Dopovid sport sayt

Доповідь зроблено за керівництвом
Амеліна Анатолія Ігоровича та Свиридова Юрія Миколайовича

ЗМІСТ
03
07
11
21
35
57
91
122
Резюме
Термінологія
1. Здоровий спосіб життя як світовий тренд
2. Фізична активність і спорт як фактор здоров'я нації
3. Вплив фізичної активності та занять спортом на економіку країн
3.1 Вплив на продуктивність праці, зайнятість і ВВП
3.1.1 Фізична активність – драйвер зростання продуктивності праці
3.1.2 Вигоди від збільшення тривалості життя
3.1.3 Внесок сектора фізичної активності та аматорського (масового) спорту у ВВП
3.1.4 Вплив фіз. активності і занять масовим спортом на економічне зростання (результати
міжнародних досліджень)
3.2 Вплив на бюджет. Економія на лікуванні захворювань
3.3 Кореляція між фізичною активністю і доходами
3.4 Вплив фізичної активності на освіту і успішність у школі
3.5 Вплив на формування цінностей нації (ЗСЖ як передумова сталого розвитку)
3.6 Вплив на інноваційність та конкурентоспроможність економіки.
4. Оцінка поточної ситуації в Україні
4.1. SWOT-аналіз сектора фізичної активності та аматорського спорту в Україні
4.2. Фізична активність і заняття спортом серед українців, спосіб життя українців, стан
здоров'я населення України, Україна у світових рейтингах
4.3. Потенціал зростання/зниження кількості фізично активних українців (працездатних
українців) у перспективі 10-и років за існуючої політики держави (демографічна оцінка)
4.4. Оцінка існуючої системи державного регулювання: бюджет, органи регулювання, їх
взаємодія
4.5. Забезпеченість умовами для занять спортом
4.6. Пріоритетність будівництва інфраструктури для спорту і фізичної активності (для
залучення більшої кількості людей)
4.7. Оцінка економічного ефекту внаслідок існуючої державної політики в Україні щодо
спорту (оцінка невикористаного економічного потенціалу)
5. Здоровий спосіб життя як пріоритет державної політики в Україні
5.1 Зарубіжний досвід (стимулювання ведення активного способу життя і занять спортом у
розвинених країнах-лідерах).
5.2 Візія сектора фізичної активності та аматорського спорту в Україні 2030
5.3 Рекомендації щодо підвищення рівня фізичної активності та занять спортом в Україні
5.4 Оцінка економічного ефекту для України у перспективі 10 років
Список джерел
37
37
41
42
44
49
52
53
54
55
58
60
70
72
75
78
85
92
98
102
112

3
РЕЗЮМЕ
Здоровий спосіб життя (ЗСЖ) – це світовий
тренд, що сформувався протягом останніх
10-20 років. Є багато факторів, які задали
тенденцію, але ключові – це загальний еко-
номічний розвиток, зростання середнього
доходу на душу населення у світі, зростання
усвідомленості та обізнаності. Насамперед
це стосується розвинених країн, проте
поступово глобальні зміни приходять і до
країн, що розвиваються.
Фізична активність – це один із найваж-
ливіших елементів ЗСЖ, оскільки фізичні
навантаження впливають на все: на здоров'я
людини, вагу, сон, здатність керувати емоці-
ями, вибудовувати відносини з оточенням і
отримувати задоволення від життя.
Існує безліч досліджень, які показують, як
фізична активність і заняття аматорським
спортом впливають на здоров'я, самопо-
чуття, психоемоційний стан, соціальний та
інтелектуальний розвиток, і врешті-решт, на
якість життя і рівень щастя:
регулярні фізичні навантаження знижу-
ють ризик смертності з усіх причин на
30% 1
(44% 2
для людей похилого віку);
відсутність фізичної активності вважаєть-
ся основною причиною 21-25% 3
випадків
раку грудей і товстої кишки в світі, 27% 4
діабету і приблизно 30% 5
ішемічної хво-
роби серця;
існують докази зниження депресії на 20-
30% 6
у дорослих, які щодня займаються
фізичною активністю.
За даними Всесвітньої організації охоро-
ни здоров'я, щорічно відсутність фізичної
активності призводить до загибелі до 5 млн 7
осіб в усьому світі та сприяє витратам на
охорону здоров'я, зниженню продуктивнос-
ті і втратам економіки.
І навпаки, заняття фізичною активністю
і аматорським спортом роблять значний
позитивний внесок в економіку.
Дослідження Vitality Group 8
спільно з
RAND Europe 9
показало, що дотримання
встановленого ВООЗ мінімального рівня фі-
зичної активності збільшує продуктивність
праці на величину, еквівалентну 5 робочим
дням у році. Це пов'язано з поліпшенням
фізичного і психічного здоров'я, способу
життя (наприклад, покращенням якості сну)
і навіть більшим залученням до роботи.
За оцінками Deloitte 10
, у Великій Британії
забезпечення працівникам 2-х сеансів інди-
відуальних вправ по 50 хвилин на тиждень
протягом 10 тижнів забезпечує рентабель-
ність інвестицій на рівні 8,4:1. Це означає, що
кожен вкладений фунт стерлінгів приносить
роботодавцю 8,4 фунтів стерлінгів прибут-
ку.

4
Механізм впливу фізичної активності та занять спортом на економіку
Фізична активність і аматорський спорт є
вкрай недооціненими інструментами сти-
мулювання економічного зростання України.
Українці – одна з найбільш фізично неактив-
них націй у Європі. Частка фізично активних
людей в Україні становить 17% 11
, для порів-
няння в Болгарії – 68% 12
, в Румунії – 63% 13
,
в сусідній Польщі та в Латвії - по 56% 14
.
Низька фізична активність і відсутність куль-
тури занять аматорським спортом у країні
тісно корелюють зі способом життя україн-
ців, його якістю і тривалістю:
в Україні найнижча очікувана тривалість
здорового життя серед усіх європей-
ських країн – 61,7 років 15
- і один з най-
нижчих показників загальної очікуваної
тривалості життя у Європі;
понад половина українців мають скарги,
пов'язані зі здоров'ям і/або самопочуттям,
36% 16
українців мають одне або більше
хронічних захворювань;
у 2018 р. Україна займала 1 місце у світі 17
за рівнем дитячого алкоголізму.
За оцінками UIF, через низьку фізичну
активність населення і відповідні наслідки у
вигляді хвороб, нижчої продуктивності пра-
ці і тривалості життя, економіка України за
останні 10 років недоотримала 73 млрд дол.
ВВП (сукупно за період 2011-2020 років).
Вища продуктивність, більша кількість еко-
номічно активного і зайнятого населення
могли б забезпечити більшу кількість ство-
рених у країні товарів і послуг. У результаті
до Бюджету України надійшло б більше
податків. Сукупні втрати Бюджету України
за останні 10 років, за оцінками UIF, станов-
лять не менше 23 млрд дол.
Стимулювання підвищення фізичної актив-
ності населення починається з реалізації ко-
мунікаційної стратегії, яка мотивує і прище-
плює культуру занять спортом та фізичною
активністю.
РЕЗЮМЕ

