1. Перелік об’єктів віднесених до класу
відповідальності СС2 та СС3. Вимоги до
проектування об’єктів IV і V ступеня
складності 1 год.
Буравченко С. Г.
Чижевський О. П.

2. П О С Т А Н О В А КМУ Про затвердження Порядку
віднесення об'єктів будівництва
до IV і V категорій складності
від 27 квітня 2011 р. N 557
 До IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які
мають хоча б одну з таких ознак:
 1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або)
періодичне перебування більше 500 осіб;
2) становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які
перебувають поза об'єктом;
3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої
експлуатації:
 4) можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних
розмірів заробітних плат;
5)можуть призвести до припинення функціонування об'єктів
транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального
рівня;
можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини
місцевого значення.

3. П О С Т А Н О В А КМУ
Про затвердження Порядку віднесення об'єктів
будівництва
до IV і V категорій складності
від 27 квітня 2011 р. N 557
 До V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з
таких ознак:
 1) згідно із Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14
) є об'єктами підвищеної небезпеки;
 2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне
перебування понад 1000 осіб;
 3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають
поза об'єктом;
 4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації:
 5) можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів
заробітних плат;
 6)можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту,
зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення;
 7) можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного
значення.

4. Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд
ДБН В.1.2-14-2009
 5.1 5.1.1 Класи відповідальності будівель і споруд визначаються рівнем
можливих матеріальних збитків і (або) соціальних втрат, пов'язаних із
припиненням експлуатації або із втратою цілісності об'єкта.
 5.1.2 Можливі соціальні втрати від відмови повинні оцінюватися в
залежності від таких факторів ризику, як:
 - небезпека для здоров'я і життя людей;
 - різке погіршення екологічної обстановки у прилеглій до об'єкта
місцевості (наприклад, при руйнуванні сховищ токсичних рідин або газів,
відмові очисних споруд каналізації тощо);
 - втрата пам'яток історії і культури або інших духовних цінностей
суспільства;
 - припинення функціонування систем і мереж зв'язку, енергопостачання,
транспорту чи інших елементів життєзабезпечення населення або
безпеки суспільства;
 - неможливість організувати надання допомоги потерпілим при аваріях і
стихійних лихах;
 - загроза обороноздатності країни.

5. Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд
ДБН В.1.2-14-2009
 5.1.3 Можливі економічні збитки повинні оцінюватися витратами,
пов'язаними як з необхідністю відновлення об'єкта, що відмовив, так і з
побічними збитками (збитки від зупинки виробництва, прогаяна вигода
тощо).
 5.1.4 Класифікація будівель і споруд узгоджена з ДСТУ-Н Б В. 1.2-13 і
виконується відповідно до вказівок таблиці 1 незалежно за кожною з
наведених в її стовпцях характеристикою можливих збитків та втрат від
відмови. Будівлі або споруді в цілому присвоюється найвищий з
отриманих (найбільший за номером) клас. Попередню класифікацію
об'єктів допускається визначати за даними, наведеними в додатку А. Клас
відповідальності унікальних будівель та споруд визначається на основі
експертних оцінок.
 У технічному завданні на проектування або в іншій договірній
документації має бути вказаний клас відповідальності об'єкта, який
визначається замовником за узгодженням із генеральним
проектувальником та організацією, яка здійснює наукове супроводження
проектних робіт. Цей клас має бути відомим власнику об'єкта і за згодою
з ним може бути підвищений.

6. Перелік об’єктів будівництва, що можуть
спричинити виникнення надзвичайної ситуації
техногенного і природного характеру та
вплинути на стан захисту населення і територій
 Відповідно до постанови Уряду від 20.08.2008 № 767 «Про затвердження Порядку
проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки проектів
будівництва об’єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації
техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і
територій, та перелік зазначених об’єктів» такими об’єктами є:

об'єкти біохімічного, біологічного і фармацевтичного виробництва;
 об'єкти збирання, оброблення, зберігання, захоронення, знешкодження та утилізації
токсичних відходів;
 об'єкти видобування нафти, нафтохімії і нафтопереробки, нафтобази, склади
нафтопродуктів, магістральні нафтопродуктопроводи, резервуарні парки та наливні станції
нафтопродуктів, товарно-сировинні парки нафтопереробних заводів, сировинні парки
нафтохімічних підприємств;
 об'єкти видобування, зберігання, переробки і транспортування природного, зрідженого
газу, магістральні газопроводи; інші продуктопроводи, за допомогою яких транспортуються
небезпечні речовини;
 хімічно небезпечні об'єкти, склади хімічно небезпечних речовин, магістральні
аміакопроводи
 об'єкти знезараження, підготовки та очищення питної води і каналізаційних стоків у системах
очисних споруд; станції розподілення повітря (якщо вони належать до вибухонебезпечної
категорії);

7. Перелік об’єктів будівництва, що можуть
спричинити виникнення надзвичайної ситуації
техногенного і природного характеру та
вплинути на стан захисту населення і територій
 автозаправні станції та комплекси, газозаправні (з використанням зрідженого газу),
газонаповнювальні станції та пункти, склади газу і газопродуктів, газові котельні (за винятком
котелень, призначених для теплопостачання житлових і громадських будинків);
 будівлі та споруди з покрівлею площею понад 1000 кв. метрів, виготовленою з використанням
вантових і аркових конструкцій;
 вибухонебезпечні об'єкти зберігання, утилізації та знищення боєприпасів усіх видів, вибухових
речовин, ракет і ракетного палива;
 повітряні лінії електропередачі напругою більш як 110 кВ на ділянках зближення з
вибухонебезпечними та пожежовибухонебезпечними установками;
 системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій і оповіщення населення у разі їх виникнення
на потенційно небезпечних об'єктах та об'єктах підвищеної небезпеки;
 гідроенергетичні, гідротехнічні споруди і гідроелектростанції; наземні об'єкти вугільної та
гірничодобувної промисловості;
 радіаційно небезпечні об’єкти – атомні електростанції, уранодобувні і переробні підприємства,
пункти захоронення та зберігання радіоактивних відходів;
 будинки з висотністю понад 16 поверхів, крім житлових будинків, що споруджуються за
проектами повторного застосування, умовною висотою до 73,5 метра.

