Ринкова економіка неможливабез діяльності окремих економічних
суб’єктів, насамперед підприємців, які здійснюють свою діяльність
для створення економічних благ і послуг, що задовольняють
водночас і суспільні потреби, і власні матеріальні інтереси.
3.
Підприємець – цетой, хто за
допомогою все новіших і новіших
комбінацій факторів виробництва,
їх властивостей здійснює
реалізацію нововведень і тим
самим забезпечує економічне
зростання.
Характерні якості підприємця – це
здатність і готовність: виявити
ініціативу, приймати рішення, йти
на ризик, розуміти ринок та його
розвиток, прагнути до
нововведень, керувати людьми
(співробітниками, клієнтами,
постачальниками і конкурентами,
виробничими радами і
профспілками).
4.
Підприємництво – цеініціативна, самостійна діяльність осіб
або підприємств, спрямована на отримання прибутку,
здійснювана на свій страх і ризик, під особисту майнову
відповідальність.
5.
Сучасна економічна літературавиокремлює три головних функції сфери підприємницької
діяльності:
ресурсну (формування і продуктивне використання капіталу, трудових, матеріальних
та інформаційних ресурсів);
організаційну (організація маркетингу, виробництва, збуту і реклами та інших
господарських справ);
інноваційну (новаторські ідеї, генерування та активне використання ініціативи).
6.
Підприємництво здійснюється вбудь-якій галузі господарської діяльності, не
забороненій законом: промисловості, сільському господарстві, торгівлі,
побутовому обслуговуванні, видавничій, банківській і консультаційній діяльності, у
сфері операцій з цінними паперами тощо. Основними сферами підприємницької
діяльності є: виробництво (продукції, послуг), торгівля і комерційне
посередництво.
Об’єктами підприємницької діяльностіє товари, продукти, послуги.
Можна виокремити три основні форми підприємництва:
· індивідуальне;
· колективне;
· державне.
У колективномупідприємництвігосподарські операції
здійснюютьсяколективним суб’єктом, яким виступаєтовариство.
Товариства можуть бути юридичнимиі неюридичнимиособами.
Підприємницькадіяльність у будь-якій сфері регулюється державою
через механізмфінансової системи(податки, кредити, страхування
тощо).
Отримання прибутку –дуже важлива мета для
підприємця. Однак це не самоціль. Для нього головне
– використання прибутку для його
зростання шляхом розширення, модернізації,
структурної перебудови виробництва.