде коли.
Пояснення: НЕ
«раз і назавжди» —
кроки циклічні;
повертаємось при
надходженні нових
фактів.

17. 17 Крок 1 – Визначити проблему (Identify the Problem)
• Армійське прислів’я: "Spend more time defining the problem than solving it." (Якісне визначення
проблеми – це вже половина рішення).
Суть кроку:
o Базовий крок, від точності виконання якого залежить якість всієї подальшої аналітики та рішень.
o Означає глибоко зрозуміти суть відхилення від бажаного стану, враховуючи причини і наслідки.
o Проблема має бути сформульована об’єктивно, чітко і без передчасних рішень.
Дії:
o Порівняти поточний стан із бажаним.
o Визначити межі проблеми.
o Відповісти на питання: Хто залучений? Що саме не працює? Де і коли це сталося? Чому це
важливо? Який бажаний стан?.
Результат кроку:
o Розробити проблемне твердження у формі інфінітивного звороту, щоб чітко окреслити ціль
вирішення проблеми – що потрібно зробити, а не просто описати симптоми.
 Симптоми ≠ Причини. Симптом – це наслідок, а не першопричина. Симптом: «Впав темп
наступу». Причини: слабка інженерна розвідка, РЕБ противника, помилки у синхронізації
артпідтримки.

18. 18 Вимоги до
проблемного твердження:
o Чітко окреслювати дію (що треба зробити).
o Вказувати на бажаний результат, а не опис
проблеми.
o Містити опис найбільш значущих викликів.
o Уникати оцінок типу “погано”, “недостатньо”
– фокусуватись на дії.
• Формулюємо в інфінітиві дії:
«забезпечити», «зменшити», «відновити»,
«оптимізувати».
• Межі проблеми:
простір/час/сили/засоби/обмеження.
• Критерій якості формулювання: будь-хто
з команди прочитав — зрозумів однаково.
1. Формулювання проблеми як рішення: звужує
мислення, ігнорує альтернативи.
2. Ігнорування контексту: неправильна оцінка суті
проблеми, підміна її симптомом.
o Симптоми «лікувати» небезпечно! – це може
призвести до тимчасових рішень, які не усувають
суть. Командир має відокремлювати симптоми від
кореневої причини.
o Приклади: «Втрати від FPV-дронів» (це симптом)
«Недостатнє маскування, відсутність
РЕБ» (це можливі причини)
3. Залежність від неперевірених припущень:
призводить до хибних висновків і рішень.
4. Надмірне узагальнення ("низька ефективність"):
неможливість виміряти або вирішити проблему
Типові помилки на 1-му кроці:
Правильно: «Забезпечити стійкий зв’язок між відділеннями взводу під час штурму ОП упродовж 60 хв».
Неправильно: «Поганий зв’язок» (це симптом), «Потрібно отримати нові рації» (це рішення, а не
проблема).

19. А зараз потренуємось формулювати проблему
ПОДУМАЙТЕ 30 СЕК,
ОБГОВОРІТЬ В ПАРАХ 30 СЕК,
ПОДІЛИТЬСЯ З ГРУПОЮ (НАВЕДІТЬ ПРИКЛАД В
МІКРОФОН)
Вперед-вперед (працюємо на оцінку)
19
Актуальні для російсько-української війни або для повсякденної діяльності:
o Забезпечити….
o Зменшити….
o Підвищити….
o Оптимізувати….
o Покращити….

20. 20
Приклади формулювання проблемних тверджень:
Актуальні для російсько-української війни:
o Забезпечити безперервне спостереження за противником в умовах активного застосування FPV-дронів.
o Зменшити втрати особового складу під час мотоциклетного штурму противника.
o Підвищити ефективність маскування позицій у зоні дії ворожої розвідки.
o Забезпечити стійкість зв’язку між взводами під час артилерійського обстрілу.
o Оптимізувати розподіл боєприпасів у підрозділі з урахуванням обмеженого постачання.
o Забезпечити евакуацію поранених з-під вогню без втрати боєздатності підрозділу.
o Зменшити ризик деморалізації особового складу після втрати командира.
Повсякденного характеру:
o Підвищити мотивацію особового складу під час несення служби в наряді.
o Забезпечити належну підготовку молодших командирів до дій в бою.
o Зменшити кількість порушень дисципліни під час несення внутрішньої служби.
o Покращити якість бойової підготовки при обмеженому доступі до полігону.
o Підвищити рівень фізичної готовності особового складу до марш-броску.
o Забезпечити ефективну передачу досвіду між ротаціями підрозділу.
o Зменшити рівень емоційного вигорання серед сержантського складу.
Після фомулювання проблеми командир складає розрахунок часу вирішення проблеми