8. Перелік видів діяльності та об’єктів,
що становлять підвищену екологічну небезпеку.
 Відповідно до постанови Уряду від 27.07.1995 № 554 «Про перелік видів діяльності
та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» такими видами діяльності та
об’єктами є:
 атомна енергетика і атомна промисловість (у тому числі видобування і збагачення руди,
виготовлення тепловиділюючих елементів для атомних електростанцій, регенерація
відпрацьованого ядерного палива, зберігання чи утилізація радіоактивних відходів);
 біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво;
 збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація всіх видів промислових і
побутових відходів;
 видобування нафти, нафтохімія і нафтопереробка (включаючи всі Відповідно до постанови Уряду
від 20.08.2008 № 767 такими об’єктами є:
 об'єкти біохімічного, біологічного і фармацевтичного виробництва;
 об'єкти збирання, оброблення, зберігання, захоронення, знешкодження та утилізації
токсичних відходів;
 об'єкти видобування нафти, нафтохімії і нафтопереробки, нафтобази, склади
нафтопродуктів, магістральні нафтопродуктопроводи, резервуарні парки та наливні станції
нафтопродуктів, товарно-сировинні парки нафтопереробних заводів, сировинні парки
нафтохімічних підприємств;
 об'єкти видобування, зберігання, переробки і транспортування природного, зрідженого
газу, магістральні газопроводи; інші продуктопроводи, за допомогою яких транспортуються
небезпечні речовини;
 хімічно небезпечні об'єкти, склади хімічно небезпечних речовин, магістральні
аміакопроводи

9. Перелік видів діяльності та об’єктів,
що становлять підвищену екологічну небезпеку.
 об'єкти знезараження, підготовки та очищення питної води і каналізаційних стоків у системах
очисних споруд; станції розподілення повітря (якщо вони належать до вибухонебезпечної
категорії);
 автозаправні станції та комплекси, газозаправні (з використанням зрідженого газу),
газонаповнювальні станції та пункти, склади газу і газопродуктів, газові котельні (за винятком
котелень, призначених для теплопостачання житлових і громадських будинків);
 будівлі та споруди з покрівлею площею понад 1000 кв. метрів, виготовленою з використанням
вантових і аркових конструкцій;
 вибухонебезпечні об'єкти зберігання, утилізації та знищення боєприпасів усіх видів, вибухових
речовин, ракет і ракетного палива;
 повітряні лінії електропередачі напругою більш як 110 кВ на ділянках зближення з
вибухонебезпечними та пожежовибухонебезпечними установками;
 системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій і оповіщення населення у разі їх виникнення
на потенційно небезпечних об'єктах та об'єктах підвищеної небезпеки;
 гідроенергетичні, гідротехнічні споруди і гідроелектростанції; наземні об'єкти вугільної та
гірничодобувної промисловості;
 радіаційно небезпечні об'єкти - атомні електростанції, види продуктопроводів;
 автозаправні станції;
 добування і переробка природного газу, будівництво газосховищ;
 хімічна промисловість (включаючи виробництво засобів захисту рослин, стимуляторів їх
росту, мінеральних добрив), текстильне виробництво (з фарбуванням тканин і обробкою їх
іншими хімічними засобами);

10. Перелік видів діяльності та об’єктів,
що становлять підвищену екологічну небезпеку.
 металургія (чорна і кольорова);
 вугільна, гірничовидобувна промисловість, видобування і переробка торфу, сапропелю;
 виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин і
ракетного палива;
 виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива;
 промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементу, асфальтобетону, азбесту,
скла);
 целюлозно-паперова промисловість;
 деревообробна промисловість (хімічна переробка деревини, виробництво
деревостружкових і деревоволокнистих плит та інше з використанням синтетичних
смол, консервування деревини просочуванням);
 машинобудування і металообробка (з литтям із чавуну, сталі, кольорових металів та
хімічною обробкою);
 будівництво гідроенергетичних та гідротехнічних споруд і
меліоративних систем, включаючи хвостосховища та
шламонакопичувачі;
 будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, автовокзалів, річкових і
морських портів, залізничних і автомобільних магістралей, метрополітенів;


11. Перелік видів діяльності та об’єктів,
що становлять підвищену екологічну небезпеку.
 тваринництво (тваринницькі комплекси продуктивністю більш як
5000 голів і птахофабрики);
 виробництво харчових продуктів (м'ясокомбінати,
молокозаводи, цукрозаводи, спиртзаводи);
 обробка продуктів і переробка відходів тваринного
походження (переробка шкіри, виготовлення клею і технічного
желатину, утильзаводи);
 будівництво каналізаційних систем і очисних споруд;
 будівництво водозаборів поверхневих і підземних вод для
централізованих систем водопостачання населених пунктів,
водозабезпечення меліоративних систем, окремих
промислових підприємств;
 інші окремі об'єкти, будівництво і експлуатація яких
можуть негативно впливати на стан навколишнього
природного середовища, які у кожному конкретному випадку
визначаються Мінекології або його органами на місцях.

12. Методичні принципи ідентифікації небезпечних
об'єктів.
 ЗАКОН УКРАЇНИ Про об'єкти підвищеної небезпеки
 Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України
 від 15 травня 2003 року N 762-IV
 Об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються,
переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин
чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені
порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою
виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
 небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина,
біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні,
біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які
становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей
речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися
загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям;
 порогова маса небезпечних речовин - нормативно встановлена маса окремої
небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних
речовин різних категорій;
 ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки - порядок визначення об'єктів
підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об'єктів;


13. ЗАКОН УКРАЇНИ Про об'єкти підвищеної небезпеки
Із змінами і доповненнями,
внесеними Законом України

від 15 травня 2003 року N 762-IV
потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть
використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються
чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а
також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну
загрозу виникнення аварії;
 аварія на об'єкті підвищеної небезпеки (далі - аварія) - небезпечна
подія техногенного характеру, що виникла внаслідок змін під час
експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки (наднормативний викид
небезпечних речовин, пожежа, вибух тощо) і яка спричинила загибель
людей чи створює загрозу життю і здоров'ю людей та довкіллю на його
території і/або за його межами;
 транскордонний вплив аварії - шкода, заподіяна населенню та довкіллю
однієї держави внаслідок аварії, яка сталася на території іншої держави;
 ризик - ступінь імовірності певної негативної події, яка може відбутися в
певний час або за певних обставин на території об'єкта підвищеної
небезпеки і/або за його.

