3. Вітаємо вас на сторінках підручника, який реалізує базовий модуль на
вчання інформатики у профільній школі! Інформатика входить до переліку
предметів за вибором, які надають учням можливість удосконалювати знання
з обраної галузі шляхом вивчення поглиблених модулів з фаху або спорідне
них з ним. А це означає, що ваше майбутнє буде тісно пов’язане з інформа
ційними технологіями, ваш подальший професійний вибір буде відповідати
реаліям і запитам інформаційного суспільства, а отримані знання та навички в
курсі інформатики стануть міцним фундаментом формування цифрової ком
петентності, яка забезпечить успіх та реалізацію ваших цілей.
Підручник складається із чотирьох розділів, що містять як теми, які уза
гальнюють та систематизують набуті знання та уміння із базового курсу ін
форматики 5 -9 класів, так і ті, що розкривають нові напрями розвитку техно
логій, їх застосування для навчання та життя в умовах високотехнологічного
суспільства. Ви зрозумієте, яку роль відіграють інформаційні технології в сус
пільстві та тенденції розвитку цифрового суспільства, опануєте комп’ютерно-
орієнтованими засобами планування, виконання і прогнозування результа
тів навчальної, дослідницької й практичної діяльності, удосконалите знання
та вміння з кібербезпеки. Навчитесь моделювати об’єкти і процеси та про
водити комп’ютерний експеримент за допомогою сучасних програмних за
собів, аналізувати дані й розв’язувати прикладні задачі. Оціните переваги
використання баз даних порівняно з іншими технологіями зберігання даних
та опануєте системою управління базами даних. Отримаєте знання з основ
медіаграмотності та набудете навичок у веб-дизайні та веб-маркетинзі.
У підручнику багато завдань і вправ, для розв’язування яких вам потрібно
застосовувати набуті знання та вміння в процесі навчання та навички роботи
з прикладними програмами, якими ви опанували раніше.
Готуючись до уроку, зверніть увагу на перелік запитань, які ви вже вивчали
в курсі інформатики в попередніх класах, позначених заголовком
ПРИГАДАЙТЕ:
Спробуйте відновити в пам’яті вивчене та будьте готовими використати
свої знання й уміння для опанування новими.
Будуйте власну стратегію навчання, здійснюйте рефлексію та оцінювання,
використовуючи карту знань теми
БИ ДІЗНАЄТЕСЯ:
Адже тут перелічені найважливіші питання, які будуть розглядатись у темі.
4. У підручнику ви будете використовувати рубрики.
І-1I .11-І I М 9б
I I КI I I -I 1-І 1“
Матеріали рубрики Вивчаємо доцільно
читати напередодні, щоб разом з учня
ми та вчителем обговорити незрозуміле,
знайти додаткові відомості та поділитись
вивченим.
Найважливіше із цієї теми виділено та позначено так.
Виконуючи вправи з рубрики Діємо, ви навчитеся
застосовувати набуті знання для розв’язування
різноманітних завдань, які важливі для вашого
життя чи навчання, спрямовані на реалізацію ва
ших творчих задумів, ідей, проектів.
«Фаворитні» завдання, що містять позначки іа ІР ,
якраз для вас — тих, хто в майбутньому планують бути успішними.
Рубрика Обговорюємо містить питан
ня, які пропонується обговорити колек
тивно або в малих групах.
Сподіваємось, ви удосконалите уміння планувати свою навчальну діяль
ність, добирати необхідні відомості, мислити логічно, шукати цікаві розв’язки
завдань, робити висновки та самостійно приймати рішення. Для цього вико
нуйте вправи з рубрики Працюємо самостійно.
1 II II 8І і 1111
І 11“ 1-І І І 1111“
І ' І І 1-11I I • І
І і 1-І І 11 І І і І
і і .і і 11 а
і к і І"І і і
Ви будете доводити свої думки при співпраці в парах та групах або визна
вати хибність своїх міркувань на користь більш логічних і доказових при вико
нанні завдань із рубрики Працюємо в парах.
Співпраця, уміння вчитися одне у одного, підтримка у практичній діяльнос
ті — запорука успіху в майбутньому.
Не обминайте закладок Ц и с а & с * ї ї . Адже вивчення ін
форматики сприяє вашому всебічному розвитку, формуванню вміння само
стійно навчатись.
Бажаємо вам успіху!
6. ■ М І
ІНФОРМАЦІЯ, ПОВІДОМЛЕННЯ,
ДАНІ, ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
ПРИГЙДЙЙТЕ:
як людина використовує органи чуття;
сучасні пристрої, які люди використовують для роботи зданими;
що таке інформаційна модель і в яких середовищах її можна створити
ВИ ДІЗНАЄТЕСЯ:
яка природа повідомлень;
що таке інформація;
якими бувають інформаційні повідомлення;
що означає — отримати інформацію про об’єкт, процес або явище;
які процеси називають інформаційними
І—11.1І—11II 1
!_! к і !_і ■-! и
1 М 1І
!” _! !і_і
1. Яка природа повідомлень?
М и ж ивемо в матеріальному св іті, і все, що нас оточує, м ож на віднести
до ф ізичних тіл або до ф ізичних полів. Н априклад,
м обільний телефон, я к и й ви використовуєте для спіл кува нн я з бать
кам и та друзями;
с уп утн и к, що облітає Землю;
однокласник, я ки й допомагає вам здобувати нові знання;
гравітаційне поле Землі — ф ізичне поле, зумовлене тя ж ін н я м маси
Землі та відцентровою силою, я ка виникає внаслідок добового обер
тання Землі.
З кур су ф ізики відомо, що ф ізичні тіла та поля перебувають у стані
безперервних зм ін, пов’язаних з обміном енергією та її переходом з однієї
форми в ін ш у . І зміна тіл , і зм іна полів може супроводжуватися появою
сигналів. Н априклад,
будильник, що «сповіщає» про певний час за допомогою сигналу з мо
більного телефону;
с уп утн и к пролітаю чи надсилає дані на Землю;
однокласник, поясню ю чи незнайомий матеріал, використовує р ізн і
слова чи жести;
під впливом сили т я ж ін н я відбувається переміщ ення п у х к и х гір с ь ки х
порід, мас води, льоду, повітря.
За допомогою послідовностей сигналів різної природи: звуків, тексту, зо
бражень, жестів, граф іків, цифрових даних тощо передають повідомлення.
Наприклад, хлопчик слухає м узи ку з плеєра; дідусь читає газету; батько ч и
тає повідомлення про прибуття літака на інф ормаційному табло в аеропорту;
7. - Ц ік а в а *
Слово сигнал має спіль
ний корінь 3sign (англ.),
що в перекладі означає
«знак, символ».
автомобіліст розпізнає жести регулювальника; лікар
аналізує граф ік температури хворого протягом певного
періоду; касир сканує вартість товару; друзі пересила
ють один одному вМ в-повідомлення по мобільному те
лефону; мама дивиться виставу в театрі тощо.
У найпростіш их випадках сигнал може набува
ти два значення. Н априклад, є вогонь у сигнальній
баш ті чи його немає, людина з вами згодна (ки в о к головою) чи н і, учень
піднім ає р у к у для відповіді чи н і, існує телефонний зв’язок з потрібним
абонентом чи відсутній тощо.
С прийняті сигнали м ож уть зм іню вати властивості об’є ктів . Залежно
від пристроїв, я к і використовую ть для реєстрації сигналів, утворюються
р ізн і набори даних. Н априклад,
ви отримуєте повідомлення про погоду та виріш уєте, я к одягтися, або
плануєте свою діяльність і вільний час;
залежно від сигналу світлофора приймаєте ріш ення про перехід дороги;
за по казни кам и компаса орієнтуєтеся на місцевості та вибираєте на
прям ок руху.
