6. Кожна деталь храму має глибокий зміст. Куполи з хрестами пов'язують
небо і земний простір в цілісний освячений світ. Купол - як полум'я
палаючої свічки, недарма наші предки навіть у важкі часи намагалися
хрести і куполи золотити.
Цибулинні купола в просторі відіграють роль подібну електростатичної
машини, чудово відомої нам з курсу шкільної фізики
Нагадаю, при обертанні диска спеціальні щіточки знімають з нього набої.
Потім з щіточок заряди стікають і накопичують його в двох акумуляторах
(Лейденський банки), обкладання яких з'єднані з двома кулями У
кінцевому рахунку накопичений заряд накопичується на кульових
електродах, утворюючи навколо них потужне поле
Щось аналогічне відбувається і з церковними банями-«цибулинками».
Тільки там маємо справу не з електричними зарядами, а з енергіями
простору. А ось роль щіточок в таких ситуаціях грають різні релігійні
атрибути, укріплені на кінцях шпилів. У православних це – Православний
Хрест, у мусульман – півмісяць, у індусів може бути свастика і т. д. Який
символ туди встановлять, такою енергією він купол і підкачує (накачує), і
відповідне поле створює в навколишньому купол храму (і самого храму)
просторі...
7.
8.
9.
10.
11. Не тільки фізика допомагає мистецтву живопису, а й навпаки. Більшості
Леонардо да Вінчі (1452-1519) відомий як видатний італійський художник,
який написав такі всесвітньо відомі шедеври, як «Мона Ліза», «Таємна
вечеря», «Дама з горностаєм» та інші. У його рукописах є креслення
літальний машин, парашута й вертольота, нових конструкцій і ткацьких
верстатів, друкувальних, деревообробних машин, машин для виготовлення
голок, велосипеда, планера, катапульти, легких переносних арочних мостів
для армії, прототипу танка, кулемета, скафандра, підводного човна, ластів,
пароплава, потужних підіймальних кранів та інших машин і механізмів,
яких не було й неможливо було зробити в його часи, бо в ті часи ще нічого
не знали про підшипники. Він уперше запропонував встановлювати на
броньованих кораблях батареї вогнестрільних гармат, тобто подав ідею
броненосці.
Науковці тільки через 5 століть після смерті Леонардо да Вінчі змогли
розібратися в проекті його візка, що може сама рухатися, і побудувати його.
Цей винахід можна справді назвати прототипом сучасного автомобіля .
Про Леонардо кажуть, що його інтелект піднявся до найвищих ступенів
діяльності, а світогляд залишив далеко позаду свій час!
16. Кожен скульптор, створюючи свої шедеври з глини, мармуру чи
металу, також повинен знати закони фізики, і насамперед
закони міцності та стійкості.
Перед будівництвом автори, використовуючи закон Гука,
розрахували можливі та максимально допустимі напруження в
статуї з урахуванням сильних вітрів, що дмуть у тій місцевості.
На основі цього вирішили робити скульптуру з міцного
залізобетону з товщиною оболонки 25−30см, а зовні вкрити її
спеціальним гідрофобним шаром, який запобігає проникненню
вологи в бетонні капіляри. Окрім того, у скульптурі було
зроблено наскрізні отвори-шлюзи, крізь які протягли 77 міцних
канатів у торсі і 12 та 10 канатів відповідно в правій та лівій
руках, щоб збільшити стійкість скульптури під час вітрових
навантажень. Сила натягу кожного канату — 650 кН! За
канатами ведеться спостереження, і час від часу за потреби їх
підтягують спеціальними пристроями.
17.
18.
19. За задумом Богдан Хмельницький повинен був з’явитися верхи
на коні, що став дибки біля краю обриву на скелі. І ось тут
скульпторові знадобилося звернутися до фізики: для того, щоб
кінь, який спирається лише на дві ноги, був якомога стійкішим,
Фальконе «кинув» йому під ноги змію, додавши в композицію
символ ворожих для України та одночасно створивши таким
чином додаткову опору. А скелю знайшли неподалік від
Петербурга. Це був Грім-камінь масою до 100 000 пудів. Для
його доставки в Петербург у лісі вирубали дорогу, із товстих
дерев’яних колод сколотили платформу, з нижнього боку якої
зробили жолоби, де розташували спеціально відлиті бронзові
кулі. Так утворився величезний підшипник. Сотні робітників за
допомогою важелів та коло воротів рухали платформу з
кам’яною брилою. До Фінської затоки 12 верст Грім-камінь їхав
цілих 5 місяців!
20.
21.
22. Найбільший і найскладніший з музичних інструментів — духовий
багатоголосих і многотембровый інструмент — орган. Його розміри
досягають висоти 2-3-поверхового будинку. Орган складається з великої
кількості від 3 до 7 тис. і навіть більше — порожнистих металевих і
дерев'яних труб. Струмінь повітрі, що призводить до коливання стовпи
повітря, укладені в трубах, створюється тут не легкими людини, а
потужною повітрям агнетательной апаратурою. Клапани
повітророзподільної камери відкривають доступ повітрю в певні труби.
Кожен клапан приводиться в рух натисканням відповідного клавіша на
клавіатурах, розташованих у кілька рядів. Є в органі і ножна клавіатура.
Ліворуч і праворуч від клавіатур розташовані кнопки перемикання труб.
