environmental protection

1. Наслідки забруднення
атмосферного повітря
Урбоекологія

4. Повітря.
▪ Основні забруднювачі: теплоенергетика,
кольорова та чорна металургія, використання
фреонів, підприємства будматеріалів, транспорт,
атомна промисловість.
▪ Проблеми атмосфери: парниковий
ефект, озонова діра, смог, кислотні дощі,
радіоактивне забруднення.

5. Система контролю за забрудненням повітря
застаріла.
Назви деяких шкідливих речовин звучать
загрозливо:
▪ сірководень - нервово-паралітичний газ, що
спричиняє серйозні порушення в роботі
головного мозку;
▪ пил подразнює слизові оболонки дихальної
системи, спричиняє запалення носоглотки;
▪ сажа провокує рак шкіри, бронхів і легень;
▪ нітроген діоксид уражає органи дихання та
центральну нервову систему;
▪ сульфур діоксид подразнює слизові
оболонки - причина кислотні дощі.

6. Парниковий ефект
▪ У результаті спалювання нафти, газу і вугілля
утворюється вуглекислий газ. У земній
атмосфері він діє як скло у парнику: пропускає
сонячне світло, але затримує тепло розігрітої
Сонцем поверхні Землі.
▪ Збільшення кількості спалюваного органічного
палива призводить до підвищення концентрації
СО2 в атмосферному повітрі (на початку XX ст. -
0,029%, а сьогодні - 0,034%), до середини XXI ст.
вміст СО2 подвоїться; різке посилення
парникового ефекту - глобальні кліматичні
зміни : танення льодовиків, підняття рівня

7. парникові гази
▪ парникові гази - це газоподібні складові атмосфери природного і
антропогенного походження, які поглинають і випускають
випромінювання з конкретною довжиною хвилі у рамках спектра
інфрачервоного випромінювання, що випускається поверхнею
Землі, атмосферою і хмарами. Під дію проекту підпадатимуть
парникові гази
▪ двоокис вуглецю (CO2),
▪ закис азоту (N2O),
▪ метан (CH4)
▪ гексафторид сірки (SF6),
▪ гідрофторвуглеці і перфторвуглеці,
▪ а також інші гази, що підпадають під дію рішень Конференції
Сторін, що діють в якості Наради країн - сторін Кіотського
протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату а також
інші гази, що підпадають під дію рішень Конференції Сторін, що
діють в якості Наради країн - сторін Кіотського протоколу до
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (надалі - Конференція
Сторін), ратифікованого Законом України від 4 лютого 2004 року N
1430-IV (надалі - Кіотський протокол).

8. ▪ Згідно статті 12 проектуЗгідно статті 12 проекту для виконання
зобов'язань України за Рамковою конвенцією ООН про зміну
кліматуЗгідно статті 12 проекту для виконання зобов'язань України
за Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату та Кіотським
протоколом до неї та забезпечення функціонування національного
ринку скорочення викидів парникових газів створюватиметься
національна система оцінки та контролю викидів та поглинання
парникових газів. Завданням національної системи оцінки та
контролю викидів та поглинання парникових газів вважатиметься
інвентаризація джерел викидів парникових газів, оцінка та
контроль фактичних обсягів викидів парникових газів в Україні та
моніторинг заходів щодо зменшення викидів парникових газів.
Національна система оцінки і контролю викидів та поглинання
парникових газів складатиметься з:
▪ - уповноважених державних органів;
▪ - Національного реєстру антропогенних викидів та абсорбції
парникових газів;
▪ - Національного Центру кадастру антропогенних викидів та
абсорбції парникових газів;
▪ - операторів установок;
▪ - незалежних постачальників інформації;
▪ - незалежних експертних організацій (верифікаторів та
детермінаторів).

9. Парниковий ефект - підвищення
температури поверхні планети завдяки
тому, що гази в атмосфері мають
властивість утримувати тепло.

10. ▪ Клімат Землі, який залежить в основному від стану
її атмосфери, протягом геологічної історії
періодично змінювався: чергувалися епохи
істотного похолодання, коли значні території суші
вкривалися льодовиками, та епохи потепління (до
речі, ми живемо саме в епоху потепління, коли
розтанули великі льодовикові щити у Євразії та
Північній Америці). Та останнім часом метеорологи

11. ▪ Парниковий ефект існує з тих пір, як на
нашій планеті з'явилася атмосфера. Сам
по собі він не є негативним явищем.
Ефект, зумовлений загальною дією
парникових компонентів, вкрай
важливий: за відсутності парникового
ефекту середня температура на Землі
(тобто у приземному шарі повітря) була
б на 33 °С нижчою, ніж зараз, і
дорівнювала б лише -18 °С, тобто була
би близькою до січневої температури в
Арктиці.

