2. Рішення про введення радянських
військ до Афганістану було прийнято
на засідання Політбюро ЦК КПРС
СРСР 12 грудня 1979 р.
3. 25 грудня 1979р. почалося введення радянських
військ на територію Афганістану. Офіційна мета
військ СРСР – недопущення іноземного втручання та
повний політичний контроль над територіє
Афганістану.
4. Воюючі сторони: 1) Війська уряду ДРА (СРСР)
2) Озброєна опозиція (Моджахеди, душмани; США,
Пакистан, європейські країни члени НАТО)
5. До складу радянського контингенту входили: 40-а
армія, 4 дивізії, 5 окремих бригад, 4 окремих полки,
4 полки бойової авіації, 3 вертолітні полки,
трубопровідна бригада та бригада матеріального
забезпечення.
7. 1-й етап: грудень 1979 р. – лютий 1980 р. :
введення військ, розміщення їх по гарнізонам,
охорона різних об’ єктів.
8. 2-й етап: березень 1980р. – квітень 1985 р.: ведення
активних бойових дій, широкомасштабні операції,
реорганізація та укріплення воєнних сил ДРА.
9. 3 етап: травень 1985 р. – грудень 1986 р.: перехід від
активних бойових дій до підтримки військ ДРА авіацією,
артилерією та саперними підрозділами. Радянські
спецпідрозділи вели боротьбу проти поставок зброї
повстанцям з заходу. Повернення 6 полків до СРСР.
10. 4-й етап: січень 1987р. – лютий 1989 р.: участь
військ СРСР в проведенні афганським
керівництвом політики національного
примирення
11. 14 квітня 1988р. за посередництва ООН в Швейцарії міністрами
закордонних справ Афганістана й Пакистана було підписано акт
примирення: СРСР зобов’ язувався вивести свій бойовий контингент за 9
місяців починаючи з 15 травня, США і Пакистан перестати підтримувати
моджахетів.
13. 15 лютого 1989 р. війська СРСР повністю залишили
територію Афганістану. Виводом військ 40-ї армії
керував останній командуючий обмеженим
контингентом генерал – лейтенант Борис Громов.
14. Втрати від війни:
Радянська Армія – 14427 чол. (2000 українці), КДБ – 576 чол., МВС – 28 чол., травмовано
близько 53 тис. чол.
Афганістан – від 1 до 2 млн., але більшість з-них мирні жителі.
США – 18 тис.чол., але дані можуть бути завищеними.
18. Один з наслідків війни: втрата
міжнародного авторитету СРСР та
продовження національної війни в
Афганістані з новою силою.
19. І що найцікавіше: від героїну афганського
виробництва в Росії та Україні щорічно гинуть
вдвічі більше людей, ніж загинуло за всі 10
років афганської війни.
21. На честь воїнів-інтернаціоналістів завжди лунали й будуть лунати пісні
Л.Лещенка, О.Розембаума, які неодноразово підтримували наші
війська в Афганістані.
