SlideShare a Scribd company logo
Лекція 
Побудова комутаційних полів та вузлів 
комутації 
Література 
1. Аваков Р.А., Шилов О.С., Исаев В.И. Основі 
автоматической оммутации. Стор. 30-50
Частини КП 
• Комутаційне поле вузла комутації будується з окремих частин. 
Таким чином, як показано на рисунку 1. 
Рисунок 1 - Комутаційне поле вузла комутації 
Якщо на кожній із зображених частин комутаційного поля 
з’єднання встановлюється незалежно від наявності з'єднувальних ліній 
до необхідного виходу в наступних частинах комутаційного поля, то ці 
частини комутаційного поля називаються ступенями шукання. 
Під комутаційним блоком розуміють сукупність комутаційних 
приладів, що мають спільні виводи.
Способи побудови комутаційних блоків 
• Комутаційні блоки можна будувати на комутаційних 
приладах різних типів, за допомогою наступних 
операцій: 1) об'єднання входів; 2) об'єднання 
виходів; 3) послідовного з'єднання комутаційних 
приладів. 
• Об'єднання входів приводить до збільшення виходів 
в k раз, де k-число з'єднуваних приладів. Доступність 
D комутаційного блоку зростає також в k - раз. D=k·m 
k 
Рисунок 2 - Структура комутаційного блоку
• 2. Об'єднання виходів в k - комутаційних приладах 
приводить до одержання комутаційного блоку, у 
якому всі входи мають доступ до тим самим виходів 
D=m. Максимальне число одночасних з’єднань 
дорівнює min(kn,m). 
Рисунок 3 - Комутаційний блок, у якому всі входи мають доступ 
до тих самих виходів
• 3. Шляхом послідовного з'єднання комутаційних 
приладів будуються багатоланкові комутаційні схеми. 
Тут схема складається з окремих ланок, кожна з яких 
об'єднує точки комутації, що виконують однакові 
функції (див. рис. 4). 
Рисунок 4 - Комутаційний блок, що створений послідовно 
включеними приладами
• Одноланковим включенням називається таке 
включення, при якому вхід і вихід комутаційної 
системи з'єднуються через одну точку 
комутації. 
• Комутаційна схема може мати різне число 
входів і виходів і різне число точок комутації. 
Одноланкова комутаційна схема
Схеми комутаторів на різних комутаційних приладах: а) реле; б) 
крокових шукачах; в) декадно-крокових шукачах; г) МКС; 
д) електронних приладах (транзисторах)
Загальна структура комутаційного вузла 
• У загальному випадку обладнання будь-якого 
комутаційного вузла можна розділити на: 
• - обладнання комутації; 
• - обладнання управління; 
• - обладнання сигналізації. 
• З’єднання обладнання вузла комутації показано на 
рис. 8. 
Рисунок 8 – Складові частини системи комутації
• Обладнання комутації називається комутаційною 
схемою (КС) або комутаційним полем (КП). Воно 
призначено для з’єднання вхідних і вихідних каналів 
на час передачі інформації. 
• Обладнання сигналізації (ОС) надає засоби для 
обміну інформацією, пов'язаною з взаємодією 
абонентських пристроїв, комутаційних вузлів й 
абонентів мережі. Воно служить для формування, 
приймання і передачі лінійних сигналів, сигналів 
управління та акустичних сигналів. Основна функція 
ОС - це спостереження за станом лінії й наступна 
трансляція цього стану в пристрій управління ПУ. 
Крім того ОС використається для видачі сигналів 
управління на лінії при надходженні відповідних 
сигналів з ПУ.
• Зазначимо, що згідно з рекомендаціями МККТТ 
сигнали поділяються на лінійні сигнали (сигнали 
взаємодії), сигнали управління і акустичні сигнали. 
• Лінійні сигнали можуть передаватися на любому 
етапі з’єднання з моменту його початку до звільнення 
ліній. До них відносяться: сигнал виклику, сигнал 
зайняття лінії, сигнал відповіді абонента, сигнал 
відбою, сигнал роз’єднання та інші. 
• Сигнали управління, на відміну від лінійних сигналів, 
передаються тільки в процесі установлення 
з’єднання і під їх дією утворюється з’єднувальний 
тракт. До сигналів управління відносяться сигнали 
