1. Проект
З А К О Н У К Р А Ї Н И
ПРО ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АУДИТ
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності
у сфері енергетичного аудиту та спрямований на створення системи
незалежного енергетичного аудиту.
Метою цього Закону є запровадження системи більш раціонального
використання паливно-енергетичних ресурсів, розвиток економічної
конкуренції і підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання та
споживачів паливно-енергетичних ресурсів, захист їхніх інтересів, а також
забезпечення реалізації державної політики у сфері енергоефективності та
енергозбереження.
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних понять
1.1.У цьому Законі поняття вживаються в такому значенні:
1.1.1. енергетичний аудит (енергоаудит, енергетичне обстеження) - вид
діяльності, спрямований на визначення шляхів та впровадження механізмів
раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів (далі – ПЕР)
суб’єктами господарювання та споживачами ПЕР, який полягає у проведенні
енерготехнологічної та техніко-економічної експертизи, запровадженні
систематичного ведення обліку ПЕР, а також у розробленні та обґрунтуванні
енергоощадних заходів. Енергоаудит здійснюють з метою зменшення складової
витрат на ПЕР у валових витратах на виробництво продукції (надання послуг),
а відтак - для зниження ціни продукції (послуг), підвищення їхньої якості та
конкурентоспроможності;
1.1.2. енерготехнічна та техніко-економічна експертиза – складові
енергетичного аудиту, які полягають у перевірці та аналізі науково-технічної та
проектної документації, звітів за результатами господарської діяльності
1
1

2. суб’єктів господарювання щодо споживання всіх видів ПЕР, їх відповідності
законодавству, встановленим нормам та нормативам;
1.1.3. енергетичний менеджмент – складова системи загального
управління, що забезпечує надходження та раціональне використання ПЕР
споживачами;
1.1.4. паливно-енергетичні ресурси (енергоносії) - сукупність усіх
природних і перетворених видів палива та енергії, що їх використовують у
національному господарстві, у тому числі – газ, нафтопродукти, теплова,
ядерна, електрична, гідравлічна енергія, вода тощо;
1.1.5. раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів –
використання мінімальної кількості паливно-енергетичних ресурсів за умови
розвитку та оптимізації технологічних процесів у виробництві та споживання
для населення, що забезпечує соціальну та економічну стабільність та
зростання економіки;
1.1.6. енергоефективна продукція, технологія та обладнання –продукція,
метод (технологія, порядок, алгоритм) та засіб (пристрій, машина, обладнання)
виробництва, що забезпечують раціональне використання ПЕР порівняно з
іншими варіантами використання або виробництва продукції однакового
споживчого рівня чи з аналогічними техніко-економічними показниками за
умови мінімізації техногенного впливу на довкілля;
1.1.7. норматив витрат палива та енергії - регламентована величина
витрат палива та енергії для певного обсягу виробництва, продукції, роботи,
послуги;
1.1.8. стандарти, норми та нормативи енергоаудиту та
енергоменеджменту – нормативні документи, що затверджуються в
установленому порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, та
регламентують процедури, порядок проведення робіт з енергоаудиту,
енергоменеджменту та енергоресурсозбереження, а також методологію
розроблення та обчислення технічних та економічних показників
енергоощадних заходів;
1.1.9. енергоощадні заходи – заходи, спрямовані на впровадження
енергоефективної продукції, технологій та обладнання, а також на
запровадження організаційних безвитратних та маловитратних швидкоокупних
заходів, що передбачають скорочення витрат на паливно-енергетичні та інші
ресурси;
2
2

3. 1.1.10. технічні показники енергоощадних заходів – основні технічні (в
тому числі - паспортні) параметри об’єкту, обладнання (технологічного
процесу): потужність, продуктивність, рівень споживання ПЕР за одиницю
часу, масо-габаритні характеристики, паспортний термін експлуатації
обладнання та основних комплектуючих, якісні показники виробленої
продукції, характеристики експлуатаційних режимів тощо;
1.1.11. економічні показники енергоощадних заходів – чиста теперішня
вартість, внутрішня норма рентабельності, рух грошей під час реалізації
проекту, зокрема інвестиційного, період окупності тощо. До економічних
показників також належать вартість та строк, на який можуть бути залучені
гроші для реалізації проекту, рівень капітальних та експлуатаційних витрат,
очікувані заощадження, інші доходи тощо.
1.1.12. споживачі енергоресурсів - усі юридичні та фізичні особи,
функціонування яких пов’язане з видобуванням, виробленням,
транспортуванням, збереженням і споживанням ПЕР, а також із перетворенням
одного виду палива та енергії в інший;
1.1.13. питоме енергоспоживання – значення витрат енергоресурсів для
вироблення одиниці продукції чи виконання роботи (на одну грошову або іншу
одиницю, в яких вимірюють роботу, надані послуги чи вироблену продукцію);
1.1.14. енергетичний баланс (енергобаланс) об’єкта - система показників,
що відображають кількісну відповідність між надходженням та витрачанням
всіх видів енергетичних ресурсів та енергоносіїв на промислових, енергетичних,
транспортних, агропромислових, житлово-комунальних та інших об’єктах;
1.1.15. замовник енергетичного аудиту - фізична або юридична особа, яка
замовляє проведення енергетичного аудиту, і яка має відповідне право
(регулятивне або передбачене договірними відносинами) на таке замовлення;
1.1.16. об'єкти енергетичного аудиту - об'єкти, щодо яких може бути
виконано енергетичний аудит, а саме:
підприємства, їхні структурні підрозділи, господарські об'єкти,
організації, установи, житлові об’єкти, інші споживачі енергоресурсів;
Автономна республіка Крим, міста Київ та Севастополь, області, міста,
райони, селища, селища міського типу тощо;
окремі галузі та вся економіка в цілому;
інвестиційні та приватизаційні пропозиції, програми, проекти, бізнес-
плани;
3
3

