Ukrajinska mova-5-klas-zabolotnij-2018-ros

2. ÓÄÊ 811.161.2(075.3)
Ç-12
© Âèäàâíèöòâî «Ãåíåçà»,
îðèãіíàë-ìàêåò, 2018
© Çàáîëîòíèé Î.Â.,
Çàáîëîòíèé Â.Â., 2018ISBN 978-966-11-0108-0
Ç-12
Çàáîëîòíèé Î.Â.
Óêðàїíñüêà ìîâà : ïіäðó÷. äëÿ 5-ãî êë. çàêë. çàã.
ñåðåä. îñâіòè ç íàâ÷. ðîñ. ìîâîþ / Î.Â. Çàáîëîòíèé,
Â.Â. Çàáîëîòíèé. — Êèїâ : Ãåíåçà, 2018. — 256 ñ.
ISBN 978-966-11-0108-0.
ÓÄÊ 811.161.2(075.3)
ÓÌÎÂÍІ ÏÎÇÍÀ×ÅÍÍß
òåîðåòè÷íі âіäîìîñòі
çàâäàííÿ ïіäâèùåíîї ñêëàäíîñòі
çàâäàííÿ ç ðîçâèòêó ìîâëåííÿ
çàâäàííÿ ç åëåìåíòàìè äîñëіäæåííÿ
çàâäàííÿ êîíêóðñíîãî õàðàêòåðó
çàâäàííÿ äëÿ ðîáîòè çі ñëîâíèêîì
Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè
(Íàêàç ÌÎÍ Óêðàїíè âіä 31.05.2018 № 551)
Âèäàíî çà ðàõóíîê äåðæàâíèõ êîøòіâ. Ïðîäàæ çàáîðîíåíî
Заболотний_УМ.рос_П_5.укр_(042-17)_R.indd 2 27.08.2018 16:53:39

3. 3
Äîðîãi ï’ÿòèêëàñíèêè
та п’ятикласниці!
Запрошуємо вас у чарівний світ українського слова. А допо-
може нам мандрувати мовними стежками надійний путівник
усіх школярів – підручник. Однак, подорожуючи, пам’ятайте,
що ви ще й дослідники. Тому «підкорення» кожного парагра-
фа бажано розпочинати зі вступної вправи, у якій необхідно
дослідити певне мовне явище й самостійно зробити висновок,
тобто невелике відкриття. Потім потрібно уважно прочитати
правило, спробувати його осмислити, переказати. Після цього
можна переходити до виконання тренувальних вправ, які не
лише допоможуть засвоїти тему, а й розкажуть багато про
людські стосунки, громадянську відповідальність, захист дов­
кілля, ощадливість, турботу про здоров’я.
Вправи з позначками «Поспілкуйтеся», «Попрацюйте в па-
рах», «Чому так?», а також опорні малюнки, веселі вікторини,
конкурси, різноманітні життєві ситуації зроблять подорож
стежками української мови цікавою та захопливою.
Словнички, уміщені наприкінці підручника, допоможуть
вам збагатити лексичний запас, засвоїти правильне наголо­
шування деяких слів. Під час виконання багатьох вправ варто
користуватися й тлумачним, і орфографічним словниками, тому
потрібно мати їх удома.
А тим, хто хоче знати більше, радимо у вільну хвилинку
зазирати до спеціальних розділів путівника – «Моя сторінка»,
«Культура мовлення» та «Для вас, допитливі». Тут міститься
корисна й цікава інформація про мову, а також ігри, скоромов-
ки, жарти.
Отож, друзі, вирушаймо в путь! Попереду – нові відкриття.
Õàé âàì ùàñòèòü!

4. 4
с у
Çíà÷åííÿ ìîâè â æèòòi ëþäåé.
Ìiñöå i ðîëü óêðà¿íñüêî¿ ìîâè
â Óêðà¿íñüêié äåðæàâi
Прийняла я дарунок від нені – то мова,
Тому скарбу ніколи не скласти ціни.
Л. Забашта
1 о а в словл ва о о д с в о о у ва в
словл ва ва с одо ал с а л а а с о
сво о о а
• Ми змалечку звикаємо до
слів, як до повітря, як до хліба
звикли... (Є. Летюк).
• Мова – це віконця, через які
людина бачить світ (В. Сухомлин-
ський).
• Чи не чари й не диво? Мова –
спів, мова – казка. Все сказати
можливо: є і гнів, є і ласка (Д. Бі-
лоус).
• Я без тебе, мово, без зерна по­
лîва, соняшник без сонця, без пта­
хів діброва (Ю. Рибчинський).
• Мова – то цілюще народне
джерело, і хто не припадає до ньо­
го вустами, сам висихає від спраги
(В. Сухомлинський).
2 о а в словл ва о
у а а ова в вс о о л дс ва о о о а оду
• Без мови людське спілкування* неможливе, а без спілку­
вання не може бути і суспільства, а тим самим і людини (О. Ре-
форматський).
1
2
Рідний край. Малюнок
Надії Бондар (11 років)

5. 5
с у
• Мова – єдине знаряддя для засвоєння спадщини** мину­
лого, найвищих здобутків людської культури, людської мислі
(І. Вихованець).
• У мові зібрано всі знання народу про навколишній світ,
тому з’ясувати історію і походження народу неможливо без
дослідження його мови (В. Німчук).
• Мова єднає між собою представників певного народу в
часі та в просторі (В. Русанівський).
• Мова – така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і
коли він кине свою мову, то вже буде смерть його душі, смерть
усього того, чим він відрізняється від других людей (Ïàíàñ
Мирний).
* Спілкувàння – (рос.) общение.
** Спàäùина – (рос.) наследие.
Значення
мови
У світі існує близько п’яти тисяч мов. Кожна з
них є засобом спілкування в більшому чи мен­
шому людському колективі. Крім того, за допо­
могою мови люди формують думки, пізнають
світ, об’єднуються в одну спільноту, передають
одне одному досвід.
Без мови було б дуже важко обмінятися думками
й найтоншими почуттями, досягти взаєморозу­
міння, налагодити виробництво необхідних ма­
теріальних благ, створити духовні цінності,
згуртуватися для подолання труднощів.
3 о у ад а а
• Є різні засоби спілкування: мова, жести, погляд, звукові
та світлові сигнали (наприклад, сигнали світлофора), релігійні
символи, державна символіка, дорожні знаки тощо. Чому мову
називають найважливішим із цих засобів?
• Як за допомогою мови людина пізнає світ?
• Як за допомогою мови від покоління до покоління переда­
ється людський досвід, знання?
• Чи можна без мови побудувати собор, подолати стихійне
лихо або провести Олімпійські ігри?
• Чому людям було б важко без мови?
Значення
мови
3

6. 6
с у
4 ал а до ла о ол в о а слова у
о о л одов ода о о в д
Українська
мова
Українська мова – одна з найдавніших, наймило-
звучніших і найбагатших мов світу. Своїм корін­
ням вона сягає глибини тисячоліть. Українською
мовою створено понад двісті тисяч народних пі­
сень, багато казок, переказів, легенд. Нею напи­
сано велику кількість творів художньої літерату­
ри та наукових праць.
Державна
мова
Нині українська мова є державною мовою Укра-
їни (рос. государственным языком). Це означає,
що вона є офіційною мовою спілкування на тери­
торії нашої держави, нею користуються в уста­
новах та організаціях, це мова науки, освіти,
преси, телебачення. Тому українську повинен
знати кожен громадянин України.
Державний статус української мови закріплено
статтею 10 Конституції України.
5 а в д ов д а а а
• У яких ситуаціях ви користуєтеся українською мовою?
• Яку роль відіграє українська мова в житті нашої держави?
• Чому українською мовою повинен володіти кожен грома­
дянин України?
• Яке значення для вашого подальшого життя має знання
української мови?
4
мова
Державна
мова
5

7. 7
с у
6 о а с а в ав ла с л ува а в а
а о до с л ува
ЗАПРОШУЄМО ДО СПІЛКУВАННЯ
«Нема більшої розкоші, ніж розкіш людського спілкуван-
ня», – стверджував відомий письменник Антуан де Сент-
Åкзюпері. Так, саме під час уроку ви зможете поспілкуватися
одне з одним. А щоб ваше спілкування було змістовнішим, ми
щоразу визначатимемо тему для розмови в рубриці «Поспіл-
куйтеся».
Насамперед виробімо правила нашого спілкування. Части­
ну з них запропонуємо ми, а решту – ви.
Правило 1. Думки висловлювати щиро, дружелюбно.
Ïðàâèëî 2. Не перебивати співрозмовника.
Ïðàâèëî 3. Кожен має право висловити власну думку.
Ïðàâèëî 4. Не ображати своїми словами інших.
Ïðàâèëî 5. ___________________________________
Ïðàâèëî 6. ___________________________________
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. о ов ово а ва у ду у а ову о о а оду
с д о о в о у
 спільні зусилля (ðîñ. совместные усилия)
 порозумітися (ðîñ. найти общий язык)
Уявіть, що вас запросили для учас-
ті в популярній радіо- чи телепередачі.
Трансляція відбуватиметься в прямому ефірі, тобто
без попереднього запису і редагування виступів. Під-
готуйте невеликий виступ на 1–2 хвилини на одну
з тем.
1. Мова – найцінніший скарб, мудра берегиня народу.
2. Україна – наш спільний дім.
6
7