14. ЗАКОН УКРАЇНИ Про об'єкти підвищеної небезпеки
Із змінами і доповненнями,
внесеними Законом України
від 15 травня 2003 року N 762-IV
 Стаття 9. Ідентифікація об'єктів підвищеної
небезпеки
 Суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти
підвищеної небезпеки відповідно до кількості
порогової маси небезпечних речовин.
 Нормативи порогової маси небезпечних речовин
встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення
про її результати визначаються Кабінетом Міністрів
України.
 На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів
України затверджує класифікацію об'єктів підвищеної
небезпеки і порядок їх обліку.


15. ЗАКОН УКРАЇНИ Про об'єкти підвищеної небезпеки
Із змінами і доповненнями,
внесеними Законом України
 від 15 травня 2003 року N 762-IV
Стаття 11. Плани локалізації і ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки
 У порядку реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
суб'єкт господарської діяльності, а також підприємства, установи, організації, зазначені у
частині п'ятій статті 10 цього Закону, одночасно з розробленням декларації безпеки
розробляють і затверджують план локалізації і ліквідації аварій для кожного об'єкта
підвищеної небезпеки, який вони експлуатують або планують експлуатувати.
 Категорії аварій на об'єктах підвищеної небезпеки залежно від їх наслідків визначає Кабінет
Міністрів України.
 План локалізації і ліквідації аварій погоджує відповідний територіальний орган спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесено
питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та
природного характеру.
 План локалізації і ліквідації аварій переглядається кожні 5 років.
 План локалізації і ліквідації аварій може переглядатися або уточнюватися до закінчення 5
років з дати його розроблення у разі:
 змін в умовах діяльності суб'єкта господарської діяльності незалежно від їх причин, що
призводять до необхідності зміни відомостей, які містяться у плані локалізації і ліквідації
аварій;
 внесення змін до чинних або прийняття нових нормативно-правових актів, що впливають
на зміст плану локалізації і ліквідації аварій;
 висунення обгрунтованих вимог щодо плану локалізації і ліквідації аварій органами
виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.


16. ЗАКОН УКРАЇНИ Про об'єкти підвищеної небезпеки
Із змінами і доповненнями,
внесеними Законом України
 від 15 травня 2003 року N 762-IV
Стаття 12. Порядок будівництва і/або реконструкції об'єктів підвищеної
небезпеки

 Суб'єкт господарської діяльності, який планує будівництво і/або реконструкцію об'єкта
підвищеної небезпеки, зобов'язаний одержати дозвіл на будівництво такого об'єкта
відповідно до законодавства про містобудування. Суб'єкт господарської діяльності, який
планує будівництво об'єкта підвищеної небезпеки на території села, селища, міста, також
зобов'язаний попередньо одержати відповідно до закону згоду відповідної ради на
розміщення об'єкта на такій території.
 У разі якщо будівництво об'єкта підвищеної небезпеки не відповідає встановленому режиму
забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб, дозвіл на
будівництво такого об'єкта надається лише після розроблення та затвердження техніко-
економічного обгрунтування в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 До заяви з метою отримання дозволу на будівництво і/або реконструкцію об'єкта
підвищеної небезпеки крім документів, визначених законодавством про містобудування, та
регіональними і місцевими правилами забудови, додаються:
 техніко-економічне та містобудівне обгрунтування розміщення об'єкта підвищеної
небезпеки та передпроектні матеріали, які містять відомості про об'єкт підвищеної
небезпеки, можливі аварії на ньому та їх наслідки;
 висновки державних експертиз, передбачених законом, а також громадських експертиз у
разі їх наявності.

17. ЗАКОН УКРАЇНИ Про об'єкти підвищеної небезпеки
Із змінами і доповненнями,
внесеними Законом України
 від 15 травня 2003 року N 762-IV
Суб'єкт господарської діяльності одночасно з поданням зазначених документів з метою
залучення відповідного громадського обговорення через засоби масової інформації
повідомляє про:
 мету реалізації проекту;
 можливі негативні наслідки впливу на життєдіяльність людей та довкілля;
 заходи та засоби, передбачені проектом для запобігання аваріям, обмеження їх наслідків і
захисту людей та довкілля.
 Виконавчі органи відповідних рад, Київська або Севастопольська міська державна
адміністрація протягом п'яти днів від дати отримання заяви повідомляють через засоби
масової інформації адресу, на яку кожна юридична і фізична особа може протягом одного
місяця з дати опублікування повідомлення надіслати в письмовій формі свої пропозиції про
доцільність реалізації проекту.
 Виконавчі органи відповідних рад, Київська або Севастопольська міська державна
адміністрація в строк не більше шести місяців з дати опублікування повідомлення
розглядають на відкритих засіданнях, час і місце проведення яких повідомляються через
засоби масової інформації, проект та отримані пропозиції про доцільність його реалізації.
 Виконавчі органи відповідних рад, Київська або Севастопольська міська державна
адміністрація у разі необхідності мають право отримати від суб'єкта господарської
діяльності додаткову інформацію щодо проекту або призначити його експертизу.
 Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально
уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця

18. ЗАКОН УКРАЇНИ Про об'єкти підвищеної небезпеки
Із змінами і доповненнями,
внесеними Законом України
 від 15 травня 2003 року N 762-IV
Стаття 13. Порядок надання дозволу на експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки
 Суб'єкт господарської діяльності, а також підприємства, установи, організації, що мають намір розпочати
експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки, надсилають до відповідних обласної, Київської або
Севастопольської міської державної адміністрації, виконавчих органів селищної або міської рад заяву на
отримання дозволу на експлуатацію об'єкта підвищеної небезпеки, до якої додаються:
 декларація безпеки;
 договір обов'язкового страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна аваріями на об'єктах
підвищеної небезпеки;
 план локалізації і ліквідації аварій на об'єкті підвищеної небезпеки;
 копія дозволу на будівництво і/або реконструкцію об'єкта підвищеної небезпеки;
 висновки передбачених законом державних та в разі наявності громадських експертиз;
 копію рішення відповідної ради про надання згоди на розміщення об'єкта підвищеної небезпеки на території
села, селища, міста - у разі коли місцезнаходженням об'єкта є така територія.
 Відповідні обласна, Київська або Севастопольська міська державна адміністрація, виконавчі органи селищної
або міської рад у строк не більше місяця з дати отримання заяви розглядають її, погоджують у порядку, що
визначається Кабінетом Міністрів України, з відповідними територіальними органами спеціально
уповноважених центральних органів виконавчої влади і надсилають суб'єкту господарської діяльності
письмовий дозвіл на експлуатацію об'єкта підвищеної небезпеки або обгрунтовану відмову з переліком
додаткових заходів, які він повинен виконати для отримання дозволу.
 Суб'єкт господарської діяльності після виконання додаткових заходів, визначених у відмові, має право
повторно звернутися до відповідних обласної, Київської або Севастопольської міської державної
адміністрації, виконавчих органів селищної або міської рад за отриманням дозволу на експлуатацію об'єкта
підвищеної небезпеки.
 Суб'єкт господарської діяльності, якому відмовлено у видачі дозволу на експлуатацію об'єкта підвищеної
небезпеки, має право оскаржити дії відповідних обласної, Київської або Севастопольської міської державної
адміністрації, виконавчих органів селищної або міської рад у суді у встановленому законом порядку.

19. Ідентифікація небезпечних об’єктів за постановою
КМУ №956
«Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки»
 НОРМАТИВИ порогових мас небезпечних речовин для
ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки

 1. Для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх
властивостями відносяться такі категорії речовин:
 1) горючі (займисті) гази - гази, які утворюють у повітрі при нормальному
тиску суміші, що сприяють поширенню полум'я в детонаційному чи
дефлаграційному режимі або можуть горіти в повітрі в дифузійному режимі при
витіканні струменем (факельне горіння), у тому числі:
 горючі (займисті) стиснуті гази - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах
або трубопроводах під тиском, що перевищує 0,1 МПа, і не можуть перебувати в
рідкій фазі;
 горючі (займисті) зріджені гази під тиском - гази, які знаходяться в апаратах,
резервуарах або трубопроводах у рідкій фазі під тиском, що перевищує 0,1 МПа,
та при температурі, що дорівнює або перевищує температуру навколишнього
середовища;
 горючі (займисті) кріогенно зріджені гази - гази, які знаходяться в апаратах,
резервуарах або трубопроводах у рідкій фазі під тиском, що дорівнює 0,1 МПа,
та при температурі нижчій від температури навколишнього середовища;
 2) горючі рідини - рідини з температурою спалаху, що дорівнює або менша 61°
C у закритому тиглі або температурою спалаху, що дорівнює або менша 66° C у
відкритому тиглі (легкозаймисті рідини згідно з ГОСТ 12.1.044-89);

20. Ідентифікація небезпечних об’єктів за постановою
КМУ №956
«Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки»

3) горючі рідини, перегріті під тиском, - горючі рідини згідно з ГОСТ 12.1.044-89, які
знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах під тиском при температурі, що перевищує
температуру кипіння при атмосферному тиску в 1,25 і більше разів.
 Якщо рідина являє собою суміш горючих рідин, за температуру кипіння при атмосферному тиску береться
температура википання половини маси рідини. Якщо даних про таку температуру немає, за температуру
кипіння береться температура на початку кипіння суміші (фракції).
 За розрахункову береться максимальна температура за регламентом, робочими інструкціями або іншою
технічною документацією. Якщо передбачено блокування за температурою, за розрахункову береться
температура блокування;

4) вибухові речовини - рідкі або тверді речовини чи суміші речовин, які під впливом зовнішніх
факторів здатні швидко змінювати свій хімічний склад, а цей процес саморозповсюджуватися з виділенням
великої кількості тепла і газоподібних продуктів (клас 1 згідно з ГОСТ 19433-88), у тому числі:
 речовини або суміші речовин, які, згораючи в режимі детонації, утворюють ударну хвилю в повітрі;
 речовини або суміші речовин, екзотермічні реакції з якими у режимі детонації, дефлаграції або теплового
вибуху в оболонці (апараті, резервуарі, трубопроводі або в спеціальному виробі) призводять до руйнування
цієї оболонки з утворенням ударної хвилі в повітрі та розкиданням уламків.
 Вибухові речовини поділяють на ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні.
 Ініціюючі (первинні) вибухові речовини здатні під незначним впливом зовнішніх факторів (промінь вогню,
тертя, слабкий удар тощо) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням
тепла і газоподібних продуктів.
 Бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини здатні під значним впливом зовнішніх факторів або
впливом ініціюючих вибухових речовин у процесі екзотермічних реакцій до світлових, звукових, теплових та
реактивних ефектів з утворенням сльозоточивих і димооутворюючих речовин;

21. Ідентифікація небезпечних об’єктів за постановою
КМУ №956
«Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки»
 5) речовини-окисники - речовини 5 класу небезпеки (згідно з
ГОСТ 19433-88), у тому числі:
 речовини, які підтримують горіння, викликають та/або сприяють
спалахуванню інших речовин у результаті екзотермічної окисно-
відновної реакції, температура розкладання яких не перевищує
65° C та/або час горіння суміші окисника яких з органічною
речовиною (дубовою тирсою) не перевищує часу горіння
еталонного окисника з дубовою тирсою (наприклад перманганат
калію, бромат калію, перхлорат калію тощо);
 органічні пероксиди (речовини з двовалентною структурою
кисню, які можуть вважатися похідними пероксиду водню).
 До цієї категорії відносяться речовини, які підтримують процес
горіння (наприклад кисень, озон, хлор, оксиди азоту та інші
речовини в зрідженому стані);
 6) високотоксичні та токсичні речовини - речовини, які мають
властивості, зазначені в таблиці (ГОСТ 12.1.007-76).