13. ▪ - людина "підігріває" атмосферу,
спалюючи велику кількість вугілля,
нафти, газу, а також будуючи нові
атомні електростанції;
▪ - внаслідок спалювання органічного
Причини парникового ефекту

14. ▪ Сутність парникового
ефекту:
▪ Земля отримує
енергію Сонця в
основному у видимій
частині спектру, а
сама, оскільки є
набагато холоднішим
тілом, випромінює у
космічний простір
інфрачервоні промені;
але багато газів
атмосфери - водяна
пара, вуглекислий газ,
метан, окисли азоту та
інші - хоч і є
прозорими для

18. ▪ Існують 6 основних
парникових газів, які входять
до хімічного складу
атмосфери:
- водяна пара;
- вуглекислий газ;
- метан;
- озон;
- закис азоту

19. ▪ Зменшення викидів і збільшення поглиначів парникових
газів. Природний парниковий ефект на Землі підтримується
завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і
утриманням їх поглиначами. Найбільшими поглиначами
вуглекислого газу, доля якого становить близько 70%
сукупних антропогенних викидів парникових газів,
вуглецю є океан і наземна біомаса. Таким чином,
зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у
значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі.
Шляхи вирішення проблеми:
З іншого боку, зменшення викидів
парникових газів за рахунок
впровадження екологічно чистих
технологій, підвищення
ефективності використання
енергоресурсів, а також
застосування альтернативних
(поновлюваних) джерел енергії
може істотно вплинути на
тенденцію зміни клімату.

20. Чи такі вже страшні
кліматичні зміни?
▪ експерти постійно оцінюють
нинішній стан клімату,
прогнозують його зміни та
встановлюють, до яких
наслідків це може призвести;
▪ за останні сто років
температура в Північній
півкулі збільшилася на 0,6 °;
в найближчі сто років
зростання t складе 1,5 – 5,8 °,
але такі прогнози пов'язані з
великими невизначеностями.

21. Озонова діра
▪ На висоті 20 - 50 км
міститься озон (О3),
розподілений нерівномірно,
якщо його зібрати, то
товщина шару - 3 мм.
▪ Незважаючи на малий
вміст, газ має величезне
значення : затримує УФ -
випромінювання Сонця й не
дає йому знищити все живе,
шкідлива дія ультрафіолету
- ймовірність захворювання
на рак шкіри.

23. Механізм утворення
озону

24. Зменшення озонового шару.
Причинами цього явища є:
▪ взаємодія оксидів нітрогену з озоном,
▪ реакція антропогенного хлору з
озоном,
▪ руйнування озону фреонами.
Зниження вмісту озону в атмосфері –
▪ зменшенням врожаїв,
▪ збільшенням шкідливих мутацій,
▪ захворюванням на рак шкіри та
катаракту очей.

26. ▪ Причин цього явища є кілька, і найголовніша з них –
забруднення навколишнього середовища. Безліч фабрик,
заводів, димових газових ТЕЦ викидають в атмосферу, в
тому числі, і згадуваний хлор, і той вже вступаючи в хімічні
реакції, робить бум в атмосфері . Також появі озонових дір
в чималому ступені сприяли ядерні випробування, що
проводилися в минулому столітті. При ядерних вибухах в
атмосферу потрапляють окиси азоту, які вступаючи в
хімічні реакції з озоном, також руйнують його.

27. Внаслідок посиленого ультрафіолетового
випромінювання може збільшиться кількість людей із
захворюванням на рак шкіри. Крім цього падає
загальний імунітет людини, що приводить і до
багатьох інших хвороб.
▪ Втім, від посиленого
ультрафіолетового
випромінювання, що
проходить крізь
озонову діру, можуть
страждати і не
тільки люди, а й,
наприклад, жителі
верхніх шарів