набору номера, а також сигнали, що передаються між 
пристроями управління в процесі встановлення 
з’єднання.
• Акустичні сигнали служать для інформування 
абонентів про хід процесу встановлення 
з’єднання. Такими сигналами є: «Відповідь 
станції», «Посилка виклику», «Контроль 
посилки виклику» і «Зайнято». 
• Пристрій управління ПУ обробляє вхідну 
інформацію, установлює відповідні з’єднання 
і також здійснює приймання та передавання 
інформації управління.
Класифікація комутаційних вузлів 
• Комутаційні вузли класифікуються: 
1)за способом комутації: 
• з комутацією повідомлень, 
• з комутацією каналів, 
• з комутацією пакетів; 
2) за способом поділу каналів: 
• просторовий, 
• часовий, 
• частотний, 
• просторово-часовий; 
3) за типом комутації: 
• оперативна, 
• кросова, 
• змішана;
4) за видом переданої інформації: 
• телефонні, телеграфні передачі даних й інші 
комутаційні вузли; 
5) за способом з’єднання : 
• ручне, 
• автоматичне; 
6) за типом обладнання: 
• електромеханічне, 
• механоелектронне, 
• квазіелектронне, 
• електронне; 
7) за системами комутаційного обладнання: 
• декадно-крокові, 
• координатні, 
• квазіелектронне й ін.
8) за ємністю кількості вхідних і вихідних ліній ): 
• мала, 
• середня, 
• велика; 
9) за типом мережі зв'язку: 
• міські, 
• сільські, 
• міжміські, 
• установчі; 
10) за місцем мережі електрозв'язку: 
• районні, 
• центральні, 
• кінцеві, 
• вузлові, 
• транзитні.
Структура комутаційного вузла 
телефонної мережі 
• Розглянемо більш детально структуру комутаційного 
вузла телефонної мережі. 
• Комутаційний вузол (КВ) являє собою систему, 
призначену для приймання, обробки й розподілу 
вхідної інформації. Для виконання своїх функцій КВ 
повинен мати: 
• Комутаційну схему КС (або ж комутаційне поле), 
призначену для з’єднання вхідних і вихідних ліній 
(каналів) на час передачі інформації. 
• ПУ, що забезпечує управління встановленням 
з’єднань між вхідними й вихідними лініями за 
допомогою КС, а також приймання, обробку й 
передачу інформації управління. 
• Апаратури сигналізації (АС).
• Загальна структура квазіелектронної АТС зображена 
на рис. 9 
Рисунок 9 – Загальна структурна схема АТС
• До апаратури сигналізації відносяться: 
• ЛК - лінійні комплекти - служать для прийому й передачі 
лінійних сигналів (сигналів взаємодії) і сигналів управління. 
• У ЛК включені абонентські й з’єднувальні лінії різного 
призначення. Якщо в ЛК включена АЛ, то він називається 
абонентським комплектом, а якщо з’єднувальна лінія – то 
КЗЛ. 
• АК потрібні для приймання сигналу виклику на АТС від 
телефонних апаратів. 
• КЗЛ діляться на вихідні й вхідні (КСЛВих й КЗЛВх). 
• КЗЛ призначений для передачі по з’єднувальним лініям 
лінійних сигналів і сигналів управління. 
• ШК призначений для живлення мікрофонів в апаратах 
абонентів, прийому й передачі лінійних сигналів, передачі 
акустичних сигналів в апарати абонентів, сигналізації при 
тривалому занятті АЛ і ЗЛ. 
• Регістри (або комплекти прийому номера) призначені для 
запам'ятовування адресної інформації. 
• Крім того, до складу обладнання КВ входять пристрої 
вводу/виводу ліній (крос).
ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ 
ТЕЛЕТРАФІКУ 
• Предметом теорії телетрафіку є 
кількісна сторона обслуговування 
викликів у системах розподілу 
інформації (СРИ). 
• Основи закладені Ерлангом А.К. Теорія 
телетрафіку вивчає функціонування 
системраспределения інформації в 
рамках деякої моделі.
Математична модель теорії 
телетрафіку 
• Математична модель містить 3 елементи: 
– потік викликів П; 
– структура СРІ S; 
– дисципліна обслуговування викликів ДОВ.
Структура СРИ 
КП 
КС 
1 
v 
П 
ОУ 
КС - комутаційна система; 
КП - комутаційні прилади. 
Системи розподілу інформації можуть мати наступні структури: 