4. тарифи, енергетична складова тарифів, ціни на товари та послуги;
нормативи та норми витрат та споживання ПЕР;
системи управління використанням ПЕР (системи енергоменеджменту);
інші об’єкти, щодо яких законодавством України передбачено
проведення енергетичного аудиту;
1.1.17. суб'єктами енергетичного аудиту є його замовники та виконавці;
1.1.18. замовниками енергетичного аудиту можуть бути:
фізичні та юридичні особи;
центральні або місцеві органи виконавчої влади;
органи місцевого самоврядування;
1.1.19. виконавцями енергетичного аудиту можуть бути юридичні чи
фізичні особи, які мають право у порядку, передбаченому законодавством, на
здійснення енергетичного аудиту.
Забороняється займатися наданням енергоаудиторських послуг органам
державної виконавчої влади, виконавчим органам місцевих рад, державним
контрольно-ревізійним органам, а також окремим особам, яким законодавством
України заборонено здійснювати підприємницьку діяльність;
1.1.20. енергоаудитор – спеціаліст з питань раціонального використання
ПЕР, що має належну кваліфікаційну підготовку та визначені законодавством
дозволи (сертифікати, свідоцтва, ліцензії) на проведення енергетичного аудиту,
представлення й захист інтересів суб’єктів господарювання в сфері
енергозбереження;
1.1.21. консалтинг з питань енергоаудиту, енергоменеджменту,
енергоефективності та енергоресурсозбереження - це надання консультаційних
послуг енергоаудиторами з таких питань:
експертиза з енергоефективності та енергоресурсозбереження;
оцінювання з точки зору ефективності використання ПЕР існуючих (або
тих, що проектуються) машин і технологій;
обґрунтування застосування та оцінювання ефективності енергоощадних
заходів;
4
4

5. розроблення нормативної, учбової, довідкової та інформаційної
документації з питань енергоресурсозбереження;
1.1.22. експертиза з питань енергоресурсозбереження - це система заходів
щодо встановлення відповідності законодавству з питань енергоефективності та
енергоресурсозбереження, стандартам, нормам і нормативам
енергоефективності та енергоресурсозбереження:
виробничої діяльності підприємств, установ і організацій;
проектів схем розвитку та розміщення продуктивних сил;
проектів розвитку галузей економіки;
територіальних схем енергозабезпечення;
інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів, будівельних
норм і правил, документації на створення та придбання нової енергоємної
техніки, технології та матеріалів, енерготехнологічної частини техніко-
економічних обґрунтувань і проектів будівництва нових та розширення діючих
об'єктів і підприємств, іншої передпланової та передпроектної документації,
документів і матеріалів, що регламентують всі види діяльності у сфері
енергоефективності та енергозбереження.
Стаття 2. Сфера дії Закону
Цей Закон регулює відносини, що виникають між об’єктами та
суб’єктами енергетичного аудиту і державою у зв’язку з діяльністю в сфері
енергетичного аудиту.
Положення цього Закону діють на території України та поширюються на
всі суб'єкти господарювання незалежно від форм власності та видів діяльності,
а також на органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Стаття 3. Законодавство про діяльність у сфері енергетичного аудиту
(енергоаудиту)
Діяльність у сфері енергетичного аудиту регулюється цим Законом,
Законом України “Про енергозбереження”, Господарським кодексом та іншими
законодавчими й нормативними актами України і відповідними міжнародними
угодами та договорами, ратифікованими Україною.
5
5