28. ▪ Основними речовинами, що руйнують молекули озону,
є:
▪ прості речовини (воденьпрості речовини (водень (H2),
атоми киснюпрості речовини (водень (H2),
атоми кисню (O), хлорапрості речовини (водень (H2),
атоми кисню (O), хлора (Cl), брому (Br)),
▪ неорганічні сполуки (хлороводеньнеорганічні сполуки
(хлороводень (HCl), монооксид азоту (NO)),
▪ органічні сполуки (метанорганічні сполуки
(метан (CH4), фторхлорорганічні сполуки
(метан (CH4), фторхлор- і фторбромфреони, які
виділяють атоми (Cl) і (Br)).
▪ На відміну від гідрофторфреонівНа відміну
від гідрофторфреонів (HFC), які розщеплюються до
атомів фторуНа відміну від гідрофторфреонів (HFC), які
розщеплюються до атомів фтору, які, у свою чергу,
швидко реагують з водоюНа відміну
від гідрофторфреонів (HFC), які розщеплюються до
атомів фтору, які, у свою чергу, швидко реагують

31. Хлорний цикл ClOx
▪ Хлорний цикл є різновидом галогенного
циклу.
▪ • CFCl3 + hν → CFCl2 + Cl
▪ • Cl + O3 → ClO + O2
▪ • ClO + O → Cl + O2

32. Азотний цикл NOx
▪ Оксиди азоту грають важливу роль в реакціях руйнування озону в середній стратосфері. Не зважаючи на те, що азоту в
атмосфері більше, ніж будь-якого іншого газу, утворення його оксидів безпосередньо з молекулярного азоту замале,
оскільки молекулаОксиди азоту грають важливу роль в реакціях руйнування озону в середній стратосфері. Не зважаючи
на те, що азоту в атмосфері більше, ніж будь-якого іншого газу, утворення його оксидів безпосередньо з молекулярного
азоту замале, оскільки молекула N2 дуже стабільна, фактично інертна. Для її розпаду потрібно багато енергії, наприклад
розряд блискавкиОксиди азоту грають важливу роль в реакціях руйнування озону в середній стратосфері. Не зважаючи
на те, що азоту в атмосфері більше, ніж будь-якого іншого газу, утворення його оксидів безпосередньо з молекулярного
азоту замале, оскільки молекула N2 дуже стабільна, фактично інертна. Для її розпаду потрібно
багато енергії, наприклад розряд блискавки або дуже жорстке випромінюванняОксиди
азоту грають важливу роль в реакціях руйнування озону в середній стратосфері. Не
зважаючи на те, що азоту в атмосфері більше, ніж будь-якого іншого газу, утворення його
оксидів безпосередньо з молекулярного азоту замале, оскільки молекула N2 дуже
стабільна, фактично інертна. Для її розпаду потрібно багато енергії, наприклад
розряд блискавки або дуже жорстке випромінювання, сонячні протониОксиди азоту
грають важливу роль в реакціях руйнування озону в середній стратосфері. Не зважаючи
на те, що азоту в атмосфері більше, ніж будь-якого іншого газу, утворення його оксидів
безпосередньо з молекулярного азоту замале, оскільки молекула N2 дуже стабільна,
фактично інертна. Для її розпаду потрібно багато енергії, наприклад
розряд блискавки або дуже жорстке випромінювання, сонячні протони або галактичне
випромінюванняОксиди азоту грають важливу роль в реакціях руйнування озону в
середній стратосфері. Не зважаючи на те, що азоту в атмосфері більше, ніж будь-якого
іншого газу, утворення його оксидів безпосередньо з молекулярного азоту замале,
оскільки молекула N2 дуже стабільна, фактично інертна. Для її розпаду потрібно багато
енергії, наприклад розряд блискавки або дуже жорстке випромінювання, сонячні
протони або галактичне випромінювання. В стратосфері цього немає, тому основним
джерелом оксидів озота (NOx) є закис азоту (N2O), який утворюється на поверхні Землі і
в океанах головним чином результатом діяльності бактерії. Людина теж вносить свій
внесок — третина від всього закису азоту. Головною реакцією, за якою N2O
перетворюється в NOx є наступна:
▪ • N2O + O(1D) → NO + NO

33. ▪ Вона може протікати тільки вдень, тільки
за наявності СонцяВона може протікати
тільки вдень, тільки за наявності Сонця.
Потім NOВона може протікати тільки
вдень, тільки за наявності Сонця.
Потім NO вступає в реакцію
з озономВона може протікати тільки
вдень, тільки за наявності Сонця.
Потім NO вступає в реакцію з озоном,
водночас руйнуючи його, що приводить
до утворення іншого оксиду азоту, NO2:
▪ • О3 + NO → NO2 + О2
▪ Ця реакція може протікати і вночі, тому
концентрація двоокису азоту росте в

