Federalisation Seminar in Odessa 30_august-2014

1. Перспективи федералізму/регіоналізму
в Україні: чи врахуємо сучасний
європейський досвід?
Наталя Беліцер,
Інститут демократії імені Пилипа Орлика
Семінар “Федералізація” і право на самовизначення
Одеса, 30 серпня 2014 року

2. Ч. 1. Основні типи державних устроїв
 Традиційно, розрізняють держави унітарні, федеративні та
конфедеративні
 Насправді, в межах цих основних типів державних устроїв
спостерігається значне різноманіття, що віддзеркалює
історичну, етнокультурну, географічну чи ін. специфіку
конкретної країни
 Зокрема, сучасні європейські країни демонструють доволі
широкий спектр ситуацій, коли наявність окремих
етнокультурних спільнот в межах однієї «політичної нації»
змушує центральні уряди шукати правові й інституційні
механізми задоволення їх потреб, спрямованих,
насамперед, на збереження ідентичності та самобутності
 Різні типи й моделі зазвичай вкладаються в широке
поняття «територіального самоврядування» (ТСВ). Серед
них розрізняють 5 основних видів (Стефан Вульф, 2013).

3. ККооннффееддееррааццііїї
 ЦЦее ввіідднноосснноо ннееччииссллеенннніі ффооррммии ддооббррооввііллььннооїї аассооццііааццііїї
ссууввеерреенннниихх ддеерржжаавв,, яяккіі ообб’’єєддннууююттьь ссввооїї рреессууррссии вв ппееввнниихх
ггааллууззяяхх ((ннааппррииккллаадд,, ооббооррооннаа,, ззааккооррддоонннніі ссппррааввии,, ссппііллььннаа
ввааллююттаа)) шшлляяххоомм ппііддппииссаанннняя ддооггооввоорруу,, ааллее ччаассттоо ббеезз ннааддаанннняя
ппооввнноовваажжеенньь ввииккооннааввччооїї ввллааддии уурряяддооввіі ккооннффееддееррааттииввннооггоо
ррііввнняя
 ЦЦііккааввиимм ппррииккллааддоомм ккооннффееддееррааццііїї ббууллоо ммііжжддеерржжааввннее
ообб’’єєддннаанннняя ССееррббііяя ––ЧЧооррннооггооррііяя,, яяккее ппррооііссннууввааллоо ллиишшее 33 ррооккии
((22000033 –– 22000066))
 ННааййввиищщиийй ррііввеенньь ссааммооссттііййннооссттіі ооккррееммиихх ччаассттиинн
ккооннффееддееррааттииввнниихх ддеерржжаавв ррооббииттьь ттааккиийй ууссттрріійй ппррииввааббллииввиимм
ддлляя ддееяяккиихх ссееппааррааттииссттссььккиихх ррееггііоонніівв ((ввккллююччнноо іізз ззооннааммии
ззааммоорроожжеенниихх ккооннффллііккттіівв));; ннааппррииккллаадд,, ййооггоо ппррооппооннууввааллии яякк
ммоожжллииввиийй шшлляяхх ррееііннттееггррааццііїї РРеессппууббллііккии ММооллддооввии

4. Федерації
 На відміну від конфедерацій, держави федеративного
устрою зазвичай мають конституційно закріплену
структуру, згідно з якою вся територія країни поділена
на окремі політичні одиниці, кожна з яких має певні
власні (ексклюзивні) повноваження в законодавчій,
виконавчій та/або судовій сфері, незалежні від
центральної влади
 У конституціях федеративних держав чітко визначено
розподіл повноважень між органами центральної влади
та урядами суб’єктів федерації (штатів, провінцій, земель)
 У різних федеративних державах рівень таких
повноважень може бути суттєво відмінним: наприклад, у
Російській Федерації він максимально обмежений, у той
час як у Бельгії - наближений до конфедеративного

5. «Асиметричний» або обмежений
федералізм (“Federacy”)
 Країни цього типу поєднують певні риси федеральної і
унітарної держави: принаймні одна частина загальної
території має статус автономії, схожий з тим, що існує у
федераціях, в той час як повноваження інших такі ж, як у
територіальних одиниць унітарних країн
 Зазвичай, існування цих автономій гарантовано
загальнонаціональною конституцією
 Такі автономні одиниці часто є батьківщиною етнічної
групи, відмінної від решти населення даної країні,
інколи – це територіями колишніх колоній
 Для України – унітарної держави, до складу якої
входила/входить Автономна Республіка Крим – цей
тип державного устрою є найцікавішим і
найважливішим

6. Основні характеристики і приклади
“псевдо-федерацій”
 «Множинний асиметричний федеративний устрій» є
найбільш доречним рішенням у разі небажання
центрального уряду федералізувати країну в цілому; він
конституційно закріплює широке самоврядування для
певних регіонів, але не вимагає територіального
розділення всієї держави
 Цей підхід іноді застосовують для різних територіальних
утворень, які при тому не обов'язково мають однаковий
статус або рівень компетенції
 Зокрема, в Італії є п'ять регіонів з відмінним (від інших
провінцій, але неоднаковим) автономним статусом
 Приклади автономій у формально унітарних державах –
Аландські острови (Фінляндія), Південний Тіроль (Італія),
Гренландія і Фарерські острови (Данія), Гагаузія (Республіка
Молдова); серед інших називали також Крим (Україна)

7. • Важливо зазначити, що у деяких випадках, територіальні
одиниці зі спеціальним статусом у складі «асиметричних
псевдо-федерацій» мають вищий рівень автономії, ніж
окремі частини “класичних” федеративних держав
• Яскравим прикладом цього є Королівство Данія, територія
якого поділена на 5 “звичайних” регіонів, але до складу
якого входять також дві колишні колонії зі спеціальним
автономним статусом:
• Фарерські острови отримали такий статус (home rule)
у 1948 році, Гренландія – у 1979
• Хоча безпека і закордонні справи віднесені до компетенції
центрального уряду, ці дві автономії мають право
безпосередньої участі у роботі деяких міждержавних
організацій – таких, як Північна Рада (Nordic Council)
• Дія більшості датських законів не розповсюджується
на автономні території
• Кожна з цих автономій має гарантоване представництво
у центральному парламенті (по два депутата).