Одні й т і самі повідомлення м ож на передати за допомогою сигналів
різної природи, тобто однакові повідомлення м ож уть нести р ізн і дані. І
навпаки, одні й т і самі дані м ож на передати за допомогою різної послідов
ності сигналів — тобто повідомлень.
Н априклад, про місце, де м ож на переходити вулицю піш оходам , м о ж
на повідом ити написом на спеціальному щ и ті «Перехід» або пофарбувати
місце переходу на дорозі білим и см угами тощо. Словосполучення «гарна
погода» може означати і сонячну погоду, і дощову, і теплий л ітн ій день, і
морозний зимовий. Слово «голова» може означати голову лю дини чи тва
рини, або зображення голови, або лю дину, я кщ о це ке р ів н и к, тощо. К и
вок головою згори донизу в укр а їн ц ів означає згоду, / З і • Р
а в болгарів — заперечення. *
2. Що таке інформація?
У сі види сигналів м ож на реєструвати. У момент
реєстрації сигналів утворю ю ться дані. К ол и ц і дані
використовує людина, вони стають для неї інф орма
ц ій н и м и даними, або інф орм ацією .
Н априклад, список ко н та ктів у вашому телефо
н і — це текстові дані, рін гтон, я к и й звучить під час
очікува н ня в и к л и ку — звуко в і дані, п о ка зн и ки тем
ператури навколиш нього середовища на екрані те
лефона — числові дані, відомості про день, число та
м ісяць — це дані про поточну дату, інф ормація про
м ісцезнаходж ення — геодані. Коли власник телефо
ну приймає ріш ення щодо оповіщ ення когось із спис
к у ко н та ктів про п о ка зн и ки температури на обрану
дату у визначеному м ісц і, то заф іксовані дані стають
інф ормацією .
В англійській мові слово
information (у написан
ні informacioun) упер
ше з ’явилося в 1387 р.
Сучасного написання
це слово набуло в XVI
ст. У східнослов’янські
мови слово «інформа
ція» прийшло з Польщі в
XVII ст. Слово informatio
складається з префік
са іп- (в-, на-, при-)
і дієслова formo (на
даю форму, створюю),
пов’язаного з іменни
ком forma (форма).
8. Інф орм ація — неозначуване, фундаментальне поняття, я к то чка на
пл ощ ині в геометрії. Слово «інф ормація» походить від латинського
слова іп ^гт а Н о , яке має к іл ь ка значень: роз’яснення, виклад, тл у
мачення; представлення, поняття; ознайомлення, просвіта.
Особливість цього поняття в тому, що воно використовується в усіх
без в и н я тку сферах лю дської діяльності: філософії, природничих і гум а
нітарни х на уках, біол огії, м едицині та пси хол огії, ф ізіол огії лю дини і
тварин, соціології, те хн іц і, економ іці, повсякденном у ж и т т і. Тому тл у
мачення поняття «інф ормація» залежить від методів певної н а уки , мети
дослідження, конкретної си туації, моменту часу або просто від ж иттєвого
досвіду лю дини чи навіть її пси хічного стану.
3. Якими бувають інформаційні повідомлення?
Інф орм аційне повідом лення завжди передбачає наявність джерела
(відправника), прийм ача (адресата) і канал у зв’я зку м іж джерелом і пр и
ймачем. В ідправником і приймачем м оже бути людина, котра викорис
товує к о м п ’ютер. Канал зв’я з к у — середовище, через яке здійсню ється
передавання сигналів від джерела до приймача. Н априклад, коли ви роз
повідаєте д ругу ц іка в у новину (повідомлення), каналом зв’я з к у є по ві
тря; я кщ о ви спілкуєтесь по телефону чи надсилаєте одне одному листи,
то використовується ін ш и й канал. Каналом зв’я з ку може бути електрич
ний або оптоволоконний кабель, радіохвилі, світлові, звукові х в и л і тощо.
ВИДИ ПОВІДОМЛЕНЬ
візуальні
аудіальні
тактильні
нюхові
смакові
Мал. 1
текстові
числові
число
дата/час
інші
графічні
звукові
відео
комбіновані
масові:
повсякденні,
суспільно-політичні,
естетичні
спеціальні:
наукові, виробничі,
технічні,
управлінські
9. Повідомлення м ож уть бути усним и, письмовими чи поданими я к и
мось ін ш и м чином . П рикладам и повідомлень є п о ка зн и ки вим ірю вально
го пристрою , дорож ні знаки, текст телеграми, розповідь оповідача, відпо
відь учня тощо.
Повідомлення, я к і не потрібні для пр ий няття ріш ень, називають
надлиш ковим и.
Вправа 1. Повідомлення.
Завдання. Доповніть таблицю, що збережена в текстовому документі Пові
домлення у папці Інформаційні технології на спільному ресурсі, прикладами
повідомлень та формою їх подання за зразком, поданим у таблиції.
Таблиця 1
Повідомлення Приклад 1 Приклад 2
Про персональні
дані
2201653714
Ідентифікаційний
код/Ч исловий
і/ 7
і
Підпис /
Графічний
4. Що означає — отримати інформацію про об’єкт,
процес або явище?
Л ю дина має ун іка л ь н у здатність — опрацьовувати повідомлення.
У продовж ж и тт я вона збирає і зберігає інф ормацію про предмети та я в и
ща навколиш нього світу. О тримані дані допомагають лю дині прийм ати
ріш ення, створювати нові дані та повідомлення.
П ри цьому об’єкти (від лат. оЬіесШв — предмет, явищ е) бувають мате
ріальним и (людина, море, будівля, автомобіль, ко см ічн и й корабель, мо
більний телефон, глобус, м ’яч тощо) чи немат еріальними (пісн я, вірш ,
формула, зоряне небо та ін .). К р ім того, людина спостерігає й вивчає р ізн і
явищ а, т а к і я к веселка, затемнення сонця, гр ім , землетрус тощ о і пр о
цеси — фотосинтезу, розчинення, випром іню вання, к и п ін н я , в и п іка н н я
(хліба), реабілітації після косм ічного польоту, навчання та ін .
У сі об’є кти мають певні характеристики , до я к и х м ож на віднести:
ім ’я, властивості, д ії (я к і може здійсню вати об’є кт або я к і м ож на зд ій
снити з ним ) та середовище.
Н априклад, стіл для учня в класі м ож на описати та к: назва — парта,
властивості: ш ирина, довжина, висота, форма, матеріал, кол ір. З партою
м ож на виконувати т а к і д ії — переносити, фарбувати, ремонтувати, з м і
ню вати розміри тощ о. Середовищем для парти може бути клас, кім ната,
см ітн и к, вулиця тощо.
П рацю ю чи з об’єктам и, людина збирає й запам’ятовує їх н і властивос
т і, тобто ф іксує і зберігає дані про ни х. К о ж н а властивість об’єкта ха р а к
теризується відповідною назвою, або, говорять, параметром, і ко н кр е т
ним його значенням.
а
10. Р із н і об’є кти м ож уть мати р ізн і параметри з різним и значеннями,
тобто р ізн і властивості. С хо ж і об’єкти м ож уть мати однакові параметри
з різним и значенням и. Говорять, що вони мають р ізн і значення параме
трів, я к і м ож уть вираж атися я к кіл ь кіс н о , та к і якісн о .
К о ж н и й об’є кт існує серед ін ш и х об’є ктів за певних умов. Говорять,
що він існує в певному середовищі.
Середовище існування риби — водойма чи акваріум , тигра — тр о п іч н і
ліси, лю дини — планета Земля. Зрозуміло, що для конкретного об’єкта
середовище стає та ко ж більш конкретни м . Н априклад, середовищем іс
нування великого ки та є океан, хоча може бути й великий акваріум . Для
учня середовищем м ож на вважати ш кол у, у я к ій він навчається, кр ім
того, дім і місто, де він ж иве. Тобто середовище конкретного об’єкта за
леж ить від ф ун кц ій та д ій цього об’єкта при розв’язуванні певних задач.
