Пояснительная записка к дипломной работе 2007 года.

1. Міністерство культури та туризму України
Національна Академія образотворчого мистецтва і архітектури
Факультет архітектури
Кафедра архітектурного проектування
Спеціальність 7.120.101
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до дипломного проекту на тему:
ЦЕНТР ПАЛІАТИВНОЇ МЕДИЦИНИ З ХОСПІСОМ В МІСТІ
КИЄВІ.
Дипломант Капля А. О.
Майстерня проф. Давидова А. М.
Керівник проекту Давидов А. М.
Київ – 2007р.

2. Зміст.
1. Вступ.
1.1 Формулювання теми.
1.2 Вихідні дані для розробки дипломного проекту.
1.3 Характеристика території для проектування.
1.4 Аналіз досвіду за темою
1.5 Завдання на проектування.
2. Архітектурно-будівельні рішення.
1.1 Генеральний план.
1.2 Об'ємно-планувальне рішення, концепція
забудови.
3. Конструктивні рішення.
1.1 Загальна конструктивна схема.
1.2 Розрахунок фрагменту.
4. Інженерне обладнання.
1.1 Організація повітрообміну закритого атріуму.
1.2 Розрахунок водостоків з поверхні покрівлі
закритого атріуму.
5. Будівельна фізика.
1.1 Світлотехніка.
1.2 Будівельні матеріали
6. Економіка будівництва.
1.1 Розрахунок кошторисної вартості будівництва.
1.2 Визначення норм тривалості будівництва.
1.3 Розрахунок показників економічної ефективності
капітальних вкладень.
1.4 Техніко-економічний аналіз результатів
госпрозрахункової діяльності підрядника на стадії
експлуатації об’єкта будівництва.

3. 1.5 Основні базисні і розрахункові техніко-економічні
показники.
7. Організація будівництва.
1.1 Встановлюємо номенклатуру робіт , яку буде включено
до календарного графіку.
1.2 Календарний план виконання робіт.
1.3 Підбір крану.
8. Висновки.

4. 1.1 Формулювання теми.
Хосписи й паліативне лікування повинні зайняти законне
місце в сучасній системі охорони здоров'я. Це нова, але вкрай
необхідна медична галузь. Основні завдання Центрів
паліативної медицини (ЦПМ):
- надання комплексної паліативної допомоги пацієнтам й їхнім
родинам - стаціонарне відділення (хоспис);
- розробка спеціалізованих навчальних програм для медичних і
соціальних працівників, для пацієнтів й їх близьких;
- координація спільної діяльності медичної й соціальної служб,
регіональних суспільних фондів і релігійних конфесій,
спрямованої на забезпечення активного цілісного догляду за
пацієнтами, чиї хвороби не піддаються лікуванню.
Хосписи – медичні заклади для надання медичної, соціальної і
психологічної допомоги переважно онкологічним хворим у
термінальній стадії хвороби і психологічної підтримки їх
родичів.
В ЦПМ повинні надаватись юридичні послуги із захисту
майнових прав пацієнтів. Програма підтримки родичів після
смерті хворого повинна містити в собі надання ритуальних
послуг.
З огляду на сильне фізичне й психологічне навантаження на
медичний персонал, зіткнення щодня із приреченими,
безпомічними людьми, з їхньою смертю, необхідна особлива
турбота про фізичний і психологічний стан персоналу хоспису
(кімнати відпочинку і психологічного розвантаження персоналу,
сауна для персоналу).
Первинним об’єктом медико-соціальної і психологічної
допомоги в хосписі є хворий та його сім я. Догляд за хворими
робить спеціально підготовлений медичний і обслуговуючий
персонал, а також родичі хворих і добровільні помічники, які
пройшли попереднє навчання в ЦПМ.
Хоспис надає амбулаторну і стаціонарну допомогу хворим.
Амбулаторна допомога надається на дім бригадами виїзної
служби хоспису ("хоспис на дім"). Стаціонарна допомога в
залежності від потреб хворого і його сім ї надається в умовах
цілодобового, денного чи нічного перебування хворих в
стаціонарі.
Вся сукупність медико-соціальної та психологічної допомоги
хворому повинна бути направлена на ліквідацію або