8. ППооззииттииввнниийй ддооссввіідд ППііввддееннннооггоо ТТііррооллюю
 ЦЦяя ппррооввііннццііяя ІІттааллііїї,, щщоо ммааєє ААввссттррііюю вв яяккооссттіі ккррааїїннии ппооххоодджжеенннняя,, ббууллаа
ссппеерршшуу ссттввооррееннаа ддлляя ззааххииссттуу ммооввнниихх ттаа ккууллььттууррнниихх ппрраавв ппііввддеенннниихх
ттііррооллььцціівв -- їїїї ""ттииттууллььннооїї"" ннііммееццььккооммооввннооїї ббііллььшшооссттіі.. ЗЗ ннииммии ссппііввііссннууююттьь
ддввіі іінншшиихх ммооввнниихх ггррууппии:: ііттааллііййцціівв іі щщее ооддннаа ддуужжее ммааллееннььккаа,, яяккаа
ссккллааддааєєттььссяя зз ммооввцціівв ллааддіінн іі ссяяггааєє ттііллььккии 44%% ввіідд ууссььооггоо ннаассееллеенннняя
 ППррооййшшооввшшии вв ХХХХ ссттооллііттттіі ччеерреезз вваажжккиийй іі ббоолліісснниийй ппееррііоодд ссввііттооввиихх ввііййнн,,
ооккууппааццііїї,, ааннееккссіійй ттаа ааггрреессииввннооггоо ссееппааррааттииззммуу,, ввііддззннааччееннооггоо вв ппееввнниийй
ппееррііоодд ааккттааммии ттееррооррииззммуу,, ссььооггоодднніі ццяя ттееррииттооррііяя ммааєє ввииссооккиийй ррііввеенньь
ссааммоовврряяддуувваанннняя,, ссввіійй ввллаасснниийй ппааррллааммееннтт,, уурряядд іі ппррееззииддееннттаа,, іі
ввииззннааєєттььссяя яякк ""ііссттооррііяя ууссппііххуу"",, щщоо ммоожжее ссллууггууввааттии ммооддееллллюю ддлляя
ввррееггууллюювваанннняя ммііжжееттннііччнниихх ссууппееррееччоокк іі ззааххииссттуу ммооввнниихх ммеенншшиинн
 ВВаажжллиивваа ооссооббллииввііссттьь ааввттооннооммііїї ППііввддееннннооггоо ТТііррооллюю ппоолляяггааєє вв ттооммуу,, щщоо
ййооггоо ссттааттуусс ггааррааннттоовваанноо ннаа ммііжжннааррооддннооммуу ррііввнніі;; ццее ззааккррііппллеенноо уу ссттааттттіі
22 ппеерреегглляяннууттооггоо ккооннссттииттууццііййннооггоо ззааккооннуу

9. ССппееццииффііккаа ППііввддееннннооггоо ТТііррооллюю
 ООссооббллииввиийй ііннттеерреесс яяввлляяююттьь ммееххааннііззммии,, щщоо ззааббееззппееччууююттьь
ггааррааннттооввааннее ппррееддссттааввннииццттввоо ввссііхх ттррььоохх ммооввнниихх ггрруупп вв ііннссттииттууттаахх
ввллааддии –– ззооккррееммаа,, вв ППааррллааммееннттіі,, уурряяддіі ттаа ввссііхх ддеерржжааввнниихх ооррггааннаахх,,
щщоо ддііююттьь уу ппррооввііннццііїї ((ззаа ввиинняяттккоомм ММііннііссттееррссттвваа ооббооррооннии ттаа
ппооллііццііїї))..
 ККоожжнниийй ддеерржжааввнниийй ссллуужжббооввееццьь ммааєє ббууттии ддввооммооввнниимм;; ццее
ппееррееввіірряяююттьь шшлляяххоомм ммооввнниихх ііссппииттіівв,, ппоо ссккллааддаанннніі яяккиихх
ввииддааєєттььссяя ссееррттииффііккаатт.. ЙЙооггоо ппрреедд''яяввллеенннняя єє ооббоовв''яяззккооввиимм ддлляя
ннооввооббррааннцціівв ннаа ссллуужжббуу ттаа ддлляя ппррооссуувваанннняя ппоо ссллуужжббіі ааббоо
ппееррееввееддеенннняя ннаа іінншшуу ппооссааддуу ччии вв іінншшуу ооррггааннііззааццііюю.. ЦЦяя ввииммооггаа
ппоошшииррююєєттььссяя ннаа ввссііхх ппррааццііввннииккіівв,, ввіідд ввооддііїївв ддоо ддииррееккттоорріівв ттаа
ккееррііввннииккіівв ддееппааррттааммееннттіівв,, ппррии ццььооммуу ззаассттооссооввууєєттььссяя ппррииннцциипп
““ччиимм ввиищщее ппооссааддаа,, ттиимм ссккллаадднніішшиийй ііссппиитт””

