Звіт про результати моніторингу виконання антикорупційних програм вищих навчальних закладів України та оцінювання ступеня толерантності студентів до корупції

ЗВІТ
про результати моніторингу
виконання антикорупційних
програм вищих навчальних
закладів України та
оцінювання ступеня
толерантності студентів
до корупції
Рівне – 2017
Дослідження проведене в рамках проекту «Покоління
вільне від корупції», що реалізовувався в межах проекту
«Українська регіональна платформа громадських ініці-
атив» за фінансової підтримки Європейського Союзу та
співадмініструвався РОГО «Комітет виборців України».

Звіт про результати моніторингу виконання антикорупційних програм вищих навчальних закладів Ук-
раїни та оцінювання ступеня толерантності студентів до корупції / за ред. Б. Короля / Рівне: ГО «Регіо-
нальний центр євроінтеграційних проектів», 2017 р. – 82 с.
Колектив авторів: Богдан Король, експерт ГО «РЦЄП», к.е.н., доцент кафедри менеджменту Націона-
льного університету водного господарства та природокористування
Руслан Костюкевич, координатор проектів ГО «РЦЄП», керівник проекту «Покоління
вільне від корупції», к.е.н., доцент кафедри менеджменту Національного універси-
тету водного господарства та природокористування
Любов Сидорчук, PR-менеджер ГО «РЦЄП», асистент керівника проекту «Покоління
вільне від корупції»
Ольга Мандзюк, менеджер проектів ГО «РЦЄП», к.е.н., старший викладач кафедри
менеджменту Національного університету водного господарства та природокорис-
тування
http://europrojects.org.ua
© ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів
Б. Король, Р. Костюкевич, Л. Сидорчук, Л. Мандзюк
Дослідження проведене в рамках проекту «Покоління вільне від корупції», що реалізується в ме-
жах проекту «Українська регіональна платформа громадських ініціатив» за фінансової підтри-
мки Європейського Союзу та співадмініструється РОГО «Комітет виборців України».

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
3
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ............................................................................................................................4
ВСТУП ..............................................................................................................................................5
РЕЙТИНГ ПРОЗОРОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ВНЗ У 2017 РОЦІ..........8
1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ........................................................................13
1.1. Концепція дослідження ....................................................................................................13
1.2. Процедура отримання даних............................................................................................13
1.3. Розуміння феномену корупції...........................................................................................15
1.4. Сфера оцінювання.............................................................................................................16
2. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ КОРУПОВАНОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ ............................................16
2.1. Показники поширеності корупційної практики ................................................................16
2.2. Показники корупції за напрямками дослідження............................................................17
2.3. Інтегральні оцінки державної антикорупційної політики.................................................19
3. НАПРЯМОК 1. ДОСЛІДЖЕННЯ КОРУПЦІЙНИХ ПРАКТИК У ВНЗ УКРАЇНИ...................................................20
4. НАПРЯМОК 2. МОНІТОРИНГ ПРОЗОРОСТІ І ЕФЕКТИВНОСТІ АНТИКОРУПЦІЙНИХ ПРОГРАМ УКРАЇНСЬКИХ ВНЗ..35
Напрямок 2.1. Дослідження прозорості і ефективності антикорупційних програм
українських ВНЗ ..................................................................................................................35
Напрямок 2.1.1. Обстеження офіційних інтернет-сайтів (прозорості) українських
ВНЗ, які потрапили у перелік ТОП-200 ................................................................................. 35
Напрямок 2.1.2. Дослідження ефективності антикорупційних програм
(листи-прохання).................................................................................................................... 36
Напрямок 2.1.3. Дослідження ефективності антикорупційних програм (запити на
доступ до публічної інформації)........................................................................................... 37
Напрямок 2.2. Моніторинг ефективності антикорупційних програм ВНЗ з точки зору
представників органів студентського самоврядування......................................................40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................................................................43
ДОДАТКИ........................................................................................................................................44

4
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
ВНЗ – вищий навчальний заклад
ОСС – орган студентського самоврядування
АП – Антикорупційна програма
ГО «РЦЄП» – громадська організація «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
НАЗК – національне агентство з питань запобігання корупції
ТІ – Transparency International
КМІС – Київський міжнародний інститут соціології

ВСТУП
1. Феномен корупції
Протягом лютого-липня 2017 року в межах
проекту «Покоління вільне від корупції» (який
реалізувався в рамках проекту «Українська регіо-
нальна платформа громадських ініціатив» за фі-
нансової підтримки Європейського Союзу) було
проведене масштабне загальнонаціональне дос-
лідження готовності адміністрацій ВНЗ протиді-
яти корупційним зловживанням та сприйняття
феномену корупції студентами ВНЗ в Україні.
Феномен корупції є системним явищем, яке
зустрічається в усіх сферах суспільного життя і зрі-
зною інтенсивністю та глибиною проникнення
поширене в усіх без винятку країнах світу. Вища
освіта є необхідною передумовою формування
еліти будь-якої світової держави. Без належної
рівня освіти, особливо вищої, країна приречена
бути сировинним додатком до світової еконо-
міки і перебувати в лавах країн «третього світу».
2. Актуальність дослідження
Комплексних і систематичних досліджень,
присвячених питанням корупційних практик в ук-
раїнській освіті, в тому числі і вищій, у нашій кра-
їні досі не проводилося. В мережі інтернет мо-
жна знайти лише фрагментарні публікації, які
стосуються окремих навчальних закладів чи пев-
них регіонів. За двадцять шість років незалежно-
сті в масовій свідомості (за оцінкою наших спів-
громадян у 2015 році) вкоренилася думка про те,
що в системі освіти лише 11,3% викладачів мають
бажання долати корупцію1
.
Одним із загальновизнаних і найвідоміших
показників, який дозволяє оцінити поширеність
корупційних практик в кожній країні, є індекс
сприйняття корупції.
«У світовому індексі сприйняття корупції
(СРІ) за 2016 рік Україна отримала 29 балів зі 100
можливих. Це на 2 бали більше, ніж минулого
року, але недостатньо для країни, влада якої на-
звала боротьбу з корупцією головним пріорите-
том. Покращенню нашої позиції у світовому
рейтингу сприяло просування антикорупційної
реформи, проте відсутність дієвої судової сис-
теми та фактична безкарність корупціонерів не
дає Україні зробити потужний ривок уперед і
подолати 30-бальний бар’єр, що зветься «гань-
бою для нації». У всесвітньому рейтингу СРІ Ук-
раїна цього року посідає 131 місце зі 176 країн.
Цю сходинку із показником 29 балів разом з
нами розділили Казахстан, Росія, Непал та Іран.
2
Більшість українців настільки звикли до кору-
пції, що не помічають, куди вона нас завела – ми
на планеті чи не найбідніші (рівень бідності мо-
жна виміряти показником середньодушовим рі-
внем ВВП)3
і найнещасливіші (вимірюється між-
народним індексом щастя)4
. На планеті немає
жодної країни з високим рівнем корупції (рів-
нем її сприйняття), яка була б заможною, а ме-
шканці – щасливими.
1 Стан корупції в Україні. Порівняльний аналіз загальнонаці-
ональних досліджень: 2007, 2009, 2011 та 2015 [електрон-
ний ресурс]. Режим доступу:
ftp://91.142.175.4/nazk_files/doslidzhennya/34.pdf
2 Індекс корупції CPI-2016 [електронний ресурс]. Режим дос-
тупу: https://ti-ukraine.org/research/indeks-koruptsiyi-cpi-
2016.
3 Список країн за ВВП (номінал) на душу населення [елек-
тронний ресурс]. Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1
%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%
D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%92%D0%92%D0%9F_(%D0%
BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB)_%D
0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D1%88%D1%83_%D0%BD
%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B
D%D1%8F.
4 Рейтинг счастья стран мира — 2016: Украина заняла 123
место, расположившись между Кенией и Ганой [електрон-
ний ресурс]. Режим доступу: http://fdlx.com/business-
world/46931-rejting-schastya-stran-mira-2016-ukraina-
zanyala-123-mesto-raspolozhivshis-mezhdu-keniej-i-
ganoj.html.

