Презентація роботи групи "Громадські простори в історичному ареалі" проектного семінару "Право на місто 2: збереження спадщини та оновлення міст" в рамках Тижня охорони пам'яток у Львові 17-23 квітня 2016 року, організованого Львівською міською радою спільно з Департаментом містобудування та архітектури КМДА, аналітичним центром CEDOS, Центром міської історії Центрально-­Східної Європи, Гуманітарним факультетом Українського католицького університету, Медіа­порталом «Твоє місто», аналітичним інтернет-­журналом Mistosite, ЛКП «Агенція з підготовки подій» за фінансової підтримки Фундації Чарльза Стюарта Мотта та Німецького товариства міжнародної співпраці GIZ

1. ГРОМАДСЬКІ
ПРОСТОРИ В
ІСТОРИЧНОМУ
СЕРЕДОВИЩІ

2. УЧАСНИКИ
ГРУПИ
- Олександр Шутюк
- Юрій Ольхович-Новосадюк
- Рената Ганинець
- Іван Вербицький
- Маркіян Максим’юк
- Модератор: Ірина Янів

3. ГРОМАДСЬКИЙ ПРОСТІР
Громадський простір є:
- Публічним - не приватним
- Інклюзивним - доступним для всіх
- Інтерсуб’єктним - здатним сприяти
незапланованим контактам між людьми
Типи громадського простору:
- багатофункційний
- сервісний
- транзитний
- сакральний

4. СТОРОНИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА КІНЦЕВИЙ
РЕЗУЛЬТАТ ТА “ВУЗЬКІ МІСЦЯ” У
ПРОЦЕСІ ЇХ ВЗАЄМОДІЇ

5. мешканці
- не знають, як впливати на процес, якщо він
почався
- не знають як ініціювати процес
- не знають як лобіювати та відстоювати власні
інтереси
- думають в першу чергу про практичні аспекти
(щоб було тепло, щоб було світло, щоб було
дешево)
- мають обмежені фінансові ресурси
- часто мають обмаль досвіду у питанні
створення і навіть використання громадських
просторів
- важко узгоджують власні інтереси з
інтересами сусідів, підприємців, міської ради
- бояться змін, оскільки не мають інституційної
довіри (до ЛМР та ін.)
- зацікавлений максимально насичено
використовувати простір (втч. громадський)
- зміни схильний впроваджувати швидко, тому
не готовий вести довгі діалоги з іншими
зацікавленими сторонами
- схильний вирішувати питання у непрозорий
спосіб
- якщо його не обмежувати, схильний
поширювати діяльність на якомога ширшу
територію, комерціалізуючи його
- не завжди зацікавлений у високій якості
виконання робіт, надаючи перевагу
здешевленню та прискоренню
бізнес

6. міська влада
- не дуже гнучка у процесі прийняття рішень
- неефективно комунікує із мешканцями
(пасивне інформування через сайт і
оголошення - давно неефективне)
- не має стратегії просторового розвитку,
відповідно не може чітко задавати правила
формування громадських просторів
- не володіє всіма необхідними важелями
впливу на ситуацію, оскільки вони
зосереджені у руках центральної влади
- частково корумпована (дозволи можна купити
чи “залагодити”)
- володіють дуже обмеженими фінансовими
ресурсами
- мають низьку кваліфікацію
- не мають мотивації через низьку заробітну
плату
- не узгоджують між собою плану робіт
комунальні служби

7. КАРТА
ПРОБЛЕМ
ГРОМАДСЬКИХ
ПРОСТОРІВ

8. управління - хто веде контроль за “активностями” у
ГП, хто і як затверджує їх?
- шумові і візуальні “забруднення”
простору
- хто управляє ГП (статус)
- відсутність бази даних ГП
- хто як приймає рішення про створення
ГП
- проблема пам'яті та її форм у ГП
- відсутність історико-архітектурного
опорного плану.
- конфлікт сучасних функцій із нормами
НПБ
- питання меж впливу спонсорів та
меценатів на формування ГП
- ціноутроворення роботи проектантів