5
Одночасно держава повинна створювати
умови для фізичної активності і занять спор-
том, насамперед - забезпечити необхідною
інфраструктурою.
При будівництві та розвитку інфраструкту-
ри потрібно зважати на те, які види актив-
ності дають максимальний приріст залучен-
ня людей до масового спорту і, відповідно,
забезпечують максимальний ефект для
здоров’я нації та економіки.
Ґрунтуючись на міжнародному досвіді, це
насамперед:
ходьба (піші прогулянки);
фітнес;
біг;
їзда на велосипеді.
За оцінками UIF, у разі стимулювання підви-
щення рівня фізичної активності та занять
спортом в Україні сукупний ефект для
української економіки за 9 років у вигляді
додаткового ВВП складе 298 млрд дол., до-
даткових доходів Бюджету – 98 млрд дол.
Витрати Бюджету на створення умов і сти-
мулювання громадян до фізичної активності
та занять аматорським спортом, зокрема на
будівництво інфраструктури, просвітни-
цтво, фінансові стимули та ін., за оцінками
UIF, становитимуть 19 млрд дол. (сукупно у
2022-2030 рр.).
Таким чином, результати розрахунків і мо-
делювання UIF показують, що кожен долар,
інвестований державою у підвищення фізич-
ної активності громадян, дає ефект у вигляді
15 дол. додаткового ВВП і 5 дол. додаткових
доходів Бюджету.
Ефект для економіки України
Джерело: розрахунки та оцінки Ukrainian Institute for the Future

7
Здоров’я – стан повного фізичного, психічного
та соціального благополуччя, а не лише відсут-
ність хвороб чи нездужань.
Психічне здоров'я (психічне благополуччя) –
здатність людей розвивати власний потенціал,
продуктивно і творчо працювати, будувати
міцні і позитивні стосунки з іншими та робити
внесок у свою спільноту.
Wellbeing – з англ. благополуччя - позитивний
фізичний, соціальний і психічний стан.
Фізична активність – будь-який фізичний рух,
виконаний скелетними м'язами, що вимагає
витрат енергії понад рівень спокою, включно
з діями, що здійснюються під час роботи, ігор,
виконання домашніх справ, подорожей і занять
активним відпочинком. Насамперед, фізичні
вправи, спрямовані на поліпшення здоров'я і
фізичних можливостей.
Відсутність фізичної активності – відсутність
рухів тіла, за яких споживання енергії переви-
щує рівень спокою.
Аеробні вправи – це будь-який вид фізичної
активності, коли задіяні багато м'язів та спо-
живається велика кількість кисню (біг, ходьба,
ходьба сходами, плавання, танці, баскетбол,
теніс, ковзани та ін.).
Силові вправи – це комплекс спортивних вправ
з постійним збільшенням вагового навантажен-
ня, спрямований на зміцнення скелетно-м'язової
системи (присідання, планки, віджимання та ін.)
МЕТ (англ. - metabolic equivalent of task) - міра
того, скільки енергії людина витрачає під час
виконання фізичного завдання. Міра регулю-
ється залежно від розміру тіла і визначається як
кількість кисню, яка споживається під час си-
діння у стані спокою, що рівна 3,5 мл кисню на
1 кг ваги тіла за хвилину. Як альтернатива, один
МЕТ визначається як 1 ккал / кг / год і приблиз-
но еквівалентний витратам енергії на спокійне
сидіння. Для порівняння, їзда на велосипеді
оцінюється в 3,5-16 МЕТ, а біг - 6-23 МЕТ, залеж-
но від інтенсивності.
Фізична активність низької інтенсивності 18
(приблизно 1,5-3 МЕТ) – випадкові дії, що не
призводять до значного збільшення частоти
серцевих скорочень або дихання, наприклад,
повільна ходьба, купання, миття посуду та ін.
Фізична активність середньої інтенсивнос-
ті 19
 (приблизно 3-6 МЕТ) – вимагає помірного
зусилля і помітно прискорює серцевий ритм
(швидка ходьба, танці, садівництво, активні ігри
та ін.).
Фізична активність високої інтенсивності 20
(більше 6 МЕТ) – вимагає великих зусиль і ви-
кликає прискорене дихання і значне збільшення
частоти пульсу (біг, швидка їзда на велосипеді,
швидке плавання, змагальні види спорту, напри-
клад, футбол, та ін.).
Всесвітня організація охорони здоров'я
(ВООЗ) – це спеціальна структура у складі
Організації Об'єднаних Націй (ООН), основною
функцією якої є вирішення глобальних проблем
охорони здоров'я населення.
ТЕРМІНОЛОГІЯ

8
ТЕРМІНОЛОГІЯ
Рекомендований ВООЗ мінімальний рівень
фізичного навантаження 21
:
для людей віком 18-64 років:
150-300 хвилин аеробного фізичного наван-
таження середньої інтенсивності або 75-150
хвилин аеробного фізичної активності
високої інтенсивності на тиждень чи еквіва-
лентна комбінація вправ середньої та висо-
кої інтенсивності. Водночас одне аеробне
тренування повинно тривати не менш ніж
10 хвилин 22
безперервно;
силові тренування із залученням основних
груп м'язів двічі і більше разів на тиждень.
для дітей віком 5-17 років:
від 60 хвилин аеробної фізичної активнос-
ті від помірної до високої інтенсивності
щодня;
мінімум тричі на тиждень - вправи високої
інтенсивності, націлені на зміцнення м'язів і
скелету.
Фізично активна людина – це людина, яка ви-
конує мінімально рекомендований ВООЗ рівень
фізичного навантаження (див. вище).
Фізична підготовка – це стан організму, що
характеризує здатність людини виконувати фі-
зичні дії, займатися спортом та фізичною актив-
ністю, повсякденними справами з оптимальною
продуктивністю, витривалістю і силою. Фізична
підготовка також пов'язана зі станом здоров'я,
стресостійкістю, рівнем втоми.
Аматорський або масовий спорт – це заняття
спортом для задоволення, покращення здоров'я
і фізичної підготовки, а також з метою підтримки
активного способу життя, соціалізації, активно-
го дозвілля. Незважаючи на те, що аматорський
спорт не орієнтований на вищі досягнення, він
може допускати участь в змаганнях, отримання
нагород і / або фінансової винагороди.
Професійний спорт (спорт вищих досяг-
нень) – це спорт, що націлений на досягнення
високих результатів на національних та міжна-
родних змаганнях. У професійному спорті діють
вищі стандарти та вимоги до спортсменів, їхньої
фізичної підготовки та навичок, ніж в аматор-
ському.
Економічно активне населення – населення
віком від 15 років, яке забезпечує пропозицію
робочої сили на ринку. Ця категорія не охо-
плює:
людей, які не хочуть або не можуть пра-
цювати: пенсіонери, студенти, учні, до-
могосподарки, ті, хто доглядає за дітьми
та хворими не в межах роботи, особи з
інвалідністю, ті, хто не може працювати за
станом здоров'я;
людей, які хочуть і готові працювати, але
припинили шукати роботу, вважають, що
для них немає відповідної вакансії;
людей, які шукають роботу, але не готові
розпочати працювати протягом 2 тижнів.
Населення працездатного віку – населення
віком 15-59 років.
Презентеїзм (від англ. Present – бути присут-
нім) – ситуація, у якій працівник проводить на
робочому місці більше часу, ніж це необхідно
або потрібно за умовами трудової угоди. Зазви-
чай мається на увазі поведінка хворого пра-
цівника, який – найчастіше через побоювання
втратити робоче місце – продовжує виходити
на роботу, але з огляду на погане самопочуття
працює менш ефективно, ніж зазвичай.
Абсентеїзм - дні відсутності на роботі.