10. Деволюція влади в унітарних державах
 Деволюція, як і у випадку “асиметричних псевдо-
федерацій”, означає наявність окремих територій з
автономним статусом у формально унітарній державі
 Суттєва відмінність полягає у ступені правового
захисту таких утворень: він є нижчим, оскільки
зазвичай не закріплений в конституції
 Центральна влада у таких випадках просто передає
або делегує частину своїх повноважень відповідним
автономним органам, при тому може їх змінювати
або взагалі відмінити без внесення змін у
конституцію
 Найвідоміший приклад країни з деволюцією влади –
Об’єднане Королівство (Шотландія, Уельс, Північна
Ірландія)

11. Що таке “децентралізація”
 «Децентралізація» - це делегування виконавчих,
адміністративних повноважень місцевим органам влади
відповідно до принципу субсидіарності; цей процес не
потребує конституційних гарантій і не передбачає будь-
яких законодавчих ініціатив
 Принцип ссууббссииддііааррннооссттіі ооззннааччааєє,, щщоо рріішшеенннняя ззааввжжддии
ппооввиинннніі ууххввааллююввааттииссяя ннаа ннааййнниижжччооммуу ммоожжллииввооммуу
ааддммііннііссттррааттииввннооммуу йй ппооллііттииччннооммуу ррііввнніі,, ммааккссииммааллььнноо
ннааббллиижжееннооммуу ддоо ггррооммааддии//ггррооммааддяянн.. ТТееррмміінн
""ссууббссииддііааррннііссттьь"" ппооххооддииттьь зз ііддееїї,, щщоо ццееннттррааллььннаа ввллааддаа
ппооввииннннаа ммааттии ллиишшее ддооппооммііжжннуу ((ссууббссииддііааррннуу)) ффууннккццііюю,,
ввииккооннууююччии ттііллььккии ттіі ззааввддаанннняя,, яяккіі ннее ммоожжууттьь ббууттии ееффееккттииввнноо
ввииккооннаанніі ннаа ббллиижжччооммуу ддоо ппррооббллееммии ааббоо ммііссццееввооммуу ррііввнніі

12. ССппррооттиивв ннааммааггаанннняямм ““ффееддееррааллііззууввааттии””
ууннііттааррнніі ккррааїїннии:: ччооммуу??
 ППррииччииннуу ннееббаажжаанннняя ннааддааввааттии ттееррииттооррііааллььннуу ааввттооннооммііюю
ммеенншшииннаамм,, аа ттааккоожж ссииллььннооггоо ""ііррррааццііооннааллььннооггоо"" ссппррооттииввуу ссаамміійй
ііддееїї ффееддееррааллііззааццііїї вв ЦЦееннттррааллььнніійй ттаа ССххіідднніійй ЄЄввррооппіі ммоожжннаа ззннааййттии вв
ппррааввииллаахх ммііжжннааррооддннооггоо ввииззннаанннняя ннооввиихх ддеерржжаавв,, ззааппрроовваадджжеенниихх
ппіісслляя ррооззппааддуу ССРРССРР іі ЮЮггооссллааввііїї
 ЦЦіі ппррааввииллаа,, ооппррииллююддннеенніі тт.. ззввааннооюю ““ККооммііссіієєюю ББааддііннттеерраа”” 2222 ссііччнняя
11999922,, ббааззууввааллииссяя ннаа ппррииннццииппіі uuttii ppoossssiiddeettiiss ((ззббеерреежжеенннняя ннааяяввннооггоо
ссттааннуу ррееччеейй)) іі ооззннааччааллии,, щщоо ммііжжннаарроодднніі ккооррддооннии ннооввиихх ддеерржжаавв
ввииззннааююттььссяя ттааккииммии,, яяккииммии їїхх ммааллии ффееддееррааллььнніі рреессппууббллііккии ССФФРРЮЮ
іі ССРРССРР
 ТТооббттоо,, вв ммііжжннааррооддннооммуу ввииззннаанннніі ббууллоо ввііддммооввллеенноо ббууддьь--яяккооммуу
ттееррииттооррііааллььннооммуу ууттввооррееннннюю ззіі ссттааттууссоомм нниижжччиимм,, ннііжж ффееддееррааллььннаа
ооддииннииццяя ((ннааппррииккллаадд,, ааввттооннооммннаа рреессппууббллііккаа,, ппррооввііннццііяя,, ккрраайй,,
ооббллаассттьь ттоощщоо))

13. Можливі ннаассллііддккии ппооддааллььшшооггоо ззаассттооссуувваанннняя
““ппррииннццииппуу ккооррддоонніівв”” ББааддііннттеерраа
 ВВ ооддннооммуу зз ааннааллііззіівв ввттііллеенннняя ццььооггоо ппррииннццииппуу ссккааззаанноо:: ““ДДііййсснноо,,
ццее ммоожжее ббууттии ззаассттооссооввааннее ттііллььккии ттаамм,, ддее єє ввннууттрріішшнніі ккооррддооннии ааббоо
ааддммііннііссттррааттииввннее ррооззддііллеенннняя...... ЧЧиимм ббііллььшш ууннііттааррннооюю єє ддеерржжаавваа,
ттиимм ссллааббшшее ппееррееддууммооввии [[їїїї ррооззппааддуу//ррооззддііллеенннняя]]...... ччиимм
ббііллььшш ууссттааллееннииммии єє ппееввнніі ааддммііннііссттррааттииввнніі ккооррддооннии, ттиимм
ссииллььнніішшіі ттааккіі ппееррееддууммооввии””
 ББууллоо ттааккоожж ввііддззннааччеенноо,, щщоо ццее рріішшеенннняя ммааєє ""ввііддшшттооввххннууттии
уурряяддии ккррааїїнн ррееггііооннуу ввіідд ннааддаанннняя ммеенншшииннаамм шшииррооккиихх ппрраавв ммііссццееввооїї
ааввттооннооммііїї ааббоо ззааппрроовваадджжеенннняя ффееддееррааллььнниихх ууссттррооїївв яякк ммееттооддуу
ррееггууллюювваанннняя ммііжжннааццііооннааллььнниихх ввііддннооссиинн.. УУ ррааззіі ггооссттррооїї ккррииззии……
ннааяяввнніі ссууббддеерржжааввнніі уурряяддооввіі ссттррууккттууррии ммоожжууттьь
ррооззгглляяддааттииссяя яякк ттааккіі, щщоо ммааююттьь ппррааввоо ввссттааннооввииттии ссввооюю
ооккррееммуу ддеерржжааввннііссттьь""