8. 8
ов о
§ 1. ІМЕННИК
(Имя существительное)
ПРИГАДАЙМО. в а ас ов о а
8 о а в а о в о о у в о у д с а д
в а
Для мене багато не треба,
Щоб ласку і добрість пізнати:
Лиш просвіток рідного неба,
Та затишок* теплої хати,
Та житнього хліба шматочок,
Та цвіту, що сяє калинно,
Та іскру краси твоїх дîчок,
Чорнявих царівн, Україно.
Для мене багато не треба,
Щоб серце забилось раптово:
Лиш латочки рідного неба
Та матері лагідне слово...
Д. Луценко
* Зàòèшок – (рос.) покой, уют.
о два слова в а осл дов ос а
д слова о с а с а л ас ов а о а
о с о до в д л сл в а о с о с а с слов о
с о в
9 о л ал ада о с л в д в в у а с
ос с ова о о в д а а в су ас ос с ов
8
9
Відмінки іменників

9. 9
ов о
10 о а с о у о у а с а вс а ов л олов
ов а о св ва а а олов а
ВОДА ДЛЯ СПРАГЛИХ
У маленькому містечку жив бідний старий чоловік. Колись
він важко працював, а тепер доживав останні дні. Вечорами
чоловік сідав біля міських воріт і людям, які проходили повз
нього, пропонував кухлик свіжої джерельної води.
Так робив він декілька років, аж до своєї смерті. Коли по­
мер, мешканці міста встановили бідному чоловікові пам’ят­
ник – викопали криницю. Тепер вода із цієї криниці освіжає
всіх спраглих** (Легенда).
* Спрàãëèé – (рос.) жаждущий; испытывающий жажду.
с у в а а в ду а д сло в д о
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. о с а ла о о в слову о а а о
л о ада сл в а а о а в а
 давати користь (ðîñ. приносить пользу)
 відплатити сторицею (ðîñ. воздать сторицей)
12 а в давал о у в д у од о а в д ов
а од о а в с лад ус о
ЗРАЗОК. Батько – батьк у , батьк ові .
Учитель, добродій, Дмитро, друг, президент, директор.
13 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о сл а
ул од о лас о ав лас
сво д у ов в ов ла л о л
в д ов д адо л с ода слово
с олу о а о ва ду
купалися в (річка)
плавали в (човен)
навчилися кататися на (ролики)
гралися (м’яч) та (обрóч)
годували (кролі)
обмінювалися музичними (файли)
відпочивали в (Êарпати)
13
14 о о а в в л д а у о а ов о у о
о у дв л у в а о до а сл в
10
11
12
14

10. 10
ов о
ЧОМУ ТАК? о с о у в а о оло о а
ом а д у о ем
садîì
ставкîì
листкîì
кущем
окунем
дощем
од слово о о оло а в с лад а
16 лад а у а с о ово
1. Задание записано на доске. 2. Наелись вкусной каши.
3. Зимой тротуар посыпали солью. 4. Сидят за одной партой.
5. Подчеркнуть одной линией. 6. Отнесли журнал директору.
7. Сидели на берегу реки. 8. Андрей, собирайся быстрее.
о в в ову а са в д л сл в в у а с ос с ова
АНТИСУРЖИК
РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ НЕПРАВИЛЬНО
у тебя íàñìîðê
приеду в три часа
включите свет
уберите ìóñîð
милости прошу
школьная столовая
на любой вкус
у тебе нежить
приїду î третій годині
увімкніть світло
приберіть сміття
щиро запрошую
шкільна їдальня
на будь-який смак
у тебе íàñìîðê
приїду в три часа
включіть свєт
приберіть ìóñîð
мілості прошу
шкільна ñòîëîâà
на любий смак
§ 2. ПРИКМЕТНИК
(Имя прилагательное)
ПРИГАДАЙМО. о а с
17 о а с а д а до о о о ал ова
о д в у а осл у у ол в д а в с
КАЛИНА
То було дуже давно. В одному селі жила красива дівчина,
яку звали Калина. Струнка, з довгою косою. Мала блакитні,
наче бездонні озерця, очі й чорні, наче шнурочки, брови. Люди
любили її за добре серце.
15
16
17

11. 11
ов о
М. Фомін. Калина
Якось, ідучи лісом, Калина викопала тонкå стебло й посади­
ла його край дороги. Зі стебла виріс великий кущ, а потім за­
цвів білим цвітом. А коли осипався цвіт, заблищали на кущі,
як намистинки, ягоди, а в кожній ягідці – зернятко, наче ма­
леньке сердечко.
Прийшла одного разу Калина, а кущ і каже їй:
– На згадку про твоє добре серце, щоб тебе не забули люди,
подаруй мені своє ім’я – Калина (Легенда).
с у а о а во ов а
ЗРАЗОК. Красива дівчина.
а д о в у
18 ус авл о у а в а
о ва ду
1. Осінн.. вечір жовт.. листом хмурит(ь)ся (В. Тарасенко).
2. На в(е,и)реснев.. камертон настроюються скрипки вітру
(В. Боровий). 3. День догоряє десь за сутінками* густ.. висо­
ченн.. дубів і лип (Іван Багряний). 4. Сонячн.. промі(н,нн)я
розл(е,и)валось довкола ясн.., пахуч.. молоком (Є. Гуцало).
5. Перший космічн.. політ Юрія Гагаріна тривав рівно 1 годи­
ну 48 хв(е,и)лин (З енциклопедії).
* Сóтінки – (рос.) сумерки.
о с у с лу а слов о о с л с а в д л сл в
18

12. 12
ов о
19 ов д ус о словос олу
од о о ва а в а в
Варіант А. Електронна пошта,
дорожні знаки.
Варіант Б. Безпечне перехрестя,
вхідні повідомлення.
лад а словос о
лу о а о о ва а а
20 д в ода у ду а
у во с о д
а у во о
1. Купили (школа) приладдя.
2. Поїхали до (Харків) області. 3. Підійшли до (пішохід) пере­
ходу. 4. Я відповів на (телефон) дзвінок. 5. Милувалися (ліс)
квітами. 6. Останні (сонце) дні. 7. Уже час (обід) перерви.
21 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о ос ва а о д в
в ода ува ва в лос д л о о л о в а а
у о са в лос д л о о л в о л а о
словос олу а а до о о о о а в сло
в сво о а а одо ода у а
21
22 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о о до о о о а
дов д о д а д а у словос олу ус о
Небо, подвір’я, блискавка.
ДОВІДКА. Хмарний, кремезний, запустілий, сильний, лункий,
швидкий, сірий, спиляний, сусідський, далекий, сліпучий, зеле­
ний, яскравий, шкільний, голосний, зоряний, сухий, блакитний.
о до в до а струмок а о дороˆга о
до л а в
ада ува л до в а о л о ова
с д а асол а ува д ва в уд вул сл
до у довод лос ва а в с л у ол о а во а в а
о а с а о о одов о с а
о о а л в
Яким посушливим видалося літо! Від спеки опустили свої
ніжні пелюстки ромашки, засумували вишні та груші.
– Пити, пити... – здавалось, просила сама земля.
І ось скраю блакитного неба виткнувся ріжечок хмари...
19
Відмінки прикметників
20
22
23
24

13. 13
ов о
§ 3. ЗАЙМЕННИК. ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ.
ДІЄСЛОВО
(Местоимение. Личные местоимения. Глагол)
ПРИГАДАЙМО. о а а у ас у ов а ва д
слово
25 а с олу ос ав в а у в д ов д о
с о в а в д о а в
ЗРАЗОК. Біжить за (я) – біжить за мною.
Зустріли (я), спілкувалися з (ми), прибрав (свій) кімнату,
чекали на (вона), зустрілися з (наш) друзями, скажу (ти), по­
бачив на (він), зняли з (він), летіли над (вона), прийшли після
(ми), вибрав для (вона).
ов д ус о а він
Особові
займенники
Особа Однина Множина
1-øà
2­га
3­тя
я
ти
він,
вона,
воно
ми
ви
вони
26 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о а о д о ос д о
а у с о л л о о д вс о у в в ла в у
с до од о лас а од о лас о до о о у о ду в с
сво о ов о о о а
Андрію, надішли, будь ласка, зі (свій) мобільного
смс­повідомлення (моя) сестрі про те, що я затримуюсь
на 10 хвилин. Нехай чекає (я) біля (наш) будинку.
26
27 о а с о ул од о о ос ов у ду у
довод лос ва у св д а од с уа
ЧУДОДІЙНІ СЛОВА
Слова «перепрошую», «пробачте за турботу», «будьте ласка­
ві», «дякую» чудодійно полегшують стосунки* між людьми.
Приміром, ви шукаєте потрібну вам вулицю. Навколо нікого
немає. Коли ж з’являється перехожий, ви звертаєтеся до нього:
25
Особові
займенники
27

14. 14
ов о
«Вибачте, що затримую. Чи не скажете, як пройти до...». Ви
звернулися до перехожого із запитанням ввічливо, і тому він
зупиниться й відповість, навіть якщо й поспішає. Ви говорите
на прощання: «Дякую. Даруйте, що затримав» (За І. Томаном).
* Стосóíêè – (рос.) отношения.
уду ус о с а в а осо о а
а осо од д слова о у сво о у
28 о а с о л ал о до о о ус о о а
вдалос а ва у ду у удо у в до а о д
ЧУДАСІЯ*
От чудас я: гарбуз на яблуні!
– Бач, примудрився! – каже Олег.
Гарбуз величезний, як баняк. Гілляка аж нагнулася під ним.
– Невже це він?
Я кусаю соковите яблуко і мовчу. Та Олег і не чекає відпо­
віді від мене. Йому й так зрозуміло: гарбузиння сп’ялося на
тин, потім дісталося нахиленої гілляки і повисло на ній. На
гарбузинні зацвіла квітка, а потім зав’язався гарбуз.
Олег сміється:
– Хоч і виліз він на яблуню, та яблуком не став (За Є. Шмор-
ãóíîì).
* ×óäàñ ÿ – (рос.) дикîвина.
а д осо ов а а с в у о
а д д слова ус о в а ас сло
28

15. 15
ов о
29 о ва ду о с а са
1. Не все теє зробит(ь)ся, що на
думці зродит(ь)ся. 2. На годину
спізниш(ь)ся, за рік (не)доже­
неш(ь). 3. (Не)хвали коня, поки з
дороги (не)вернеш(ь)ся. 4. Усе з
рук валит(ь)ся, а він хвалит(ь)ся (Нар. творчість).
лад в д л слова ос с о ово а с ав в
ову а са в о о ова
д сл д слова олов л суд
Для вас, допитливі
а в два а о у сува л я-ми
до аду с о у с а а ова а а Ба а о ав в с л
с о о а о од сл в а а о ов а ад а ад
а ов в о а а с о а о Дмитра Білоуса «Диво ка-
линове» а «Чари барвінкові»
о о ва а л с одо алос в а о а од о
лас а
§ 4. ЧИСЛІВНИК. ПРИСЛІВНИК
(Имя числительное. Наречие)
ПРИГАДАЙМО. а ол сл в в у ов л о о в о с ову
сл в
ВІКТОРИНА. о с ову сл в да ов в д ов д а а
а ус о
1. Скільки днів у вересні?
2. Котрим (котрою) за порядком ти записаний(­а) у класно­
му журналі?
3. Скільки днів залишилося до кінця цього місяця?
4. Скільки років тобі буде через два роки?
5. Скільки годин має доба?
6. О котрій годині розпочинається другий урок?
7. О котрій годині учень буде вдома, якщо вийде з вашої
школи одразу після шостого уроку і йтиме 15 хвилин?
8. Скільки хвилин триває другий урок?
лад ус о од а а у в д ов д а о о в сл в
ос ав а а од о лас а
29
РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
­ться (­тся)
-øься
­ться
­шся
30

16. 16
ов о
31 лад а о од о у в
а у сл в а п’ятдесят шістде-
сят, шістнадцять а додава
в д а
ЗРАЗОК. До п’ятдесяти додати сорок три.
32 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о у вас а ал о а од а а
ус о в д ов д а а а о с у с о а од а
32
33 до а о у сл в дов д ос ав
ус о а до сл в у ол в о у сл в в
1. А та скрипка ... грає, солов’їний голос має (Б. Стель-
мах). 2. Камінь ... не котиться ні в яку пору (Нар. творчість).
3. І ..., і ... там соловей співав, і пташки пурхали, зозуленька
кувала (Л. Глібов). 4. І вечір вишневий із нами вечеря, і ... від
щастя муркоче, мов кіт (Д. Іванов). 5. О, як ріка радіє ..., на
волю виривається ... (Г. Дудка).
ДОВІДКА. Вдень, ввечері, угору, красно, навесні, щосили, тихо.
34 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. су о о са ода сл в
а о о о о од л со о у сл в в а а
в л о в од в од о о в о а
1. У/літку, в/осени, в/вечері, ліво/руч, що/години.
2. У/зимку, в/день, в/ранці, право/руч, що/денно.
од сл в о сво у с лад а
лад ус о с у а с о ово с о с ав с ос с о
у а с слов о а у с у
ИСТОРИЯ ОДНОЙ ЯБЛОНЬКИ
Росла в лесу дикая яблоня. Осенью упало с неё кислое ябло­
ко. Птицы быстро склевали его, поклевали и зёрнышки. Одно
только зёрнышко спряталось в землю.
31
33
34
35
РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
пятьдесят
пятьсот
п’ятдесят
п’ятсот

17. 17
ов о
Зимой лежало зёрнышко под снегом, а весной стало расти…
Из почки* наверху вышли зелёные отростки. Почка за почкой,
листик за листиком, веточка за веточкой – и лет через пять
хорошенькая яблонька уверенно проросла на том месте, где
упало зёрнышко.
Пришёл в лес садовник, выкопал яблоньку осторожно, ко­
решков не повредил, перенёс её в сад и посадил в хорошую
землю (По К. Ушинскому).
* Ïîчка – (óêð.) брóнька.
а д с олу сл в в д слова а у а с о о
во о а в о слова в с олу а а о
êóäè?
ЗРАЗОК. Нести додому.
ВІДГАДАЙТЕ РЕБУСИ. ов д о слова в д ад сл в а
1.
4.
2.
5.
3.
6.
§ 5. ПРИЙМЕННИК. СПОЛУЧНИК
(Предлог. Союз)
ПРИГАДАЙМО. а ол в с олу в у ов о у а
ва слу ов ас а ов
37 о а с о л оду а о а
в а а оло а а Б ло у
НАРОДНА ХУДОЖНИЦЯ
Безрадісно пройшли дитячі та юнацькі роки народної худож­
ниці Катерини Білокур. Важка селянська праця, відсутність
умов для здобуття освіти. А дівчинка так палко* тягнулася до
36
37

18. 18
ов о
краси: хотіла малювати й читати.
Самотужки** опанувала грамоту,
ïîтайки від усіх вимальовувала
перші картини звичайним вóглем
на клаптиках полотна. Потім по­
чала малювати фарбами. Пензлі
робила із тхорячих волосинок і ви­
шневої гілочки.
Спершу її роботи побачила Пол­
тава, потім – Київ, Москва, Па­
риж. Íà міжнародних виставках
не переставали чудуватися: хто
авторка цих дивоглядних картин?
А дивуватися було із чого: полотна
майстрині заполонило химерне
розмаїття квітів, якого в природі
насправді не існує. Це казкове плåтиво кручених паничів, рож,
маків, півоній, красуль і чорнобривців глибоко зворушує серце.
Наповнені сонцем, радістю та любов’ю до рідної землі, тво­
ри Катерини Білокур назавжди ввійшли в золотий фонд укра­
їнської культури (За Олесем Гончаром).
* Ïàëêî – (рос.) пылко, страстно.
** Самотóæêè – (рос.) самостоятельно.
а д о в д л сл в а а словос олу
а
а д о в д л сл в с олу а од о д л
в а с олу а
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. в о у в сл в аса в у св
 безмежна сила краси (ðîñ. безграничная сила красоты)
 краса надихає (ðîñ. красота вдохновляет)
39 о ва ду а о с авл о у о д
лов а
1. Знов устає (переді)мною зе­
лене дзеркало ріки (В. Сосюра).
2. Увесь натовп заворушився і по­
повз широким шляхом із с(е,и)ла
(на)гору (С. Васильченко). 3. Івась
38
РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
со мной
надо мной
передо мной
зі мною
наді мною
переді мною
39
К. Білокур.
У Богданівці на загреблі

19. 19
ов о
підняв ластів(’)ятко поставив драбину й бережно поклав маля
у гніздо (К. Наріжний). 4. Веселка бере воду й розливає її
(по)хмарах а вода виливаєт(ь)ся дощем (В. Скуратівський).
5. (Зі)мною тут наплакались сповна Чайковський і розчулений*
Бетховен (Д. Луценко).
* Розчóлений – (рос.) растрîганный.
в д а о с а са ас а ов
д сл с олу о у с олу в у ас с лад
о о
о л о с о о а о ов в удо
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. лад о а а осо а в л д ало
л о л в д в од о у од в о с а с
а с олу а
лад ус о а о со в л у о ов д в о с ову
с олу
40
1
3
2
4

20. 20
ов о
41 во о о а ос с лад а до о о о с олу
в і, та, й, а, але во а с авл ас а
д с олу о о у
1. Дітям у зоопарку дуже сподобалось. Вони
із захопленням розповідали про враження від
побаченого. 2. Спочатку білочка брала з коши­
ка горішок і миттю зникала. Згодом тваринка
перестала боятися людей. 3. Двері розчинилися. На порозі
з’явився Тарас. 4. Униз вода знесе. Угору вітер винесе.
о у в о у у во д сл олов л
д а с в у а ва а а да а до о о о
в о а а ал у о уду словос олу с ладал с
д сл в а а стадіон слова до а са ос о у
дс ав в о у авда о ово у а с в д о а а
а ав л у в д ов д ал
ЗРАЗОК. Тренуватися на стадіоні.
43 лад словос олу у а с о ово а о с
а с ода о у о ул у а овл
Контрольная по математике, соскучиться по друзьям, со­
ревнования по бегу, сбегаю за хлебом, сделал по ошибке, сде­
лал по образцу, приходите по желанию.
РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
иду за хлебом
соревнования по футболу
контрольная по истории
соскучиться по родным
по ошибке
по желанию
іду по хліб
змагання з футболу
контрольна з історії
скучити за рідними
через помилку
за бажанням
41
42
43

21. Відомості із синтаксису
й пунктуації.
Елементи стилістики
Ви знатимете:
• що вивчає синтаксис і пунктуація;
• види речень за метою висловлювання та емоційним
забарвленням.
Ви вмітимете:
• правильно виділяти головне й залежне слово в слово-
сполученні, головні й другорядні члени в реченні;
• будувати речення з однорідними членами, звертання-
ми, вставними словами, складні речення та речення з
прямою мовою;
• правильно інтонувати речення різних видів;
• розставляти та обґрунтовувати розділові знаки;
• використовувати в мовленні синонімічні словосполу-
чення, різні види речень, виражальні можливості
другорядних членів речення.
Мова – це море, у якого немає дна і берегів,
яке багатоманітне і невичерпне.
Валерій Шевчук

22. 22
а с с у уа
Синтаксис (від грец. syntaxis – побудова, поєднання) – це
розділ мовознавства, що вивчає словосполучення і речення.
Пунктуація (від ëàò. punctum – крапка) – це розділ
мовознавства, що вивчає правила вживання розділових
знаків.
§ 6. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
Про граматичний і змістовий зв’язок між словами
в словосполученні, а також про головне й залежне слово
в словосполученні
ПРИГАДАЙМО. словос олу в д с в д слова
А. о в с олу сл в о оло о
на дисплеї
перед школою
кучеряві хмари
підземний перехід
брат і сестра
флешка й диск
Б. а ос ов в в о о а у о а ос с о ов в а у оло о
да о словос олу
В. о в с ово о осо л вос словос олу
Поняття
словоспо-
лучення
Словосполучення (рос. словосочетание) – це що-
найменше два самостійних слова, одне з яких –
головне, а інше – залежне. НАПРИКЛАД: джерельна
вода, їхати повільно, сидіти за партою.
Головне
і залежне
слово
Головним називають слово, від якого ставлять
питання. Залежним називають слово, яке відпо­
відає на поставлене питання. НАПРИКЛАД:
яка?
джерельна вода
Схема цього словосполучення:
яка?
Головне слово позначаємо так –
Залежне слово позначаємо так –
Грама-
тичний
зв’язок
Слова в словосполученні пов’язано за змістом і
граматично. Граматичний зв’язок здійснюємо за
допомогою закінчень і прийменників або тільки
закінчень. ПОРІВНЯЙМО:
лісові квіти
æóðíàëüíий ñòîëèê
квіти з лісó
ñòîëèê для æóðíàëів
44
і залежне
слово
Грама-
тичний
зв’язок

23. 23
а с с у уа
а в д у в д слова словос олу о а ва д
о а у д в д словос олу в д с
о в а а а о ду
45 а словос олу у дв оло а олов слово д
слово олов слово о ос ав ус о а в д олов о о
слова до ал о о
Добре вчитися, зустрітися з товаришем, висока нагорода, не­
тлінна краса, працелюбні мурашки, вирощувати гриби, відчути
спрагу*, останній місяць, виходити з хати, пишатися успіхами.
* Спрàãà – (рос.) жажда.
о о у о два словос олу а а а о
ЗРАЗОК.
як?
їхати швидко
лад словос олу а с о з ким?
46 лад ус о о од о у о словос олу
Зоряний вечір, хокейна команда, підійшов до річки.
о с а до о о о о о д с о а а в о слова
в ода словос олу
Варто
розрізняти
До словосполучень не належать:
• підмет з присудком: мама усміхнулася;
• іменник чи займенник з прийменником: перед
школою, наді мною;
• однорідні члени речення: дощ і вітер.
о о у во с словос олу ода сл в о
л о у сл в о а ва
День, сорочка, повільно, зоряний, сонячний, дім, вечір, піз­
но, село, горобина, плавати, річка, над (наді), із, у, до, мене,
робота, вранці, клас, великий, ходить, одягати, вчорашній, на,
виходити, червоний, хлопчик.
45
46
Варто
розрізняти
47

24. 24
а с с у уа
48 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. а о о у од од о у о о слова
ал ал до ас ов лад а о а о о ова
слово словос олу с о а в од в од о
о ав л с в о а
49 во о о а сл в словос олу а о до до о о с
о во словос олу а а о дл а а о о
в у сл в в о с ову
ЗРАЗОК. Дніпро, хвилі – дніпрові хвилі, хвилі Дніпра.
Будинок, цегла; комп’ютер, програма; футбол, команда;
земля, Україна; сік, яблука; берег, море; салат, овочі.
50 о а с а в д л словос олу с о
ос до о о ла а а а а ос л в а с о а с а о
с овл
Культурний набуток* народу України давно ввійшов до
скарбниці** цивілізації світу. Одне з найпочесніших місць у
ньому належить писанкарству, у якому розкрився небуденний
народний талант.
У писанках Наддніпрянщини переважає орнамент з рослин;
на Поділлі використовують геометричний орнамент; у Східних
Карпатах малюють тонкими жовтими і білими контурами.
Писанка випромінює радість, красу, тепло рук людини (За
Т. Глушенком).
Музей писанки в Коломиї
* Íàáóток – (рос.) достояние.
** Скарбнèця – (рос.) сокровищница.
ус о л в словос олу о о с у
48
49
50

25. 25
а с с у уа
51 о в словос олу ода ос с о а у а с о ова
ос ав а в д олов о о слова до ал о о ус о
РОСІЙСЬКОЮ
благодарить учителя
благодарю вас
извините меня
больной гриппом
смеяться над братом
старше сестры
в шесть часов
УКРАЇНСЬКОЮ
дякувати вчителеві
дякую вам
вибачте мені
хворий на грип
сміятися з брата
старший за сестру
о шостій годині
лад а словос олу у а с о ово о с у с
ода о в о а дво а лад словос олу а
в с лад а
Благодарить товарища, благодарю тебя, извините меня,
больной ангиной, смеяться над одноклассником, старше брата,
начало в пять часов, оставить дома.
52 о о а сл в о а ос ав а с о ус у
у во в ав л словос олу
1. ___________ працювати
2. Пішов на ____________
3. _____________ білизну
4. _____________ час
Синтаксичний розбір словосполучення
Послідовність розбору
1. Визначити головне і залежне слово.
2. Поставити питання від головного слова до залежного.
3. Визначити, якими частинами мови виражено головне
й залежне слово.
4. Указати, за допомогою чого здійснюється граматич­
ний зв’язок між словами.
Зразок письмового розбору
Прихилилась до шибки жоржина (М. Луків).
до чого?
прихилилась до шибки
(дієсл.) (ім.)
51
52
мішати, заважати
рибалку, риболовлю
гладити, прасувати
змарнував, згубив

26. 26
а с с у уа
53 о а в олос а а а с о а да асу
од а ад ов с с о
Тиша ходить між деревами, стає навшпиньки біля кожної
черешні, тягнеться до густого листя, до ягід, торкається до
них промінням липневого сонця (В. Грінчак).
ус о л в словос олу о а с ово с а с
о о а в
§ 7. РЕЧЕННЯ. ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ
ВИСЛОВЛЮВАННЯ. ОКЛИЧНІ РЕЧЕННЯ
Про основні ознаки речення, роль у мові розповідних,
питальних і спонукальних речень, а також про окличні речення
ПРИГАДАЙМО. в д а о в словл ва
А. д ов о о у сл в сл в а
1. Змолоду, той, на старість, хто, панує, працює.
2. Криниці, водиці, схочеш, бо, не брудни.
Б. о с а в д овл сл в в
В. а о у ов у а сл в о с а
Поняття
речення
Речення (рос. предложение) – це одне або декілька
слів, які виражають відносно закінчену думку.
Речення за метою висловлювання
Розповідне
(рос. повествова-
тельное)
Діти усміхнулися
Питальне
(рос. вопроси-
тельное)
Діти усміхнулися?
Спонукальне
(рос. побуди-
тельное)
Діти, усміхніться!
Розділові
знаки
У кінці розповідного та спонукального речень
ставимо крапку або знак оклику, у кінці питаль­
ного – знак питання.
55 о а до у ав л о о а а в д
а о в словл ва
1. Доцвіли й осипалися квіти в кришталевій вазі на столі
(М. Луків). 2. Не стелись, тумане, не шуміть, тополі (В. Со-
53
54
Розділові
знаки
55

