Вигнання нацистських
окупантів із Чернігівщини
в 1943 році
Бутко Сергій Володимирович,
співробітник Українського інституту національної пам’яті
Підбитий танк
Кільцевій
• Битва за Чернігів (облога Чернігова) — частина бойових дій під час
оборони України проти окупаційних військ РФ в рамках повномас-
штабного вторгнення РФ до України, що почалося 24 лютого 2022 р.
• ЗЛОЧИНИ РАШИСТІВ ПРОТИ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ: 24 лютого
2022 року внаслідок військової агресії Росії в
Чернігівській області загинули 684 цивільних. Ще
1349 зазнали поранень.
• Було зруйновано 27 мостів і шляхопроводів. У Чернігівській області
російські солдати пошкодили або зруйнували близько 3,5 тисяч
будівель, серед них 80 % — це житло.
• В Чернігові російські військові завдали руйнувань 27 (з 34) школам та
37 (з 52) дитячим садкам, 3 (з 4) лікарням.
• Після визволення області від російської окупації загарбники
продовжують артилерійські обстріли та авіаційні удари по
прикордонню.
• У російських планах блискавичного захоплення Києва
наприкінці лютого 2022 року Чернігівщині та її обласному
центру відводилася роль «північних воріт». Цим
напрямком сухопутні війська РФ мали швидко просунутися
на допомогу основним силам до столиці України.
• Основною логістичною артерією мав стати автошлях Нові
Яриловичі – Чернігів – Київ. Сам Чернігів мав відігравати
роль логістичного центру, звідки залізницею та
автошляхами через річку Десну переправлялися б засоби
ведення війни.
• Опір українців на Чернігівщині – і
військових, і місцевих жителів зламав усі
плани ворога.
Із лав Небесного війська
оборонців Чернігова в 2022 р.
Горить
Епіцентр
Карта бойових дій станом на 27 березня 2022 року
"Неможливість взяти під
контроль Чернігів
призвела до того, що
російське угрупування під
Києвом не змогло
реалізувати свої
пропагандистські плани
«Київ за три дні». Це їм не
вдалося, тому що плече
підвозу було 300 км, без
взяття Чернігова це
розтягнулось на багато
кілометрів. Фактично у
цьому сенсі Чернігів
врятував Київ від облоги і
бойових дій", – вважає
Михайло ЖИРОХОВ.
Воєнний історик
Михайло ЖИРОХОВ
Вигнання нацистських
окупантів із Чернігівщини в
1943 році
ЧОМУ ВИГНАННЯ, А
НЕ ВИЗВОЛЕННЯ?
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про засудження комуністичного та націонал-
соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та
заборону пропаганди їхньої символіки»
• Стаття 2. Засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів
• 1. Комуністичний тоталітарний режим 1917-1991 років в Україні визнається злочинним і таким, що
здійснював політику державного терору, яка характеризувалася численними порушеннями прав людини
у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, депортацій, катувань, використання
примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з етнічних, національних,
релігійних, політичних, класових, соціальних та інших мотивів, заподіянням моральних і фізичних
страждань під час застосування психіатричних заходів у політичних цілях, порушенням свободи совісті,
думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму, та у зв’язку з цим
засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина.
• 2. Націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим визнається в Україні злочинним і таким,
що здійснював політику державного терору, яка характеризувалася численними порушеннями прав
людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, катувань, використання примусової
праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з расових, етнічних мотивів, порушенням
свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму, та у
зв’язку з цим, спираючись на встановлені Нюрнберзьким міжнародним військовим трибуналом 1945-
1946 років факти, засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і
громадянина.
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про увічнення перемоги над
нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років»
• З ПРЕАМБУЛИ Закону:
• «усвідомлюючи, що Друга світова війна 1939-1945 років, що
розпочалася внаслідок домовленостей націонал-
соціалістичного (нацистського) режиму Німеччини та
комуністичного тоталітарного режиму СРСР, стала
найбільшою трагедією людства у XX столітті,
• зважаючи на те, що під час Другої світової війни 1939-1945
років націонал-соціалістичним (нацистським) та
комуністичним тоталітарним режимами на території України
було вчинено численні злочини проти людства та людяності,
воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого Україні
та Українському народові було завдано величезних втрат».
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про увічнення перемоги над
нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років»
•«Стаття 2. Форми увічнення перемоги над нацизмом у
Другій світовій війні 1939-1945 років
•1. Основними формами увічнення перемоги над нацизмом
у Другій світовій війні 1939-1945 років є:
•1) відзначення Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги,
днів вигнання нацистів з України,
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
Севастополя, інших адміністративно-територіальних
одиниць […]».
Пояснення від істориків та Українського
інституту національної пам’яті
• Термін «визволення» передбачає волю, свободу, а у 1943-1944 роках
Україна НЕ стала вільною.
• Із вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, а опинилася
під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та
депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого
кримськотатарського народу.
• СРСР ставив за мету НЕ визволення українського народу, а відновлення
тоталітарного режиму на цих територіях.
• Свободу український народ виборов 24 серпня 1991 року
— визволення України відбулося тільки з розпадом
Радянського Союзу.
23-25 серпня 1941 року – одна з найчорніших й
катастрофічних сторінок в історії Чернігова
• У ті дні нищівне бомбардування
німецькими літаками «Легіону Конкор»
Чернігова.
