2. Цифрова камера, або цифровий апарат —
пристрій, що використовується для
зйомки відео та створення фото-знімків або ж
обох, в якому світлочутливим
матеріалом єматриця або кілька матриць, що
складаються з окремих пікселів, сигнал з яких
представляється, обробляється і зберігається в
самому апараті в цифровому вигляді. Це
найпоширеніший пристрій при
створенні цифрових фотознімків. Більшість
камер 21-го сторіччя є цифровими.
3. Історія
Появі цифрових фотоапаратів
передували відеофотоапарати, що являли
собою відеокамеру, пристосовану для аналогового
запису нерухомих зображень на відеокасету або
відеодискету. Перший відеофотоапарат розробив
у 1975 році інженер компанії Eastman Kodak Стівен
Сассун (Steven Sasson). Застосована у ньому
матриця мала роздільність 0,1 мегапікселя. Першим
цифровим фотоапаратом споживацького рівня
у 1988 році став Fuji DS-1P, що використовував для
запису знімну карту SRAM[2]. У тому ж році Kodak
створив перший цифровий дзеркальний
фотоапарат «Electro-Optic Camera» на основі
малоформатного фотоапарата Canon New F-1.
5. Практично всі цифрові камери використовують флеш-пам'ять, але є
також фотокамери, де використовуються оптичні
диски або дискети як носії інформації. В низці цифрових камер є
невеликий об'єм вбудованої флеш-пам'яті, якої вистачає для 2-30
знімків або ж декількох хвилин відео. Найпоширеніші на
сьогоднішній день (2011) формати:
CF (Compact Flash).
SD (Secure Digital).
MMC (Multimedia Card )
MS (Memory Stick) фірми Sony
XD (xD-Picture Card)
Застарілі носії інформації:
SM (SmartMedia)
MD (Microdrive)
Обсяг флеш-карт зазвичай варіюється від 512 МБ до 64 ГБ, але
постійно з'являються флеш-карти з все більшим об'ємом і тому 64 ГБ
не є лімітом.