27. 27
а с с у уа
сюра). 3. Зірваний з клена останній листок тихо сідає на воду
(В. Скомаровський). 4. Чому не спить верба в прозору осінь?..
(М. Стельмах). 5. Витри піт солоний і трудись (М. Луків).
6. Осіннє небо брови хмурить (В. Мордань).
у у в ва о д лов а в у а
д д ов у в л а са ува о в ад у ова
лад а а о в словл ва
56 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. о а од од о у ал в д
л л о с ло олосу в д л слова в л ула а о а а
с в словл ва
1. Сашко приніс тобі книжку?
2. Сашко приніс тобі книжку?
3. Сашко приніс тобі книжку?
4. Сашко приніс тобі книжку?
57 о а о ад ас л у о л с о о в о у
о о до ува с а о ад у о с о у ал
НЕГІДНО
залишати товариша в біді, небезпеці
ховатися за чужу спину
відступати перед небезпекою, бути боязким
обманювати, лицемірити*, обмовляти това­
риша
давати нездійсненні обіцянки
перебільшувати особисте горе, страждання
бути байдужим до іншої людини
* Лицем рити – поводитися нещиро; вдавати доброчесну, щиросерд­
ну людину.
о ул у о с о у ал влас у о аду о а ва у
ду у а до ува с лас
58 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. 1. в о в
д в о адс о у а с о а о
о в ал д ва с о
аса в в с до до
у с а а в до
а о в словл ва с о с а с
2. в о в о л д с сво у од о
лас у оо в ов у о о а
с у о о ал до ав слова о л во а ув с а а о
од о лас у о в о у в вас о а вс в до
а о в словл ва с о с а с
58
56
57

28. 28
а с с у уа
РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
Любишь ли ты читать
êíèãè?
×и любиш ти читати
êíèæêè?
59 лад ал у а с о ово а
1. Пойдёшь ли ты сегодня в библиотеку? 2. Знаешь ли ты об
открытии нового аттракциона? 3. Поедешь ли ты летом к морю?
4. Хочешь ли ты записаться на соревнования по баскетболу?
5. Слышал ли ты о победе нашей сборной на олимпиаде?
лад а два ал о ал с а слова
для чого, звідки.
Окличні
речення
Розповідні, питальні й спонукальні речення мо­
жуть виражати сильні емоції (почуття, пережи­
вання) – радість, здивування, захоплення, біль,
сум, відчай, страх. Такі речення називають
окличними. НАПРИКЛАД: 1. Лелеки прилетіли!
2. Прилітайте, лелеки!
60 о а ус о с о у о в слов в ав о адос
а о л д вува а лува с в у ол с а у
КАШТАН ЗАЦВІВ!
Вересень прошумів над каштаном грозовими дощами. Які
то були блаженні дощі! Тільки в травні одного разу пролопотів
такий дощ над каштановою головою. Усього
лише раз! А літо пройшло без рясних* злив, без
трепету і гроз, у важкій, нестерпній спекоті…
Теплі вересневі дощі ніби повернули кашта­
нові загублену молодість. Коріння набралося вологи з глибин
землі й погнало соки стовбуром до кожної гіллячки, до кожної
бруньки.
І сталося диво! У середині вересня каштан зацвів! (І. Öюпа).
* Ряснèé – (рос.) густой, обильный.
о а с у олос ав л о о а
о а авда од о о ва а в
59
Окличні
речення
60
грозовèми
у серåдині
о а с у олос ав л о о а
61

29. 29
а с с у уа
Варіант А. Уявіть, що вам потрібно виступити перед першо­
класниками щодо дбайливого ставлення до природи. Складіть
і запишіть невеликий текст виступу (5–6 речень), використав­
ши спонукальні, розповідні та питальні речення.
Варіант Б. Уявіть, що ви зустрілися на відпочинку з групою
дітей з різних країн і маєте розказати про себе як представни­
ка України. Підготуйте й запишіть коротку розповідь (5–6 ре­
чень) на тему «Я – українець (українка)». Використайте різні
види речень за метою висловлювання.
§ 8. ГРАМАТИЧНА ОСНОВА РЕЧЕННЯ
Про підмет і присудок як головні члени речення,
про речення з одним головним членом,
а також про вживання тире між підметом і присудком
ПРИГАДАЙМО. олов л
А. о а с
Київ… Усі захоплюються його прекрасною історією. Прохо­
дили над містом століття, приносили горе й радощі, залишали
свої сліди.
На честь перемоги над печенігами в Києві Ярослав Мудрий
спорудив собор Святої Софії. Це диво – архітектурна окраса й
слава Київської Русі.
Б. адав в в а у о а ос с о ов дов д о д сл
слова с а овл а а ос ов д суд
В. о в с ово о д в д с в д суд а
Граматич-
на основа
Кожне речення має граматичну основу, яка скла­
дається з головних членів. Головні члени речен­
ня – це підмет і присудок. НАПРИКЛАД: Ïðÿìî íàä
нашою хатою пролітають лебеді (М. Стельмах).
Підмет Підмет (рос. подлежащее) – це головний член
речення, що називає предмет, про який гово-
риться в реченні, і відповідає на питання хто?
що?
Підмет найчастіше виражено іменником або за-
йменником у називному відмінку. НАПРИКЛАД:
Вишня губить листя на причілку хати (М. Бо­
ровко).
62
Граматич-
на основа
Підмет

30. 30
а с с у уа
Присудок Присудок (рос. сказуемое) – це головний член
речення, який називає дію, стан або ознаку, при-
писувану підмету, і відповідає на питання що
робить підмет? що з ним робиться? який він
є? хто він такий? що він таке?
У реченні присудок найчастіше виражено діє-
словом, рідше – прикметником або іменником.
НАПРИКЛАД: 1. І древні села перами тополь скоро-
писом листи у літо пишуть (М. Боровко).
2. Книжка – найкращий порадник (Нар. творчість).
у а с ов в ос с речення з одним головним
членом НАПРИКЛАД: Для добрих друзів відчиняю дім а
л о
63 ЧОМУ ТАК? о с о у в о у а а а ос ова с лада
с д а суд а а в д у о у од о о олов о о л а
1. Кілька днів ішов колючий сніг.
2. Кілька днів мело колючим снігом.
ус авл о у у у ву е и д сл а
а ос ов а од олов л о
1. І ось уперіщив дощ, зашумів над полями,
над пасікою (В. Приходько). 2. Признаюсь у
любові лісам, полям, заплавам рік (В. Крищен-
ко). 3. Для українців калина найм..ліша (В. Су-
пруненко). 4. Прил..тіли ластів’ята, сіли край
віконця, прин..сли у нашу хату в..сняного сон­
ця (В. Крищенко). 5. Травневе сонце в травах
споч..вало (В. Підпалий).
ус словос олу в о о
65 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. ода у а сл в с лад а о
о о о в сво од о лас а од
о лас
1. Птахи, весна, на, приносять, крила. 2. За, сідати, сонце,
збиралося, ліс. 3. Починає, де­не­де, на, жовтіти, дерева, лис­
тя. 4. На, задрімав, калина, соловейко, червона. 5. Заговори­
ли, батько, син, про, з, враз, навчання.
о а в олос в д л о а о а ва л в слово
Присудок
63
64
Граматичні
îñíîâè
65

31. 31
а с с у уа
66 а ов о ус в а о о ова суд а о
в о с а о судо л од а
гупають, спускаються, рясніють
1. На бур’янах ___ блискучими діамантами краплі нічного
дощу (С. Васильченко).
2. Міріади сніжинок тихо ___ на білі шляхи, двори, покрів­
лі (В. Думанський).
д о суд о в а о у а в о у в д
у с ав о тире НАПРИКЛАД: Навчання – це щоденна праця.
67 одов а о д о суд о о а уло о
с ав во а д сл а а ос ов
ЗРАЗОК. Моя улюблена пора року – літо.
1. Мій улюблений шкільний
предмет … .
2. Окраса нашого міста … .
3. Найбільша річка України … . 4. Столиця нашої держави … .
о а в олос до у с в д ов д о о а
68 с авл д о о д о суд о д
сл а а ос ов
1. Вірний друг то найбільший скарб. 2. Гарними розмовами
гостей не наситиш. 3. Мама вірна порадниця. 4. Хвалися не
родичами­орлами, а своїми ділами. 5. У лиху годину пізнаєш
вірну людину. 6. На ледачій землі і трава не росте. 7. Совість
накращий порадник.
о с в о у а од о о ода в слов в а в
лад а од д о суд о
66
67
68

32. 32
а с с у уа
о л о о о с о о со о у в с в вас а л
а о л а а а у лад а в о с ав
д а о о ова словос олу д сл а а ос ов
Пам’ятка архітектури, Софійський собор, окраса Києва, зо-
лоті бані, древній Київ, дзвони Софії, подих століть.
Софійський собор, м. Київ
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. о у о ад в о ад ла сво д у а о
о ов ово в дв да в
 нові враження (ðîñ. новые впечатления)
 архітектурні пам’ятки (ðîñ. архитектурные достопримеча-
тельности)
§ 9. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Про додаток, означення, обставину як другорядні члени
речення, їхню роль у мові та про способи вираження
ПРИГАДАЙМО. а а в д ов да сл в
А. о в в ува у а в д л д у о д л
а ва о а ос определениями
Насінина зверху вкрита
шкіркою.
Стигла насінина зверху
вкрита міцною шкіркою.
Б. а а в д ов да в д л о а о ас о ов в а
В. о в с ово о ол о а
69
70
71