14. Регіональна політика Євросоюзу
 Політику регіоналізації Європи як офіційного курсу ЄС зазвичай
пояснюють бажанням досягти більш демократичного
соціального устрою за рахунок:
- загальної децентралізації;
- практичної реалізації принципу субсидіарності (ухвалення
рішень на максимально низькому, наближеному до громади,
рівні);
- надання більших можливостей самоврядування з метою
збереження самобутності населення тих регіонів, жителі яких
мають етнокультурні відмінності від мейнстріму
 Проте, намагання очільників ЄС створити “Європу регіонів” і
водночас, загальну «пан-європейську» ідентичність, пояснюють
також пошуком підтримки для подолання опору урядів
національних держав – членів ЄС – виробленню єдиного курсу,
єдиної політики ЄС як цілісної спільноти в найважливіших
питаннях зовнішньої та внутрішньої політики – безпекової,
оборонної, економічної, екологічної тощо

15. Регіоналізація і сепаратизм
 “Відцентрові” тенденції у деяких країнах ЄС стали
особливо помітними в останні роки
 Наприклад, у Каталонії внаслідок дострокових виборів у
жовтні 2012 року сепаратистські політичні сили вперше
отримали більшість у законодавчому органі провінції
 Важливо, що таку перемогу уможливило об’єднання
зусиль правоцентристського консервативного альянсу
«Конвергенція і союз», очолюваного президентом
Каталонії Артуром Масом, і радикальних націоналістів
лівого флангу (депутати від партії «Республіканські ліві
Каталонії», ще більшими прихильниками незалежності
 Фінансово-економічні й валютні проблеми не були
єдиною причиною спалаху каталонського сепаратизму

16. Додаткові причини зростання
каталонського сепаратизму
 Зростанню напруження між центральним і провінційним урядами
сприяли також події 2009 – 2010 року: новий статут, розроблений і
ухвалений парламентом Каталонії, здобувши широку підтримку
народного референдуму, був фактично знівельований рішенням
Конституційного суду Іспанії; зокрема, залишилася незадоволеною
вимога офіційно визнати каталонців окремою нацією
 «Олії у вогонь» додали у грудні 2012 року наміри центрального
уряду посилити позицій іспанської (кастильської) мови у всіх
провінціях включно з Каталонією
 Мовне питання у Каталонії є надзвичайно чутливим: каталонська –
основа ідентичності і предмет особливої гордості каталонців; будь-
які зазіхання на неї сприймаються дуже гостро
 Бурхлива реакція населення Каталонії призвела до консолідації
парламентської більшості навколо рішення щодо референдуму
про незалежність (2014 рік) – з позицій центрального уряду,
незаконного і неконституційного

17. Шотландський сепаратизм
 Початком політичного процесу відокремлення Шотландії від
Об’єднаного Королівства були регіональні вибори 2007 року, коли
після 8-річного домінування лейбористів, перемогу здобула
націоналістична Шотландська Національна Партія
 У січні 2012 року її лідер, голова шотландського уряду Алекс
Сальмонд, оприлюднив намір провести у 2014 році референдум
про незалежність
 Протягом року точилися інтенсивні консультації і переговори між
Единбургом і Вестмінстером, які завершилися у жовтні
підписанням Девідом Кемероном і Алексом Сальмондом
узгодженого рішення про конкретні деталі проведення такого
референдуму
 Важливо відзначити, що прихильники курсу на незалежність (не
тільки в Шотландії) є водночас палкими прихильниками членства в
ЄС; цей чинник відіграє і відіграватиме важливу роль у розвитку
подальших подій

18. Електоральні уподобання
у субдержавних одиницях країн ЄС
 У сучасних європейських державах цікавим критерієм уявлень
про цінність “суверенізації” є електоральні преференції
населення відповідних територіальних утворень
 Наприклад, у Бельгії (федерація з деякими рисами
конфедерації) виборці зазвичай голосують за партії, що
представляють лише їхні спільноти; прихильники “бельгійської
єдності”, що апелюють і до фламандців, і до валлонців,
отримують значно менше голосів
 У таких країнах, як Швейцарія, Німеччина (а також Канада та
Австралія), загальнонаціональні партії, навпаки, користуються
значно більшою популярністю, ніж регіональні
 Електоральна поведінка жителів Каталонії та Країни Басків
(Іспанія), а також Шотландії (Об’єднане Королівство) схожа з
притаманною бельгійцям, що можна вважати індикатором
рівня “незалежницьких” настроїв або прагнення до реалізації
інших форм самовизначення

19. ВИСНОВКИ
 Сучасні європейські країни, включно з державами – членами
ЄС, демонструють широкий набір типів і моделей державного
адміністративно-територіального устрою (залежно від складу
населення, історичної спадщини та інших причин)
 Детальний аналіз “асиметричних псевдо-федерацій” є особливо
важливим для України , оскільки він спростовує широко
розповсюджене уявлення про те, що “у складі унітарних
держава не може бути окремих автономних утворень – таких,
як АР Крим”, а також містить приклади “внутрішнього
самовизначення” окремих етнокультурних спільнот або
“бездержавних націй”
 Накопичений Європою як позитивний, так і негативний досвід
адміністративно-територіальних реформ і територіального
самоврядування необхідно взяти до уваги в процесі підготовки
подібних реформ і визначення майбутнього статусу Криму у
складі України