одноканальними або багатоканальними; 
повнодоступними й не повнодоступними; 
одноланковими й багатоланковими.
Взаємодія потоку зі СРИ 
ОП1 
ОП2 
ОП3 
ОП4 
ОПv 
П 
Моменты 
поступающих 
вызовов 
П 
Моменты 
обслуженных 
вызовов
Складові моделі 
• ДОВ характеризує взаємодія потоку викликів зі СРІ. 
• Може характеризуватися: 
• способами обслуговування: 
• а) із втратами (виклик втрачається, якщо не обслужений); 
• б) з очікуванням; 
• в) з повторними викликами; 
• г) комбіновані. 
• законами розподілу тривалості обслуговування викликів: 
• а) фіксовано; 
• б) випадкова тривалість із імовірнісним законом. 
• наявність пріоритетів в обслуговуванні; 
• режими пошуку вільних каналів системи (виходів): 
• а) вільне шукання; 
• б) групове шукання. 
• організація черги.
Система обслуговування з 
чергою 
Оче- 
редь 
СРИ 
КС 
УУ
Пропускна здатність СРІ 
• Однією з найважливіших характеристик СРІ є 
пропускна здатність. 
• Під пропускною здатністю СРІ розуміється 
така максимальна інтенсивність обслуженого 
навантаження, при якій втрати не 
перевищують допустимих. 
• У теорії телетрафіку часто використовується 
питома пропускна здатність як відношення 
пропускної здатності СРІ до числа приладів: .
Одноланкові повнодоступні 
включення 
• Жмутком ліній називається сукупність ліній, що 
передають навантаження від певної групи джерел до 
певної групи приймачів навантаження. У 
повнодоступних жмутках ліній кожна лінія може бути 
надана для обслуговування будь-якої вхідної заявки. 
Як приклад повнодоступного жмутка можна 
розглядати всі виходи комутатора, що 
використовується як концентратор навантаження. 
Такий комутатор являє собою одноланкову 
комутаційну схему. 
• Термін одноланкова означає, що з’єднання 
відбувається через одну точку комутації, а 
повнодоступна - що кожної вхідної лінії доступна 
кожна вихідна.
Приклад одноланкова 
повнодоступна схема - комутатор 
m 
Выходы 
Входы 
12 
1 2 n
При роботі з явними втратами повнодоступна КС 
може розглядатися як система МО типу 
При роботі з явними втратами повнодоступна комутаційна система 
може розглядатися як система масового обслуговування типу 
Mi / M / V / L, де V - число виходів; N - число джерел навантаження. 
Це модель із примітивним потоком вхідних викликів, показово 
розподіленою тривалістю обслуговування дисципліною 
обслуговування з явними втратами
Модель із примітивним 
потоком вхідних викликів 
• Модель примітивного потоку застосовується при 
великій кількості джерел навантаження N>>V. У 
цьому випадку ймовірність втрат за часом можна 
обчислити за формулую Енгсета 
V N V VN 
C a a 
C a - 
a 
(1 ) 
V k N k 
k 
Pt 
k 
N 
- 
- 
å - 
= 
= 
(1 ) 
0 
де a – інтенсивність навантаження від одного 
джерела. 
; 
a = y / N
Модель із примітивним 
потоком вхідних викликів 
• Імовірність втрат за викликами визначається 
формулою 
V N V VN 
C a a 
C a a 
- - 
- 
(1 ) 
V k N k 
k 
Pb 
N 
- - 
- 
å - 
= 
= - 
1 
0 
1 
1 
(1 ) 
1 
а ймовірність втрат за навантаженням - 
pн = (1- V / N) × pt
Перша формула Ерланга 
• При великій кількості джерел навантаження 
повнодоступній КС можуть розглядатися як система з 
найпростішим потоком викликів типу М/M/V/L. У цьому 
випадку справедлива перша формула Ерланга: 
y 
v! 
p p p E ( y ) . 
v 
k 0 
v 
å= 
= = = = 
k 
t в н v 
y 
k! 
• Перша формула Ерланга табульована. При сучасному 
розвитку обчислювальної техніки значення функції 
можуть бути обчислені з використанням комп`ютерних 
програм Mathcad, Matlab та інших. При цьому при 
великій кількості приладів доцільно використовувати 
зв`язок розподілу Ерланга з розподілом Пуассона.
На рис. 15 у графічному вигляді зображені функції 
Ерланга для значень параметра рівних відповідно 5, 
10, 15, 20, 25 і 30. 
Рисунок 15 - Вид функцій Ерланга
• Дякую за увагу