6
Рис. 1. Місце України на «карті світу» за міжнародними рейтинговими показниками
3. Мета дослідження
На підставі емпіричного дослідження став-
лень громадян України до феномену корупції в
різних сферах життєдіяльності суспільства можна
сформулювати тезу, що корупція в освіті, а особ-
ливо у вищій, є явищем системним. Корупційна
практика у вищій школі вигідна всім учасникам
навчального процесу (потенційним суб’єктам ко-
рупції): викладачам, у яких в результаті вивільня-
ється час, що необхідно було би витратити на ро-
боту з «проблемними» студентами, і з’являється
додаткове джерело доходів; адміністрації ВНЗ,
оскільки зменшується кількість відрахованих
«студентів-платників» та підвищується загальний
рівень успішності; студентам, які за «подяку»,
«спонсорський платіж», «подарунок» та ін. ма-
ють можливість неправомірно отримати вищий
бал атестації свого рівня знань. Тому мета нашого
дослідження має два виміри: 1) започаткувати пі-
лотний в Україні моніторинг прозорості і ефекти-
вності антикорупційних програм українських ВНЗ
(готовність адміністрацій ВНЗ превентивно про-
тидіяти корупційним практикам); 2) дослідити
фактичний рівень поширеності корупційних
практик у ВНЗ України (сприйняття студентами
феномену корупції).
4. Нормативно-правове забезпечення
Положення щодо необхідності моніторингу
антикорупційної діяльності були імплементовані
в антикорупційне законодавство України.
1. Відповідно до ЗУ «Про запобігання коруп-
ції» від 14.10 2014 року № 1700-VIII (НАЗК) готує

7
проект щорічної національної доповіді з реаліза-
ції засад антикорупційної політики, яку має за-
тверджувати Верховна Рада України (ст. 18).5
2. Державна програма щодо реалізації засад
державної антикорупційної політики (Антикоруп-
ційна стратегія) на 2015-2017 роки, затверджена
постановою КМУ від 29 квітня 2015 року № 2656
,
одним із очікуваних результатів має «форму-
вання та реалізацію державної антикорупцій-
ної політики на основі результатів аналізу до-
стовірних даних про корупцію та чинники, які
її обумовлюють, впровадження ефективного
моніторингу та координації реалізації антико-
рупційної політики незалежним спеціалізова-
ним органом із залученням представників гро-
мадянського суспільства».
3. 13 січня 2017 року НАЗК схвалило «Мето-
дику стандартного опитування щодо рівня кору-
пції в Україні»7
, яка «…має забезпечити коректне
поєднання об’єктивних та суб’єктивних (оціноч-
них) даних, тобто оцінки сприйняття стану та по-
ширеності корупції з урахуванням даних про ре-
альні корупційні практики»8
, а результати дослі-
дження за нею будуть відображені у щорічній на-
ціональній доповіді щодо реалізації засад анти-
корупційної політики.
5. Характеристика вибірки дослідження у 2017 році
Для досягнення першого виміру мети дослі-
дження – моніторингу прозорості і ефективності
антикорупційних програм ВНЗ – відібрано 200 ук-
раїнських ВНЗ, що були у рейтингу «Топ-200 Ук-
раїна» у 2016 році. Реалізація другого виміру
мети дослідження – сприйняття студентами
феномену корупції і її поширеності в українських
ВНЗ – передбачала опитування 1000 студентів ук-
раїнських ВНЗ на основі районованої вибірки з
бажаним (необов’язковим за умовами проекту)
квотуванням в обласному розрізі. Анкетування
проводилося на паперових носіях шляхом особи-
стого інтерв’ю групи студентів (ВНЗ міста Рівне) і
онлайн-тестування з використання Google-форм
студентів, що навчаються в різних ВНЗ (а не лише
у тих, що увійшли до «Топ-200 Україна», і навіть
розташованих на території тимчасово окупованої
АРК). Коригування вибірки робилося на підставі
аналізу заповнених анкет респондентів шляхом
розсилки повідомлень представникам органів
студентського самоврядування для активізації
участі студентів в опитуванні, які навчаються у
ВНЗ, де низький рівень респонсу. Повідомлення
розсилалися в соціальній мережі ВКонтакте, а пі-
сля її заборони Указом Президентом України – у
мережі Facebook.
6. Можливості та обмеження
Дослідження має кілька характеристик, які
визначають його унікальність поміж інших дослі-
джень, спрямованих на аналіз і висвітлення осо-
бливостей корупційної практики у національній
вищій освіті.
По-перше, достатньо великий обсяг вибірки
українських ВНЗ (200 ВНЗ, розміщених в консолі-
дованому рейтингу) дозволяє вивчати не лише
сприйняття адміністраціями ВНЗ проблеми кору-
пції, а й реальний досвід зіткнення з її проявами.
5 Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10 2014
року № 1700-VIII [електронний ресурс]. Режим доступу:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18.
6 Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження
Державної програми щодо реалізації засад державної ан-
тикорупційної політики в Україні (Антикорупційної страте-
гії) на 2015-2017 роки» від 29 квітня 2015 р. № 265 [елект-
ронний ресурс]. Режим доступу:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/265-2015-%D0%BF.
По-друге, вибірка дослідження побудована
так, що дає змогу аналізувати дані не лише на рі-
вні України в цілому, а й на рівні кожної області.
Зважаючи на звуження предмета дослі-
дження, зокрема того, що корупція як явище,
притаманне винятково вищій освіті, та беручи до
уваги той факт, що вітчизняні ВНЗ України не мо-
жуть тепер функціонувати на тимчасово окупова-
них територіях, опитування в 2017 році проводи-
лось тільки на територіях, підконтрольних уряду
України.
7Рішення НАЗК від 13.01. 2017 року «Методика стандарт-
ного опитування щодо рівня корупції в Україні» [електрон-
ftp://91.142.175.4/nazk_files/%D0%9C%D0%95%D0%A2%D0
%9E%D0%94%D0%98%D0%9A%D0%90_%D0%9D%D0%90%D
0%97%D0%9A_21.12.2016.pdf.
8 В НАЗК схвалили Методику стандартного опитування
щодо рівня корупції в Україні [електронний ресурс]. Ре-
жим доступу: https://nazk.gov.ua/news/v-nazk-shvalyly-
metodyku-standartnogo-opytuvannya-shchodo-rivnya-
korupciyi-v-ukrayini.

РЕЙТИНГ ПРОЗОРОСТІ ТА
ЕФЕКТИВНОСТІ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ
ПОЛІТИКИ ВНЗ У 2017 РОЦІ
Місце Назвавищого навчального закладу
СУМА
балів
Рівень
прозорості,
%
1 Одеська державна академія технічного регулювання та якості 25,25 84,17
2 Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського 20,50 68,33
3 Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара 20,00 66,67
4 Тернопільський національний економічний університет 19,25 64,17
5 Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя 18,75 62,50
6 Одеський національний медичний університет 18,50 61,67
7-9 Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського 18,25 60,83
7-9 Національний фармацевтичний університет 18,25 60,83
7-9 Приазовський державний технічний університет 18,25 60,83
10 Українська медична стоматологічна академія 18,00 60,00
11 Миколаївський національний аграрний університет 17,75 59,17
12 Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ 17,50 58,33
13 Харківський національний автомобільно-дорожній університет 17,00 56,67
14-16 Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна16,75 55,83
14-16 Одеська національна академія харчових технологій 16,75 55,83
14-16 Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця 16,75 55,83
17-18 Луганський національний університет імені Тараса Шевченка 16,25 54,17
17-18 Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля 16,25 54,17
19-20 Вінницький національний технічний університет 16,00 53,33
19-20 Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія 16,00 53,33
21-22 Криворізький національний університет 15,25 50,83
21-22 Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки 15,25 50,83
23 Національний лісотехнічний університет України 15,00 50,00
24-25 Луцький національний технічний університет 14,75 49,17
24-25 Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" 14,75 49,17
26-30 Глухівський національний педагогічний університет імені О. Довженка 14,50 48,33
26-30 Національний університет "Острозька академія" 14,50 48,33
26-30 Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника 14,50 48,33
26-30 Сумський державний університет 14,50 48,33
26-30 Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна 14,50 48,33
31 Національний гірничий університет 14,25 47,50
32-33 Буковинський державний медичний університет 14,00 46,67
32-33 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця 14,00 46,67
34-37 Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана 13,75 45,83
34-37 Мукачівський державний університет 13,75 45,83
34-37 Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка 13,75 45,83
34-37 Ужгородський національний університет 13,75 45,83
38-44 Львівський інститут економіки і туризму 13,50 45,00
38-44 Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського 13,50 45,00
38-44 Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова 13,50 45,00
38-44 Національний університет "Одеська морська академія" 13,50 45,00
38-44 Таврійський державний агротехнологічний університет 13,50 45,00
38-44 Харківська гуманітарно-педагогічна академія 13,50 45,00
38-44 Херсонський державний університет 13,50 45,00
45-46 Львівський державний університет безпеки життєдіяльності 13,00 43,33
45-46 Одеський державний аграрний університет 13,00 43,33
47-48 Вінницький національний аграрний університет 12,75 42,50
47-48 Львівський національний аграрний університет 12,75 42,50

9
СУМА
балів
Рівень
%
49 Дніпровський державний технічний університет 12,50 41,67
50 Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка 12,25 40,83
51-54 Білоцерківський національний аграрний університет 12,00 40,00
51-54 Мелітопольський державний педагогічний університет імені Б. Хмельницького 12,00 40,00
51-54 Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського 12,00 40,00
51-54 Чорноморський державний університет імені Петра Могили 12,00 40,00
55 Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут"11,75 39,17
56-59 Бердянський державний педагогічний університет 11,50 38,33
56-59 Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 11,50 38,33
56-59 Кіровоградський національний технічний університет 11,50 38,33
56-59 Університет банківської справи 11,50 38,33
60 Чернігівський національний технологічний університет 11,00 36,67
61-62 Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди 10,50 35,00
61-62 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича 10,50 35,00
63-64 Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка 10,25 34,17
63-64 Національний університет біоресурсів і природокористування України 10,25 34,17
65 Київський національний лінгвістичний університет 10,00 33,33
66 Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка9,75 32,50
67 Уманський національний університет садівництва 9,50 31,67
68 Донецький державний університет управління 8,25 27,50
69-70 Донецький національний університет імені Василя Стуса 7,25 24,17
69-70 Український державний університет залізничного транспорту 7,25 24,17
71 Київський національний університет імені Тараса Шевченка 7,00 23,33
72 Донбаський державний технічний університет 6,75 22,50
73 Харківський національний університет будівництва та архітектури 6,50 21,67
74-76 Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова 6,00 20,00
74-76 Одеський національний економічний університет 6,00 20,00
74-76 Харківський національний медичний університет 6,00 20,00
77 Подільський державний аграрно-технічний університет 5,50 18,33
78-79 Бердянський університет менеджменту і бізнесу 5,00 16,67
78-79 Запорізький державний медичний університет 4,75 15,83
80-81 Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира0 Гнатюка 4,75 15,83
80-81 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького 3,75 12,50
82 Київський національний університет технологій та дизайну 3,25 10,83
83 Харківська державна академія фізичної культури 3,00 10,00
84 Херсонський національний технічний університет 2,75 9,17
85 Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка 2,50 8,33
86 Сумський національний аграрний університет 2,25 7,50
87-97 Житомирський державний університет імені Івана Франка 2,00 6,67
87-97 Запорізький національний університет 2,00 6,67
87-97 Івано-Франківський національний медичний університет 2,00 6,67
87-97 Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького 2,00 6,67
87-97 Луганський державний медичний університет 2,00 6,67
87-97 Львівський державний університет фізичної культури 2,00 6,67
87-97 Національна академія управління при Президентові України 2,00 6,67
87-97 Національний університет харчових технологій 2,00 6,67
87-97 Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя 2,00 6,67
87-97 Херсонська державна морська академія 2,00 6,67
87-97 Львівський торговельно-економічний університет 2,00 3,33
98-103 Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого 1,00 3,33
98-103 Київський університет імені Бориса Грінченка 1,00 3,33
98-103 Полтавська державна аграрна академія 1,00 3,33
98-103 Приватний вищий навчальний заклад "Київський міжнародний університет" 1,75 5,83
98-103 Університет "КРОК" 1,00 3,33
98-103 Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва 1,00 3,33
104 Луганський національний аграрний університет 0,75 2,50
105 Одеська державна академія будівництва та архітектури 0,50 1,67

10
СУМА
балів
Рівень
%
106-112 Харківська державна академія дизайну і мистецтв 0,00 0,00
106-112 Донецький національний технічний університет 0,00 0,00
106-112 Житомирський національний агроекологічний університет 0,00 0,00
106-112 Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія" 0,00 0,00
106-112 Львівська національна академія мистецтв 0,00 0,00
106-112 Національний університет цивільного захисту України 0,00 0,00
106-112 Університет митної справи та фінансів 0,00 0,00
113-200 Академія адвокатури України
113-200 Академія муніципального управління
113-200 Академія праці, соціальних відносин і туризму
113-200 Буковинський державний фінансово-економічний університет
113-200 Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
113-200 Державний економіко-технологічний університет транспорту
113-200 Державний університет телекомунікацій
113-200 Дніпропетровська медична академія
113-200 Дніпропетровський гуманітарний університет
113-200 Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет
113-200 Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту
113-200 Донбаська державна машинобудівна академія
113-200 Донбаська національна академія будівництва і архітектури
113-200 Донбаський державний педагогічний університет
113-200 Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
113-200 Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
113-200 Житомирський державний технологічний університет
113-200 Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ
113-200 Запорізька державна інженерна академія
113-200 Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій
113-200 Запорізький національний технічний університет
113-200 Європейський університет
113-200 Ізмаїльський державний гуманітарний університет
113-200 Інститут підприємництва "Стратегія"
113-200 Київська державна академія водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного
113-200 Київський медичний університет УАНМ
113-200 Київський національний торговельно-економічний університет
113-200 Київський національний університет будівництва і архітектури
113-200 Київський національний університет культури і мистецтв
113-200 Класичний приватний університет
113-200 Київський університет права Національної академії наук України
113-200 Київський університет туризму, економіки і права
113-200 Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка
113-200 Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка
Університети, які не надали відповіді на запити про доступ до публічної інформації