5. зменьшення больового синдрому і страху смерті при
максимально можливому збереженні його сумління і
інтелектуальних здібностей.
Кожному хворому в хосписі повинен бути забезпечен
фізичний і психологічний комфорт. Фізичний комфорт
досягається створенням в стаціонарі умов, максимально
наближених до домашніх. Запезпечення психологічного
комфорту робиться на основі принципу індивідуального підходу
к кожному хворому з урахуванням його стану, духовних,
релігійних і соціальних потреб.
Для хворих прийняти хосписну допомогу - значить визнати
свою приреченість. Але нікуди не подінешся: людина смертна, а
смертність від онкологічних захворювань, на жаль, все зростає.
"Якщо не можна зцілити, треба спробувати полегшити долю
незціленого. Він продовжує жити й має потребу в гідному виході
з життя. Кожний, хто особисто зіткнувся з цією проблемою, знає
їй ціну", що ж може зробити наше суспільство ? Якщо ані
опромінення, ані хірургічне втручання, ані лікарські препарати
не зупинили розвиток захворювання, чи означає це, що
медицина просто "умиває руки" і залишає хворого на руках
родичів, наодинці зі стражданням і страхом смерті?
Відповіддю стала поява сучасних хосписів спочатку в Західній
Європі, Америці, а потім і в Росії. Хосписи націлені винятково
на допомогу безнадійним хворим, тим, хто часто стає
непотрібним "баластом" у звичайних закладах охорони здоров'я.
Так вже побудована система медичної допомоги не тільки у нас,
але й в інших країнах: основні ресурси, природно,
направляються на лікування й видужання пацієнта. Якщо
вилікувати не вдається, то людина опиняється, фактично, поза
інтересами системи медичної допомоги. Хоспис же забезпечує
смертельно хвору людину не тільки професійною допомогою в
лікуванні симптомів хвороби, кваліфікованою сестринською
допомогою, але й оказує психологічну й духовну підтримку
хворим, їх родичам і близьким.
Заповіді хоспису.
1. Хоспис - не будинок смерті. Це гідне життя до кінця.
Праця з живими людьми. Тільки вони вмирають раніш нас.
2. Основна ідея хоспису - полегшити біль і страждання, як
фізичні, так і душевні. Тільки разом із пацієнтом і його
близькими знаходяться величезні сили й можливості.
3. Не можна квапити смерть і не можна гальмувати
смерть. Кожна людина живе своїм життям. Час її не знає ніхто.

6. Працівники хоспису лише попутники на цьому етапі життя
пацієнта.
4. За смерть не можна платити. Як і за народження.
5. Якщо пацієнта не можна вилікувати, це не значить, що
для нього нічого не можна зробити. Те, що здається дріб'язком,
незначним у житті здорової людини - для пацієнта має
величезний сенс.
6. Пацієнт і його близькі - єдине ціле. Будь делікатний,
входячи в родину. Не суди, а допомагай.
7. Пацієнт ближче до смерті, тому він мудрий, побач його
мудрість.
8. Кожна людина індивідуальна. Не можна нав'язувати
пацієнту своїх переконань. Пацієнт дає нам більше, ніж ми
можемо дати йому.
9. Репутація хоспису - це твоя репутація.
10. Не поспішай, приходячи до пацієнта. Не стій над
пацієнтом - посидь поруч. Як би мало часу не було, його досить,
щоб зробити все можливе. Якщо думаєш, що не все встиг, то
спілкування з близькими того, хто пішов від нас заспокоїть
тебе.
11. Працівник повинен прийняти від пацієнта все, аж до
агресії. Перш ніж що-небудь робити - зрозуміти людину, перш
ніж зрозуміти - прийняти його.
12. Говорити правду, якщо пацієнт цього бажає і якщо він
готовий до цього. Бути завжди готовим до правди й щирості,
але не поспішати.
13. "Незапланований" візит - не менш коштовний, ніж
візит "за графіком". Не можеш зайти - подзвони; не можеш
подзвонити - згадай і все-таки ... подзвони.
14. Хоспис - будинок для пацієнтів. Працівники - хазяї
цього будинку.
15. Не залишай свою доброту, чесність і щирість у пацієнта
- завжди носи їх із собою.
16. Головне, що повинен знати працівник хоспису, що він
знає дуже мало.

