2. Цифрови́й звук (англ. Digital audio) —
спосіб зберігання звуку у формі цифрового
сигналу. У ширшому сенсі — цифрові
технології обробки, зберігання та
відтворення звуку.
3. Цифровий звуковий сигнал — це двійкові дані, де
інформація кодується за допомогою семплів
(числових значень форми хвилі на кожен момент
часу). Кожен семпл є набором бітів (значень 0 або
1). Зазвичай використовуються 16-бітні або 24-
бітні сигнали. Кількість семплів на секунду в
цифровому сигналі визначається частотою
дискретизації (sample rate), яка вимірюється в
герцах. Чим вища частота дискретизації — тим
вищі частоти може містити звуковий сигнал.
5. Цифровий звук принципово відрізняється від
аналогового. В аналогових звукових
системах (наприклад при записі на
грамофонні платівки, магнітофонні касети
тощо), акустичні коливання повітря
перетворюються на аналогічні за формою
електричні за допомогою мікрофона та
зберігаються, а відтворення звуку
відбувається зворотнім шляхом — через
підсилювач та конвертацію в акустичні
коливання через гучномовець.
Цифровий звук, натомість, перетворює
акустичні коливання у двійкові дані (1/0).