1. Сорокіної Марини Сергіївни
Виробниче навчання Група №8
Б Л Е З П А С К А Л Ь , В І Л Ь Г Е Л Ь М Ш И К К А Р Д Т А
Л Е О Н А Р Д О Д А В І Н Ч І
В
В і
іс
ст
то
ор
рі
ії
ї м
ме
ех
ха
ан
ні
іч
чн
ни
их
х о
об
бч
чи
ис
сл
лю
юв
ва
ал
ль
ьн
ни
их
х м
ма
аш
ши
ин
н л
ла
ав
вр
ри
и п
пе
ер
рш
шо
оп
пр
ро
ох
хо
од
дц
ця
я з
зд
до
об
бу
ув
в Б
Бл
ле
ез
з П
Па
ас
ск
ка
ал
ль
ь.
.
Б
Бл
ле
ез
з П
Па
ас
ск
ка
ал
ль
ь (
(B
Bl
la
ai
is
se
e P
Pa
as
sc
ca
al
l,
, 1
16
62
23
3—
—1
16
66
62
2 p
pp
p.
.)
) у
ув
ві
ій
йш
шо
ов
в у
у с
св
ві
іт
то
ов
ву
у н
на
ау
ук
ку
у я
як
к м
ма
ат
те
ем
ма
ат
ти
ик
к ф
фі
із
зи
ик
к,
, ф
фі
іл
ло
ос
со
оф
фі
і,
,
В
Ві
ін
н н
на
ар
ро
од
ди
ив
вс
ся
я 1
19
9 ч
че
ер
рв
вн
ня
я 1
16
62
23
3 р
ро
ок
ку
у у
у Ф
Фр
ра
ан
нц
ці
ії
ї в
в м
м.
. К
Кл
ле
ер
рм
мо
он
ні
і-
-Ф
Фе
ер
рр
ра
ан
ні
і,
,
Щ
Ще
е 1
17
7-
-р
рі
іч
чн
ни
им
м ю
юн
на
ак
ко
ом
м П
Па
ас
ск
ка
ал
ль
ь з
за
ад
ду
ум
ма
ав
в в
ви
иг
го
от
то
ов
ви
ит
ти
и о
об
бч
чи
ис
сл
лю
юв
ва
ал
ль
ьн
ну
у м
ма
аш
ши
ин
ну
у.
. Й
Йо
ог
го
о б
ба
ат
ть
ьк
ко
о,
, і
ін
нт
те
ен
нд
да
ан
нт
т
і
і в
вп
по
ов
вн
но
ов
ва
аж
же
ен
ни
ий
й Й
Йо
ог
го
о В
Ве
ел
ли
ич
чн
но
ос
ст
ті
і у
у В
Ве
ер
рх
хн
ні
ій
й Н
Но
ор
рм
ма
ан
нд
ді
ії
ї д
дл
ля
я о
оп
по
од
да
ат
тк
ко
ов
ву
ув
ва
ан
нн
ня
я і
і з
зб
би
ир
ра
ан
нн
ня
я п
по
од
да
ат
тк
кі
ів
в,
, д
до
ов
вг
гі
і ч
ча
ас
си
и
в
ви
ит
тр
ра
ач
ча
ав
в н
на
а ф
фі
ін
на
ан
нс
со
ов
ві
і р
ро
оз
зр
ра
ах
ху
ун
нк
ки
и,
, і
і с
си
ин
н м
мр
рі
ія
яв
в п
по
об
бу
уд
ду
ув
ва
ат
ти
и м
ма
аш
ши
ин
ну
у,
, я
як
ка
а б
б с
сп
пр
ро
ос
ст
ти
ил
ла
а ц
цю
ю р
ро
об
бо
от
ту
у.
. П
Пе
ер
рш
шу
у
м
мо
од
де
ел
ль
ь м
ма
аш
ши
ин
ни
и П
Па
ас
ск
ка
ал
ль
ь с
ст
тв
во
ор
ри
ив
в у
у 1
16
64
42
2 р
ро
оц
ці
і,
, а
а в
в 1
16
64
45
5 —
— в
вж
же
е з
з'
'я
яв
ви
ил
ла
ас
ся
я й
йо
ог
го
о з
зн
на
ам
ме
ен
ни
ит
та
а п
па
ас
ск
ка
ал
лі
ін
на
а,
, я
як
ку
у н
на
аз
зи
ив
ва
ал
ли
и
т
та
ак
ко
ож
ж п
па
ас
ск
ка
ал
ле
ев
ви
им
м к
ко
ол
ле
ес
со
ом
м.
