Дослідження ІМІ щодо порушень прав журналістів під час виборів до Верховної Ради 2014 року

1. СТАН СВОБОДИ СЛОВА
ПІД ЧАС ПАРЛАМЕНТСЬКИХ
ВИБОРІВ 2014
КИЇВ 2014

2. Зміст
Катерина Дякук, Київ: Розслідування «Дзеркала тижня»
стало приводом для тиску на журналіста ....................................................................... 4
Юрій Сегеда, Вінниця: «Блок Петра Порошенка» активно
купував ЗМІ навіть у базовому для президента регіоні ................................................. 8
Богдана Стельмах, Волинь: Маніпуляція громадською думкою у ЗМІ триває ........... 11
Зоя Красовська, Дніпропетровськ: Після виборів «Опозиційний блок»
у ЗМІ змінила «джинса» Арбузова ................................................................................ 14
Михайло Баган, Донецьк: Серед лідерів «джинси» виявилась «Свобода» ................. 17
Юлія Дуб, Ужгород: Рейтинг «джинси» очолили
газети «РІО» та «Новини Закарпаття» ............................................................................ 20
Наталія Виговська, Запоріжжя: Ноу-хау від сайту
«Голос Запорожья» – видалення «джинси» після виборів............................................ 22
Яна Пісарєва, Кіровоград: Унікальне маркування
«Політична реклама. Серія остання. Стор. 1-24» ......................................................... 24
Віктор Волокита, Луганськ: Тиск на журналістів зменшився,
бо їм тепер ніде працювати ............................................................................................ 27
Марина Довженко, Львів: Добродомов використав ZIK.ua
як власний майданчик для «джинси» ............................................................................. 29
Андрій Лохматов, Миколаїв: Порушники прав журналістів почуваються у безпеці .. 32
Юлія Сущенко, Одеса: «Думская.net» зменшила кількість
«джинси», а «Таймер» збільшив ...................................................................................... 34
Олексій Захарченко, Суми: Трендом у ЗМІ на виборах
уже два роки є антиагітація ............................................................................................ 37
Анна Прокаєва, Харків: 95% матеріалів політичної тематики
не були марковані належним чином .............................................................................. 40
Ірина Домащенко, Херсон: Найбільшим порушником
прав журналістів став екс-нардеп Юрій Одарченко ................................................... 42
Надія Бабинська, Чернівці: Зросла кількість судових позовів
проти журналістів з необґрунтованими позовними вимогами .................................... 44
Інститут масової інформації, Київ: Парламентські
вибори-2014 – час, коли джинсували всі ...................................................................... 46
Інститут масової інформації, Моніторинг стану свободи
слова в регіонах. Тенденції під час парламентських виборів-2014 ............................. 48
IMI, Мonitoring of freedom of speech in regions.
Tendencies during Election campaign 2014 ..................................................................... 50
Про авторів ...................................................................................................................... 51

3. 3

4. 4 СТАН СВОБОДИ СЛОВА ПІД ЧАС ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2014
Катерина Дячук, експерт ІМІ з моніторингу
порушень прав журналістів
«Дзеркала тижня» стало
• Акції протесту і надалі залишаються небезпечним місцем роботи
для журналістів у Києві.
• Автору розслідування у «Правдошукачі» загрожує судовий позов
на 100 тис. грн.
• В МВС заявили про розкриття справи про вбивство журналіста
газети «Весті» В’ячеслава Веремія.
У жовтні напередодні парламент-
Київ: Розслідування
приводом для тиску
ських виборів медіа-середовище
жваво обговорювало ситуацію,
пов’язану з політичним тиском на газе-
ту «Дзеркало тижня», яка опублікувала
статтю журналіста Дмитра Менделєєва
«Тінь війни» про продаж зброї та військо-
вого майна держустановами.
Зокрема, розголосу ситуація набула
після того, як з’ясувалося, що Прези-
дент України Петро Порошенко дору-
чив Генеральному прокурору Віталію
Яремі притягнути до відповідальності
Дмитра Менделєєва за статтю. А Дер-
жавний концерн «Укроборонпром» та
Міністерство оборони України подали
позов на «Дзеркало тижня. Україна», ав-
тора тижневика Дмитра Менделєєва та
активіста-волонтера батальйону «Азов»
Світлану Зварич.
Порошенко заявив, що під час його пре-
зидентської каденції ці держвідомства
не продавали зброю на внутрішньому
ринку, і звинуватив видання у порушенні
на журналіста
журналістських стандартів. Пізніше глава
держави назвав нісенітницею новину
про те, що за розслідування, зроблене
Менделєєвим, почнеться прокурорське
переслідування самого журналіста.
У свою чергу, низка медіа-організацій
закликали Порошенка і керівництво
двох вищезгаданих державних структур
провести належне розслідування злов-
живань, викритих журналістами, дати
конкретну та аргументовану відповідь і
відмовитися від прагнення покарати ав-
тора матеріалу та припинити свої наміри
тиснути на свободу слова в Україні.
Інший сусіпільно-важливий випадок, до
якого був закритий доступ журналістів
– це відмова міністра оборони Валерія
Гелетея у присутності представників ЗМІ
відповідати на запитання на засіданні
тимчасової слідчої комісії ВР щодо роз-
слідування подій в Іловайську Донецької
області, посилаючись на секретнісь ма-
теріалів. Хоча, як зазначив голова комі-
сії, народний депутат Андрій Сенченко,

5. 5
члени комісії ще не поставили міністру
оборони жодного запитання.
Акції протесту і надалі
залишаються небезпечним місцем
роботи для журналістів в Україні
У жовтні журналісти зазнали нападів під
час акцій протесту, що проходили під
Адміністрацією Президента та Верхов-
ною Радою. Зокрема, 10 жовтня невідомі
у камуфляжі розбили камеру знімальній
групі програми «Надзвичайні новини» ка-
налу ICTV, а 14 жовтня оператору каналу
«112 Україна» випустили в очі струмінь
газу під час сутичок біля Верховної Ради.
Цього ж дня під час висвітлення сутичок
біля ВР постраждав фотокореспондент
Reuters, якому невідомі розсікли голову.
Декілька місяців поспіль чиниться пси-
хологічний тиск на колектив 5 каналу.
Так, 3 жовтня будівлю заводу «Ленінська
кузня», у якій розташований центральний
офіс 5 каналу, вчергове «замінували». На
той час це вже був 12-ий випадок пові-
домлення про замінування каналу протя-
гом року. Нагадаю, у липні телеканал «мі-
нували» 6 разів, а у вересні – п’ять разів.
У день позачергових парламентських
виборів, 26 жовтня, у Києві було зафік-
совано один випадок порушення прав
журналістів. Зокрема, на окрузі №217,
на виборчій дільниці №800544 голова
ДВК заборонила журналістці Анастасії
Музиченко знімати підрахунок голосів
на планшет та мобільний телефон. На
думку голови ДВК, всі технічні засоби,
з якими працюють представники ЗМІ,
мають бути зареєстровані. Де саме за-
реєстровані, і на підставі якої правової
норми, вона не уточнила.
Також у день голосування у Києві були
виявлені псевдожурналісти, яких го-
лова ДВК пустив після 20 години на
виборчу дільницю №801049 ОВК № 223,
де вкотре змагалися за голоси виборців
Віктор Пилипишин і свободівець Юрій
Левченко.
Протягом жовтня фіксувалися хакерські
атаки на центральні ЗМІ, які унеможли-
влювали їхню роботу. Зокрема, 2 жовтня
сайт ТСН.uа піддався одній з найбільш
потужних DDoS-атак за останні кілька
місяців. При цьому зловмисники активно
поширювали в антиукраїнських групах в
соціальних мережах Twitter і ВКонтакте
заклики допомогти в організації ще більш
масованої DDoS-атаки на ТСН.uа. Крім
того, 13 жовтня хакери зламали акаунт
сайту ТСН.ua в мережі Twitter. А в кінці
жовтня телеканал «1+1» заявив, що ха-
кери перейшли на «вірусну війну» проти
ТСН.ua. Сайт пов’язує хакерські атаки з
публікацією об’єктивних та неупередже-
них новин.
У листопаді, станом на 21 листопада,
значних порушень прав журналістів у Ки-
єві не відбулося. Так, зафіксовано ви-
падки погроз, юридичного тиску.
Зокрема, 15 листопада 5 канал вчерго-
ве «замінували». Як зауважують на теле-
каналі, це вже 13-й випадок «мінування»
за останні шість місяців.
Крім того, про стеження за собою
заявив блогер з Луганська Сергій
Іванов, який публікує на «Українській
правді» викривальні матеріали про при-
значення в Генпрокуратуру людей Вікто-
ра Януковича.
Юридичний тиск було зафіксовано з
боку народного депутата від Партії
регіонів Володимира Олійника. Депутат
подав до суду на газету Юрія Шеляженка
«Правдошукач» і вимагає спростування