Я к правило, отримати інф ормацію про той чи ін ш и й об’є кт — означає
з’ясувати яком ога більше даних про нього — значень параметрів, що ха
рактеризую ть його властивості.
Вправа 2 Дані та професії
Завдання. Створіть карту знань про отримання даних про різні об’єкти, про
цеси чи явища представниками різних професій.
1. Оберіть професію, яка вас цікавить. Знайдіть інформаційні відомості про
методи та засоби пошуку даних представниками обраної професії в Ін-
тернеті або опитайте своїх рідних, знайомих.
2. В обраній програмі для створення карти знань створіть карту, в якій цен
тральним поняттям буде назва професії.
3. Створіть гілку про методи збирання даних, додайте до вузлів карти поси
лання на інтернет-ресурси, які описують зазначені методи. Додайте зо
браження сучасних засобів, що використовують для реалізації вказаних
4. Створіть гілку про дані, які найчастіше отримують представники обраної
професії. Додайте до вузлів карти типи описаних даних.
5. Збережіть карту під іменем Д ані та проф есії як зображення у своїй струк
турі папок.
5. Які процеси називають інформаційними?
Стан об’єкта м оже послідовно зм іню ватися під впливом дій, я к і над
ним виконую ть. Н априклад, я кщ о гум ову повітряну к у л ь ку надувати, її
форма і розміри поступово зм іню ватим уться. Я кщ о вчасно пр ип ин ити на
дувати к у л ь ку , зав’язати та відпустити, то вона піднім атим еться вгору.
Середовище — сукуп н ість умов, у я к и х перебуває та діє об’єкт.
методів.
11. П ри цьому я кщ о недостатньо наповнити к у л ь ку повітрям , вона не зле
тить, а я кщ о занадто — лопне.
Д оклавш и певних зусиль, м ож на навчитися кататися на л и ж а х, во
дити автомобіль, пірнати, управляти літаком , робити х ір у р гіч н і операції
тощо.
Я кщ о воду нагрівати, вона поступово перетвориться на пару й уся
випарується з посудини. У морозильній кам ері вода стане льодом.
Т а кі зм іни називаються процесами.
Процес — певна сукуп н ість дій, спрямованих на досягнення постав
леної мети.
До інф о рм а ц ійн их процесів належать: створення, п о ш ук, збиран
ня, зберігання, опрацю вання, кодування, відображення, передавання й
використання даних.
Т а кі дані спочатку отрим ую ть за допомогою р ізн и х засобів і різним и
ш ляхам и. Д ані накопичую ть і зберігають на р ізн и х носіях. За потреби їх
в ід ш укую ть й опрацьовують. Результати опрацю вання даних відобража
ю ть різним и способами, зокрема за допомогою р ізн и х систем кодування.
За необхідності я к в и хід н і дані, та к і дані, одержані в результаті опра
цю вання, передають різним и ш ляхам и та способами, а далі, залежно від
приймача та мети, знову опрацьовують і використовую ть.
Н априклад, щоб переглянути новий кіноф ільм у кінотеатрі, ви маєте
з ’ясувати, у я ко м у з кінотеатрів вашого міста та коли цей фільм демон
струватим уть. Д ля цього ви можете скористатися аф іш ами, опитати дру
зів чи знайомих, зателефонувати до довідкової служ би, переглянути відо
мості в Інтернеті, тобто провести певний по ш ук додаткових даних. П отім
ви оберете кінотеатр, зручн і для вас дату й час показу ф ільму, визначите
доступну для вас ц ін у — тобто проаналізуєте отрим ані дані та приймете
ріш ення. Д алі придбаєте к в и т к и й підете на перегляд. Я кщ о фільм, що
вас ц іка в и ть, не демонструватимуть у кінотеатрах вашого міста, то ви мо
жете знайти ін ш и й ш лях — від ш укати та ку п и ти або позичити у друзів
його запис.
У кож ном у з та ки х процесів м ожуть застосовуватися різні засоби й тех
нології, зокрема й автоматизовані — за допомогою ко м п ’ютерних систем.
®о® «
Вправа 3. Пристрої та інформаційні процеси.
Завдання. Наведіть приклади пристроїв, які можна використати для здій
сненні інформаційних процесів у випадках, наведених у таблиці Процеси
та пристрої.
12. 1. Відкрийте файл Процеси та пристрої, який збережено на спільному
ресурсі Інформаційні технології.
2. Оберіть процес для заповнення та заповніть обраний рядок таблиці
за зразком (табл. 2).
Таблиця 2
Процес Пристрій Пристрій
Пошук вакансії
для працевлаштування
Термінал центру
зайнятості
Комп’ютер з доступом
до Інтернету
3. Порекомендуйте однокласнику чи однокласниці, які заповнюють наступний
рядок у таблиці, один пристрій для можливого вибору. Останній учень ко
ментує першого.
4. Прийміть рішення, чи варто скористатися запропонованим для вас при
строєм, чи залишити придумані самостійно.
г ---------1
11І- і Гі і! 1Гіі Гі імГ"1М Гі111 11 і 11 11 1II- П11“
1. Як людина сприймає повідомлення? Наведіть приклади.
2. Чи можна одні й ті самі повідомлення передати за допомогою різних сиг
налів? Наведіть приклади.
3. Наведіть приклади повідомлень, команд, вимог, правил, законів, які різні
люди за різних обставин тлумачать однаково.
4. Наведіть приклади повідомлень, зрозумілих тільки одній людині, групі
людей.
5. Чи можна повідомлення передавати за допомогою технічних пристроїв?
Наведіть приклади.
6. Чому при класифікації повідомлень розрізняють різні ознаки класифіка
ції? Відповідь обґрунтуйте.
7. Наведіть приклади повідомлень, які мають інформаційну надлишковість.
Чи трапляються подібні повідомлення в підручниках, періодичних видан
нях, ЗМІ тощо? Якщо так, то про що це говорить?
8. Коли повідомлення можуть перетворитись на інформацію?
9. Що таке процес і якими є інформаційні процеси?
Ц Ш зГ *
1. Які повідомлення найчастіше ви отримуєте під час навчання у школі, спіл
кування в колі ровесників, перегляді контенту із Інтернету. Поясніть мож
ливі причини.
^ 2. Які інформаційні процеси можуть здійснювати власники сучасних мобіль
них телефонів? Порівняйте в парі складені списки,
к 3. Як людина відрізняє один об’єкт від іншого? Наведіть приклади. Виберіть
для кожного об’єкта характеристики: ім’я, властивості, дії, середовище.
13. Спробуйте побудувати інформаційну модель об’єкта у вигляді таблиці.
Обговоріть у парах.
4. Розмістіть карту Д ані та професії, створену у вправі 2, на спільному ре
сурсі класу. Знайдіть серед карт, розміщених однокласниками, таку карту,
яка містить подібні до описаних вами компонентів. У коментарях запишіть
два позитивні відгуки на роботу та одну пропозицію щодо удосконалення
карти.
5. Створіть спільний текстовий документ, у якому складіть списки спосо
бів подання повідомлень та приклади їх реалізації. Наприклад, текстовий
спосіб: лист, ЭМЭ-повщомлення, ...
6. У текстовому документі створіть схему для ілюстрації зв’язків між понят
тями інформація, дані, повідомлення, інформаційні процеси.
1 7. Складіть список дій, які виконує людина в інформаційних процесах
за зразком.
Опрацювання: обчислити, полічити, вибрати головне, класифікувати...
і 8. Створіть презентацію «Я готуюсь до уроку...», у якій подайте відомості
про інформаційні процеси та пристрої, які при цьому використовуєте під
час підготовки до виконання завдання з обраного самостійно шкільного
предмета.
9. Знайдіть в Інтернеті відомості про дані, що можуть реєструвати різні дат
чики, які можна підключати та програмувати за допомогою мікроконтро-
лерів Arduino. Доберіть інформаційну модель подання результату дослі
дження та створіть її в текстовому документі.
10. Створіть модель персональних даних, які описують особу, для застосу
вання в різних ситуаціях: 1) започаткування власного бізнесу; 2) звер
нення за медичною допомогою; 3) вступ до вищого навчального закладу;
4) купівля туристичної путівки; 5) поїздка потягом. Визначте, які дані про
особу використовують найчастіше в різних ситуаціях, а які є унікальними
в кожному з випадків.
11. Дослідіть що розуміють під поняттям Від Data (Великі дані). Розгляньте
інфографіку, яка підготовлена на основі досліджень вчених із компанії IBM
за посиланням https://goo.gl/xQ zsxd. Проаналізуйте приклади кожного із
чотирьох вимірів великих даних: обсяг, різноманітність, швидкість та до
стовірність. Подайте результати у вигляді презентації.
14. 14 - 0 у
■„.і
і...і и
ІНФОРМАЦІЙНІ с и с т е м и
ЯК ВАЖЛИВІ СКЛАДНИКИ Й ОЗНАКИ
СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА
ПРИГЙДЙЙТЕ:
інформаційні процеси;
будову комп’ютера як інформаційної системи;
роль комп’ютерів у житті людини
-о
ВИ ДІЗНАЄТЕСЯ:
І
що являє собою інформаційна система;
які характеристики інформаційної системи;
які етапи становлення сучасних інформаційних систем;
якими бувають інформаційні системи
І—1 І .1 І—1 І I I § §
І І І-'І І І -І 1-І 1“
1. Що являє собою інформаційна система?
Л ю дина ж иве й працює у св іті систем. Вони різняться я к складом, та к
і метою ф ункціонування. Н априклад, системою є освітн ій заклад, ком ер
цій на фірма, автомобіль, ко м п ’ютер та ще багато р ізн и х об’є ктів . Залеж
но від мети їх м ож на розглядати і я к єдине ціле, і я к сукуп н ість окрем их
об’є ктів , що взаємодіють м іж собою.
Система — це сукуп н ість взаємопов’язаних м іж собою об’є ктів , я к і
утворю ю ть єдине ціле.
Зм іна однієї з складових системи приводить до відповідних зм ін всієї
системи. К о ж н а система створюється з певною метою та існує в певному
середовищі. П ід час використання системи важливо визначити мету її
створення, виділити об’є кти , описати їх властивості, зрозум іти зв’я зки
м іж об’єктам и системи.
Системи відрізняються я к за структурою, так і за призначенням (табл. 3).
Таблиця З
Система Елементи системи Призначення
Компанія
Люди, обладнання, матеріали,
будівлі тощо
Виробництво товарів
Комп’ютер
Електронні та електромеханічні
елементи, лінії зв’язку тощо
Опрацювання даних
15. 15
Продовження табл. З
Система Елементи системи Призначення
Телекомуніка
ційна система
Комп’ютери, модеми, кабелі, мере
жеве програмне забезпечення тощо
Передавання інфор
маційних даних
Інформаційна
система
Комп’ютери, мережі, люди, інформа
ційне та програмне забезпечення
Виробництво профе
сійних інформаційних
даних
Інф орм аційна система (у загальному розум інні) — це система, яка
здійсню є або в я к ій відбуваються інф орм аційні процеси: по ш ук,
збирання, зберігання, передавання й опрацю вання інф орм аційних
даних.
///////////////////////////////////////////////////////////////////////
В інф орм аційній системі м ож уть відбуватися один, два чи к іл ь ка про
цесів. Інф орм аційні системи м ожна спостерігати щ одня, їх прикладів
м ож на навести багато. Телебачення забезпечує насамперед пош ирення
інф орм аційних даних, мережу мобільного зв’я зку , його використовую ть
для передавання даних. За допомогою ко м п ’ютера здійсню ю ть м айж е всі
інф орм аційні процеси — я к системою, що призначена спеціально для ро
боти з інф орм аційним и даними. Л ю дина та ко ж є інф орм аційною систе
мою, я ка забезпечує своє ф ункціонування без втручання сторонніх.
2. Які характеристики інформаційної системи?
Інф ормаційна система має складну стр уктур у (мал. 2).
ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА
Засоби
-нінформаційні Дані структуровані
технічні
програмні
математичні
організаційні
правові
неструктуровані
ІНШ І Мал. 2
До те хн іч н и х засобів належать ко м п ’ютери, пристрої збирання,
накопичення, опрацю вання і виведення інф орм аційних даних, пр и
строї передавання даних та канали зв’я з ку , технічна докум ентація, я ка
визначає правила експлуатації та використання те хн іч н и х засобів.
Інф орм а ц ійн е забезпечення становлять значення парам етрів, що
а
16. Г------------------------------1характеризую ть об’є кти інф орм аційної системи, дані про форми вхід ни х
і ви хід н и х докум ентів. С укупн ість м атем атичних методів, алгоритм ів,
моделей і програм, я к і реалізують ф у н кц ії інф ормаційної системи, — це
м атем атичні та пр огра м н і засоби. О рганізаційне й правове забезпечен
ня — це сукуп н ість докум ентів, я к і регламентують діял ьність людей у
м еж ах інф ормаційної системи: закони, постанови, ін с т р у к ц ії тощо. До
ін ш и х засобів м ож на віднести, наприклад, л ін гв іс ти ч н і, я к і визначають
інтерфейс користувача, подання даних у базі тощо.
Д а ні в інф орм аційній системі м ож уть зберігатися в неструктурованому
або структурованом у вигляді. Н еструктуровані дані — це звичайні тексто
ві докум енти (м ожливо, ілю стровані): статті, реферати, ж урнали, к н и ги
тощо. Системи, у я к и х зберігають неструктуровані дані, не завжди дають
ко н кр е тн у відповідь на запитання користувача, а м ож уть видати текст
документа або перелік докум ентів, у я к и х потрібно ш ука ти відповідь.
С труктурування даних передбачає задання правил, що визначаю ть їхн ю
форму, ти п, розмір, значення тощо.
До інф орм аційної системи дані надходять від джерела. Ц і дані надси
лають для зберігання чи певного опрацю вання в системі й потім переда
ють спож ивачеві (мал. 3).
Мал. З
Споживачем може бути людина, пристрій або інш а інформаційна систе
ма. М іж споживачем і власне інформаційною системою може бути встанов
лено зворотний зв’язок (від споживача до блоку приймання інформації).
В інф орм аційній системі відбуваються т а к і процеси:
введення даних, отрим аних з р ізн и х джерел;
опрацю вання (перетворення) даних;
зберігання вхід ни х й опрацьованих даних;
виведення інф орм аційних даних, призначених для користувача;
відправка / отрим ання даних мережею.
Розробка інф орм аційної системи передбачає розв’язування двох
завдань:
наповнення системи даними певної предметної області;
створення інтерф ейсу користувача (бажано граф ічного) для отрим ан
ня необхідних інф орм аційних даних.