20. ЧЧ.. 22.. ППррааввоо ннаа ссааммооввииззннааччеенннняя
ММііжжннааррооддннее ппррааввоо ((11))
 УУ ммііжжннааррооддннооммуу ппррааввіі ппррииннцциипп ссааммооввииззннааччеенннняя яякк ооссннооввооппооллоожжнниийй
ппррииннцциипп ммііжжннаарроодднниихх ввііддннооссиинн ббуувв ввппеерршшее ззааззннааччеенниийй вв ССттааттууттіі ООООНН
11994455 ррооккуу
 ААллее вв ппоояяссннююввааллььнніійй ддооппооввііддіі ббууллоо ппііддккрреессллеенноо,, щщоо ООООНН
ддооттррииммууєєттььссяя ццььооггоо ппррииннццииппуу ттііллььккии ттооддіі,, ккооллии ""ммоовваа ййддее ппрроо ппррааввоо
ннаа ссааммоовврряяддуувваанннняя,, аа ннее ппррааввоо ннаа ввііддооккррееммллеенннняя""
 УУ 11996600 ррооцціі вв ДДееккллааррааццііїї ппрроо ннааддаанннняя ннееззааллеежжннооссттіі ккооллооннііааллььнниимм
ккррааїїннаамм іі ннааррооддаамм іі РРееззооллююццііїї 11551144,, ГГееннееррааллььннаа ААссааммббллееяя ООООНН
ппррооггооллооссииллаа,, щщоо ""ввссіі ннааррооддии ммааююттьь ппррааввоо ннаа ссааммооввииззннааччеенннняя;;
ззааввддяяккии ццььооммуу ппррааввуу,, ввооннии ввііллььнноо ввииззннааччааююттьь ссввіійй ппооллііттииччнниийй
ссттааттуусс””
 ААллее ттаамм жжее ссккааззаанноо:: ""ббууддьь--яяккаа ссппррооббаа,, ссппрряяммооввааннаа ннаа ччаассттккооввее ааббоо
ппооввннее ппоорруушшеенннняя ннааццііооннааллььннооїї єєддннооссттіі іі ттееррииттооррііааллььннооїї ццііллііссннооссттіі
ккррааїїннии єє ннеессууммііссннооюю зз цціілляяммии іі ппррииннццииппааммии ССттааттууттуу ООООНН""

21. ММііжжннааррооддннее ппррааввоо ((22))
 УУ ссппііллььнніійй ССттааттттіі 11 ддввоохх ММііжжннаарроодднниихх ППааккттіівв 11996666 ррооккуу ((ппрроо
ггррооммааддяяннссььккіі іі ппооллііттииччнніі ппрраавваа іі ппрроо ееккооннооммііччнніі,, ссооццііааллььнніі іі
ккууллььттууррнніі ппрраавваа)) ссккааззаанноо,, щщоо ""ввссіі ннааррооддии ммааююттьь ппррааввоо ннаа
ссааммооввииззннааччеенннняя.. ЗЗааввддяяккии ццььооммуу ппррааввуу ввооннии ввііллььнноо
ввииззннааччааююттьь ссввіійй ппооллііттииччнниийй ссттааттуусс іі ввііллььнноо ззддііййссннююююттьь
ссввіійй ееккооннооммііччнниийй,, ссооццііааллььнниийй ттаа ккууллььттууррнниийй ррооззввииттоокк““
 УУ 11997700 ррооцціі,, ДДееккллааррааццііяя ООООНН щщооддоо ппррииннццииппіівв ммііжжннааррооддннооггоо
ппрраавваа ссттооссооввнноо ддрруужжннііхх ссттооссууннккіівв іі ккооооппееррааццііїї ммііжж
ддеерржжааввааммии ввііддппооввіідднноо ддоо ССттааттууттуу ООООНН ппііддттввееррддииллаа
ДДееккллааррааццііюю 11996600 рр..,, ззааллиишшииввшшии ббеезз ззмміінн іі ннааллеежжннооїї ууввааггии ввссіі
ппооппеерреедднніі ппррооттииррііччччяя ттаа ннееввииззннааччееннооссттіі,, ааллее ддооддааввшшии ннооввиийй
вваажжллииввиийй ввиимміірр

