1. Секція: Гуманітарні читання
Мілянець М.В., студентка
Львівський державний університет фізичної культури ім. Івана
Боберського
Науковий керівник: Павленчик А. О., доц., к.е.н.
«Туристичні потоки України та перспективи їх розвитку:
регіональний аспект»
Анотація. Розглянуто проблему регіонального розвитку туристичних
потоків України, у нерозривному зв’язку з їх реальним станом. З’ясовано
основні аспекти розвитку іноземного туризму за основними видами туризму в
Україні у 2015 році, у порівнянні з виїзним туризмом.
Ключові слова: туризм, туристичні потоки, види туризму, рекреація.
Вступ. Порівняльна характеристика в’їзного та виїзного туризму є доволі
важливою складовою повноцінної оцінки туризму, як виду діяльності, адже в
Україні між цими видами туристичних напрямків неабияка прірва.
Дослідженнями питань розвитку туристичної галузі в Україні займаються
багато вітчизняних учених, зокрема, Г. В. Балабанов, О. Г. Милашко,
М. П. Лукашевич, М. П. Мальська, Д. М. Стеченко та ін. Проте, на нашу думку,
ще недостатньо вивченими залишаються проблеми й перспективи розвитку
туристичних потоків у розрізі регіонів, збільшення частки в’їзних туристів на
ринку туристичних послуг та інтенсивний розвиток туристичного бренду
України на світовій арені.
Мета та завдання дослідження: Дослідити й проаналізувати
регіональний в’їзний та виїзний туризм і охарактеризувати основні тренди
туристичних потоків України за видами туризму.
Матеріал та методи дослідження: У процесі дослідження
використовувалися монографічний, економіко-статистичний, порівняння,
аналіз, спостереження та ін. наукові методи. Інформаційною базою стали
програми, аналітичні й статистичні матеріали Державної служби статистики
України, наукові публікації, інформація всесвітньої комп’ютерної мережі
Internet та матеріали власних досліджень автора.
Туристичний потік динамічний і безперервний процес який
характеризується обсягами туристів, тривалістю їх подорожей, напрямами,
джерелами формування і локалізації, спеціалізацією та іншими ознаками.
Найважливішими показниками туристичних потоків є кількість прибуттів
(вибуттів) і тривалість перебування. Під кількістю прибуттів (вибуттів)
розуміють кількість зареєстрованих туристів, що прибули в ту чи іншу країну
(чи вибули з неї) за визначений період часу, переважно календарний рік [4, с.
24].
Іноземний туризм у багатьох країнах світу, це галузь яка активно працює
на скарбницю та імідж держави, є однією із найважливіших категорій експорту

2. послуг, а часто і головним джерелом валютних надходжень та створення
додаткових робочих місць. Цього не можна стверджувати по відношенню до
нашої держави. Згідно з даними Всесвітньої туристичної організації, за
доходами від іноземного туризму Україна посідає останнє місце серед 30
основних європейських країн, і це при тому, що в’їзний туризм офіційно
визнається пріоритетним видом туризму для нашої країни. Проте іноземний
в’їзний туризм в Україні, особливо на сучасному етапі знаходиться на надто
низькому рівні (табл. 1).
Таблиця 1.
Розподіл в’їзних туристів України за метою поїздки у 2015 р.*
Регіони
Кількість туристів за метою поїздки, осіб Питома вага
регіону в
загальноукраї
нському
потоці, %
службова відпочинок лікування
спеціальний
туризм
інші
Центральний - 43 - - - 0,3
Північний 2034 6455 18 81 65 59,5
Західний - 2282 2409 - - 32,2
Східний - 6 - - - 0,0
Південний 161 996 - - - 8,0
Разом по країні 2195 9782 2427 81 65 100,0
* - дані Державної служби статистики України [5]
Аналіз даних табл. 1. свідчить, що іноземці надають перевагу подорожам
на відпочинок та дозвілля, що становить 67,2 % від усіх в’їздів. Лише 16,7%
в’їзних туристів подорожують з метою лікування і 15,1 % туристів –
приїжджають в Україну в бізнесових справах. Щодо географічного розподілу
в’їзних туристичних потоків, то лідером тут виявився північний регіон
держави, де зареєстровано більше половини в’їзних туристів. Очевидним є
факт, що північ України не відзначається наявністю великої кількості
рекреаційних туристських привабливостей, тому можемо припустити, що така
кількість прибуттів пов’язана з особливостями обліку кількості прибуттів,
тобто в’їздів туристів у країну. А саме, значна кількість туристів прилітає в
Україну на відпочинок в аеропорт м. Київ і лише потім внутрішнім
транспортом доїжджає до місць рекреації.
Найбільше іноземці відвідують Північний регіон, вагому частку в якому
становить столиця України – м. Київ. Найменше подорожують у східний регіон,
що становить лише 0,04% від загальної кількості осіб за регіонами. Причиною
цього є нестабільна політична ситуація на сході України. Завдяки позитивному
туристичному іміджу та близькості розташування біля країн Європи
привабливим для туристів є західний регіон, частка в’їздних до якого на 27,3
пункти є меншою порівняно із часткою північного регіону.
Частка центрального регіону становить лище 0,30%, іноземці відвідують
цей регіон лише з лікувальною метою, завдяки цілющим водо-кліматичним та
лісовим ресурсам. Південний регіон займає третє місце, за потоками іноземних
туристів завдяки Одеській області та її привабливому приморському