М іж джерелом і споживачем інф орм аційної системи може бути орга
нізовано взаємодію:
довільну взаємодію, я ка передбачає обов’язкову участь операторів і на
боці прийм ання, і на боці передавання. М ож л и вий обмін у довільно
му, але заздалегідь обумовленому форматі;
17. інтеракти вну віддалену взаємодію, у я к ій оператор є на передавально
му боці, опрацьовуються п р и й н я ті докум енти автоматично;
контрольоване потокове опрацю вання. Н априклад, пр ий ня ти й з елек
тронної пош ти файл м істить Н Т М Ь форму, запуск я ко ї розпочинає
процес опрацю вання докум ента або прийом оператором електронною
пош тою докум ентів в обумовленому форматі й далі — запуск програ
ми опрацю вання. Вимагає обов’язкового контролю оператора на боці
прийм ання;
повністю автоматизований процес прийм ання та опрацювання
електронних докум ентів в обумовленому форматі, участь операторів
не потрібна.
3. Які етапи становлення сучасних інформаційних систем?
Інф орм аційні системи існую ть з моменту появи суспільства, о скіл ь ки
на к о ж н ій стадії його розвитку є потреба в упр авл ін ні чи обм іні інф ор
м аційним и даними — передаванням знань я к м іж окрем им и членами і
колективам и суспільства, та к і м іж різним и покол ін ням и .
Н айдавніш им и й найпош иреніш им и інф орм аційним и системами (ІС)
вважаю ть бібліотеки. Здавна в бібліотеках збирають к н и ж к и (або їх ана
логи), зберігають їх , дотримую чись певних правил, створюють каталоги
різного призначення для полегш ення доступу до кн и ж ко в о го фонду. В и
даються спеціальні ж урнал и й довід ники, що інф ормую ть про нові над
ходж ення, ведеться облік видачі. Н айстаріш і (у моральному й ф ізичном у
р озум ін ні) ІС повністю базувалися на р уч н ій праці. П ізн іш е їм на зм ін у
прийш ли р ізн і м еханічні пристрої для опрацю вання даних (наприклад,
для сортування, копію ванн я, асоціативного п о ш уку тощ о). Н аступним
кроком стало впровадження автоматизованих інф орм аційних систем,
тобто систем, де для забезпечення інф орм аційних потреб користувачів
використовується ЕОМ зі своїми носіям и інф орм аційних даних.
Становленню сучасних автоматизованих інф орм аційних системи
передували т а к і етапи.
1. П очатковий (60-ті роки X X ст.) — нагром адження базового досвіду
використання ком п'ю терів, виявлення основних напрям ів їх застосу
вання.
2. Систематичне запровадження нових інф орм аційних технологій (70-ті
роки X X ст.) з та ки м и ознакам и:
по ш ук нових сфер застосування ко м п ’ютерів;
створення організац ій ни х систем управління те хнікою ;
виявлення впливу інф орм аційних систем на процеси управління
загалом;
ізольованість і, я к правило, несумісність окрем их інф орм аційних
систем;
використання інф ормаційних технологій вузьким колом користувачів;
створення в організаціях єдиної інф орм аційної служ би.
3. Об’єднання інф орм аційних систем (з 80-х р о ків X X ст.) з та ки м и озна
кам и:
" Т л - - - - - - - - ' ■ ■
18. —-я -----— ------■------- -—----------- ---------- ------------ — - - .......... * —
подолано те х н іч н і труднощ і в розробці процесорів, оперативної
пам ’я ті;
розроблено нові, надзвичайно м іс т к і носії даних;
розроблено ш в и д кісн і л ін ії передавання даних і засоби супутникового
зв’я зку;
запроваджено п о ту ж н і к о м п ’ю терні мережі, об’єднані з інф ормацій-
н о -ко м ун іка ц ій н и м и системами: телефоном, телетайпом, радіо, теле
баченням;
реалізовано вим огу максимального наближ ення користувача до ін
ф орм аційних даних: у користувача складається враження, що потріб
н і дані м істяться на його ко м п ’ ю тері, хоча реально вони м ож уть м іс
титися в р ізн и х вузлах локальної м ережі;
висунуто конц еп ц ію розгляду інф орм аційних даних я к важ ливий
ресурс такого самого порядку, я к ф інанси, матеріали, обладнання та
персонал;
сформовано новий еталон пр ацівника, я ки й природно ставиться до за
стосування нових інф орм аційних технологій;
зростає статус інф орм аційних служб організацій.
У сучасному інф ормаційному суспільстві створено багато інф орм ацій
ни х систем, що мають різни й рівень автоматизації, використовую ть різну
те хн іч н у базу та мають різне призначення. Н атом ість всі вони мають:
апаратне забезпечення — ком плекс те хн іч н и х засобів, я к і забезпечу
ють її ф ункціонування (ко м п ’ютери, периферійне обладнання, різно
м анітна апаратура та канали передавання даних);
програмне забезпечення — набір програм, що використовую ть для
розв’язування завдань, і програм, що керую ть еф ективним викорис
танням обчислювальної те х н іки та забезпеченням роботи інф орм ацій
ної системи.
К о нструкти вн о будь-який к о м п ’ютер складається з основних чоти
рьох частин — пристроїв з таки м призначенням :
введення інф орм аційних даних;
передавання та опрацю вання інф орм аційних даних (центральний
процесор);
зберігання та накопичення інф орм аційних даних (пам ’ять);
виведення інф орм аційних даних.
4. Якими бувають інформаційні системи?
П р и н ц и п и побудови інф орм аційних систем є відносно сталими. Але
різном анітність сфер і форм застосування сучасних інф орм аційних тех
нологій породжує велику різном анітність способів кл а си ф іка ц ії інф орма
ц ій н и х систем.
Інф орм аційні системи класиф ікую ть:
за ступенем автом атизації:
р уч н і, у я к и х опрацю вання інф орм аційних даних виконує людина;
19. авт омат изовані, у я к и х частину ф ун кц ій (підсистем) керування
або опрацю вання даних здійсню ю ть автоматично, а частину — ви
конує людина;
авт ом ат ичні, у я к и х усі ф у н кц ії керування й опрацю вання даних
здійсню ю ть за допомогою те хн іч н и х засобів без участі лю дини,
за масш табом використання:
одиночні, я к і реалізовано, я к правило, на автономному персональ
ному ко м п ’ ютері без обов’язкового п ід ’єднання до ко м п ’ютерної
мережі та я к і м істять декіл ька простих складових зі спільним ін
ф ормаційним фондом;
групові, я к і орієнтовано на колективне використання інф ор
м а ц ійн их даних і найчастіш е побудовано на основі локальної
ко м п ’ютерної м ережі;
корпорат ивні, я к і орієнтовано на вел икі ко м п а н ії з під трим кою
територіально віддалених к о м п ’ю терних інф орм аційних вузлів і
мереж. Я к правило, вони мають ієр а р хіч н у клієнт-серверну стр у к
туру зі спеціалізацією серверів;
глобальні, я к і охоплю ю ть територію держави чи контин енту (на
приклад, Інтернет);
за сферою призначення (предметною галуззю , вказано лиш е деякі):
економ ічна (ф ун кц ія управління на підприєм стві);
медична;
географ ічна;
адм іністративна;
виробнича;
навчальна;
екологічна;
крим інал істи чна;
військова;
за м ісцем діяльності:
наукові, призначені для автом атизації діяльності науковців, ана
л ізу статистичних даних, керування експериментом;
♦ автоматизованого проект ування, призначені для автоматизації
праці інж енер ів-проектувал ьни ків і розробників нової те х н іки чи
технологій. Вони допомагають здійсню вати:
розробку нових виробів і технологій їхнього виробництва;
різном анітні ін ж е н е р н і розрахунки:
визначення те хн іч н и х параметрів виробів;
видаткових норм — трудових, матеріальних, ф інансових;
створення граф ічної докум ентації (креслень, схем, планувань);
моделювання проектованих об’є ктів ;
створення програм для верстатів із числовим програмним ке р у
ванням.
організаційного керування, призначені для автом атизації ф ун кц ії
адм іністративного (управлінського) персоналу промислових п ід
приємств і непромислових об’є ктів (банків, б ір ж , страхових ко м
паній, готелів тощо) та окрем им и офісами (ф іліям и);
21. Перейдіть до порталу Конкурс за адресою http://w w w .vstup.info/.