33. 33
а с с у уа
Другорядні
члени
речення
Крім головних, у реченні можуть бути ще й дру-
горядні члени (рос. второстепенные). Речення,
у якому є другорядні члени, називають пошире-
ним (рос. распространённым).
Другорядні члени речення
Додаток Означення Обставина
Додаток Додаток (рос. дополнение) – це другорядний
член речення, який називає предмет і відповідає
на питання всіх відмінків іменника, крім назив-
ного: кого? чого? кому? чому? кого? що? ким?
чим? на кому? на чому? НАПРИКЛАД:
кому? що?
Вечір мені подарує казки.
Означення Означення (рос. определение) – це другорядний
член речення, який називає ознаку предмета і
відповідає на питання який? чий? котрий? НА-
ПРИКЛАД:
яка?
До воріт біжить сільська äîðîãà.
Обставина Обставина (рос. обстоятельство) – це другоряд-
ний член речення, який називає місце, час, при-
чину, мету, спосіб або ступінь дії і відповідає
на питання як? де? коли? куди? звідки? чому?
з якою метою? навіщо? НАПРИКЛАД:
як?
×ерез хмари ходить місяць навпрошки.
Другорядні
члени
речення
Означення
Обставина

34. 34
а с с у уа
72 с авл о в ду а у о о у в д
у д сл д у о д л
1. Сьогодні на ставку скошуватимуть (рогоза) та комиш
(О. Донченко). 2. На городі цибатий соняшник (голова) крутить
весь день (В. Малишко). 3. Теплий вечір у сивих туманах вже
останню (зоря) погасив (В. Мордань). 4. Вечірні сутінки на
землю раптом* сіли і засмутили (вода) голубу (С. Æуковський).
* Рàптом – (рос.) вдруг, внезапно.
уду а д о суд о
73 о а а д у суд д суд в ос ав
ус о а до в д л о с ав
1. Вітри безжально рвали тендітне* вбрання на берізці
(І. Öюпа). 2. Сердитий вітер після зливи трусив щосили
вишню й сливу (А. Качан). 3. Під Києвом стоїть щаслива осінь
і вересня колише на руках (М. Боровко). 4. Журавель зітхає
потихеньку (В. Малишко). 5. Чутки про подвиги Сагайдачно­
го невдовзі дійшли до Польщі (Д. ßворницький). 6. Зерно на­
п’ється сонця в полі (В. Сосюра).
* Тенд òíèé – (рос.) хрупкий, нежный.
словос олу д слово сл в
74 а ов о ус в а о о ова о а о
в о с а о о а л од а
розлогими*, швидкими, розкішними**
1. Столичний метрополітен – це велике підземне місто із
___________ потягами.
2. Над горами розмахувала ____________ крилами весна.
3. Ліси навколо села вигойдували _____________ кронами.
*Розлîãèé – крислатий, гіллястий; (рос.) раскидистый.
**Розк шний – пишний; (рос.) роскошный.
два а в д сл у олов д у о д л
75 о а в а о в а о л оду а о
о а с вв д ос два во с
72
73
74
75

35. 35
а с с у уа
ВІТЕР
Вітер носиться, літає,
Топче луки* і поля,
Жовті трави пригинає,
Лист зриває із гілля.
То скирти, стоги розносить,
То у сурми загуде,
То в безсиллі заголосить
І до скелі припаде.
Олександр Олесь
* Ëóêà – (рос.) луг.
д о у с до а са в а д д ов
у в ува у а а са в д л сл в
а в д д ов у в л а о од о лас а а са ува о
в ад у ова д сл олов д у о д л
76 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о ва о о в а д а о
д а ус о с в ал о л с в о а о ос
л о о в а с о а с
Бабусю!
Вітаю тебе з днем народження. Бажаю щастя, здоров’я, ра-
дості. Нехай для тебе завжди усміхається сонце, щебечуть
пташки, колосяться жита.
76
лад а у а с о ово а о в
с до ос с о у а с о о слов а о в в ову а а са
в д л сл в в о о ова
1. Вверху шумел ветер и срывал листья с деревьев. 2. Солнце
поднялось и быстро высушило росу на траве. 3. Месяц светил
в окно и заливал комнату своим холодным светом. 4. Через
минуту мы остановились перед деревяннûм домиком.
д сл олов а д у о д л ос ав а до о
о о д у о д о о л а
78 о а а оло в о у а о
до о о о а оло у с о сл в дов д
Наче грім серед ясного неба, за тридев’ять земель, від усієї
душі, за сімома замками, просто неба, куди оком не глянеш,
до схід сонця, за царя Гороха.
К. Моне. Вітряний день
77
78

36. 36
а с с у уа
ДОВІДКА. Надворі, давно, скрізь, несподівано, щиро, надій­
но, далеко, рано.
лад а ода сл в а а в
сл в д сл л
79 о л о в удо о о лл а а а а ва а ал
а о а о о а о а о о у о у до у а
ол о ова а ва ва а а о у о о од а с да с л
а о л во о а о а в о с а о су о а
Н. Шарафан. «Стихія» І. Маляренко. «Гроза»
о а авда од о о ва а в
Варіант А. а о с а у о с а о а
д сл л
Варіант Б. а о ов д а у о а о с а
о а д сл л
§ 10. РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ
Про те, які члени речення називають однорідними, як їх
поєднати в реченні, та про розділові знаки при них
ПРИГАДАЙМО. о а од о д л а до о о о
с олу в о о о д а
А. о а с
Існує багато простих прикмет визна­
чення погоди.
Якщо ластівки або стрижі літають ви­
соко, слід чекати сухої сонячної погоди.
Якщо бджоли ранком не вилітають
з вуликів, сидять у них і гудуть, чекай у
найближчі шість­вісім годин дощу.
Якщо вони восени воском заклеюють
льоток*, зима буде суворою.
79
80

37. 37
а с с у уа
Мурашки перед дощем, грозою або сильним вітром хова­
ються до гнізд. (За О. Злотіним).
* Ëüîòîк – отвір у вулику, через який вилітають бджоли.
Б. ос в д л л од о д л о о в а
а слова в о ав со о в д ов да а од са а
в с осу с од о о о о са о о слова
В. о в с ово о осо л вос од о д л в
Однорідні
члени
Однорідними (рос. однородными) називають члени
речення, які рівноправні між собою, стосуються
одного й того самого слова в реченні, виконують
однакову синтаксичну роль і відповідають на те
саме питання.
НАПРИКЛАД:
що робить? що робить?
В’ється стежка по долині і ховається в гаю
(П. Сингаївський).
Засоби
зв’язку
Однорідні члени речення поєднуємо за допомо­
гою сполучників (і, й, та, але, а, чи, або) та інто-
нації або ж за допомогою тільки інтонації.
ПОРІВНЯЙМО:
Засоби
зв’язку
Приклад Схема
Інтонація та
сполучник
Серед ÿáëóíü і вишень біліє хатина
(М. Луків).
À і À
Інтонація Заграв, зарум’янився Дніпро (Олесь Гончар). À , À
На схемі однорідні члени речення позначаємо так: À.
81 о а в олос до у с а
в л о о а а д у о о у од о д л
а слово о о во с осу с
1. Пісню слухали зорі, тополі, очерети.
2. Осінь стояла напрочуд погожа й тепла.
3. Степові волошки дивляться на нас із трави,
похитують своїми голівками, манять до себе.
4. Бабуся і дітям, і онукам годить.
Однорідні
члени
Засоби
зв’язку
81
Однорідні члени
речення

38. 38
а с с у уа
а сл с о а ува од о д л в у о о у о
а а о од о д л у о
82 о а с у олос ав л о а оло у в д л слова о о
о у овл в ал с у в а а о о ос ов у ду у
ІВАН СІРКО
Талановитого й доброго козакà Івана
Сірка вісім ðàç в обирали кошовим отà-
маном Чортомлèцької С чі. Ніхто біль­
ше не заслужив такої шани* й честі.
Протягом двадцяти ðîків боровся Іван
Сірко проти турецько­татарських заво­
йовників, змушував ворогів тремтіти.
Знищуючи напàдників у полі й на
морі, він наганяв їм такого переполоху,
що грабіжники мусили** рятувати своє
життя.
Для рідної землі Сірко був вірним
оборонцем і захисником (За І. Шапова-
ëîì).
* Шàíà – (рос.) уважение; почёт.
** Мóñèòè – (рос.) быть вынужденным.
од о д л а о слова во с осу с
а в са од о д л а ус о а о а
Розділові
знаки
Між однорідними членами речення ставимо кому,
якщо:
• вони з’єднані без сполучників. НАПРИКЛАД: Ве-
селий дощик прошумів, омив деревам листя
(М. Луків);
• вони з’єднані сполучниками а, але, та (у зна­
ченні але). НАПРИКЛАД: Недавно листя тріпотіло
над головою, а тепер голосно шелестить (В. Ду­
манський);
• вони з’єднані сполучниками і, й, чи, або, та
(у значенні і), які повторюються. НАПРИКЛАД: Ра-
діє і небо, і земля.
Не ставимо кому між однорідними членами речен­
ня перед неповторюваними сполучниками і, й, чи,
або, та (у значенні і).
82
Іван Сірко
Розділові
знаки