7. 1.2. Вихідні дані для розробки дипломного проекту.
1. Проектний план
Схема планування території між р.Десенка та с.Троєщина м
1:5000
Природньо-кліматичні умови прийняті для району
будівництва – м.Київ, що відповідає згідно CНиП 2.01.01.-82
“Строительная климатология и геофизика” кліматичному району
– II-В та повітряному району – II.
Розрахункова температура зовнішнього повітря – 220С,
нормативна глибина промерзання – 1,0 м. Снігове
навантаження – 70кг/м , повітряне навантаження – 35 кг/м2.
2
Рел’єф ділянки проектування рівнинний з перепадом
абсолютних відміток поверхні землі у 6 м біля води (насип
грунту)
Структура й функціональна організація ЦПМ:
1. Поліклінічне відділення:
- амбулаторія для транспортабельних хворих;
- блок виїзної служби з автопарком;
- центр навчання пацієнтів й їхнім близьких методам
самоконтролю за болем;
- блок консультативної допомоги медработникам;
- відділ соціально-юридичної консультації хворим й їхніми
родинами.
2. Стаціонарне відділення (хоспис) з ліжковим фондом з
розрахунку ОД ліжко на 1000 жителів регіону:
- медичний блок з мінімумом маніпуляцій;
- диференційовані палатні секції;
3. Організаційно-методичний відділ:
- інформаційний центр паліативної медицини (комп'ютерні
класи по обробці інформації, міні-друкарня для видавництва
літератури й т.д.);
- релігійні зали різних конфесій, церковні спорудження;
- конференц-зал і виставочні зали;
- блок набору й навчання волонтерів паліативному догляду.
4. Адміністративне відділення:
- кабінети директора всього центра й завідувачів підрозділами;
- юридичний й економічний відділи;
- відділ кадрів;
- відділ підтримки зв'язку місцевого ЦПМ зі ЦПМ інших регіонів.

8. Можливо, по закінченню часу функціональна організація
ЦПМ зажадає додаткових відділень і зон, а може змінитися й
повністю, у всякому разі, дана структура враховує й цей
фактор. Однак, зміст, сама функція й концепція ЦПМ уже
покладені в основу розвитку даного типу установи. Це
дослідження є базою для майбутньої розробки планувальної й
об'ємно-просторової організації ЦПМ.
Деякі норми до проектування хоспису:
Хосписи треба розташовувати в сельбищній, зеленій або
приміській зонах на земельних ділянках, найбільш сприятливих
за санітарно-гігієнічними умовами.
Площа вестибюлю-гардеробної для відвідувачів
2
рекомендується приймати з розрахунку не менш 0,5 м на один
відвідувача. Число відвідувачів стаціонару хосписов
приймається рівним 240% від кількості ліжок.
2
Площа палат на 1 ліжко варто приймати не менш 14 м .
Площа палат на 2 ліжка й більше варто приймати не менш 10
2
м на 1 ліжко. Палати варто проектувати зі шлюзом,
убудованими шафами й санітарним вузлом (із входом зі шлюзу),
що складає із убиральні, умивальника й душу.
Місткість палат стаціонарів хосписов повинна бути не більше
4 ліжок. Ширина одноліжкових палат повинна бути не менш 3,6
м.
Пости чергових медичних сестер варто проектувати не
2
менш 6 м кожний, з розрахунку на один пост не більше п'яти
хворих.
Служба готування їжі- варто проектувати у відособлених
відсіках будинків хосписов з окремими службовими й
господарськими входами й технологічним зв'язком з палатами.
До будинків хосписов допускається прибудова лазні сухого
жару (сауни) за умови відділення її від самого будинку глухою
протипожежною стіною 1 типу.
Розміри кабін убиралень для хворих повинні бути шириною
не менш 1,65 м і глибиною не менш 1,8 м.

9. 1.3 Характеристика території для проектування.
По перше, місце розташування – Київ, як столиця і велике
місто. Тут спливало питання і є всі можливості залучення коштів
на будівництво хоспису. Є інформація про реконструкцію
корпусу №4 Київської міської онкологічної лікарні під хоспис для
онкохворих по вулиці Верховинній, 69, але на мій погляд така
проблема повинна вирішуватись більш глобально, не як проект
реконструкції, а як проект будівництва нового сучасного
комплексу (ЦПМ). В Києві діють тільки два хосписи загальною
місткістю сорок місць. А центру паліативної медицини взагалі в
Україні не існує. По оцінкам світових експертів, потреба в
хосписній допомозі являє 100—120 місць на 1,5 млн.
населення. По друге-розташування такого комплексу - у
рекреаційній зоні, з можливістю проектування парку, великої
зеленої зони, але з майбутнім транспортним вирішенням (метро,
автобус, причал тощо). Тому пропонується місце біля води
(Затока Доманя), на окраїні міста (біля майбутньої окружної).

