Інтелектуал

1. ВИПУСК №7 30 / / 03/ / 2021
СТР. 1
ІНТЕЛЕКТУАЛ
ВІТАЄМО ВСІХ ЖІНОК ЗІ СВЯТОМ 8 – ГО БЕРЕЗНЯ!
8 березня в багатьох країнах світу відзначається
Міжнародний жіночий день. В Україні
це свято традиційно дуже популярне і усе ще
залишається вихідним днем, попри
декомунізацію.
Історія цього Дня бере початок ще з кінця ХІХ
століття. Основа його – політична, а
засновницями його були активні небайдужі
жінки, які виборювали власні права і свободи в
абсолютно чоловічому світі.
Історично так сталося, що на початок новітнього
часу становище жінок було критичним. У
переважній більшості країн світу жінки
вважалися нижчими у плані сприйняття за
чоловіків, неспроможними ухвалювати рішення,
а тим більш брати участь у політичному,
державотворчому процесі. Що б ми не взяли –
освіту, медицину, науку, політику – всюди
панували чоловіки.
Перші жінки-лікарки, освітянки, науковці,
політики, бізнесменки – всі вони були схожі
на тих відчайдухів, які, набравшись
надзвичайної мужності та волі, наважились
вирватися за межі гендерної сегрегації.
І натепер вже майже півтора століття жінки
відстоюють свої права, ведуть боротьбу за
рівноправ’я з чоловіками. І навіть сьогодні це
не втратило своєї актуальності.
Вітаємо з Міжнародним жіночим днем !
Усіх жінок та дівчат від щирого серця
вітаємо зі святом Весни!
Щиро бажаємо весняної повені щастя, натхнення,
любові, оновлення,
процвітання, віри.
Віри в краще майбутнє – воно неодмінно настане!
Віри в людей – вони переважно є добрими!
Віри в себе – це є запорука успіху!
Редактори газети:
Учениці 10 класу
Савко Юлія
Херувімова Анастасія

2. ВИПУСК №7 30 / / 03 / / 2021 ГАЗЕТА
СТР. 2
В ЦЬОМУ ВИПУСКУ
ВІТАННЯ З 8 – М БЕРЕЗНЯ НАЙВІДОМІШІ ЖІНКИ
ДАВНЬОЇ ТА
СУЧАСНОЇ
УКРАЇНИ
ІНТЕРВ`Ю
“ДИСТАНЦІЙНЕ
НАВЧАННЯ + ТА -
“.
Найвідоміші жінки давньої та сучасної України.
Велика київська княгиня Ольга
Видатна історична постать, одна із золотих сторінок нашої багатовікової історії. Вона була
дружиною князя Ігоря І і матір’ю Святослава І Хороброго. Ця мудра, сильна, харизматична жінка
на цілих 17 років стала правителем Київської Русі — однієї з наймогутніших держав того часу.
Ліна Костенко
Видатна українська письменниця, поетеса, почесний професор
Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та
Чернівецького університетів. Ліна Костенко є лауреатом
Шевченківської премії, премії Антоновичів, премії Петрарки,
Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги, вона
нагороджена Почесною відзнакою Президента України і Орденом князя Ярослава Мудрого V
ступеня.
Анна Ярославна або Анна Київська
Донька Великого князя Київського Ярослава I Мудрогота його другої
дружини — дочки короля Шотландії і Швеції Інгігерди (Ірини), онука по
матері Улофа III Шетконунга, друга дружина французького короля Генріха I
Капета, королева Франції, мати майбутнього короля Філіпа І, прабабцею
майже 30 французьких королів!
Роксолана або Хюррем Султан
Видатна постать історичної доби ХІV століття. Ця легендарна жінка
стала великою Роксоланою, що в перекладі з турецької означає «жінка з
Русі» і запам’яталась в історії як найяскравіша правителька Османської
імперії, яка змогла повернути хід історії так, як потрібно було їй.
Леся Українка
Видатна українська письменниця, поетеса, перекладач і
культурна діячка. Багато її творів визнані шедеврами
світової літератури. Перший свій вірш вона написала у дев’ять років, останній –
у 40 років. Всього Леся Українка написала біля 270 віршів, а
ще поеми і віршовані драматичні твори.
Маруся Чурай
Напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів
Хмельниччини. Їй приписують авторство низки відомих у народі пісень: «Ой
не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвіт встали козаченьки» та
багато інших українських пісень, що за кілька століть уже стали народними.