6. 6 СТАН СВОБОДИ СЛОВА ПІД ЧАС ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2014
недостовірної інформації та відшкоду-
вання моральної шкоди в сумі 100 тис.
грн. Приводом до позову стала стаття
«Диктаторські закони як джерело соці-
альних потрясінь в Україні», опублікована
в № 8 (70) газети «Правдошукач» за 2014
рік. На думку Олійника, автор цієї статті,
відповідач Альона Палій «довела до відо-
ма читачів явно недостовірну інформацію
про начебто існування прямого зв’язку
між моїми діями (які полягали у здійс-
ненні функцій голови Лічильної комісії
на пленарному засіданні Верховної Ради
України 16.01.2014 р., коли були прийняті
низка законів, пойменованих як «дикта-
торські») та загибеллю громадян».
Цей місяць продемонстрував рівень
національної самосвідомості українських
журналістів, які, намагаючись притри-
муватися толерантного ставлення до
іноземних колег, все-таки звернули увагу
на підозрілих журналістів російського
телеканалу Lifenews і закликали міліцію
перевірити їх документи. Так, 4 листопа-
да українські журналісти під час спілку-
вання з російськими колегами з’ясували,
що у журналістки Lifenews немає при
собі паспорта, хоча знімальна група
працює в Україні вже два місяці. У жур-
налістки було лише посвідчення з пріз-
вищем Євгенія Козловська. Після цього
українські журналісти вирішили виклика-
ти міліцію. У оператора LifeNews був при
собі паспорт, проте там не було міграцій-
ної відмітки. На запитання міліціонерів,
як вона в’їхала в Україну, оператор від-
повіла, що в’їжджала за іншим паспор-
том. Згодом міліція встановила особу
журналістки і відпустили її. Нагадаю, що
російські журналісти прийшли на Май-
дан Незалежності у Києві висвітлювати
анонсований проросійськими силами
«Слов’янський марш», а вищезгаданий
російський телеканал відзначався брех-
ливими сюжетами про події в Україні.
У мережі Youtube 9 листопада з’явився
відеозапис допиту терористами «ДНР»
полоненого журналіста Еспресо TV Єго-
ра Воробйова. На відео – перший допит
«ДНР» після того, як російські солдати
передали журналіста в руки бойови-
ків-сепаратистів. На відео видно, як
терористи б’ють Єгора.
Акт вандалізму на могилі журналіста
Укрінформу Олега Задоянчука, загибло-
го в зоні АТО, стався на початку листопа-
да. Так, невідомі підпалили вінки та хрест
на могилі загиблого на Лук’янівському
військовому кладовищі у Києві.
Міністерство внутрішніх справ заяви-
ло про те, що справу про вбивство
журналіста газети «Весті» В’ячеслава
Веремія – розкрито. Як повідомив 18
листопада на прес-конференції радник
міністра внутрішніх справ Антон Гера-
щенко, особи, які брали участь у побит-
ті, встановлені. «Одного зловмисника
передали під суд. Вся група «тітушок»
вже встановлена. Зібрали їх по вказівці
колишнього керівництва МВС. Одного
зловмисника передали під суд. Вся вина
за вбивство Веремія знаходиться на
руках Захарченка, Дубовика та тих осіб,
яких вони залучили до цього злочину.
Наразі у розшук оголошено 7 осіб», –
зазначив він.
Висновки: Занепокоєння викликають
систематичні спроби перешкоджання
діяльності не просто окремих журналіс-
тів, а загалом популярних ЗМІ – йдеться,
зокрема, про «5 канал» та «1+1», а також
заява журналіста-розслідувача Сергія
Іванова про факти стеження за ним.

7. 7

8. 8 СТАН СВОБОДИ СЛОВА ПІД ЧАС ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2014
Юрій Сегеда, регіональний представник ІМІ
у Вінницькій області, журналіст, письменник,
оглядач обласної газети «Вінничина»
Вінниця: «Блок Петра
Порошенка» активно купував
ЗМІ навіть у базовому
для президента регіоні
• Серед вінницьких ЗМІ лідерами з публікації замовних матеріалів
виявилися газета «33-й канал, а також сайти «ILikeNews» та «ВінницяОК».
• Деякі місцеві ЗМІ почали застосовувати практику маркування
замовних публікацій, однак різні ЗМІ це робили по-різному і не завжди.
• Порівняно з попередніми виборами, на обласних телеканалах стало
менше замовних сюжетів і програм.
Під час весняної президентської
виборчої кампанії серед друкова-
них ЗМІ Вінниччини лідерами за
наявністю немаркованої політичної агіта-
ції були газети «33-й канал» та «Віннич-
чина». А от протягом нещодавніх пар-
ламентських перегонів ситуація в газеті
«Вінниччина» кардинально змінилась –
платні матеріали від суб’єктів виборчого
процесу стали маркувати словами «По-
літична агітація» (наприкінці публікації,
після імені автора).
Натомість газета «33-й канал» так і не по-
ступилась пальмою «джинсової першо-
сті». В одному з номерів цього видання
було зафіксовано 25 немаркованих агіта-
ційних публікацій з явними ознаками за-
мовності. До речі, саме наявність джинси
була одним з аргументів, щоб «люструва-
ти» колишню головну редакторку «Він-
ниччини» (з нею голова облради просто
не продовжив контракт). А газета «33-й
канал» – лідер з джинси – має у своєму
колективі діячів, які позиціонують себе як
люстратори та євромайданівці…
Що стосується інтернет-ЗМІ області, то
під час президентської кампанії серед
лідерів за кількістю джинси були сайти
«Винница. іnfo» та «ВінницяОК». Вони
джинсували переважно на користь Пе-
тра Порошенка, а «Винница. іnfo» ще й
нерідко публікував матеріали з ознаками
замовності, спрямовані проти ВО «Бать-
ківщина» та керівництва й активу облас-
ного осередку цієї політсили.
Під час парламентських перегонів сайт
«ВінницяОК» (цей ресурс пов’язують з
нардепом Олександром Домбровським)
продовжував джинсувати на користь
політсили Петра Порошенка та її висуван-
ців у Вінниці й області (О. Домбровсько-
го, Олексія Порошенка-молодшого, Р.
Демчака…), а от на сайті «Винница. іnfo»
джинси восени значно поменшало. Пов’я-
зано це, очевидно, з тим, що власники
сайту (керівництво компанії «Рост-медіа»)
змінили головного редактора.
Під час цієї виборчої кампанії на деяких
місцевих сайтах біля заголовків матері-

