Звіт про роботу за 8 місяців 2021 року відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії №2, в тому числі для нейрохірургічних хворих з інсультним блоком
Щороку 29 вересня відзначається Всесвітній день серця (World Heart Day), покликаний інформувати суспільство про глобальну проблему серцево-судинних захворювань, які являються провідною причиною смерті у світі.
Головним викликом стала пандемія COVID-19. Люди з серцево-судинними захворюваннями більш уразливі до проявів коронавірусної хвороби, а тому для збереження здоров’я мають дотримуватися протиепідемічних норм і рекомендацій.
Здоров’я людини на 50% залежить від способу життя. Це означає, що людина може вдвічі зменшити ризик виникнення тяжких захворювань, в тому числі серцево-судинних, змінивши своє харчування, активність, вагу тощо. Лише здоровий спосіб життя є дієвим способом профілактики хронічних неінфекційних захворювань.
До Вашої уваги віртуальна виставка, присвячена Всесвітньому дню серця «Постковідний синдром: як захистити серце».
17 вересня 2023 року виповнюється 115 років від дня народження Дмитра Федоровича Чеботарьова (1908–2005) – всесвiтньовiдомого вченого-геронтолога, клініциста, академіка Академії медичних наук України, академіка Національної академії наук України, лауреата Державної премiї України в галузі науки і техніки, Заслуженого дiяча науки України, директора Інституту геронтології.
З ім’ям визначного вченого пов’язано становлення геріатрії як нового розділу медицини, розвиток клінічної фізіології у віковому аспекті, розробка форм організації медико-соціальної допомоги людям похилого віку. Наукові праці присвячені захворюванням шлунково-кишкового тракту, стану внутрішніх органів у вагітних, питанням геронтології та геріатрії тощо.
Віртуальнеа виставка книнг, присвячених здоровому способу життя: про користь овочів, фруктів і ягід, про культуру харчування, про чудові дієти, про шкоду куріння тощо.
9 травня 2022 року виповнюється 100 років від дня народження стоматолога, доктора медичних наук, професора кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету, заслуженого діяча науки і техніки України, засновника Асоціації стоматологів України, академіка Української академії наук і АН вищої школи України, ветерана Другої світової війни, Данилевського Миколи Федоровича (1922-2006). Вчений зробив вагомий внесок в організацію вищої стоматологічної освіти, підготовку науково-педагогічних і лікарських кадрів, розвиток вітчизняної науки.
До цієї дати відділ медичних наук пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Данилевський Микола Федорович - відомий вчений, фундатор пародонтології в Україні».
Запрошуємо до перегляду!
Напади епілепсії були відомі людям дуже давно. Її то приймали за одержимість демонами, то пов'язували з особливою обдарованістю людини. На сьогоднішній день та чи інша форма патології спостерігається у 10 людей із 1000. Симптоми можуть виникати і у новонароджених дітей, і у літніх людей, у чоловіків та у жінок з однаковою частотою. Більш того, подібні процеси протікають у центральній нервовій системі деяких тварин, наприклад собак. Основний механізм появи нападів – це синхронізація роботи всіх нервових клітин у певній зоні. Вона називається епілептогенним осередком і визначає набір симптомів та їх виразність. Всупереч поширеній думці, захворювання не обмежується судомами зі втратою свідомості. Існує велика кількість варіантів нападів з різноманітною симптоматикою, яка залежить від зони мозку, в якій виникає патологічне вогнище.
Робота головного мозку – це найскладніший процес, що вимагає постійної взаємодії багатьох структур. Збій на будь-якому рівні може спричинити формування епілептогенного вогнища. Серед найчастіших причин епілепсії у дорослих та дітей виділяють: спадковість; черепно-мозкові травми; гострі чи хронічні інтоксикації, особливо алкоголізм; інфекційні ураження головного мозку або його оболонок (енцефаліти, менінгіти); гострі та хронічні порушення мозкового кровообігу, у тому числі інсульти; злоякісні та доброякісні пухлини в порожнині черепа; пологові травми; паразити, що розвиваються в структурах головного мозку: ехінокок, свинячий ціп'як; нейродегенеративні захворювання (хвороба Альцгеймера, розсіяний склероз, хвороба Піка); гормональні збої, особливо нестача тестостерону; порушення обміну речовин тощо. Трапляється, коли причину появи епілепсії так і не вдається виявити. У цьому випадку захворювання називають ідіопатичним.