• Тисячі людей, насамперед цивільного
населення загинули, значна частина (центр і
промислова зона) міста перетворилася на
палаючу руїну.
• Якоїсь визначеної кількості жертв цього
варварства досі немає.
• Внаслідок цього та радянських та німецьких
бомбардувань у вересні 1943 року обласний
центр було зруйновано на 70%, у чорному
рейтингу найбільш постраждалих міст СРСР
під час німецько-радянської війни зайняв
4-е місце після Севастополя,
Сталінграда і Воронежа.
ЗРУЙНОВИЙ ЧЕРНІГІВ, 1943 р.
ЗРУЙНОВИЙ ЧЕРНІГІВ, 1943 р.
ЗРУЙНОВИЙ ЧЕРНІГІВ, 1943 р.
Вигнання нацистських окупантів
із Чернігівщини відбулося під час
Чернігівсько-Припятської
операції, складової Чернігівсько-
Полтавської стратегічної операції
У вересні 1943 р. вигнання нацистів із
Чернігівщини було завершено
• У ході Чернігівсько-Припятської операції, складової Чернігівсько-
Полтавської стратегічної операції,
26 серпня 1943 р. війська Центрального фронту під
командуванням генерал- полковника Костянтина Рокосовського вийшли
до Десни і на південь від Новгород-Сіверського вступили на територію
Чернігівської області.
• Розвиваючи наступ, частини Центрального фронту: 4 вересня зайняли
Короп, 6 вересня – Новгород-Сіверський, 21 вересня – Чернігів.
• Із південних районів області нацистських окупантів виганяли війська
правого крила Воронезького фронту під командуванням Миколи Ватутіна.
Так, 19 вересня війська 60-ї армії Черняховського оволоділи Прилуками.
ХРОНІКА ВИГНАННЯ НАЦИСТІВ ІЗ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у ВЕРЕСНІ 1943 РОКУ.
Підготовлено фахівцями Національного музею історії України у Другій світовій
війні- 1
• Короп – 5 вересня 1943р. (остаточне вигнання.
Радінформбюро повідомило про це ще 4 вересня
1943р.).
• Доч – 7 вересня 1943р.
• Опитна (залізнична станція, нині Дослідна) – 7
вересня 1943р.
• Батурин – 6 вересня 1943р. (Радінформбюро
повідомило про це 7 вересня 1943р.)
• Борзна – 8 вересня 1943р.
• Бахмач – 9 вересня 1943р.
• Варварівка – 9 вересня 1943р. (Радінформбюро
повідомило про це лише 13 вересня 1943р.)
• Остер – 9 вересня 1943р. (Варто зауважити, що
Радінформбюро повідомило про це лише 22
вересня 1943р.)
• Більмачівка – 11 вересня 1943р.
• Плиски – 11 вересня 1943р.
• Часниківка – 11 вересня 1943р. (Радінформбюро
повідомило про це ще 7 вересня 1943р.)
• Рубанка – 12 вересня 1943р. (Радінформбюро
повідомило про це лише 14 вересня 1943р.)
• Бондарівка – 13 вересня 1943р.
• Городок – 13 вересня 1943р.
• Комарівка (Борзнянський район) – 13 вересня 1943р.
• Крути – 13 вересня 1943р.
• Максаки – 13 вересня 1943р.
• Вертіївка – 14 вересня 1943р.
• Дмитрівка – 14 вересня 1943р.
• Лосинівка – 14 вересня 1943р. (Радінформбюро
повідомило про це лише 17 вересня 1943р.)
• Рожнівка – 14 вересня 1943р.
• Августівка – 15 вересня 1943р.
• Ічня – 15 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило
про це 16 вересня 1943р.)
• Качанівка – 15 вересня 1943р.
ХРОНІКА ВИГНАННЯ НАЦИСТІВ ІЗ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у ВЕРЕСНІ 1943 РОКУ.
Підготовлено фахівцями Національного музею історії України у Другій світовій
війні- 2
• Кобижча – 15 вересня 1943р. (Радінформбюро
повідомило про це лише 18 вересня 1943р.)
• Количівка – 15 вересня 1943р.
• Липів Ріг – 15 вересня 1943р.
• Ніжин – 15 вересня 1943р.
• Холми – 15 вересня 1943р. (Радінформбюро
повідомило про це лише 19 вересня 1943р.)
• Яхнівка – 15 вересня 1943р.
• Бакланове – 16 вересня 1943р.
• Вересоч – 16 вересня 1943р.
• Дроздівка – 16 вересня 1943р.
• Заїзд – 16 вересня 1943р.
• Коломійцеве – 16 вересня 1943р.
• Куликівка – 16 вересня 1943р.
(Радінформбюро повідомило про це лише 18
вересня 1943р.)
• Муравійка – 16 вересня 1943р.
• Новгород Сіверський – 16 вересня
1943р.
• Носівка – 16 вересня 1943р.
• Варва – 17 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це 18 вересня 1943р.)
• Галка – 17 вересня 1943р.
• Іваниця – 17 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це 18 вересня 1943р.)
• Срібне – 17 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це 18 вересня 1943р.)
• Ладан – 18 вересня 1943р.
• Лихачів – 18 вересня 1943р.
• Мена – 18 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це 19 вересня 1943р.)