9. 9
алів з піаром політиків та партій деколи
ставились «зашифровані» позначки. На-
приклад, червоні літери «PR» іноді писав
сайт «ILikeNews», хоча значна частина
його публікацій з ознаками замовності
лишається не маркованою; букву «Р» у
червоному прямокутнику ставить іноді
«Винница. іnfo»; значком «П» в синенько-
му кружечку зрідка маркує політрекламу
«ВінницяОК»; словом «реклама» в дуж-
ках після заголовка позначає частину
подібних матеріалів «Винница Daily»…
Серед партій матеріалами із ознака-
ми джинси у вінницьких друкованих та
електронних ЗМІ найбільше відзначили-
ся «Блок Петра Порошенка», «Батьків-
щина», «Опозиційний блок», «Радикальна
Партія Олега Ляшка», «Сильна Україна»,
«Свобода»… Що стосується матеріалів
проти певних партій – так званого «чор-
ного» піару – то тут особливо діставалося
від конкурентів деяким лідерам «звичай-
ного» джинсування – «Радикальній Партії
Олега Ляшка» та «Батьківщині».
У ЗМІ Вінниччини особливо активно роз-
міщувалася джинса на користь висуван-
ців партії «Блок Петра Порошенка» (О.
Домбровського, О. Порошенка, Р. Дем-
чака, В. Мельничука, М. Катеринчука), а
також самовисуванців Петра Юрчишина,
Бориса Максимчука, Оксани Калетник,
Віктора Жеребнюка... Слід також за-
значити, що більшість із них під час цих
перегонів побували і в ролі жертв «чор-
ного» піару.
Обласні телеканали на цей раз джинсу-
вали дещо менше, ніж під час минулих
виборів. Якщо брати до уваги ОДТРК та
канали м. Вінниця, то на них лідером з
джинси був переважно БПП, районні ж
телестудії (переважно приватні) транслю-
вали і замовні сюжети на користь місце-
вих самовисуванців.
Ситуація з ТРК «Вінниччина»
Як цікавий епізод у контексті виборів
можна навести факт, що місцева телера-
діокомпанія «Вінниччина» (яка припинила
мовлення півроку тому через майнові
«розборки» між старими і новими влас-
никами) у жовтні почала була зрідка
знову з’являтися в ефірі. Транслювалися
програми, що не стосуються життя об-
ласті, а в перервах між ними – політре-
клама однієї лише Комуністичної партії
України. Колишній директор каналу
Василь Ковальчук розповів, що «кому-
ністи через Інтернет з Києва запускають
в ефір нашої області програми каналу
«Гамма» та рекламу Компартії, які він-
ничани бачать на ефірному просторі під
емблемою «Вінниччини».
(Більше 10 років тому цей канал пере-
бував у сфері впливу Партії регіонів,
згодом був перепроданий комуністам
(є неофіційна інформація, що канал
просто перейшов від Григорія Калетні-
ка до його сина Ігоря). У лютому цього
року директор каналу В. Ковальчук був
звільнений, приміщення зараз зачине-
не, Ковальчук домагається свого по-
новлення в судах).
Порушення прав журналістів
За звітний період у Вінницькій, Жито-
мирській та Хмельницькій областях було
зафіксовано по одному порушенню прав
журналістів. Одне з них (у Житомирі) не
стосувалося виборчої кампанії.
Так, у Житомирі порушення прав журна-
ліста з категорії «фізична агресія» (напад)
зафіксовано 7 жовтня 2014 року. Скоєне
воно було проти журналістки житомир-
ського видання «20 хвилин» Марії Шом-
ко. Інцидент стався ввечері 7 жовтня на
вул. Піонерській. На журналістку непода-

10. 10 СТАН СВОБОДИ СЛОВА ПІД ЧАС ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2014
лік її дому намагався наїхати невідомий
автомобіль, проте вона встигла відбігти.
Марія Шомко звернулась із заявою до
правоохоронців. Напад вона пов’язує з
професійною діяльністю – з неодноразо-
вими публікаціями про порушення прав
ув’язнених – зокрема, про побиття в’язня
Житомирської колонії № 4.
За заявою журналістки відкрито кри-
мінальне провадження, проте слідство
ускладнює те, що журналістка не встигла
роздивитись ні номер машини, ні облич-
чя того, хто в ній перебував.
У Вінниці порушення прав журналістів з
категорії «фізична агресія» (напад) від-
булося 20 жовтня. Тоді двоє журналістів
написали заяви про перешкоджання
журналістській діяльності, яке чинив кан-
дидат від «Батьківщини» по 17-му округу
Юрій-Януарій Шостак зі своїми однодум-
цями. Інцидент трапився у Вінницькому
прес-клубі під час прес-конференції кан-
дидата по 14-му ВО Віктора Жеребнюка.
Під час прес-конференції до зали увір-
валась група осіб на чолі з Шостаком,
які принесли труну, вінок і транспаран-
ти, кидали яйця та скандували гасла
проти кандидата В. Жеребнюка (нар-
депа, екс-члена фракції ПР). Керівник
прес-клубу і модератор прес-конфе-
ренції Наталя Болховська намагалась
перешкодити внесенню труни, її від-
штовхували та хапали за руки, обзивали
«продажною журналісткою».
Заяви до правоохоронних органів на-
писали Наталя Болховська та редактор
сайту «Винница. Daily» Юрій Басюк, який
теж взяв участь у штовханині (саме той,
що донедавна очолював сайт «Винница.
іnfo» і публікував чимало матеріалів чор-
ного піару проти місцевої «Батьківщини»).
Болховська розповіла, що ходила зніма-
ти побої (синці на руках) і що прокура-
тура порушила справу щодо перешкод-
жання журналістській діяльності.
Слід зазначити, що серед журналістів
та громадських активістів щодо цього
інциденту виникла певна дискусія: одні
звинувачували кандидата Шостака та
його соратників у перешкоджанні журна-
лістській діяльності, інші висловлювали
думку, що перешкоджання «люстрато-
рам» зайти до приміщення прес-клубу
для акції протесту не є журналістською
діяльністю…
У Хмельницькому 20 жовтня відбулося
порушення з категорії «фізична агресія»
(напад на офіс). Невідомі особи розма-
лювали будівлю телеканалу «33 канал»
і пирснули балончиком у бік його генди-
ректора.
За словами генерального директора
ДП ДТА «33 канал» Ігоря Мельничука,
близько 15:20 невідомі особи (деякі з них
були в балаклавах) почали розмальову-
вати приміщення написами «Люстрація»,
«Банду геть» тощо. Коли до них з будівлі
вийшли журналісти і намагались їх зняти
на відео, молодики почали тікати, а один
з них пирснув невідомою речовиною в
бік гендиректора. На місце прибули пра-
воохоронці для документування події.
У «33 каналі» розповіли передісторію
події. Вранці того дня їхня знімальна
група виїхала до с. Лісові Гринівці Хмель-
ницького району, оскільки надійшло
повідомлення, що біля будинку одного
з кандидатів у депутати (Віктора Колі-
щака) збираються підозрілі хлопці, яких
звозять на автобусах. Молодики, які
називали себе люстраторами, були проти
того, що їх знімають телевізійники, і хова-
ли обличчя. Згодом автобуси поїхали до