11
Здоровий спосіб життя (ЗСЖ) – це світовий
тренд, що сформувався протягом останніх 10-20
років. Є багато факторів, які задали тенденцію,
але ключові – це загальний економічний роз-
виток, підвищення середнього доходу на душу
населення у світі, зростання усвідомленості та
обізнаності. Насамперед це стосується розви-
нених країн, проте поступово глобальні зміни
приходять і до країн, що розвиваються.
У міру того, як люди стають багатшими, задо-
вольняють свої базові потреби, вони замислю-
ються про те, які чинники впливають на трива-
лість і якість їхнього життя.
За останні 25 років світ пережив три глобальні
кризи: 1998 року, 2008-2009 років та 2020 року.
Чим більше турбулентності та хаосу відбуваєть-
ся у світі, тим важливішими стають «внутрішній
баланс», добре фізичне самопочуття і психоло-
гічний комфорт.
Люди усвідомлюють, що заняття спортом і
фізична активність роблять їх витривалішими,
психологічно стійкими і допомагають впоратися
з життєвими труднощами.
Дедалі менше молодих людей в розвинених
країнах прагнуть заводити сім'ї та надають пере-
вагу життю задля власного задоволення. Проте
вони охоче вступають до спільнот за інтере-
сами, зокрема у спортивні клуби, та знаходять
у них співпричетність і спілкування. Це стосу-
ється і людей літнього віку, які втратили чоло-
віка або дружину і тепер живуть самі. Фізична
активність для них – це спосіб соціалізації.
Свій внесок у зміну моделей поведінки внесла
урбанізація. Рівень стресу в мегаполісах ви-
щий: відсутність доступу до природи, висока
конкуренція і темп життя негативно познача-
ються на психічному здоров'ї. Жителі великих
міст все більше практикують йогу і медитацію,
щоб залишатися у ресурсному стані. Здоровий
спосіб життя стає не просто модним трендом, а
необхідною умовою для виживання.
ЗСЖ поєднує у собі багато компонентів, включ-
но з правильним харчуванням, контролем ваги,
здоровим сном, режимом дня, відмовою від
шкідливих звичок, управлінням емоціями, фізич-
ними навантаженнями, емоційними розрядками.
Фізична активність – це один з найважливіших
елементів здорового способу життя, оскільки
фізичні навантаження впливають на все: на
здоров'я людини, вагу, сон, здатність керувати
емоціями, вибудовувати відносини з оточенням
і отримувати задоволення від життя.
У світі зростає відсоток людей, які регулярно
займаються спортом і ведуть активний спосіб
життя. У країнах Європи з 2008 року частка
фізично активних людей в середньому зросла
на 14%, в окремих країнах зростання досягало
40-60%.
ЗДОРОВИЙ
СПОСІБ ЖИТТЯ
ЯК СВІТОВИЙ ТРЕНД
11

12
Відсоток фізично активних людей в деяких країнах Європи
Джерело: Sport and Physical Activity 2010 23
,
Eurobarometer on Sport and Physical Activity
24
, Міністерство молоді та спорту 25
(дані по
Україні за 2020 рік)
Джерело: Physical activity country factsheets 2018 26
,
Міністерство молоді та спорту 27
(дані по Україні за
2020 рік)
ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ЯК СВІТОВИЙ ТРЕНД
ЗРОСТАННЯ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ
СТИМУЛЮЄ ЗАЙМАТИСЯ СПОРТОМ
Оцінюючи фізичну активність, ВООЗ та
Eurobarometer використовували різні методоло-
гії та критерії оцінки рівня фізичної активності,
відрізнялись питання для анкетування. Тому
показники за тими самими країнами можуть
відрізнятись.
У багатьох розвинених країнах зростає відсоток
людей, які у літньому віці регулярно займаються
спортом і приділяють увагу фізичній активності.
Наприклад, в Англії за останні три роки частка
фізично активних людей у віці 75+ зросла з 34%
до 40% 28
.
В Австралії частка людей старше 65 років, які
займаються спортом або беруть участь в спор-
тивних заходах, за останні 5 років зросла більш
ніж на 50% – з 27% 29
у 2015 році до 81% 30
у
2020 році.
Тривалість життя у світі помітно збільшила-
ся і продовжує зростати завдяки проривним
медичним технологіям і розвитку превентивної
медицини. Люди отримують бонус у вигляді
10-20 додаткових років життя, і те, наскільки
якісним воно буде, залежить, перш за все, від
їхньої фізичної форми і самопочуття.
У мережі з'являється все більше прикладів того,
як люди у віці 70-80-90 років бігають марафони,
активно займаються йогою, фітнесом і навіть
стають інструкторами зі спорту 31
.

13
Згідно з прогнозами ООН, у період з 2015 року
до 2030 року кількість людей у світі у віці 60+
зросте на 55% 32
– з 901 млн до понад 1,4 млрд.
Розвиток біоінженерії дозволить друкувати
штучні кістки, тканини та органи, замінювати
не тільки хворий орган, але і просто старий на
новий.
Люди в середньому будуть ставати багатшими і
витрачати більшу частину своїх доходів на збе-
реження молодості та продовження життя.
Якщо людина у віці 70-90 років має накопиче-
ний капітал, і знає, що є можливість продовжити
собі життя на 5-10-15 років, то вона буде готова
заплатити за це великі гроші. Це ж стосуєть-
ся спорту: якщо людина розуміє, що у неї є
можливість прожити ще 30-40 років у хорошій
фізичній формі, у красивому для свого віку тілі,
це буде сильна мотивація для занять спортом і
регулярних фізичних навантажень.
Підростає т. зв. покоління Z – ті, хто народився
після 2000 року. Саме представники поколін-
ня Z стануть локомотивом зростання попиту у
світі у найближчі 5-10 років. Згідно з оцінками
компанії Cushman & Wakefield, до 2030 року
частка покоління Z у населенні працездатного
віку збільшиться до 40% 34
.
Вони більше хочуть вести здоровий спосіб жит-
тя, ніж їхні батьки і навіть старші брати і сестри.
Покоління Z надає перевагу спортзалу, а не ал-
коголю та сигаретам. Вони - головні користувачі
соціальних мереж, які зі свого боку агресивно
пропагують ідеали краси, культивують красиве
тіло.
ПОКОЛІННЯ Z ОБИРАЄ ЗСЖ
Наступне десятиліття буде визначатись дорослішанням покоління Z,
найбільшого за чисельністю покоління в історії
Джерело: Аналіз EY прогнозів Світового Банку щодо населення та оціночні дані на 2020 33

14
Дослідження Les Mills 35
показує, що в 2018
році на частку покоління Z доводилося 38%
відвідувань тренажерних залів у всьому світі.
87% представників покоління Z, які є найбільш
активною категорією учасників, повідомили,
що тренувалися три або більше разів на тиж-
день.
За статистикою британського дослідницького
агентства Canadean 36
, тільки у Великій Британії
за останнє десятиліття чисельність молоді, яка
відмовилася від алкоголю, зросла на 40%, 9 з 10
намагаються уникати споживання цукру. 92%
представників покоління Z прагнуть споживати
продукти, що не заподіюють шкоди здоров'ю.
У 2019 році в США 59% 37
опитаних респонден-
тів покоління Z заявили про участь у заходах на
свіжому повітрі, що зробило їх лідерами серед
усіх вікових груп.
Але фізична форма і здорове харчування – це
ще не все, важливу роль у житті молодих людей
відіграє психічне здоров'я. 72% 38
представників
покоління Z вважають, що управління стресом
і психологічний комфорт є найважливішою
частиною турботи про здоров'я і благополуччя.
COVID-19 став тригером підвищеної турботи
людей про здоров'я та безпеку. Хтось втратив
близьких під час пандемії, це не може не позна-
читися на психологічному стані. У світі зростає
рівень тривожності і кількість депресій. Особи-
сте здоров'я та здоров'я рідних – це пріоритет
на найближчі роки.
Відсутність фізичної активності вважається
основною причиною 21-25% 39
випадків раку
грудей і товстої кишки в світі, 27% 40
діабету і
приблизно 30% 41
ішемічної хвороби серця.
Якби люди в усьому світі вели активніший
спосіб життя – займалися ходьбою, бігом, їздою
на велосипеді, плаванням, аеробікою, ігровими
видами спорту і под. – багатьох хвороб можна
було б уникнути, а якість і тривалість життя
помітно зросли б. У багатьох багатих країнах
люди розуміють, що чим більше вони займа-
ються спортом, тим менше вони витрачають на
лікування.
Фізична активність і заняття спортом часто ви-
ступають драйвером змін в інших сферах життя.
Командні види спорту розвивають комунікатив-
ні навички людей, командний дух і впевненість
у собі.
Досягнення мети в спорті або фітнесі може
мотивувати людей на досягнення цілей в кар'єрі.
Під час занять спортом люди заводять нові
знайомства, знаходять нових друзів і навіть
кохання.
Підвищення фізичної активності сьогодні галь-
мує той факт, що люди багато часу проводять «в
гаджетах». Підлітки, обираючи між прогулянкою
у парку з друзями і спілкуванням у соціальних
мережах, як правило, віддають перевагу друго-
му. Гру в футбол чи баскетбол на вулиці їм замі-
нюють комп'ютерні ігри. Популярність набирає
кіберспорт (відеоігри). Це серйозний виклик, з
огляду на те, що у майбутньому цифровізація
буде тільки посилюватися.
У 2018 році Всесвітня організація охорони
здоров’я (ВООЗ) запустила глобальний план
дій щодо просування фізичної активності
(GAPPA) 42
. План націлений на те, щоб знизити
рівень фізичної неактивності у світі на відносні
10% до 2025 року і на 15% до 2030 року.
Основна місія ініціативи ВООЗ – забезпечити
всім людям доступ до безпечних і сприятливих
умов та різноманітних можливостей для фізич-
ної активності у повсякденному житті.
І ТИМ НЕ МЕНШ, ВООЗ СТУРБОВАНА
СИТУАЦІЄЮ У СВІТІ ТА ПРОПОНУЄ СТИМУЛИ