34. ▪ Третій оксид азоту, вже з трьома
атомами киснюТретій оксид азоту, вже з трьома
атомами кисню в молекулі, який знову таки
реагує з озоном:
▪ • NO2 + О3 → NO3 + О2
▪ Він перетворюється назад в NO і
NO2 через фотоліз:
▪ • NO3 + hν → NO2 + O
▪ • NO3 + hν → NO + О2
▪ Тому знову таки його вночі більше, ніж вдень.
Таким чином, оксиди азоту реагуючи з озоном
збільшують число атомів кисню в своїх
молекулах, а потім втрачають їх в реакціях з
атомарним киснем або при фотолізі. Сумарно
це приводить до загибелі озону. Процес цей
ланцюговий і циклічний, оксиди азоту в ньому
можуть розглядатися як каталізатори.

35. ▪ Синглетний молекулярний
кисень (рос. синглетный молекулярный
кислород, англ. singlet molecular oxygen) —
молекула) — молекула кисню (діоксиген), О2, у
збудженому синглетному стані. Основним
станом кисню є триплетний 3Σg−, є два
метастабільних синглетних стани, що походять
з конфігурації основного стану: 1Δg та 1Σg+.
Термін синглетний кисень без уточнення
хімічної форми IUPAC не рекомендує, оскільки
він однаково стосується кисню в 1S або 1D
збуджених станах.

36. Водневий цикл HOx
▪ Іншою важливою родиною речовин, що руйнують озон,
є замісникиІншою важливою родиною речовин, що руйнують озон,
є замісники OH- і HO23+, об'єднувані загальною формулою HOx. Їх
можна розглядати як оксидиІншою важливою родиною речовин,
що руйнують озон, є замісники OH- і HO23+, об'єднувані загальною
формулою HOx. Їх можна розглядати як оксиди воднюІншою
важливою родиною речовин, що руйнують озон, є замісники OH- і
HO23+, об'єднувані загальною формулою HOx. Їх можна
розглядати як оксиди водню. Проте на відміну від звичайних
оксидів вони дуже реакційнопотентні (не можуть існувати як
речовина, оскільки володіють неподіленою електронною
пароюІншою важливою родиною речовин, що руйнують озон,
є замісники OH- і HO23+, об'єднувані загальною формулою HOx. Їх
можна розглядати як оксиди водню. Проте на відміну від звичайних
оксидів вони дуже реакційнопотентні (не можуть існувати як
речовина, оскільки володіють неподіленою електронною парою,
тобто є замісникамиІншою важливою родиною речовин, що
руйнують озон, є замісники OH- і HO23+, об'єднувані загальною
формулою HOx. Їх можна розглядати як оксиди водню. Проте на
відміну від звичайних оксидів вони дуже реакційнопотентні (не
можуть існувати як речовина, оскільки володіють
неподіленою електронною парою, тобто є замісниками). Якщо два
такі замісники зустрінуться разом, то вони прореагують один з
одним, рекомбінують, утворюючи зовсім іншу речовину, наприклад
два HO- замісники дадуть перекис воднюІншою важливою

37. Межі «озонової дірки» розширюються
в бік Австралії, Південної Америки та
Африки.
Озон утворюється з кисню під дією
УФ – випромінювання. Озонова дірка
існує над Антарктидою, бо над цим
континентом інтенсивність УФ -
променів менша.
Необхідно зменшити викиди фреонів
в атмосферу: відмовитися від
фреонових холодильників та
використання аерозолів.

38. Наслідки
руйнування озонового шару
▪ Ослаблення озонового шару посилює
потік сонячної радіаціїОслаблення
озонового шару посилює потік сонячної
радіації на землю і викликає у людей
зростання числа раковихОслаблення
озонового шару посилює потік сонячної
радіації на землю і викликає у людей
зростання числа ракових утворень шкіри.
Також від підвищеного рівня
випромінювання страждають рослини і

40. ▪ Почати
регулювання
викидів руйнівних
для озону хімічних
елементів в
атмосферу.
▪ Почати
відновлювати
штучним шляхом
кількість озону на
місці озонових дір.
Робити це таким
Рішення проблеми озонових
дір:

41. Смог
Хімічні реакції, що відбуваються у повітрі,
призводять до виникнення димних
туманів - смогів. Смоги виникають за
таких умов:
▪ велика кількість пилу і газів, які міста
викидають у повітря;
▪ тривале існування антициклонів, коли
забруднювачі нагромаджуються у
приземному шарі атмосфери.