21. Кому що не зрозуміло стосовно 1-го кроку APSP?
ЯКІ Є ЗАПИТАННЯ ?
21

22. 22
Крок 2 – Зібрати інформацію (Gather Information)
• Порада: "Assumptions are not guesses — they are temporary bridges built on logic and experience."
("Припущення – це не здогадки, а тимчасові мости, побудовані на логіці та досвіді").
• Суть кроку:
o Створення об’єктивної інформаційної основи для подальшого аналізу та прийняття рішень.
o Збір інформації триває протягом усього процесу.
o Баланс між відомим і невідомим (факти та припущення) – основа гнучкого, але обґрунтованого
планування.
ФАКТИ:
 Об’єктивні, перевірені дані, підтверджені спостереженням, звітами, розвідкою.
 Не залежать від думок чи інтерпретацій.
 Мають безпосереднє відношення до проблеми.
 Приклад: "Підрозділ Bravo втратив 2 БМП під час маршу 28 червня о 14:00 в секторі 5".
 Джерела: Розвідувальні зведення (ISR), рапорти, карти, фото, відео, радіоперехоплення,
спостереження.
ФАКТИ ТА ПРИПУЩЕННЯ

23. 23
ПРИПУЩЕННЯ:
 Логічні твердження, не підтверджені фактами, але необхідні для продовження аналізу.
Вимоги до припущень;
 Мають бути правдоподібними і перевіреними згодом.
 необхідними (без них неможливо рухатись далі), реалістичними, їх потрібно перевіряти.
Практичний приклад:
 «Підрозділ не вийшов на зв’язок після виконання завдання».
Факти: Останній контакт о 18:00, погода різко погіршилась, район — гірська місцевість з
поганим зв’язком.
Припущення: Підрозділ міг втратити зв’язок через погоду; можливе потрапляння в засідку;
змінили маршрут через підрив мосту.
ФАКТИ ТА ПРИПУЩЕННЯ

24. 24
Основні дії та помилки на 2-му кроці
Основні дії:
1. Збирати інформацію з первинних джерел (особи з перших рук, оригінальні документи).
2. Розрізняти факти та припущення.
3. Оцінювати думки об'єктивно (можуть ґрунтуватися на досвіді).
4. Організовувати інформацію, перевіряти її точність та ділитися нею.
5. Координувати дії з підрозділами та установами.
Типові помилки :
• Прийняття припущення за факт: призводить до побудови хибного плану.
• Ігнорування критичних припущень: викликає неочікувані ризики.
• Невизначеність у формулюваннях: створює непорозуміння.
• Відсутність оновлення припущень у зв’язку з появою нових фактів: призводить до
втрати актуальності плану

25. Кому що не зрозуміло стосовно 2-го кроку APSP?
ЯКІ Є ЗАПИТАННЯ ?
25

26. 26
3-й крок: Розробити критерії (Develop Criteria)
Суть:
o Критерії – це стандарти, правила або тести, за якими можна оцінювати щось.
o Сприяють якісному формулюванню та оцінюванню альтернативних рішень.
o Допомагають зробити оцінку об’єктивною, а не інтуїтивною.
o Враховують обмеження, ресурси, ризики та бажаний результат.
В APSP використовують 2 типи критеріїв:
1-й тип: Критерії відбору (Screening Criteria) – їх не треба придумувати – вони незмінні і
вже визначені
2-й тип: Критерії оцінювання (Evaluation Criteria) – їх визначає командир, в залежності від
обстановки