10. Площа ділянки – 8,2 га (82 125 м2)
Зараз на цій території немає забудови і територія заливна,
недалеко розташован недобудований медичний центр. Але
існує генплан майбутнього планування, на якому прилегла
ділянка відведена під житлову забудову, а земля біля води-під
зелені майданчики. При проектуванні на цій території треба
враховувати, що частини, які не будуть затоплятись треба
насипати мінімум на 6 метрів від рівня води.

11. 1.4. Аналіз досвіду за темою.
„Хоспис” в перекладі з англійської – страноприємний дім, дім
для странників. Традиція створення притулів для пристарілих
зя*вилася ще на початку першого тисячоліття нашої ери. Перші
з них були засновані християнськими орденами в районі
Східного Середземномор’я, а з розгалуженням християнства на
території Римської імперії прототипи хоспісов з*являються і в
Європі. Починаючи з ХІХ ст. Притулки для пристарілих і
помираючих все частіше створюються за ініціативою простих
громадян, а не тільки церкви.
«beaune hospice»
Так, у 1842 році Жане Гран*є, молода французька вдова, що
втратила двох дітей, відкрила перший у Франції притулок для
вмираючих. Потім з*являється ще декілька таких будинків і в
інших містах країни.
В 1935 році американський лікар Альфред Уорчестер
опубліковал три лекції для студентів-медиків під назвою
„Піклування про пристарілих, вмираючих і вмерших”. Більша

12. частина знання , покладена в основу цієї праці, були взяті з
різних релігійних орденів, що займалися доглядом вмираючих.
В 50-х роках фонд Марії Кюрі заснував службу по догляду за
онкологічними хворими на дому, а в 1952 році ними був
опублікована відомість про фізичні і соціальні проблеми
пацієнтів.
В 1975 році після декількох років збору коштів лікар Сесіль
Сандерс відкрила у Лондоні перший хоспіс. Група медиків з
США,яка побувала в лондонському хоспісі, перейняла досвід
своїх англійських колег. Коли вони повернулись, то створили на
базі американських госпіталів мережу центрів по догляду за
помираючими.(3)
Хоспис Св.Єлени
Для нас хоспис- це щось нове. В радянські часи було не
прийнято говорити про невиліковні хвороби, перед усім це табу
відносилось до онкології. Зараз суспільство намагається робити
перші спроби повернутись обличчям до проблем безнадійно
хворих і помираючих. Доказ цього – створення хосписов і
спеціальних служб. П’ять років тому почав свою працю перший
московський хоспис, створений за ініціативою англійського
публіциста Віктора Зорза. Нажаль в нашій країні ця проблема
піднімалась, але вирішити її не змогли, не дивлячись на те, що

13. існування споруд такого роду- це показник гуманності,
моральності та рівня розвитку суспільства.
У 1994 році створена суспільна благодійна організація
„Білоруський дитячий хоспис” за ініціативою Республіканського
Дитячого Онко-Гематологічного Центру з метою допомоги
безнадійно хворим дітям. Пацієнтами БДХ є діти від 0 до 24
років з обмеженим строком життя з онкологічними
захворюваннями (67 %), а також з тяжкими хронічними
захворюваннями, такими як міопатії, важкі вроджені патології,
генетичні захворювання і т.п.
На північ від Гарлему (США) у будівлі старого монастиря, де
проживали 7 монахинь, відкрився центр „Втілення”, який
передбачався, як хоспис для помираючих дітей, які заражені
ВІЧ-інфекцією. На той час це була ідея, що цей гарний і
затишний будинок стане перехідним місцем- від лікарні до нової
родини. Скептики (а їх була більшість) передбачали, що це місце
не стане перехідним- ніхто не візьме до себе цих дітей.
Кімнати дитячого центру дуже не схожі на палати лікарні.Все
кольорове, яскраве, більш схоже на дім.
У 1990 році паліативну медицину визначили, як „обширное
поддерживающее лечение больных, болезни которых вылечить
невозможно, но при этом дающую контроль за болью и другими
симптомами, а также психические, социальные и духовные
аспекты, имеющие основное значение для качества жизни
больных”.
На сьогоднішній день хоспис все більш відходить від поняття
„лікарня” і переходить на нове, більш виправдане з точки зору
піклування про пацієнта, поняття паліативного піклування,
також з наданням догляду на дім.
Харьковський обласний центр паліативного лікування
„Хоспис”.
На сьогодні на Україні мало закладів
на подобі хоспісу.
Харьковський обласний центр
паліативного лікування „Хоспис” був
створен в 1999 р. , згідно з
розпорядженням Харьковської обласної
госадміністрацією від 22 серпня 1999
р., № 580. Хоспис фінансується за
рахунок обласного бюджету.

