Мета дослідження: здійснити соціологічний вимір структури соціально-політичних уявлень з фокусом на ставлення населення до значущих політичних маркерів та відчуття конфліктів, які розгортаються у громадах. Об’єкт дослідження. Доросле населення, що постійно проживає у Луганській та Донецькій областях у віці від 16 років (в зоні АТО підконтрольній Україні).

1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР «МАЙДАН МОНІТОРИНГ»
«ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ
УЯВЛЕНЬ ТА ВІСІ КОНФЛІКТІВ В ЗОНІ АТО»
Рущенко Ігор
д.с.н., проф.
м. Харків

2. Метод: масове репрезентативне опитування, індивідуальні
інтерв'ю з використанням стандартизованого бланка
інтерв'ю
Об'єкт: доросле населення у віці 16-и та більше років, що
проживає у зону АТО на підконтрольній території
Вибірка: 1200 осіб, відібраних за квотами по статі та віку.
Опитано: жінок – 53,7% (644); чоловіків – 46,3%
За віком
емпірико-соціологічне дослідження
16 – 19 20 – 29 30 – 39 40 – 49 50 – 59 60 і
більше
5,0 15,9 20,1 15,8 17,4 25,8

3. Луганська обл. Донецька обл.
Старо-
більськ
Сєверо-
донецьк
Лиси-
чанськ
Рубіжне
Кремінна
Маріуполь Сло-
в’янськ
Краматор.
Констант.
Артемів.
Дружківка
Червоноар-
мійськ
Димитрів
135 146 118 123 179 159 160 180
522 678
Вибірка по містах проведення опитування

4. Суспільно-політичні уявлення та настрої
населення;
Структура політичних ідентичностей та
довірчих відносин;
Соціально-економічний стан мешканців зони
АТО, місцеві проблеми, стратегії виживання;
Інтенсивність прояву основних конфліктів, що
точаться у громадах
ПРЕДМЕТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

5.  Внаслідок війни утворилося два Донбаси: соціальний
простір розірвано ментально, інформаційно,
світоглядно.
 На підконтрольній території відбувся певним злам
громадської думки на користь «єдиної України» та
української ідентичності.
 Теза про міжетнічний конфлікт як підґрунтя війни не
підтверджується, немає основи для громадянської
війни.
 у етнічних українців і у етнічних росіян проявляються
однакові домінуючі тенденції колективної свідомості.
ВИСНОВКИ (ЯКІСНІ)

6.  Запит на ту чи іншу модель громадянського
суспільства. Близько чверті населення (переважно
молоді люди) готові зайняти активну позицію,
допомагати в разі потреби державі.
 виник попит на моральну референтну групу й певну
духовну опору, церков не є лідером довіри.
 Найбільша критика з боку громад фокусується на діях
місцевої влади.
продовження

7. Як було і раніше – у складі єдиної України.
56,5
У складі єдиної України, але з розширеними
повноваженнями.
28,7
Як федеративне утворення у складі України.
6,5
Як республіку з обов’язковим укладанням
договору з Україною.
2,9
Припускаю вихід зі складу України.
5,4
Як респонденти бачать політичне майбутнє
Донбасу (у %)

8. Майбутнє Донбасу очима етнічних українців і
етнічних росіян

9. Євроінтеграція 33,4
Рівне віддалення і від Росії, і від Європи 23,1
Зближення з Росією 13,7
Важко відповісти 29,3
Думки респондентів щодо бажаного пріоритету
зовнішньої політики України (у %)

10. «українці» «росіяни»
Євроінтеграція 36,9 23,6
Рівне віддалення і від Росії, і від
Європи
24,2 20,6
Зближення з Росією 8,4 28,3
Важко відповісти 30,0 27,6
Думки етнічних українців та етнічних росіян щодо
бажаного пріоритету зовнішньої політики України
(у %)

11. У повній
мірі
У значній
мірі
У малій
мірі
Зовсім не
відчуваю
Важко
відповісти
Індекс
Громадянином України
(ранг = 1) 62,7 21,1 10,1 4,5 1,5
2,404
Громадянином іншої країни
(ранг = 7) 1,4 3,6 9,1 74,4 11,6
0,205
Патріотом України
(ранг = 2) 32,0 29,6 17,5 11,5 9,5
1,727
Донеччанином, Луганчанином
(ранг = 3) 23,1 25,6 23,1 14,5 13,6
1,436
Патріотом Донбасу
(ранг = 4) 18,7 22,1 19,2 22,1 18,0
1,195
Європейцем
(ранг = 5) 8,2 15,2 20,4 41,6 14,6
0,754
Громадянином СРСР
(ранг = 6) 5,0 7,1 8,6 62,3 16,9
0,378
Політичні ідентичності

12. Найпоширеніша у спільноті
ідентичність:
від 2 до 3
Громадянин України
Середньо поширена
ідентичність:
від 1 до 2
Патріот України, Донеччанин
(Луганчанин), Патріот Донбасу
Мало поширена ідентичність:
від 0 до 1
Європеєць, Громадянин СРСР,
Громадянин іншої країни
Рейтинг ідентичностей