11. 11
Хмельницького, хлопців висадили побли-
зу будівлі телеканалу, де вони і вчинили
свою акцію.
Висновки: Загалом результати моніто-
рингу діяльності ЗМІ під час парламент-
ських виборів свідчать, що ситуація на
Вінничні є, на жаль, досить типовою
для України – лідери виборчих симпатій
є одночасно лідерами із використання
«джинси». Критичним є також вплив
власників на інформаційну політику
конкретних ЗМІ – ситуація з ТРК «Ві-
нниччина», яка, всупереч очевидним
запитам глядачів, «годувала» їх виключно
рекламою КПУ, є зайвим тому доказом.
Занепокоєння викликають також спроби
фізичного впливу на журналістів – осо-
бливо це стосується випадку з Марією
Шомко у Житомирі.
Богдана Стельмах, регіональний представник
ІМІ у Волинській області, координатор
Волинського прес-клубу, фахівець і тренер
з PR і медіа-комунікацій, розвитку ОГС
Волинь: Маніпуляція
громадською думкою
у ЗМІ триває
• Порівняно з попередніми роками, ситуація з публікацією «джинси»
покращилася – видання почали хоч якось маркувати політичну рекламу.
• ЗМІ практично не публікують об’єктивну виборчу аналітику.
• Районні видання залишають вразливими до тиску місцевої влади.
Як і щоразу в передвиборчий період
(незалежно, вибори якого рівня від-
буваються), шпальти газет і стрічки
новин волинських медіа були перепов-
нені інформацією на політичну тематику.
Більшість із них стосувалися діяльності
кандидатів у депутати (розповіді про біз-
нес, допомогу АТО, зустрічі з виборцями,
життєві історії), їхньої позиції щодо війни і
ЄС, обіцянок розвитку країни з приходом
у ВР тощо. Зовсім мало було новин ней-
тральної тематики і зовсім не було аналі-
тики. Загалом такий жанр як «політична
аналітика» на Волині відсутній (раніше це
намагався робити Володимир Лис, але
нині він уже не працює в журналістиці).
Найбільше інформації стосувалося ді-
яльності уряду і Яценюка, Порошенка,
а також місцевих кандидатів-мажори-
тарників – Ірини Констанкевич, Степана
Івахіва, Ігоря Єремєєва, Романа Іванюка.

12. 12 СТАН СВОБОДИ СЛОВА ПІД ЧАС ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2014
Про «джинсу» і політичну рекламу
З одного боку, засилля політичної ре-
клами – вимушений крок медійників,
оскільки для них – це суттєве джерело
поповнення бюджету, а з іншого – зму-
шування читачів читати те, на що вони не
підписувалися. Окремі друковані видання
зазвичай виходять із ситуації, збільшую-
чи кількість сторінок, однак інтернет-ви-
дання, площа яких необмежена, були аж
надто заполітизованими.
Проте це ще не найбільший недолік. Річ
у тім, що політична реклама в більшості
видань не була маркована, її публікували
під різноманітними тематичними рубри-
ками, як от: «Думки вголос», «Актуаль-
но», «Позиція», «Добра справа», «Благо-
дійність», тощо. Видання із найбільшим
на накладом – громадсько-політична
газета «Волинь-нова» – маркувало ре-
кламні матеріали зірочкою (*), однак і ця
позначка – надзвичайно дрібна, часто
непомітна, а пояснення до неї – надто
малим кеглем. Ще одна з найпоширені-
ших газет – «Вісник і К» – взагалі не мар-
кувала політичну рекламу, хоча в приміт-
ці вказано, що вона має бути позначена
відповідним значком «®».
Волинські видання вдавалися і до інших
маніпуляцій – наприклад, маскували
агітаційні матеріали під «life story», піблі-
кували фото кандидатів у матеріалах про
інших відомих осіб, замовні соціологічні
дані тощо.
Проте варто зазначити, що, порівняно з
попередніми роками, ситуація з розміщен-
ням «джинси» значно покращилася. Зо-
крема, видання почали хоч якось марку-
вати політичну рекламу (раніше і «зірочки»
важко було знайти), а інтернет-видання
«ВолиньPost» стало взірцем маркування
таких матеріалів, оскільки, окрім «зіроч-
ки» біля заголовка, наприкінці публікації
зазначало, що це – «політична реклама».
Про свободу слова
Одним із порушень, яке трапилось у
виборчий період в інформаційній сфері
і стосувалося виборів, стало перешкод-
жання трансляції ефіру каналу «1+1» і
«Нова Волинь» (ОДТРК) кабельним мов-
ником м. Нововолинська «Нововолин-
ське ТТІ». Він належить одному з канди-
датів у депутати від «Радикальної партії
Ляшка» Вікторові Яремі. Однак власник
пояснив цей факт пошкодженням ка-
бельних мереж.
Інший випадок – це відсутність зв’язку із
міським сайтом «0332.ua» упродовж кіль-
кох днів, що було пов’язано з DDoS-ата-
кою мережі Сity Sites.
День виборів
Він був найунікальнішим за всі вибори
часів Незалежності України – жодного
порушення прав журналістів на жодній із
виборчих дільниць. Більше того, в день
голосування загалом було мало пору-
шень, за винятком незначних.
Внутрішньоцехові «розборки»
Відбулося кілька судових засідань Ко-
вельського міськрайонного суду і вже в
листопаді суд поновив Ярослава Гаври-
люка на посаді власкора обласної гро-
мадсько-політичної газети «Волинь-но-
ва». Судовий позов був ініційований
паном Гаврилюком, оскільки він вважав
своє звільнення з посади (скорочення)
незаконним.
У жовтні заяву про припинення своєї
діяльності в цій же газеті написав жур-
наліст Василь Нагорний. Це трапилося

13. 13
відразу після зборів колективу, на яких
головний редактор звинуватив журналіс-
та у відсутності на робочому місці впро-
довж кількох днів після виходу з відпуст-
ки, а також у тому, що той не відповідав
на чисельні телефонні дзвінки. За сло-
вами Василя, він у той час зустрічався з
бійцями 51-ї бригади і проводив журна-
лістське розслідування. Він зазначив, що
не має наміру повертатися в це видання.
Влада і ЗМІ
Незважаючи на очевидні зміни у суспіль-
стві, влада області не лише не оновилася,
а й діє старими перевіреними методами.
Зокрема, 7 листопада сесія Іваничів-
ської районної ради звільнила головного
редактора газети «Колос» Валенитину
Петрощук із займаної посади і доручила
голові райради укласти угоду із працівни-
ком тієї ж газети – Тамарою Гаврилюк.
Оскільки на той час Валентина Петро-
щук перебувала на лікарняному, то угоду
з новим керівником поки не укладали,
проте фактично в газеті стало два редак-
тори. При прийнятті цього рішення думка
колективу взагалі не була взята до уваги.
Крім того, ще в жовтні «нова влада»
змінила і прийняла новий статут видання,
згідно з яким районна газета стала кому-
нальним підприємством «Редакція івани-
чівської районної газети «Колос», а отже
– безпосередньо підпорядкована райраді.
Історія з головним редактором газети
«Колос» розпочалася ще весною цього
року. Весь цей час районна влада шукала
методів впливу на «небажаного» редак-
тора. Тоді ж подібна ситуація склалася і
між ківерцівською владою та головним
редактором газети «Вільним шляхом»,
однак розвитку вона не набула.
Звіт про ситуацію в медіа-просторі
Рівненщини
На Рівненщині у виборчий період було
зафіксовано лише одне порушення,
яке має стосунок до самих виборів –
DDoS-атаку міського сайту 0362.ua
мережі Сity Sites (як і в майже всіх інших
областях України).
На початку листопада голова Здолбунів-
ської РДА звільнив із посади головного
редактора районної газети «Нове життя»
Сергія Кондрачука. На сайті «Здолбунів
sity» вказано, що головний редактор
на той час очолював окружну виборчу
комісію, а також був депутатом райради
від партії УДАР. Сам Сергій Кондрачук
вважає своє звільнення незаконним,
проте оскаржувати дії голови РДА не
має наміру.
Ситуація з політичною «джинсою» в
інтернет-виданнях (друковані не було
змоги відстежувати) теж невтішна, од-
нак не настільки критична, як на Волині.
Окремі видання – «Сайт чесних новин
«ВСЕ», інформаційно-аналітичний пор-
тал «4 влада» – загалом не публікували
замовних політичних матеріалів, а от на
сайті «ОГО» їх було чимало.
Висновки: Попри наявність у вибор-
чому процесі різноманітних політичних
маніпуляцій, волинські ЗМІ намагаються
повідомити читачів, що пропонують їм
не об’єктивні тексти, а політичну рекла-
му. Проте все ще не наважуються пря-
мо вказувати це, завуальовуючи їх під
рубрики «Думки вголос», «Актуально»,
«Позиція», «Добра справа», «Благодій-
ність», тощо. У цьому контексті варто
відзначити ініціативу інтернет-видання
«ВолиньPost», яке найбільш виразно
маркувало «джинсу».