• Олишівка – 18 вересня 1943р.
• Понорниця – 18 вересня 1943р.
• Узруй – 18 вересня 1943р.
• Березна – 19 вересня 1943р.
• Грем'яч – 19 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це 20 вересня 1943р.)
• Корюківка – 19 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це 20 вересня
1943р.)
• Линовиця – 19 вересня 1943р.
ХРОНІКА ВИГНАННЯ НАЦИСТІВ ІЗ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у ВЕРЕСНІ 1943 РОКУ. Підготовлено
фахівцями Національного музею історії України у Другій світовій війні- 3
• Мала Дівиця – 19 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило
про це ще 18 вересня 1943р.)
• Низківка – 19 вересня 1943р.
• Прилуки – 18 вересня 1943р. (також іноді називають і дату
19.09)
• Сосниця – 19 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про
це ще 18 вересня 1943р.)
• Угли-Завод – 19 вересня 1943р.
• Яблунівка – 19 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про
це 20 вересня 1943р.
• Бобровиця – 20 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило
про це ще 18 вересня 1943р.)
• Михайло-Коцюбинське – 20 вересня 1943р.
• Нова Басань – 21 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило
про це 22 вересня 1943р.)
• ЧЕРНІГІВ – 21 вересня 1943р.
• Сновськ (колишній Щорс) – 21 вересня 1943р.
• Білоус – 22 вересня 1943р.
• Левковичі – 22 вересня 1943р.
• Малейки – 22 вересня 1943р.
• Неданчичі – 22 вересня 1943р.
• Нерафа (залізнична станція, нині ст. Славутич) – 22 вересня 1943р.
• Семенівка – 22 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це ще
21 вересня 1943р.)
• Карповичі – 23 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це ще
21 вересня 1943р.)
• Халявин – 23 вересня 1943р.
• Городня – 24 вересня 1943р.
• Любеч – 24 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це лише
27 вересня 1943р.)
• Радуль – 24 вересня 1943р.
• Тупичів – 24 вересня 1943р.
• Голубичі – 25 вересня 1943р.
• Замглай – 25 вересня 1943р.
• Осняки – 25 вересня 1943р.
• Ріпки – 26 вересня 1943р.
• Грибова Рудня – 27 вересня 1943р.
• Добрянка – 27 вересня 1943р.
• Козелець – 29 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це
ще 20 вересня 1943р.)
Бої за ЧЕРНІГІВ почались в середині вересня
1943 р.
У ході Чернігово-Припятської наступальної операції Центрального фронту
війська 13-ї армії (командувач генерал-лейтенант Микола ПУХОВ),
просуваючись по лівому берегу Десни, 18 вересня 1943 р. підійшли до
Чернігова.
Звільняти місто мали 28-й стрілецький корпус (командувач генерал-майор
Олександр НЕЧАЄВ) у складі 181-ї і 211-ї стрілецьких дивізій і тимчасово
додана 148 стрілецька дивізія. Війська корпусу були підсилені 476-м
мінометним полком. Вогневу підтримку також надавала 129-та танкова
бригада.
Ввечері 18 вересня від села Виблі частини 148-ї дивізії (командувач генерал-
майор Андрій МІЩЕНКО) почали переправу через Десну. За 2 години 654-й і
496 стрілецькі полки зайняли 8 км по правому берегу, почались бої за с.
Яцево і Бобровицю.
• За ними через Десну переправились бійці 181-ї стрілецької
дивізії (командувач генерал-майор Сараєв), наступного дня —
288 полк тієї ж дивізії. Біля залізничної станції бої вів 292
стрілецький полк під командуванням СЕРЬОЖНІКОВА.
Наступаючі частини підтримував вогнем 375-й артилерійський
полк і 129 танкова бригада і літаки 2-ї гвардійської штурмової
авіаційної дивізії. Лівий фланг прикривала 211-а стрілецька
дивізія.
• Зі сходу і заходу місто оточили війська 28 корпусу.
• Вночі 21 вересня почався штурм міста з трьох сторін.
• О 1-й годині ночі піхота 148-ї дивізії прийняли бої біля р.
Стрижень. 654-й і 496-й стрілецькі полки зайняли декілька
центральних вулиць. Через годину їм на зустріч пішли війська
181-ї дивізії.
•У цей час з півночі до міста підтягувались війська 61-ї армії
(командувач генерал-лейтенант Павло Бєлов). О 4-й годині
ранку в Ялівщину вступили бійці 77-й стрілецької дивізії. За
ними з північного-сходу — 76-а гвардійська стрілецька
дивізія і 16-а гвардійська Башкірська кавалерійська дивізія.
•Місто було взято в кільце, що не дало німецьким військам
підтягнути резерви. Прикриваючись танками і
бронемашинами, вони почали відходити по Гомельському
шосе і в північно-західному напрямку.
•На світанку 21 вересня місто фактично
було під контролем військ Червоної армії.
Втрати нацистських окупантів і радянські
нагородження
• За два дні боїв було взято в полон 2 тис. німецьких
солдат, захоплені 26 танків, 10 літаків, 50 мінометів, 51
автомобіль, 5 броньовиків, кілька складів.
• Наказом Верховного Головнокомандувача ЗС СРСР, 10 об'єднань і частин
були перейменовані на «Чернігівські».
• 181-а стрілецька дивізія була нагороджена орденом Червоного Прапора.