15
План націлений на те, щоб створити активні
суспільства, активні середовища, активних
людей, активні системи.
Цілі будуть реалізовуватися за допомогою 20
дій, основними завданнями яких є:
підвищення обізнаності, знань і розуміння
соціальних, економічних і екологічних пере-
ваг фізичної активності;
підвищення рівня якості спортивної інфра-
структури;
розширення доступу до громадських
зелених зон, зон відпочинку і спортивних
об'єктів;
зміцнення механізмів фінансування сти-
мулюючих систем, які підтримують розроб-
ку та реалізацію політики, спрямованої на
підвищення фізичної активності.
Економічна нерівність, особливо в країнах з ви-
соким і середнім рівнем доходів, може сприяти
недостатній фізичній активності та бути важ-
ливим фактором, який необхідно враховувати
і усувати з метою боротьби з глобальною пан-
демією неактивності і досягнення мети ВООЗ
щодо скорочення фізичної неактивності.
Наприклад, якщо брати до уваги показники
фізичної активності серед соціальних класів
Англії, то цифри значно відрізняються. Так, се-
ред представників т.зв. високої соціальної групи
частка фізично активних людей перевищує 70%,
середньої – варіюється на рівні 62-63%, низь-
кої – 53-54% 43
.
Дослідження у Швейцарії вказують на вищий
рівень фізичної активності серед людей з осві-
тою 44
.
Логічно припустити, що люди з низьких соці-
альних верств більше працюють і мають меншу
кількість вільного часу, зокрема для занять спор-
том, прогулянок.
Але насправді причина найчастіше криється у
необізнаності та низькій спортивної культурі.
Людина, яка перебуває на вищому щаблі пірамі-
ди Маслоу, як правило, більше читає та отримує
більше інформації про вплив фізичної активності
на якість життя. Навіть саме перебування в іншо-
му культурному середовищі, де багато говорять
про важливість фітнесу, спорту та виглядають
відповідним чином, часто визначає поведінку
людини.
Міф про те, що «спорт – це дорого», давно
розвіяний. Більша частина з того, що допомагає
людині підтримувати себе в гарній фізичній
формі – пробіжки, фізичні вправи на відкрито-
му повітрі – не вимагає витрат. У безкоштовно-
му доступі є багато додатків для занять фітне-
сом, йогою, танцями тощо.
Для того, щоб мати здорове і красиве тіло
досить килимка 2 х 1 м. Питання лише в регуляр-
ності і правильності підходу.
«СПОРТ – ЦЕ ДОРОГО» – МІФ

16
Багато розвинених країн займаються просвітою
на державному рівні для того, щоб нівелювати
нерівність і підвищити рівень фізичної активнос-
ті населення в цілому.
Наприклад, у Швейцарії завдяки політиці по-
пуляризації спорту кількість фізично активних
людей зросла з 62% у 2002 році до 76% у 2017
році 45
, а кількість неактивних людей знизилася
з 18% до 8% 46
. Найбільш яскрава позитивна ди-
наміка спостерігається серед жінок, що до того
ж, нівелює гендерні відмінності.
85% швейцарців віддають перевагу відпочинку
на природі, а не вдома, та обирають активне
проведення часу: велосипеди, хайкинг, водні
види спорту, гірські і бігові лижі, прогулянки у
горах, скітур. Таке ставлення до відпочинку і
спорту формується в Швейцарії з дитинства. У
школах діти обов'язково проводять перерву на
вулиці (незалежно від погоди) – 20 хвилин через
кожні півтори години. У гарну погоду учні та
вчителі грають у футбол, баскетбол, пінг-понг
тощо. Уроки фізкультури часто проходять у
горах.
Ісландія – одна з лідерів за рівнем фізичної
активності населення. Кількість активних до-
рослих ісландців перевищує 70% 47
, що у два
рази 48
вище середнього показника у Європі.
У 2011 році здоров'я та благополуччя були ви-
значені як один з шести основних стовпів освіти
в навчальній програмі Ісландії (для дошкільних
установ, середніх шкіл і гімназій). Завдяки полі-
тиці розвитку спортивного інтересу, в школах
сьогодні близько 80% дітей 49
у віці 12 років є
членами спортивних клубів.
Для підвищення фізичної активності серед
дорослого населення діють програми: «Активні
поїздки на роботу і назад», «Фізична активність
на робочому місці». Багато роботодавців вико-
ристовують фінансові стимули для заохочення
«здорових» поїздок на роботу. Субсидії, які
виплачуються профспілками і роботодавцями,
для підтримки фізичної активності серед праців-
ників, частково звільнені від податків.
З 2003 року в Ісландії щорічно проводиться
кампанія «популяризація їзди на велосипеді і
піших прогулянок, як здоровий, ефективний,
екологічно чистий і розумний спосіб подоро-
жей».
Відповідальність за створення спортивної
інфраструктури в Ісландії лежить на місцевих
муніципалітетах. Вони виділяють субсидії та
гранти спортивним клубам і асоціаціям.
Фонд громадської охорони здоров'я в Ісландії
фінансується за рахунок податку на алкоголь
(1%) 50
і частини податків, що стягуються з опто-
вого продажу тютюну (0,9%) 51
.
Австралія має амбітну мету – бути найактивні-
шою і найздоровішою нацією у світі, тому там
розробили та прийняли Національний спортив-
ний план Sport 2030 52
. Одним з пріоритетних
напрямків плану є стимулювання населення до
активного способу життя та підвищення фізич-
ної активності австралійців.
В Австрії впроваджена програма «Здорові діти
2.0» 53
. Ініціатива спрямована на привнесення
більшої кількості вправ і спорту в повсякденне
життя дітей у дитячому садку та в початковій
школі, програма фінансується Міністерством
спорту і Федеральним фондом спорту.
В Естонії асоціація «Спорт для всіх» 54
та Олім-
пійський комітет 55
проводять кампанію «Спорт
на робочому місці» 56
. У такий спосіб влада за-
охочує населення брати участь і організовувати
власні спортивні та оздоровчі заходи на роботі.
Всі компанії і організації можуть зареєструвати
свої спортивні ініціативи в календарі фітнес-мі-
сяця. У 2018 році уряд Естонії ухвалив рішення
звільнити від оподаткування витрати на здоров'я
і спорт працівників на суму до 400 євро на
людину в рік 57
.
ЗДОРОВА НАЦІЯ –
ОЗНАКА СИЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ

17
Заохочення і стимулювання фізичної активності
серед працівників стало ознакою гарного тону
в корпоративному середовищі. Роботодавці ро-
зуміють, що загальний результат багато в чому
залежить від фізичного та психоемоційного ста-
ну співробітників, а це те, на що безпосередньо
впливають заняття спортом і фізична активність.
Заняття аматорським спортом часто стають
середовищем для соціалізації та обміну контак-
тами, новим полем для ведення справ.
Згідно з дослідженням 58
, яке провело OnePoll
на замовлення провідного світового фітнес-цен-
тру ClassPass 59
:
78% працівників зазнавали вигорання у сво-
їй кар'єрі. Людям стало важче, ніж коли-не-
будь, приділяти пріоритетну увагу своєму
фізичному і психічному здоров'ю.
75% опитаних працівників вважають, що
роботодавець зобов'язаний сприяти їхньо-
му здоров'ю і благополуччю.
58% опитаних працівників заявили, що
вони з більшою ймовірністю погодяться на
роботу, яка пропонує фітнес- і оздоровчий
пакет, і така ж кількість ймовірніше зали-
шилася б на своїй нинішній посаді, якби ці
пільги були запропоновані.
Впроваджуючи корпоративні програми зміцнен-
ня і профілактики здоров'я, роботодавці вирішу-
ють відразу кілька завдань:
підвищення продуктивності праці;
мотивації і лояльності співробітників;
привабливості HR-бренду;
формування відповідальної корпоративної
культури.
Наприклад, компанія Google – №11 у списку
кращих місць для роботи від Glassdoor 60
–
пропонує своїм співробітникам безкоштовні
«масажні кредити», безкоштовні заняття фітне-
сом і години в тренажерній залі, а також всіляко
заохочує заняття організованими видами спорту.
Компанія Bain & Company, яка отримала на
Glassdoor нагороду «вибір співробітників»,
надає своїм працівникам абонемент у спортзал,
дає право скористатися «творчою відпусткою»,
що може бути вкрай корисним за емоційного
вигорання.
COVID-19 спровокував сплеск уваги до влас-
ного здоров'я та здоров'я близьких. На думку
маркетологів, компаніям слід прислухатися до
цієї зміни і зробити своїм пріоритетним завдан-
ням підтримку здорового способу життя для
співробітників, покупців, споживачів. Наявність
у компанії «Стратегії здоров'я», як очікується,
стане стратегічною відмінністю лідерів у най-
ближчі 5 років.
ЗДОРОВІ СПІВРОБІТНИКИ –
ЧАСТИНА КОРПОРАТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ

18
Згідно з даними 61
Google Trends* , які були
зібрані по трьом країнам (США, Австралії та Ве-
ликій Британії), інтерес суспільства до фізичних
вправ різко зріс відразу після введення локда-
уну у квітні 2020 року, досяг піку в перші два
тижні, потім знизився, але залишився на вищому
рівні, ніж до локдауну. Фактично, зацікавленість
населення у фізичних вправах у квітні 2020 року
була рекордно високою від моменту початку
реєстрації GT у січні 2004 року.
Важливо визнати, що сплеск зацікавленості
суспільства у вправах, який можна спостерігати,
міг і не призвести до зміни у прояві фізичної
активності, оскільки у GT немає інформації про
те, хто брав участь у фізичній активності після
онлайн-пошуку.
Згідно з опитуванням Sport England Survey 62
,
фізичні вправи були важливим аспектом для
2/3 дорослих жителів Англії під час квітневого
локдауну 2020 року. Більшість опитаних (65%)
також вважали, що фізичні вправи допомагають
їм поліпшити психологічний стан. Найбільш
популярними видами активного відпочинку на
початковому етапі пандемії були піші прогулян-
ки і їзда на велосипеді 63
.
За час пандемії зросла кількість покупок домаш-
нього спортінвентарю.
Проте головний вплив COVID-19 на світ – це те,
що він став тригером багатьох змін, які почалися
«задовго до». Цифровізація проникла практично
в усі сфери життя людини, включно з фізичною
активністю і аматорським спортом.
Люди зі спортзалів переходили на заняття спор-
том вдома, за допомогою додатків, спеціальних
програм, онлайн-курсів. Відбувся перехід тре-
нерів на онлайн-майданчики.
Дані фітнес-трекерів Garmin 64
показали, що,
незважаючи на зменшення кількості кроків під
час COVID-19, фізичні навантаження, особливо в
приміщенні, значно збільшилися.
У людей з'явилося ще більше гаджетів, які
допомагають стежити за своїм здоров'ям. Це
дозволяє не тільки контролювати самопочуття
і запобігати розвитку хвороб, а й вести точнішу
статистику активних людей за реальними дани-
ми, а не за опитуваннями.
ВПЛИВ COVID - 19
СПОРТ ОНЛАЙН
* Додаток корпорації Google, який показує, як часто шукають певний термін (далі GT)

21
21
Існує безліч досліджень, які показують, як фі-
зична активність і заняття аматорським спортом
впливають на здоров'я, самопочуття, психое-
моційний стан, соціальний та інтелектуальний
розвиток, і врешті-решт, на якість життя і рівень
щастя.
Далі ми розглянемо основні тези і висновки з
деяких міжнародних досліджень, визначимо,
як саме фізичні вправи впливають на організм
людини і його здоров'я (у широкому сенсі цього
слова).
Оскільки фізична активність все частіше прово-
диться організовано, роль спорту в суспільстві
з роками стає все важливішою не тільки для
окремої людини, але і для здоров'я населення в
цілому. До того ж правильно обрана державна
політика щодо аматорського спорту є фактором,
що визначає здоров'я нації, і є базою для побу-
дови сильної економіки та держави.
Основні вигоди, які приносить фізична актив-
ність і заняття аматорським спортом:
хороше фізичне здоров'я (і, як наслідок,
зниження рівня захворюваності, збільшення
тривалості життя, зростання продуктивності
праці);
психічне здоров'я і психологічний комфорт;
психосоціальний розвиток як молодих 65
,
так і літніх 66
людей;
особистісний розвиток;
пізніший початок споживання алкоголю та
у меншій кількості 67
;
відкладений позитивний ефект – ті, хто
займається спортом з юнацького віку, мають
вищий рівень фізичної активності в більш
пізньому віці 68
;
обізнаність населення та здорова нація 69
– за допомогою спорту можна розвинути
знання про харчування, фізичні вправи і
здоров'я.
Серед потенційних негативних ефектів зде-
більшого виділяють:
ризики травм;
можливі розлади харчової поведінки 70
;
ризики провалу, невдачі, що може призво-
дити до погіршення самооцінки і психічного
здоров'я (але це більше стосується профе-
сійного спорту).
Тут важливо пам'ятати про відмінність між про-
фесійним і аматорським спортом. Прагнення до
перемоги за будь-яку ціну може завдати шкоди
здоров'ю.
ФІЗИЧНА
АКТИВНІСТЬ І СПОРТ
ЯК ФАКТОР ЗДОРОВ'Я
НАЦІЇ

22
ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ І СПОРТ ЯК ФАКТОР ЗДОРОВ'Я НАЦІЇ
Люди, які активно займаються спортом, в цілому
мають краще здоров'я порівняно з тими, хто
фізично не активний і не займається спортом.
І це, безумовно, має свої соціально-економічні
вигоди:
нижчий рівень захворюваності і, як наслі-
док, більш високий рівень продуктивності,
менше витрат держави і роботодавців на
«лікарняні»;
збільшення тривалості життя, здоровіший
похилий вік: більше пенсіонерів, які працю-
ють та створюють додану вартість, менше
державних витрат на медицину.
* Аеробні вправи – це будь-який вид фізичної активності, за якої задіяно безліч м'язів і споживається велика
кількість кисню (біг, ходьба, ходьба сходами, плавання, танці, баскетбол, теніс, ковзани тощо).
** Силові вправи – це комплекс спортивних вправ з постійним збільшенням вагового навантаження, спрямований
на зміцнення скелетно-м'язової системи (присідання, планки, віджимання тощо).
Зелений круг вказує на те, що дія сприяє виникненню ефекту. Червоний круг – на те, що дія не має доведеного
ефекту. Помаранчевий круг вказує на те, що в деяких випадках дія може бути ефективною.
ФІЗИЧНІ ВПРАВИ
ЗНИЖУЮТЬ РИЗИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ
Вплив фізичних вправ на здоров'я