14. 14 СТАН СВОБОДИ СЛОВА ПІД ЧАС ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2014
Зоя Красовська, регіональний представник ІМІ
у Дніпропетровській області, редактор волонтерських
журналістських проектів: вісника «Хроніка» та сайту
відеорепортажів Freednipro.tv
Дніпропетровськ: Після виборів
«Опозиційний блок» у ЗМІ
змінила «джинса» Арбузова
• Через парламентські вибори та військовий конфлікт зросла кількість
порушення прав журналістів, при цьому не всі медійники навіть
розуміють, що їхні права порушують.
• Лідерами «джинси» під час виборів у місцевих ЗМІ виявились
опозиційні партії «Опозиційний блок» та «Сильна Україна».
• Зафіксовані випадки відмови у публікації агітаційних
За період моніторингу в Дніпро-
петровську зафіксовано 6 пору-
шень прав журналістів. Їх кількість
збільшилася порівняно із попереднім
регіональним моніторингом (4 випад-
ки з 1 травня по 14 червня цього року).
Найбільша кількість цих порушень сто-
сується фактів фізичної агресії – пере-
шкоджання діяльності журналістів (5
випадків). Переважна більшість із них
зафіксовані під час парламентських ви-
борів 26 жовтня.
Перешкоджання журналістській
діяльності
Перший випадок зафіксований у Кри-
вому Розі – журналіста не допускали на
засідання окружної виборчої комісії №37.
Раніше спостерігачі зафіксували там
некоректно заповнені бюлетені – на усіх
були проставлені номери однієї дільниці,
хоча загалом їх в окрузі 146. Журналіст
газети «Точка опори» разом із мобіль-
ною групою спостерігачів приїхав на ок-
руг, аби перевірити чи погасила комісія ті
бюлетені, проте члени комісії не допусти-
ли їх на засідання, посилаючись, що воно
нібито відбувається у закритому режимі.
Ще два випадки сталися на виборчому
окрузі №24 у день виборів з одною і тою
самою знімальною групою 11 каналу.
Що примітно, журналісти повідомили
про ці порушення не у день виборів, а
коли прийшли на прес-конференцію ре-
гіонального представника ІМІ, присвяче-
ну результатам моніторингу медіаситуації
в регіоні. Почувши про зафіксовані ви-
падки порушень в Україні та методологію
їх виявлення, оператор телеканалу по-
відомив, що під час виборів вони також
стикалися із подібними випадками. На
одній дільниці їм заборонили проводити
зйомку і, аби не провокувати конфлікт,
вони перейшли на іншу дільницю, де чле-
ни комісії не чинили їм перепон у роботі.
Журналісти також зафіксували випадок,
матеріалів з боку ЗМІ.

15. 15
коли жінка вкинула до урни порожній
аркуш, що могло свідчити, що вона ви-
несла бюлетень із дільниці. Журналісти
підійшли до представників міліції, аби ті
прокоментували їм цей випадок, проте
правоохоронці заборонили їм знімати
себе та відмовилися давати будь-які
коментарі.
Така ситуація свідчить, що регіональні
журналісти не до кінця розуміють свої
права на виборах та не повністю усві-
домлюють важливість повідомляти про
порушення, із якими стикаються. Тому
ІМІ проводить консультації з регіональни-
ми представниками ЗМІ, нагадує їм про
особливості методології порушень. Це
викликало певний інтерес у самих ЗМІ, і
регіонального представника ІМІ запро-
шували на ефіри для популяризації такої
роботи як у день виборів, так і після їх
завершення.
Ще один випадок перешкоджання діяль-
ності ЗМІ був зафіксований 6 листопада.
Журналісти 11 каналу та ICTV прибули
до військової частини у смт. Черкаське
на Дніпропетровщині. За їхньою інфор-
мацією там проводився «день відкритих
дверей» у зв’язку із поверненням части-
ни військових із зони бойових дій. Жур-
налісти пройшли через КПП, де ніхто не
перевіряв їхні документи, а коли почали
знімати, прибіг представник прес-центру
Міноборони та почав забороняти зйомку,
вимагаючи від журналістів письмових
дозволів від міністерства на її проведен-
ня. В той же час інша знімальна група
безперешкодно працювала на тому ж
місці, при чому журналістка цього каналу
зазначила, що вони лише в телефонному
режимі погодили із керівництвом частини
свою зйомку.
11 листопада журналістам перешкоджа-
ли під час зйомки біля Індустріального
районного суду м. Дніпропетровська.
Підсудного,обвинуваченого у ДТП зі
смертельними наслідками, супрово-
джували невідомі особи у камуфляжі із
нашивками МВС. Журналісти підійшли
до них, аби з’ясувати хто вони і з якою
метою перебувають у суді. Тоді один із
чоловіків почав забороняти журналістам
знімати, затуляв об’єктиви та штовхав
камери. Присутні на місці представники
міліції повідомили, що не можуть вста-
новити хто ці люди, хоча визнали, що
вони є співробітники МВС. Невідомі не
надали жодних посвідчень. А в саме
судове засідання не пустили операторів,
не вказавши причини заборони зйомки в
процесі. Представник ІМІ направив запит
до МВС із метою встановити осіб, котрі
перешкоджали роботі журналістів.
Цензура
Виборча кампанія у Дніпропетровську
супроводжувалася гучними заявами про
цензуру незручних ЗМІ. Протягом жовт-
ня «34 канал» двічі повідомив про втру-
чання у їхнє мовлення. Зникнення сигна-
лу та втручання у мовлення відбувалися
синхронно із відключеннями на криво-
різькій ТРК «Рудана». Представники
КРРТ повідомляли, що ці збої зумовлені
технічними причинами. Проте колектив
«34 каналу» заявляв, що бачить винуват-
цем цих подій кандидата в народні депу-
тати Бориса Філатова. Вони зазначили,
ніби команда Філатова тиснула на канал,
добиваючись розміщення агітаційних
роликів кандидата в ефірі.
Як з’ясував регіональний представник
ІМІ, штаб Філатова мав намір подавати
до суду на телеканал, оскільки телеканал
відмовився укласти угоду з кандидатом
на розміщення передвиборчої агітації.
Проте після попередження НТКУ на
адресу «34 каналу» в ефірі телеканалу