11
113-200 Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького
113-200 Львівський національний університет імені Івана Франка
113-200 Маріупольський державний університет
113-200 Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені ак. С. Дем'янчука
113-200 Міжнародний науково-технічний університет імені ак. Юрія Бугая
113-200 Міжнародний університет фінансів
113-200 Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
113-200 Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
113-200 Національна академія статистики, обліку та аудиту
113-200 Національна металургійна академія України
113-200 Національна музична академія України імені П.І. Чайковського
113-200 Національний авіаційний університет
113-200 Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
113-200 Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"
113-200 Національний університет водного господарства та природокористування
113-200 Національний університет "Києво-Могилянська академія"
113-200 Національний університет "Львівська політехніка"
113-200 Національний університет фізичного виховання і спорту України
113-200 Національний транспортний університет
113-200 Національний університет "Одеська юридична академія"
113-200 Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
113-200 Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова
113-200 Одеська національна музична академія ім. А.В. Нежданової
113-200 Одеський державний екологічний університет
113-200 Одеський національний морський університет
113-200 Одеський національний політехнічний університет
113-200 Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
113-200 Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
113-200 Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського
113-200 Полтавський університет економіки і торгівлі
113-200 Придніпровська державна академія будівництва та архітектури
113-200 Рівненський державний гуманітарний університет
113-200 Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка
113-200 Українська академія банківської справи Національного банку України
113-200 Українська академія друкарства
113-200 Українська інженерно-педагогічна академія
113-200 Український державний хіміко-технологічний університет
113-200 Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
113-200 Університет державної фіскальної служби України
113-200 Університет імені Альфреда Нобеля
113-200 Університет сучасних знань
113-200 Харківська державна академія культури
113-200 Харківська державна зооветеринарна академія
113-200 Харківський державний університет харчування та торгівлі
113-200 Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського

12
113-200 Харківський національний університет міського господарства
113-200 Харківський національний університет радіоелектроніки
113-200 Херсонський державний аграрний університет
113-200 Хмельницький національний університет
113-200 Хмельницький університет управління та права
113-200 Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
113-200 Черкаський державний технологічний університет
113-200 Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
113-200 Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка

13
1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Концепція дослідження
При формулюванні концепції стандартного
опитування було враховано емпіричний досвід
використання у дослідницькій практиці двох ба-
зових підходів, які не лише взаємодоповнюють
один одного, а й конкурують.
А. Перший підхід орієнтований на вимірю-
вання параметрів феномену сприйняття коруп-
ції як специфічного виміру масової свідомості.
Б. Другий – на оцінювання рівня поширеності
корупційних практик в реальних відносинах9
.
Ці базові підходи використовувалися одноча-
сно у реалізації двох напрямках (кожен з яких ре-
алізувався для досягнення відповідного виміру
мети дослідження): 1) при дослідженні сприй-
няття студентами корупції і поширеності в
процесі їхнього навчання корупційних практик;
2) при вивченні сприйняття корупції адмініст-
раціями ВНЗ на основі їх готовності превентивно
протидіяти корупційним практикам і поширено-
сті цих практик в життєдіяльності ВНЗ.
Напрямок 1 «Дослідження корупційних зло-
вживань у ВНЗ України» реалізовувався шляхом
опитування студентів (лютий-липень 2017 року)
за допомогою онлайн-анкети10
та її паперового
варіанту (для студентів рівненських ВНЗ) «Анти-
корупційний моніторинг вищої освіти», яка міс-
тила такі блоки питань:
- «Інформація про респондента»;
- «Що Ви думаєте про корупцію у вищій
освіті?»;
- «Рівень Вашої толерантності до корупції»;
- «Ваше бачення методів боротьби з коруп-
цією у вищій освіті».Напрямок 2. «Моніторинг
прозорості і ефективності антикорупційних про-
грам українських ВНЗ». Для досягнення цього
виміру мети своєю чергою дослідження прово-
дилося також у двох напрямках.
Напрямок 2.1. Дослідження прозорості і ефе-
ктивності антикорупційних програм українських
ВНЗ (березень-липень 2017 року).
2.1.1. На попередньому етапі – обстеження
офіційних інтернет-сайтів (прозорості діяльності)
українських вищих навчальних закладів, які пот-
рапили у перелік ТОП-200 (березень-квітень 2017
року)11
(Додаток 1).
2.1.2. На першому етапі – надсилання листів-
прохань про надання інформації про антикоруп-
ційну діяльність з прикріпленим опитувальни-
ком, який містив 27 запитань, розбитих на 2 ос-
новні блоки (березень-квітень 2017 року).
2.1.3. На другому етапі керівництву тих ВНЗ,
які не відгукнулися на листи-прохання і не наді-
слали заповнені опитувальники дослідження,
було розіслано офіційні запити про надання дос-
тупу до публічної інформації (червень-липень
2017 року) спочатку на електронні адреси, а тим
навчальним закладам, в яких електронна пошта
не діяла, було розіслано паперові варіанти за-
питу.
Напрямок 2.2. Моніторинг ефективності ан-
тикорупційних програм українських ВНЗ з точки
зору представників органів студентського само-
врядування.
1.2. Процедура отримання даних
1. Рівень репрезентативності та вимоги до ро-
зміру вибірки.
Показники, що використовувалися для оці-
нювання корупційної практики у вищій освіті, за
9 Рішення НАЗК від 13.01. 2017 року «Методика стандарт-
%9E%D0%94%D0%98%D0%9A%D0%90_%D0%9D%D0%90%D
0%97%D0%9A_21.12.2016.pdf.
вказаними напрямами дослідження розрахову-
валися за такими кластерами:
 Україна в цілому;
 регіони (області і м. Київ) в цілому;
 ВНЗ за регіонами.
10 https://goo.gl/forms/DWSsSArP323xuEgn2.
11Консолідований рейтинг ВНЗ України 2016 року [елект-
ронний ресурс]. Режим доступу:
http://osvita.ua/vnz/rating/51741/.