More Related Content

What's hot

Тарас Данько (2015) Глобальне місто
Тарас Данько (2015) Глобальне містоТарас Данько (2015) Глобальне місто
Тарас Данько (2015) Глобальне місто
Taras Danko
 
Урок літератури рідного краю. Донеччина у творчості В. Сосюри
Урок літератури рідного краю. Донеччина у творчості В. СосюриУрок літератури рідного краю. Донеччина у творчості В. Сосюри
Урок літератури рідного краю. Донеччина у творчості В. Сосюри
natalo4ka1975
 
стилі мовлення, типи мовлення
стилі мовлення, типи мовленнястилі мовлення, типи мовлення
стилі мовлення, типи мовлення
Тетяна Шинкаренко
 
Kirjanduselu Eestimaal 1940.-1950. aastaltel
Kirjanduselu Eestimaal 1940.-1950. aastaltelKirjanduselu Eestimaal 1940.-1950. aastaltel
Kirjanduselu Eestimaal 1940.-1950. aastaltelGAG12a
 
Laikrodziai
LaikrodziaiLaikrodziai
Laikrodziai
Linazliob
 
Meediateksti kriitiline lugemine ja analüüs
Meediateksti kriitiline lugemine ja analüüsMeediateksti kriitiline lugemine ja analüüs
Meediateksti kriitiline lugemine ja analüüsRuth Maal
 
Moliere
MoliereMoliere
Moliere
TNG
 
Meediaõpetus zhanrid
Meediaõpetus zhanridMeediaõpetus zhanrid
Meediaõpetus zhanrid
gueste34270
 
Meediakoolitus2
Meediakoolitus2Meediakoolitus2
Meediakoolitus2MaiaLust
 
Stat1 Teooria
Stat1 TeooriaStat1 Teooria
Stat1 Teooriaandresta
 
Tööstusühiskonnast teadmusühiskonda
Tööstusühiskonnast teadmusühiskondaTööstusühiskonnast teadmusühiskonda
Tööstusühiskonnast teadmusühiskondahelinaraal
 
Высшая математика: методические указания
Высшая математика: методические указанияВысшая математика: методические указания
Высшая математика: методические указания
Oleksii Voronkin
 
Carl robert jakobson
Carl robert jakobsonCarl robert jakobson
Carl robert jakobsontriibune
 
Любомир Гузар – людина епохи.
Любомир Гузар  –  людина епохи.Любомир Гузар  –  людина епохи.
Любомир Гузар – людина епохи.
NTB VNTU
 
Безсполучникове речення
Безсполучникове реченняБезсполучникове речення
Безсполучникове речення
Оксана Теглівець
 
BiblioPlanning2023.pdf
BiblioPlanning2023.pdfBiblioPlanning2023.pdf
Enam Levinud Meediumid 2
Enam Levinud Meediumid 2Enam Levinud Meediumid 2
Enam Levinud Meediumid 2
Priit Tammets
 

What's hot (20)

Тарас Данько (2015) Глобальне місто
Тарас Данько (2015) Глобальне містоТарас Данько (2015) Глобальне місто
Тарас Данько (2015) Глобальне місто
 
Урок літератури рідного краю. Донеччина у творчості В. Сосюри
Урок літератури рідного краю. Донеччина у творчості В. СосюриУрок літератури рідного краю. Донеччина у творчості В. Сосюри
Урок літератури рідного краю. Донеччина у творчості В. Сосюри
 
стилі мовлення, типи мовлення
стилі мовлення, типи мовленнястилі мовлення, типи мовлення
стилі мовлення, типи мовлення
 
Kirjanduselu Eestimaal 1940.-1950. aastaltel
Kirjanduselu Eestimaal 1940.-1950. aastaltelKirjanduselu Eestimaal 1940.-1950. aastaltel
Kirjanduselu Eestimaal 1940.-1950. aastaltel
 
Kuuba kriis(hannes)
Kuuba kriis(hannes)Kuuba kriis(hannes)
Kuuba kriis(hannes)
 
Laikrodziai
LaikrodziaiLaikrodziai
Laikrodziai
 
Tammsaare
Tammsaare Tammsaare
Tammsaare
 
Meediateksti kriitiline lugemine ja analüüs
Meediateksti kriitiline lugemine ja analüüsMeediateksti kriitiline lugemine ja analüüs
Meediateksti kriitiline lugemine ja analüüs
 
Moliere
MoliereMoliere
Moliere
 
Meediaõpetus zhanrid
Meediaõpetus zhanridMeediaõpetus zhanrid
Meediaõpetus zhanrid
 
Meediakoolitus2
Meediakoolitus2Meediakoolitus2
Meediakoolitus2
 
Stat1 Teooria
Stat1 TeooriaStat1 Teooria
Stat1 Teooria
 
Tööstusühiskonnast teadmusühiskonda
Tööstusühiskonnast teadmusühiskondaTööstusühiskonnast teadmusühiskonda
Tööstusühiskonnast teadmusühiskonda
 
Высшая математика: методические указания
Высшая математика: методические указанияВысшая математика: методические указания
Высшая математика: методические указания
 
Carl robert jakobson
Carl robert jakobsonCarl robert jakobson
Carl robert jakobson
 
Любомир Гузар – людина епохи.
Любомир Гузар  –  людина епохи.Любомир Гузар  –  людина епохи.
Любомир Гузар – людина епохи.
 