Натисненням однієї клавіша можна включити відразу кілька труб.
Поєднання дерев'яних труб з металевими надає звуків органу
різноманітне забарвлення. Можна вибрати одну трубу в якості
«основного тону», підключити до неї будь-якої, за бажанням, «набір»
обертонів, тобто труб, що звучать на частотах обертонів.
23. Словом, це справжня величезна фабрика звуків. Перемиканням
труб «завідує» не сам органіст, а його асистент, що створює
кнопками управління по команді органіста ті чи інші тембри.
Орган — дуже древній інструмент. У старовину повітря в нього
накачували вручну 3-4 помічника органіста — «качальщики». В
сучасних органах повітря нагнітається потужними компресорами,
які приводяться в рух електродвигунами. Створення електричних
«запам'ятовуючих пристроїв дозволило скоротити «штат» органу
до мінімуму. Тепер обов'язки асистента можна довірити
«електричної пам'яті». Таким пристроєм забезпечений,
наприклад, один з найбільших органів, встановлений в Москві в
концертному залі імені Чайковського (див. рис IV—V).
«Електрична пам'ять» працює за програмою органіста, яку він дає
їй під час репетиції.
24.
25.
26.
27.
28. Необхідність звертатися до природничих наук під час вивчення
витворів мистецтва стає все більш очевидною. Консервація й
реставрація, вивчення техніки живопису старих майстрів,
експертиза пам’яток мистецтва — усе це отримує сьогодні нові
якості завдяки використанню сучасних фізичних, хімічних методів
дослідження.
Бінокулярна лупа, мікроскоп, різні варіанти освітлення, мікро- і
макрофотографія — ось ті найпростіші засоби, за допомогою яких
починається дослідження картин. Ультрафіолетові промені
спричиняють люмінесценцію (світіння) фарб і лаків, роблять
видимим те, що приховане від ока за звичайного освітлення.
Сфотографувавши картину у відбитих ультрафіолетових променях,
можуть зробити висновок про її станвизначити, що належить її
автору й що додане чи втрачене пізніше. Інфрачервоні промені, що
мають властивість проходити крізь шари лаку, а іноді й крізь верхні
шари фарби, доповнюють цю інформацію, показують написи, які,
здається, неможливо прочитати.
29. Не менш важливі відомості дозволяє дістати рентгенографія.
Для визначення віку давніх предметів органічного походження,
зокрема рам картин, тканини, на якій написана картина, фарб,
клею,лаку органічного походження, застосовуютьметод
радіоактивного вуглецю.
Багато полотен, які зберігаються в музеях, проходять
експертизу в наукових відділах музеїв. Там їх досліджують за
допомогою сучасної рентгенівської апаратури, а також
інфрачервоних та ультрафіолетових променів. Мета
цихекспертиз — переконатися в тому, що подана картина є
оригіналом, а не фальшивкою. Інко-ли такі дослідження
приводять до цікавих від-криттів. Так, дослідження показали,
що в ба-гатьох сумішах фарб міститься певна кількість
подрібненого безколірного або дещо зафарбова-ного скла.
Скляний порошок надає живопису особливих властивостей,
робить фарби більш прозорими, надає «мерехтливого» ефекту,
особливо в темних шарах фарби.
30.
31.
32.
33. Ілюзія - це поняття спотвореного сприйняття чого-небудь, що
використовується як додатковий спрощений процес для поліпшення
розуміння того, що не може бути усвідомлено.
Ілюзія сприйняття у формі субстанції дається індивідууму для розвитку його
свідомості і душі, для напрацювання додаткових якісних енергій.
Сприймаючи ілюзію як дійсність, Суть думає, розмірковує про її
походження, намагається зрозуміти процеси, пов'язані з нею, і так далі.
(Такий ілюзією є деякі небесні об'єкти для людини, але він сприймає їх за
дійсність і розвиває цілі теорії, обгрунтовують їх існування, тобто реальність
того, чого немає насправді.)
Закон ілюзії показує залежність обчислювальної програми, за якою
будується голограма, від того рівня, на якому ця голограма буде
представлена у вигляді ілюзії, так як кожен Рівень дає своє сприйняття
загальної голограми (і чим нижче рівень, тим більше спотворень). До того
ж, кожна Суть на Рівні буде сприймати голограму по-своєму, залежно від
обсягу власних знань, від розвитку її розумового апарату.
34. Створена Понад механічним шляхом за допомогою технічних пристроїв,
голограма сприймається Суттю як реальний образ, властивий її
справжньому світу. Цей образ-ілюзія закладається в її пам'яті, і потім вже
розумовий апарат Суті починає працювати з ним для створення власних
теорій, що пояснюють зі своїх позицій навколишню дійсність.
Сприймаючи голограму, розумовий апарат індивіда відтворює власний
мислеобраз, створює якусь свою ілюзорну картину світу або будь-якої
теорії його побудови (наприклад, бачачи голограму планети, Суть може
створювати ілюзорні теорії життя на ній або будувати ілюзії її побудови або
зародження планети і так далі). Чим менш розвинений індивід, тим більше
його розумовий апарат дає спотворення при сприйнятті голограми і
відповідно далі це непорозуміння передається в створювані їм моделі
теорій, де кожна теорія представлятиме ілюзію, бо вона стосується не
існуючої в дійсності форми.