14. Хоспис знаходиться у парковій зоні розміром 4 га. Хоспис є
закладом для госпіталізації хворих з невиліковною патологією з
метою забезпечення паліативного лікування, обезболювання,
надання медико-соціальної допомоги, догляду, психосоціальної
реабілітації, а також психологічної підтримки родичів на період
хвороби і/або втрати близьких. До теперішнього часу він оказав
допомогу 1700 сім*ям, члени яких потребували у постійному
догляді і медичному обслуговуванні. Зараз у склад Хоспису
входять : амбулаторно-патронажна служба, соціально-
амбулаторна служба, стаціонарна служба (онкологічне
відділення-30 місць з палатами інтенсивної терапії-6 місць і
неврологічне відділення-50 місць):
«Хоспис підтримує тісні контакти із представниками різних
конфесій з метою надання духовної, матеріальної, гуманітарної,
добровільної допомоги. Завдяки гуманітарній підтримці США й
Німеччини, хоспис оснащений необхідним устаткуванням і
предметами догляду за хворими.
В усім світі в Хосписах працюють релігійні громади, участь яких
є невід'ємна частина Хосписного руху. Для задоволення
духовних потреб наших хворих при нашому Хосписе створена
релігійна громада Святителя й Сповідника Луки при Харківській
Єпархії Української Православної Церкви. Закінчується
підготовка до освячення престолу храму Святителя й
Сповідника Луки, що діє при Хосписе.
Останнім часом на Україні спостерігається старіння населення й
зміни в структурі захворювань убік хронічної дегенеративної
патології, що приводить до збільшення пацієнтів з важким
хронічним станом. При цьому, у міру прогресування хвороби,
хворі поступово втрачають здатність до самообслуговування, їм
потрібна стороння допомога. Особливо це стосується людей
літнього віку. Будучи будинку, ця група хворих не одержує
якісного медичного обслуговування. Такі хворі не представляють
інтересу ні для лікувальних установ, ні для дільничних лікарів.
Таким хворим і потрібна паліативною допомогою. Паліативний
огляд затверджує життя й розглядає вмирання як природний
природний процес, воно не прискорює й не віддаляє смерть,
забезпечує підтримку родини під час хвороби їх близьких і під
час після смерті. Першочергове значення мають контроль над
болем й іншими симптомами поряд за допомогою при
психологічних, соціальних і духовних проблемах. Ціль
паліативної медицини - не боротьба за тривалість життя, а
досягнення найкращої якості життя для хворих й їхньої родини.
Порівнеди хворих, яким ми надали паліативну допомогу,
близько 80% становлять люди літнього й старечого віку,

15. абсолютна більшість із яких мають пресенильную й сенильную
дегенерацію головного мозку, сфинктерные порушення, психічні
розлади, що значною мірою ускладнює роботу з ними й вимагає
спеціальних навичок мед. персоналу.
За останні 2 роки лікарями хосписа опубліковано 14 друкованих
праць, 2 монографії, іде впровадження нових схем паліативної
допомоги й психотерапевтичних методик для поліпшення якості
життя хворих.
Дитячий сучасний хоспис в Глазго.
план

16. макет

18. 1.6 Завдання на проектування.
Експлікація приміщень (площі приміщень вказані мінімально
потрібні за нормами)
1. Приміщення вестибюльної групи й прийому хворих(120 м2)
1.1. Вестибюл-гардеробна для відвідувачів 36 1
1.2. Гардеробна вуличного одягу для персоналу 5 1
1.3. Довідкова 4 1
1.4. Кіоск 6 1
1.5. Убиральня для відвідувачів при вестибюлі 6 4
1.6. Оглядова з гінекологічним кріслом 18 1
1.7. Санітарний пропускник для хворих:
роздягальна 6 1
ванна з душем з підйомником 14 1
одевальная 6 1
1.8. Приміщення (місце) для зберігання каталок 16 1
і крісел-колясок
1.9. Убиральня для хворих 6 1
2. Стаціонарне відділення (хоспис) з ліжковим фондом з розрахунку ОД
ліжко на 1000 жителів регіону,(2 000 м2):
• - 2/А. медичний блок з мінімумом маніпуляцій (558 м2);
2.11. Кабінет завідувача 12 1
2.12. Ординаторська 16 1
2.13. Кабінет лікаря-психотерапевта 12 1
2.14. Кімната старшої медичної сестри з місцем 12 1
для зберігання медикаментів
2.15. Кімната середнього (молодшого) 28 2
медичного персоналу з гардеробної для 56
домашнього й робочого одягу
2.16. Кімната для нічного відпочинку родичів 12 10
хворих 120