• 28 бійців (14 росіян, 8 українців, 2 казахи, 2 євреї, татарин і чеченець)
нагороджені званням Героя Радянського Союзу.
• 5 тис. містян були нагороджені орденами і медалями за партизанську
діяльність.
Під час вигнання нацистських окупантів за даними
радянської історіографії безповоротні бойові
втрати військ Червоної армії склали
понад 20 тисяч
військовослужбовців
Вигнання нацистських окупантів із Чернігівщини,
як з всієї України та інших окупованих територій,
відбувалося так само, як і дії військ агресивної
Російської Федерації проти незалежної України
• 1) Масове застосування так званої «чорної піхоти», тотальна
мобілізація чоловічого населення без огляду на якісь
формальні правила.
• 2) Постійне використання так званих «загороджувальних
підрозділів» у піхотних дивізіях для примусу своїх солдатів
воювати, наступати без огляду на втрати та доцільність.
• 3) Невибіркове застосування важкої зброї в населених
пунктах, наслідком чого були дуже великі втрати цивільного
населення.
Хто такі «піджачники» або «чорножупанники», або
«чорнобушлатники», або «чорносвитники»
«ЧОРНА ПІХОТА»?
• Всі ці назви стосуються мобілізованих в 1943-1944 рр. в лави Червоної армії
під час і зразу після наступу радянських військ на території України.
• Мобілізацію проводили т.зв. польові військкомати наступаючих дивізій,
армій, фронтів на території України.
• Підлягали мобілізації ПРАКТИЧНО ВСІ чоловіки у віці 18-50 років без
проходження огляду медичної комісії. ФАКТИЧНО МОБІЛІЗУВАЛИ І ОСІБ 16-
17 РОКІВ.
• Їх без військової форми, без зброї (1 гвинтівка на 3-5-10 чорносвітників),
без підготовки і перепідготовки кидали в бій, де вони масово гинули.
Олександр ДОВЖЕНКО у своєму щоденнику тоді
писав:
•«Розповідають, що на
Україні починають уже
готуватися до мобілізації
шістнадцятиліток, що в бої
гонять погано обучених,
що на них дивляться, як
на штрафних і нікому їх
не жалько, нікому».
Олександр ДОВЖЕНКО у своєму щоденнику писав:
•«Ми, визволителі, всі до
одного давно вже забули,
що ми трохи винуваті перед
звільненими, а ми вважаємо
уже їх другорядними,
нечистими, винуватими
перед нами дезертиро-
оточено-пристосуванцями».
Як це робили: Чернігівщина
• У радянській історіографії відмічено, що з вересня 1943р. з
Чернігівщини мобілізовано 167 тис. осіб.
• У вересні 1943 р. Центральний фронт під
керівництвом Рокоссовського мобілізував через
польові військкомати 94.162 осіб (56%), з них
20.416 осіб, тобто майже 22%, потрапили до
СМЕРШу, тобто до штрафних частин.
• Всього в Другій світовій війні з 1941 р. до 1945 р.
загинуло 134,5 тис. мобілізованих з Чернігівщини.
• Скільки з них загинуло «чорної піхоти» -
невідомо…
Чернігівщина: Новгород-Сіверський район
• 194-та стрілецька дивізія, що вигнала німецькі війська з Новгород-
Сіверщини, зразу у вересні мобілізувала 1227 новобранців з
Новгород-Сіверського району, 215 з яких потрапили до СМЕРШу, тобто
до штрафних частин.
• На території Новгород-Сіверського району тоді діяло ще 6
дивізій, які теж проводили мобілізації!
• Із «Журнала боевых действий 954 с(трілецького)п(олку) 194
с(стрілецької)д(дивізії)» за 10-11 жовтня 1943 року: у боях
на річці Сож (Гомельський напрям бойових дій) вбито понад
200 із понад 300 новгородсіверців.
Деякі сумні підсумки нацистської окупації
Чернігівської області з вересня 1941 року і до
вересня 1943 року
Людські втрати
• Станом на осінь 1943 року за підрахунками радянських органів влади за два
роки окупації загинуло понад 127 тисяч осіб.
• Серед них назвемо жертв геноциду:
• за національною ознакою нацистами вбито від 2,7 до 6 тисяч євреїв (є
думка, що до 10 тисяч осіб) – пам’ятник-символ – Березовий Гай у Чернігові,
• 5 тисяч ромів – пам’ятний знак на околиці Подусівського лісу (зараз на
території Меморіалу «Жертвам нацизму») у Чернігові.
• В умовах нацистської окупації нашого краю відбулося жорстоке
протиборство нацистських загарбників із радянським партизанським
рухом, від якого страждало цивільне населення. Воно стало його
заручником, адже мусимо констатувати, що захист населення від репресій
не передбачався політикою сталінських месників, був у кращому випадку
винятком.
• В умовах нацистської окупації нашого краю відбулося жорстоке
протиборство нацистських загарбників із радянським партизанським
рухом, від якого страждало цивільне населення. Воно стало його
заручником, адже мусимо констатувати, що захист населення від репресій
не передбачався політикою сталінських месників, був у кращому випадку
винятком.
• З метою помсти і залякування окупанти тільки за одним
видом каральних репресій, знищенням цілих населених
пунктів разом із всім населенням, за неповними даними
вбили 17642 особи цивільного населення (за наявними
даними це найбільше число жертв серед 16 областей
України) і спалили 63 села і селища.