14
Додатково для напрямку 1 застосовувався
поділ респондентів на такі кластери:
 курс навчання (1, 2, 3, 4, 5, 6, випускник);
 форма навчання (денна і дистанційна/за-
очна);
 форма плати за навчання.
Плановий обсяг вибірки дослідження за на-
прямом 1 –1000 респондентів (студентів, які нав-
чаються у ВНЗ України) і мінімум по 20 респонде-
нтів, які навчаються в кожній з областей України
(за винятком АРК).
При реалізації напряму 1 використовувався
преференційний відбір респондентів лише за
критерієм належності до числа студентів, які на-
вчаються/навчалися у 2017 році у ВНЗ.
Фактично опитано 482 респонденти.
Для дослідження за напрямком 2 було попе-
редньо відібрано 200 ВНЗ (із 449), тобто вибірка
формувалася на основі одноступеневого від-
бору. Опитуванням охоплено 44,54% українських
ВНЗ.
2. Інструментарій опитування.
Вхідна інформація, використовувана для оці-
нювання корупційних практик у вищій освіті, зби-
ралася у файл первинних даних обстеження у фо-
рматі документу Microsoft Excel (напрямки 2.1.1,
2.1.2, 2.1.3). Також в опитуванні використовува-
лися Google-форми (напрямки 1 і 2.2) із зведен-
ням даних у Google-таблицях. Зведення і обробка
вихідної інформації здійснювалося у файловому
документі Microsoft Excel.
Інформація від респондентів збиралася з ви-
користанням стандартних форм, які містили ан-
кетні запитання відповідно до напрямку дослі-
дження. Перелік і розміщення таких форм наве-
дено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 - Стандартні форми для заповнення респонденти за напрямками дослідження
Напрямок дослі-
дження
Використання ста-
ндартних форм
Вид форми Розміщення в мережі інтернет
Напрямок 1 Анкета Паперовий і еле-
ктронний
https://goo.gl/forms/DWSsSArP323xuEgn2
Напрямки 2.1.2,
2.1.3
Опитувальник Паперовий і еле-
ктронний
–
Напрямок 2.2 Анкета Електронний https://goo.gl/forms/2AF6oixO9znyAwgA2
З метою отримання даних в межах дослі-
дження для комунікацій з респондентами вико-
ристовувалися такі види зв’язку (табл. 1.2):
- особисті інтерв’ю;
- офіційне листування;
- особисті повідомлення.
Таблиця 1.2 - Форми зв’язку з респондентами, які використовувалися в дослідженні
Напрямок дослі-
дження
Особисті
інтерв’ю
Офіційне листування Особисті повідомлення
Електронні
листи
Листи
поштою
Електронні
листи
В соціальних мережах
ВКонтакте Facebook
Напрямок 1 + + + +
Напрямок 2.1.2 +
Напрямок 2.1.3 + +
Напрямок 2.2 + + +
Крім того, для отримання інформації в межах
напрямку 2.1.1 застосовувалося анонімне обсте-
ження офіційних веб-сайтів ВНЗ.
Інформація від респондентів використовува-
лася для розрахунку показників, які частково ко-
респондують із об’єктивними показниками, що
використовуються у Національній доповіді щодо
реалізації засад антикорупційної політики (ст. 20
12 Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10 2014
року № 1700-VIII [електронний ресурс]. Режим доступу:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18.
Закону України «Про запобігання корупції»)12
, та
передбаченими законодавством індикаторами
ефективності антикорупційної політики. Зокрема
в опитувальнику дослідження (Додаток 2) за на-
прямком 2.1 анкетні запитання спрямовані на
отримання таких відомостей.
В можливих подальших дослідженнях коруп-
ційних практик в українській вищій освіті можна

15
застосовувати опитувальник з приведенням у ві-
дповідність до вимог відомостей, які відобража-
ються у Національній доповіді щодо реалізації
засад антикорупційної політики.
3. Узгодженість даних. Дослідження корупції
у вищій освіті має багато спільного з аналогічним
дослідженням, проведеним у серпні-жовтні 2016
року експертами Transparency International Укра-
їна (TI) «Оцінка найбільших приватних та держа-
вних компаній України»13. Представлений звіт
було взято за базу для формування анкетних за-
питань в опитувальнику, що використовувався в
межах напрямку 2.1. при дослідженні прозорості
і ефективності антикорупційних програм україн-
ських ВНЗ. Крім того, ГО «РЦЄП» вже проводила
аналогічне дослідження у 2015 році «Антикоруп-
ційна школа студента»14. Використовувана тоді
анкета була взята за основу формування нової
анкети напрямку 1 «Дослідження корупційних
зловживань у ВНЗ України».
1.3. Розуміння феномену корупції
Відповідно до підходів до трактування по-
няття корупції, викладених в Методиці стандарт-
ного опитування щодо рівня корупції в Україні15
,
в дослідженні використовувалися 2 з них:
а) розуміння корупції, яке базується на
прийнятих в конкретному суспільстві уявленнях
про види поведінки, що належать до корупцій-
них;
б) «законодавче визначення» – розуміння ко-
рупції та її окремих різновидів на основі законо-
давчих приписів про відповідальність за коруп-
ційні правопорушення, а також кореспондуючі з
ними положення про превентивні заборони та
обмеження для суб’єктів, які спеціально визна-
чені законом.
При цьому перший підхід ліг в основі дослі-
дження за напрямком 1, другий – за напрямком
2. При цьому розбіжності у відповідях респонде-
нтів (як студентів ВНЗ, так і адміністрації ВНЗ)
простежуються не лише на понятійному рівні (ви-
користанні різних підходів), а й у поведінковому
аспекті.
Законодавче визначення поняття корупції мі-
ститься у вже згадуваному Законі України «Про
запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №
1700-VIII:
 «корупційне правопорушення – діяння,
що містить ознаки корупції, вчинене особою, за-
значеною у частині першій статті 3 цього Закону,
за яке законом встановлено кримінальну, дис-
циплінарну та/або цивільно-правову відповідаль-
ність»;
13 http://ti-ukraine.org/research/indeks-koruptsiyi-cpi-2016/.
14 https://www.slideshare.net/ssuser85604c/ss-58441360.
15 Рішення НАЗК від 13.01. 2017 року «Методика стандарт-
 «корупція – використання особою, зазна-
ченою у частині першій статті 3 цього Закону, на-
даних їй службових повноважень чи пов’язаних з
ними можливостей з метою одержання неправо-
мірної вигоди або прийняття такої вигоди чи
прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для
себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/про-
позиція чи надання неправомірної вигоди особі,
зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону,
або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним
особам з метою схилити цю особу до протиправ-
ного використання наданих їй службових повно-
важень чи пов’язаних з ними можливостей».
Проте пряме використання таких визначень
має виключати або принаймні обмежувати мож-
ливість самооцінки респондентами певних ситу-
ацій за критеріями наявності чи відсутності ознак
корупції як основного способу ідентифікації кору-
пційних практик. Тому в опитувальнику дослі-
дження (Додаток 2), який використовувався в на-
прямку 2.1, представники адміністрацій ВНЗ
лише фіксували певні дії, вчинки, рішення тощо,
які є зовнішніми ознаками корупційної поведінки
та базуються на законодавчих приписах про від-
повідальність (кримінальну, адміністративну та
дисциплінарну). Оскільки в експертів ГО «РЦЄП»
не було повноважень вимагати підтвердження
кожної ствердної відповіді на запитання опитува-
льника, тому заповнені опитувальники і наді-
слані документальні підтвердження від кожного
ВНЗ не можуть бути підставою для остаточної оці-
нки ефективності і прозорості антикорупційних
політик українських ВНЗ. А розрахований нами
рейтинг ВНЗ за рівнем прозорості і ефективності
%9E%D0%94%D0%98%D0%9A%D0%90_%D0%9D%D0%90%D
0%97%D0%9A_21.12.2016.pdf.