19. 2.17. Кімната для відпочинку добровільних 12 5
помічників 60
2.18. Приміщення для зберігання переносних 12*2 2
апаратур 24
2.19. Приміщення для миття й стерилізації 8 1
суден, горщиків, миття й сушіння клейонок
2.20. Приміщення для збору й тимчасового 8 1
зберігання брудної білизни
2.21. Приміщення для зберігання дезсредств і 4 1
предметів збирання із трапом, краном і
сушінням
2.22. Ванна з душем і підйомником для хворих 14 1
2.23. Комора чистої білизни 8 1
2.24. Приміщення для зберігання каталок і 12 1
крісел-колясок
2.25. Кімната особистої гігієни персоналу з 6 2
душовою кабіною 12
2.26. Клизменная (зі шлюзом) 10 1
2.27. Убиральня для персоналу (зі шлюзом і 3 2
вмивальником)
2.28. Убиральня для відвідувачів (зі шлюзом і 3 2
вмивальником)
2.29. Приміщення для зберігання трупів з 18 1
холодильною установкою (з окремим зовнішнім
виходом)
2.30. Жалобне приміщення 22 1

20. 2.31. Централізована стерилизационная:
приміщення прийому й підготовки 9 1
інструментів і матеріалів
мийна 10 1
стерилизационная 12 1
приміщення зберігання й видачі матеріалів 9 1
2.32. Аптечний розподільний пункт:
распаковочная 8 1
кімната для зберігання й видачі лікарських 12 1
засобів
приміщення для зберігання наркотичних 4 1
засобів
2.33. Дезкамерный блок:
приміщення прийому й сортування речей 5 1
приміщення видачі речей 5 1
завантажувальне приміщення дезінфекційної 9 1
камери
розвантажувальне приміщення дезінфекційної 12 1
камери
комора хлорної перевелися 4 1
комора дезінфікуючих засобів 2 1
гардероб персоналу з душем 4 1

21. убиральня 3 1
комора предметів збирання з поливальним 6 1
краном, трапом і сушінням
кімната персоналу 8 1
• -2/Б диференційовані палатні секції (1400 м2)
2/Б.1. Палата на 1 ліжко зі шлюзом, 22 12
убудованими шафами й санітарним вузлом 280
2/Б.2. Палата на 2 ліжка зі шлюзом, 28 11
убудованими шафами й санітарним вузлом 300
2/Б.3. Палата на 4 ліжка зі шлюзом, 40 14
убудованими шафами й санітарним вузлом 560
2/Б.4. Пост чергової медичної сестри 6 18
100
2/Б.5. Процедурна з гінекологічним кріслом (зі 22 1
зливом) і шлюзом
2/Б.6. Перев'язна 44 2
88
2/Б.7. Приміщення для групового відпочинку 30-50* 1
хворих у денний час
2/Б.10. Приміщення для індивідуального 10 1
розігріву домашньої їжі
Зимовий сад (Молитовна)
3.Поліклінічне відділення:
• - амбулаторія для транспортабельних хворих-?;
• - блок виїзної служби з автопарком
3.1. Кабінет завідувача 12 1
3.2. Кімната старшої медичної сестри з місцем 12 1
для зберігання медикаментів
3.3. Кімната виїзних бригад з місцем для 38 1
диспетчера
3.4. Кімната шоферів 10 1
3.5. Убиральня для персоналу 3 1