• Символом національної скорботи стала КОРЮКІВКА, її
знищення разом із майже 7 тисячами жителів –
найбільший нацистський злочин в Другій світовій війні в
Європі 1939-1945 років.
ЗНИЩЕНА КОРЮКІВКА
Однім з найкривавіших напрямів нацистської політики терору було знищення
радянських військовополонених у мережі таборів (загалом на території області
13), в яких було вбито, за різними підрахунками, 26-27 тис. осіб.
Вигнання нацистських окупантів із Чернігівщини в 1943 році

Вигнання нацистських окупантів із Чернігівщини в 1943 році

  • 1.
    Вигнання нацистських окупантів ізЧернігівщини в 1943 році Бутко Сергій Володимирович, співробітник Українського інституту національної пам’яті
  • 2.
  • 3.
    • Битва заЧернігів (облога Чернігова) — частина бойових дій під час оборони України проти окупаційних військ РФ в рамках повномас- штабного вторгнення РФ до України, що почалося 24 лютого 2022 р. • ЗЛОЧИНИ РАШИСТІВ ПРОТИ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ: 24 лютого 2022 року внаслідок військової агресії Росії в Чернігівській області загинули 684 цивільних. Ще 1349 зазнали поранень. • Було зруйновано 27 мостів і шляхопроводів. У Чернігівській області російські солдати пошкодили або зруйнували близько 3,5 тисяч будівель, серед них 80 % — це житло. • В Чернігові російські військові завдали руйнувань 27 (з 34) школам та 37 (з 52) дитячим садкам, 3 (з 4) лікарням. • Після визволення області від російської окупації загарбники продовжують артилерійські обстріли та авіаційні удари по прикордонню.
  • 4.
    • У російськихпланах блискавичного захоплення Києва наприкінці лютого 2022 року Чернігівщині та її обласному центру відводилася роль «північних воріт». Цим напрямком сухопутні війська РФ мали швидко просунутися на допомогу основним силам до столиці України. • Основною логістичною артерією мав стати автошлях Нові Яриловичі – Чернігів – Київ. Сам Чернігів мав відігравати роль логістичного центру, звідки залізницею та автошляхами через річку Десну переправлялися б засоби ведення війни. • Опір українців на Чернігівщині – і військових, і місцевих жителів зламав усі плани ворога.
  • 5.
    Із лав Небесноговійська оборонців Чернігова в 2022 р.
  • 6.
  • 8.
    Карта бойових дійстаном на 27 березня 2022 року
  • 9.
    "Неможливість взяти під контрольЧернігів призвела до того, що російське угрупування під Києвом не змогло реалізувати свої пропагандистські плани «Київ за три дні». Це їм не вдалося, тому що плече підвозу було 300 км, без взяття Чернігова це розтягнулось на багато кілометрів. Фактично у цьому сенсі Чернігів врятував Київ від облоги і бойових дій", – вважає Михайло ЖИРОХОВ. Воєнний історик Михайло ЖИРОХОВ
  • 11.
    Вигнання нацистських окупантів ізЧернігівщини в 1943 році ЧОМУ ВИГНАННЯ, А НЕ ВИЗВОЛЕННЯ?
  • 12.
    ЗАКОН УКРАЇНИ «Прозасудження комуністичного та націонал- соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» • Стаття 2. Засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів • 1. Комуністичний тоталітарний режим 1917-1991 років в Україні визнається злочинним і таким, що здійснював політику державного терору, яка характеризувалася численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, депортацій, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з етнічних, національних, релігійних, політичних, класових, соціальних та інших мотивів, заподіянням моральних і фізичних страждань під час застосування психіатричних заходів у політичних цілях, порушенням свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму, та у зв’язку з цим засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина. • 2. Націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим визнається в Україні злочинним і таким, що здійснював політику державного терору, яка характеризувалася численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з расових, етнічних мотивів, порушенням свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму, та у зв’язку з цим, спираючись на встановлені Нюрнберзьким міжнародним військовим трибуналом 1945- 1946 років факти, засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина.
  • 13.
    ЗАКОН УКРАЇНИ «Проувічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» • З ПРЕАМБУЛИ Закону: • «усвідомлюючи, що Друга світова війна 1939-1945 років, що розпочалася внаслідок домовленостей націонал- соціалістичного (нацистського) режиму Німеччини та комуністичного тоталітарного режиму СРСР, стала найбільшою трагедією людства у XX столітті, • зважаючи на те, що під час Другої світової війни 1939-1945 років націонал-соціалістичним (нацистським) та комуністичним тоталітарним режимами на території України було вчинено численні злочини проти людства та людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого Україні та Українському народові було завдано величезних втрат».
  • 14.
    ЗАКОН УКРАЇНИ «Проувічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» •«Стаття 2. Форми увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років •1. Основними формами увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років є: •1) відзначення Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги, днів вигнання нацистів з України, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, інших адміністративно-територіальних одиниць […]».
  • 15.
