1. Передмова
Шановні колеги! Ви тримаєте в руках методичний посібник, за допомогою
якого зможете значно урізноманітнити свої дидактичні прийоми проведення
уроків. Посібник складено відповідно до нової навчальної програми для
загальноосвітніх навчальних закладів (12-річна школа) на 2005 рік
(Математика. Київ, 2004). Посібник допоможе готуватися до уроків учителям,
котрі працюють як за підручником А. Г. Мерзляка, В. Б. Полонського, М. С.
Якіра «Математика. 5 клас», так і за підручником Г. М. Янченко, В. Р. Кравчука
«Математика. 5 клас».
Якщо учні та вчитель працюють за іншими підручниками, то
пропонований матеріал буде безперечно корисним на окремих етапах уроку,
наприклад актуалізація опорних знань учнів, підсумок уроку. Матеріал може
бути також використаний на додаткових заняттях або з метою перевірки
(контролю) знань учнів.
Видання містить таблицю календарного планування.
Упродовж вивчення кожної теми передбачається проведення самостійних
робіт (разом 26), мета яких — визначити рівень засвоєння матеріалу теми і
вчасно заповнити прогалини в знаннях учнів.
Кожна самостійна робота оцінюється у 12 балів. Завдання з позначкою «°»
відповідають І і II рівням навчальних досягнень учнів. Загальна оцінка за всі
такі правильно виконані завдання — 6 балів. Завдання з позначкою «*»
відповідають IV рівню навчальних досягнень учнів і оцінюються в 3 бали.
Завдання, що відповідають III рівню навчальних досягнень учнів, подано без
позначок; такі завдання оцінюються також у 3 бали.
Кожна тема закінчується проведенням тематичного оцінювання у вигляді
тематичної контрольної роботи. Кількість робіт для тематичного оцінювання
відповідає вимогам та рекомендаціям інструктивного листа МОН України. Але
вчитель може скористатися й іншими виданнями (Х.:Веста: Вид-во «Ранок»):
«Тематичне оцінювання. Математика. 5 клас», «Математика. 5 клас. Заліковий
зошит для тематичного оцінювання та навчальних досягнень» Л. Г. Стадник та
«Математика. Зошит для контрольних і самостійних робіт. 5 клас» А. І. Корнес,
С. П. Бабенко. Усі ці видання відповідають програмі 12-річної школи. Кожне із
запропонованих видань не повторює вправи, тому їх можна використовувати як
джерело додаткових завдань для проведення різних видів робіт.
Декілька слів щодо засобів і прийомів використання даного методичного
посібника, який, без сумніву, стане в пригоді кожному вчителю, особливо
молодому спеціалісту.
У більшості уроків матеріалу дещо більше, ніж потрібно. Це зроблено з
певною метою: дати змогу вчителю планувати кожний урок у відповідності до
можливостей класу, технічних засобів і т. ін. Виконання всіх запропонованих
для уроку вправ ні в якому разі не треба вважати обов'язковим. У деяких
випадках автор звертається до «Збірника задач і завдань для тематичного
оцінювання. Математика. 5 клас» (А. Г. Мерзляк та ін.).
Усі уроки складаються з типових етапів. Перший етап — організаційний
момент — в більшості уроків опущено — формат його проведення цілком на
ваш розсуд.

2. Другий етап — перевірка домашнього завдання — детально описаний
лише в тих уроках, де він виходить за рамки простого збирання зошитів на
перевірку. Утім, учитель завжди має запитати учнів про труднощі, які виникли
під час виконання домашнього завдання.
Етап актуалізації опорних знань містить спеціально підібрані завдання, що
мають за мету нагадати учням певний матеріал для більш легкого засвоєння
нового.
Вивчення нового матеріалу найчастіше базується на матеріалі підручника,
який подано досить вдало.
Такий етап роботи, як підсумок уроку, здається автору необхідною
складовою навчального процесу, бо саме цей етап призначений
систематизувати вивчений матеріал і націлити учнів на плідну роботу вдома.
Тому на нього в цьому посібнику звертається особлива увага.