22. • - центр навчання пацієнтів і їхнім близьких методам самоконтролю за
болем;
• - блок консультативної допомоги медпрацівникам;
• - відділ соціально-юридичної консультації хворим і їхніми родинами.
4.Служба готування їжі
4/А.Виробничі приміщення:
150
4.1. Приміщення первинної обробки овочів 10 1
4.2. Цех заготівлі овочів 8 1
4.3. Цех заготівлі м'яса, птахи й риби 10 1
4.4. Варильний цех 30 1
4.5. Холодна заготовочна 6 1
4.6. Цех борошняних виробів 8 1
4.7. Мийна кухонного посуду 6 1
4.8. Комора добового запасу продуктів 6 1
4.9. Експедиція (із зовнішнім виходом) 6 1
4.10. Їдальня для хворих:
- обідній зал; 38 1
- мийна з устаткуванням для миття їдальні й 22 1
кухонному посуду
4/Б. Складські приміщення:

23. 65
4.11. Охолоджувані камери для зберігання:
- м'яса й риби; 6 1
- молочних продуктів, фруктів і зелені; 6 1
- відходів зі шлюзом, обладнаним поливальним 6 1
краном, трапом для миття бачків (з окремим
зовнішнім виходом)
4.12. Приміщення холодильної установки 9 1
4.13. Комора сухих продуктів 6 1
4.14. Комора хліба 4 1
415. Комора овочів 6 1
4.16. Завантажувальна 6 1
4.17. Тарна 6 1
4.18. Комора білизни 5 1
4.19. Комора інвентарю 5 1
4/В. Службові й побутові приміщення:
43
4.20. Гардеробні, душові, убиральні для 13 1
персоналу з кімнатою особистої гігієни
4.21. Комора предметів збирання приміщень із 6 1
поливальним краном, трапом і сушінням
4.22. Кімната медичної сестри дієтичного 8 1
харчування
4.23. Приміщення зберігання й миття візків і 8 1

24. тари, застосовуваних для транспортування їжі
4.24. Кімната персоналу 8 1
5/А. Буфет і 5/Б. кімнати персоналу
5/А.1. зал з роздавальної 40* 1
5/А.2. підсобне приміщення 6 1
мийна столового посуду 8 1
5./Б.1. Кімната психологічного й 18 2
психоемоційного розвантаження персоналу (зі
шлюзом)
5/В.2. Сауна для персоналу:
роздягальна 10 1
душова 3 1
кабіна сухої пари 6 1
басейн 15 1
убиральня 3 1
6.Хоз-часть 136м2
6.1. Центральна білизняна 12 1
6.2. Комора зберігання м'якого інвентарю 10 1
6.3. Комора зберігання твердого інвентарю 18 1
6.4. Комора тимчасового зберігання списаного 18 1
інвентарю
6.5. Майстерня 18 1
6.6. Пральня:

25. приміщення прийому й сортування білизни 6 1
пральний цех (постирочная) 18 1
сушильно-гладильний цех 15 1
комора пральних засобів 4 1
кімната персоналу 8 1
кімната особистої гігієни персоналу з душовою 6 1
кабіною
убиральня 3 1
6.7. Приміщення для зберігання предметів 4 1
збирання
6.8. Убиральня для персоналу 3 2
7. Організаційно-методичний відділ:
7.1- інформаційний центр паліативної медицини (комп'ютерні класи по обробці
інформації, міні-друкарня для видавництва літератури й т.д.);
7.2- релігійні зали різних конфесій, церковні спорудження;
7.3 конференц-зал і виставочні зали;
7.4 блок набору й навчання волонтерів паліативному відходу.
7.6. Кімната суспільних (благодійних) 10 1
організацій
7.7. Конференц-зал 50 1
7.8. Медична бібліотека 12 1
8/А. Адміністративне відділення:
8.1. Кабінет директора із приймальні 28 1
8.2. Кабінет заступника директори по медичній 15 1
частині
8.3. Кабінет заступника директори по 10 1
адміністративно-господарській частині
8.4. Кабінет соціального працівника 10 1
8.5. Кімната головної медичної сестри 10 1
8.9. Кабінет медичної статистики з архівом 24 1
8.10. Бухгалтерія з касою 18 1

26. 8.11. Кімната сестри-господарки 10 1
8/Б- юридичний і економічний відділи;
8/В- відділ кадрів;
8/Г- відділ підтримки зв'язку місцевого ЦПМ зі ЦПМ інших регіонів.
9. Науково-винахідницький центр
9.1.Приміщення під лабораторію
9.2.Приміщення для персоналу
9.3.Кабінет головного спеціаліста
9.4.Кімната зберігання медикаментів та препаратів
9.5.Допоміжні приміщення