Jakob Hurt
Jakob HurtJakob Hurt
Jakob Hurt
 
Безсполучникове речення
Безсполучникове реченняБезсполучникове речення
Безсполучникове речення
 
BiblioPlanning2023.pdf
BiblioPlanning2023.pdfBiblioPlanning2023.pdf
BiblioPlanning2023.pdf
 
Enam Levinud Meediumid 2
Enam Levinud Meediumid 2Enam Levinud Meediumid 2
Enam Levinud Meediumid 2
 

Similar to Лекция 4

Лекция 5
Лекция 5Лекция 5
Лекция 5
morkowin
 
Лекция 1
Лекция 1Лекция 1
Лекция 1
morkowin
 
Computers and Computing Works lecture №9
Computers and Computing Works lecture №9Computers and Computing Works lecture №9
Computers and Computing Works lecture №9
Lesia Sobolevska
 
Характеристика компютерних мереж
Характеристика компютерних мережХарактеристика компютерних мереж
Характеристика компютерних мереж
Anna Popravka
 
Kovalenko a
Kovalenko aKovalenko a
Kovalenko agarasym
 
D0bfd0bed0bdd18fd182d182d18f d0bfd180d0be d0bcd0b5d180d0b5d0b6i_
D0bfd0bed0bdd18fd182d182d18f d0bfd180d0be d0bcd0b5d180d0b5d0b6i_D0bfd0bed0bdd18fd182d182d18f d0bfd180d0be d0bcd0b5d180d0b5d0b6i_
D0bfd0bed0bdd18fd182d182d18f d0bfd180d0be d0bcd0b5d180d0b5d0b6i_Сергій Якуба
 
Поняття про мережі
Поняття про мережіПоняття про мережі
Поняття про мережі
Anna Popravka
 
Soundcheck
SoundcheckSoundcheck
Soundcheck
Yuliia Kolesnik
 
Основи передачі даних. Безпровідні канали зв’язку
Основи передачі даних. Безпровідні канали зв’язкуОснови передачі даних. Безпровідні канали зв’язку
Основи передачі даних. Безпровідні канали зв’язку
Irina844573
 
Новий буклет СЕА СУГО
Новий буклет СЕА СУГОНовий буклет СЕА СУГО
Новий буклет СЕА СУГО
SEA Company
 
Лекция 6
Лекция 6Лекция 6
Лекция 6
morkowin
 
урок16 9кл мережі-мій
урок16 9кл мережі-мійурок16 9кл мережі-мій
урок16 9кл мережі-мій
Tamara tamara
 
Comp net
Comp netComp net
Comp net
Escuela
 
Комп’ютерні мережі та інтернет
Комп’ютерні мережі та інтернетКомп’ютерні мережі та інтернет
Комп’ютерні мережі та інтернет
Наталья Коба
 
Komp merezhi urok2
Komp merezhi urok2Komp merezhi urok2
Komp merezhi urok2annaeres
 

Similar to Лекция 4 (20)

Лекция 5
Лекция 5Лекция 5
Лекция 5
 
Лекция 1
Лекция 1Лекция 1
Лекция 1
 
Computers and Computing Works lecture №9
Computers and Computing Works lecture №9Computers and Computing Works lecture №9
Computers and Computing Works lecture №9
 
Razdel16
Razdel16Razdel16
Razdel16
 
Характеристика компютерних мереж
Характеристика компютерних мережХарактеристика компютерних мереж
Характеристика компютерних мереж
 
Kovalenko a
Kovalenko aKovalenko a
Kovalenko a
 
D0bfd0bed0bdd18fd182d182d18f d0bfd180d0be d0bcd0b5d180d0b5d0b6i_
D0bfd0bed0bdd18fd182d182d18f d0bfd180d0be d0bcd0b5d180d0b5d0b6i_D0bfd0bed0bdd18fd182d182d18f d0bfd180d0be d0bcd0b5d180d0b5d0b6i_
D0bfd0bed0bdd18fd182d182d18f d0bfd180d0be d0bcd0b5d180d0b5d0b6i_
 