23
Джерело: www.ncbi.nlm.nih.gov 71

24
Вплив регулярних фізичних навантажень на профілактику захворювань

25
Існує статистично значуща кореляція між сидін-
ням і ризиком смерті.
Дослідження було проведене серед 150 тис.
учасників 73
, з яких 8 689 померли протягом
8,9-річного спостереження, зокрема 1 644 через
серцево-судинні захворювання.
Найбільш висока кореляція між сидінням і смер-
тю спостерігалася в найменш активних групах,
де учасники повідомляли про менше ніж 150 хв.
фізичної активності на тиждень.
Фізична активність має сильний позитивний
вплив на психічне благополуччя і перебіг деяких
психічних захворювань. Регулярна фізична
активність може підвищити самооцінку і знизити
рівень стресу та занепокоєння. Фізична актив-
ність може допомогти запобігти проблемам із
психічним здоров'ям і поліпшити якість життя
людей, які вже їх мають.
СИДІННЯ ПОВ'ЯЗАНО З РИЗИКОМ СМЕРТІ
ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ –
ОСНОВА ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я

26
Фізична активність, чи то біг, чи то їзда на ве-
лосипеді, сприймається організмом як стрес,
особливо на початкових етапах занять. Тож у
людини виробляється т. зв. «гормон стресу»
кортизол. Однак у міру збільшення навантажень,
з кожним новим тренуванням, викид кортизолу
стає все менше. За умови регулярних інтенсив-
них тренувань кортизол виробляється менше
навіть у ситуації стресу. Таким чином, спорт є
свого роду тренажером, який дозволяє бути
більш стресостійким у звичайному житті.
Експериментальні спостереження показують,
що фізичні вправи зменшують реакцію організ-
му на стрес у людей з будь-яким рівнем фізич-
ної підготовки. Піддослідних просили перед
проходженням Монреальського візуального
стрес-тесту, який вивчає стресові реакції, вико-
нувати ряд вправ. У тієї групи, де навантаження
були вище, реакція на стрес за результатами
тесту була меншою.
РЕГУЛЯРНІ ФІЗИЧНІ НАВАНТАЖЕННЯ
ПІДВИЩУЮТЬ ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО СТРЕСУ
СПОРТ – НАЙКРАЩИЙ АНТИДЕПРЕСАНТ
Дослідження показують, що фізична активність і
вправи мають значні позитивні ефекти в запо-
біганні або полегшенні симптомів депресії 74
і чинять антидепресивний ефект на людей з
неврологічними захворюваннями 75
.
Існують докази 76
зниження депресії на 20-30%
у дорослих, які щодня займаються фізичною
активністю. Вправи мають потенційні переваги
перед антидепресантами через меншу кількість
побічних ефектів і, можливо, через меншу стиг-
матизацію, що пов'язана з методом лікування,
порівняно з консультуванням або психотерапі-
єю.
Існують обмежені докази того, що фізична ак-
тивність може знизити рівень тривоги у людей з
легкими симптомами на 20-30% 77
, а також може
бути корисна для лікування клінічної тривоги.
Помірні фізичні навантаження, особливо карді-
отренування, позитивно впливають на серце-
во-судинну систему, що своєю чергою знижує
ризики депресії у зрілому віці.
Спостереження за шведськими чоловіка-
ми протягом 3-40 років підтвердили теорію
впливу серцево-судинної системи на етіологію
депресії 78
.
Заняття спортом також знижують вірогідність
розвитку ожиріння, яке часто стає причиною
тривожних розладів і розвитку клінічної депре-
сії серед жінок 79
.
Дослідження населення Фінляндії 80
показало,
що люди, які тренувалися не менше двох-трьох
разів на тиждень, значно менше зазнавали
депресії, гніву, цинічної недовіри і стресу, ніж ті,
хто тренувався рідше або зовсім не тренувався.
Крім того, ті, хто регулярно займався спортом,
вважали своє здоров'я і фізичну форму кращими,
ніж ті, хто займався рідше.
Кілька досліджень показали, що регулярні
фізичні вправи дуже корисні для пацієнтів з
психічними розладами як на біологічному, так і
на психологічному рівні.

27
ХОДЬБА СТИМУЛЮЄ КРЕАТИВНІ ІДЕЇ
Вони полегшують перебіг таких хвороб як
деменція Альцгеймера, шизофренія і великий
депресивний розлад 81
, і перешкоджають їх
подальшому прогресуванню.
Тренування і вправи поліпшують якість життя і
здатність справлятися зі стресом, а також зміц-
нюють самооцінку і соціальні навички.
Заняття спортом також зменшують тривогу у
людей, у яких діагностовано захворювання,
пов'язане з тривогою або стресом, покращують
словниковий запас 82
, пам’ять і творче мислен-
ня 83
.
Експерименти показують, що ходьба сприяє
розвитку творчих ідей 84
: безпосередньо під
час прогулянки і незабаром після неї.
В експерименті №1, сидячи, а потім під час ходь-
би по біговій доріжці, дорослі пройшли тест
креативності Гілфорда (GAU) і тест конвергент-
ного мислення (CRA). Ходьба збільшила креа-
тивність учасників на 81% по GAU і підвищила
на 23% результати учасників по CRA.
В експерименті №2 учасники виконували GAU,
коли сиділи, а потім ходили, коли ходили і потім
сиділи, або, коли сиділи двічі. Аналогічно, ходь-
ба привела до більш високих балів GAU. До того
ж коли учасники сідали після прогулянки, вони
проявляли залишковий творчий імпульс.
В експерименті №3 отримані результати були
узагальнені з поправкою на ходьбу на відкри-
тому повітрі. В експерименті №4 перевірявся
вплив ходьби на створення творчої аналогії.
Учасники сиділи у приміщенні, ходили там по бі-
говій доріжці, виходили на вулицю або каталися
в інвалідному візку на відкритому повітрі.
Прогулянка на свіжому повітрі показала найкра-
щі результати.
Таким чином, ходьба довела свою ефектив-
ність в генерації нових ідей і розвитку творчого
потенціалу.