27. Архітектурно-будівельні рішення.
1.3 Генеральний план.
Ділянка для проектування розташована в Деснянському
адміністративному районі міста Києва між р.Десенка і с.
Троєщина на вільній від забудови території. Площа – 8,2 га.
Генеральний план запроектований в відповідності із
завданням на проектування в М 1:1000 і з урахуванням проїздів
нанесених на проектному плані цієї місцевості розробленому
інститутом ГИЇВГЕНПЛАН. Прийнята відмітка будівництва
комплексу +6.000 від існуючого рівня (незатоплювальна
відмітка) – насип грунту, через розташовану поруч затоку
Доманя. З цього рівня запроектовано схили на берег затоки і
громадську набережну.
Ділянка для проектування ЦПМ має в плані криволінійну
довільну форму і обмежена з півночі і з заходу затокою, з півдня
запланованим великим зеленим парком на заливній території, зі
сходу запланованою садибною забудовою. Також на півночі від
ділянки розташован недобудований опіковий центр, що
планують добудовувати, причал, що може слугувати додатковим
транспортом до комплексу і проектна кільцева дорога міста, що
також зручно для руху людей з інших областей .
Основна ідея проектування ЦПМ на генплані полягає в
наступному: за основу береться криволінійний берег затоки,
який задає композицію форми ділянки і частково споруд.
Підпірна стінка біля води також повторює цю лінію і біля спуску
на берег виходить на воду кривою, що закриває набережну
хоспису від громадського пляжу. На ситуаційній схеми також
запроектована ділянка під готель і напрямок руху на можливий
міст через затоку.

28. 1.4 Об'ємно-планувальне рішення, концепція
забудови.
Головний під‘їзд з півдня з вул. проектна-1, найблища
велика міська вул. Оноре де Бальзака.
Запроектований Комплекс паліативної медицини складається з
декількох переважно одноповерхових окремих споруд, що
поєднуються довкола великого критого атріуму з зеленим садом:
- Адміністративно-науковий корпус (4 000 м2)
- Хоспис (5 440 м2)
- Релігійна зала (300 м2)
- Побутовий блок (960 м2)
Адміністративно-науковий корпус з’єднується з хосписом
теплим переходом і з побутовим блоком відкритим на рівні
другого поверху, має прямокутну форму в плані з криволінійним
«вигризом» під внутрішній двір і включає в себе такі основні
блоки:
- Організаційно-методичний відділ(з окремим входом) :
конференц-зал(з окремим входом), інформаційний центр паліативної
медицини, блок набору й навчання волонтерів паліативному відходу,
медична бібліотека
- Адміністративне відділення (з окремим входом): кабінети різних
працівників комплексу, юридичний і економічний відділи та ін.
- Науково-винахідницький центр: лабораторії з допоміжними
приміщеннями (з окремим входом).
Хоспис складається з трьох палатних секцій прямокутної
форми в плані, лікувального блоку прямокутної форми в плані,
релігійної зали (довільної криволінійної форми з окремим
виходом на набережну комплексу і терасу) на першому поверсі.
На другому поверсі однією палатною секцією і великими
терасами для прогулянок, що накривають територію першого
поверху і покриті плавним криволінійним покриттям з вирізами
для освітлення двориків між палатними секціями.
Одне палатне відділення включає палати на 1,2,4 ліжка
місткістю 30 л/м, пости чергових медичних сестер (з розрахунку
2
на один пост не більше п'яти хворих і не менш 6 м кожний
пост), процедурну, перев'язну, приміщення для групового
відпочинку хворих у денний час, приміщення для
індивідуального розігріву домашньої їжі. Відділення хоспису
поєднані одним лінійним коридором з виходом у критий атріум
за таким порядком: вестибюльна група приміщень, палатне

29. відділення, медичне відділення, палатне відділення, палатне
відділення, релігійна зала.
Побутовий блок прямолінійної форми в плані складається з:
- служби готування їжі (окремий вхід і під’їзд)
- буфету і кімнат персоналу
- хоз-частини
Має покриття, що експлотується під накриті літні тераси кафе-
їдальні для працівників і гостей комплексу.
Теплий атріум об’єднує всі блоки центру, має скляне покриття.

30. 8.Висновки.
В дипломному проекті досягнуто прогресивні якості
характеристик:
- відповідність архітектурних, об'ємно-планувальних
та образних характеристик функціональному
призначенню об'єкту;
- забезпечено органічний зв'язок комплексу з
оточуючим середовищем.