6. Стаття 4. Норми, правила і стандарти в сфері енергетичного аудиту
Вимоги до порядку проведення, складу робіт з енергоаудиту, а також
вимоги до звітної та іншої документації регулюються відповідними
нормативно-правовими актами, які є обов’язковими для виконання всіма
суб’єктами, що здійснюють діяльність у сфері енергетичного аудиту.
Державні норми, правила та стандарти енергетичного аудиту
затверджуються відповідно до законодавства.
Стаття 5. Діяльність у сфері енергетичного
аудиту (енергоаудиторська діяльність)
Діяльність у сфері енергетичного аудиту (енергоаудиторська діяльність)
включає організаційне і методичне забезпечення та практичне визначення
ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів суб’єктами
господарювання, в тому числі шляхом проведення необхідних вимірювань,
аналізу питомого енергоспоживання, з урахуванням додержання
постачальником параметрів якості наданих енергоресурсів відповідно до
діючих стандартів ПЕР, а також розроблення та техніко-економічне
обґрунтування енергоощадних заходів (далі - ЕОЗ) і бізнес-планів
інвестиційних проектів у сфері енергозбереження.
Діяльність у сфері енергетичного аудиту може провадитись у формі
енергоаудитів (енергетичних обстежень) та пов'язаних із ними експертиз,
консультацій з питань обліку ПЕР, аналізу звітності щодо споживання
(продукування) ПЕР, оподаткування, аналізу пов’язаної з використанням ПЕР
виробничої діяльності, а також інших видів економіко-правового,
технологічного, технічного та організаційного забезпечення діяльності (в тому
числі – підприємницької) фізичних і юридичних осіб.
Енергоаудиторські послуги у формі консультацій можуть надаватись
усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів на
підставі укладених договорів.
Енергоаудиторські послуги у формі експертиз оформляються експертним
висновком або актом.
Енергоаудит виконують незалежні фізичні або юридичні особи, які
уповноважені на його проведення суб'єктами господарювання та/або
відповідними органами державної влади.
Прибуток (дохід) від діяльності у сфері енергетичного аудиту
оподатковується згідно із законодавством.
Енергоаудит може провадитись з ініціативи суб'єктів господарювання, а
також у випадках, передбачених законодавством (обов'язковий енергоаудит).
6
6

7. Стаття 6. Мета та задачі енергетичного аудиту
Метою проведення енергоаудиту є визначення можливих шляхів
зменшення витрат підприємства (об’єкту енергоаудиту) на ПЕР відповідно до
законодавства, встановлених норм та нормативів, державних стандартів і
стандартів енергоаудиту.
Завданнями енергоаудиту є:
визначення причин нераціонального витрачання енергоресурсів і
невиправданих їхніх втрат;
проведення техніко-економічного аналізу причин нераціонального
витрачання енергоресурсів і невиправданих їхніх втрат та розроблення на цій
основі енергоощадних заходів;
розроблення рекомендацій щодо черговості реалізації запропонованих
заходів з урахуванням обсягів витрат і строків окупності, а також пріоритетів
розвитку об’єкта енергоаудиту.
Стаття 7. Енергоаудитор
Енергоаудитором може бути фізична особа, яка є резидентом України,
має кваліфікаційний сертифікат (свідчення кваліфікаційної придатності) на
право проведення енергетичного аудиту на території України.
У разі проведення енергоаудиту підприємств, інших об’єктів, на
діяльність яких поширюються обмеження доступу з боку уповноважених на це
державних органів, енергоаудитор має бути громадянином України та повинен
отримати відповідний допуск.
Енергоаудитор має право займатися енергоаудиторською діяльністю
індивідуально, створювати енергоаудиторську фірму (спеціалізовану
організацію), об'єднуватися з іншими енергоаудиторами в спілку, союз, палату
(інше об’єднання).
Енергоаудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною
та посередницькою діяльністю, що не виключає їх права займатися виробничою
діяльністю, отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних
прав, якщо це не створює “конфлікту інтересів”. Виробнича діяльність
енергоаудитора та енергоаудиторської фірми не призводить до виникнення
“конфлікту інтересів”, якщо про неї попереджено замовника енергоаудиту
перед початком робіт, що слід зазначити в договорі на проведення
енергоаудиту.
Енергоаудитором не може бути особа, яка має непогашену судимість за
корисливі злочини.
7
7

8. Стаття 8. Енергоаудиторська фірма (спеціалізована організація)
Енергоаудиторська фірма (спеціалізована організація) - це організація,
яка має відповідний дозвіл на право здійснення енергоаудиторської діяльності
на території України та займається виключно наданням послуг у сфері
енергоресурсозбереження, а саме:
проведення енергоаудитів;
створення підрозділів з енерго- та ресурсозбереження на підприємствах
та інших об’єктах;
ведення освітньої, просвітницької, інформаційної та консалтингової
діяльності у сфері енергоресурсозбереження;
розроблення та видання освітньої, навчально-методичної та довідкової
літератури з питань енергоресурсозбереження;
розроблення нормативно-правових документів у сфері енерго- та
ресурсозбереження;
організація та проведення науково-технічних конференцій, семінарів,
нарад тощо з питань енерго- та ресурсозбереження;
реалізація проектів за стратегією енергосервісних компаній;
проведення експертизи з питань енергоефективності та енергозбереження
проектів будівництва, реконструкції, технічного переозброєння та капітального
ремонту тощо.
Енергоаудиторській фірмі дозволяється здійснювати енергоаудиторську
діяльність лише за умови, якщо у ній працює хоча б один енергоаудитор.
Доля енергоаудиторів у статутному фонді енергоаудиторської фрми
повинна перевищувати 50%.
Енергоаудитори (енергоаудиторські фірми), що отримали дозвіл на право
проведення енергетичних аудитів, повинні:
- подавати замовнику робіт звіт про проведення енергетичного аудиту
згідно з цим Законом, стандартами, нормами та нормативами (в двох
примірниках);
- роботи з енергетичного аудиту вести згідно з вимогами чинного
законодавства та інших нормативно-правових документів;
Стаття 9. Кваліфікаційні комісії енергоаудиторів
8
8