Здається доцільним якнайбільше урізноманітнювати дидактичні прийоми
роботи на таких етапах, як актуалізація опорних знань, закріплення матеріалу,
підсумок уроку. Базовими з них є такі.
1. «Взаємоперевірка в парах». Це взаємооцінювання описано в уроці 2, але
здається необхідним зупинитися на ньому і в передмові. Мета цього прийому
— подолати страх навчання, розвити аналітичне мислення учнів та їх здатність
знаходити помилки й оцінювати, наскільки вони суттєві. Але вчитель має
розуміти, що без спеціальної психологічної підготовки учнів взаємоперевірка
може спровокувати в класі прояви недоброзичливості, заздрощів, навіть досить
глибокі конфлікти. Щоб цього не трапилось, треба сформувати пари таким
чином, щоб учні в них були на одному рівні засвоєння знань, слід також як
можна частіше нагадувати учням, що помилок не робить тільки той, хто взагалі
нічого не робить, що помилка — це частіше за все ознака не низького рівня
знань, а скоріше, неуважності, що страшна не помилка як така, а страх перед
тим, що доведеться її визнати і виправити.
Під час проведення взаємоперевірки автор пропонує учням
використовувати нижчеописану систему записів. Учень, який здійснює
перевірку, робить контрастного кольору олівцем такі позначки: « + » — якщо
вправу виконано правильно, «-» — неправильно, «0» — якщо вправу не
виконано. Учні звикають до цієї системи за два-три уроки. Пізніше можна
ввести більш складну систему оцінювання, в якій позначка « + » — на 100 %
правильно виконана вправа, « + » — виконана на 75 %, « + » — виконана на
50%, «-» — виконана на 25 %, «0» — 0 %. Але ця система доцільна тільки в тих
класах, в яких між учнями переважають взаємоповага й бажання допомогти.
Крім того, аналізуючи виконання завдання, для перевірки якого було
запроваджено цей метод, учитель повинен зі всією рішучістю припинити
спроби учнів несправедливо оцінювати своїх «партнерів».
2. Дидактичні ігри, які пропонуються в посібнику, детально описані в
кожному окремому випадку.
3. Відповіді на планшетах — зручний і стислий вигляд відповідей. Але на
практиці потрібно витратити деякий час, щоб домовитися про систему запису
на планшетах, яка буде зручною як для вчителя, так і для учнів.
І ще декілька зауважень.
Для великої кількості робіт необхідно підготувати допоміжні матеріали:

3. плакати, кодоплівку, записи на дошці, спеціальні аркуші із завданнями тощо.
На перший погляд, усе це ускладнює роботу вчителя. Але ж при існуванні
сучасної оргтехніки множення додаткових матеріалів не є чимось складним,
тим більше що переважна частина їх поступово накопичується у вчителя, і чим
далі, тим менше часу витрачається на підготовку. Особливу увагу автор звертає
на засіб бліцопитування. Відповідний матеріал можна просто скопіювати з
тексту посібника, скомпонувати та розмножити за допомогою копіювальної
техніки.
У тих випадках, коли пропонується оцінити в журналі всіх учнів,
виключення можна зробити тільки для тих, хто отримав незадовільні оцінки
через хворобу або з іншої поважної причини.
Слід зазначити, що хід уроку, запропонований у посібнику, зовсім не
виключає широко вживаної практики оголошення домашнього завдання на
початку уроку.
У тексті посібника наведено сторінки підручників і посібників, де учні
можуть знайти теоретичний матеріал, і номери вправ, що вони мають виконати
на уроці або як домашнє завдання. При цьому підручник А. Г. Мерзляка та ін.
позначений у посібнику [1], підручник Г. М. Янченко та ін.— [2], «Збірник
задач для тематичного оцінювання. Математика. 5 клас» А. Г. Мерзляка та ін.—
[3], «Книга для вчителя» А. Г. Мерзляка та ін.— [4], «Книга для вчителя» Г. М.
Янченко та ін.— [5]. (Докладніше про ці видання див. у списку літератури.)
Сподіваюсь, що цей посібник допоможе вам у роботі, та бажаю
успіху всім своїм колегам.
Автор