Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Урок 08.19 Підготування до переправи через водну перешкоду
1. РОЗДІЛ VІІІ. ПРИКЛАДНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА
Урок 8.19. ПФП
Тема. Підготування до переправи через водну перешкоду. Форма одягу та
використання підручних засобів для виконання переправи через водну перешкоду
Мета
Визначити рівень фізичної підготовки юнаків. Розповісти про підготування до
переправи через водну перешкоду. Форма одягу та використання підручних засобів для
виконання переправи через водну перешкоду
План уроку
1. Подолання водних перешкод в одязі.
2. Подолання водних перешкод за допомогою підручних засобів.
3. Подолання водних перешкод за допомогою каната, жердин та вбрід.
4. Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом нормативів (за
можливістю).
1. Подолання водних перешкод в одязі
Якщо треба подолати вплав невелику відстань при не досить високій температурі
води, плавець може плисти в одязі. Але перед тим слід зняти чоботи, покласти їх за спину
халявами вперед і прив’язати до тулуба поясом, затягнувши його, але не настільки, щоб це
заважало вільному диханню й плаванню. Якщо плавець узутий у черевики, їх також треба
зняти й, поклавши за спину підошвами назовні, прив’язати поясом.
Крім того, треба порозстібати ґудзики на рукавах і комірі сорочки та витягти її з-під
штанів, усі кишені повивертати.
Найзручнішими є способи: брас на грудях та на боці.
Кроль можуть застосовувати лише ті плавці, які добре ним володіють. Для плавання в
одязі характерний ще один спосіб: кроль на грудях без виносу рук. Структура рухів
залишається в основному такою самою, як і при спортивному способі, але всі рухи руками
виконують у воді, руки весь час розміщені долонями вниз і по черзі просуваються вперед на
рівні однойменного плеча. Наприкінці гребка рука не піднімається над поверхнею води, а
згинається в ліктьовому суглобі та ковзає вздовж тулуба. Голова піднята досить високо над
поверхнею води.
Переправлятися вплав можна в одязі і без нього. В останньому випадку плавець перед
тим, як увійти у воду, знімає з себе одяг, згортає його пакунком і кладе на плавучий предмет.
2. 2. Подолання водних перешкод за допомогою підручних засобів
Як підтримуючі засоби при переправах можуть бути використані різні підручні
предмети, що мають достатню вантажопідйомність і водночас більш-менш зручну форму:
дошки, колоди, автомобільні камери, в’язанки хмизу, порожні речові мішки з брезенту.
Використовуючи колоди або дошки, плавець може триматися за них руками, а якщо дошка
або колода має достатню вантажопідйомність — лягти на неї грудьми й животом і гребти
руками. Можна також зв’язати дві колоди або дошки мотузками, щоб відстань між ними
становила 50–60 см, після чого лягти на них грудьми і виконувати правильні рухи руками й
ногами. Автомобільну камеру застосовують так само, як і рятувальний круг.
Також використовують для переправи соснові шишки, тирсу, стружки, сіно, солому
тощо. Ними треба наповнити мішок або зв’язати вузол із щільної матерії і зробити щось на
зразок плотика. В усіх випадках, переправляючись за допомогою підручних засобів, слід
спиратися на них руками або грудьми й просуватися вперед переважно за рахунок роботи ніг
способом брас або на боці.
Переправа вплав за допомогою підручних засобів
Для переправи вплав за допомогою плащ-палатки необхідно зняти обмундирування і
спорядження, виготовити вузол-поплавок і прикріпити до нього зброю. Для виготовлення
вузла-поплавка плащ-палатка розстеляється на землі, на середину її кладеться взуття
носками в різні сторони, на взуття — речовий мішок, поясний ремінь із піхотною лопаткою,
підсумком, протигазом і обмундирування, після чого краї плащ-палатки збираються і міцно
зв’язуються разом із вузлом, що утворився. Зверху до поплавка кріпиться автомат, ремінь
якого без послаблення пропускається під вузлом. На такому поплавку при відповідному
кріпленні можна переправити кулемет або гранатомет.
Під час плавання учень, тримаючись за вузол, пересувається вперед, працюючи
ногами та вільною рукою.
Учні, які погано плавають або зовсім не вміють плавати, можуть переправлятися,
тримаючись за один або два вузли-поплавки, які буксируватимуть умілі плавці.
Під час подолання широких річок вплав можуть бути використані різноманітні
підручні матеріали. Найбільш розповсюдженими підручними матеріалами є колоди, дошки,
жердини, поліна, комиш, солома та ін.
Під час плавання за допомогою крупних колод довжиною 40–60 см, діаметром 15–
20 см, поліно закладають за поясний ремінь або прив’язують мотузкою до живота чи до
попереку. Пересування вперед здійснюється за допомогою гребків рук і ніг.