2. Прокрутіть сторінку нижче та оберіть Територіальний пошук (мал. 6).
ТЕРИІСРІАЛЬНИИ ГШІШИ +
Мал. 6
3. У списку регіонів оберіть регіон, у якому ви б планували продовження на
вчання після отримання атестата про повну загальну середню освіту.
4. Відкрийте файл Запит, який збережено в папці Інформаційні технології
на спільному ресурсі. Збережіть документ Запиту власному сховищі.
5. Отримайте відповідь на запит до інформаційної системи про умови всту
пу до обраного університету за текстом завантаженого документа.
6. Зробіть висновок про рівень взаємодії користувача з інформаційною сис
темою Конкурс.
Вправа 3. Інформаційна система E-olimp.
Завдання. Визначте типи даних, які використовуються в інформаційній
системі Е-оІітр.
1. Перейдіть до інформаційної системи система Е-оІітр за посиланням
htips://www. е -olymp. сот/u k/.
2. Розгляньте, які дані доступні незареєстровану користувачеві.
3. Зареєструйтесь на порталі, натиснувши Реєстрація у верхньому правому
куті екрана.
4. Оберіть одну із запропонованих задач, наприклад першу, і опишіть її
розв’язок відомою вам мовою програмування.
5. Оберіть послугу Відправити розв’язок
6. Заповніть форму (мал. 7).
відправити розвязок
Мал. 7
7. У нижній частині поля для запису коду натисніть В ІД П Р А В И Т И
22. 8. Зробіть висновки про типи даних, які використовуються в інформаційній
системі Е-оІітр. Обговоріть висновки з однокласниками.
п -
4 s5Та
1. Які системи ви використовуєте у житті? Чим вони різняться?
2. Що таке інформаційна система та якими є її складові?
3. Які показники характеризують інформаційну систему? Наведіть приклади.
4. Як змінювались інформаційні системи з розвитком прогресу?
5. У чому причина різноманітності сучасних інформаційних систем?
г ------------ 1
1 1L і Гі іі1м і Гі ім Г"'М Гі
g n u і і і 11 іїї- п 11“
/7~Г-0
І І II і і і II У
І 11“ 1-І І І 11Іг
1-111 І-1
I II I II 1II II II I v
І І 1-І І" 1-І і''і
1 .
2 .
Сформулюйте три причини, чому інформаційні системи є важливими
складниками й ознаками сучасного суспільства. Обговоріть, яким чином
можна ранжувати ці причини.
Обговоріть призначення інформаційної системи Публічна кадастрова
карта України (мал. 8), яку можна завантажити за адресою
http://m ap.land.gov.ua/kadastrova-karta.
Мал. 8
3. Обговоріть, у якій формі можуть бути подані дані на порталі електронних
послуг Пенсійного фонду України (мал. 9) за посиланням
http://portal. pfu. gov. ua/.
4. Визначте, до якого типу можна віднести інформаційну систему
https://gd.tickets.ua/uk (мал. 10). Обговоріть, у якому вигляді доцільно
подати письмову відповідь на запитання. Створіть відповідний документ
відомими вам засобами для створення спільних документів.
23. »и &
ГК,
о М Е -эа и ш ш і л С **
Е л *гг?еччі
Г й н Ь ІІн * С П р и і
1».
їТТМі
ІН. 'ир««м
ДОСртгНІІПСУ
Ілгьаі
МПРНЙОЧ
О
МНІ
" і ПргіЛічМ НЧ* п р Р :.
О
и и і
*■ па р ср н ф ж к па»с!
3*ллгг«»і-ідґпда1/
Г * ч ІП і« « 'ї І^З*Т Ч * н г І|І
Мал. 9
л і*к*^тш V ^ и іцийГ*
Ш Д р р 5 іО ТЄ І ^ 1 А ччікт рМу
Запімчні
-іЕИ№ у
вашому
смартфіоні
Не знайшли н&итни
на поїзд?
Сир»пжЛ «гранжікмру
Ш*гІза*і
Мал. 10
Гі Гі Гі і і іі"і і М Гі Г 1Гі М Гі Г 1Т Т і л і і Гі І
і І 1“ 1-І і і п 11" і 11 і І і 1-І і 11 і і і і і к і і-і і і
5. Створіть асоціативний кущ поняття Інформаційна система. Скористайте
ся при цьому одним з редакторів карт знань. Розмістіть карту у власному
сховищі та надайте доступ до її перегляду вчителю.
6. У текстовому документі складіть список інформаційних систем, які вико
ристовують ваші рідні чи знайомі у професійній діяльності чи побуті. Роз
містіть документ у власному сховищі та надайте доступ до його перегляду
вчителю.
24. 7. Розгляньте сторінку інтернет-банку (мал. 11)
* LI? - 0 ®
□
ІЙЙ н V
(ХІЛАГиІ'Р > ПЕНЕдАЗАІЙ щ ■
Мал. 11
Визначте, яка складова інформаційної системи може бути реалізована
цією сторінкою. У визначеному середовищі складіть інформаційну мо
дель інформаційної системи Банк. Розмістіть модель у власному сховищі
та надайте доступ до перегляду створеного файла вчителю.
8. Відомо, що геоінформаційна система — сучасна комп’ютерна технологія,
що дозволяє поєднати модельне зображення території (електронне відо
браження карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інфор
мацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, еконо
мічні показники тощо). Ознайомтесь із сервісами http://www.pythagoras.
n e t/та http://www.geosystem a.net/digitals/, які є прикладами геоінформа-
ційної системи. Порівняйте технології за сформульованими самостійно
4 -5 критеріями та створіть відповідну таблицю порівняння у текстовому
документі.
25. ЛЮДИНА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ
СУСПІЛЬСТВІ
ПРИГЙДЙЙТЕ:
■ характеристики основних інформаційних процесів;
■ чим інформаційна культура відрізняється від цифрової компетентності;
■ етапи становлення інформаційних технологій
ВИ ДІЗНРЕТЕСЯ:
які ознаки інформаційного суспільства;
що таке інформаційна безпека та які існують загрози інформаційної
безпеки;
що розуміють під захистом інформації;
як держава та людина піклується про інформаційну безпеку;
як забезпечити захист інформації окремої людини;
як забезпечити доступ до повної достовірної інформації
І-11.11-І і 11 і і r-i і і
!j к ! и '"! !"! l”_j |l_l
1. Які ознаки інформаційного
суспільства?
Історичний період розвитку лю дського сус
пільства, у я ко м у ми живемо, описую ть я к ін
ф ормаційну еру (англ. In fo rm a tio n A ge), або ін
ф ормаційну епоху. Цей період протягом ж и ття
практично одного-двох по кол ін ь зм інив собою
індустріальну епоху. Я кщ о індустріальна ера
базується в основному на виробництві й роз
поділі енергії, то інф ормаційна заснована на
м ікроелектронних інф орм аційних і к о м у н ік а
ц ій н и х технологіях та генн ій ін ж е н е р ії. Н овий
етап розвитку ц и в іл іза ц ії відрізняється тим ,
що його руш ійно ю силою стали цінн о сті, ство
рені знанням и. Передумови інф орм аційної ери
заклала інф ормаційна революція, досягнення
я ко ї ум ож ливили створення складних те х н іч
ни х систем, що дозволили опрацьовувати про
сто величезні порівняно з попередніми роками
обсяги інф орм аційних даних.