42. 20 млн. т газоподібних речовин і пилових
частинок потрапляють за рік у наше
повітря та легені.
Небезпечними є викиди транспортного
походження, які становлять 70 % загального
обсягу шкідливих речовин.
Вдихання такого повітря погіршує здоров'я
людей:
▪ підвищується рівень смертності,
▪ діти страждають захворювання
ендокринної і кровотворної системи,
органів дихання, холецистити,
▪ знижується рівень народжуваності.

43. Синт ет ичні полімери не розкладают ься
фермент ами, їх спалюют ь, збільшуючи
забруднення повіт ря.
Перед хіміками ст оїт ь завдання - ут илізації
синт ет ичних мат еріалів і ст ворення нових
полімерів, які розкладалися б у природі.
Люди, що проживают ь біля асфальт них,
цегельних заводів знают ь, що викидаєт ься
цими підприємст вами в повіт ря.
У хімічній промисловост і впроваджуют ь
▪ використ ання фільт рів,
▪ пилогазовловлювачів, що зменшуют ь
викиди шкідливих речовин в ат мосферу.

44. Кислотні дощі
Оксиди сульфуру і
нітрогену (100 млн. т
щорічно ), що потрапляють
в атмосферу внаслідок
роботи :
▪ ТЕС,
▪ автомобільних двигунів,
▪ металургійних
виробництв.
Сполучаючись з вологою,
утворюють дрібні
крапельки кислот, які у
вигляді кислотного туману,

45. Шкідливі викиди сірчанокислих
заводів призводять до:
▪ збільшення числа випадків респіраторних
захворювань у людей і тварин,
▪ сповільнення росту дерев і сільсько-
господарських культур (ушкодження листя
кислотами),
▪ підвищення корозійного зносу матеріалів
(метали, вапняк, мармур),
▪ закиснення ґрунтів (вимивання з ґрунту
кальцію, калію, магнію),
▪ закиснення водойм (навесні - танення снігу)
викликає загибель ікри й мальків риб.

46. До речовин, які викидає в атмосферу
хімічна промисловість, належить:
амоніак, сульфур (ІV) оксид,
сірководень, фенол, формальдегід,
толуен, метанол, нітратна та оцтова
кислота.
Переважна частина припадає на
частку теплоелектростанцій, чверть
на кольорову металургію і кілька
відсотків - на чорну металургію та
основну хімічну промисловість.

47. Уловлюють SO2 і спрямовують
на одержання H2SO4 .
Шляхи ут илізації сірчист ого ангідриду
▪ виробницт во з нього елемент арної сірки за
класичним процесом Клауса:
SО2 + 2Н2S = 3S+ 2Н2О
▪ Можна поглинат и сульфур (IV) оксид вапняком,
ут ворюючи сульфат кальцію:
2СаСО3 + 2SО2 + О2 = 2СаSО4 + 2СО2
▪ Ут илізація надлишку карбон (IV) оксиду за
допомогою водню й кат алізат орів для одержання
мурашиного альдегіду т а мет илового спирт у:
2Н2 + СО2 = HСОH + Н2О
ЗН2 + СО2 = СН3ОН + Н2О

48. Радіоактивне забруднення.
Радіоактивні речовинами негативно
впливають на живі клітини:
▪ випромінювання призводить до
враження кісткового мозку -
порушується процес утворення крові;
▪ опромінення впливає на спадковість,
пошкоджуючи гени в хромосомах,
унаслідок - мутаційні процеси.

49. Чорнобиль.
Він став символом горя й страждань, покинутих
домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів.
Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років, усе
одно це слово відлунюватиме нам чорним вогнищем
вічної скорботи.
Та пам'ятна весна 1986 року в білосніжному цвітінні
садів і повноводді річок вже стала історією.
В Україні з того часу спостерігається зростання
▪ злоякісних пухлин на 48 %,
▪ розлади кісткової, м'язової та сполучної тканин,
▪ серцево-судинних захворювань.

50. Небезпечність спалювання
опалого листя:
опале листя містить
багато шкідливих
речовин, в тому числі
й радіоактивних, які
внаслідок згоряння
забруднюють повітря;
також на спалювання
витрачається велика
кількість кисню.

51. Щоб у наших серцях не було атомної
тривоги, треба:
▪ шукати інші види перетворення енергії:
сонця, вітру, води у відповідних
регіонах;
▪ удосконалювати захисну систему АЕС,
методи дезактивації, контролю,
професійний рівень підготовки кадрів,
трудову дисципліну;
▪ дотримуватись правил гігієни,
встановлених на випадок
радіоактивного забруднення;
▪ вести широку пропагандистську та