9. Для визначення рівня професійної кваліфікації осіб, які мають намір
займатися енергетичним аудитом, при закладах освіти, що готують фахівців у
цій галузі, створюються наказом закладу освіти кваліфікаційні комісії
(відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України), до складу
яких слід залучати представників: закладу освіти, де ведеться підготовка
фахівців; центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення
ефективного використання енергетичних ресурсів, відповідних підрозділів Ради
міністрів Автономної Республіки Крим або обласної, Київської чи
Севастопольської міських державних адміністрацій, а також професійної
організації (спілки, союзу, палати іншого об’єднання) енергоаудиторів.
Відсутність на кваліфікаційному іспиті та (або) в складі кваліфікаційної
комісії представників центрального органу виконавчої влади з питань
забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, а також
представників відповідних підрозділів Ради міністрів Автономної Республіки
Крим або обласної, Київської чи Севастопольської міських державних
адміністрацій не може бути підставою для визнання недійсними висновків
кваліфікаційної комісії, якщо зазначені органи державної влади було
поінформовано про проведення кваліфікаційного іспиту та запропоновано
рекомендувати представників до складу кваліфікаційної комісії не пізніше, ніж
за 30 календарних днів, до іспиту, чи дати затвердження наказу про склад
кваліфікаційної комісії.
За результатами складеного іспиту кваліфікаційна комісія приймає
рішення про допуск особи до ведення енергетичного аудиту та видає
енергоаудитору відповідний кваліфікаційний сертифікат відповідно до вимог
законодавства. Представники центрального органу виконавчої влади з питань
забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, уповноважені
на участь у роботі кваліфікаційної комісії, мають право оскаржити рішення про
видачу енергоаудитору кваліфікаційного сертифікату на право проведення
енергетичних аудитів.
Особи, які не склали кваліфікаційний іспит (не захистили випускну
роботу), допускаються до його повторного складання (повторного захисту) не
раніш, як через 6 місяців.
Стаття 10. Додержання таємниці щодо відомостей, отриманих
енергоаудитором та його помічниками під час ведення енергетичного
аудиту
Енергоаудитори та їхні помічники, що здійснюють енергетичний аудит,
зобов'язані додержувати таємниці цих дій, якщо це не суперечить
законодавству.
Довідки щодо проведених енергетичних аудитів видаються тільки
громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких
здійснювався енергетичний аудит. На письмову вимогу судів, прокуратури,
органів дізнання і слідства довідки про здійснені енергетичні аудити видаються
9
9

10. у зв'язку з порушеними кримінальними, цивільними або господарськими
справами, що знаходяться у провадженні.
Режим проведення аудиторської перевірки на підприємствах
стратегічного значення здійснюється з урахуванням локальних актів цього
підприємства та вимог секретності, що регулюються відповідними нормами
законодавства.
Обов'язок додержання таємниці щодо здійснення енергетичного аудиту
поширюється також на осіб, яким стало про них відомо у зв'язку з виконанням
ними службових обов'язків.
Особи, винні в порушенні таємниці щодо здійснення енергетичного
аудиту, несуть відповідальність відповідно до законодавства України.
Стаття 11. Звіт про енергетичний аудит, висновок енергоаудитора
та інші офіційні документи
Вимоги до оформлення та змісту звіту про енергоаудит,
енергоаудиторського висновку та інших офіційних документів визначаються
державними (національними) стандартами.
Якщо інше не передбачено угодою на проведення енергоаудиту, то для
обов’язкових енергоаудитів звіт за його результатами має включати такі
розділи:
1) розроблення та аналіз енергобалансів, як за кожним типом
енергоресурсів (у натуральній та у грошовій формах), так і зведеного у
грошовій формі;
2) аналіз питомих витрат енергоресурсів, зокрема залежно від обсягів
виробництва та/або температури довкілля для термоустановок;
3) розроблення енергоощадних заходів (далі - ЕОЗ), зокрема
організаційних, тобто безвитратних або швидкоокупних маловитратних;
4) розширений висновок з рекомендаціями щодо черговості реалізації
ЕОЗ та основними характеристиками розроблених енергоощадних заходів
(вартість реалізації, очікувані заощадження, період окупності та інші
економічні показники енергоощадних заходів).
Звіт про енергоаудит, енергоаудиторський висновок та інші офіційні
документи енергоаудитора іноземної держави в разі офіційного їх подання
установі, організації або суб'єкту господарювання України підлягає
підтвердженню енергоаудитором України, якщо інше не встановлено
міжнародним договором.
10
10