22. Ідентифікація небезпечних об’єктів за постановою
КМУ №956
«Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки»
 7) речовини, які становлять небезпеку для довкілля (високотоксичні для водних
організмів), - речовини, які мають властивості, зазначені в таблиці, згідно з Конвенцією про
трансграничний вплив промислових аварій (1992 рік).
 Смертельна концентрація (LC50), при впливі на рибу протягом 96 годин, міліграмів на 1
літр Ефективна концентрація (EC50) при впливі на дафнії протягом 48 годин, міліграмів на 1
літр Інгібуюча концентрація (IC50) при впливі на водорості протягом 72 годин, міліграмів на
1 літр не більш як 10 не більш як 10 не більш як 10
2. За видами аварій, що можуть статися виходячи з властивостей небезпечних
речовин, та за впливом уражальних факторів цих аварій категорії небезпечних
речовин об'єднуються в групи:
 група 1 (вибух) - горючі (займисті) гази, горючі рідини, перегріті під тиском, ініціюючі
(первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини, речовини-окислювачі,
речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих та/або
вибухонебезпечних чи токсичних газів;
 група 2 (пожежа) - горючі (займисті) гази, горючі рідини, горючі рідини, перегріті під
тиском, речовини-окисники, а також речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з
виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів;
 група 3 (шкідливі для людей і довкілля) - високотоксичні речовини, токсичні
речовини, речовини, які становлять небезпеку для довкілля (високотоксичні для водних
організмів), речовини, які становлять небезпеку для довкілля (токсичні для водних
організмів) та/або можуть здійснювати довгостроковий негативний вплив на водне
середовище, а також речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням
горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів.

23. Ідентифікація небезпечних об’єктів за постановою
КМУ №956
«Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки»
 ПОРЯДОК
ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки

 1. Дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів господарської діяльності, у
власності або користуванні яких є об'єкти, де можуть використовуватися або
виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні
речовини (далі - потенційно небезпечні об'єкти), а також на всіх суб'єктів
господарської діяльності, які мають намір розпочати будівництво потенційно
небезпечних об'єктів.
 Вимоги цього Порядку не застосовуються до ідентифікації та обліку:
 потенційно небезпечних об'єктів військового призначення;
 потенційно небезпечних об'єктів, віднесених до таких у зв'язку з наявністю на
них радіоактивних речовин;
 потенційно небезпечних об'єктів розвідки, видобутку та розробки корисних
копалин, включаючи розвідку та розробку морського дна, наявність небезпечних
речовин у яких обумовлена природними явищами, а їх кількість не може
контролюватися;
 небезпечних речовин, що перевозяться за межами підприємства усіма видами
транспортних засобів, крім транспортування по трубопроводах;
 гідротехнічних споруд.

24. Ідентифікація небезпечних об’єктів за постановою
КМУ №956
«Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки»
 ПОРЯДОК
ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки

 3. Суб'єкт господарської діяльності, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно
небезпечний об'єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує проведення його
ідентифікації.
 4. Потенційно небезпечний об'єкт вважається об'єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли
значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або
виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об'єкті, перевищує встановлений
норматив порогової маси.
 5. Потенційно небезпечним об'єктом вважається апарат або сукупність пов'язаних між собою потоками в
технологічний цикл апаратів, об'єднаних за адміністративною та/або територіальною ознакою.
 Потенційно небезпечним об'єктом за адміністративною ознакою вважається структурний підрозділ
(виробництво, цех, відділення, дільниця, тощо) суб'єкта господарської діяльності.
 У разі коли відстань між потенційно небезпечними об'єктами за адміністративною ознакою не досягає 500
метрів, вони вважаються одним потенційно небезпечним об'єктом.
 У разі коли до складу потенційно небезпечного об'єкта за адміністративною ознакою входять дільниці,
відділення або окремі установки з небезпечними речовинами, що знаходяться на відстані понад 500 метрів
одна від одної, вони вважаються окремими потенційно небезпечними об'єктами.

Під час проведення ідентифікації для кожного потенційно
6.
небезпечного об'єкта розраховується сумарна маса кожної
небезпечної речовини із зазначених у нормативах порогових мас індивідуальних
небезпечних речовин або кожної небезпечної речовини, яка за своїми властивостями може бути віднесена
до будь-якої категорії або до декількох категорій небезпечних речовин згідно із зазначеними нормативами.

25. Ідентифікація небезпечних об’єктів за постановою
КМУ №956
«Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки»
 ПОРЯДОК
ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки

 Порогову масу небезпечних речовин однієї групи визначають за
формулою:
 Qpgr = еqi : е(qi : Qi),
 де qi - сумарна маса небезпечної речовини, що знаходиться на
об'єкті;
 Qi - норматив порогової маси цієї небезпечної речовини.
 Проводиться розрахунок найменшого та найбільшого значення
порогової маси небезпечної речовини згідно з нормативами.