22. ММііжжннааррооддннее ппррааввоо ((33))
 ЗЗггіідднноо зз цциимм ддооккууммееннттоомм,, ссааммооввииззннааччеенннняя ввииззннаанноо ввииппррааввддаанниимм уу ттиихх
ввииппааддккаахх,, ккооллии ннааррооддии ""ссттрраажжддааююттьь ввіідд ііннооззееммннооггоо ппооннееввооллеенннняя,,
ддооммііннуувваанннняя ттаа ееккссппллууааттааццііїї"".. ННееззвваажжааююччии ннаа ттааккиийй ддооддааттоокк,, цціієєюю
ддееккллаарраацціієєюю ттааккоожж ппііддккрреессллеенноо,, щщоо ввооннаа ннее ооззннааччааєє ""ввииппррааввддаанннняя ааббоо
ссххввааллеенннняя ббууддьь--яяккиихх ддіійй,, яяккіі ммооггллии бб ррооззччллееннууввааттии ааббоо ппоорруушшииттии
ттееррииттооррііааллььннуу ццііллііссннііссттьь ааббоо ппооллііттииччннуу єєддннііссттьь ссууввеерреенннниихх
ннееззааллеежжнниихх ддеерржжаавв,, яяккіі ддооттррииммууююттььссяя ппррииннццииппуу ррііввнниихх ппрраавв іі
ссааммооввииззннааччеенннняя ннааррооддіівв””
 ППррааввоо ннаа ссааммооввииззннааччеенннняя ппррооггооллоошшууєє ттааккоожж ЗЗааккллююччнниийй ААкктт ГГееллььссііннссььккооїї
ККооннффееррееннццііїї 11997755 ррооккуу.. ППррииннцциипп VVIII ЗЗааккллююччннооггоо ААккттуу ввккллююччааєє ттааккее
ппооллоожжеенннняя:: ""ззггіідднноо ппррииннццииппуу ррііввнниихх ппрраавв іі ссааммооввииззннааччеенннняя ннааррооддіівв,, ввссіі
ннааррооддии ммааююттьь ппррааввоо ввііллььнноо,, ббеезз ззооввнніішшннььооггоо ввттррууччаанннняя,, ввииззннааччааттии,,
яяккщщоо іі ккооллии ввооннии ттооггоо ббаажжааююттьь,, ссввіійй ввннууттрріішшнніійй іі ззооввнніішшнніійй ппооллііттииччнниийй
ссттааттуусс,, іі ззддііййссннююввааттии ссввіійй ппооллііттииччнниийй,, ееккооннооммііччнниийй,, ссооццііааллььнниийй іі
ккууллььттууррнниийй ррооззввииттоокк ттаакк,, яякк ввооннии ссаамміі ттооггоо ббаажжааююттьь""

23. ММііжжннааррооддннее ппррааввоо ((44))
 ТТааккиимм ччиинноомм,, ссааммее ппоонняяттттяя ““ппррааввоо ннаа ссааммооввииззннааччеенннняя”” єє ддооввоолліі
ссууппееррееччллииввиимм;; ппллууттааннииннии ддооддааююттьь ттееррммііннооллооггііччнніі йй ккооннццееппттууааллььнніі
ппррооттииррііччччяя:: ““ннааррооддии””,, ““ннааццііїї”” == ддеерржжааввии ((ЛЛііггаа ННаацціійй,, ООООНН))
 ккооррооттккиийй ааннаалліізз ііссннууююччиихх ддооккууммееннттіівв ммііжжннааррооддннооггоо ппрраавваа ддооззввоолляяєє
ддііййттии ввииссннооввккуу,, щщоо ззааггааллоомм,, ппррааввоо ннаа ссааммооввииззннааччеенннняя ззооввссіімм ннее
ттооттоожжннее ппррааввуу ннаа ввііддооккррееммллеенннняя,, ззааллиишшааююччии ттааккуу ттееооррееттииччннуу
ммоожжллииввііссттьь ттііллььккии ддлляя ооссооббллииввиихх ссииттууаацціійй ттаа ввииппааддккіівв ммаассооввиихх
ббррууттааллььнниихх ппоорруушшеенньь ппрраавв ллююддииннии..
 ППррооттее,, ппррааккттииччннооггоо ввттііллеенннняя ттааккооггоо ппрраавваа,, ппііддттррииммааннооггоо
ммііжжннааррооддннооюю ссппііллььннооттооюю,, ннааввііттьь уу ннааййттяяжжччиихх ввииппааддккаахх ммаассооввиихх
ппоорруушшеенньь ппрраавв ллююддииннии ннаавврряядд ччии ммоожжннаа ззннааййттии ((ддооссииттьь ззввееррннууттииссяя,,
ннааппррииккллаадд,, ддоо ссииттууааццііїї зз ккууррддааммии,, ррооззппооддііллееннииммии ддеерржжааввннииммии
ккооррддооннааммии ммііжж ччооттииррммаа ккррааїїннааммии,, жжооддннаа зз яяккиихх ннее ммааєє ннаамміірруу
ппііддттррииммааттии ссттввоорреенннняя ннееззааллеежжннооїї ккууррддссььккооїї ддеерржжааввии))

24. Реалізація ппрраавваа ннаа ссааммооввииззннааччеенннняя ––
ттррооххии ііссттооррііїї
 ППеерршшаа ппооттуужжннаа ххввиилляя ннааццііооннааллььнниихх ссааммооввииззннааччеенньь
ввііддббууллаассяя ппіісслляя 11--її ССввііттооввооїї ввііййннии ввннаассллііддоокк ррооззппааддуу
ббааггааттооннааццііооннааллььнниихх ііммппеерріійй ((ААввссттрроо--УУггооррссььккооїї,, ООттааммааннссььккооїї,,
РРооссііййссььккооїї))
 ППррееззииддееннтт ССШШАА ВВууддрроо ВВііллььссоонн уу ссввооєєммуу ззввееррннеенннніі ддоо
ККооннггрреессуу вв ттррааввнніі 11991177 ррооккуу ззааяяввиивв:: ““ннааррооддии ттаа ззееммлліі ннее
ппооввиинннніі ббііллььшшее ппееррееддааввааттииссяя ввіідд оодднніієєїї ддеерржжааввии ддоо іінншшооїї яякк
ссттааддаа ттвваарриинн ааббоо ппіішшааккии уу ггрріі””
 РРооззппаадд ііммппеерріійй ппррииззввіівв ддоо ппоояяввии йй ммііжжннааррооддннооггоо ввииззннаанннняя
ннииззккии ннооввиихх ннееззааллеежжнниихх ддеерржжаавв,, ссттввоорреенниихх ннаа ееттннііччнніійй
ооссннооввіі,, ааллее вв яяккиихх ооппииннииллииссяя ееттннііччнніі ммеенншшииннии ввннаассллііддоокк
ррооззббііжжннооссттіі ммііжж ккооррддооннааммии ееттннііччннииммии ттаа ддеерржжааввннииммии