Звіт про роботу за 8 місяців 2021 року відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії №2, в тому числі для нейрохірургічних хворих з інсультним блоком
Щороку 29 вересня відзначається Всесвітній день серця (World Heart Day), покликаний інформувати суспільство про глобальну проблему серцево-судинних захворювань, які являються провідною причиною смерті у світі.
Головним викликом стала пандемія COVID-19. Люди з серцево-судинними захворюваннями більш уразливі до проявів коронавірусної хвороби, а тому для збереження здоров’я мають дотримуватися протиепідемічних норм і рекомендацій.
Здоров’я людини на 50% залежить від способу життя. Це означає, що людина може вдвічі зменшити ризик виникнення тяжких захворювань, в тому числі серцево-судинних, змінивши своє харчування, активність, вагу тощо. Лише здоровий спосіб життя є дієвим способом профілактики хронічних неінфекційних захворювань.
До Вашої уваги віртуальна виставка, присвячена Всесвітньому дню серця «Постковідний синдром: як захистити серце».
17 вересня 2023 року виповнюється 115 років від дня народження Дмитра Федоровича Чеботарьова (1908–2005) – всесвiтньовiдомого вченого-геронтолога, клініциста, академіка Академії медичних наук України, академіка Національної академії наук України, лауреата Державної премiї України в галузі науки і техніки, Заслуженого дiяча науки України, директора Інституту геронтології.
З ім’ям визначного вченого пов’язано становлення геріатрії як нового розділу медицини, розвиток клінічної фізіології у віковому аспекті, розробка форм організації медико-соціальної допомоги людям похилого віку. Наукові праці присвячені захворюванням шлунково-кишкового тракту, стану внутрішніх органів у вагітних, питанням геронтології та геріатрії тощо.
Віртуальнеа виставка книнг, присвячених здоровому способу життя: про користь овочів, фруктів і ягід, про культуру харчування, про чудові дієти, про шкоду куріння тощо.
9 травня 2022 року виповнюється 100 років від дня народження стоматолога, доктора медичних наук, професора кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету, заслуженого діяча науки і техніки України, засновника Асоціації стоматологів України, академіка Української академії наук і АН вищої школи України, ветерана Другої світової війни, Данилевського Миколи Федоровича (1922-2006). Вчений зробив вагомий внесок в організацію вищої стоматологічної освіти, підготовку науково-педагогічних і лікарських кадрів, розвиток вітчизняної науки.
До цієї дати відділ медичних наук пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Данилевський Микола Федорович - відомий вчений, фундатор пародонтології в Україні».
Запрошуємо до перегляду!
Напади епілепсії були відомі людям дуже давно. Її то приймали за одержимість демонами, то пов'язували з особливою обдарованістю людини. На сьогоднішній день та чи інша форма патології спостерігається у 10 людей із 1000. Симптоми можуть виникати і у новонароджених дітей, і у літніх людей, у чоловіків та у жінок з однаковою частотою. Більш того, подібні процеси протікають у центральній нервовій системі деяких тварин, наприклад собак. Основний механізм появи нападів – це синхронізація роботи всіх нервових клітин у певній зоні. Вона називається епілептогенним осередком і визначає набір симптомів та їх виразність. Всупереч поширеній думці, захворювання не обмежується судомами зі втратою свідомості. Існує велика кількість варіантів нападів з різноманітною симптоматикою, яка залежить від зони мозку, в якій виникає патологічне вогнище.
Робота головного мозку – це найскладніший процес, що вимагає постійної взаємодії багатьох структур. Збій на будь-якому рівні може спричинити формування епілептогенного вогнища. Серед найчастіших причин епілепсії у дорослих та дітей виділяють: спадковість; черепно-мозкові травми; гострі чи хронічні інтоксикації, особливо алкоголізм; інфекційні ураження головного мозку або його оболонок (енцефаліти, менінгіти); гострі та хронічні порушення мозкового кровообігу, у тому числі інсульти; злоякісні та доброякісні пухлини в порожнині черепа; пологові травми; паразити, що розвиваються в структурах головного мозку: ехінокок, свинячий ціп'як; нейродегенеративні захворювання (хвороба Альцгеймера, розсіяний склероз, хвороба Піка); гормональні збої, особливо нестача тестостерону; порушення обміну речовин тощо. Трапляється, коли причину появи епілепсії так і не вдається виявити. У цьому випадку захворювання називають ідіопатичним.