Ц ік а в а *
Інформаційна ера
(англ. Information Аде,
Digital Age, Computer
Age, також відома як
Ера комп’ютерів або
інформаційна епоха
(електронна епоха)) —
концептуальна ідея про
те, що сучасний вік буде
характеризуватися ши
рокими можливостями
для окремих осіб вільно
передавати/прийм ати
інформацію і мати мит
тєвий доступ до знань,
що було б важко або
неможливо в попередні
епохи розвиткулюдства.
26. Н аслідки інф ормаційної революції зумовили д окорінні зм іни в усіх
сферах ж и ття лю дини. Разом із розвитком інф ормаційного суспільства
відбувся перехід від пріоритету виробництва до економ іки послуг, в осно
ві я ко ї леж ить не виробництво товарів, а надання послуг. У сфері кул ь ту
рі виникає й розвивається «масова культура», низка субкультур зі своїми
унікальним и характеристикам и, кіберспорт тощо. Зростає популярність
соціальних мереж та інтернет-ЗМ І. Н овітн і засоби соціальної взаємодії,
зростання ролі засобів масової інф ормації в організації суспільства ство
рили нові форми правління суспільством — нетократію та м едіакратію .
Зростання ролі та соціального впливу інф ормації призвело до появи ново
го виду війн — інф ормаційної війни. Основною ц інн істю для суспільства
взагалі й окремої людини зокрема поступово стають інф орм аційні ресурси.
Це, у свою чергу, спричиню є потребу в уточненні поняття інф ормація.
Інф орм ацію я к об’єктивне явищ е м ож на розглядати й за та ким и
ознаками:
1) це самостійна виробнича галузь, тобто вид економ ічної діяльності;
2) це невід’єм ний фактор будь-якого виробництва, я к и й є фундамен
тальним ресурсом ко ж н о ї економ ічної системи;
3) це інф орм аційний товар, я к и й леж ить в основі створення інф орм ацій
ного продукту або інф орм аційної послуги й виступає я к матеріальний
товар, що визначається не вартістю , а монопольною ціною через рівно
вагу попиту і платоспром ожності по куп ц я ;
4) це елемент ринкового м еханізм у, я к и й поряд із ціною й корисністю
впливає на визначення оптимального стану е ко н о м іки та її рівноваги;
5) це один з н а йваж л и віш их ф акторів у ко н кур е н тн ій боротьбі. Інф орма
ц ія впливає на еф ективність виробництва без ф ізичного збільш ення
тр ад иц ій ни х ресурсів; діє на суб’єкти вн и й фактор виробництва — лю
дину, її характер, особливості; прискорю є процес виробництва завдя
к и зменш енню періодів виробництва та обігу.
Виходячи з такого розуміння інф ормації, визначимо основні ознаки
інф ормаційного суспільства.
1. Перетворення інф орм ації на на йваж л и віш ий економ ічний ресурс, що
має глобальний характер і забезпечує підвищ ення еф ективності, зрос
тання конкурентоспром ож ності та інн овац ійн ий розвиток суб’є ктів
господарювання. П ровідним видом власності стає власність лю дини
на інф ормацію я к духовний продукт; знання та інф ормація набувають
властивостей товару. Перетворення інф орм аційної сфери на фунда
мент, основу всіх видів економ ічної діяльності у X X I ст.
2. Інф ормаційне суспільство є видом від кр ито го суспільства, що ха р а к
теризується доступністю інф орм ації для громадян; зростання ролі
інф орм аційного менеджменту в упр авл ін ні суспільством та різним и
сферами ж и ття .
3. Інф ормація розвивається за своїми законам и, не пов’язаним и з реаль
ним и ф актами (неправдива інф ормація здатна вносити серйозні зм іни
в ж и тт я людей та суспільно-пол ітичні процеси).
27. Т аким чином , інф ормаційне суспільство — це суспільство, в я ко м у
більш ість працю ю чих зайнято виробництвом, зберіганням, опрацю ван
ням та розповсюдженням інф орм аційних даних.
К р ім позитивних моментів інф орм аційного суспільства м ож на в и д і
лити й небезпечні тенденції:
усе більш ий вплив на суспільство засобів масової інф ормації;
інф орм аційні технол огії м ож уть зруйнувати приватне ж и тт я людей
та організацій;
існує проблема відбору достовірних інф орм аційних даних;
багатьом людям буде в а ж ко адаптуватися до середовища інф орм ацій
ного суспільства;
існує небезпека розриву м іж людьми, що займаються розробкою
інф орм аційних технологій, і споживачам и.
2. Що таке інформаційна безпека та які існують
загрози інформаційної безпеки?
Загрозою інф орм аційної безпеки називають буд ь-які обставини або
події (атаки), що м ож уть бути причиною поруш ення ціл існості, ко нф і
денційності або доступності інф орм ації (мал. 12) та створюють небезпеку
ж иттєво важ ливим інтересам особистості, суспільства й держави в інф ор
м а ц ій н ій сфері.
Конфіденційність Цілісність Доступність
захист чутливої
інформації від
несанкціонованого
доступу
захист точності
та повноти інформації
й програмного
забезпечення
Мал. 12
забезпечення
доступності
інформації
та основних послуг
для користувача
в потрібний
для нього час
Спробу реалізації загрози щодо ко м п ’ ютерної системи або мережі на
зивають атакою (хакерською атакою , кібератакою ).
Х а керська атака — д ії кібер-зловм исників або ш кід л и во ї програми,
спрям овані на захоплення, видалення або редагування інф орм аційних
даних віддаленої системи, отримання контролю над ресурсами системи
або на виведення її з ладу.
Ц іл існ ість — стан, при я ко м у дані, що зберігаються в системі, точно
відповідаю ть даним у ви хід н и х докум ентах. Тобто коли інф ормація не
м істить в собі навмисно зруйнованих чи спотворених частин.
П риклад поруш ення ціл існості: перекручування ф актів засобами
масової інф орм ації з метою м а н іп ул я ц ії громадською дум кою .
28. К онф іденційність — стан, при я ко м у інф ормація не може бути отри
мана неавторизованим користувачем або процесом.
П риклад поруш ення конф іденційності: отрим ання зловм исникам и
доступу до даних користувача в реєстрі банку; навмисне розголош ення
даних користувача співробітникам и банку.
Д оступність — стан, при я ко м у потрібний інф орм аційний ресурс пере
буває у вигл яд і, необхідному користувачеві, у м ісц і, необхідному ко р и с
тувачеві, і в той час, коли він йому необхідний.
П риклад поруш ення доступності: недоступність м ож ливості придбан
ня к в и т к ів на потяг через атаку на базу даних або сайт зал ізниці.
Загроза інф орм аційній безпеці, я к і будь-яка загроза складається із
суб’єкта (по руш ни ка, користувача, окремого громадянина чи п ід п р и
ємства), об’єкта (сайт, сервер, база даних чи докум ент) та вектора атаки
(викрадення паролю, соціальна ін ж е н е р ія та інш е) та може бути в н утр іш
ньою або зовніш ньою .
Буваю ть і випадки, коли до поруш ень призводить пом илка або халат
не ставлення пр ац івн ика до інф ормації, я ко ю він оперує. П рикладом та
кого поруш ення м ож уть бути випадки, коли пр а ц івн и ки залиш аю ть в а ж
л иві докум енти у громадському транспорті.
3. Що розуміють під захистом інформації?
Захист інф ормації — це сукупність заходів, спрямованих на запобігання
порушенню конф іденційності, цілісності, доступності інформації. Н апри
клад, від несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, руйну
вання, внесення змін, ознайомлення, перевірки, запису та читання.
Тобто для того, щоб правильно побудувати систему захисту інф орма
ц ії, необхідно дати відповідь на д екіл ька питань:
я к у інф ормацію необхідно захищ ати;
я к зловм исник може отримати до неї доступ;
я ки м чином м ож на переш кодити зловм иснику?
К о ж е н метод захисту інф орм ації забезпечує окрем ий аспект безпеки,
але м айже завжди вони використовую ться ком плексно.