11. Стаття 12. Взаємодія між органами державної виконавчої влади та
енергоаудиторами (енергоаудиторськими фірмами)
Енергоаудити, проведені атестованими відповідно до цього Закону
спеціалізованими організаціями (енергоаудиторами), є підставою для:
1) встановлення (перегляду раніше встановлених) нормативів споживання
ПЕР (зокрема, енергетичної складової тарифів підприємств енергетики,
житлово-комунального господарства та транспорту) уповноваженими на це
органами державної виконавчої влади згідно із затвердженими процедурами
їхнього встановлення (перегляду);
2) подання та розгляду заявок щодо бюджетного фінансування бізнес-
проектів у сфері енергоресурсозбереження;
3) організації та проведення тендерів на державну закупівлю обладнання і
технологій, виконання робіт та отримання відповідних послуг для державних і
бюджетних установ та організацій, а також для казенних підприємств;
4) встановлення уповноваженими на це органами державної виконавчої
влади пільг щодо оподаткування та обкладання митом, а також застосування
інших форм державного стимулювання енерго- та ресурсозбереження.
Енергоаудитори (енергоаудиторські фірми) можуть залучатися
органами державної влади, установами суду для проведення експертиз з питань
енерго- та ресурсозбереження. Оплату зазначеної експертизи здійснюють її
замовники
Р о з д і л II
СЕРТИФІКАЦІЯ ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ
ЕНЕРГОАУДИТУ
Стаття 13. Сертифікація енергоаудиторів
Сертифікація (визначення кваліфікаційної придатності) енергоаудиторів
здійснюється уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади з
питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
Право на отримання сертифікату мають фізичні особи - резиденти
України, які:
здобули вищу технічну освіту за фаховим напрямом Міносвіти
"Енергетика, електротехніка та електромеханіка" та "Будівництво", а саме:
11
11

12. інженер-електрик, інженер-електромеханік, інженер-теплотехнік, інженер-
енергетик, інженер-будівельник, а також інженер з автоматизації (за галузями
народного господарства), тобто фахівці, які спеціалізуються в сфері тепло- та
електроенергетики, атомної та гідроенергетики, нетрадиційної енергетики та
поновлювальних джерелах енергії, електротехніки та електромеханіки; для
проведення енергоаудитів будівель і споруд допускаються також фахівці, які
здобули вищу технічну освіту за фаховим напрямом Міносвіти "Будівництво";
мають відповідні знання з питань енергоаудиту та енергоменеджменту та
отримали свідоцтво кваліфікаційної комісії, відповідно до статті 8 цього
Закону;
мають досвід роботи не менше трьох років на посадах енергоаудитора,
енергоменеджера (їхніх асистентів та помічників), а також інженера
(конструктора), що спеціалізується у сфері тепло- та електроенергетики,
атомної та гідроенергетики, нетрадиційної енергетики та поновлюваних джерел
енергії, електротехніки, електромеханіки, та будівництва.
Наявність певних знань з питань енергоаудиту та енергоменеджменту
визначається шляхом проведення відповідного іспиту.
Особи, які не склали іспиту, мають право повторно скласти його не
раніш, як через шість місяців.
Термін чинності сертифікату становить п'ять років.
Стаття 14. Дозвіл на право заняття енергоаудиторською діяльністю
Дозвіл на заняття енергоаудиторською діяльністю надається
уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади з питань
забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів окремим
енергоаудиторам або енергоаудиторським фірмам.
Термін чинності дозволів не може перевищувати п'яти років.
Р о з д і л III
КЕРІВНІ ОРГАНИ У СФЕРІ ЕНЕРГОАУДИТУ В УКРАЇНИ
Стаття 15. Повноваження керівного органу у сфері енергоаудиту в Україні
Повноваження керівного органу у сфері енергоаудиту в Україні
визначаються цим Законом.
Керівний орган у сфері енергоаудиту в Україні здійснює сертифікацію та
видачу дозволів суб'єктам господарювання, що мають намір займатися
енергоаудиторською діяльністю. Керівний орган у сфері енергоаудиту в Україні
погоджує програми підготовки енергоаудиторів та енергоменеджерів, норми,
нормативи та стандарти енергоаудиту, координує діяльність щодо розроблення
12
12

13. та впровадження демонстраційних проектів у сфері енергоресурсозбереження, а
також веде Реєстр енергоаудиторських фірм та енергоаудиторів, які одноосібно
надають енергоаудиторські послуги.
Стаття 16. Діяльність керівного органу у сфері енергоаудиту в Україні
Керівний орган у сфері енергоаудиту в Україні функціонує як
незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування
Всі рішення керівного органу у сфері енергоаудиту в Україні
приймаються на його засіданнях простою більшістю голосів
Р о з д і л ІV
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЕНЕРГОАУДИТУ ТА НАДАННЯ ІНШИХ
ЕНЕРГОАУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ
Стаття 17. Загальні умови проведення енергоаудиту та надання
інших енергоаудиторських послуг
Енергоаудитор може надавати аудиторські послуги індивідуально або як
працівник енергоаудиторської фірми тільки з дня отримання ліцензії на підставі
чинного сертифікату.
Енергоаудиторська фірма має право надавати енергоаудиторські послуги
тільки з дня отримання дозволу та за наявності в її складі хоча б одного
енергоаудитора, що має чинний сертифікат.
Замовник зобов'язаний створити енергоаудитору (енергоаудиторській
фірмі) належні умови для якісного виконання аудиту.
Стаття 18. Підстави для проведення енергоаудиту та надання інших
енергоаудиторських послуг
Енергоаудит провадиться на підставі договору (угоди) між
енергоаудитором (енергоаудиторською фірмою) та Замовником.
Енергоаудиторські послуги у формі консультацій можуть надаватися на
підставі договору, письмового або усного звернення Замовника до
енергоаудитора (енергоаудиторської фірми).
У договорі на проведення енергоаудиту та надання інших аудиторських
послуг передбачаються зазначити об’єкт і терміни проведення енергоаудиту,
обсяги енергоаудиторських та енергоменеджерських послуг, розмір і умови
оплати, відповідальність сторін.
Замовник має право вільного вибору енергоаудитора (енергоаудиторської
фірми) з дотриманням вимог цього Закону.
13
13

14. Стаття 19. Порядок проведення
енергетичного аудиту
Енергетичний аудит здійснюють відповідно до вимог чинних стандартів у
цій сфері.
Виконання енергоаудитором (енергоаудиторською фірмою) договору на
проведення енергоаудиту та надання інших енергоаудиторських та
енергоменеджерських послуг визначається актом приймання-здавання робіт та
(або) енергоаудиторського висновку, іншого офіційного документа.
Р о з д і л V
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЕНЕРГОАУДИТОРІВ І
ЕНЕРГОАУДИТОРСЬКИХ ФІРМ
Стаття 20. Права енергоаудиторів і енергоаудиторських фірм
Енергоаудитори та енергоаудиторські фірми України мають право:
1) самостійно визначати форми і методи енергоаудиту у відповідності до
законодавства, існуючих норм, нормативів і стандартів, умов договору із
замовником, професійних знань та досвіду;
2) отримувати необхідні документи, які мають відношення до об’єкту
аудиту та знаходяться як у замовника, так і в третіх юридичних та фізичних
осіб; треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно
об’єкту аудиту, зобов'язані надати їх на вимогу енергоаудитора
(енергоаудиторської фірми); зазначена вимога повинна бути офіційно
засвідчена замовником;
3) проводити необхідні дослідження на об’єктах енергоаудиту, зокрема,
вимірювання, з метою отримання потрібної для здійснення його професійних
послуг інформації;
4) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від
керівництва та працівників замовника;
5) залучати, за необхідності, на договірних засадах до участі в
енергоаудиті інших фахівців різного профілю;
6) об'єднуватися у регіональні, галузеві, загальнодержавні, міжнародні
спілки та асоціації, що можуть представляти інтереси енергоаудиторів у
державних та інших органах, захищати соціальні та професійні права
14
14

15. енергоаудиторів, здійснювати навчально-методичну та видавничу роботу, та
створювати спеціальні фонди і діяти відповідно до свого статуту.
Стаття 21. Обов'язки енергоаудиторів і енергоаудиторських фірм
Енергоаудитори та енергоаудиторські фірми зобов'язані:
1) належним чином і у відповідності до законодавства та встановлених
стандартів, норм і нормативів надавати енергоаудиторські послуги;
2) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про
виявлені під час проведення аудиту недоліки та порушення у сфері, що
належить до їхньої компетенції;
3) зберігати в таємниці інформацію, отриману під час проведення
енергоаудиту та надання інших енергоаудиторських послуг; не розголошувати
відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, та не використовувати
їх у власних інтересах або в інтересах третіх осіб;
4) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно
до законодавства України;
5) діяти в межах своєї компетенції, надаючи енергоаудиторські послуги
та інші види робіт, які мають безпосереднє відношення до надання
енергоаудиторських послуг, у формі консультацій, перевірок або експертиз;
6) відмовляти у проведенні енергетичного аудиту в разі невідповідності
його завдань законодавству України або міжнародним договорам.
Енергоаудитор повинен дотримуватися правил професійної етики, а саме:
бути відвертим і чесним, об’єктивним та неупередженим, повністю
незалежним і не піддаватися тиску будь-якої зі сторін;
дотримуватися правил конфіденційності інформації, необхідної для
здійснення ним професійних обов'язків;
утримуватися від виконання роботи, якщо він не впевнений у
достатності рівня своєї компетентності; згода енергоаудитора на надання
професійних послуг означає, що він має належний рівень професійних знань і
досвіду;
виконувати роботу у відповідості з технічними і професійними
нормами ведення енергетичного аудиту;
15
15