26. Ідентифікація небезпечних об’єктів за постановою
КМУ №956
«Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки»
 ПОРЯДОК
ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки

 У разі коли сумарна маса небезпечних речовин на потенційно небезпечному об'єкті не
перевищує найменшого значення порогової маси згідно з нормативами або не перевищує
порогової маси, визначеної відповідно до пунктів 11 - 13 цього Порядку, але відстань від
цього об'єкта до місць великого скупчення людей, транспортних магістралей, промислових,
природоохоронних і життєво важливих цивільних об'єктів менша ніж 500 метрів для
небезпечних речовин групи 1 і 2 і 1000 метрів для небезпечних речовин групи 3,
пороговою масою вважається маса небезпечних речовин, визначена за формулою:
 Qi.к = Qi х (Rх : Rп)2,
 де Qi.к - норматив порогової маси небезпечних речовин для потенційно небезпечних
об'єктів, розташованих від місць великого скупчення людей, транспортних магістралей,
промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних об'єктів на відстані менше
ніж 500 метрів для небезпечних речовин групи 1 і 2 і 1000 метрів для речовин групи 3;
 Qi - норматив порогової маси індивідуальних небезпечних речовин або категорій
небезпечних речовин, або небезпечних речовин однієї категорії чи групи, розрахований
відповідно до пункту 12 цього Порядку;
 Rх - відстань від потенційно небезпечного об'єкта до місць великого скупчення людей,
транспортних магістралей, промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних
об'єктів;
 Rп - гранична відстань, починаючи з якої проводиться перерахунок нормативу порогової
маси (для речовин групи 1 і 2 Rп дорівнює 500 метрів, для речовин групи 3 - 1000 метрів).

27. Порогові концентрації небезпечних речовин
Порогова маса, тонн
1 клас 2 клас
Найменування небезпечної речовини
Аміак 500 50
Амонію нітрат* 2500 350
Амонію нітрат (добрива)** 5000 1250
Арсенатний ангідрид, арсенатна кислота та/або її
2 1
солі
Арсенітний ангідрид, арсенітна кислота та/або її солі 0,1
Бром 100 20
Хлор 25 10
Нікелеві сполуки (дрібнодисперсний порошок),
монооксид нікелю, діоксид нікелю, триоксид нікелю, 1
сульфід нікелю (II), сульфід нікелю (III)
Формальдегід (концентрація більш як 90 відсотків) 50 5
Водень 50 5
Фосфористий водень (фосфін) 1 0,2
Хлороводень (зріджений газ) 250 25
Алкіли свинцю 50 5
Ацетилен 50 5
Етилену оксид 50 5
Пропілену оксид 50 5
Метанол 5000 500
Кисень 2000 200
Сірководень 50 5

28. Ідентифікація небезпечних об’єктів за постановою
КМУ №956
«Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки»
 Стаття 13. Порядок надання дозволу на експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки
 Суб'єкт господарської діяльності, а також підприємства, установи, організації, що мають намір розпочати
експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки, надсилають до відповідних обласної, Київської або
Севастопольської міської державної адміністрації, виконавчих органів селищної або міської рад заяву на
отримання дозволу на експлуатацію об'єкта підвищеної небезпеки, до якої додаються:
 декларація безпеки;
 договір обов'язкового страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна аваріями на об'єктах
підвищеної небезпеки;
 план локалізації і ліквідації аварій на об'єкті підвищеної небезпеки;
 копія дозволу на будівництво і/або реконструкцію об'єкта підвищеної небезпеки;
 висновки передбачених законом державних та в разі наявності громадських експертиз;
 копію рішення відповідної ради про надання згоди на розміщення об'єкта підвищеної небезпеки на території
села, селища, міста - у разі коли місцезнаходженням об'єкта є така територія.
 Відповідні обласна, Київська або Севастопольська міська державна адміністрація, виконавчі органи селищної
або міської рад у строк не більше місяця з дати отримання заяви розглядають її, погоджують у порядку, що
визначається Кабінетом Міністрів України, з відповідними територіальними органами спеціально
уповноважених центральних органів виконавчої влади і надсилають суб'єкту господарської діяльності
письмовий дозвіл на експлуатацію об'єкта підвищеної небезпеки або обгрунтовану відмову з переліком
додаткових заходів, які він повинен виконати для отримання дозволу.
 Суб'єкт господарської діяльності після виконання додаткових заходів, визначених у відмові, має право
повторно звернутися до відповідних обласної, Київської або Севастопольської міської державної
адміністрації, виконавчих органів селищної або міської рад за отриманням дозволу на експлуатацію об'єкта
підвищеної небезпеки.
 Суб'єкт господарської діяльності, якому відмовлено у видачі дозволу на експлуатацію об'єкта підвищеної
небезпеки, має право оскаржити дії відповідних обласної, Київської або Севастопольської міської державної
адміністрації, виконавчих органів селищної або міської рад у суді у встановленому законом порядку.

29. МЕТОДИКА оцінки збитків від наслідків надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру
Назва Методики в редакції Постанови КМ N 862 ( 862-2003-п ) від
04.06.2003 )
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р.
 N 175
Усі збитки поділяються на види залежно від завданої фактичної
шкоди, зокрема від:
втрати життя та здоров'я населення (Нр);
руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та
продукції (Мр);
невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп);
вилучення або порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г);
втрат тваринництва (Мтв);
втрати деревини та інших лісових ресурсів (Рл/г);
втрат рибного господарства (Рр/г);
знищення або погіршення якості рекреаційних зон (Ррек);
забруднення атмосферного повітря (Аф);
забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх
морських вод і територіального моря (Вф);
забруднення земель несільськогосподарського призначення (Зф);
а також збитки, заподіяні природно-заповідному фонду (Рпзф).

30. МЕТОДИКА оцінки збитків від наслідків надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру
Назва Методики в редакції Постанови КМ N 862 ( 862-2003-п ) від
04.06.2003 )
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р.
N 175
 Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як
сума основних локальних збитків. Розрахунок збитків (З) при НС
проводиться за такою загальною формулою, складові якої визначені у
розділі I:
З = Нр +Мр +Мп +Рс/г +Мтв +Рл/г +Рр/г +Ррек +Рпзф +Аф +Вф +Зф
(1)
Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється
перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно
від масштабів шкідливого впливу.
Основні типи НС визначені постановою Кабінету Міністрів
України від 15 липня 1998 р. N 1099 ( 1099-98-п ) "Про порядок
класифікації надзвичайних ситуацій".

