Про пригоди хлопчика Томека в країні кенгуру.

1. Альфред Шклярський
«Томек у країні кенгуру»

2. Привіт всім! Мене звати Томек.
Я навчаюся в 4 класі.
І я хочу поділитися з вами своїми
неймовірними пригодами в країні кенгуру -
Австралії
Але спершу познайомтеся з
моєю родиною та друзями.

3. Мого тата зватиАнджей.
Йому довелось тікати з Польщі, щоб його
не заарештували за участь у змові проти
царя.
Я його дуже люблю
і сумую…
А мама померла через два
роки після втечі чоловіка.

4. Тож я живу у тітки Яніни та
дядька Антонія.
У них є діти – Ірена,
Збишек та Вітек.

5. Це наш директор
школи – Красавцев.
Ми його називаємо
“Пилка”
Він навчає нас
географії. Любить
алкоголь та дуже
неуважний.

6. А це однокласник
Павлюк. Він ябеда і
підлабузник.
Мій друг – Юрек
Тимовський.

7. Послухайте історію про те, як я
“віддячив” однокласнику за скоєне зло.

8. Одного разу, повернувшись
додому, я зустрів таємничого
гостя…
Він виявився другом мого
батька
А Ірена сказала, що від
нього війнуло справжніми
джунглями…

10. Нарешті така довга і очікувана
зустріч!
Тато запропонував поїхати з
експедицією до Австралії для
перевезення тварин до
зоологічного парку.
Мені навіть доручили
відповідальну справу –
стріляти зі справжньої
зброї!

11. Тут я познайомився з капітаном
“Алігатора” – Маком-Дугалом та
боцманом – Тадеушом Новицьким.
До речі, мого таємничого гостя
звали Смугою

12. Я ознайомився з кораблем та мене
вчили стріляти зі штуцера.

13. Ми ввійшли в Порт-Саїд поповнити запаси
вугілля.
Старий араб розповів про
дивне пророцтво: «У далекій і
дикій країні ти знайдеш те,
чого інші марно шукатимуть.
Коли це станеться, ти знайдеш
найвірнішого друга, який
ніколи не промовить до тебе
слова...»

14. А тим часом ми
наближалися до Адена.
Я заснув на
сонці і згорів…

15. На острові Цейлон ми завантажили
слона та бенгальського тигра.
Я навіть з ними
сфотографувався!

16. Ми пережили
страшний циклон.
А ще на нас чекала пригода з тигром, після
якої Смуга мені подарував новий револьвер!!!

17. Далі – береги Австралійського
континенту – Порт-Огаста.
Там на нас чекав зоолог Карл Бентлі –
директор зоологічного парку. Це наш
радник у експедиції.

18. Нарешті почалась експедиція!!!
• Ми приїхали до Вілканії і познайомились
з Тоні – провідником і слідопитом.
• Доставили верблюдів
• Приїхали до ферми Кларка Джонні

19. А ще нам необхідна була допомога
тубільців (місцевих жителів), проте
вони вороже до нас поставились...
Кажуть так: «Спочатку
білі виловлять дичину, а
потім заберуть усю землю
й збудують місто»

20. Але мені вдалося з ними
потоваришувати. Хочете дізнатися, як
саме?

21. Тубільці мають землисто-
чорний колір шкіри, що вкрита
татуюваннями. Вони
розмальовані білими смугами
на знак готовності до боротьби
й полювання.
А ще у них дуже дивні звичаї...
Наприклад, якщо ви хочете
прийти до когось в гості, то
стукаєте у двері помешкання.
Тут же треба сідати поблизу
селища й терпляче чекати
запрошення...

22. Мені придбали справжнього поні
і дали серйозне завдання.

23. Розповім вам про незвичне свято
тубільців «корроборі»
• Це коли хлопців приймали у коло
чоловіків.
• Проводили обряди, під час яких юнакові
вибивали зуба, ліве верхнє ікло, на знак
того, що він став дорослим.
• В урочистостях брали участь лише
чоловіки, які бенкетували й влаштовували
ігри.

24. Потім ми виловили з печери усіх
кенгуру і почали підготовку до
полювання на динго.

25. Бентлі розповів нам про Павела
Стшелецького – поляка, який
обстежив на цьому континенті
Австралійські Альпи й найвищу їх
вершину назвав горою Костюшка.
А тим часом...

26. До нас підійшли непомітно
динго і ми їх заганяли до
пасток.

27. Бентлі запропонував мені полювання на
ему!
Але воно виявилося невдалим, до того ж ми
потрапили в піщану бурю...

28. Наші коні втекли, а ми
потрапили під сильний дощ.
Голодні, втомлені ми
попрохали допомоги у
тубільців.

29. Далі на нас чекав ліс, і
полювання на його жителів –
сірі кенгуру, ведмеді коала...
Полювання виявилося вдалим.

30. Ми познайомилися з Аланом. Його ферма
знаходилась неподалік місця нашого
розташування.
Він попросив допомогти знайти
його доньку – Салі, яка заблукала...

31. Мені
захотілося
подивитися
на яскравих
папуг. І я
заблукав...

32. Як ви думаєте, хто знайшов
дівчинку?
Я – Томек Вільмовський! А
допоміг мені собака Саллі – Динго.

33. От і збулося пророцтво старого араба: «У
далекій і дикій країні ти знайдеш те, чого
інші марно шукатимуть. Коли це
станеться, ти знайдеш найвірнішого
друга, який ніколи не промовить до тебе
слова...».
І Саллі подарувала мені Динго.

34. Полювання на кенгуру
закінчувалось. І ми готувалися
ловити малих звірят.

35. Ми з Тоні впіймали двох коал!

36. Потім я вирушив на прогулянку і
знайшов справжніх
золотошукачів...
Мене взяли в полон. Це
була небезпечна пригода!

37. А ще чоловік, якого ми врятували
зробив дивний подарунок...
Величезний шматок глини.

38. Ми готувалися до від'їзду, ще спіймали
качконосів і піднялися на гору Костюшка.

39. Наші пригоди закінчувались.
Ми обміняли тварин у зоологічному
парку, зайшли в гості до Бентлі і
«Алігатор» відчалив.

40. Ой, ледве не забув розповісти
про подарунок!

41. До нових зустрічей! А
на мене чекають нові
пригоди!