    Пояснення від істориківта Українського інституту національної пам’яті • Термін «визволення» передбачає волю, свободу, а у 1943-1944 роках Україна НЕ стала вільною. • Із вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, а опинилася під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу. • СРСР ставив за мету НЕ визволення українського народу, а відновлення тоталітарного режиму на цих територіях. • Свободу український народ виборов 24 серпня 1991 року — визволення України відбулося тільки з розпадом Радянського Союзу.
  • 16.
    23-25 серпня 1941року – одна з найчорніших й катастрофічних сторінок в історії Чернігова • У ті дні нищівне бомбардування німецькими літаками «Легіону Конкор» Чернігова. • Тисячі людей, насамперед цивільного населення загинули, значна частина (центр і промислова зона) міста перетворилася на палаючу руїну. • Якоїсь визначеної кількості жертв цього варварства досі немає. • Внаслідок цього та радянських та німецьких бомбардувань у вересні 1943 року обласний центр було зруйновано на 70%, у чорному рейтингу найбільш постраждалих міст СРСР під час німецько-радянської війни зайняв 4-е місце після Севастополя, Сталінграда і Воронежа.
  • 17.
  • 18.
  • 19.
  • 21.
    Вигнання нацистських окупантів ізЧернігівщини відбулося під час Чернігівсько-Припятської операції, складової Чернігівсько- Полтавської стратегічної операції
  • 22.
    У вересні 1943р. вигнання нацистів із Чернігівщини було завершено • У ході Чернігівсько-Припятської операції, складової Чернігівсько- Полтавської стратегічної операції, 26 серпня 1943 р. війська Центрального фронту під командуванням генерал- полковника Костянтина Рокосовського вийшли до Десни і на південь від Новгород-Сіверського вступили на територію Чернігівської області. • Розвиваючи наступ, частини Центрального фронту: 4 вересня зайняли Короп, 6 вересня – Новгород-Сіверський, 21 вересня – Чернігів. • Із південних районів області нацистських окупантів виганяли війська правого крила Воронезького фронту під командуванням Миколи Ватутіна. Так, 19 вересня війська 60-ї армії Черняховського оволоділи Прилуками.
  • 24.
    ХРОНІКА ВИГНАННЯ НАЦИСТІВІЗ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у ВЕРЕСНІ 1943 РОКУ. Підготовлено фахівцями Національного музею історії України у Другій світовій війні- 1 • Короп – 5 вересня 1943р. (остаточне вигнання. Радінформбюро повідомило про це ще 4 вересня 1943р.). • Доч – 7 вересня 1943р. • Опитна (залізнична станція, нині Дослідна) – 7 вересня 1943р. • Батурин – 6 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це 7 вересня 1943р.) • Борзна – 8 вересня 1943р. • Бахмач – 9 вересня 1943р. • Варварівка – 9 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це лише 13 вересня 1943р.) • Остер – 9 вересня 1943р. (Варто зауважити, що Радінформбюро повідомило про це лише 22 вересня 1943р.) • Більмачівка – 11 вересня 1943р. • Плиски – 11 вересня 1943р. • Часниківка – 11 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це ще 7 вересня 1943р.) • Рубанка – 12 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це лише 14 вересня 1943р.) • Бондарівка – 13 вересня 1943р. • Городок – 13 вересня 1943р. • Комарівка (Борзнянський район) – 13 вересня 1943р. • Крути – 13 вересня 1943р. • Максаки – 13 вересня 1943р. • Вертіївка – 14 вересня 1943р. • Дмитрівка – 14 вересня 1943р. • Лосинівка – 14 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це лише 17 вересня 1943р.) • Рожнівка – 14 вересня 1943р. • Августівка – 15 вересня 1943р. • Ічня – 15 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це 16 вересня 1943р.) • Качанівка – 15 вересня 1943р.
  • 25.
    ХРОНІКА ВИГНАННЯ НАЦИСТІВІЗ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у ВЕРЕСНІ 1943 РОКУ. Підготовлено фахівцями Національного музею історії України у Другій світовій війні- 2 • Кобижча – 15 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це лише 18 вересня 1943р.) • Количівка – 15 вересня 1943р. • Липів Ріг – 15 вересня 1943р. • Ніжин – 15 вересня 1943р. • Холми – 15 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це лише 19 вересня 1943р.) • Яхнівка – 15 вересня 1943р. • Бакланове – 16 вересня 1943р. • Вересоч – 16 вересня 1943р. • Дроздівка – 16 вересня 1943р. • Заїзд – 16 вересня 1943р. • Коломійцеве – 16 вересня 1943р. • Куликівка – 16 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це лише 18 вересня 1943р.) • Муравійка – 16 вересня 1943р. • Новгород Сіверський – 16 вересня 1943р. • Носівка – 16 вересня 1943р. • Варва – 17 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це 18 вересня 1943р.) • Галка – 17 вересня 1943р. • Іваниця – 17 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це 18 вересня 1943р.) • Срібне – 17 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це 18 вересня 1943р.) • Ладан – 18 вересня 1943р. • Лихачів – 18 вересня 1943р. • Мена – 18 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це 19 вересня 1943р.) • Олишівка – 18 вересня 1943р. • Понорниця – 18 вересня 1943р. • Узруй – 18 вересня 1943р. • Березна – 19 вересня 1943р. • Грем'яч – 19 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це 20 вересня 1943р.) • Корюківка – 19 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це 20 вересня 1943р.) • Линовиця – 19 вересня 1943р.
  • 26.