3. розташуванню. Слід зауважити що у 2015 р. зовсім є відсутнім такий напрямок
в’їздного туризму як «спортивний туризм».
На відміну від «імпорту» туристів так званий «експорт» їх з України є
досить активним і характеризується наступними даними (табл. 2).
Таблиця 2.
Розподіл виїзних туристів із України за метою поїздки у 2015 р.*
Регіони
Кількість туристів за метою поїздки, ос.
Питома вага
регіону в
загальноукраїн-
ському потоці,
%
службова
відпочинок
лікування
спортивнийтуризм
спеціальний
туризм
інші
Центральний 75 27242 55 19 - 39 1,8
Північний 65954 1182241 933 845 968 82608 89,0
Західний 920 79277 89 - - 1237 5,4
Східний 71 13325 26 48 39 - 0,9
Південний 1885 40335 94 60 - 251 2,8
Разом по
країні
68905 1342420 1197 972 1007 84135 100,0
* - дані Державної служби статистики України [5]
Аналіз табл. 2 свідчить, що в 2015 р. на відміну від в’їзного туризму
показники виїзного є значно масштабнішими. Зокрема, співвідношення
вїжджаючих туристів до виїжджаючих становить близько 1:10, причому
структура за цілями поїздок приблизно однакова. Так, із рекреаційними цілями
у 2015 р. виїжджало з України 89,6% подорожуючих, службовими – 4,6% а з
іншими цілями – 5,8 %.
Що стосується розподілу туристичних потоків за географічним
розташуванням місця від’їзду, то тут як і з в’їздними потоками лідирують
поїздки жителів Північного регіону – 89,0% від загальної кількості подорожей
із України. Найменше відвідували закордонні країни, з туристичною метою
жителі Східного регіону, що склало лише 0,9%.
Висновки. Аналіз в’їзних та виїзних туристичних потоків України у
2015 р. свідчить про тенденційність до значного зменшення туристичної
пропозиції поряд з відносною сталістю попиту на виїзний туризм. Іноземці все
рідше відвідують Україну з туристичною метою. Основною причиною є
нестабільна політична та економічна ситуація в країні, яка не дає гарантій
безпечного відпочинку іноземним туристам. Тому важливим є подолання будь-
яких конфліктів та урівноваження економічного стану України.
Важливим є також розвиток позитивного туристичного іміджу країни,
зокрема туристичного брендингу, основними завданнями якого є: зростання
кількості туристів у порівнянні з попередніми періодами, зростанні кількості
повторних відвідувань, зростання інвестицій в індустрію гостинності в цілому
та зростання кількості позитивних публікацій і згадок про Україну як про
туристичний напрямок.

4. Перспективами подальших досліджень є: дослідження впливу
різноманітних факторів на вибір виду туризму іноземцями для відвідин в
Україну та спостереження за динамікою розвитку виїзних подорожей. Новою
тенденцією має стати також мода на внутрішній туризм.
Список використаної літератури :
1. Лукашевич М.П. Соціологія туризму : Підручник / М.П. Лукашевич, С.М.
Мошак, Ф.Ф. Шандор. – К. : Знання, 2015. – 303 с.
2. Милашко О.Г. Статистика туризму : Навчальний посібник. – Одеса : ОДЕУ,
ротапринт, 2010. – 168 с.
3. Міжнародний туризм і сфера послуг : підручник. / М. П. Мальська,
Н. В. Антонюк. – К., 2008. – 661 с.
4. Управління регіональним розвитком туризму : навчальний посібник / Д.М.
Стеченко, І.В. Безуглий, Н.П. Турло, С.М. Мархонос ; за ред. Д.М.
Стеченка. – К. : Знання, 2012. – 455 с.
5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua