Великдень, або Світле Воскресіння Христове (Пасха) – головне християнське свято. Це особливе свято, коли слідують традиціям і вірять у диво. Українці відзначали його ще задовго до становлення християнства на землі Русі, і називалося воно Великдень – великий день.
До цієї дати відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-калейдоскоп «На Великдень сонце грає». Інформація, представлена на виставці, знайомить користувачів зі звичаями та традиціями святкування Великодня на Поділлі.
Гарного перегляду!
Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю.Lyi Tsvetkova
Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю є одним із важливих напрямків роботи з народознавства. Презентація для педагогів розроблена до семінару з метою ознайомлення з основними народними святами
Шановні читачі!
Вашій увазі представлені книги про кулінарні вподобання українців, звичаї та традиції пов`язані з їжею та харчуванням, а також стародавні рецепти страв національної кухні, які свого часу були досить поширеними та популярними в Україні.
Зимовий цикл традиційних календарних свят в Україні включає в себе такі улюблені від самого дитинства свята, як Святвечір, Різдво, Новий рік, Водохреще. Ці свята супроводжувались приготуванням спеціальних (обрядових) страв, що мали символічне значення, виступали формою родинного спілкування, і увазі користувачів представлені рецептури приготуванню цих та іншіх святкових страв. Сучасним кухарям цікаво буде дізнатися про напівзабуту рецептуру страв для тих, хто бажає дотримуватися постів.
Кулінарія – одне з найдавніших мистецтв світу.
Українська кухня формувалася на основі народних традицій, які виходили із джерел селянської, міщанської і дворянської кухонь. Українській системі харчування притаманні своєрідні звичаї, пов`язані з приготуванням повсякденних і ритуальних страв, харчові заборони, обмеження та переваги, певні смакові стереотипи у меню повсякденних та обрядових трапез.
Відмінною рисою української кухні є великий асортимент здорових і смачних страв. Український борщ, голубці, вареники з сиром, оспівані в піснях та знані у всьому світі. Славиться і печиво: калачі, паски, бабки, медівники. Чимало страв української кухні стають в один ряд із найкращими кулінарними витворами багатьох народів світу.
Кожен народ гордий своїми стравами, адже це теж своєрідний витвір народної майстерності. Українська кухня оригінальна і різноманітна за смаком, тому ми не повинні забувати її традицій. Коли ми готуємо якусь страву завжди треба згадати – це пекла моя бабуся, а це варила моя мама. Завданням кожного українця є збереження власних кулінарних звичаїв для наступних поколінь.
Запрошуємо до перегляду виставки!
Новий рік і Різдво Христове – одні з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це події, які протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, які знають, люблять і які з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етнонаціональних традиціях і релігійних переконаннях.
Кожен народ зустрічає ці свята у відповідності з національними традиціями і використовує для цього свою атрибутику.
Як святкують Новий рік та Різдво українці, розповість віртуальна виставка «Новорічно-різдвяний серпантин», матеріали якої також представлені на відкритому доступі у відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук.
Наближається Великдень, свято Христового Воскресіння.
Це одне з найбільших свят християн, що відзначається в Україні ще з 10 століття. За церковними канонами великодній період є найдовшим православним святом і з урахуванням Світлого Воскресіння, а також дня Вознесіння Господнього він триває рівно 40 днів.
Протягом усього цього часу люди продовжують славити Воскресіння Христа, христосатися, вітати близьких з Великоднем і відвідувати святкові богослужіння в храмах.
З нагоди свята відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук Вінницької ОУНБ підготував віртуальну виставку «Великдень землю обіймає» та виставку-інсталяцію «Світле Христове Воскресіння».
Запрошуємо всіх охочих до перегляду!
2. 11.03. 2016 р. в ЗОШ-інтернаті учнями 4 класу
та гуртківцями ЦТК було проведене Свято
Масляна-проводи Зими холодної, зустрічі Весни
ясної.
Метою проведення свята було збереження
обрядів українського народу, ознайомлення з
традиціями святкування Масляної; розвиток
інтересу до слов‘янської культури; виховання
любові до рідної мови як народного багатства
своєї Батьківщини.
3. Сьогодні ми все частіше звертаємось до досвіду наших предків, проводимо
стародавні свята українського народу.
Млинці – головна страва Масляної. Вони мали ритуальне значення –
кругленькі, рум”яненькі - вони уявляли собою символ сонця.
4. Обов”язковим атрибутом Масляної були
народні ігри. Вони є традиційним засобом
здорового способу життя, джерелом радісних
емоцій, виховують сміливість, витривалість,
швидкість, виявляють кмітливість, творчу
вигадку, винахідливість, волю, прагнення до
перемоги.
«Масляна до вас завітала,
щоб з вами пограти,
вас звеселити,
радістю зігріти.»
5. Хороводи, пісні, танці, забави та катання на
санчатах тривали цілий тиждень.
Діти раділи, веселились – закликали весну.
Завершувалось свято cпаленням опудала Зими.
Вітаємо вас з МАСЛЯНОЮ.
Бажаємо сонячного життя, добра, здоров”я!