2. 1814-1861
Пам'ять про нашого народного
поета повинна бути для нас
святинею. Шанувати цю
пам’ять – священний обов’язок
кожного, хто дорожить своєю
гідністю, своїм добрим ім’ям.
Дізраелі
3. Ім'я при народженні:
Тарас Григорович Шевченко
Дата народження: 9 березня 1814
Місце народження:с. Моринці,Київщина
(нац..Україна)
Дата смерті: 10 березня 1861
Місце смерті : м. Петербург
Рід діяльності: художник, поет
Magnum opus: «Кобзар»
с рович нко (відомий також як
Кобзар, український поет, письменник, художник.
5. Шевченко народився у селі
Моринці на Київщині, в
родині селянина-кріпака.
Рано втративши матір, а
потім і батька, він з дитинства
зазнав багато горя і знущань.
Прагнучи стати художником,
Тарас перебував у трьох
церковних малярів… Проте
жоден з них не виявив у
хлопця таланту.
6.
7. Пан Енгельгардт віддав Тараса в
науку до малярних справ майстра
Ширяєва.
У Санкт-Петербурзі Шевченко
познайомився з учнем Академії
мистецтв І.Сошенком, котрий
розповів про важку долю юнака
відомому художнику
К. Брюллову та популярному
письменнику
Жуковському, які відіграли в житті
Шевченка надзвичайну роль,—
викупили його з кріпацтва (1838).
21 травня 1838 р. Шевченка
зараховують стороннім учнем
Академії мистецтв. Він навчається під
керівництвом
К. Брюллова, стає одним із його
улюблених учнів
Т.Г.Шевченко. Портрет
П.В.Енгельгардта.
Акварель.1833.
11. Подорож Україною
Шевченко тричі приїздив на Україну. 1843 побував у Києві, де
познайомився з М. Максимовичем та П. Кулішем, і на Полтавщині відвідав
Є. Гребінку та родину Рєпніних. Тоді ж побачився з закріпаченою ріднею.
Під впливом баченого і пережитого на Україні Шевченко написав вірш
«Розрита могила», в якому висловив гнівний осуд поневолення
українського народу царською Росією. Під час цієї першої подорожі
Шевченко задумав видати серію малюнків «Живописна Україна». Цей
задум він почав здійснювати після повернення до Петербургу, в лютому
1844. Перші 6 офортів цього циклу вийшли друком у листопаді того ж року
під назвою «Чигиринський Кобзар». Вийшов 1844 передрук першого
видання «Кобзаря» з додатком поеми «Гайдамаки». Того ж року Шевченко
написав гостро політичну поему «Сон» («У всякого своя доля»), ставши
на шлях безкомпромісної боротьби проти самодержавної системи
тодішньої Російської Імперії.
12.
13. Після закінчення Академії мистецтв Шевченко навесні 1845
вдруге повернувся на Україну, де його зустріли як великого
національного поета. Ставши співробітником Київської
Археографічної Комісії, Шевченко багато подорожував
Україною, збирав фольклорні й етнографічні матеріали та
змальовував історичні й архітектурні пам'ятки. Восени 1845
Шевченко написав такі твори: «Іван Гус» («Єретик»), «Сліпий»,
«Великий льох», «Наймичка», «Кавказ», «І мертвим, і
живим…», «Холодний Яр», «Давидові псалми»; важко
захворівши, написав наприкінці 1845 вірш «Заповіт», в якому
проголосив заклик до революційної боротьби за визволення
свого поневоленого народу. Через їхній яскраво антирежимний
характер нові поетичні твори Шевченка не могли бути
надруковані й тому розповсюджувались серед народу в
рукописних списках. Сам Шевченко переписав їх для себе у
спеціальний зошит-альбом, якому дав назву «Три літа» (1843
— 45).
15. Весною 1846р. Тарас Григорович приїздить до
України. Вступає в таємне антицарське Кирило-
Мефодіївське братство. У 1847р. братчиків
заарештовують. 8 червня 1847 р. Шевченка
привезли до Оренбурга, звідти до Орської фортеці,
де він мав відбувати солдатську службу.
16. У 1857 р. Т.Г. Шевченко повернувся із заслання.
У 1859р. він здійснює третю подорож в
Україну.
У 1860р. Шевченкові присвоюється звання
академіка-гравера.
У цьому році виходить друге видання
“Кобзаря”
17. Над крутими Дніпра берегами,
Де схилилась Чернеча гора,
Де Дніпро розмовляє з квітками.
Там могила співця – Кобзаря.
А до неї щочас безупинно
Люди йдуть із любов’ю в серцях,
І летить, наче ключ журавлиний,
Вільна пісня поета-співця
10 березня 1861 року перестало битися палке
серце великого поета. Спочатку поховали
Шевченка на Смоленському кладовищі у
Петербурзі. Через два місяці домовину з
його тілом було перевезено в Україну.