. В
Ви
ин
на
ах
хі
ід
дн
ни
ик
к п
пр
ре
ед
дс
ст
та
ав
ви
ив
в ї
її
ї т
та
ак
ки
им
ми
и с
сл
ло
ов
ва
ам
ми
и:
: «
«П
По
ов
ва
аж
жн
ни
ий
й ч
чи
ит
та
ач
ч,
, ц
ци
им
м п
по
ов
ві
ід
до
ом
мл
ле
ен
нн
ня
ям
м
с
сп
по
ов
ві
іщ
ща
аю
ю В
Ва
ас
с,
, щ
що
о м
мн
но
ою
ю в
ви
иг
го
от
то
ов
вл
ле
ен
на
а м
ма
ал
ле
ен
нь
ьк
ка
а м
ма
аш
ши
ин
на
а,
, н
на
а я
як
кі
ій
й В
Ви
и з
зм
мо
ож
же
ет
те
е в
ви
ик
ко
он
на
ат
ти
и б
бу
уд
дь
ь-
-я
як
ку
у а
ар
ри
иф
фм
ме
ет
ти
ич
чн
ну
у
о
оп
пе
ер
ра
ац
ці
ію
ю.
. М
Ма
аш
ши
ин
ну
у б
бу
уд
де
е п
по
ок
ка
аз
за
ан
но
о п
пу
уб
бл
лі
іц
ці
і.
.»
»
У 1649 році Паскаль одержав королівський привілей, якавстановлювала йогопріоритет як винахідника машиниі
надавала право на виготовлення машин для продажу.За роки життя Паскаль створив біля 50 моделей машин,які
розійшлися по світу і дали поштовх для інших винаходів. Вісімпаскалін збереглисядо нашихчасів, одна з нихзаймає
почесне місце у французькому музеї мистецтв і ремесел у м. Парижі.
Іменем Паскаля названамова програмування,створена у 1970році,яка і сьогодні займає почесне місце на
сторінках підручниках, відкриваючи для багатьох шляхдо професійного програмування.
Лише в другій половині XX століття було знайдено свідоцтва більш ранніх спроб створення механізму
для обчислень, проте це не зменшує значення робіт Паскаля і їх визнання людством.
У 1957 році відбулося випадкове відкриття: дослідник спадщини видатного астронома
Іогана Кеплера знайшов ескіз невідомої обчислювальної машини у листі, який був надісланий
Кеплеру від Вільгельма Шиккарда. З листів випливало, що Шиккард створив машину для
обчислень раніше Паскаля, її перша модель була збудована у рік народження Паскаля. Подальші
розшуки дозволили встановити деталі конструкції машини і долю.
Вільгелъм Шиккард (Wilhelm Schickard, 1592—1636 pp.), народився в маленькому містечку Гетенберг
у Німеччині. Він отримав освіту в Тюбінгенському університеті і був широкоосвіченою людиною. Його цікавили
східні мови і теологія, астрономія і математика.
Дружні стосунки Шиккарда з видатним астрономом Іоганом Кеплером сприяли тому, що
він розпочав розробку машини для механізації трудомісткого процесу обчислень, без яких не
обходилися астрономічні дослідження. В листі до Кеплера від 20 вересня 1623 року Шиккард повідомляє, що
побудував перший екземпляр машини, проте у наступному листі від 25 лютого 1624 року він оповіщає Кеплера,
що виготовив ще одну машину для нього, але під час пожежі обидві машини згоріли.
На жаль, винахід Шиккарда прийшовся на часи, коли в центрі Європи панували Тридцятирічна війна і епідемії
страшних хвороб. Шиккард і вся його сім'я померли від холери, і протягом майже 300 років його машина залишалася у
невіданні.
Як випливає з листів і інших знайдених рукописів Шиккарда, машина була спроможна виконувати додавання,
віднімання, множення і ділення шестирозрядних чисел. Шиккард назвав її «годинником для лічби» Для складання і
віднімання в машині використовувалися шестерні, а для множення і ділення - палички Непера, згорнуті в циліндр. За
допомогою паличок Непера добуток або частка чисел знаходилася через суму або, відповідно, різницю відрізків,
пропорційних логарифмам цих чисел.
За знайденими відомостями вчені ТЮБІНГЕНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ на початку 60-х років XX
століття виготовили діючу модель машини Шиккарда.
Через 10 років після «знайдення»машини Шиккарда виявилося, історіяобчислювальнихмашин сягає ще
глибше. Приблизно за 120 років до Вільгельма Шиккарда італійський геній Леонардо да Вінчі (1452—1519 pp.)
розробив конструкцію механізмудля обчислень.
Про цей винахід дослідники історії обчислювальнихмашин дізналисялише в 1967 році, коли в бібліотеці
м. Мадридабуло знайдено доти невідомі щоденники Леонардо да Вінчі, які датуються кінцем 15-го — століття. В
рукописах зберігся ескіз пристрою для арифметичних обчислень. Йогооснову складали тринадцятьдесятизубих
кілець, поєднаних таким чином, що поворот одного кільцяна 10 оборотівприводив до поворотунаступного кільцяна
один оборот.
Слід зазначити, що Леонардо да Вінчі виявив свою геніальністьне тільки як видатний художникі скульптор
епохи Відродження. Він залишивсвій сліді в науці — яканатом і біолог, теоретикживопису, і в техніці --як винахідник
гідравлічних і літальних апаратів, конструктор бойових машин та інших механічних пристроїв. Отже, робота
Леонардо да Вінчі над створенням машини для обчисленьне була для нього випадковою.
За ескізом Леонардо да Вінчі комп'ютерна компанія IBM у 1969 році у рекламних цілях
виготовила машину, яка виявилася ДІЄЗДАТНОЮ!