16
антикорупційних програм може стати ефектив-
ним інструментом посилення заходів з протидії і
попередження корупційних практик з боку адмі-
ністрації кожного навчального закладу.
1.4. Сфера оцінювання
Відповідно до мети одним з головних за-
вдань дослідження було визначення поширено-
сті корупції у вищій освіті в Україні загалом. Не-
зважаючи на попередні дослідження, що були
проведені в Україні (ТІ, КМІС), необхідно розме-
жовувати оцінювання корупційних практик різ-
них сфер та інститутів. Необхідність диференці-
йованого підходу передбачена і в базових доку-
ментах державної антикорупційної політики Дер-
жавна програма щодо реалізації засад держав-
ної антикорупційної політики (Антикорупційна
стратегія) на 2015-2017 роки, затверджена поста-
новою Кабінету Міністрів України від 29 квітня
2015 року № 265, також виділяє «сфери, що най-
більш вражені корупцією», акцентуючи увагу на
необхідності диференційованого підходу до різ-
них інститутів та секторів не лише публічної
сфери, але й приватної. До одної з таких сфер на-
лежить і освіта (вища, загальна, дошкільна). В на-
шому дослідженні ми обмежилися вищою осві-
тою з огляду на основну зайнятість у цій сфері бі-
льшості членів ГО «РЦЄП».
2. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ
ОЦІНЮВАННЯ КОРУПОВАНОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Показники дозволяють кількісно вимірювати
поширеність корупційних практик у навчальних
закладах вищої освіти. Для структурування аспе-
ктів корупційної практики формулювалися анке-
тні питання і блоки питань опитувальника. Сис-
тема показників дозволяє актуалізувати16 «кору-
пційну практику».
2.1. Показники поширеності корупційної практики
У вже згадуваній Методиці стандартного опи-
тування щодо рівня корупції в Україні показники
ділять на дві групи:
1) базові (фіксувальні) показники, які оціню-
ють: а) частоту контактів особи з державними та
недержавними інститутами, у сфері відносин з
якими законодавчо визнається можливість вини-
кнення корупційних практик; б) наявність в ситу-
аціях, зафіксованих на основі попереднього по-
казника, ознак, які дозволяють кваліфікувати такі
ситуації як «ситуації з ознаками корупційних
практик»;
2) конкретизувальні показники, серед яких:
а) частота корупційних практик; б) види коруп-
ційних благ, що включені в схеми корупційних ві-
дносин та їх вартісна оцінка; в) суб’єктний склад
корупційних відносин; г) характер рішень, що
приймались внаслідок корупційних взаємодій; д)
наявність та види негативних реакцій на вима-
гання посадовцями хабарів чи інших видів кору-
пційних дій; е) поширеність випадків інформу-
вання керівництва чи правоохоронних органів
про факти корупції.
У нашому дослідженні базові показники ви-
користовуються лише в другому напрямку дослі-
дження, зокрема в опитувальнику, що призначе-
ний для адміністрації ВНЗ. Конкретизувальні по-
казники застосовуються в усіх стандартних фор-
мах опитування (анкетах і опитувальнику).
16 Актуалізація (лат. actualis — діяльний, діяльнісний, фактич-
ний) – переведення в дію, стан активності того, що існувало лише
потенційно чи латентно

17
2.2. Показники корупції за напрямками дослідження
В межах кожного із двох основних напрямків
дослідження використовувався свій перелік по-
казників.
Напрямок 1. Для проведення дослідження
було розроблено електронний і паперовий варі-
анти анкети (Додаток 3). Головними показни-
ками в межах першого напрямку дослідження
корупційних практик у ВНЗ України були:
1) особисте ставлення до корупції;
2) мотиви використання респондентами ко-
рупційних практик;
3) особисте бачення відповідальності за по-
рушення антикорупційних норм;
4) головні провокатори коруцпційних право-
порушень у ВНЗ;
5) особиста готовність використати у майбут-
ньому корупційне правопорушення;
6) наявність особистих корупційних правопо-
рушень у минулому;
7) особисті мотиви використання корупцій-
них практик у минулому;
8) особиста реакція респондента на коруп-
ційні правопорушення ;
9) особиста готовність протидіяти корупцій-
ним правопорушенням;
10) відсоток обізнаності респондентів про на-
явність у ВНЗ Антикорупційної програми;
11) відсоток обізнаності респондентів про на-
явність у ВНЗ Етичного кодексу (кодекс честі) сту-
дента і викладача;
12) найефективнішим спосіб боротьби з кору-
пцією у вищій освіті
13) відсоток респондентів, готових підписати
«Антикорупційний кодекс студента».
Напрямок 2. Під час моніторингу офіційних
веб-сайтів навчальних закладів передусім ціка-
вила інформація про:
• підзаконні акти;
• антикорупційну політику;
• кодекс етики;
• регламенти та процедури;
• фінансову звітність;
• наявність англомовної версії веб-сайту.
Оцінювання проводилось активістами Гро-
мадської організації «Регіональний центр євроін-
теграційних проектів» з використанням форми
опитувальника (анкети), який наведено в Дода-
тку 2. Цей опитувальник було адаптовано так, аби
він відображав поточну ситуацію в освітньому се-
редовищі України.
Форма складається із двох тематичних бло-
ків.
1. Розкриття антикорупційної програми.
2. Організаційна прозорість, структура.
В опитувальнику містилося 27 запитань. Оці-
нюючи навчальні заклади щодо прозорості їхньої
звітності та ефективності антикорупційної про-
грами, за ствердну відповідь з відповідним підт-
вердженням у примітках (інтернет-посиланням
на ресурс, скан-копією документу, номером на-
казу тощо) на кожне запитання ставився 1 бал; за
ту ж відповідь, але без розміщення в інтернеті
(брак прозорості), – 0,75 балу; за ствердну відпо-
відь без підтвердження у примітках – 0,5 балу; за
негативну відповідь або її відсутність – 0 балу.
Крім того, пункт, який стосується Антикорупцій-
ної програми, був і в опитувальнику, і під час мо-
ніторингу офіційних веб-сайтів ВНЗ. Тому, за
умови, що під час обстеження офіційних сторінок
українських ВНЗ в мережі інтернет на сайті було
розміщено Антикорупційну програму (ставився 1
бал), на наступному етапі при оцінюванні питань
в опитувальнику її наявність оцінювалася в 0 ба-
лів. Максимальну кількість балів, яку міг набрати
кожен з ВНЗ, становила 30 балів. Тоді відсоткове
відношення фактичної суми набраних балів до
максимально можливої відображало прозорість
і ефективність антикорупційних програм україн-
ських ВНЗ (табл. 2.1).
Таблиця 2.1- Таблиця оціночних значень параметрів прозорості і ефективності
антикорупційних програм ВНЗ
№
з/п
Запитання за блоками Оцінка в балах
І. ІНФОРМАЦІЯ, РОЗМІЩЕНА НА САЙТІ І ЯКУ ЛЕГКО ЗНАЙТИ 0 балів 1 бал
1 Розміщення на сайті Антикорупційної програми є нема
2 Наявність підзаконних актів є нема
3 Внутрішній кодекс етики для співробітників є нема
4 Розміщення фінансової звітності є нема