27. 27
1-й тип: Критерії відбору (Screening Criteria):
Використовуються для того, щоб переконатися, що альтернативні рішення (альтернативи)
можуть дійсно вирішити проблему (створення альтернативних рішень розглядатимуться у
наступному кроці). Ця процедура має назву скринінг.
Альтернативи мають відповідати 5 критеріям, як-то:
Придатність
Suitability
Здійсненність
Feasibility
Чи вирішує альтернатива проблему?
Чи вирішує альтернатива проблему в межах наявного
часу, простору та ресурсів?
Прийнятність
Acceptability
Чи виправдовує альтернатива затрати у ресурсах?
Чи достатньо відрізняється альтернатива від інших? Відмінність
Distinguishability
Чи всі аспекти проблеми вирішує альтернатива?
Завершеність
Completeness
Якщо альтернатива не
відповідає хоча б одному
критерію, то вона далі не
розглядається.

28. 28
2-й тип: Критерії оцінювання (Evaluation Criteria)
є стандартами, за якими командир буде порівнювати ефективність та дієвість різних варіантів дій.
Послідовність розроблення цих критеріїв така:
1. Визначити бажаний результат (End State) – що саме має бути досягнуто? Наприклад:
“Зменшити втрати при обороні позиції”.
2. Врахувати обмеження – які ресурси доступні? Час? Підтримка? Юридичні рамки?
3. Сформулювати критерії оцінки.
Приклад кейсу для російсько-української війни:
Бажаний результат – забезпечити оборону проти мотоциклетного штурму з FPV-дронами.
Критерії оцінювання альтернативних рішень (варіантів дій):
- Стійкість оборони (наскільки рішення зупиняє атаку)
- Рівень втрат (кількість поранених/загиблих)
- Ресурсна доступність (чи є потрібні засоби)
- Час реалізації (чи встигнемо до атаки)
- Вплив на мораль (чи підтримує бойовий дух)
4. Призначити кожному критерію ваговий коефіцієнт (за потреби).

29. 29
Типові помилки на 3-му кроці:
• Невизначені або розмиті критерії. Формулювання типу “має бути хорошим” або “ефективним”
без конкретики. Слід використовувати чіткі, вимірювані параметри (час, втрати, ресурсність).
• Занадто багато критеріїв. Слід обирати 3–5 ключових, які справді впливають на рішення.
• Не врахування критеріїв відбору (Screening Criteria). Слід спочатку застосувати скринінг, потім
– оцінювання.
• Критерії не відповідають ситуації (наприклад, оцінка “тривалості” в ситуації, де час не
критичний). Слід адаптувати критерії до типу проблеми – бойова, моральна, логістична тощо.
• Критерії базуються на інтуїції, а не на аналізі ситуації. Слід обґрунтувати кожен критерій –
чому він важливий саме зараз.
• Ігнорування морального або психологічного аспекту. Слід враховувати вплив рішення на
бойовий дух, мотивацію, довіру.
Кому що не зрозуміло
стосовно 3-го кроку APSP?
ЯКІ Є ЗАПИТАННЯ ?

30. 30
4-й крок. Сформувати можливі рішення (Generate Possible Solutions).
Порада від практиків: "Don’t fall in love with your first idea – the best solution often comes third."
("Не закохуйся в першу ідею – найкраще рішення часто з’являється третім").
Суть:
o На основі зібраної інформації та розроблених критеріїв формулюють кілька (мінімум два)
реалістичних, досяжних і взаємовиключних варіантів дій.
o Варіанти повинні відповідати визначеній проблемі, враховувати наявні ресурси, обмеження
та обстановку.
o Альтернатива – це не просто ідея, а повноцінний варіант дій, який можна реалізувати.
Основні дії:
o Згенерувати варіанти (Generate Options):
 Рекомендується використання методів мозкового штурму, аналогій, історичних
прикладів для створення широкого спектра виборів.
 Зазвичай розробляється щонайменше два рішення.
o Узагальнити рішення в письмовій формі та схемах:
 Кожне можливе рішення повинно бути чітко описано.
 Можуть додаватися схеми.