16. 16 СТАН СВОБОДИ СЛОВА ПІД ЧАС ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2014
з’явилися ролики Філатова, а його штаб
вирішив не звертатися до суду.
Цей конфлікт мав виразно політичне
підґрунтя, оскільки супроводжувався
низкою заяв «Опозиційного блоку» про
втручання влади в роботу ЗМІ. Як зазна-
чив директор регіонального відділення
КРРТ Кирило Данилов, він вважає по-
ведінку каналу провокативною, оскільки
політичні заяви передували конструк-
тивним крокам з подолання технічних
проблем у мовленні каналу. Канал на 2/3
належить до холдингу Ріната Ахметова,
а на третину є муніципальним. Пред-
ставники команди Філатова у розмові із
представником ІМІ повідомили, що ма-
ють намір з’ясувати наскільки законною
була передача більшості акції структурам
Ахметова. Відповідно цей конфлікт ще
може мати продовження.
Джинса
За результатами моніторингу у дніпропе-
тровських ЗМІ можна сказати, що біль-
шість ЗМІ розміщували політично за-
мовні матеріали в інтересах ледь не усіх
кандидатів та партій. Проте найбільше
таких матеріалів було на підтримку «Опо-
зиційного блоку» та «Сильної України».
Хоча немало було і прихованої реклами
провладних сил – «Блоку Петра Поро-
шенка» та «Народного фронту».
У газетах та на сайтах з’являлися як
марковані, так і не марковані матеріали
із політичною агітацією, що свідчить про
те, що редакції можуть, але не завжди
використовують маркування під час роз-
міщення таких статей та новин.
Найбільше політично замовних матеріа-
лів виходило у газеті «Дніпро Вечірній».
У ній відверто рекламні матеріали не
мали жодних позначок та супроводжу-
валися креативними назвами рубрик від
«правильний вибір» до «несущие свет»
над фотографією однієї із кандидаток.
Після виборів ситуація дещо змінила-
ся, проте джинса не зникла остаточно.
Малий відсоток публікацій із ознаками
політичного замовлення лишився в обох
газетах, обраних ІМІ для моніторингу.
Проте якщо раніше у комунальній газеті
«Вісті Придніпров’я» більше публікацій
стосувалися партій, що брали участь у
виборах, то обидва тижні після виборів у
газеті публікувалися матеріали «експер-
та-фінансиста» Сергія Арбузова. Ці статті
були позначені «зірочкою», а у вихідних
даних вказано, що такі матеріали розмі-
щуються на умовах договорів. Проте для
читача все ж такі публікації виглядають
як редакційні, адже він далеко не завжди
зважає на інформацію у вихідних даних
газети.
«Дніпро Вечірній», який джинсував най-
більше під час виборів, у перший тиж-
день після них не містив жодного матері-
алу з ознаками замовлення. Проте газета
«схудла» на 8 сторінок.
Сайт «Днепропетровская панорама»
був обраний для моніторингу, оскільки
є новим ресурсом на медіаринку. Проте
моніторинг показав, що цей сайт слу-
жить інтересам команди Коломойського.
Герої його публікацій – заступники голови
ОДА та комбати. Часто повідомлення
цього сайту є простим передруком пості
політиків із Фейсбуку.
На сайті 056.ua і після виборів продовжу-
вали розміщувати рекламу партія «Силь-
на Україна» та «Опозиційний блок». Хоча
матеріали ОБ були принаймні частково
марковані. Також на сайті почали тенден-
ційно з’являтися публікації, які популя-
ризують діяльність голови обласної ради

17. 17
Євгена Удода. Це може свідчити про
початок інформаційної кампанії перед
очікуваними місцевими виборами.
Висновки: Порівнюючи з іншими регі-
онами в Україні, дніпропетровські ЗМІ
є більш політично ангажованими, що в
умовах гострого політичного протисто-
яння зумовлює додаткове викривлення
реальності для споживачів інформації.
Прикладом такої ангажованості можуть
слугувати, наприклад, «34 канал» і сайт
«Днепропетровская панорама».
Критично низьким також вбачається
рівень поінформованості самих журна-
лістів про свої права під час здійснення
професійних обов’язків.
Михайло Баган, регіональний представник ІМІ
в Донецькій області, журналіст та репортер «Новости
Донбасса» і «Громадське телебачення Донеччини»
Донецьк: Серед лідерів
«джинси» виявилась
«Свобода»
• Контроль терористів над Донецьком і частиною області призвів до
того, що багато журналістів змушені працювати фактично нелегально.
• Частина ЗМІ перетворилися на пропагандистські рупори терористів.
• У трійку лідерів із публікації «джинси» на Донеччині, окрім «Сильної
України» і «Опозиційного блоку», несподівано увійшла і «Свобода».
Ситуація з медіа в Донецькій області
залишається напруженою, жур-
налісти як і раніше знаходяться в
підвищеній зоні ризику практично на всій
території регіону.
Проте варто відзначити, різке скорочен-
ня кількості зафіксованих фактів агресії
по відношенню до журналістів з боку
сепаратистів і бойовиків в порівнянні з
квітнем-липнем 2014 року. Причиною
цьому, найімовірніше, є те, що більшість
проукраїнськи налаштованих журналістів
змушені були покинути окуповане місто.
Ті ж, хто там залишилися, працюють в
основному «під прикриттям». Також на
зайнятій бойовиками території з’явилися
медіа, які співпрацюють з терористичною
організацією «ДНР».
Свобода слова на окупованій
території
Донецькі журналісти заявляють про те,

18. 18 СТАН СВОБОДИ СЛОВА ПІД ЧАС ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2014
що на окупованій території не існує сво-
боди слова як такої. Власне більшість з
них сходяться на думці, що на території,
зайнятій незаконними збройними форму-
ваннями немає і ЗМІ як таких. Ті ж медіа,
які там працюють, можна розцінювати
виключно як засоби пропаганди.
Важливо відзначити, що під контролем
бойовиків та їх спільників знаходяться
деякі регіональні медіа. Зокрема, об-
ласна телерадіокомпанія «27 канал»
перебуває під контролем збройних
бандформувань з квітня. Тепер вона на-
зивається «Перший республіканський
канал» і є основним рупором пропаган-
ди терористів на території міста. До-
нецьк також завалений пропагандист-
ськими листівками, що видають себе
за газети – такими як «Новоросія». До
всього іншого, деякі формально укра-
їнські ЗМІ продовжують роботу в місті,
проте насправді є помічниками теро-
ристичної організації «ДНР».
Проблема доступу населення до неза-
лежних інформаційних ресурсів сто-
їть надзвичайно гостро. Незаконними
збройними формуваннями блокується
трансляція українських телеканалів
через аналогове і кабельне мовлення,
на окуповані території не надходять
українські газети, блокується робота
небажаних інтернет-сайтів. Фактично
населення, яке проживає на територіях,
зайнятих екстремістськими угрупован-
нями, перебуває у стані інформаційної
блокади і регулярно зазнає впливу масо-
ваної пропаганди.
Варто зауважити, що для контрпропа-
гандистської діяльності віднедавна вико-
ристовується бюлетень «Укрзалізниці»,
який фактично є єдиним друкованим
виданням, яке доставляється на окупо-
вану територію.
Свобода слова на території,
підконтрольній українській владі
На територіях, підконтрольних україн-
ській владі, ситуація зі свободою слова
інша. Перешкоджань роботі ЗМІ з боку
представників офіційної влади не зафік-
совано.
Однак деякі журналісти заявляли про
тиск на них з боку представників укра-
їнських збройних формувань. Зокрема,
дніпропетровським журналістами під час
виконання професійних обов’язків по-
грожував кандидат в нардепи Валентин
Манько та озброєні люди, які супрово-
джували його. Цей випадок стався в день
виборів до Верховної Ради, 26 жовтня,
на 59-й ОВК, у місті Курахово.
Донецькі журналісти зазначають, що
кардинальних змін у роботі ЗМІ, в порів-
нянні з періодом правління Януковича,
не відбулося. Багато медіа залежні від
позиції власника, виходячи з якої і буду-
ють свою редакційну політику.
На загальному тлі, як і раніше, виділя-
ються незалежні медіа. Зокрема, розви-
вається ініціатива «Громадське телеба-
чення Донеччини», яке позиціонує себе
як медіа, яке існує за рахунок пожертв
глядачів.
Джинса в ЗМІ
Ситуація із замовними матеріалами кар-
динально у ЗМІ Донецької в засобах ма-
сової інформації не змінилася. Всього з
1-го жовтня у виданнях Донецької облас-
ті, які моніторились, було зафіксовано 67
матеріалів з ознаками замовлення.
Найбільше в медіа-просторі Донеччини
«джинсував» Сергій Тігіпко та його партія
«Сильна Україна». Було зафіксовано 37

