3. Час – це невід’ємна частина
нашого життя. Основним
атрибутом часу є годинник.
4. Ще в стародавні часи люди
вміли визначати час,
дивлячись на зірки, яскравим
прикладом цього є створений
ними сонячний годинник
5.
6. У
2010 році в
Макіївці на
Донеччині
встановлено
унікальний,
найбільший на
території України (і
СНД) сонячний
годинник — його
діаметр 16 м, а вага
гномона 500 кг.
Скульптор
хронометра-гіганта
— Микола
Загрібний
7. Близько 2000 років тому
людина винайшла ще
один вид годинників
-пісочні. Вони складалися
із двох порожнистих
скляних посудин,
сполучених так, що пісок
міг пересипатися з однієї
до іншої. Верхня
посудина була наповнена
піском у такій кількості,
що він висипався в отвір
протягом години.
8.
9. З плином часу наші предки винайшли також
місячний, водяний, масляний та свічковий
годинники. Їх використовували аж до XVIII ст. З
приходом технічного прогресу виробництво
годинників почало стрімко розвиватися. Перший
механічний годинник був винайдений ще в 1470
році. Ця модель годинника працювала від енергії
пружини і механізму для запуску пристрою. Пізніше,
в середині ХІХ ст., новим кроком в розвитку
годинників став розвиток хрономентрів,
годинникових механізмів, які дозволяли проводити
точне вимірювання проміжків часу.
10. Водяний
годинник
(клепси́дра або
гідроло́гіум) —
прилад для
вимірювання
проміжків часу,
принцип дії якого
ґрунтується на
витіканні води з
посудини. Водяний
годинник відомий з
часів ассирійців і
вавилонян та
Стародавнього
Єгипту.
11. У
греків і римлян були поширені водяні годинники
простої конструкції - наприклад, ними
вимірювалася тривалість виступів ораторів у суді.
Першим водяний годинник встанов у Римі Сціпіон
Назика (157 р. до н.е.). Водяний годинник Помпея
славився прикрасами з золота та дорогоцінних
каменів. У VI ст. славились механізми Боеція, які
він створив для Теодориха. Надалі
розповсюдження цих годинників уже не таке
поширене - папа Павло I послав Піпіну Короткому
водяний годинник, як велику рідкість. Гарун альРашид прислав Карлу Великому в Ахен (809) дуже
складний водяний годинник. В кінці X ст.
прославився своїми механізмами Герберт (папа
Сильвестр II).
Відомий водяний годинник Оронтія Фінея і Кірхера,
робота якого базується на принципі сифона.
Математики пізніших часів - Галілей, Варіньон,
Бернуллі розв'язували задачі стосовно роботи
водяних годинників.
12. Клепсидра
(з
грецької викрадач
води) - прилад
для
вимірювання
часу у вигляді
посудини, з
якої вода
краплями
витікає в іншу
посудину, де
рівень води
показує час.
Різновид
водяного
годинника.
13.
Клепсидра: а —
зовнішній вигляд; б —
розріз; 1 — трубка
подачі води зі
стороннього джерела;
2 — фігура, з очей
якої вода крапля за
краплею рівномірно
подається по трубці 3
в резервуар 4; 5 —
пробка з фігурою 6,
яка показує паличкою
час на циліндричному
циферблаті 7; 8 —
трубка сифона, по
якій в кінці доби вода
витікає з наповненого
резервуара 4,
повертаючи циліндр 7
навколо вертикальної
вісі на 1/365 частину
кола.
14. Мистецтвознавці
вважають, що
виявили одну з
перших у світі
картин, на якій
зображено
годинник. Зараз
лондонський
Музей науки
проводить
дослідження
полотна 450річної давнини
18.
А́томний годи́нник (квантовий
годинник), пристрій для
вимірювання часу, що
використовує в якості стандарту
частоту електронного переходу
між енергетичними рівнями в
атомах.
Роль «маятника» у ньому
відіграють атоми. Частота
випромінювання атомів при
переході їх з одного
енергетичного рівня на інший
регулює хід атомного годинника.
Ця частота настільки стабільна,
що атомний годинник дозволяє
вимірювати час точніше, ніж
астрономічні методи.
19.
20.
У 1967 р. у бюро
мір і ваг (BIPM,
Bureau
International des
Poids et Mesures)
був прийнятий
цезієвий (Cs133)
еталон часу:
секундою
називається
інтервал між 9 192
631 770
міжрівневими
переходами
атома Cs133
(цезій-133).