31. 31
Приклади альтернативних рішень (спрощено для дій взводу)
• Кейс 1: Взвод в наступальному бою. Мета: захопити опорний пункт противника та закріпитися.
o ВД1. Фронтальний наступ з активним РЕБ.
o ВД2. FPV-дрони атакують спостережні пости перед наступом.
o ВД3. Розвідка дроном + розосереджений наступ малими групами.
• Кейс 2: Взвод в оборонному бою. Мета: зупинити мотоциклетний прорив, зберегти
боєздатність, не допустити втрат.
o ВД1. Позиційна оборона з гранатометом і кулеметом.
o ВД2. Розосереджена оборона з хибними позиціями.
o ВД3. Засідка з маневром під прикриттям РЕБ.

32. 32
Типові помилки на 4-му кроці:
• Всі альтернативи схожі між собою: відсутність
реального вибору.
• Ігнорування обмежень: призводить до нереалістичних
варіантів.
• Відсутність опису ризиків: непередбачені наслідки.
• Надмірна складність: труднощі в реалізації.
Кому що не зрозуміло
стосовно 4-го кроку APSP?
ЯКІ Є ЗАПИТАННЯ ?
• «Три варіанти, але по суті один»
— переробити.
• «Красива ідея без логістики» —
не пройде screening.
• «Вибрали перший бо
подобається» — заборонено;
спочатку аналіз.

33. 33
Крок 5 – Проаналізувати можливі рішення (Analyze Possible Solutions)
• Порада: "Analyze with discipline, not with bias – the battlefield не пробачає романтики."
("Аналізуй з дисципліною, а не з упередженнями – поле бою не пробачає романтиків").
• Суть:
o Кожне рішення аналізується на його переваги та недоліки, використовуючи критерії
відбору та оцінки.
o Це інтелектуальне ядро процесу прийняття рішень.
o Ретельна оцінка кожного варіанта дій (COA) за визначеними критеріями для виявлення
його сильних та слабких сторін, ризиків, доцільності.
o Мета: перетворити ідеї на обґрунтовані варіанти, які можна порівнювати, уникнути
інтуїтивного вибору, виявити приховані ризики та забезпечити прозорість.
o Аналіз – це не вибір, а підготовка до вибору.

34. 34
Основні дії під час аналізу альтернатив (ВД – варіантів дій):
• Основні дії:
1. Застосовувати критерії відбору, щоб перевірити, чи відповідає рішення мінімальним
вимогам.
2. Для кількісних критеріїв виміряти, обчислити або оцінити значення.
3. Використовувати інструменти альтернативного аналізу (AltA):
 Імітаційні ігри (wargaming).
 Аналіз "Що якщо?" (What-if Analysis).
 Метод Червоної команди (Red Teaming).
 Premortem-аналіз (аналіз причин гіпотетичного провалу).
 Сценарний аналіз.
 SWOT-аналіз.
4. Аналіз повинен бути об'єктивним, зосереджуючись на сильних та слабких сторонах кожного
рішення незалежно, а не порівнюючи їх між собою.
5. Не слід вводити нові критерії на цьому етапі.

35. 35
Приклади аналізу альтернативних рішень (спрощено):
• Для кейсу 1: «Захопити опорний пункт
противника»:
o ВД1 (Прямий наступ з активним РЕБ):
 Переваги: Швидко, мінімум координації.
 Недоліки: Ризик втрат, обмежена зона РЕБ.
o ВД2 (FPV-дрони атакують спостережні
пости):
 Переваги: Зниження ризику виявлення.
 Недоліки: Витрати дронів, потреба в точному
наведенні.
o ВД3 (Розвідка дроном + розосереджений
наступ малими групами):
 Переваги: Мінімізація втрат, складне
виявлення.
 Недоліки: Складна координація, ризик
ізоляції груп.
• Для кейсу 2: «Зупинити мотоциклетний
прорив»:
o ВД1 (Статична оборона з ПТРК і
кулеметом):
 Переваги: Простота, контроль сектора.
 Недоліки: Високий ризик виявлення і втрат.
o ВД2 (Розосереджена оборона з
фальшивими позиціями):
 Переваги: Зниження ефективності FPV-
дронів.
 Недоліки: Складна координація.
o ВД3 (Засідка з маневром і РЕБ-
прикриттям):
 Переваги: Елемент несподіванки,
нейтралізація дронів.
 Недоліки: Потребує точного таймінгу