Поняття про мережі
Поняття про мережіПоняття про мережі
Поняття про мережі
 
Soundcheck
SoundcheckSoundcheck
Soundcheck
 
Основи передачі даних. Безпровідні канали зв’язку
Основи передачі даних. Безпровідні канали зв’язкуОснови передачі даних. Безпровідні канали зв’язку
Основи передачі даних. Безпровідні канали зв’язку
 
Новий буклет СЕА СУГО
Новий буклет СЕА СУГОНовий буклет СЕА СУГО
Новий буклет СЕА СУГО
 
RTPSAS_2014_s5_t7
RTPSAS_2014_s5_t7RTPSAS_2014_s5_t7
RTPSAS_2014_s5_t7
 
Лекция 6
Лекция 6Лекция 6
Лекция 6
 
Комп'ютерні мережі
Комп'ютерні мережіКомп'ютерні мережі
Комп'ютерні мережі
 
урок16 9кл мережі-мій
урок16 9кл мережі-мійурок16 9кл мережі-мій
урок16 9кл мережі-мій
 
Razdel17
Razdel17Razdel17
Razdel17
 
Comp net
Comp netComp net
Comp net
 
Комп’ютерні мережі та інтернет
Комп’ютерні мережі та інтернетКомп’ютерні мережі та інтернет
Комп’ютерні мережі та інтернет
 