    ХРОНІКА ВИГНАННЯ НАЦИСТІВІЗ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у ВЕРЕСНІ 1943 РОКУ. Підготовлено фахівцями Національного музею історії України у Другій світовій війні- 3 • Мала Дівиця – 19 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це ще 18 вересня 1943р.) • Низківка – 19 вересня 1943р. • Прилуки – 18 вересня 1943р. (також іноді називають і дату 19.09) • Сосниця – 19 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це ще 18 вересня 1943р.) • Угли-Завод – 19 вересня 1943р. • Яблунівка – 19 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це 20 вересня 1943р. • Бобровиця – 20 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це ще 18 вересня 1943р.) • Михайло-Коцюбинське – 20 вересня 1943р. • Нова Басань – 21 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це 22 вересня 1943р.) • ЧЕРНІГІВ – 21 вересня 1943р. • Сновськ (колишній Щорс) – 21 вересня 1943р. • Білоус – 22 вересня 1943р. • Левковичі – 22 вересня 1943р. • Малейки – 22 вересня 1943р. • Неданчичі – 22 вересня 1943р. • Нерафа (залізнична станція, нині ст. Славутич) – 22 вересня 1943р. • Семенівка – 22 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це ще 21 вересня 1943р.) • Карповичі – 23 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це ще 21 вересня 1943р.) • Халявин – 23 вересня 1943р. • Городня – 24 вересня 1943р. • Любеч – 24 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це лише 27 вересня 1943р.) • Радуль – 24 вересня 1943р. • Тупичів – 24 вересня 1943р. • Голубичі – 25 вересня 1943р. • Замглай – 25 вересня 1943р. • Осняки – 25 вересня 1943р. • Ріпки – 26 вересня 1943р. • Грибова Рудня – 27 вересня 1943р. • Добрянка – 27 вересня 1943р. • Козелець – 29 вересня 1943р. (Радінформбюро повідомило про це ще 20 вересня 1943р.)
  • 27.
    Бої за ЧЕРНІГІВпочались в середині вересня 1943 р. У ході Чернігово-Припятської наступальної операції Центрального фронту війська 13-ї армії (командувач генерал-лейтенант Микола ПУХОВ), просуваючись по лівому берегу Десни, 18 вересня 1943 р. підійшли до Чернігова. Звільняти місто мали 28-й стрілецький корпус (командувач генерал-майор Олександр НЕЧАЄВ) у складі 181-ї і 211-ї стрілецьких дивізій і тимчасово додана 148 стрілецька дивізія. Війська корпусу були підсилені 476-м мінометним полком. Вогневу підтримку також надавала 129-та танкова бригада. Ввечері 18 вересня від села Виблі частини 148-ї дивізії (командувач генерал- майор Андрій МІЩЕНКО) почали переправу через Десну. За 2 години 654-й і 496 стрілецькі полки зайняли 8 км по правому берегу, почались бої за с. Яцево і Бобровицю.
  • 28.
    • За нимичерез Десну переправились бійці 181-ї стрілецької дивізії (командувач генерал-майор Сараєв), наступного дня — 288 полк тієї ж дивізії. Біля залізничної станції бої вів 292 стрілецький полк під командуванням СЕРЬОЖНІКОВА. Наступаючі частини підтримував вогнем 375-й артилерійський полк і 129 танкова бригада і літаки 2-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії. Лівий фланг прикривала 211-а стрілецька дивізія. • Зі сходу і заходу місто оточили війська 28 корпусу. • Вночі 21 вересня почався штурм міста з трьох сторін. • О 1-й годині ночі піхота 148-ї дивізії прийняли бої біля р. Стрижень. 654-й і 496-й стрілецькі полки зайняли декілька центральних вулиць. Через годину їм на зустріч пішли війська 181-ї дивізії.
  • 29.
    •У цей часз півночі до міста підтягувались війська 61-ї армії (командувач генерал-лейтенант Павло Бєлов). О 4-й годині ранку в Ялівщину вступили бійці 77-й стрілецької дивізії. За ними з північного-сходу — 76-а гвардійська стрілецька дивізія і 16-а гвардійська Башкірська кавалерійська дивізія. •Місто було взято в кільце, що не дало німецьким військам підтягнути резерви. Прикриваючись танками і бронемашинами, вони почали відходити по Гомельському шосе і в північно-західному напрямку. •На світанку 21 вересня місто фактично було під контролем військ Червоної армії.
  • 30.
    Втрати нацистських окупантіві радянські нагородження • За два дні боїв було взято в полон 2 тис. німецьких солдат, захоплені 26 танків, 10 літаків, 50 мінометів, 51 автомобіль, 5 броньовиків, кілька складів. • Наказом Верховного Головнокомандувача ЗС СРСР, 10 об'єднань і частин були перейменовані на «Чернігівські». • 181-а стрілецька дивізія була нагороджена орденом Червоного Прапора. • 28 бійців (14 росіян, 8 українців, 2 казахи, 2 євреї, татарин і чеченець) нагороджені званням Героя Радянського Союзу. • 5 тис. містян були нагороджені орденами і медалями за партизанську діяльність.
  • 31.
    Під час вигнаннянацистських окупантів за даними радянської історіографії безповоротні бойові втрати військ Червоної армії склали понад 20 тисяч військовослужбовців
  • 32.