36. 36
Типові помилки для 5-го кроку:
• Відсутність чітких критеріїв: призводить до суб’єктивності аналізу.
• Ігнорування ризиків: викликає неочікувані втрати.
• Надмірна деталізація: призводить до втрати темпу прийняття рішення.
• Упередженість до "улюбленого" варіанту: ігнорування кращих альтернатив.
Кому що не зрозуміло
стосовно 5-го кроку APSP?
ЯКІ Є ЗАПИТАННЯ ?

37. 37
Крок 6 – Порівняти можливі рішення (Compare Possible Solutions)
• Порада: "Don’t just pick the best COA – understand why it’s the best. That’s what makes it
defendable." ("Не просто обирай найкращий варіант – зрозумій, чому саме він
найкращий. Це і є основа обґрунтованого рішення").
• Суть:
o Рішення порівнюються одне з одним, щоб визначити оптимальне рішення на основі
критеріїв оцінки.
o Кульмінаційний момент аналітичної частини процесу.
o Зіставляються всі розроблені варіанти дій (COAs), щоб визначити, який з них найкраще
відповідає поставленій меті, враховуючи обстановку, ресурси, ризики.
o Порівняння дозволяє виявити найбільш збалансований варіант та підготуватися до
обґрунтованого вибору.
o Це пошук найдоцільнішого в конкретних умовах.

38. 38
Матриця рішень (decision matrix).
Найпоширенішою технікою порівняння ВД є матриця рішень (decision matrix).
Критерії Оцінки
Ваговий
коефіцієнт
ВД № 1 ВД № 2 ВД № 3
Ефективність оборони 1 2 1 3
Рівень наших втрат 1 3 1 2
Ресурсна доступність 1 1 2 3
Час впровадження (чи встигнемо) 2 3 (6) 2 (4) 1 (2)
Вплив на бойовий дух 1 3 2 1
Разом (із ваговим коефіцієнтом) 12 (15) 8 (10) 10 (11)
Приклад матриці рішення з кількісним аналізом («Чим менше – тим краще»):
• У наведеному прикладі кращим є 2-й варіант дій (за правилом «Чим менше – тим краще»).
• Важливо: Командири та штаби не повинні повністю покладатись на результат матриці
рішення, оскільки це лише інструмент для підтримки остаточного рішення командира.
• Штабні офіцери використовують матриці для підготовки рекомендацій, тоді як командири
застосовують своє судження для прийняття остаточного рішення.

39. 39
Типові помилки для 6-го кроку:
• Ігнорування ключових критеріїв: призводить до вибору неефективного варіанту.
• Надмірна суб’єктивність: упереджене рішення.
• Відсутність візуалізації: складність у донесенні висновків.
• Вибір "улюбленого" COA без об’єктивного порівняння: ігнорування кращих варіантів.
Кому що не зрозуміло
стосовно 6-го кроку APSP?
ЯКІ Є ЗАПИТАННЯ ?
Кому що не зрозуміло
стосовно 6-го кроку APSP?
ЯКІ Є ЗАПИТАННЯ ?