30 січня відзначається Всесвітній день допомоги хворим на проказу.
Основним девізом цього дня є боротьба з дискримінаційним ставленням до людей, хворих на проказу, надання їм усіх прав і можливостей для повноцінного життя, соціально-економічної реадаптації в суспільстві.
За даними ВООЗ, щорічно у світі реєструють 230 тисяч нових випадків лепри. Хвороба трапляється на всіх континентах, найпоширеніша у країнах Африки, Азії, Центральної та Південної Америки.
До Всесвітнього дня допомоги хворим на проказу відділ медичних наук підготував віртуальну виставку.
Запрошуємо до перегляду.
3. Швед М.І.
Сучасні технології та
методи кардіореабілітації
/ Швед М.І., Левицька Л.В. –
Київ: Видавничий дім
Медкнига, 2016. – 144 с.
У монографії розглянуті
принципи та методи реабілітації
кардіологічних хворих, в тому
числі тих, які перенесли гострий
коронарний синдром,
неускладнений або ускладнений
інфаркт міокарда.
Книга рекомендована
лікарям кардіологам, терапевтам
та ін.
4. Ігнатьєва В.І.
Порушення слуху у
хворих на туберкульоз
легень / В.І. Ігнатьєва,
М.І. Гуменюк, С.О. Черенько.
– Київ: ТОВ Велес, 2019. –
122 с.
У книзі етіологія,
патогенез, діагностика та лікування
гострої сенсоневральної
приглухуватості розглядається
поряд з іншими побічними
реакціями антимікобактеріальної
терапії у хворих на туберкульоз.
Видання розраховане на
лікарів-отоларингологів,
фтизіатрів.
5. Лучевая диагностика
интерстициальных
заболеваний легких
/ Г.Е. Труфанов [и др.]. – Санкт-
Петербург: Медкнига «ЭЛБИ-
СПб», 2011. – 128 с.
У керівництві викладена
променева семіотика інтерстиціальних
захворювань легень, у якій
представлені дані рентгенологічного
дослідження і КТ. Даються
рекомендації по тактиці променевого
дослідження, наводиться
диференціальна діагностика.
Для спеціалістів з променевої
діагностики, пульмонологів,
алергологів, терапевтів.
6. Бояринцев В.В.
Хроническая
печеночная недостаточность
/ В.В. Бояринцев,
Д.Е. Кутепов. – Санкт-
Петербург: Фолиант, 2017. –
188 с.
У монографії висвітлені
питання етіології, клінічної картини і
діагностики хронічної печінкової
недостатності. Окрема глава
присвячена трансплантації печінки як
основного методу лікування хворих з
печінковою недостатністю.
Для лікарів відділень
інтенсивної терапії, хірургів,
трансплантологів, гепатологів та ін.
7. Травматология и
ортопедия детского и
подросткового возраста /
под ред. С.П. Миронова. –
Москва: ГЭОТАР-Медиа,
2017. – 416 с.
У книзі особлива увага
приділена вродженим
захворюванням, правильне і
своєчасне лікування яких
дозволить знизити інвалідизацію
населення. Описано лікування
вродженого вивиху стегна,
вроджених деформацій хребетного
стовпа, м'язової кривошиї,
ортопедичних ускладнень ДЦП та
ін.
8. Сидорова И.С.
Преєклампсия
/ И.С. Сидорова. – Москва:
ООО «Издательство
«Медицинское
информационное агенство»,
2016. – 528 с.
Прееклампсія - основна
причина материнської і перинатальної
смертності. У книзі детально описано
лікування прееклампсії та надано
рекомендації щодо розродження.
Окремі розділи книги присвячені
гіпертензивним розладам, HELLP-
синдрому, гострого респіраторного
дистрес-синдрому дорослих, ДВС-
синдрому, поєднаним формам
прееклампсії.