28
У проведених спостереженнях і дослідженнях
було показано, що здоровим людям і пацієн-
там з психічними захворюваннями 85
заняття
спортом дають відчуття сенсу, ідентичності і
співпричетності.
Для людей з неврологічними і психічними
захворюваннями, наприклад, це означає, що па-
цієнти можуть відчувати, що у них є мета і вони
мають доступ до значимого і цінного соціально-
го досвіду. Взаємодія у спортивному середови-
щі дозволяє відволіктися від діагнозу, оскільки
учасники більше говорять про те, чим займа-
ються, а не про хвороби або проблеми. Фізична
активність відволікає людей від типових турбот,
тривог або симптомів психічного здоров'я.
До того ж, спорт дає позитивні емоції, як під час
самих занять, так і згодом, коли людина, напри-
клад, пишається своїми досягненнями. Цитуючи
одного з пацієнтів дослідження Картера-Мор-
ріса і Фолкнера 86
: «спорт руйнує бар'єри і
зводить мости».
Згідно з результатами дослідження жителів
Фінляндії 87
, люди без будь-яких неврологічних
і психічних захворювань, які займалися спор-
том, не рідше двох разів на тиждень, відчували
сильніше почуття приналежності, узгодженості
та соціальної інтеграції, ніж їхні однолітки, які
займалися спортом рідше або зовсім не займа-
лися.
Дослідження свідчать про високу кореляцію між
інтенсивною щоденною фізичною активністю у
дітей і низьким ризиком ожиріння, депресії, роз-
витку діабету 2-го типу 88
, поліпшенням розвит-
ку моторних і когнітивних навичок, сильнішим
скелетом 89
і вищою щільністю кісток, збільшен-
ням м'язової сили і зменшенням пошкоджень
скелета і м'язів.
Спорт формує у дітей і підлітків звичку до са-
модисципліни і систематичності, що дає конку-
рентні переваги в інших сферах життя.
Люди, які з дитинства прищеплюють звичку до
регулярних фізичних вправ і заняття спортом,
як правило, зберігають активність і відданість
спортивному способу життя в дорослому віці, і
навіть похилому.
Ті, хто займаються спортом з юності, мають
вищий рівень фізичної активності у більш
пізньому віці 90
, оскільки багато захворювань, на
які позитивно впливає фізична активність, з'яв-
ляються набагато пізніше. Продовження занять
спортом у зрілому віці знижує рівень захворю-
ваності і збільшує тривалість життя.
Дослідження 91
показують, що одночасне занят-
тя різними видами спорту в дитинстві та підліт-
ковому віці є найбільш сприятливим для здоро-
вого способу життя протягом усього життя.
ЗАНЯТТЯ СПОРТОМ ДАЮТЬ
ВІДЧУТТЯ СЕНСУ І СПІВПРИЧЕТНОСТІ
ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ З ДИТИНСТВА НАДАЄ
ПЕРЕВАГИ У ДОРОСЛОМУ ЖИТТІ

29
Фізична активність може підвищити самооцінку
і зменшити депресію та тривогу у дітей. Існують
емпіричні докази, що фізична активність, яка ви-
конується на відкритому повітрі, може поліпши-
ти когнітивні здібності, самооцінку і зменшити
занепокоєння і симптоми, пов'язані з синдромом
дефіциту уваги.
Є також підтвердження того, що заняття спор-
том серед підлітків, які є представниками груп
меншин, допомагають подолати стигму та
впоратися з наслідками булінгу (цькування), а
саме не почуватися ізгоєм у суспільстві, набути
впевненості у собі і реалізовувати свій потенці-
ал у житті.
СПОРТ ДОПОМАГАЄ ДІТЯМ І ПІДЛІТКАМ
ВПОРАТИСЯ З ПСИХОЛОГІЧНИМИ
ПРОБЛЕМАМИ
Переваги фізичної активності та занять спортом у юнацькому віці

30
Клінічні дослідження доводять 93
, що ймовір-
ність смерті, зокрема від серцево-судинних
захворювань, різко знижується у разі, якщо
людина регулярно підтримує або поліпшує
фізичну форму.
Результати іншого дослідження 94
вказують на
те, що фізична активність знижує смертність
на 30% (США). І навпаки, відсутність фізичної
активності збільшує смертність на 30% або на
720 000 смертей на рік (одна смерть кожні 44
секунди).
Існують докази того, що фізична активність
зменшує ризик зниження когнітивних функцій
у дорослих і літніх людей, при цьому ризик
розвитку деменції у дорослих, які займаються
щоденною фізичною активністю, знижується
на 20-30% 95
. Фізична активність також знижує
ймовірність погіршення когнітивних функцій у
людей похилого віку, які не страждають демен-
цією.
Наглядове дослідження, проведене серед 1740
учасників старше 65 років, показало, що у тих,
хто займався фізкультурою протягом життя три
рази на тиждень або частіше, ризик розвитку
деменції був на 32% нижче.
Чим вище рівень фізичної активності протягом
життя, тим менше шансів появи старечої демен-
ції згодом.
ФІЗИЧНО АКТИВНІ ЛЮДИ ЖИВУТЬ ДОВШЕ
ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ
ПРОТЯГОМ УСЬОГО ЖИТТЯ ЗНИЖУЄ РИЗИК
РОЗВИТКУ ДЕМЕНЦІЇ В СТАРОСТІ

31
Фізична активність позитивно впливає на на-
стрій. З нейробіологічної точки зору це пояс-
нюється наступним чином: будь-який настрій
визначається рівнем нейромедіаторів. Нейро-
медіатори – це хімічні речовини, які передають
сигнали між нейронами або між нейронами і
м'язом, регулюючи роботу організму, зокрема
формуючи почуття і емоції.
Численні дослідження показали, що аеробні
вправи стимулюють вироблення трьох ней-
ромедіаторів, які відіграють важливу роль у
регуляції настрою: серотонін, норадреналін і
дофамін. Під час їх виділення людина відчуває
задоволення, ейфорію, підйом духу. Наприклад,
дофамін виробляється під час занять сексом,
прийому смачної їжі, участі в азартних іграх.
Одне тренування здатне миттєво збільшити
рівень нейромедіаторів і поліпшити настрій,
регулярні заняття забезпечують довгострокове
збільшення кількості нейромедіаторів і форму-
ють позитивний психологічний фон. Люди, які
регулярно займаються спортом зазвичай більш
стабільні психологічно.
Нещодавні дослідження на гризунах підтвер-
дили, що фізичні вправи можуть підвищувати
рівень тестостерону в крові.
Крім того, є докази, що фізичні вправи підвищу-
ють рівень ендорфінів у мозку. Ендорфін – це
гормон, що виробляється мозком, і який часто
називають «природним морфіном». Він має
знеболюючі властивості і дає відчуття ейфорії.
Доведено, зокрема, що ендорфінну систему в
мозку людини активує біг 96
.
Експерименти, проведені на щурах, показали,
що фізична активність змінює будову мозку 97
.
У гризунів, які мали доступ до колеса і могли
вільно бігати по ньому, через деякий час потов-
щувалася кора мозку і посилювалося зростання
кровоносних судин у мозку.
Крім того, в гіпокампі – області мозку, яка відпо-
відає за пам'ять – збільшувалася кількість нових
клітин (нейронів). Сам гіпокамп збільшувався в
обсязі і розмірах.
Нарешті було виявлено, що у щурів, які бігають,
покращується пам'ять. Тварини, вирощені в умо-
вах підвищеної фізичної активності, показували
кращі результати під час досліджень пам'яті –
тестів на проходження лабіринтів, запам'ятову-
вання, розпізнавання.
Нейробіолог Венді Сузукі провела експеримен-
тальне дослідження серед своїх студентів. Вона
розробила авторський курс «Чи можуть фізичні
вправи змінити мозок?», суть якого полягала в
проведенні аеробних тренувань з афірмаціями.
Студенти першої групи займалися під керівниц-
твом Венді раз на тиждень протягом семестру.
Студенти другої групи подібних тренувань не
проводили. Метою експерименту було зрозу-
міти – чи є різниця між двома групами в тестах
на запам'ятовування. Результати тестів не дали
однозначної відповіді щодо поліпшення функції
запам'ятовування, але виявилося, що у «фізкуль-
турної» групи збільшилася швидкість обробки
інформації, зменшився час реакції, збільшилася
концентрація уваги. Таким чином, навіть таке
мінімальне навантаження, як аеробні заняття 1
раз на тиждень, дозволяє отримати помітний
позитивний ефект для мозку.
Шведське дослідження, про яке розповідає
психіатр Андерс Хансен 98
, виявило кореляцію
між інтелектуальними здібностями солдатів і
їхньою фізичною формою. Солдати крутили
педалі велотренажерів, опір на якому постійно
збільшували, після чого вони проходили тести
на IQ. Результати за 26 років спостережень і
більше 1 млн випробовуваних показали, що ті,
хто були більш витривалі на велотренажерах,
набрали більше балів на IQ-тесті, ніж ті солдати,
які були не дуже спортивні.
ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ І МОЗОК:
ТРЕНУВАННЯ ПОКРАЩУЮТЬ НАСТРІЙ,
ПАМ'ЯТЬ І КОНЦЕНТРАЦІЮ УВАГИ
Водночас пари близнюків серед солдатів пока-
зували різні результати в залежності від їхньої
фізичної форми. Близнюк у хорошій формі
зазвичай отримував більше балів за IQ-тест, ніж
його менш спортивний брат. Таким чином, вплив
фактору генетики можна було нівелювати.