18
№
з/п
Запитання за блоками Оцінка в балах
1 2 3 4 5 6
ІI. РОЗКРИТТЯ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ 0 балів 0,5 балів 0,75 балів 1 бал
1 Публічний доступ до Антикорупційної програми
(якщо є в п. І.1, то 0 балів)
нема є наказ на сайті
2 Призначені Уповноважених осіб з реалізації за-
ходів Антикорупційної програми
нема є наказ розділ на сайті
3 Ідентифікований перелік корупційних ризиків нема є в АП наказ/на сайті
4 Внутрішній кодекс етики для співробітників
(якщо є в п. І.1, то 0 балів)
нема є в АП окремий доку-
мент/на сайті
5 Наявність заходів по боротьбі з корупцією в ко-
дексі етики
6 Застосування антикорупційних заходів до всіх
співробітників, передбачених кодексом етики
7 Застосування антикорупційних заходів до третіх
осіб і організацій, з якими працює навчальний
заклад
ні так в АП окремий доку-
8 Застосування антикорупційних заходів до підря-
дників, субпідрядників і постачальників
ні так в АП окремий доку-
9 Наявність спеціальних навчальних програм по
боротьбі з корупцією для своїх співробітників
(тренінги / курси)
нема є 1 > 1
10 Наявність політики, яка встановлює стандарти
для прийняття подарунків, відслідковування тра-
нспортних витрат і т. ін.
11 Наявність політики, що забороняє корпоратив-
ний підкуп
12 Наявність процедури декларування конфлікту ін-
тересів
13 Наявність системи захисту викривачів (тих, хто
повідомляє проступки всередині навчального
закладу)
нема є - опис
14 Наявність спеціальних конфіденційних каналів
для співробітників, щоб повідомляти про факти
корупції або для консультацій
нема є 1 канал > 1 каналу
15 Регулярний моніторинг своїх програм по боро-
тьбі з корупцією
ні так регуляр-
ність
наказ/на сайті
16 Наявність внутрішніх стандартів щодо політич-
ного нейтралітету
нема є - документ/на
сайті
17 Наявність заборони робити політичні внески від
імені навчального закладу
нема є - документ/на
сайті
18 Наявність затверджених стандартів для прий-
няття подарунків
нема є - наказ/на сайті
ІII. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПРОЗОРІСТЬ, СТРУКТУРА 0 балів 0,5 балів 0,75 балів 1 бал
1 Виплата винагороди за інформацію про ко-
рупційні правопорушення
нема є вказаний
розмір
на сайті
2 Моніторинг ефективності антикорупційної
програми
нема так хто про-
водить
наказ/на сайті
3 Наявність призначеного департаменту або
особи, відповідальних за запобіжні заходи з
протидії корупційним правопорушенням
нема є наказ на сайті
4 Проведення індивідуальних консультацій
щодо антикорупційних заходів Уповноваже-
ною особою чи департаментом
ні так якесь під-
твер-
дження
на сайті

19
Продовження таблиці 2.1
1 2 3 4 5 6
5 Проведення внутрішніх розслідувань фактів
порушення антикорупційної програми впро-
довж минулого 2016 року
- ні/не
вияв-
лено
так сканкопії/№
наказу
6 Обов’язкове візування усіх договорів з боку
Уповноваженого
ні так - якесь підтвер-
дження
7 Звітування Уповноваженою особою (керів-
ником департаменту) з реалізації заходів
Антикорупційної програми за результати ді-
яльності 2016 року
ні так - копія на
сайті/скан-
копія
8 Проведення внутрішніх розслідувань випад-
ків корупційної діяльності працівників у
2016 році
- ні/не
вияв-
лено
наказу
9 Проведення заходів з припинення або розс-
лідування корупційних злочинів з боку пра-
воохоронних органів у 2016 році
- ні/не
вияв-
лено
наказу/реєстр
2.3. Інтегральні оцінки державної антикорупційної політики
У Методиці стандартного опитування щодо
рівня корупції в Україні наводяться головні емпі-
ричні індикатори успішності антикорупційної по-
літики, які повною мірою можна звести до оціню-
вання корупційних практик у вищій освіті. Такими
головними адаптованими індикаторами, які мо-
жна розрахувати за результатами нашого дослі-
дження, є:
1) питома вага студентів, що негативно став-
ляться до корупції;
2) питома вага студентів, що має досвід ко-
рупційних практик (ступінь «корупційної віктимі-
зації» студентів) як загалом, так і за кластерами;
3) питома вага студентів, що спроможні бути
викривачами корупції (тобто тих, хто вже повідо-
мляв компетентні органи чи готовий це робити).
Інші індикатори, окрім Методики стандарт-
ного опитування щодо рівня корупції в Україні,
наводяться лише в Державній програмі щодо ре-
алізації засад державної антикорупційної полі-
тики (Антикорупційна стратегія) на 2015-2017
роки як індикатори для окремих завдань Страте-
гії. Їх теж можна розрахувати за результатами на-
шого дослідження:
4) питома вага студентів, що свідомо відмов-
ляється від корупційних моделей поведінки;
5) питома вага студентів, що знає і довіряє
основним суб’єктам протидії корупції;
6) питома вага студентів, що усвідомлює сут-
ність корупції та її наслідки.
Ці індикатори є основою для структурування
та упорядкування результатів дослідження як
умови їх практичного використання в програму-
ванні та оцінюванні антикорупційної діяльності.

20
3. НАПРЯМОК 1. ДОСЛІДЖЕННЯ
КОРУПЦІЙНИХ ПРАКТИК У ВНЗ УКРАЇНИ
Протягом досліджуваного періоду було отри-
мано 482 відповіді.
Опитування студентів рівненських ВНЗ щодо
корупційних зловживань у їхніх навчальних за-
кладах шляхом заповнення розроблених паперо-
вих форм анкет (Додаток 3) і онлайн-опитування.
Опитування студентів, які навчають у ВНЗ в регіо-
нах України, щодо корупційних зловживань шля-
хом онлайн-опитування розроблених електрон-
них форм анкет.
Результати опитування представлено на ри-
сунках 3.1 – 3.19 і в таблицях 3.1 – 3.23.
Запитання 1. Вкажіть курс, на якому Ви навчаєтеся?
Рис. 3.1. Розподіл респондентів за курсами навчання
Запитання 2. Університет, в якому Ви навчаєтеся, розташований в
Рис. 3.2. Розподіл респондентів за регіонами в Україні
(61 чол.)
(83 чол.)
(98 чол.)
(60 чол.)
(77 чол.)
(28 чол.)
(60 чол.)