40. 40
Крок 7: Прийняти та реалізувати рішення (Make and Implement the Decision)
• Порада: "A good decision poorly executed is worse than a mediocre one executed with discipline."
("Добре рішення без якісної реалізації гірше за посереднє, але чітко виконане").
Суть:
o Після аналізу та порівняння обирається найкраще рішення, і воно впроваджується.
o Командир переходить від аналізу до дії.
o Логіка, оцінки та припущення втілюються в конкретний наказ, план або дію.
o "Прийняти та реалізувати рішення" означає обрати найкращу альтернативу, перетворити її на
чіткий план дій та організувати його виконання через накази, координацію та контроль.
o Рішення без реалізації – це лише намір. Реалізація без рішення – це хаос.
Основні дії:
1). Остаточний вибір COA: Командир обирає варіант, який найкраще відповідає меті,
прийнятний за ризиками та здійсненний.
 Вибір має бути усвідомленим і обґрунтованим, а не інтуїтивним.
 Командир може внести корективи до COA перед реалізацією.
2) Представлення рекомендацій: Якщо проблему доручено вищим керівництвом, підготувати
матеріали для представлення рекомендацій, попередньо узгодивши їх.

41. 41
Основні дії (продовження):
3. Впровадження: Рішення уточнюється та готуються необхідні інструкції (вказівки,
розпорядження, накази).
 Для простих проблем лідер може одразу перейти до виконання.
 Для складніших проблем потрібен детальний план дій.
4. Перетворення COA на план або наказ: Розробляється бойовий наказ (OPORD) або бойове
розпорядження (FRAGO).
 Наказ має бути чітким, конкретним і зрозумілим для всіх виконавців.
 Визначаються: завдання, строки, ресурси, порядок взаємодії, заходи контролю.
5. Організація реалізації: Проведення інструктажів, координаційних нарад, забезпечення
ресурсами, встановлення каналів зворотного зв’язку.
6. Командування та управління: Після видачі інструкцій командири повинні контролювати їх
виконання та порівнювати результати з критеріями успіху.
 Система зворотного зв'язку, періодичний огляд та гнучкість у коригуванні є
ключовими.
 Командир: спостерігає, вносить корективи, забезпечує мотивацію та підтримку.
o Процес завершується, коли проблема дійсно вирішена.

42. 42
Типові помилки для 7-го кроку:
•Відсутність чіткого наказу: викликає непорозуміння, хаос.
•Ігнорування змін обстановки: призводить до втрати ініціативи.
•Недостатній контроль: спричиняє відхилення від плану.
•Перевантаження виконавців: знижує ефективність
Кому що не зрозуміло
стосовно 7-го кроку APSP?
ЯКІ Є ЗАПИТАННЯ ?

43. 43
Путінське фашистське
утворення буде знищене!
ОТЖЕ
Армійський процес вирішення проблем (APSP) є систематизованим підходом до
визначення, розробки, вибору та впровадження рішень. Він є основою для прийняття рішень
на всіх рівнях управління.
Цей процес створює логічну основу для інших методик планування, таких як MDMP та TLP, і
застосовується до всіх видів діяльності – як повсякденного, так і бойового характеру.
APSP складається з семи кроків, що вимагають критичного та креативного мислення,
допомагаючи командирам ефективно вирішувати проблеми та адаптуватися до динамічного
середовища для досягнення довгострокового успіху.

44. 44
Завдання на СР
1. Підготовка до практичного заняття:
- усвідомлення бойового наказу кр
- призначення старших в мікрогрупах,
- оформлення бланків шаблонів APSP.
2. Робота над рефератом.

45. Панове, ПАМ’ЯТАЙТЕ!
Не бійтесь показатись тупими, коли вам щось не зрозуміло під час постановки
завдань командиром.
Більшість ваших колег також нічого не зрозуміли і просто бояться командира.
ТАКИЙ СОВКОВИЙ ПІДХІД ВЕДЕ ДО НЕУЗГОДЖЕНОСТІ ДІЙ І ВТРАТ НАШІХ ВОЇНІВ.
ЯКІ Є ЗАПИТАННЯ ?
45

46. Але це ще не кінець!!! За законом жанру
оголошується ФІДБЕК – скажіть АБО напишіть в коментах:
1) ЩО ПОЗИТИВНОГО ВИ ПОЧЕРПНУЛИ З МОГО ЗАНЯТТЯ?
2) ЯК БИ ВИ ЗРОБИЛИ ЦЕ ЗАНЯТТЯ БІЛЬШ ЕФЕКТИВНІШИМ?
ВІДТЕПЕР ВСЕ!
46