31. МЕТОДИКА оцінки збитків від наслідків надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру
Назва Методики в редакції Постанови КМ N 862 ( 862-2003-п ) від
04.06.2003 )
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р.
N 175
 Таблиця 1  Гідродинамічні Мр Нр Мп; Мр Нр Мп Нр Мр Рс/г Нр Мр Рс/
г
Основні види збитків, характерних для різних типів НС аварії (Ррек Рс/г Вф;(Ррек Рл/г Мп Рл/г Рр/г
Рл/г Рпзф Рс/г Рл/г Вф Зф; Ррек Рпзф
------------------------------------------------------------------ Типи НС Вф) Рпзф Зф) (Рр/г Ррек Вф Зф;(Мп)
| Рівень НС Рпзф)
|-------------------------------------------- |об'єктовий |
місцевий|регіональний| Надзвичайні ситуації природного характеру
державний-------------------------------------------------------------------
Надзвичайні ситуації техногенного характеру Геологічно та Нр Мр Мп; Нр Мр Мп; Нр Мр Рр/г Нр Мр Рр/
г
Транспортні аварії Нр Мр Мп; Нр Мр Мп; геофізично (Аф Вф Зф) (Аф Вф Зф) Ррек Рс/г Ррек Рс/г
(Аф Вф Зф) (Рр/г Аф небезпечні Рл/г Рпзф Рл/г Рпзф
Вф Зф) явища Мп Аф Мп Аф
Вф Зф Вф Зф
Пожежі та вибухи Нр Мр Мп; Нр Мр Мп Нр Мр Мп
(Аф Вф Зф) Аф;(Рр/г Аф Вф Зф; Метеорологічні Мр Нр Мп; Мр Нр Мп; Мр Нр Рс/г; Мр Рс/г
Вф Зф) (Рс/г Рл/г та агроме- (Рл/г) (Рл/г) (Рл/г Мп Нр Рл/г;
Рр/г Ррек теорологічні Аф Вф Зф) (Рпзф Рр/г
Рпзф) небезпечні Ррек Мп
явища Аф Вф Зф)
Аварії з викидом Нр Мп Мр Нр Мр Нр Мр Рр/г Нр Мр Рр/
г Гідрологічні Мр Нр Мп; Мр Нр Мр Нр Рс/г
(загрозою викиду) Аф Вф; Рр/г Ррек Ррек Рс/г Ррек Рс/г небезпечні (Рс/г Рл/г Рс/г Рр/г Рр/г Рл/г
СДОР, РР, БНР (Рр/г Ррек Мп Аф Вф; Рл/г Рпзф Рл/г Рпзф явища Рр/г Ррек Мп;(Рл/г Ррек Рпзф;
Вф) Ррек Вф) (Мп Вф)
Рс/г Рл/г) (Рс/г Рл/г Мп Аф Вф Аф Вф Зф
Рпзф Зф) Зф Пожежі лісові, Мр Нр Мр Нр Мр Нр Мр Нр
степові, сільсько- Рс/г Рл/г Рс/г Рл/г Рс/г Рл/г Рс/г Рл/г
Раптове Мр Нр Мп Мр Нр Мп господарських Мп;(Аф Зф) Мп Аф; Ррек Рпзф Ррек
руйнування Рпзф
споруд масивів, корисних (Ррек Мп Аф Зф; Рр/г Мп
копалин Рпзф Зф) (Рр/г) Аф Зф
Аварії на об'єктах Мр Мп;(Нр) Мр Мп;(Нр) Мр Нр Мр Нр
електроенергетики Інфекційні Нр Мп Нр Мп Нр Мр Мп Нр Мр Мп
захворювання
Аварії на Мр Нр Мп Мр Нр Мп Нр Мр Рр/г Нр Мр Рр/г людей
комунальних Вф;(Зф) Вф Зф Ррек Мп Ррек Мп Вф
системах Вф Зф Зф;(Рс/г Інфекційні Мтв, Мр Мтв Мр Мтв Мр Мп; Мтв Мр Нр
життєзабезпечення Рл/г Рпзф) захворювання Мп Мп Нр Мп
сільсько-
Аварії на очисних Мр Нр Мп Мр Нр Мп Нр Мр Рр/г Нр Мр господарських
Рр/г тварин
спорудах Аф Вф Зф Аф Вф Зф Ррек Рс/г Ррек Рс/г
Рл/г Рпзф Рл/г Рпзф
Мп Аф Вф Мп Аф Вф
Зф Зф

32. МЕТОДИКА оцінки збитків від наслідків надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру
Назва Методики в редакції Постанови КМ N 862 ( 862-2003-п ) від
.04.06.2003 )
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р.
N 175
Розрахунок збитків від втрати життя та
здоров'я населення

Розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення
визначається за такою формулою:
Нр = S Втрр + S Вдп + S Ввтг, (2)
де S Втрр - втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;
S Вдп - витрати на виплату допомоги на поховання;
S Ввтг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;

33. МЕТОДИКА оцінки збитків від наслідків надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру
Назва Методики в редакції Постанови КМ N 862 ( 862-2003-п ) від
.04.06.2003 )
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р.
N 175
а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва
розраховуються на підставі даних, наведених у таблиці 2, за такою

формулою:
S Втрр = МлN + МтN + МіN + МзN, (3)
де Мл - втрати від легкого нещасного випадку;
Мт - втрати від тяжкого нещасного випадку;
Мі - втрати від отримання людиною інвалідності;
Мз - втрати від загибелі людини;
N - кількість постраждалих від конкретного виду нещасного
випадку.