19. 19
матеріалів, які так чи інакше були наці-
лені на створення позитивного іміджу
даної політичної сили. Характерно, що всі
37 матеріалів були опубліковані в інтер-
нет-виданнях. Також варто відзначити,
що Тігіпко більше інших зловживав дум-
кою упереджених експертів.
Крім цього, був зафіксований один мате-
ріал з ознаками замовлення, націлений
на очорнення «Сильної України».
Друге місце серед «джинсовиків» Донеч-
чини зайняв «Опозиційний блок». Колиш-
ні «регіонали» по 5 разів «джинсували» в
інтернет та друкованих виданнях. За-
мовні матеріали від цієї політичної сили
здебільшого висвітлювали передвиборчі
поїздки її членів по регіону та заяви від
«Опозиційного блоку».
Ненабагато від «Опозиційного блоку» від-
стала партія «Свобода». Всього за період
моніторингу було зафіксовано 8 замов-
них матеріалів від цієї політичної сили
в інтернет-виданнях Донецької області.
«Свободівці» зробили упор на заявах
свого лідера Олега Тягнибока, які проте
ніяк не торкалися Донеччини.
5 разів у маріупольській газеті «Приа-
зовский рабочий» публікувалися мате-
ріали з ознаками «джинси» від кандидата
по мажоритарному округу №58 Сергія
Тарути. Варто відзначити, що публікації,
які стосувалися колишнього губернатора
Донецької області, крім «Приазовського
робочого» неодноразово були надруко-
вані і в його агітаційних матеріалах.
Двічі в тому ж «Приазовському робо-
чому» були виявлені замовні матеріали
від маріупольського кандидата Сергія
Малікова, і по одному разу «джинсану-
ли» Сергій Матвієнков, Максим Бородін,
Дмитро Забавін. В останній день агітації
в інтернет-виданні 62.ua був надрукова-
ний матеріал з ознаками замовлення від
партії «Заступ».
Після закінчення виборчої кампанії в
виданнях, які моніторились, був зафіксо-
ваний один матеріал з ознаками замов-
лення від партії «Сильна Україна».
Висновки: Основною проблемою є
відсутність доступу населення окупова-
них районів до об’єктивної інформації.
Фактично єдиною на сьогодні можливіс-
тю отримати альтернативну точку зору
(окрім бюлетеня «Укрзалізниці») став
інтернет, однак бойовики почали блоку-
вати деякі сайти.
Стосовно публікації замовних матеріалів
у ЗМІ, то загалом у регіоні ситуація не
змінилася – несподіванкою стала лише
активність «Свободи».

20. 20 СТАН СВОБОДИ СЛОВА ПІД ЧАС ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2014
Юлія Дуб, регіональний представник ІМІ
в Закарпатській області, координатор
руху «Чесно» та громадської мережі ОПОРА
в Закарпатській області
Ужгород: Рейтинг «джинси»
очолили газети «РІО»
та «Новини Закарпаття»
• Самовисуванець публікував свою джинсу під заголовком
«Закарпатець у парламенті. Віктор Щадей».
• Зафіксовано кілька випадків відмови в отриманні
інформації і один випадок фізичних погроз.
Усі закарпатські медіа належать різ-
ним політичним та бізнесовим групам
впливу, тому журналістські стандар-
ти часто підмінюються політикою або ж по-
требами власника. Як і під час президент-
ської кампанії, на парламентських виборах
закарпатські ЗМІ рясніли матеріалами на
політичні теми – інтерв’ю з кандидатами в
народні депутати, розповіді про їхній жит-
тєвий шлях, заслуги перед народом, добрі
вчинки, роздуми про ситуацію в Україні та
на Закарпатті, ставлення до АТО та ЄС, а
також поливання брудом опонентів.
Якісної політичної аналітики майже не
було. Натомість багато публікували псев-
до-аналітики, що мала відверто замовний
характер і писалася в підтримку одних
кандидатів та проти інших (наприклад, за
С. Ратушняка – газета «РІО», за В.Щадея –
газета «Новини Закарпаття», за Р.Горвата
– сайт «Про Захід», за А.Погорєлова – сайт
«7 днів», за О.Ледиду – сайт «ClipNews»,
проти В.Ковача – газета «Трибуна» і т.д.).
Джинса
Варто зауважити, що усі закарпатські
ЗМІ під час виборчої кампанії зловживали
замовними матеріалами, але лідерами се-
ред друкованої преси стали газети «РІО»
та «Новини Закарпаття». За період з 1 по
26 жовтня в газеті «РІО» (№№40-43) за-
фіксовані 33 матеріали з явними ознака-
ми «джинси», з них 8 на підтримку Сергія
Ратушняка (самовисуванець по 68 окру-
гу), також часто подавалися його комен-
тарі щодо політичної ситуації в країні. За
цей же ж період у газеті «Новини 3акар-
паття» зафіксовано 23 випадки «джинси».
Найбільш виразною була немаркована
реклама Віктора Щадея (самовисуванець
по 68 округу), яка займала в кожному з
чотирьох випусків дві центральні шпальти
і виходила під заголовком «Закарпатець
у парламенті. Віктор Щадей». Тексти, що
публікувалися на цих шпальтах повністю
збігався з інформацією в агітаційній газеті
кандидата. Також у цій газеті часто без
маркування подавали інформацію про
Василя Ковача (самовисуванець по 68
одномандатному виборчому округу).
Серед партій найбільше в закарпатській
пресі «джинсували» такі партії «Народ-
ний фронт», «Блок Петра Порошенка»,
«Свобода», «Батьківщина», «Радикальна
партія Олега Ляшка», «Самопоміч».

21. 21
Серед сайтів найбільше відзначився «Про
захід», адже майже усі «джинсові» мате-
ріали були на підтримку Роберта Горвата
(самовисуванець по 68 округу), Валерія
Пацкана (список БПП) та загалом партії
«Блок Петра Порошенка» (15 матеріалів з
ознаками прихованої політичної реклами).
На сайті «zaholovok.com» було зафіксова-
но 24 «джинсових» матеріали, серед най-
більш цікавих – рубрика «Ранкова кава»,
де розміщувались іміджеві інтерв’ю дея-
ких кандидатів у народні депутати, проте
жодне з них не було марковане як «полі-
тична реклама» чи «іміджевий матеріал».
У післявиборчий період політичної «джин-
си» у цих ЗМІ стало значно менше, але
чітко прослідковується політика власника.
Порушення прав журналістів
За звітний період в Закарпатті було
зафіксовані чотири випадки порушення
прав журналістів:
Цензура, доступ до інформації: обме-
ження доступу до інформації. Під час
висвітлення позачергових виборів до ВР,
23 жовтня 2014 р., на Закарпатті, голова
ОВК №69 Гоменюк Володимир відмовив
Еліні Савицькій (журналісту всеукраїн-
ської газети «Експрес» в Закарпатській
області ) в праві отримати інформацію. А
Сергій Носалюк, член ОВК від ПР, безпід-
ставно звинуватив її у непрофесійності,
принизив та вигнав з приміщення ОВК.
Цензура, доступ до інформації: об-
межили доступ до інформації. На ДВК
№210267 (с.Репинне, Міжгірського р-ну,
Закарпатської обл.), журналісту Всеукра-
їнського громадського видання «Точка
опори» Надії Ваць, члени комісії та, зо-
крема, голова комісії в день виборів, 26
жовтня, відмовлялися показувати про-
токоли вечірнього засідання, які члени
ДВК, порушуючи закон, підписували ще
до підрахунку голосів, а також усі члени
комісії відмовлялися коментувати пору-
шення, які відбувалися на ДВК.
Фізична агресія: погрози, залякування.
Журналістці погрожували, що якщо вона
не припинить задавати запитання, то її
виженуть з дільниці. Морально принижу-
вали через те, що вона фіксувала вибор-
чий процес на дільниці на фото та відео.
Також казали, що нехай краще їде з діль-
ниці, поки з нею чогось не сталося. А коли
підрахунок голосів закінчився і журналіст-
ка вийшла з дільниці, до неї підійшов чо-
ловік у стані алкогольного сп’яніння, який
чекав її під дільницею і почав нецензурно
лаяти. Допоміг журналістці міліціонер,
який супроводжував її до міста Мукачева.
Цензура, доступ до інформації: обме-
жили доступ до інформації. Під час ви-
світлення позачергових виборів до ВР,
26 жовтня 2014 р., на Закарпатті, члени
ОВК №69 відмовилися надати інформа-
цію Еліні Савицькій (журналісту всеукра-
їнської газети «Експрес» в Закарпатській
області) чи вчасно відкрилися всі діль-
ниці на території округу. Але для телека-
налу «М-студіо» пан Гуменюк надав цю
інформацію в сюжеті «Про вибори».
Щодо жодного з цих порушень журна-
лісти не зверталися до правоохоронних
органів, тож ніхто не поніс покарання.
Крім описаних випадків, інших порушень
зафіксовано не було.
Висновки: Особливістю проведення
парламентських виборів на Закарпатті
стала виразна політична ангажованість
місцевих ЗМІ, які переважно «джинсу-
вали» на користь своїх власників чи їхніх
політичних соратників.