    Вигнання нацистських окупантівіз Чернігівщини, як з всієї України та інших окупованих територій, відбувалося так само, як і дії військ агресивної Російської Федерації проти незалежної України • 1) Масове застосування так званої «чорної піхоти», тотальна мобілізація чоловічого населення без огляду на якісь формальні правила. • 2) Постійне використання так званих «загороджувальних підрозділів» у піхотних дивізіях для примусу своїх солдатів воювати, наступати без огляду на втрати та доцільність. • 3) Невибіркове застосування важкої зброї в населених пунктах, наслідком чого були дуже великі втрати цивільного населення.
  • 33.
    Хто такі «піджачники»або «чорножупанники», або «чорнобушлатники», або «чорносвитники» «ЧОРНА ПІХОТА»? • Всі ці назви стосуються мобілізованих в 1943-1944 рр. в лави Червоної армії під час і зразу після наступу радянських військ на території України. • Мобілізацію проводили т.зв. польові військкомати наступаючих дивізій, армій, фронтів на території України. • Підлягали мобілізації ПРАКТИЧНО ВСІ чоловіки у віці 18-50 років без проходження огляду медичної комісії. ФАКТИЧНО МОБІЛІЗУВАЛИ І ОСІБ 16- 17 РОКІВ. • Їх без військової форми, без зброї (1 гвинтівка на 3-5-10 чорносвітників), без підготовки і перепідготовки кидали в бій, де вони масово гинули.
  • 34.
    Олександр ДОВЖЕНКО усвоєму щоденнику тоді писав: •«Розповідають, що на Україні починають уже готуватися до мобілізації шістнадцятиліток, що в бої гонять погано обучених, що на них дивляться, як на штрафних і нікому їх не жалько, нікому».
  • 35.
    Олександр ДОВЖЕНКО усвоєму щоденнику писав: •«Ми, визволителі, всі до одного давно вже забули, що ми трохи винуваті перед звільненими, а ми вважаємо уже їх другорядними, нечистими, винуватими перед нами дезертиро- оточено-пристосуванцями».
  • 36.
    Як це робили:Чернігівщина • У радянській історіографії відмічено, що з вересня 1943р. з Чернігівщини мобілізовано 167 тис. осіб. • У вересні 1943 р. Центральний фронт під керівництвом Рокоссовського мобілізував через польові військкомати 94.162 осіб (56%), з них 20.416 осіб, тобто майже 22%, потрапили до СМЕРШу, тобто до штрафних частин. • Всього в Другій світовій війні з 1941 р. до 1945 р. загинуло 134,5 тис. мобілізованих з Чернігівщини. • Скільки з них загинуло «чорної піхоти» - невідомо…
  • 37.
    Чернігівщина: Новгород-Сіверський район •194-та стрілецька дивізія, що вигнала німецькі війська з Новгород- Сіверщини, зразу у вересні мобілізувала 1227 новобранців з Новгород-Сіверського району, 215 з яких потрапили до СМЕРШу, тобто до штрафних частин. • На території Новгород-Сіверського району тоді діяло ще 6 дивізій, які теж проводили мобілізації! • Із «Журнала боевых действий 954 с(трілецького)п(олку) 194 с(стрілецької)д(дивізії)» за 10-11 жовтня 1943 року: у боях на річці Сож (Гомельський напрям бойових дій) вбито понад 200 із понад 300 новгородсіверців.
  • 38.
    Деякі сумні підсумкинацистської окупації Чернігівської області з вересня 1941 року і до вересня 1943 року
  • 39.
    Людські втрати • Станомна осінь 1943 року за підрахунками радянських органів влади за два роки окупації загинуло понад 127 тисяч осіб. • Серед них назвемо жертв геноциду: • за національною ознакою нацистами вбито від 2,7 до 6 тисяч євреїв (є думка, що до 10 тисяч осіб) – пам’ятник-символ – Березовий Гай у Чернігові, • 5 тисяч ромів – пам’ятний знак на околиці Подусівського лісу (зараз на території Меморіалу «Жертвам нацизму») у Чернігові. • В умовах нацистської окупації нашого краю відбулося жорстоке протиборство нацистських загарбників із радянським партизанським рухом, від якого страждало цивільне населення. Воно стало його заручником, адже мусимо констатувати, що захист населення від репресій не передбачався політикою сталінських месників, був у кращому випадку винятком.
  • 40.
    • В умовахнацистської окупації нашого краю відбулося жорстоке протиборство нацистських загарбників із радянським партизанським рухом, від якого страждало цивільне населення. Воно стало його заручником, адже мусимо констатувати, що захист населення від репресій не передбачався політикою сталінських месників, був у кращому випадку винятком. • З метою помсти і залякування окупанти тільки за одним видом каральних репресій, знищенням цілих населених пунктів разом із всім населенням, за неповними даними вбили 17642 особи цивільного населення (за наявними даними це найбільше число жертв серед 16 областей України) і спалили 63 села і селища. • Символом національної скорботи стала КОРЮКІВКА, її знищення разом із майже 7 тисячами жителів – найбільший нацистський злочин в Другій світовій війні в Європі 1939-1945 років.
  • 41.
  • 42.
    Однім з найкривавішихнапрямів нацистської політики терору було знищення радянських військовополонених у мережі таборів (загалом на території області 13), в яких було вбито, за різними підрахунками, 26-27 тис. осіб.