25. ННаассллііддккии 22--її ссввііттооввооїї ввііййннии
 ППооддааллььшшиийй ррооззввииттоокк ррееааллііззааццііїї ппрраавваа ннаа ссааммооввииззннааччеенннняя
ппоовв''яяззаанниийй зз ппррооццеессааммии ддееккооллооннііззааццііїї ппіісслляя ДДррууггооїї ссввііттооввооїї
ввііййннии
 ППррооттяяггоомм ууссььооггоо ппррооццеессуу ддееккооллооннііззааццііїї,, ппррииннцциипп
ссааммооввииззннааччеенннняя ззаассттооссооввууввааввссяя ддоо ввссььооггоо ннаассееллеенннняя ппееввнниихх
ттееррииттоорріійй,, яяккіі ппееррееббууввааллии вв ссттаанніі ""ккллаассииччннооггоо"" ккооллооннііааллііззммуу,,
ттооббттоо,, ггееооггррааффііччнноо ввііддддааллеенниихх ввіідд ппооттуужжнниихх єєввррооппееййссььккиихх
ккррааїїнн--ммееттррооппоолліійй
 ККооррддооннии,, ддооввііллььнноо ннааррііззаанніі ккооллиишшннііммии ккооллооннііааллььннииммии
ааддммііннііссттррааццііяяммии,, ччаассттоо ообб’’єєддннууввааллии ддооссииттьь ввііддмміінннніі ннааррооддии,,
ппллееммееннаа,, ееттннііччнніі ттаа ррееллііггііййнніі ггррууппии,, щщоо ссппррииччиинняяллоо
ттееррииттооррііааллььнніі йй ееттннііччнніі ккооннффллііккттии іі ннааввііттьь ггррооммааддяяннссььккіі ааббоо
ммііжжддеерржжааввнніі ввііййннии

26. ТТррееттяя ххввиилляя ррееааллііззааццііїї ппрраавваа ннаа
ссааммооввииззннааччеенннняя
 ББууллаа ппоовв''яяззааннаа зз ппааддіінннняямм ккооммууннііссттииччннооггоо рреежжииммуу вв ккррааїїннаахх
ЦЦееннттррааллььннооїї ттаа ССххііддннооїї ЄЄввррооппии ттаа ррооззппааддоомм ооссттааннннььооїї
ввееллииччееззннооїї ббааггааттооннааццііооннааллььннооїї ііммппееррііїї –– РРааддяяннссььккооггоо ССооююззуу
 ЛЛееггііттииммннііссттьь ннооввиихх ннееззааллеежжнниихх ддеерржжаавв ппііддттввееррдджжееннаа
ннааццііооннааллььннииммии ррееффееррееннддууммааммии іі ппіісслляя ттооггоо ввииззннааннаа
ссввііттооввиимм ссппііввттооввааррииссттввоомм ((1166 ггрруудднняя 11999911 ррооккуу ЄЄСС ууххввааллиивв
ДДееккллааррааццііюю ппрроо ггооллооввнніі ззаассааддии ввииззннаанннняя ннооввиихх ннееззааллеежжнниихх
ддеерржжаавв уу ССххіідднніійй ЄЄввррооппіі ттаа РРааддяяннссььккооммуу ССооююззіі,, ппооссииллааююччииссьь
ггооллооввнниимм ччиинноомм ссааммее ннаа ззддііййссннеенннняя ппрраавваа ннаа
ссааммооввииззннааччеенннняя))
 РРооззппаадд ЧЧееххооссллооввааччччииннии ннаа ддввіі ооккрреемміі ддеерржжааввии уу 11999933 ррооцціі
ттааккоожж ббуувв ааккттоомм ппооллііттииччннооггоо ссааммооввииззннааччеенннняя ччееххіівв іі ссллооввааккіівв
яякк ооккррееммиихх ннаацціійй

27. ВВииссннооввккии
 ТТааккиимм ччиинноомм,, ссааммее ппоонняяттттяя ““ппррааввоо ннаа ссааммооввииззннааччеенннняя”” єє ддооввоолліі
ссууппееррееччллииввиимм;; ппллууттааннииннии ддооддааююттьь ттееррммііннооллооггііччнніі йй ккооннццееппттууааллььнніі
ппррооттииррііччччяя:: ““ннааррооддии””,, ““ннааццііїї”” = ддеерржжааввии ((ЛЛііггаа ННаацціійй,, ООООНН)),, аа ттааккоожж
ллііннггввііссттииччнніі ппррооббллееммии ((ппееррееккллаадд зз ааннггллііййссььккооїї ))
 ккооррооттккиийй ааннаалліізз ііссннууююччиихх ддооккууммееннттіівв ммііжжннааррооддннооггоо ппрраавваа ддооззввоолляяєє
ддііййттии ввииссннооввккуу,, щщоо ззааггааллоомм,, ппррааввоо ннаа ссааммооввииззннааччеенннняя ззооввссіімм ннее
ооззннааччааєє ппрраавваа ннаа ввііддооккррееммллеенннняя,, ззааллиишшааююччии ттааккуу ттееооррееттииччннуу
ммоожжллииввііссттьь ттііллььккии ддлляя ооссооббллииввиихх ссииттууаацціійй ттаа ввииппааддккіівв ммаассооввиихх
ббррууттааллььнниихх ппоорруушшеенньь ппрраавв ллююддииннии..
 ППррооттее,, ппррааккттииччннооггоо ввттііллеенннняя ттааккооггоо ппрраавваа,, ппііддттррииммааннооггоо
ммііжжннааррооддннооюю ссппііллььннооттооюю,, ннааввііттьь уу ннааййттяяжжччиихх ввииппааддккаахх ммаассооввиихх
ппоорруушшеенньь ппрраавв ллююддииннии ннаавврряядд ччии ммоожжннаа ззннааййттии ((ддооссииттьь ззввееррннууттииссяя,,
ннааппррииккллаадд,, ддоо ссииттууааццііїї зз ккууррддааммии,, ррооззппооддііллееннииммии ддеерржжааввннииммии
ккооррддооннааммии ммііжж ччооттииррммаа ккррааїїннааммии,, жжооддннаа зз яяккиихх ннее ммааєє ннаамміірруу
ппііддттррииммааттии ссттввоорреенннняя ннееззааллеежжннооїї ккууррддссььккооїї ддеерржжааввии))