3. ВИПУСК №7 30 / / 03 / / 2021 ГАЗЕТА
СТР. 3
Соломія Крушельницька
Легенда оперної сцени, Вагнерівська примадонна XX століття. Вона з тріумфом
виступала на сценах багатьох оперних театрів світу, зокрема Кремони, Трієста,
Одеси, Львова, Буенос-Айреса, Варшави, Петербурга, Парижа, Неаполя, Риму,
Генуї, Мілану та інших. У 1904 на запрошення Дж. Пуччіні виконала партію
Батерфляй в його оновленій опері “Чіо-Чіо-сан” в театрі “Гранде” в Північній Італії.
Після її блискучого виконання ця опера здобула всесвітнє визнання, а зворушений і
вдячний Пуччіні надіслав Крушельницькій свій портрет із написом:
“Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй”. Співати з Соломією на одній сцені
вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін.
Наталія Полонська-Василенко
Одна з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, авторка
майже 200 наукових праць у царині історії Запоріжжя та Південної України. Її археографічні
студії стали одним із джерел розвитку української історичної науки. Дійсний член Наукового
товариства ім. Шевченка, академік Української Вільної Академії наук та Міжнародної Академії
наук у Парижі, Професор Українського вільного університету у Празі та Мюнхені.
Ада Роговцева
Відома українська акторка театру та кіно, Народна
артистка України, професор Національного
університету культури, Герой України. Ада
Миколаївна лауреат числених премій, володар
багатьох звань, орденів і нагород. Вона зіграла дуже
багато визначних ролей у театрі і кіно, її внесок в українську культуру
величезний. І, навіть, сьогодні продовжує нас дивувати своїм талантом,
акторка часто з’являється на телеекранах у сучасних кінострічках та
різноманітних проектах.
Найвідоміші жінки давньої та сучасної України.
Марія Заньковецька
Актриса і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця ХІХ і початку ХХ століть.
Вона увійшла в історію театру як видатна українська трагедійна актриса, що в створюваних
сценічних образах уособлювала символ української жінки.
Євгенія Мірошниченко
Відома українська оперна співачка, педагог, професор. Талановта українка з лірико-колоратурним
сопрано була солісткою Київського театру опери та балету, виступала
на багатьох світових сценах. Євгенія Семенівна за своє життя здобула
всесвітнє визнаня і отримала багато нагород, серед яких: звання Героя
України, Кавалер ордена Ярослава Мудрого, ордена «За розбудову України», ордена Слави
«На вірність Вітчизні», ордена «Знак Пошани», «За досягнення в культурі», міжнародної
нагороди — ордена св. Станіслава, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка,
лауреат Міжнародного конкурсу вокалістів у Тулузі, володарка Почесного титулу «Зірка
українського мистецтва» та інші.
Катерина Білокур
Українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця «наївного
мистецтва». Талановита українка, яка дивовижною силою своєї фантазії передавала на полотні
незвичайну красу, розмаїття квітів рідної землі. Якось на виставці у Парижі всесвітньо відомий
митець Пабло Пікасо побачив полотна української художниці, він був вражений талантом
майстрині. “Якби у Франції була така жінка, ми б змусили весь світ говорити про неї”, —
захоплено сказав художник.
Своєю багатогранною діяльністю ці видатні українські жінки вплинули на розвиток і становлення української
держави.

4. ВИПУСК №7 30 / / 03 / / 2021 ГАЗЕТА
СТР. 4
12 березня відбувся виховний захід "Масляна", який підготували учні 6-А класу під керівництвом Лобач О.М. у
співпраці з вчителем музики Касьяненко А.С.. Метою заходу було: ознайомити учнів із традицією святкування
Масляної; розширити уявлення про народну культуру; привернути увагу сучасних дітей до історії та культури
українського народу; виховувати любов до народних традицій.
Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів.
Справжня забава, яка зберегла свої традиції в наші дні з язичницької
культури. Цей смачне і неймовірно ситне свято триває цілий тиждень,
який передує настанню Великого посту. Сьогодні Масляна є одним з
церковних свят і називається ще Мясопустним або Сирним тижнем.
Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим
постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось
молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для
приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана. У народі це свято асоціюється з смачними печеними
млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від
сну і прогнати геть зиму.
Частування
Перед майбутнім постом в масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з
яких традиційно були млинці. Пекли їх на масляному тижні щодня, а особливо багато їх готували, починаючи з
четверга. Саме рум'яні млинці своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися у людей з сонцем.
Різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині і передавалися через покоління. У кожної
газдині були свої фірмові інгредієнти, але в основному, млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або
кукурудзяного борошна. У тісто додавали різні продукти: вершки, масло, яблука, ікру, гарбуз або картоплю.
Традиції
Один з давньоруських звичаїв полягав у тому, що перший спечений млинець був за упокій усіх померлих
родичів. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні.
У неділю перед масляним тижнем традиційно провідували родичів, сусідів чи друзів, а також запрошували їх в
гості. Саме в цей день за святковим столом можна було вживати м'ясо, останній раз перед Великим постом. Цю
неділю називали м'ясною. У п'ятницю було прийнято пригощати млинцями своїх зятів, які неодмінно відправлялися
в гості в будинок тещі.
Розваги
У стародавні часи це свято не обходилося без катань на конях, а молоді хлопці старалися спеціально
до Масниці обзавестися саньми і прокатати молодих дівчат. Молоді пари обов'язково брали участь у таких
розвагах. Упряжки з кіньми з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо
сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму. Іншою поширеною розвагою було катання на санках з гір.
Веселі спуски з поворотами і падіннями користувалися великою популярністю у молоді.
Діти та підлітки щодуху каталися на прикрашених гойдалках. Було прийнято влаштовувати цікаві та веселі ігри.
У цей час старші хлопці та дівчата активно залицялися одне до одного і шукали собі наречених, щоб
після Великодня зіграти весілля.
Якщо на Масляну ще лежав сніг, на гуляннях будувалися снігові містечка або фортеці. Потім різні групи
учасників намагалися штурмом взяти сніжне укріплення супротивників. Цей процес супроводжувався
веселою грою в сніжки.
Ближче до вечора традиційно розпалювалося велике багаття, на якому згоряло солом'яне опудало зими, що йде;
до цього його весь день возили по вулицях. Опудало встановлювали в центрі багаття, всіляко жартували над ним і
лаяли його. Навколо вогнищ водились веселі хороводи з піснями і танцями.
Свято Масляна в нашій гімназії