22. 22 СТАН СВОБОДИ СЛОВА ПІД ЧАС ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2014
Наталія Виговська, регіональний представник ІМІ
в Запорізькій області, завідувач навчальної
лабораторії інтернет-радіо «Університет» та новітніх медіа
Запорізького Національного університету
Запоріжжя: Ноу-хау від сайту
«Голос Запорожья» – видалення
«джинси» після виборів
• Запорізькі ЗМІ встановили «антирекорд» з публікації
замовних матеріалів.
• 66-75% від загального числа замовних матеріалів на політичну
тематику публікувалися без належного маркування.
• Порушень прав журналістів у період виборчої кампанії не зафіксовано.
Ця передвиборча кампанія, схоже,
побила всі рекорди за кількістю
немаркованої реклами в запорізь-
ких ЗМІ. Вперше за весь період моніто-
рингу саме Запоріжжя стало лідером за
кількістю джинси в медіа: за тиждень до
дня виборів лише у чотирьох ЗМІ – двох
друкованих тижневиках «МІГ» та «Су-
бота плюс» та на сайтах 061.ua і «Голос
Запорожья» – було опубліковано 203
немаркованих матеріали з ознаками
замовності.
Беззаперечним лідером «джинси» на цих
виборах став до цього моменту малові-
домий глава профкому Запорізького за-
лізорудного комбінату (ЗЗРК) Олександр
Григорчук з міста Дніпрорудний. Роз-
мах вражав. ЗЗРК – підприємство, яке,
включаючи Запоріжсталь та Запорізьку
ТЕС, входить в сферу інтересів відомого
бізнесмена Ріната Ахметова. Григорчук
балотувався по 79-му округу (куди вхо-
дить і м. Дніпрорудне). Крім його ма-
сової підтримки і газети, і інтернет-ЗМІ
публікували також багато замовних
матеріалів проти нардепа Володимира
Бандурова, який теж балотувався по 79-
му округу.
Зі значним відривом в трійку лідерів
по «джинсі» також увійшли: молодий
кандидат від «Блока Порошенко» Ігор
Артюшенко, кандидат-самовисуванець
Євген Карташов, який, за неофіційними
даними, теж не обійшовся без підтрим-
ки свого давнього друга – «Запоріжста-
лі». До речі, Карташов програв кан-
дидату від «Блоку Петра Порошенка»,
ректору ЗНУ Миколі Фролову, проти
якого систематично виходили «газе-
ти-одноденки» з публікаціями гостро
негативного характеру.
Газети. На період виборів кількість сто-
рінок у тижневиках збільшилась майже в
двічі: з 48 та 52 сторінок до, мінімум, 68-
76 сторінок/видання. При цьому кількість
маркованої політичної реклами складала
не більше 25-30% від всіх матеріалів,
присвячених передвиборчим перегонам.
В основному, «джинса» публікувалася під

23. 23
рубриками «Політарена», «Конкретно»,
«Политическое мнение». З точки зору
пересічного читача на сторінках було
практично неможливо розрізнити редак-
ційні та замовні матеріали. Матеріали,
присвячені «добрим справам» Олексан-
дра Григорчука, займали, в середньому,
по дві шпальти газети.
Інтернет-ЗМІ. Вперше інтернет-ЗМІ
використовували так активно для роз-
міщення замовних матеріалів. Сайт 061.
ua постив «джинсу» в рубриці «Новини»
без жодних маркувань. Григорчук, Віл-
кул, Тігіпко були частими гостями цього
медіа. Сайт «Голос» був наповнений тим
же контентом, немарковані матеріалів у
них та колег іноді з’являлася з паузою в
кілька хвилин. Григорчук, Вілкул, Тігіпко,
Артюшенко на заключній фазі виборів
– основні герої публікацій. «Голос» публі-
кував всю «джинсу» в рубриці «Статті.
Аналітика». Він же продовжив публікації
і після виборів, коли «джинсовий лідер»
Григорчук виборював свою перемогу на
дільниці. До речі, не виборов: програв з
різницею в 18 голосів.
Цікаво, що одразу після виборів з «Голо-
су…» зникли всі замовні матеріали, які
були опубліковані за період передвибор-
чої кампанії. Частину їх «затерли» навіть
в кеші, але більшість з них можна було
знайти в кеші протягом наступного тиж-
ня після дня виборів.
Аналіз порушень прав журналістів
В період передвиборчої кампанії не було
зафіксовано жодного порушення у від-
ношенні журналістів, пов’язаних саме з
передвиборчим процесом. Єдиний випа-
док, пов’язаний зі ЗМІ, трапився в день
виборів, коли на дільницях з’явилися
«чернігівські журналісти» з невідомою
метою перебування в Запоріжжі.
Два випадки порушень по 171 статті
були зафіксовані поза виборчими пере-
гонами. В суд була доправлена справа
перешкоджання професійній діяльності
журналістів мелітопольської ТРК. А в
жовтні було відкрите кримінальне впро-
вадження по ст. 171 проти представника
кредитної спілки, який напав на знімаль-
ну групу ТРК Алекс.
Ще один випадок нападу на журналіста
був зафіксований в Бердянську: там чи-
новник не погоджувався з тим, що його
зустріч з мешканцями міста будуть зні-
мати. Але в результаті, після штовханини,
зі зйомкою змирився.
Крім того, був зафіксований випадок
DDoS-атаки на сайт 061.ua. Сайт по-
страждав в результаті DDoS-атак на цю
мережу по всій Україні.
Цікавий випадок на ЗОДТРК «Запоріж-
жя» був зафіксований на початку листо-
пада: замість заставки в період перерви
трансляції з’явилося зображення прапо-
ру Новоросії. Керівництво телекомпанії
заявило про провокацію і зовнішнє втру-
чання анонімів.
Висновки: Аналіз замовних публікацій
у запорізьких ЗМІ свідчить, що інтер-
нет-ЗМІ набувають чимраз більшої ваги
– саме там публікується левова частка
замовних матеріалів.