9. виконавці та
балансоутри-
мувачі
- старі інженерні мережі та неузгодженість
дій різних комунаьних служб
- невеликі кошти на утримання ГП
- недоступність ГП для маломобільних
груп населення
- вандалізм
- брак добрих підрядників,
некомпетентність та недобросовісність
- відсутність системного розуміння про
приналежність ГП
- надмірна концентрація ГП у центральній
частині міста та їх відсутність у
віддаленіших районах

10. функції ГП
- конфлікт інтересів у питанні функій і
призначення
- комерціалізація
- сакралізація
- джентрифікація
- вузьке функціональне наповнення
(лавочки, фонтани і дитячі майданчики -
єдині елементи ГП)

11. громадська
думка - інституційна недовіра (мешканці не
вірять, що те, що йде від бізнесу чи
влади може бути добрим і протестують
“на всякий випадок”)
- люди бояться змін, тому іноді важко
сприймають незвичні речі у середовищі
та зміну його функцій
- нерозуміння значення і функції ГП та
можливостей, які він дає

12. гармонійність
середовища - сучасні елементи у історичному
середовищі - брак, якість, які принципи
їх привнесення?
- необхідність комплексного дизайну ГП
та..
- ...узгодженість з навколишнім
середовищем
- життєздатність простору (чи він
доцільний саме тут і саме такий, який
його соціальний потенціал)

13. ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ
ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ
ГРОМАДСЬКИХ
ПРОСТОРІВ У
ІСТОРИЧНОМУ
СЕРЕДОВИЩІ

14. ПРИНЦИПИ
● багатофункційність: націленість на
використання простору максимальною кількістю
різних груп населення; баланс обов'язкової та
необов'язкової діяльності;
● індивідуальність простору;
● актуальність;
● сталість;
● інтегрованість: гармонійне поєднання з іншими
просторами та середовищами (аналіз історичного
середовища);
● збалансованість дизайну.
● Доступність: незалежно від соціального статусу,
статі. віку, а також відкриті для маломобільих
груп населення, у різну погоду та пори року;
● екологічність: використання екологічних
матеріалів;
● партисипативність: активне інформування,
залучення, навчання, врахування ідей у
кінцевому проекті;
● безпека: контрольованість;
● комфорт: зручність, масштабність до людини,
зрозумілість геометрії;

15. ПРОЕКТИ

16. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ
● ПОЛОЖЕННЯ ПРО ГРОМАДСЬКІ
ПРОСТОРИ - визначення громадських
просторів, порядок внесення змін та
створення, порядок залучення
заінтересованих сторін, перелік НПА які
регулюють ГП, порядок узгодження робіт
служб у ГП. Розробити графічний додаток
та нанести на карту ГП Львова.
● СТВОРЕННЯ ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ для
всіх, хто бажає ініціювати процес
створення чи ревіталізації громадського
простору - до кого звертатись, як оформити
ідею, який порядок затвердження та
реалізації, графічний додаток.
● ЗАТВЕРДЖЕННІ НА ДЕРЖАВНОМУ
РІВНІ ПОНЯТТЯ “ГРОМАДСЬКИЙ
ПРОСТІР” та положення про нього після
апробації на місцевому рівні та внесення
необхідних змін.
● у БЮДЖЕТИ створення публічних
просторів включати кошти на процес
залучення мешканців, роботу незалежних
модераторів, інформування мешканців.
● створити посаду ГОЛОВНОГО
САДІВНИКА ЛЬВОВА.

17. ЗАХОДИ
● СИМПОЗІУМ проектантів, девелоперів та
управлінців на тему ціноутворення у
проектуванні міського простору (державне
замовлення) і подолання корупційної
складової пов'язаної з проектуванням та
будівництвом.
● ІНФОРМАЦІЙНА КАМПАНІЯ для
мешканців про те, чому важливо
залучатися до створення громадських
просторів, що таке громадські простори,
якими вони мають і можуть бути, якими
можуть бути альтернативні форми пам'яті
окрім пам’ятників - буклети, сіті-лайти,
довідники
● регулярні ВУЛИЧНІ ВИСТАВКИ про
сучасні елементи в історичному середовищі
європейських міст і про публічні простори
в світі.
● ПРОГРАМА “МИСТЕЦТВО В
ГРОМАДСЬКОМУ ПРОСТОРІ” з
залучення митців до інтервенцій в
громадський простір, які
продемонстрували би альтернативні
можливості використання громадських
просторів.