Т е хн іч н и й метод захисту інф орм ації — забезпечує обмеження досту
пу до інф орм ації апаратно-технічним и засобами (антивіруси, фаєрволи,
марш рутизатори, то кін и , смарт-карти тощо).
Інж енерний метод захисту інф ормації попереджує видалення, до
ступ або редагування інформації внаслідок навмисних дій або природного
впливу інж енерно-технічним и засобами (обмежувальні ко н с тр у кц ії,
охоронно-пожежна сигналізація).
О р га ніза ц ій ни й метод захисту інф орм ації попереджує доступ на
об’є кт інф орм аційної діяльності сторонніх осіб за допомогою о р га н іза ц ій
ни х заходів (правила розмежування доступу).
К р и пто гр а ф ічн и й метод захисту інф орм ації попереджує доступ за до
помогою м атем атичних перетворень повідомлення (ш иф рування повідо
млень, я к і відсилають, хеш ування паролів).
л
Т
о
29. 4. Як держава та людина піклуються про інформаційну безпеку?
Д ля забезпечення захисту громадян ко ж н а держава будує відповідну
інф орм аційну п о л іти ку щодо інф орм аційної безпеки. Інф ормаційна по
л іти ка держави спрямована на захищ еність ж иттєво важ ливих інтересів
лю дини, суспільства й держави від спричинення ш коди через: неповно
ту, невчасність і невірогідність інф ормації, що використовується; нега
тивний інф орм аційний вплив; негативні наслідки застосування інф орма
ц ій н и х технологій; несанкціоноване розповсю дження, використання й
поруш ення ціл існ ості, конф іденційності та доступності інф ормації.
В У кр а їн і політика гарантування інф ормаційної безпеки регламентуєть
ся цілою низкою законодавчих актів та будується на та ки х принципах:
відповідальність за збереження інф ормації, її засекречування й роз
секречування;
забезпечення доступу до інф орм аційного ресурсу з урахуванням ви
значених Законом прав власності на цей ресурс;
регламентація прав, обов’я з к ів і відповідальності всіх суб’є ктів ін
ф ормаційного простору;
відповідальність за збереження й використання персональних даних
та конф іденційної інф ормації;
захист від хибної, викривленої, недостовірної інф ормації;
контроль за створенням і використанням засобів захисту інф ормації;
захист внутріш нього р и н ку від проникнення н е я кісн и х засобів інф ор
м атизації та інф орм аційних продуктів.
Основним законодавчим актом в У кр а їн і, я ки й регулює забезпечен
ня захисту інф ормації, що належить особистості (гром адянину), є Закон
У кр а їн и «Про захист персональних даних». Цей Закон регулює правові
відносини, пов’язані із захистом й обробкою персональних даних, і спря
мований на захист основоположних прав і свобод лю дини й гром адяни
на, зокрема права на невтручання в особисте ж и ття , у зв’я з ку з обробкою
персональних даних.
5. Як забезпечити захист інформації окремої людини?
Обов’язок ко ж н о го громадянина — знати та розум іти, я ко ю інф орма
цією він володіє і я к необхідно з нею поводитися. Д уж е часто відсутність у
людей основних понять про особисту інф ормацію призводить до неприєм
ни х на сл ід ків, через що надалі вони м ож уть легко стати жертвою шахраїв
або зловм исників.
До персональних даних відносять відом ості чи с у ку п н іс ть відомос
тей про ф ізичну особу, я ка ідентиф ікована, або дозволяють конкретно
ід енти ф ікувати її. П рикладом персональних даних є прізвищ е, ім ’я, по
батькові, адреса, телефони, паспортні дані, національність, освіта, с і
м ейний стан, р е л ігій н і та св іто гл яд н і переконання, стан здоров’я, мате
ріальний стан, дата й місце народж ення, місце пр ож и вання та перебу
вання тощ о, дані про особисті м айнові та немайнові відносини ц іє ї особи
з ін ш и м и особами, зокрема членами с ім ’ї, а т а ко ж відом ості про події
30. та явищ а, що відбувалися або відбуваю ться в побутовому, інтим н ом у,
товариськом у, проф есійному, діловом у та ін ш и х сферах ж и т т я особи (за
в ин ятком даних стосовно в икона ння повноваж ень особою, я ка займає
посаду, пов’язану із здійсненням ф у н кц ій держави або органу м ісцевого
самоврядування) тощ о.
Зазначена вище інф ормація є інф ормацією про ф ізичну особу і
членів її с ім ’ї та є конф іденційною . Конф іденційна інф ормація може
оброблятися й пош ирю ватися тіл ь ки за згодою особи, я к ій вона належить
(суб’є кт персональних даних), кр ім випад ків, визначених Законом.
Основним способом заборони несанкціонованого доступу до ресурсів
інф орм аційних систем з даними є підтвердження автентичності ко р и сту
вачів і розмежування їх нам ірів на доступ до певних інф орм аційних ре
сурсів. П ідтвердж ення автентичності користувача забезпечується в и ко
нанням процедури його ід ен ти ф ікац ії, перевіркою автентичності особи та
здійсненням контролю за всіма діям и, обумовленими приписаним и дано
му користувачеві повноваженням и доступу. Ід ен ти ф ікац ія користувача
вклю чає в себе реєстрацію в системі безпеки обчислювального пристрою
унікал ьно го реєстраційного ім ені користувача (логіна) і відповідного
цьому користувацьком у ім е ні — пароля. Установлення автентичності
користувача (аутентиф ікація) полягає в перевірці істи нності його повно
важень. Д ля особливо надійного впізнання при ід ен ти ф ікац ії й аутенти-
ф іка ц ії користувача іно д і використовую ться спеціальні те х н іч н і засоби,
що ф іксую ть і розпізнаю ть інд ивід уал ізую ть ф ізичні та л ін гв іс ти ч н і ха
рактеристики лю дини (голос, відбитки пальців, структура зін и ц і, мовні
особливості й т.д.). Однак т а к і методи потребують значних витрат, тому
їх використовую ть рід ко, та к що основним і найбільш масовим засобом
ід ен ти ф ікац ії залишається парольний доступ.
У ряді випадків за необхідності забезпечити високий ступ ін ь захис
ту даних, я к і м істяться в ко м п ’ю тері, використовую ть та ко ж спеціаль
н і кр и п то гр а ф іч н і методи захисту інф орм ації (ш иф рування, цифровий
підпис, циф рові водяні знаки тощ о). П ри ш иф руванні інф орм ації відбу
вається її зворотне перетворення в деяку уявну випадкову послідовність
знаків, я ка називається ш иф ротекстом, або криптограм ою . Д ля створен
ня й роботи з криптограм ою потрібне знання алгоритм у і кл ю ча ш иф ру
вання. А лгоритм ш иф рування являє собою послідовність перетворень
оброблюваних даних відповідно до кл ю ча ш иф рування, кл ю ч ш иф руван
ня забезпечує ш иф рування та деш ифрування інф ормації.
С ьогодні все більш ої популярності набуває та ки й кр и п то гр а ф ічн и й
засіб захисту інф орм ації, я к електронний циф ровий під п и с (Е Ц П ).
Т а ки й під п и с вже став досить часто використовуваним способом ід ен
т и ф іка ц ії й а уте н ти ф іка ц ії користувача в б а н ків с ь кій та ін ш и х сфе
рах д іял ьності. Е лектронний циф ровий під п и с являє собою приєдна
не до якого-небудь те ксту його криптограф ічне (зашифроване певним
способом) перетворення, що дає зм огу одерж увачу те ксту перевірити
спр авж ність його авторства й автентичність самого тексту. До такого
ж ти п у те хнол огічного захисту м ож на віднести й циф рові водяні зна-
л