34. МЕТОДИКА оцінки збитків від наслідків надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру
.Назва Методики в редакції Постанови КМ N 862 ( 862-2003-п ) від
04.06.2003 )
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р.
. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження
N 175
основних фондів, знищення майна та продукції
 Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів,
знищення майна та продукції розраховуються за такою формулою:
Мр = Фв + Фг + Пр + Прс + Сн + Мдг, (6)
де Фв - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів
виробничого призначення;
Фг - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів
невиробничого призначення;
Пр - збитки від втрат готової промислової та
сільськогосподарської продукції;
Прс - збитки від втрат незібраної сільськогосподарської
продукції;
Сн - збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та
проміжної продукції;
Мдг - збитки від втрат майна громадян та організацій;

35. МЕТОДИКА оцінки збитків від наслідків надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру
. . Розрахунокзбитків від руйнування та пошкодження основних
фондів виробничого призначення

Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів
виробничого призначення складаються із збитків від повного або
часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, корпусів,
техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого
призначення та розраховуються за такою формулою:
n n i i
Ф = S ( дельта Р x К ) - Л (7)
b i=1 a b
iде дельтаР - зменшення балансової вартості і-го виду основних
фондів виробничого призначення внаслідок повного
або часткового руйнування з урахуванням відповідних
коефіцієнтів індексації;
i
К - коефіцієнт амортизації i-го виду основних фондів
а виробничого призначення;
n - кількість видів основних фондів виробничого
призначення, що були частково або повністю
зруйновані;
Лв - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і
устаткування; .

36. МЕТОДИКА оцінки збитків від наслідків надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру
. . Розрахунокзбитків від руйнування та пошкодження основних
фондів виробничого призначення

Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів
виробничого призначення складаються із збитків від повного або
часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, корпусів,
техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого
призначення та розраховуються за такою формулою:
n n i i
Ф = S ( дельта Р x К ) - Л (7)
b i=1 a b
iде дельтаР - зменшення балансової вартості і-го виду основних
фондів виробничого призначення внаслідок повного
або часткового руйнування з урахуванням відповідних
коефіцієнтів індексації;
i
К - коефіцієнт амортизації i-го виду основних фондів
а виробничого призначення;
n - кількість видів основних фондів виробничого
призначення, що були частково або повністю
зруйновані;
Лв - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і
устаткування; .

37. МЕТОДИКА оцінки збитків від наслідків надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру
. . Розрахунок збитків від невироблення продукції
 внаслідок припинення виробництва
Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок
припинення виробництва (Мп) окремо у даній методиці не
розглядається, тому що для їх визначення повинна бути проведена
експертиза. В цьому разі експертне оцінювання може здійснюватися
на основі середньорічних обсягів виробництва, коли термін
вимушеного припинення виробництва в цілому чи окремих циклів
порівнюється із середніми значеннями нормального функціонування за
аналогічний період (у разі сезонних робіт - за відповідний
сезонний період). Збитком у цьому разі буде розмір неотриманого
прибутку від реалізації продукції за узгодженими цінами базового
періоду. Якщо виробництво здійснювалося частково, збитком стане
прибуток, що розраховується від вартості невиробленої продукції.

38. МЕТОДИКА оцінки збитків від наслідків надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру
. . Розрахунок збитків від знищення або
 погіршення якості рекреаційних зон
Розрахунок збитків від наслідків НС для одного об'єкта
рекреаційної зони провадиться за такою формулою:
Ррек = ТxП, (31)
де Т - термін, необхідний для відновлення рекреаційної зони;
П - прибуток у цілому від діяльності установи за одиницю
розрахункового терміну на одному об'єкті рекреаційної зони.

39. МЕТОДИКА оцінки збитків від наслідків надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру
. . Розрахунок збитків від знищення або
погіршення якості рекреаційних зон
Загальні збитки Ррек від наслідків НС у рекреаційному центрі,
що включає декілька об'єктів та використовує певний обсяг
природних ресурсів і ресурсів антропогенного походження
рекреаційної зони, розраховуються виходячи із суми збитків
рекреаційної зони за такою формулою:
m
Ррек = S Зр + (Рп + Рс), (32)
i=1
де Зр - збитки об'єкта рекреаційної зони внаслідок НС;
i - кількість об'єктів рекреаційної зони;
Рп - витрати на відновлення ресурсів природного походження;
Рс - витрати на відновлення ресурсів антропогенного походження.

40. МЕТОДИКА оцінки збитків від наслідків надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру
. . Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
провадиться за такою формулою:
 Аф = Мi х Пi х Аi х Кт х Кзi, (36)
де Аф - збитки від забруднення атмосферного повітря, гривень;
Мi - маса i-ї забруднюючої речовини, що була викинута в
повітря внаслідок НС, тонн. Розраховується експертним
шляхом;
Пi - базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної
заробітної плати за одну тонну умовної забруднюючої
речовини, гривень/тонну;
Аi - безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої
речовини (розраховується у порядку, визначеному
Мінекоресурсів);
Кт - коефіцієнт урахування територіальних соціально-екологічних
особливостей;
Кзi - коефіцієнт забруднення атмосферного повітря в населеному
пункті.

41. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ОБ'ЄКТІВ ЗА КЛАСАМИ
НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ) CC3
ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та
конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій
та основ»
 .
 До будівель і споруд класу СС3, як правило, слід відносити:
 - об'єкти нафто- і газодобувної, газопереробної, металургійної, хімічної
та інших галузей промисловості, обладнані пожежо- і
вибухонебезпечними ємкостями і сховищами рідкого палива, газу і
газопродуктів, особливо при їх зберіганні під тиском (технологічні
трубопроводи, апарати, котли, газгольдери, ізотермічні резервуари
ємністю понад 10 тис. кубометрів, резервуари для зберігання нафти та
нафтопродуктів ємністю 30 тис. кубометрів і більше, посудини високого
тиску тощо);
 - об'єкти хімічної, нафтохімічної, біотехнологічної, оборонної та інших
галузей, що пов'язані з використанням, переробкою, виготовленням і
зберіганням хімічно токсичних, вибухо- і пожежонебезпечних речовин і
промислових вибухових матеріалів, біологічно небезпечних речовин
тощо;
 - об'єкти вугільної і гірничорудної промисловості, небезпечні щодо
пожежі, вибуху і газу відповідно до класифікації
Держнаглядохоронпраці;
 - будівлі головних вентиляційних систем на копальнях і рудниках;