16. уникати ситуацій, що призводять до “конфлікту інтересів”;
виконувати всі вимоги договору на проведення енергетичного аудиту.
Енергоаудитори та інші особи, які здійснюють енергетичний аудит, діють
у відповідності до законодавства України, а також затверджених у
всвтановленому порядку норм, нормативів та стандартів.
Стаття 22. Спеціальні вимоги
Забороняється проведення енергоаудиту, якщо енергоаудитор:
є пов’язаною особою, зокрема, має прямі родинні стосунки з
керівництвом суб'єкта господарювання, що підлягає енергоаудиту;
має особисті майнові інтереси в суб'єкті господарювання, що підлягає
енергоаудиту;
є членом керівництва, засновником або власником суб'єкта
господарювання, що підлягає енергоаудиту;
є працівником суб'єкта господарювання, що підлягає енергоаудиту;
є працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи
представництва суб'єкта господарювання, що підлягає енергоаудиту.
Р о з д і л VI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЕНЕРГОАУДИТОРІВ ТА
ЕНЕРГОАУДИТОРСЬКИХ ФІРМ
Стаття 23. Цивільно-правова відповідальність енергоаудиторів та
енергоаудиторських фірм
За неналежне виконання своїх зобов'язань енергоаудитор
(енергоаудиторська фірма) несе майнову та іншу відповідальність, визначену в
договорі на проведення робіт, відповідно до законодавства.
Розмір майнової відповідальності енергоаудиторів (енергоаудиторських
фірм) не може перевищувати фактично завданих з їхньої вини збитків
замовнику енергоаудиту.
Всі суперечки майнового характеру між енергоаудитором
(енергоаудиторською фірмою) та замовником вирішуються в порядку,
встановленому законодавством.
16
16

17. Енергоаудитор (енергоаудиторська фірма) не несе відповідальності за
повноту та достовірність інформації та документів, що надаються
представниками замовника та об’єкта енергоаудиту.
Стаття 24. Інші види відповідальності енергоаудиторів
За неналежне виконання енергоаудитором своїх професійних обов'язків
керівним органом у сфері енергоаудиту в Україні до енергоаудитора можуть
бути застосовані такі стягнення: попередження, зупинення дії сертифікату та
дозволу на термін до одного року або анулювання сертифікату та дозволу.
Стаття 25. Припинення чинності сертифікату та дозволу
Припинення чинності сертифікату або дозволу на енергоаудиторську
діяльність здійснюється на підставі рішення керівного органу у сфері
енергоаудиту в Україні.
Рішення керівного органу у сфері енергоаудиту в Україні щодо
припинення чинності сертифікату та дозволу можуть бути оскаржені до суду у
встановленому законом порядку.
Розділ VII
CТИМУЛЮВАННЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГООЩАДНИХ ЗАХОДІВ
Стаття 26. Пільгове оподаткування
Умови пільгового оподаткування прибутку підприємств, що отримали
прибуток за рахунок реалізації енергоощадних заходів, розроблених в
результаті проведення енергетичного аудиту та після запровадження служби
енергоменеджменту, виконання програм енергозбереження, визначаються
Податковим кодексом України.
Розділ VIIІ
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИЧНОГО
АУДИТУ
Стаття 35. Міжнародне співробітництво у сфері енергетичного аудиту
Суб’єкти діяльності в сфері енергетичного аудиту беруть участь у
міжнародному науково-технічному, зовнішньо-економічному, інформаційному
та інших формах міжнародного співробітництва відповідно до державних
програм, міжнародних договорів та законодавства України.
17
17

18. У випадках, якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна,
встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, застосовуються
правила міжнародного договору.
Розділ ІX
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання
чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк після набуття
чинності цим Законом забезпечити:
подання до Верховної Ради України пропозицій щодо приведення законів
України у відповідність із цим Законом;
приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим
Законом;
прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів,
що випливають із цього Закону;
перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами
виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
4. Свідоцтва на право проведення енергетичних обстежень
(енергоаудитів), видані Центральним агенством енергетичних обстежень
Національного агентства України з питань забезпечення ефективного
використання енергетичних ресурсів після набуття цим законом чинності,
мають юридичну силу до закінчення встановленого терміну їх дії.
Додаток 1.
Вимоги до спеціалізованих організацій, які мають дозвіл (ліцензію)
на проведення енергетичного аудиту
1. Енергетичний аудит підприємств, установ та організацій
незалежно від форм власності та підпорядкованості провадиться
енергоаудиторами (енергоаудиторськими фірмами) відповідно до цього Закону.
2. Енергоаудиторська фірма (спеціалізована організація) повинна мати у
своєму складі енергоаудитора (енергоаудиторів).
18
18