39. 39
а с с у уа
ПОРІВНЯЙМО:
Сполучник повторюємо Сполучник не повторюємо
І груші, і яблуні висадили в
садку.
і À, і À
Груші і яблуні висадили в
садку.
À і À
Груші, і яблуні, і сливи ви­
садили в садку.
À, і À, і À
Груші, яблуні і сливи висади­
ли в садку.
À, À і À
д ов о ва с олу о та о у с ав о о
о о в о в а і о с олу та в о в а але
о о у д с ав о НАПРИКЛАД: 1. Хліб та вода – коза-
цька їда. 2. Біжу, та не дожену.
83 ЧОМУ ТАК? о с о у в о у в д л од о
д л а с ав о о у а в д у о у с ав о
Перша група. 1. І птахам, і звірятам цікаво було дивитися
на людей (В. Бережний). 2. Тече вода в синє море, та не виті-
кає (Т. Шевченко).
Друга група. 1. Сосни немов розступилися й обгорнули по­
ляну (М. Коцюбинський). 2. На розпутті кобзар сидить та на
кобзі грає (Т. Шевченко).
84 о с авл о у о д лов а а о
ва ду у у в ва о д лов а в
1. Теплий дощ застав і птахів і людей серед поля (В. Зем-
ляк). 2. Яворові сниться яворина та її кохання молоде (Д. Пав-
личко). 3. І сміявся і вигравав і дихав до запамороче(н,нн)я
п’янко і лоскотно з(е,и)лений день (Є. Шморгун). 4. Тут жи­
вуть мої старі батьки і мене у гості виглядають (М. Луків).
5. Бобри натягали гі(л,лл)як склали їх упоперек річки й об­
мазали мулом (В. Таращук).
д сл од о д л в д ов д о до о с а с о
ол
83
84

40. 40
а с с у уа
85 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. в о а ал ас уд вс ос ва
а о а о о у д а лад два а до
о о о в о л в у с до а а в о с ав а в д
л в од о д л
Сироп від кашлю, вітаміни,
аерозоль, таблетки від застуди,
противірусні засоби,
знеболювальні пігулки,
краплі в ніс, засіб від нежитю
Російською: сироп от кашля, витамины, аэрозоль, таблетки
от простуды, противовирусные средства, обезболивающие
таблетки, капли в нос, средство от насморка.
85
86 л од у о у а с о ус у о о ос ав
о у
1. Вийшов зранку з будинку на поріг ___ та й застиг від
подиву*.
2. Природа й оберігає ___ й остерігає людину від поганих
помислів.
3. Кінь вийшов на піщану косу ___ й струсив із себе воду.
*Ïîäèâ – почуття здивування; (рос.) удивление.
87 лад а од о д л а а ода с а
1. À, À або À. 2. À, і À, і À. 3. À, À й À.
о с авл о д лов а а ода в с
в д ов да о у
Ми полюбили і гомін вулиці і тишу Дніпра і хащі лісу
(В. Іваненко).
§ 11. УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО ПЕРЕД
ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ
Про те, які слова можуть бути узагальнювальними
та як правильно вживати розділові знаки при них
А. о а у в д л о у а ал вал слово
1. У кошику в Даринки лежали різні гриби: лисички, боро­
вики, опеньки.
86
87
88

41. 41
а с с у уа
2. Денис найбільше любить такі фрукти: апельсини, яблу­
ка, груші.
Б. о д у у а ал вал слово сво а од о д л
В. о в с ово о ол у а ал вал о о слова в
Узагаль-
нювальне
слово
При однорідних членах речення може бути уза-
гальнювальне (рос. обобщающее) слово, яке своїм
значенням об’єднує однорідні члени речення.
НАПРИКЛАД: Галявина поросла лісовим зіллям: па-
пороттю, конвалією, деревієм.
У ролі узагальнювальних слів також можуть бути
займенники або прислівники все, всі, ніхто, всю-
ди, скрізь та ін. НАПРИКЛАД: Óсе засипано снігом:
і дороги, і дерева, і будинки.
На схемах узагальнювальне слово позначаємо так: {.
Інтонація В усному мовленні узагальнювальне слово вимов­
ляємо з підвищеною інтонацією, після нього роби­
мо паузу й знижуємо голос.
а ал вал слово од о д л в о у од
а ову с а с у ол
89 о ус о до в д л у а ал вал сл в од о д л а
до ов о а в олос у во до у с
ав л о о а
1. Усе навколо благало дощу… 2. На клумбі зацвіли різні
квіти… 3. Весняне небо грало всіма кольорами… 4. Значні пло­
щі займають баштанні культури…
Розділові
знаки
Якщо перед однорідними членами речення є уза­
гальнювальне слово, то на письмі перед ними ста­
вимо двокрапку.
НАПРИКЛАД: Музиканти грають на різних інстру-
ментах: ñêðипці, трубі, кларнеті. {: À, À, À.
90 ЧОМУ ТАК? о с о у в о у д од о д л а
дво а у с ав о а в д у о у с ав о
1. До віночка вплітають різні квіти: ромашки, волошки,
незабудки, чорнобривці (О. Кириченко).
Узагаль-
нювальне
слово
Інтонація
89
Розділові
знаки
90

42. 42
а с с у уа
2. Я спішу до землі, до зеленого дива, до свого джерела, до
живої води (П. Перебийніс).
91 д сл од о д л а у а ал вал сло
ва в д ов д о до о с а с о ол в
1. І все навколо витанцьовує: і білі лілії, і зелений очерет, і
кучеряві верби, і човен (Л. Вишневецький). 2. У наших лісах
ростуть хвойні дерева: ялини, сосни, кедри, смереки, тис
(О. Шуша).
о а в олос до у с ав л о о а
92 о ов у а ал вал слова а у во
о с авл о о д лов а
1. У букеті були айстри, чорнобривці, хризантеми. 2. У та­
товій майстерні є пилка, і рубанок, і викрутка. 3. У музичній
школі можна навчитися грати на акордеоні, баяні, бандурі.
4. У моїй кімнаті є шафа, письмовий стіл, диван, крісло.
93 о д лов а о а ос ав а с о ус у в
л о о о до л л од о д лов а
двокрапка, кома
1. Над селом ___ над полями та горами розмахнула своїми
крильми зима (Ю. Станинець).
2. Папери були скрізь ___ і на столі, і на полицях (М. Ко-
цюбинський).
94 о с авл о у о д лов а
1. Баба Марина довгий свій вік трави сушила у хаті м’яту
любисток липовий цвіт (С. Решетова). 2. Ми полюбили все і
гомін вулиці і тишу Дніпра і хащі лісу (О. Іваненко). 3. Усе
ніби поменшало і звузилося і дорога і гори і стежка в бåрезі і
круча над Россю (Є. Гуцало). 4. І все поволі зникає море скелі
земля (М. Коцюбинський).
д сл од о д л а у а ал вал слова в д ов д о
до о с а с о ол а сл с о а ува од о д л в
у а ал вал сл в о о о
95 о у о д лов а д са о о ос ав о
вс с
На змагання прийшли всі студенти, учні шкіл, працівники
заводів.
91
92
93
94
95

43. 43
а с с у уа
96 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. а о о у од од о у у а ал вал
слова до о о д а о од о д л с лас
а у во
97 лад а с у а с о ово о с авл о у
о д лов а д сл а о с в в у о а а о
с о с а с ода слов о
АНТАРКТИДА
Антарктида самый холодный материк на Земле. На большей
егочастинетничегонирастенийнизверей.Тольковприбрежных
районах есть мох лишайники и низшие водоросли.
Мёртвые берега Антарктиды оживляют пингвины. Вблизи
колоний пингвинов часто можно увидеть разных зверей снеж­
ного буревестника голубоокого баклана.
Вся жизнь зверей Антарктиды связана с океаном (И. Æда-
нова).
о а а о а с у дл вас у ула в до о а о о в
дов дал с в
СЛОВНИЧОК
Самый холодный – (укр.) найхолодн ший, найб льш холîд­
ний; прибрежный – (укр.) приберåжний; низшие – (укр.) ниж­
чі; вблизи – (укр.) поблизó; буревестник – (укр.) бурев сник.
о а а д у с ов а у уа о л
о с су до у о ло а а ав л о
1. Мама помила весь посуд, тарілки, чашки, виделки. 2. На
пероні вокзалу були: чоловіки, жінки, діти. 3. У саду ростуть
різні дерева: вишні, троянди, горіхи. 4. На уроках математики
ми ознайомилися з творчістю: Панаса Мирного, Івана Франка,
Михайла Коцюбинського. 5. У зоопарку ми не побачили бага­
тьох тварин і слонів.
96
97
98

44. 44
а л д а у а в о
во ав в у су ас о у св л о с
ов л л а ус о о с у о а ов а
л у а с а
вс ов од а ово о во ас а ова с л у с ол
в с а овл л ос в с д с а л ос в
ад а ол в л л ос в о ов о с у с
ол в а а ову ус о о в д л асо до л ос в (З посібника)
Б
о а а а а дав о д лов а
о в л с в д у ова а с ад
о о с ол Кома слово ла с о ов ла с ов во о ало
а а в дс а в д у у в дд л Тире слово а у
а ало во о у а у ов
ос о а олод аво с а а о о с а а ву
а а в о дав о о ов а во а о а ала кривий, зігну-
тий, повернутий
НА ДОЗВІЛЛІ
Загадки-жарти
два а у слов о
л о у ус с
у у ву о о ос а
в дво а ос у
ва ал ав у о у во
а ву л д о ло о в у
о а дол а о
о о а у вод а в о
о а а
о ос д л с о
о о а у вола а в о
ов о о
Хто любить, той легко вчить
о у а с о ово
в д у вс а а д
вва а усово
ол в с о с
усова о у а с
а о л о л о в
вс с в в овл с
вс с у ву
у л ва во а д с а
л ал дл у а
ду а в ова с а
а ова у ду а
Д. Білоус
Б
во у в о о о слова о о а л ов сл в
Жайворонок, соловейко, Гренландія.