14. Індекс Об’єкт довіри Безумовно
довіряю
Скоріше
довіряю
Важко
відповісти
Скоріше не
довіряю
Безумовно
не довіряю
+0,873 Членам родини 79,2 16,4 2,5 1,2 0,7
+0,045 Більший частині
сусідів
10,1 31,0 26,1 23,4 9,4
+0,25 Церкві 25,3 27,7 27,0 11,8 8,2
-0,316 Місцевим органам
влади
2,2 10,6 29,7 36,8 20,7
-0,327 Центральним
органам влади
2,2 11,6 29,0 32,9 24,3
+0,22 Армії 18,7 36,5 23,0 13,7 8,1
-0,352 Міліції 1,8 9,0 28,2 39,0 22,0
-0,485 Правосудію 1,5 5,0 24,4 40,1 28,9
+0,55 Волонтерам 36,4 38,2 17,0 6,1 2,3
-0,544 Російським
телеканалам
1,9 7,3 20,4 25,2 45,2
0,00 Українським
телеканалам
9,2 28,2 27,2 23,1 11,8
-0,628 Чуткам 0,8 4,4 13,8 31,5 49,4
+0,159 Інформації в
Інтернеті
10,3 34,9 28,5 17,0 9,3
Структура довірчих відносин

15. Висока довіра Від 0,5 до 1 1)Членам родини
2)Волонтерам
Скоріше довіра Від 0 до 0,5 3)Церкві
4)Армії
5)Інформації в Інтернеті
6)Більший частині сусідів
7)Українським телеканалам
Скоріше не довіра Від 0 до -0,5 8)Місцевим органам влади
9)Центральним органам влади
10)Міліції
11)Правосуддю
Не довіра Від -0,5 до -1 12)Російським телеканалам
13)Чуткам
Рейтинг довіри

16. Поганий стан доріг 65,6
Не ефективна діяльність місцевої влади 64,7
Роздільність людей, невміння об’єднатися для
покращення ситуації
54,8
Погана медична допомога 53,8
Поганий стан ЖКГ 43,7
Не «вилікувані» наслідки воєних дій, руйнування 28,7
Перебої у водо забезпеченні, електроживлення 28,1
Недостатнє опалення у холодний у зимовий період 27,7
Гостра екологічна ситуація 21,1
Вивіз сміття, звалища 21,0
Найбільш гострі місцеві проблеми

17. Поміж патріотами України та прихильниками Росії
(«ДНР», «ЛНР»)
7,402
Конфлікт між населенням та місцевими органами
влади
4,937
Між населенням та правоохоронними органами
(міліція, прокуратура, суди):
4,87
Конфлікт поміж армією (у т.ч. нацгвардія,
добровольчі батальйони) та місцевим населенням
4,844
Конфлікти всередині родин по политичним
питанням
4,791
Конфлікт поміж основною масою населення і
місцевими «олігархами», володарями великих
підприємств та бізнесів
4,186
Конфлікт поміж постійними жителями та
вимушеними переселенцями
3,427
Індекси інтенсивності конфліктів
(у порядку зменшення індексів)

20. Діяти по ситуації 68,5
Допомагати близьким людям, і згуртуватися у
родині
57,2
Долати усі усі труднощі самостійно 27,3
Максимально використовувати допомогу
держави, благодійників, волонтерів
26,0
Активно приймати участь у громадянських
акціях
24,4
Підтримати державу, якщо потрібно – піднятися
на захист
19,6
Готуватися до еміграції 18,9
Важко відповісти 1,8
Особиста стратегія на «важкі часи» (у %)

21. Особиста стратегія на «важкі часи» етнічних українців та етнічних
росіян (у %)
українці росіяни
Готуватися до еміграції 17,0 24,4
Максимально використовувати допомогу
держави, благодійників, волонтерів
26,1 28,3
Долати усі усі труднощі самостійно 25,0 32,6
Допомагати близьким людям, і згуртуватися
у родині
59,6 50,8
Діяти по ситуації 69,2 67,4
Активно приймати участь у громадянських
акціях
26,9 17,3
Підтримати державу, якщо потрібно –
піднятися на захист
22,5 10,8
Важко відповісти 1,9 2,0

22. Соціально-активна стратегія означає, що індивід намагається підтримати
державу, армію, інших громадян, і таким чином наблизити перемогу та
відвести загрозу від власної домівки.
Індивідуально-активна – означає, що індивіди самостійно виробляють
стратегію виживання, можуть вдатися до еміграції, мають певні ресурси
(фізичні і матеріальні), аби уникнути гіршого.
Соціально-пасивна – полягає в опорі на державу, благодійність,
волонтерський рух, її дотримуються люди, які не мають суттєвих власних
ресурсів виживання.
Пасивно-очікувальна – індивіди ідуть за течією, приймають ситуативні
рішення, не мають ясної соціальної позиції.
Основні індивідуальні стратегії

23. Стає очевидним фактом, що за останній рік українська
політична нація укріпилася на Сході та Півдні. Якщо
в 1990-і рр. за даними низки соціологічних опитувань
та за підсумками парламентських виборів українство
домінувало виключно у Західному регіоні, то в
нульові роки ХХІ ст. поволі воно просунулося у
Центральну та Північну Україну. Другий Майдан і
війна з Росією якісно змінили ситуацію на Сході та
Півдні. Саме тут продовжилося формування
української політичної нації.