21
Таблиця 3.1 - Розподіл респондентів за регіонами в Україні в розрізі курсів навчання
№
з/п
Область Курс навчання Всього
1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс 6 курс Випускник
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 АРК Крим 0 0 0 1 0 0 0 1
2 Вінницька 0 0 0 0 0 0 1 1
3 Волинська 0 0 2 1 1 0 0 4
4 Дніпропетровська 2 12 1 0 0 0 3 18
5 Донецька 0 0 0 1 0 0 0 1
6 Житомирська 0 1 1 0 0 0 1 3
7 Закарпатська 0 1 0 0 0 0 1 2
8 Запорізька 0 0 6 3 0 0 1 10
9 Івано-Франківська 9 12 8 3 2 0 1 35
10 Київська 0 0 1 0 2 0 2 5
11 Кіровоградська 0 0 0 0 0 0 0 0
12 Луганська 0 1 0 0 0 0 0 1
13 Львівська 1 0 4 0 1 2 4 12
15 Миколаївська 0 0 0 0 0 0 1 1
16 Одеська 0 0 1 3 0 1 1 6
17 Полтавська 0 0 0 0 0 0 2 2
18 Рівненська 30 27 44 34 61 21 24 241
19 Сумська 0 1 0 0 1 0 1 3
20 Тернопільська 0 3 0 0 1 0 2 6
21 Харківська 0 0 1 1 1 0 1 4
22 Херсонська 3 2 6 1 0 1 0 13
23 Хмельницька 0 0 1 0 0 0 1 2
24 Черкаська 0 2 3 0 2 0 3 10
25 Чернівецька 10 13 8 6 3 2 4 46
26 Чернігівська 2 0 2 1 0 0 0 5
Україна в цілому 61 83 98 60 77 28 59 466
Немає даних 16
Запитання 3. Вкажіть форму навчання
Рис. 3.3. Розподіл респондентів за формою навчання

22
Таблиця 3.2 - Розподіл респондентів за регіонами в Україні в розрізі форми навчання
№ з/п Область Форма навчання Всього
Денна Заочна (дистанційна)
1 АРК Крим 1 0 1
2 Вінницька 1 0 1
3 Волинська 4 0 4
4 Дніпропетровська 18 0 18
5 Донецька 1 0 1
6 Житомирська 3 0 3
7 Закарпатська 2 0 2
8 Запорізька 10 0 10
9 Івано-Франківська 34 1 35
10 Київська 4 1 5
11 Кіровоградська 0 0 0
12 Луганська 1 0 1
13 Львівська 12 0 12
14 м. Київ 34 0 34
15 Миколаївська 1 0 1
16 Одеська 6 0 6
17 Полтавська 2 0 2
18 Рівненська 214 27 241
19 Сумська 3 0 3
20 Тернопільська 6 0 6
21 Харківська 4 0 4
22 Херсонська 13 0 13
23 Хмельницька 2 0 2
24 Черкаська 10 0 10
25 Чернівецька 45 1 46
26 Чернігівська 5 0 5
Немає даних 16 0 16
Україна в цілому 452 30 482
Запитання 4. Хто оплачує Ваше навчання?
Рис. 3.4. Розподіл респондентів за формою оплати за навчання

23
Таблиця 3.3 - Розподіл респондентів за регіонами в Україні в розрізі форми оплати за навчання
№
з/п
Область Спонсор навчання Всього
Батьки (ко-
нтрактник)
Держава
(держбюджет)
Організація (конт-
рактник)
Сам(а)
1 АРК Крим 1 0 0 0 1
2 Вінницька 0 1 0 0 1
3 Волинська 1 3 0 0 4
4 Дніпропетровська 4 14 0 0 18
5 Донецька 1 0 0 0 1
6 Житомирська 0 3 0 0 3
7 Закарпатська 0 2 0 0 2
8 Запорізька 0 10 0 0 10
9 Івано-Франківська 10 24 0 1 35
10 Київська 0 4 0 1 5
11 Кіровоградська 0 0 0 0 0
12 Луганська 0 1 0 0 1
13 Львівська 5 6 0 1 12
14 м. Київ 3 28 0 3 34
15 Миколаївська 1 0 0 0 1
16 Одеська 0 6 0 0 6
17 Полтавська 0 2 0 0 2
18 Рівненська 72 151 1 17 241
19 Сумська 1 2 0 0 3
20 Тернопільська 1 5 0 0 6
21 Харківська 1 3 0 0 4
22 Херсонська 5 8 0 0 13
23 Хмельницька 0 2 0 0 2
24 Черкаська 3 7 0 0 10
25 Чернівецька 10 35 0 1 46
26 Чернігівська 1 4 0 0 5
Немає даних 4 12 0 0 16
Україна в цілому 124 333 1 24 482
Запитання 5. Для мене корупція це –
Рис. 3.5. Розподіл респондентів за ставленням до корупції
287
119
47
29
0 50 100 150 200 250 300 350
злочин, який нічим не виправдовується
прийнятний засіб вирішення проблем, коли інших
легальних способів немає
невикорінюване явище, а тому з ним треба не
боротися, а пристосовуватися до нього
нормальний спосіб обійти неприйнятні для мене або
абсурдні перешкоди

24
Таблиця 3.4 - Розподіл респондентів за ставленням до корупції в розрізі регіонів
№
з/п
Область Варіанти відповідей Всьог
озлочин,
який нічим
не випра-
вдо-вується
прийнятний засіб
вирішення проблем,
коли інших легаль-
них способів немає
невикорінюване
явище, а тому з ним
треба не боротися, а
пристосовуватися до
нього
нормальний спосіб
обійти неприйнятні
для мене або абсур-
дні перешкоди
1 АРК Крим 0 1 0 0 1
2 Вінницька 1 0 0 0 1
3 Волинська 4 0 0 0 4
4 Дніпропетровська 8 7 2 1 18
5 Донецька 1 0 0 0 1
6 Житомирська 3 0 0 0 3
7 Закарпатська 1 1 0 0 2
8 Запорізька 4 1 4 1 10
9 Івано-Франківська 21 9 5 0 35
10 Київська 2 2 1 0 5
11 Кіровоградська 0 0 0 0 0
12 Луганська 1 0 0 0 1
13 Львівська 4 7 1 0 12
14 м. Київ 23 6 4 1 34
15 Миколаївська 0 1 0 0 1
16 Одеська 5 1 0 0 6
17 Полтавська 1 0 0 1 2
18 Рівненська 147 54 19 21 241
19 Сумська 1 1 1 0 3
20 Тернопільська 3 2 1 0 6
21 Харківська 1 2 1 0 4
22 Херсонська 9 2 1 1 13
23 Хмельницька 1 1 0 0 2
24 Черкаська 8 2 0 0 10
25 Чернівецька 25 13 5 3 46
26 Чернігівська 3 1 1 0 5
Таблиця 3.5 - Розподіл респондентів за ставленням до корупції в розрізі курсів навчання
№ з/п Курс нав-
чання
Варіанти відповідей Всьог
озлочин,
який нічим
не виправ-
довується
прийнятний засіб ви-
рішення проблем,
коли інших легальних
способів немає
невикорінюване явище, а
тому з ним треба не бо-
ротися, а пристосовува-
тися до нього
нормальний спосіб
обійти неприйнятні
для мене або абсур-
дні перешкоди
1 1 курс 38 11 7 5 61
2 2 курс 51 22 7 3 83
3 3 курс 58 26 11 3 98
4 4 курс 35 13 7 5 60
5 5 курс 46 20 6 5 77
6 6 курс 15 9 1 3 28
7 Випускник 34 13 7 5 59

Звіт про результати моніторингу виконання антикорупційних програм вищих навчальних закладів України та оцінювання ступеня толерантності студентів до корупції

Звіт про результати моніторингу виконання антикорупційних програм вищих навчальних закладів України та оцінювання ступеня толерантності студентів до корупції

Recommended

Recommended

More Related Content

More from Руслан Костюкевич

More from Руслан Костюкевич (20)

Звіт про результати моніторингу виконання антикорупційних програм вищих навчальних закладів України та оцінювання ступеня толерантності студентів до корупції