45. 45
а с с у уа
§ 12. ЗВЕРТАННЯ. ВСТАВНІ СЛОВА
Про слова, які називають того, до кого звертаємося,
про слова, які можуть бути вставними, а також про те,
як ці слова виділяємо на письмі та в усному мовленні
ПРИГАДАЙМО. о а в а о а вс ав слово
99 А. о а
1. Дідусю, а коли ти мене на полювання візьмеш? (Остап
Вишня). 2. Люблю я, Києве, тебе в ранковий час… (М. Упе-
ник). 3. Понеси мене на крилах, радосте моя (В. Симоненко).
Б. в ува у д с о в д л слова в а а о а у в с д
в
В. адав в в а у о а ос с о ов с о ул ав ла в
ва о д лов а в у в а
Поняття
звертання
Звертання (рос. обращение) – це слово або спо-
лучення слів, що називає того, до кого зверта-
ються. Звертання не є членом речення.
На відміну від російської мови, в українській
звертання виражаємо іменником у формі клично-
го відмінка. ПОРІВНЯЙМО:
РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
Сергей, возьми яблоко.
Прочитаешь сказку,
сестра?
Сергію, візьми яблуко.
Прочитаєш казку,
сестро?
Інтонація В усному мовленні звертання виділяємо паузами.
Розділові
знаки
На письмі звертання виділяємо комами. Після
звертання, яке стоїть на початку речення і яке
вимовляємо з окличною інтонацією, ставимо
знак оклику, а наступне слово пишемо з великої
букви. НАПРИКЛАД: 1. Ìамо, я намалюю тобі сад.
2. Äіти! Зберіть усі папірці й спаліть їх.
а ти, ви в а
100 в д л в а о д лов а а
1. Ти ж дивися Тарасику не бігай від діда (О. Іваненко).
2. Не плачте мамо не треба, і ви не журіться тату (А. Малиш-
99
Інтонація
Розділові
знаки
100

46. 46
а с с у уа
ко). 3. Не стелись тумане не шуміть тополі (В. Сосюра). 4. Роз­
прягайте хлопці коні та лягайте спочивать (Нар. пісня). 5. Ко­
раблі Шикуйтесь до походу! (В. Симоненко).
а в д а о в словл ва а о а в олос в д
ов д о о а
101 два у а с о ус у о о ос ав о у
1. Природо __ я в полоні твого незвичайного зимового пей­
зажу (В. Шевчук).
2. Починається похмура* __ осінь, але погода стоїть ще те­
пла (О. Васильківський).
3. Скільки таємниць ти приховуєш у собі __ людино (А. Ко-
валь).
4. Ти __ знаєш, що ти – людина (В. Симоненко).
*Похмóðèé – (рос.) пасмурный, хмурый.
102 уду а о д в с ал в а
ЗРАЗОК. Українці змалечку вивчають рідну мову. Українці,
змалечку вивчайте рідну мову.
1. Оленка не забуває допомагати своїй мамі. 2. Розганяє
хмари вітер. 3. Зачарувала пісня мою душу. 4. Музика рідного
краю летить хвилями Дніпра.
а ода у во д сл а а ос ов о в
ода у во а а а в д а о в слов
л ва с лад а а о ос ов в о д лов а
103 о а авда од о о ва а в
Варіант А. лад а у в а у о о
уд а о ов до л о о уд а о с о у а до в о а
в о д о с а в а слова вв л вос
Варіант Б. лад а с ов до л дл а ус а о д дус
во ву в о у с о о ва а олод а с с а д до а
а ул о с а в а
Вставні
конструкції
Вставними (рос. вводными) називають слова або
сполучення слів, за допомогою яких виражаєть-
ся ставлення мовця до висловлюваного.
НАПРИКЛАД: 1. Діти, безумовно, люблять морози-
во. 2. На жаль, зустріч відмінили.
101
102
103

47. 47
а с с у уа
Особли-
вості
Вставні слова та сполучення слів не є членами ре-
чення, до них не можна поставити питання.
На письмі їх виділяємо комами, а в усному мовлен­
ні – паузами та інтонацією. Перед вставними слова­
ми й після них робимо невелику паузу, а самі слова
читаємо трохи швидше й більш низьким голосом.
ува вс ав слова навіть, майже, все-таки, мовби, на-
чебто, особливо.
104 лад а у а с о ово а д в д л
о а вс ав слова с олу сл в о в вс ав слова с олу
сл в в у а с а ос с ова
1. Наверное у каждого есть лю­
бимая песня. 2. Вы конечно хоро­
шо знаете свой город. 3. Принеси
пожалуйста книгу. 4. Вчера к
счастью была хорошая погода.
5. Бесспорно лучший рассказ на­
писал Сергей. 6. К сожалению мой
брат завтра не приедет. 7. Завтра
кажется похолодает.
105 о л а л лад ус о од вс ав сло
во с олу сл в о о у
Групи вставних слів і сполучень слів
Групи за значенням Приклади
Виражають упевненість, не­
впевненість
здається, мабуть, можливо, зви-
чайно, безумовно, певна річ, певно,
смію запевнити, видно
Виражають різні почуття (ра­
дість, жаль, тривогу тощо)
на щастя, на радість, на жаль, як
на біду, як навмисне, на диво
Указують на джерело повідом­
лення
кажуть, за словами..., на думку...,
як відомо, по-моєму, по-твоєму
Указують на порядок викладу
думок
по-перше, по-друге, до речі, отже,
таким чином, нарешті, наприклад
Слова ввічливості будь ласка, вибачте
ос с в д ов д в о д а до вс ав сл в ода у а л
Особли-
вості
104
РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
наверное
конечно
пожалуйста
к счастью
бесспорно
к сожалению
кажется
вероятно
без сомнения
мабуть
звичайно
будь ласка
на щастя
безперечно
на жаль
здається
імовірно
без сумніву
105

48. 48
а с с у уа
106 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. д вас а до ов ода вс ав
слова с олу сл в в а увал а д ло ов до л
в а ал в о у вс ав слова с олу сл в
в а увал а о до в ладу ду о а о в а ал у в с в в
с во а в од в од о о ав л с в
о а
1. Весь день іде дощ. 2. Сергійко купив цікаву книжку.
3. Україна може пишатися досягненнями наших спортсменів.
4. За допомогою книжок ми поповнюємо свої знання. 5. Багато
птахів відлетіло у вирій, з дерев осипається листя.
107 а ов о ус в а о о ова вс ав слова
с олу а о в о с а о вс ав
слово с олу л од а
по­перше, за повір’ям, мабуть
1. А вдома, там, на Вкраїні, ___________, зараз цвітуть
вишні, сливи (С. Плачинда).
2. Справжній друг, __________, завжди вислухає, а по­
друге, допоможе в біді (Із газети).
3. Папороть, _____________, цвіте раз на рік, купальської
ночі (ß. Музиченко).
108 о а в олос с в д л о а в д л вс ав сло
ва с олу сл в о о с о о в д ал с дл с
ТВАРИННИЙ «БАРОМЕТР»*
Раніше, за словами старожилів, люди передбачали погоду,
користуючись прикметами.
Н. Віллоне. Лебеді
106
107
108

49. 49
а с с у уа
Якщо мурашки поспішають до мурашника й закривають
ходи, то, певна річ, буде дощ. Риба виходить на поверхню й
плåщеться – на непогоду. Ластівкè літають низько – на дощ.
Тварини можуть давати прогнози на тривалий час. Напри-
клад, очерåтянки, фламінго, качкè влаштовують свої гнізда
вище, якщо в річці буде велика пîвінь**. Тікають з районів за-
топлення і кроти. Навіть медуза знає заздалег дь, що буде буря.
Отже, тварини, безумовно, передчувають зміни погоди, але
якими «барîметрами» вони користуються, ми не знаємо (За
В. Сабунаєвим).
* Барîметр – прилад для вимірювання атмосферного тиску.
** Ïîвінь – (рос.) наводнение; разлив, половодье.
а до о у ал о в дл вс ав слв с олу слв
о в а с о о о в лу слова
лад а слова здається, може, видно а
о в од о у во ул вс ав а в о у л а
а дл в са у а о а ва о о ав ал о о а ладу ов
до л о ав в адо ласу в о с а вс ав сл в
словос олу
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. о в о ла ов с в д д ас с л у
ва в о с а вс ав слова словос олу
 Піднятися на вершину гори;
 відвідати історичний музей;
 зробити безліч чудових фотографій
 (рос. сделать множество замеча­
тельных фотографий);
 подивитися з татом на стадіоні
футбольний матч;
 навчитися пекти бабусин пиріг
Синтаксичний розбір простого речення
Послідовність розбору
1. Визначити вид речення за метою висловлювання (роз-
повідне, питальне, спонукальне).
2. Визначити вид речення за емоційним забарвленням
(окличне, неокличне).
109
110
111