3. З дошкою довжиною 1–1,5 м, шириною 15–20 см, товщиною 4–6 см учень пливе за
допомогою одних тільки ніг. Для цього він лягає животом на кінець дошки й обхоплює її
витягнутими вперед руками.
Із колодами довжиною 1–1,5 м, діаметром 15–20 см учень переправляється,
розмістившись уздовж колоди і збоку, обхопивши колоду одною рукою зверху за середину,
пересуваючись уперед, працюючи вільною рукою і ногами.
Вантажопідйомність колод визначають за табл. 34.
Таблиця 34
Корисна вантажопідйомність колод (кг)
Діаметр у
верхньому
зрубі, см
Довжина колод, м
3 4 5 6 7 8 9 10
12 7,5
15
10,5
21
14,5
29
19,5
39
22
44
23
46
34
68
40
80
14 11
22
16
32
20
40
26
52
30
60
38
76
44
88
50
100
16 14
28
20
40
24
48
32
64
38
76
46
92
54
108
62
124
18 18
36
24
48
32
64
38
76
46
92
56
112
66
132
76
152
20 22
44
30
60
38
76
48
96
56
112
68
136
78
156
92
184
22 26
52
36
72
46
92
56
112
68
136
80
160
94
188
108
216
24 32
64
42
84
54
108
66
132
80
160
94
188
110
220
126
252
26 38
76
50
100
64
128
78
156
94
188
110
220
126
252
144
288
28 44
88
58
116
74
148
90
180
108
216
126
252
146
292
166
332
30 50
100
68
136
85
170
104
208
124
248
144
288
156
312
190
380
Примітка
1. У чисельнику приведена вантажопідйомність щойно зрубленого дерева, а в
знаменнику — сухого дерева.
2. Дані таблиці приведені для сосни, осини та верби.
3. Для ялини, піхти і тополя їх необхідно помножити на 1,2.
4. Для берези, каштана і в’яза — на 0,7.
3. Подолання водних перешкод за допомогою каната, жердин та вбрід
Форсування водної перешкоди за допомогою каната, мотузки (телефонного кабелю)
здійснюється таким чином: один або двоє учнів, які добре плавають перетягують через водну
4. перешкоду канат або мотузку (кабель) і закріплюють його на протилежному березі; учні,
витримуючи дистанцію 5–7 м, заходять у воду, беруться за канат або мотузку і,
перехоплюючи її руками способом ближня рука зверху, дальня — знизу, переправляються
через водну перешкоду. Перехоплюючи таким чином канат, плавець лежить на грудях і
злегка повертається на бік. А щоб тіло не занурювалось у воду, робить легкі рухи ногами
зверху — вниз і знизу — вверх.
Якщо водойма широка і канат провисає та занурюється у воду, необхідно через кожні
5–7 м прив’язувати до нього плавучі предмети (куски дерева, дошки тощо). Дошки або
колоди прив’язують до каната так, щоб їх повздовжні осі по можливості збігалися.
Переправа за допомогою жердин
Якщо немає каната, троса, телефонного кабелю, їх можна замінити жердинами. Для
цього жердини кладуть кінцями впритул або в накладку та міцно зв’язують мотузками чи
дротом. Їх кладуть упоперек водойми, закріплюючи або міцно тримаючи вільні кінці на
протилежних берегах. Техніка переправи така сама, як і по канату.
Подолання водних перешкод убрід
Водні перешкоди можна долати вбрід, якщо глибина річки не перевищує 1–1,5 м. Брід
переважно буває на розширеннях прямих ділянок русла річки з пологими спусками до води.
Найвірнішою ознакою броду є стежка або дорога, яка обривається біля одного берега і
продовжується на іншому.
При швидкості течії річки більш ніж 2 м/с натягується канат або мотузка.
Під час подолання річки вбрід необхідно рухатися в колонах прямо по трасі,
приставними кроками, підтримуючись за поясний ремінь того, хто рухається попереду.
Дивитися слід прямо перед собою (на протилежний берег), а не на воду, інакше закрутиться
голова.
Подолання річок убрід здійснюється такими основними способами:
1. Подолання річки одиночними учнями з самостраховкою за допомогою жердини
застосовується під час розвідки броду та переносу мотузки на інший берег для організації
переправи і страховки.
2. Подолання річки шеренгами по 3–4 особи застосовується для швидкого переходу
через гірську річку або річку зі швидкою течією, якщо вода не піднімається вище колін.
Рухатися необхідно навскоси вгору за течією, при цьому учень повинен триматися за
поясний ремінь товариша.
3. Подолання річки в колоні по одному застосовується з метою швидкого подолання
річки, де глибина води до коліна, а течія не дуже швидка. Учні повинні рухатися не в ногу,
навскоси проти течії вгору, підтримуючи товариша за ремінь, при цьому напрямного
доцільно призначити найбільш досвідченого та фізично сильного. По невідомому місцю