32
Переваги від фізичної активності для дорослих та людей похилого віку
Джерело: twitter.com99

35
ВПЛИВ ФІЗИЧНОЇ
АКТИВНОСТІ ТА
ЗАНЯТЬ СПОРТОМ НА
ЕКОНОМІКУ КРАЇН
3.1 3.2
3.4
3.6
3.3
3.5
ЗМІСТ:
Вплив на продуктивність праці,
зайнятість і ВВП
3.1.1 Фізична активність – драйвер
зростання продуктивності праці
3.1.2 Вигоди від збільшення
тривалості життя
3.1.3 Внесок сектора фізичної
активності та аматорського
(масового) спорту у ВВП
3.1.4 Вплив фіз. активності і занять
масовим спортом на економічне
зростання (результати міжнародних
досліджень)
37
37
41
42
44
49
53
55
52
54
Вплив на бюджет.
Економія на лікуванні
захворювань
Вплив фізичної
активності на освіту і
успішність у школі
Вплив на інноваційність та конкурентоспроможність
економіки
Кореляція між
фізичною активністю
і доходами
Вплив на формування
цінностей нації (ЗСЖ
як передумова сталого
розвитку)
35

36
Механізм впливу фізичної активності
та занять спортом на економіку
36
ВПЛИВ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ТА ЗАНЯТЬ СПОРТОМ НА ЕКОНОМІКУ КРАЇН

37
За даними Всесвітньої організації охорони здо-
ров'я, щорічно відсутність фізичної активності
призводить до загибелі до 5 мільйонів осіб 100
в усьому світі та сприяє витратам на охорону
здоров'я, зниженню продуктивності і втратам
економіки.
Фізична активність підвищує продуктивність,
якою б діяльністю не займалася людина.
По-перше, це пов'язано з поліпшенням здоров'я
і, як наслідок, зі зниженням відсутності на ро-
боті у зв'язку з хворобами, поганим фізичним і
психоемоційним самопочуттям.
По-друге, це обумовлено скороченням презен-
теїзму, що значною мірою обумовлено впливом
фізичної активності на психічне здоров'я (спорт
як антидепресант).
Презентеїзм 101
(від англ. Present – бути присут-
нім) – ситуація, у якій працівник проводить на
робочому місці більше часу, ніж це необхідно
або потрібно за умовами трудової угоди. Зазви-
чай мається на увазі поведінка хворого пра-
цівника, який – найчастіше через побоювання
втратити робоче місце – продовжує виходити
на роботу, але з огляду на погане самопочуття
працює менш ефективно, ніж зазвичай. За дея-
кими дослідницькими даними, близько 60% 102
втрат виробництва через хвороби працівників
пов'язані не з їх відсутністю на робочому місці,
а з неефективною присутністю, яка викликана
презентеїзмом.
По-третє, сама по собі фізична активність
підвищує продуктивність у здорових людей: за
рахунок більш сприятливого емоційного фону,
вищої концентрації уваги і стресостійкості, здат-
ності продукувати творчі ідеї та нестандартні
підходи до вирішення завдань.
Дослідження Vitality Group спільно з RAND
Europe 103
показало, що дотримання встанов-
леного ВООЗ мінімального рівня фізичної
активності, збільшує продуктивність праці на
величину еквівалентну 5 робочим дням у році.
Це пов'язано з поліпшенням фізичного і пси-
хічного здоров'я та способу життя (наприклад,
покращенням якості сну) і навіть більшим залу-
ченням до роботи.
Слабке психічне здоров'я співробітників
коштує британським роботодавцям щорічно
42-45 млрд фунтів стерлінгів (59-63 млрд дол.
США), йдеться у дослідженні Deloitte «Mental
health and employers» 104
. Для порівняння, це
майже половина річного ВВП України і 2,2-2,3%
ВВП Великої Британії.
ВПЛИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ,
ЗАЙНЯТІСТЬ І ВВП
3.1.1 ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ – ДРАЙВЕР ЗРОСТАННЯ
ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ
3.1

38
Щорічні витрати британських роботодавців, пов’язані з
поганим психічним здоров’ям співробітників
Джерело: Deloitte «Mental health and employers» 105
Вартість презентеїзму – витрати, пов'язані з
презентеїзмом (визначення див. вище).
Вартість абсентеїзму – витрати, пов'язані з
абсентеїзмом. Абсентеїзм 106
– це явище, проти-
лежне презентеїзму. У сфері трудових відносин
застосовується для позначення явища частої
відсутності працівника на своєму місці, зазвичай
без поважної причини. Наприклад, один день
відсутності через погане самопочуття, але без
відвідування лікаря.
Вартість плинності кадрів 107
– це матеріальні
та нематеріальні витрати, пов'язані з заміною
співробітників, наприклад, компенсація при
звільненні, витрати на пошук кандидатів, час і
гроші для найму нового співробітника, знижен-
ня продуктивності у період пошуку і навчання
нового співробітника.
За даними дослідження Deloitte 108
, протягом
2009-2018 років, у середньому в 11 випадках зі
100, причиною відсутності співробітника на ро-
бочому місці у Великій Британії були проблеми,
пов'язані з психічним здоров'ям: стрес, депресія,
тривога тощо.
Результати емпіричних спостережень (див.
Розділ 2) показують, що якби люди приділяли
більше уваги фізичній активності, багатьох про-
блем, пов'язаних з психічним здоров'ям, зокрема
депресивних розладів, можна було б уникнути
(більш детально див. Розділ 2 цього досліджен-
ня).

39
Кількість пропусків роботи у Великій Британії з причин, пов'язаних із
психічним здоров'ям
Млн днів і % серед усіх причин відсутності на робочому місці
Як видно на графіку, відсоток пропусків у зв'язку
з психоемоційними розладами зростає. Вод-
ночас статистика може бути навіть заниженою,
оскільки деякі працівники можуть не називати
справжню причину відсутності на роботі у зв'яз-
ку з існуючою стигмою щодо «психо-» і поси-
лаються на фізичне нездужання або використо-
вують дні своєї щорічної відпустки. Крім того,
працівники можуть розцінювати деякі прояви
психічного нездоров'я, наприклад, головний
біль, як симптом фізичної хвороби (грип, ГРВІ),
хоча біль може носити виключно психологічний
характер.
Дослідження показують, що багато людей з
повторюваними або тривалими порушеннями
психічного здоров'я можуть продовжувати
ходити на роботу. У такому випадку виникає
презентеїзм – люди знаходяться на робочому
місці, але працюють з набагато нижчою мотива-
цією, ефективністю і продуктивністю.
За оцінками Deloitte 110
, витрати роботодавців
під час презентеїзму більш ніж в три рази пере-
вищують витрати на відсутність співробітника
на роботі.

40
Витрати роботодавців у Великій Британії на презентеїзм і абсентеїзм
У середньому на одного співробітника на рік
Вплив фізичної активності на продуктивність (% втраченого робочого часу)
Джерело: bjsm.bmj.com 112
, розрахунки Ukrainian Institute for the Future

Dopovid sport sayt

Recommended

Recommended

More Related Content

Similar to Dopovid sport sayt

Similar to Dopovid sport sayt (20)

More from UIFuture

More from UIFuture (20)

Dopovid sport sayt