28. ККрриимм іі ккррииммссььккіі ттааттааррии
 ЗЗггіідднноо зз ннооррммааммии ммііжжннааррооддннооггоо ппрраавваа ттаа
ііссннууююччииммии ппррааккттииккааммии,, ннаассееллеенннняя ККррииммуу ннее
ммоожжее вввваажжааттииссяя ссуубб’’єєккттоомм ппрраавваа ннаа
ссааммооввииззннааччеенннняя
 ППррааввоо ннаа ссааммооввииззннааччеенннняя ннаа ссввооїїйй ііссттооррииччнніійй
ББааттььккііввщщиинніі ммааююттьь ттііллььккии ккррииммссььккіі ттааттааррии яякк
ккоорріінннниийй ннаарроодд ККррииммуу//УУккррааїїннии
 ЦЦее ттввееррдджжеенннняя ббааззууєєттььссяя ннаа ДДееккллааррааццііїї ООООНН ппрроо
ппрраавваа ккоорріінннниихх ннааррооддіівв,, ддее ннииззккаа ссттааттеейй ппрряяммоо
ззааяяввлляяєє ппрроо ттааккее ппррааввоо

29. ССттааттуусс ккооррііннннооггоо ннааррооддуу ддлляя
ккррииммссььккиихх ттааттаарр
 ННееззвваажжааююччии ннаа ссттааттттіі ККооннссттииттууццііїї УУккррааїїннии,, щщоо ммііссттяяттьь ттееррмміінн
““ккоорріінннніі ннааррооддии””,, ззааккооннооддааввччооггоо ззааккррііппллеенннняя ттааккооггоо ссттааттууссуу
ккррииммссььккиихх ттааттаарр ннее ввііддббууввааллооссяя ппррооттяяггоомм ууссььооггоо ппееррііооддуу
ннееззааллеежжннооссттіі УУккррааїїннии
 ТТііллььккии ппіісслляя ааннееккссііїї ККррииммуу РРооссіієєюю,, ВВееррххооввннаа РРааддаа ууххввааллииллаа 2200--ггоо
ббееррееззнняя ППооссттааннооввуу ““ППрроо ЗЗааяяввуу ВВееррххооввннооїї РРааддии УУккррааїїннии щщооддоо
ггааррааннттііїї ппрраавв ккррииммссььккооттааттааррссььккооггоо ннааррооддуу уу ссккллааддіі УУккррааїїннссььккооїї
ДДеерржжааввии””,, ззггіідднноо зз яяккооюю ккррииммссььккиихх ттааттаарр ннаарреешшттіі ввииззннаанноо
ккоорріінннниимм ннааррооддоомм,, ввииззннаанноо ттааккоожж їїхх ппррааввоо ннаа ссааммооввииззннааччеенннняя
 ВВаажжллииввоо ппііддккрреессллииттии,, щщоо ССттааттттяя 4466 ДДееккллааррааццііїї ООООНН ввииззннааєє ззаа
ккооррііннннииммии ннааррооддааммии ппррааввоо ннаа ““ввннууттрріішшннєє”” ссааммооввииззннааччеенннняя,,
яяккее ззддііййссннююєєттььссяя вв ммеежжаахх ііссннууююччиихх ддееммооккррааттииччнниихх ддеерржжаавв

30. ЩЩоо ддааєє ккррииммссььккиимм ттааттаарраамм
ссттааттуусс ккооррііннннооггоо ннааррооддуу
 ВВаажжллииввоо ппііддккрреессллииттии,, щщоо ССттааттттяя 4466 ДДееккллааррааццііїї ООООНН
ввииззннааєє ззаа ккооррііннннииммии ннааррооддааммии ппррааввоо ннаа ““ввннууттрріішшннєє””
ссааммооввииззннааччеенннняя,, яяккее ззддііййссннююєєттььссяя вв ммеежжаахх ііссннууююччиихх
ддееммооккррааттииччнниихх ддеерржжаавв
 ТТааккее ппррааввоо ппееррееддббааччааєє ггааррааннттііїї ззббеерреежжеенннняя ттаа
ррооззввииттккуу ммооввии,, ккууллььттууррии,, ннааццііооннааллььннооїї ііддееннттииччннооссттіі,, аа
ттааккоожж ггааррааннттооввааннее ппррееддссттааввннииццттввоо вв ооррггааннаахх ввллааддии
 ББііллььшшее ттооггоо,, ррееааллііззааццііяя ппрраавваа ннаа ссааммооввииззннааччеенннняя
ппееррееддббааччааєє ммоожжллииввііссттьь ссттввоорреенннняя вв ККррииммуу
ккррииммссььккооттааттааррссььккооїї ннааццііооннааллььнноо--ттееррииттооррііааллььннооїї
ааввттооннооммііїї

31. ДДяяккууюю ззаа ууввааггуу!!
bbeelliittsseerr..nn11@@ggmmaaiill..ccoomm