19. 4. Енергоаудитори (енергоаудиторські фірми), що отримали дозвіл на
право проведення енергетичних аудитів, повинні:
- подавати замовнику робіт звіт про проведення енергетичного аудиту
згідно з цим Законом, стандартами, нормами та нормативами (в двох
примірниках);
- роботи з енергетичного аудиту вести згідно з вимогами чинного
законодавства та інших нормативно-правових документів;
5. Порядок продовження строку дії сертифікату енергоаудитора на право
проведення енергетичних аудитів аналогічний порядку його видачі.
6. Порядок продовження терміну дії дозволу на право проведення
енергетичних аудитів аналогічний порядку його видачі.
7. Рішення керівного органу у сфері енергоаудиту в Україні про видачу
енергоаудитору (енергоаудиторській фірмі) дозволу на право проведення
енергетичних аудитів оформлюється у вигляді висновку, що є невід’ємною
складовою частиною (додатком) дозволу на право проведення енергетичних
аудитів.
19
19

20. Додаток 2.
Вартість робіт з енергетичного аудиту (відсоток від середньорічних за 3
останніх роки витрат на ПЕР та воду і водовідведення у цінах на ПЕР та
воду і водовідведення
станом на 1 січня 2011 р. без урахування ПДВ, що може бути віднесена до
валових витрат
Для
підприємств,
із
середньорічни
ми за 3
останніх роки
витратами на
ПЕР та воду і
водовідведенн
я (у цінах на
ПЕР та воду і
водовідведенн
я станом на 1
січня 2007 р.
без
урахування
ПДВ)
Елект
ростан
ції
Підпр
иємст
ва
гірнич
о-
метал
ургійн
ого
компл
ексу,
магіст
ральні
газо- і
нафто
прово
ди
Підпр
иємст
ва
хімічн
ої
проми
словос
ті
Підпр
иємст
ва
водоп
остача
ння та
водові
дведе
ння,
тепло
постач
ання
Підпр
иємст
ва
маши
нобуд
уванн
я
Підпр
иємст
ва
харчо
вої
проми
словос
ті
Будівл
і та
спору
ди
(комп
лекс
однот
ипних
будіве
ль та
спору
д;
Район
міста;
міське
госпо
дарств
о;
терито
рія,
регіон
(з
ураху
вання
м
витрат
на
ПЕР
та
воду і
водові
дведе
ння
усіх
суб'єк
тів
госпо
дарюв
ання)
Понад 100
млн. грн.
До
0,75 %
До 0,8
%
До 0,9
%
До 1,0
%
До 1,2
%
До 1,3
%
До 1,5
%
До 0,1
%
Від 50 млн.
грн. до 100
млн. грн.
До 0,8
%
До 0,9
%
До 1,0
%
До 1,1
%
До 1,3
%
До 1,4
%
До 1,6
%
До
0,15 %
Від 25 млн.
грн. до 50
млн. грн.
До 0,9
%
До 1,0
%
До 1,1
%
До 1,2
%
До 1,4
%
До 1,5
%
До
1,7%
До 0,2
%
Від 10 млн.
грн. до 25
млн. грн.
До 1,0
%
До 1,1
%
До 1,2
%
До 1,3
%
До 1,5
%
До 1,6
%
До
1,8%
До 0,3
%
20
20

21. Від 5 млн.
грн. до 10
млн. грн.
До 1,1
%
До 1,2
%
До 1,3
%
До 1,4
%
До 1,6
%
До 1,7
%
До
2,0%
До 0,4
%
Від 2 млн.
грн.
до 5 млн. грн.
До 1,2
%
До 1,3
%
До 1,4
%
До 1,5
%
До 1,7
%
До
1,85 %
До
2,5%
До 0,5
%
Від 1 млн.
грн.
до 2 млн. грн.
До 1,3
%
До 1,4
%
До 1,5
%
До 1,6
%
До 1,8
%
До
1,94 %
До
3,0%
До 0,6
%
Від 0,5 млн.
грн.
до 1 млн. грн.
До 1,4
%
До 1,5
%
До 1,6
%
До 1,7
%
До 1,9
%
До 2,0
%
До
3,5%
До 0,7
%
Від 0,2 млн.
грн.
до 0,5 млн.
грн.
До 1,5
%
До 1,6
%
До 1,7
%
До 1,8
%
До 2,0
%
До 2,1
%
До
4,0%
До 0,8
%
Від 0,1 млн.
грн.
до 0,2 млн.
грн.
До 1,6
%
До 1,7
%
До 1,8
%
До 1,9
%
До
2,1%
До 2,2
%
До
4,5%
До 0,9
%
До 0,1 млн.
грн.
До 1,7
%
До 1,8
%
До 1,9
%
До 2,0
%
До
2,2%
До 2,3
%
До
5,0%
До 1,0
%
Голова Верховної Ради України В. Гройсман
21
21