Komp merezhi urok2
Komp merezhi urok2Komp merezhi urok2
Komp merezhi urok2
 
Komp merezhi urok2
Komp merezhi urok2Komp merezhi urok2
Komp merezhi urok2
 

Лекция 4

  • 1. Лекція Побудова комутаційних полів та вузлів комутації Література 1. Аваков Р.А., Шилов О.С., Исаев В.И. Основі автоматической оммутации. Стор. 30-50
  • 2. Частини КП • Комутаційне поле вузла комутації будується з окремих частин. Таким чином, як показано на рисунку 1. Рисунок 1 - Комутаційне поле вузла комутації Якщо на кожній із зображених частин комутаційного поля з’єднання встановлюється незалежно від наявності з'єднувальних ліній до необхідного виходу в наступних частинах комутаційного поля, то ці частини комутаційного поля називаються ступенями шукання. Під комутаційним блоком розуміють сукупність комутаційних приладів, що мають спільні виводи.
  • 3. Способи побудови комутаційних блоків • Комутаційні блоки можна будувати на комутаційних приладах різних типів, за допомогою наступних операцій: 1) об'єднання входів; 2) об'єднання виходів; 3) послідовного з'єднання комутаційних приладів. • Об'єднання входів приводить до збільшення виходів в k раз, де k-число з'єднуваних приладів. Доступність D комутаційного блоку зростає також в k - раз. D=k·m k Рисунок 2 - Структура комутаційного блоку
  • 4. • 2. Об'єднання виходів в k - комутаційних приладах приводить до одержання комутаційного блоку, у якому всі входи мають доступ до тим самим виходів D=m. Максимальне число одночасних з’єднань дорівнює min(kn,m). Рисунок 3 - Комутаційний блок, у якому всі входи мають доступ до тих самих виходів
  • 5. • 3. Шляхом послідовного з'єднання комутаційних приладів будуються багатоланкові комутаційні схеми. Тут схема складається з окремих ланок, кожна з яких об'єднує точки комутації, що виконують однакові функції (див. рис. 4). Рисунок 4 - Комутаційний блок, що створений послідовно включеними приладами
  • 6. • Одноланковим включенням називається таке включення, при якому вхід і вихід комутаційної системи з'єднуються через одну точку комутації. • Комутаційна схема може мати різне число входів і виходів і різне число точок комутації. Одноланкова комутаційна схема
  • 7. Схеми комутаторів на різних комутаційних приладах: а) реле; б) крокових шукачах; в) декадно-крокових шукачах; г) МКС; д) електронних приладах (транзисторах)
  • 8. Загальна структура комутаційного вузла • У загальному випадку обладнання будь-якого комутаційного вузла можна розділити на: • - обладнання комутації; • - обладнання управління; • - обладнання сигналізації. • З’єднання обладнання вузла комутації показано на рис. 8. Рисунок 8 – Складові частини системи комутації
  • 9. • Обладнання комутації називається комутаційною схемою (КС) або комутаційним полем (КП). Воно призначено для з’єднання вхідних і вихідних каналів на час передачі інформації. • Обладнання сигналізації (ОС) надає засоби для обміну інформацією, пов'язаною з взаємодією абонентських пристроїв, комутаційних вузлів й абонентів мережі. Воно служить для формування, приймання і передачі лінійних сигналів, сигналів управління та акустичних сигналів. Основна функція ОС - це спостереження за станом лінії й наступна трансляція цього стану в пристрій управління ПУ. Крім того ОС використається для видачі сигналів управління на лінії при надходженні відповідних сигналів з ПУ.
  • 10. • Зазначимо, що згідно з рекомендаціями МККТТ сигнали поділяються на лінійні сигнали (сигнали взаємодії), сигнали управління і акустичні сигнали. • Лінійні сигнали можуть передаватися на любому етапі з’єднання з моменту його початку до звільнення ліній. До них відносяться: сигнал виклику, сигнал зайняття лінії, сигнал відповіді абонента, сигнал відбою, сигнал роз’єднання та інші. • Сигнали управління, на відміну від лінійних сигналів, передаються тільки в процесі установлення з’єднання і під їх дією утворюється з’єднувальний тракт. До сигналів управління відносяться сигнали набору номера, а також сигнали, що передаються між пристроями управління в процесі встановлення з’єднання.
  • 11. • Акустичні сигнали служать для інформування абонентів про хід процесу встановлення з’єднання. Такими сигналами є: «Відповідь станції», «Посилка виклику», «Контроль посилки виклику» і «Зайнято». • Пристрій управління ПУ обробляє вхідну інформацію, установлює відповідні з’єднання і також здійснює приймання та передавання інформації управління.
  • 12.
  • 13.
  • 14. Класифікація комутаційних вузлів • Комутаційні вузли класифікуються: 1)за способом комутації: • з комутацією повідомлень, • з комутацією каналів, • з комутацією пакетів; 2) за способом поділу каналів: • просторовий, • часовий, • частотний, • просторово-часовий; 3) за типом комутації: • оперативна, • кросова, • змішана;
  • 15. 4) за видом переданої інформації: • телефонні, телеграфні передачі даних й інші комутаційні вузли; 5) за способом з’єднання : • ручне, • автоматичне; 6) за типом обладнання: • електромеханічне, • механоелектронне, • квазіелектронне, • електронне; 7) за системами комутаційного обладнання: • декадно-крокові, • координатні, • квазіелектронне й ін.
  • 16. 8) за ємністю кількості вхідних і вихідних ліній ): • мала, • середня, • велика; 9) за типом мережі зв'язку: • міські, • сільські, • міжміські, • установчі; 10) за місцем мережі електрозв'язку: • районні, • центральні, • кінцеві, • вузлові, • транзитні.
  • 17. Структура комутаційного вузла телефонної мережі • Розглянемо більш детально структуру комутаційного вузла телефонної мережі. • Комутаційний вузол (КВ) являє собою систему, призначену для приймання, обробки й розподілу вхідної інформації. Для виконання своїх функцій КВ повинен мати: • Комутаційну схему КС (або ж комутаційне поле), призначену для з’єднання вхідних і вихідних ліній (каналів) на час передачі інформації. • ПУ, що забезпечує управління встановленням з’єднань між вхідними й вихідними лініями за допомогою КС, а також приймання, обробку й передачу інформації управління. • Апаратури сигналізації (АС).
  • 18. • Загальна структура квазіелектронної АТС зображена на рис. 9 Рисунок 9 – Загальна структурна схема АТС
  • 19. • До апаратури сигналізації відносяться: • ЛК - лінійні комплекти - служать для прийому й передачі лінійних сигналів (сигналів взаємодії) і сигналів управління. • У ЛК включені абонентські й з’єднувальні лінії різного призначення. Якщо в ЛК включена АЛ, то він називається абонентським комплектом, а якщо з’єднувальна лінія – то КЗЛ. • АК потрібні для приймання сигналу виклику на АТС від телефонних апаратів. • КЗЛ діляться на вихідні й вхідні (КСЛВих й КЗЛВх). • КЗЛ призначений для передачі по з’єднувальним лініям лінійних сигналів і сигналів управління. • ШК призначений для живлення мікрофонів в апаратах абонентів, прийому й передачі лінійних сигналів, передачі акустичних сигналів в апарати абонентів, сигналізації при тривалому занятті АЛ і ЗЛ. • Регістри (або комплекти прийому номера) призначені для запам'ятовування адресної інформації. • Крім того, до складу обладнання КВ входять пристрої вводу/виводу ліній (крос).
  • 20. ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ТЕЛЕТРАФІКУ • Предметом теорії телетрафіку є кількісна сторона обслуговування викликів у системах розподілу інформації (СРИ). • Основи закладені Ерлангом А.К. Теорія телетрафіку вивчає функціонування системраспределения інформації в рамках деякої моделі.
  • 21. Математична модель теорії телетрафіку • Математична модель містить 3 елементи: – потік викликів П; – структура СРІ S; – дисципліна обслуговування викликів ДОВ.
  • 22. Структура СРИ КП КС 1 v П ОУ КС - комутаційна система; КП - комутаційні прилади. Системи розподілу інформації можуть мати наступні структури: одноканальними або багатоканальними; повнодоступними й не повнодоступними; одноланковими й багатоланковими.
  • 23. Взаємодія потоку зі СРИ ОП1 ОП2 ОП3 ОП4 ОПv П Моменты поступающих вызовов П Моменты обслуженных вызовов
  • 24. Складові моделі • ДОВ характеризує взаємодія потоку викликів зі СРІ. • Може характеризуватися: • способами обслуговування: • а) із втратами (виклик втрачається, якщо не обслужений); • б) з очікуванням; • в) з повторними викликами; • г) комбіновані. • законами розподілу тривалості обслуговування викликів: • а) фіксовано; • б) випадкова тривалість із імовірнісним законом. • наявність пріоритетів в обслуговуванні; • режими пошуку вільних каналів системи (виходів): • а) вільне шукання; • б) групове шукання. • організація черги.
  • 25. Система обслуговування з чергою Оче- редь СРИ КС УУ
  • 26. Пропускна здатність СРІ • Однією з найважливіших характеристик СРІ є пропускна здатність. • Під пропускною здатністю СРІ розуміється така максимальна інтенсивність обслуженого навантаження, при якій втрати не перевищують допустимих. • У теорії телетрафіку часто використовується питома пропускна здатність як відношення пропускної здатності СРІ до числа приладів: .
  • 27. Одноланкові повнодоступні включення • Жмутком ліній називається сукупність ліній, що передають навантаження від певної групи джерел до певної групи приймачів навантаження. У повнодоступних жмутках ліній кожна лінія може бути надана для обслуговування будь-якої вхідної заявки. Як приклад повнодоступного жмутка можна розглядати всі виходи комутатора, що використовується як концентратор навантаження. Такий комутатор являє собою одноланкову комутаційну схему. • Термін одноланкова означає, що з’єднання відбувається через одну точку комутації, а повнодоступна - що кожної вхідної лінії доступна кожна вихідна.
  • 28. Приклад одноланкова повнодоступна схема - комутатор m Выходы Входы 12 1 2 n
  • 29. При роботі з явними втратами повнодоступна КС може розглядатися як система МО типу При роботі з явними втратами повнодоступна комутаційна система може розглядатися як система масового обслуговування типу Mi / M / V / L, де V - число виходів; N - число джерел навантаження. Це модель із примітивним потоком вхідних викликів, показово розподіленою тривалістю обслуговування дисципліною обслуговування з явними втратами
  • 30. Модель із примітивним потоком вхідних викликів • Модель примітивного потоку застосовується при великій кількості джерел навантаження N>>V. У цьому випадку ймовірність втрат за часом можна обчислити за формулую Енгсета V N V VN C a a C a - a (1 ) V k N k k Pt k N - - å - = = (1 ) 0 де a – інтенсивність навантаження від одного джерела. ; a = y / N
  • 31. Модель із примітивним потоком вхідних викликів • Імовірність втрат за викликами визначається формулою V N V VN C a a C a a - - - (1 ) V k N k k Pb N - - - å - = = - 1 0 1 1 (1 ) 1 а ймовірність втрат за навантаженням - pн = (1- V / N) × pt
  • 32. Перша формула Ерланга • При великій кількості джерел навантаження повнодоступній КС можуть розглядатися як система з найпростішим потоком викликів типу М/M/V/L. У цьому випадку справедлива перша формула Ерланга: y v! p p p E ( y ) . v k 0 v å= = = = = k t в н v y k! • Перша формула Ерланга табульована. При сучасному розвитку обчислювальної техніки значення функції можуть бути обчислені з використанням комп`ютерних програм Mathcad, Matlab та інших. При цьому при великій кількості приладів доцільно використовувати зв`язок розподілу Ерланга з розподілом Пуассона.
  • 33. На рис. 15 у графічному вигляді зображені функції Ерланга для значень параметра рівних відповідно 5, 10, 15, 20, 25 і 30. Рисунок 15 - Вид функцій Ерланга
  • 34. • Дякую за увагу