2. Соціальна група, яка складається з людей, поєднаних
родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і
здійснює свою життєдіяльність на основі любові, їхніх
дітей (власних або спільного економічного, побутового,
морально-психологічного укладу, взаємної
відповідальності, виховання дітей)
3. ЮРИДИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
Сім'я — первинний та основний осередок суспільства.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають,
пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та
обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли
дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою,
лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з
інших поважних причин не проживають спільно. Дитина
належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними
не проживає.
Права члена сім'ї має одинока особа.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного
споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не
заборонених законом і таких, що не суперечать моральним
засадам суспільства.
4. Типи сім'ї:
нуклеарна (від лат. nucleus ядро) — вперше така назва вжита в
1949 американським соціологом Джорджом Мердоком; це сімейна
група, що характеризується незалежністю (відокремлена від близьких
та сусідів), нечисельністю (батьки та 1 чи 2 дітей) та динамічністю
(може швидко змінювати місце проживання, професію, соціальний
статус);
розширена (або складна) сім'я — сімейна група, що складається
більше як з двох поколінь родичів, які проживають в одному будинку
(квартирі) або дуже близько один від одного;
повна сім'я, в якій є обидва члени подружжя;
неповна сім'я, в якій тільки один із батьків (чоловік або жінка)
виховує дітей;
реконструйована сім'я, де один з батьків помер, другий взяв
новий шлюб або вони розлучилися;
сім'я, з якої індивід походить;
сім'я, яку індивід збудував;
патріархальна сім'я (керівна роль чоловіка, діти і дружина носять
прізвище батька);
матріархальна сім'я (керівна роль жінки).
5. Основними джерелами
шлюбно-сімейного права є
Конституція України та
Кодекс про шлюб і сім'ю. Так,
Конституція України
проголошує: "Шлюб у
нашому суспільстві
грунтується на вільній згоді
жінки і чоловіка. Кожен із
подружжя має рівні права і
обов'язки у шлюбі та сім'ї (ст.
51). Загалом сім'я, дитинство,
материнство та батьківство
охороняються державою.
6. Регулювання сімейних відносин
здійснюється Сімейним кодексом
України з метою:
зміцнення сім'ї як соціального інституту і як
союзу конкретних осіб;
утвердження почуття обов'язку перед батьками,
дітьми та іншими членами сім'ї;
побудови сімейних відносин на паритетних
засадах, на почуттях взаємної любові та поваги,
взаємодопомоги і підтримки;
забезпечення кожної дитини сімейним
вихованням, можливістю духовного та фізичного
розвитку.
7. Сімейний кодекс України
Стаття 3. Сім'я
1. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
2. Сім'ю складають особи, які спільно проживають,
пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та
обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та
чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням,
необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших
поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з
ними не проживає.
3. Права члена сім'ї має одинока особа.
4. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного
споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не
заборонених законом і таких, що не суперечать моральним
засадам суспільства.
8. Стаття 4. Право особи на сім'ю
1. Особа, яка досягла шлюбного віку, має
право на створення сім'ї.
2. Сім'ю може створити особа, яка
народила дитину, незалежно від віку (...).
3. Кожна особа має право на проживання в
сім'ї.
Особа може бути примусово ізольована від
сім'ї лише у випадках і в порядку,
встановлених законом.
4. Кожна особа має право на повагу до
свого сімейного життя.
10. Життєдіяльність сім"ї
реалізується через основні її
функції:
матеріально-економічну (бюджет сім"ї, організація
споживчої діяльності, участь у суспільному виробництві,
набуття професії, відновлення втрачених на
виробництві сил);
житлово-побутову (забезпеченість житлом, ведення
домашнього господарства, організація побуту);
репродуктивну (продовження людського роду);
комунікативну (створення сприятливого сімейного
мікроклімату, внутрісімейне спілкування, взаємостосунки
сім"ї з мікро- і макросередовищем, контакт із засобами
масової інформації, літературою, мистецтвом);
виховну (формування особистості дитини, передача
їй соціального досвіду);
релактивну (організація вільного часу та відпочинку).
